open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Нечинний

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента

N 918/2000 ( 918/2000 ) від 24.07.2000 )

Про Положення про Міністерство

охорони здоров'я України

1. Затвердити Положення про Міністерство охорони здоров'я
України (додається).

2. Кабінету Міністрів України привести свої рішення у
відповідність із цим Указом.


Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 17 серпня 1998 року

N 884/98

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 17 серпня 1998 року N 884/98

ПОЛОЖЕННЯ

про Міністерство охорони здоров'я України

1. Міністерство охорони здоров'я України (далі - МОЗ України)
є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення
у життя державної політики в галузі охорони і зміцнення здоров'я,
санітарного та епідемічного благополуччя населення, здійснює
керівництво дорученою йому сферою управління, несе
відповідальність за її стан і розвиток.

2. МОЗ України у своїй діяльності керується Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента
України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

МОЗ України узагальнює практику застосування законодавства з
питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про
вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх
на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. У
межах своїх повноважень МОЗ України організовує виконання актів
законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

МОЗ України керує дорученою сферою безпосередньо та через
Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,
управління охорони здоров'я обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Основними завданнями МОЗ України є:

1) розроблення обгрунтованих пропозицій щодо реалізації
державної політики в галузі охорони здоров'я;

2) координація та контроль за виконанням державних програм
охорони здоров'я, зокрема профілактики захворювань, надання
медико-санітарної допомоги;

3) організація надання державними та комунальними закладами
охорони здоров'я гарантованої безоплатної медичної допомоги
населенню;

4) організація надання медичної допомоги у невідкладних та
екстремальних ситуаціях, здійснення заходів з метою подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи;

5) розроблення заходів щодо профілактики та зниження
захворюваності, інвалідності та смертності населення;

6) здійснення державного контролю і нагляду за додержанням
законодавства про охорону здоров'я, санітарного законодавства,
державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

7) організація в межах своїх повноважень підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації медичних і
фармацевтичних працівників, удосконалення їх знань та практичних
навичок;

8) організація разом з Національною академією наук України,
Академією медичних наук України наукових досліджень з пріоритетних
напрямів медичної науки, впровадження у практику досягнень науки,
техніки і передового досвіду.

4. МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань:

1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики
в галузі охорони здоров'я, розробляє механізм її реалізації;

2) забезпечує додержання закладами охорони здоров'я,
установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби
Міністерства охорони здоров'я України, іншими підприємствами,
установами, організаціями, що належать до сфери його управління,
прав і свобод громадян у галузі охорони здоров'я;

3) бере участь у розробленні переліку соціальних стандартів
рівня життя та охорони здоров'я, затверджує галузеві стандарти;

4) здійснює міжвідомчу координацію у сфері боротьби із
захворюванням на СНІД;

5) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету
України, загальнодержавних програм економічного та соціального
розвитку України, охорони довкілля;

6) розробляє і здійснює цільові та перспективні програми
охорони здоров'я, готує пропозиції щодо визначення пріоритетних
напрямів розвитку охорони здоров'я, опрацьовує заходи, спрямовані
на реформування галузі;

7) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо зміни умов
оподаткування, одержання пільгових кредитів, ціноутворення,
визначення особливостей приватизації, демонополізації підприємств
галузі;

8) бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної
політики, виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови
організації охорони здоров'я;

9) розробляє відповідні фінансово-економічні та інші
нормативи галузі, механізм їх впровадження;

10) видає у випадках, передбачених законодавством, ліцензії
на окремі види підприємницької діяльності;

11) організовує та проводить державну акредитацію закладів
охорони здоров'я в межах наданих йому повноважень;

12) виступає державним замовником наукових досліджень, в тому
числі комплексного характеру, у галузі охорони здоров'я;

13) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, в
межах своєї компетенції укладає такі договори, аналізує стан їх
виконання та підтримує зв'язки з міжнародними організаціями;

14) здійснює в межах повноважень, визначених законодавством,
функції з управління об'єктами державної власності, що належать до
сфери його управління;

15) бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної
політики в галузі охорони здоров'я;

16) утворює, реорганізовує та ліквідує в установленому
порядку заклади охорони здоров'я, установи і заклади державної
санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я
України, інші підприємства, установи, організації, в тому числі
вищі медичні та фармацевтичні навчальні заклади першого та другого
рівнів акредитації, засновані на державній власності, затверджує
номенклатуру закладів охорони здоров'я;

17) здійснює координацію діяльності закладів охорони
здоров'я, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної
служби, науково-дослідних установ, що належать до сфери його
управління, з питань діагностики, лікування і профілактики
захворювань, формування здорового способу життя, охорони території
України від занесення і поширення карантинних та інших інфекційних
захворювань, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення;

18) здійснює заходи щодо розвитку підприємництва в галузі
охорони здоров'я;

19) забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та
мобілізаційної готовності держави у межах повноважень, визначених
законодавством;

20) забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної
політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у
центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах,
організаціях і закладах, що належать до сфери його управління;

21) забезпечує додержання санітарних вимог на виробництві та
умов праці на підприємствах, в установах, організаціях і закладах,
що належать до сфери його управління;

22) організовує вивчення впливу довкілля на здоров'я людини,
розробляє заходи, спрямовані на недопущення шкідливого впливу
факторів довкілля на здоров'я людини, бере участь у визначенні
напрямів та проведенні разом з центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування роботи із
запобігання хворобам, а також зниження захворюваності,
інвалідності та смертності населення;

23) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за
додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно
від форм власності та громадянами законодавства про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення;

24) вивчає, оцінює і прогнозує показники стану здоров'я
населення;

25) вивчає пропозиції щодо забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення, запобігає занесенню та
поширенню на території України особливо небезпечних (у тому числі
карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб;

26) здійснює контроль за усуненням причин і умов виникнення
та поширення спалахів інфекційних хвороб, епідемій та епізоотій,
отруєнь і радіаційних уражень людей;

27) розробляє, затверджує і вводить у дію відповідно до
законодавства нормативи екологічної безпеки, державні санітарні
норми і правила, норми радіаційної безпеки, гігієнічні нормативи,
встановлює в межах своєї компетенції державні стандарти якості
лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, питної води, а
також медичних приладів;

28) бере участь у здійсненні державного регулювання
радіаційної безпеки разом з відповідними центральними і місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, у
складанні експертних висновків щодо визначення категорій зон
радіоактивного забруднення територій, а у разі виявлення
невідповідності рівня забрудненості території встановленим
нормативам вносить відповідні пропозиції Кабінету Міністрів
України, проводить вибірковий контроль за рівнем радіаційного
забруднення водоймищ і грунтів, а також харчових продуктів;

29) погоджує стандарти, технічні умови, іншу
нормативно-технічну документацію на всі види продукції, що
виробляються в Україні;

30) розробляє разом з відповідними центральними органами
виконавчої влади та науковими установами критерії оцінки ризику
заподіяння шкоди здоров'ю працюючих внаслідок дії несприятливих
факторів виробництва та технологічного процесу;

31) затверджує переліки важких робіт, робіт із шкідливими і
небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування
праці жінок та неповнолітніх, а також підіймання і переміщення
ними важких речей;

32) бере участь у підготовці пропозицій щодо списків N 1 і
N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають
право на пенсію за віком на пільгових умовах;

33) здійснює організаційно-методичне керівництво та
координацію роботи державної служби медицини катастроф;

34) організовує разом з відповідними центральними і місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування
систематичне медичне обстеження (диспансеризацію) і визначення
рівня доз опромінення осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи;

35) розробляє рекомендації щодо встановлення для громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткових
норм раціонального харчування у спеціалізованих
лікувально-профілактичних, санаторно-курортних закладах охорони
здоров'я, встановлює медичні та фізіологічні норми харчування для
зазначеної категорії осіб (у тому числі вагітних жінок і дітей);

36) забезпечує проведення медико-соціальної експертизи та
надання реабілітаційної допомоги населенню;

37) організовує науково-методичне забезпечення
судово-медичної та судово-психіатричної експертної діяльності
закладів охорони здоров'я;

38) здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію,
контроль за виробництвом, забезпеченням належного режиму
зберігання і реалізації, якістю лікарських засобів,
імунобіологічних препаратів і виробів медичної техніки, підтримує
обов'язковий їх асортимент, у тому числі необхідний запас на
випадок стихійного лиха, катастроф, епідемічних захворювань;

39) видає дозволи на застосування і впровадження у
виробництво лікарських засобів, імунобіологічних препаратів,
бактерійних і вірусних препаратів, виробів медичної техніки
вітчизняного та іноземного виробництва;

40) реалізовує державну політику з питань гарантованого
медикаментозного забезпечення населення; координує забезпечення
лікарськими засобами населення, визначає потребу в них, створює
базу необхідних даних для вирішення питань інформування
працівників закладів охорони здоров'я і населення про лікарські
засоби та імунобіологічні препарати, дозволені до застосування;
забезпечує додержання встановленого порядку надання пільг щодо
відпуску громадянам безоплатно або на пільгових умовах
медикаментів та імунобіологічних препаратів;

41) забезпечує розвиток медичної науки в галузі охорони
здоров'я, зокрема її пріоритетних напрямів; оптимізацію галузевої
інфраструктури науково-дослідних установ і створення умов для їх
ефективної діяльності; впровадження у практику охорони здоров'я
результатів наукових досліджень, досягнень науки і техніки;
ефективну діяльність системи наукової медичної інформації та
впровадження інформаційних технологій;

42) розробляє і вдосконалює систему медичної і фармацевтичної
вищої та післядипломної освіти, затверджує номенклатуру медичних
та фармацевтичних спеціальностей і посад; визначає вимоги до
професійної підготовки медичних і фармацевтичних працівників та її
вдосконалення через інтернатуру, магістратуру та клінічну
ординатуру, в тому числі професійної підготовки
висококваліфікованих наукових і науково-педагогічних кадрів та її
вдосконалення через аспірантуру та докторантуру;

43) здійснює управління в межах повноважень, визначених
законодавством України, охороною праці на підприємствах, в
установах, організаціях і закладах, що належать до сфери його
управління;

44) реалізовує державну політику зайнятості працівників
галузі, опрацьовує заходи щодо забезпечення закладів охорони
здоров'я висококваліфікованими медичними і фармацевтичними
працівниками, координує діяльність вищих медичних та
фармацевтичних навчальних закладів та закладів післядипломної
освіти з питань підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації медичних, фармацевтичних працівників;

45) затверджує для вищих навчальних закладів та закладів
післядипломної освіти, що проводять підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації фахівців медицини та фармації,
освітньо-професійні програми (за погодженням з Міністерством
освіти України); визначає зміст та форми здійснення контролю за
підготовкою фахівців у вищих медичних, фармацевтичних навчальних
закладах та закладах післядипломної освіти незалежно від
підпорядкування; затверджує в межах своїх повноважень голів
державних екзаменаційних комісій, обсяги та правила прийому в
зазначені заклади; надає грифи на підручники та посібники з
медицини та фармації; бере участь у роботі Державної
акредитаційної комісії; визначає порядок допуску фахівців до
медичної та фармацевтичної діяльності в Україні;

46) здійснює інші функції, що випливають з покладених на
нього завдань.

5. МОЗ України має право:

1) одержувати в установленому законодавством порядку від
центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від
державних органів статистики - статистичні дані, необхідні для
виконання покладених на нього завдань;

2) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів
виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за
погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до
його компетенції;

3) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням
у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних
договорів України;

4) скликати в установленому порядку наради з питань, що
належать до його компетенції;

5) притягати до дисциплінарної відповідальності керівників
підприємств, установ, організацій і закладів, що належать до сфери
його управління.

6. МОЗ України у процесі виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами
місцевого самоврядування, а також відповідними органами інших
держав.

7. МОЗ України в межах своїх повноважень на основі та на
виконання актів законодавства видає накази, організовує і
контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення МОЗ України,
прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання
центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Нормативно-правові акти МОЗ України підлягають державній
реєстрації в установленому законодавством порядку.

МОЗ України в разі потреби разом з іншими центральними та
місцевими органами виконавчої влади видає спільні акти.

8. МОЗ України очолює Міністр, якого призначає на посаду та
звільняє з посади в установленому порядку Президент України.

Міністр здійснює керівництво Міністерством і несе персональну
відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів
України за виконання покладених на МОЗ України завдань і
здійснення ним своїх функцій.

Міністр має заступників, які призначаються на посади та
звільняються з посад відповідно до законодавства.

Міністр розподіляє відповідно до законодавства обов'язки між
своїми заступниками, затверджує положення про структурні
підрозділи центрального апарату Міністерства, визначає ступінь
відповідальності заступників і керівників структурних підрозділів
центрального апарату МОЗ України.

9. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції МОЗ України, обговорення найважливіших напрямів його
діяльності та розвитку галузі в Міністерстві утворюється колегія у
складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою,
а також інших керівних працівників МОЗ України.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів виконавчої влади, а також закладів охорони здоров'я,
установ і закладів санітарно-епідеміологічної служби, інших
підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління
МОЗ України.

Членів колегії затверджує та увільняє від обов'язків Кабінет
Міністрів України за поданням Міністра.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністерства.

10. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій
щодо головних напрямів медичної науки, обговорення найважливіших
програм з питань охорони здоров'я у Міністерстві утворюється вчена
медична рада з вчених і висококваліфікованих спеціалістів.

Склад вченої медичної ради і положення про неї затверджує
Міністр.

У Міністерстві з урахуванням специфіки його діяльності можуть
утворюватися інші робочі та консультативні органи. Склад цих
органів і положення про них затверджує Міністр.

11. Граничну чисельність і структуру центрального апарату МОЗ
України затверджує Кабінет Міністрів України.

Штатний розпис центрального апарату МОЗ України
затверджується відповідно до законодавства.

12. МОЗ України є юридичною особою, має самостійний баланс,
рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного
Герба України і своїм найменуванням.


Глава Адміністрації
Президента України Є.КУШНАРЬОВ

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу