Про затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання
Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2010 року № 926 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні", Порядку зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095, наказу Міністерства освіти і науки України від 29.10.2013 № 1510 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2014 році", з метою організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти НАКАЗУЮ:
1. Затвердити програми з навчальних предметів для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, що є конкурсними предметами при вступі до вищих навчальних закладів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, а саме: українська мова і література, світова література, російська мова, іноземні мови (англійська мова, французька мова, німецька мова, іспанська мова), географія, біологія, математика, фізика, хімія, історія України, всесвітня історія, що додаються.
2. Українському центру оцінювання якості освіти (Зайцевій І.П.) при розробленні тестових завдань для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти з конкурсних предметів забезпечити відповідність тестових завдань змісту затверджених пунктом 1 цього наказу програмам.
3. Вважати такими, що втратили чинність:
- Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.11.2012 № 1252 "Про затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з біології та історії України";
- Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.04.2013 № 425 "Про затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання".
4. Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення і взаємодії із засобами масової інформації та громадськими об'єднаннями (Марченко А.В.) у встановленому порядку зробити відмітку у справах архіву.
5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови (далі - програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5-9 класів та програм для профільного навчання учнів 10-11 класів (рівень стандарту, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010 р.)
Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: "Фонетика. Графіка", "Лексикологія. Фразеологія", "Будова слова. Словотвір", "Морфологія", "Синтаксис", "Стилістика", "Орфоепія", "Орфографія", "Розвиток мовлення".
Назва розділу, теми | Знання | Предметні вміння та способи навчальної діяльності |
1. Фонетика. Графіка | Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й | Учасник ЗНО повинен уміти: |
2. Лексикологія. Фразеологія | Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів'я, афоризми. | Пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні. Знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів; пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів'їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні |
3. Будова слова. Словотвір | Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах | Відділяти закінчення слів від основи, членувати основу на значущі частини, добирати спільнокореневі слова, слова з однаковими префіксами й суфіксами; розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно вживати їх у мовленні; визначати спосіб творення слів |
4. Морфологія. 4.1. Іменник | Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові | Розпізнавати іменники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні; визначати основні способи творення іменників; правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових; використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостями |
4.2. Прикметник | Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м'яка групи) | Розпізнавати прикметники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; розряди прикметників за значенням; утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників, повні й короткі форми якісних прикметників; розрізняти основні способи творення відносних і присвійних прикметників; відмінювати прикметники; відрізняти правильні форми прикметників від помилкових |
4.3. Числівник | Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників: | Розпізнавати числівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди числівників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізняти правильні форми числівників від помилкових; добирати потрібні форми числівників і використовувати їх у мовленні; визначати сполучуваність числівників з іменниками |
4.4. Займенник | Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників | Розпізнавати займенники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди займенників за значенням, основні способи їх творення, відмінювання; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно добирати потрібні форми займенників і використовувати їх у мовленні |
4.5. Дієслово | Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу. | Розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова; визначати загальне значення дієслова, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, часи й способи дієслів, дієвідміни, особливості словозміни кожної дієвідміни; використовувати один час і спосіб у значенні іншого; розрізняти основні способи творення дієслів, зокрема видових форм, форм майбутнього часу недоконаного виду, форм умовного та наказового способу дієслів; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. |
4.6. Прислівник | Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу. | Розпізнавати прислівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розряди прислівників за значенням, ступені порівняння прислівників, основні способи творення прислівників; відрізняти правильні форми прислівників від помилкових; добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні |
4.7. Службові частини мови | Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Правопис прийменників. | Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки, групи прийменників за походженням і за будовою; правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні |
4.8. Вигук | Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова. Правопис вигуків. | Розпізнавати вигуки, визначати групи вигуків за походженням; правильно й комунікативно доцільно використовувати вигуки в мовленні |
5. Синтаксис | Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв'язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені | Розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв'язок між словами й реченнями; визначати головне й залежне слово в підрядному словосполученні; визначати поширені й непоширені словосполучення, типи словосполучень за способами вираження головного слова |
5.2. Речення | Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання) | Розрізняти речення різних видів: за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за складом граматичної основи, за наявністю чи відсутністю другорядних членів, за наявністю необхідних членів речення, за будовою, за наявністю чи відсутністю однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання |
5.2.1. Просте двоскладне речення | Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження | Визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження підмета й присудка (простого й складеного), особливості узгодження присудка з підметом; правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення |
5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні | Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок) | Розпізнавати види другорядних членів та їхні типи й різновиди, визначати способи вираження означень, додатків, обставин, роль порівняльного звороту; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні; правильно розставляти розділові знаки при непоширеній прикладці, порівняльному звороті |
5.2.3. Односкладні речення | Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні | Розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні |
5.2.4. Просте ускладнене речення | Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки - непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в ускладненому реченні. | Розпізнавати просте речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями, відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами), зокрема уточнювальними, та правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них |
5.2.5. Складне речення | Ознаки складного речення. Засоби зв'язку простих речень у складному: | Розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв'язку між простими реченнями. Добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті; правильно розставляти розділові знаки, будувати схему такого речення |
5.2.5.1. Складносу-рядне речення | Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв'язки між частинами складносурядного речення | Розпізнавати складносурядні речення, визначати смислові зв'язки між частинами складносурядного речення; комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні |
5.2.5.2. Складнопід-рядне речення | Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв'язку між частинами: | Розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними, відображати її в схемі складнопідрядного речення; визначати основні види підрядних речень, типи складнопідрядних речень за характером зв'язку між частинами. Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування |
5.2.5.3. Безсполучникове складне речення | Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями: | Розпізнавати безсполучникові складні речення; визначати смислові відношення між їхніми частинами-реченнями (однорідними й неоднорідними), особливості інтонації безсполучникових складних речень; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні |
5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку | Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку | Визначати структуру складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку; правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні |
5.3. Способи відтворення чужого мовлення | Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог | Визначати в реченні з прямою мовою слова автора й пряму мову, речення з непрямою мовою; замінювати пряму мову непрямою; правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати; правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою та ділогом |
6. Стилістика | Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, конфісійний), їх основні ознаки, функції | Розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них; користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування |
7. Орфоепія | Відображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію. Відображення вимови приголосних звуків: | Визначати особливості вимови голосних і приголосних звуків; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм |
8. Орфографія | Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м'якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови. | Розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила |
9. Розвиток мовлення | Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв'язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Способи зв'язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення | Уважно читати, усвідомлювати й запам'ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне. Критично оцінювати прочитане. |
Назва розділу | Зміст літературного матеріалу (письменники, твори) | Предметні уміння та навички |
1. Усна народна творчість | Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень. Історичні пісні. "Ой Морозе, Морозенку", "Чи не той то Хміль". | Учасник ЗНО повинен уміти: |
2. Давня українська література | "Слово про похід Ігорів" | Знати основні теоретико-літературні поняття: |
3. Література кінця XVIII - початку XX ст. | Іван Котляревський. "Енеїда", "Наталка Полтавка" | Знати основні теоретико-літературні поняття: |
4. Література XX ст. | Михайло Коцюбинський. "Тіні забутих предків", "Intermezzo" | Визначати місце і роль митця в літературному процесі. |
5. Твори українських письменників-емігрантів | Іван Багряний. "Тигролови" | Орієнтуватися в основних тенденціях функціонування української літератури за кордоном і творчості українських письменників-емігрантів. |
6. Сучасний літературний процес | Загальний огляд, основні тенденції. Літературні угрупування (Бу-Ба-Бу, "Нова дегенерація", "Пропала грамота", "ЛуГоСад") | Орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угрупування 80-90-х років, найвизначніших представників літератури. |
СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Програму зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури (далі - програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5-9 класів та програм для профільного навчання учнів 10-11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010 р.).
Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: "Художня література як мистецтво слова. Літературний процес", "Античність", "Середньовіччя", "Відродження", "Бароко", "Класицизм", "Просвітництво", "XIX століття", "XX - початок XXI століття".
Назва розділу | Зміст літературного матеріалу (літературні явища, письменники, твори, поняття) | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки |
1. Художня література як мистецтво слова. Літературний процес. | Специфіка художньої літератури. Її місце в системі видів мистецтва. | Учасник ЗНО повинен: виявляти специфіку художньої літератури як мистецтва слова, її схожість і відмінність від інших видів мистецтва; |
3. Середньовіччя | Середньовіччя як історична і культурна доба. | Визначати і пояснювати хронологічні межі доби Середньовіччя; |
4. Відродження | Відродження (Ренесанс) як доба в європейській літературі. Гуманізм. Роль античності. | Знати хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури; |
5. Бароко | Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко. | Знати характерні ознаки бароко як художнього напряму; |
6. Класицизм | Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. | Знати історичні умови розвитку класицизму в Європі, вплив монархії на формування художнього напряму; |
7. Просвітництво | Просвітництво як літературна доба. | Розкрити провідні ідеї доби Просвітництва (віра в перетворюючу силу розуму, освіти; ідея "природи" і "природної людини"; просвітницьке призначення літератури; цінність особистості незалежно від її соціального і майнового стану; свобода і справедливість та ін.); |
8. XIX століття | Специфіка розвитку літератури XIX століття. | Знати визначення понять "романтизм", "реалізм", "натуралізм", "модернізм", "символізм", "імпресіонізм", "неоромантизм", "нова драма"; |
9. XX - початок XXI століть | Розвиток модернізму в літературі XX століття. | Розкрити зміну світоглядних і естетичних засад модернізму в XX столітті; |
__________ | |
РОСІЙСЬКА МОВА
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Программа внешнего независимого оценивания по русскому языку разработана с учетом действующей программы по русскому языку для 5-9 классов (письмо Министерства образования и науки Украины от 23.12.2004 г. № 1/11-6611) и 10-11 классов (приказ Министерства образования и науки Украины от 28.10.2010 г. № 1021).
Программа внешнего независимого оценивания содержит два /три раздела: 1) "Речь. Речевая деятельность" ( "Общение и речь", "Текст", "Типы речи", "Стили речи"); и 2) "Языковые единицы и нормы их употребления" ( "Фонетика. Графика", "Лексика. Фразеология", "Состав слова. Словообразование", "Морфология", "Синтаксис"); 3) "Правописание" ( "Орфография", "Пунктуация").
Название раздела, темы | Знание содержания языковых понятий, терминов, языковых явлений и закономерностей | Предметные умения и способы учебной деятельности |
1. Речь. Речевая деятельность | ||
ОБЩЕНИЕ И РЕЧЬ | Тема и основная мысль высказывания. | Определять тему и основную мысль высказывания; воспринимать полно и точно фактическое содержание текста, его соответствие качествам хорошей речи; отбирать материал для создания речевого произведения, учитывая качества хорошей речи, обнаруживать и исправлять недочёты, связанные с нарушением правильности, логичности, точности, последовательности, уместности, богатства и выразительности речи в собственном высказывании. |
ТЕКСТ, ЕГО ОСНОВНЫЕ ПРИЗНАКИ | Текст, его основные признаки (информативность, связность, членимость, завершённость, подчиненность всех элементов содержания и языковых средств раскрытию темы и основной мысли). Тема, микротема, основная мысль текста. Деление текста на абзацы, тематическое предложение абзаца. Структура текста (зачин, основная часть, концовка). Средства связи предложений и микротем в тексте. Виды связи предложений в тексте. | Определять основные признаки текста; выделять микротемы, тематическое предложение абзаца; находить структурные части текста (зачин, основную часть, концовку); выявлять средства связи предложений и микротем в тексте (повтор слов, синонимы, антонимы, однокоренные слова, местоимения, видо-временные формы глагола, вводные слова, порядок слов, речевые обороты, вопросительное предложение); различать виды связи предложений в тексте (цепную, параллельную). |
ТИПЫ РЕЧИ | Типы речи: описание, повествование, рассуждение. Сочетание в одном тексте разных типов речи. | Распознавать типы речи; определять их структуру; распознавать сочетание различных типов речи в одном тексте; создавать собственные высказывания, используя различные типы речи. |
СТИЛИ РЕЧИ | Стили речи: разговорный, научный, публицистический, официально-деловой, художественный (сфера применения, функции, стилевые черты.) Стилистическая норма, стилистическая ошибка (речевой недочёт). Особенности языковых средств функциональных стилей речи (фонетические, лексические, словообразовательные, морфологические, синтаксические). | Различать стили речи, определять их функции, сферу применения, стилевые черты; выявлять особенности и стилистические возможности языковых средств; создавать письменное высказывание, логически излагая содержание, подчиняя его теме и основной мысли, избранному стилю и типу речи, достигать определённую коммуникативную цель. |
2. Сведения о языке. Языковые единицы и нормы их употребления | ||
ФОНЕТИКА. ГРАФИКА. ОРФОЭПИЯ | Звуки речи: гласные и согласные. Согласные твёрдые и мягкие, звонкие и глухие. Обозначение звуков речи на письме. Алфавит. Слог. Ударение. Гласные ударные и безударные. Основные нормы произношения гласных и согласных звуков и их обозначение на письме. | Различать в словах гласные и согласные; безударные и ударные гласные; звонкие и глухие, твёрдые и мягкие согласные; делить слова на слоги, выделять ударный слог; определять звуковое значение букв в слове; располагать слова в алфавитном порядке; ставить ударение в соответствии с нормами русского литературного языка; находить и исправлять орфоэпические ошибки и ошибки, связанные с нарушением норм ударения. |
ЛЕКСИКОЛОГИЯ. ФРАЗЕОЛОГИЯ | Лексическое значение слова. Однозначные и многозначные слова. Прямое и переносное значение слова. Добавочные значения слова: эмоционально-экспрессивное и стилистическое: Группы слов по значению: синонимы, антонимы, омонимы. Приёмы толкования лексического значения слова. Словарное богатство русского языка. Общеупотребительные (нейтральные) и слова, ограниченные в употреблении: диалектные слова; профессиональные слова, жаргонные, термины. Исконно русские и заимствованные слова. Устаревшие слова и неологизмы Тематические группы слов. Фразеологизмы. Пословицы, поговорки, афоризмы, крылатые выражения. | Определять лексическое значение слова, различать однозначные и многозначные слова, прямое и переносное значение многозначного слова, добавочные значения слова: эмоционально-экспрессивное и стилистическое; объяснять лексическое значение известных слов, используя различные приёмы толкования; находить в тексте омонимы, синонимы, антонимы и слова, относящиеся к одной тематической группе; отличать омонимы от многозначных слов; определять в тексте исконно русские и заимствованные слова, устаревшие слова и неологизмы, общеупотребительные и ограниченные в употреблении слова, опознавать термины, фразеологизмы; правильно и уместно использовать слова и фразеологизмы в соответствии с их значением, в том числе слова с переносным значением, с эмоционально-экспрессивной и стилистической окраской; подбирать к словам синонимы, антонимы, употреблять их для неоправданного повторения слов, а также для связи предложений в тексте. |
СОСТАВ СЛОВА. СЛОВО- ОБРАЗОВАНИЕ | Корень, суффикс, префикс и окончание - значимые части слова (морфемы). Основа слова. Однокоренные слова. Изменение и образование слов. Способы словообразования. Чередование гласных и согласных звуков. Сложные и сложносокращённые слова. | Отделять окончание слова от основы, членить основу на значимые части (морфемы); пользоваться словарём строения слов и школьным словообразовательным словарем; подбирать однокоренные слова, слова с одинаковыми префиксами и суффиксами; различать формы одного и того же слова и однокоренные слова; определять способ образования известных слов; опознавать слова с чередованием гласных и согласных звуков; опознавать сложные и сложносокращенные слова, согласовывать сложносокращённые существительные с прилагательными и глаголами; правильно понимать и использовать в речи слова с учётом лексического и грамматического значения их составных частей. |
МОРФОЛОГИЯ. | Имя существительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Существительные одушевлённые и неодушевлённые, собственные и нарицательные. Род. Число. Склонение имён существительных. Типы склонения имён существительных. Способы образования имен существительных. | Распознавать имена существительные, определять их грамматические признаки; находить существительные одушевлённые и неодушевлённые, собственные и нарицательные; определять род, число, типы склонения имён существительных; устанавливать способы образования существительных, указывать значение суффиксов и префиксов, правильно образовывать существительные; правильно и уместно употреблять в речи имена существительные (в т.ч. и те, род и число которых не совпадает в украинском и русском языках), а также существительные общего рода, существительные, имеющие форму одного числа, падежные формы имён существительных, формы разносклоняемых имён существительных, несклоняемые существительные. |
Имя прилагательное | Имя прилагательное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Качественные, относительные и притяжательные имена прилагательные. Степени сравнения качественных прилагательных и их образование. Полные и краткие качественные прилагательные, их роль в предложении. Способы образования имён прилагательных. | Распознавать имена прилагательные, различать их грамматические признаки; находить прилагательные качественные, относительные, притяжательные; формы степеней сравнения качественных прилагательных; различать полные и краткие прилагательные; определять способы образования прилагательных, указывать значение суффиксов и префиксов, правильно образовывать прилагательные; правильно и уместно употреблять в речи имена прилагательные (в т.ч. формы сравнительной и превосходной степени, краткие имена прилагательные) |
Имя числительное | Имя числительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Числительные количественные (обозначающие целые числа, дробные, собирательные) и порядковые. Числительные простые и составные. Склонение числительных. | Распознавать имена числительные, определять их грамматические признаки; склонять простые и составные числительные; правильно употреблять в речи сочетания существительных с количественными (в т.ч. дробными и собирательными) и порядковыми числительными. |
Местоимение | Местоимение: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Разряды местоимений (личные, возвратное, вопросительные, относительные, неопределенные, отрицательные, притяжательные, указательные, определительные). Склонение местоимений. | Распознавать местоимения, указывать их грамматические признаки; различать разряды местоимений (личные, возвратное, вопросительные, относительные, неопределенные, отрицательные, притяжательные, указательные, определительные); склонять и правильно употреблять в речи местоимения (в т.ч. для связи предложений в тексте); уместно использовать местоимения сам, свой, их для обозначения принадлежности, местоимения Вы, Вам как форму вежливости. |
Глагол | Глагол: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Неопределённая форма (инфинитив). Переходные и непереходные глаголы. Вид глагола. Наклонение глагола (изъявительное, условное, повелительное), образование глаголов повелительного и условного наклонения. Время глагола. Лицо и число (в настоящем и будущем времени), род и число (в прошедшем времени) глаголов. І и ІІ спряжения глаголов. Разноспрягаемые глаголы. | Распознавать глаголы, определять их грамматические признаки; определять неопределенную форму глагола, переходные и непереходные глаголы, наклонение глагола (изъявительное, условное, повелительное), время и спряжение глагола, безличные глаголы; устанавливать способы образования глаголов, указывать значение суффиксов, образовывать глаголы; правильно спрягать и уместно употреблять в речи глаголы совершенного и несовершенного вида, возвратные глаголы, безличные глаголы, глагольные словосочетания, в которых допускаются ошибки в форме зависимого слова (в т.ч. и словосочетания, различающиеся в русском и украинском языках), личные формы разноспрягаемых глаголов, формы повелительного наклонения от глаголов положить, класть, вынуть, не портить, лечь и др.; уместно использовать формы настоящего и будущего времени вместо прошедшего, одни формы наклонений в значении других. |
Причастие | Причастие как особая форма глагола: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Действительные и страдательные причастия, их образование. Краткие страдательные причастия, их роль в предложении. Причастный оборот. | Распознавать причастия, определять их грамматические признаки; различать причастия действительные и страдательные, полные и краткие; правильно образовывать и употреблять в речи причастия и причастные обороты; соблюдать нормы употребления кратких причастий. |
Деепричастие | Деепричастие как особая форма глагола: общее значение; морфологические признаки, синтаксическая роль. | Распознавать деепричастия, определять их грамматические признаки; различать деепричастия совершенного и несовершенного вида; правильно образовывать и употреблять их в речи, в т.ч. деепричастия с суффиксом -ся (-сь), деепричастный оборот. |
Наречие | Наречие: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Разряды наречий по значению (образа действия, времени, места, причины, цели, меры и степени). Степени сравнения наречий. Способы образования наречий. Ударение в наречиях. Наречие как средство связи предложений в тексте, а также как способ повышения изобразительности речи и выражения оценки. | Распознавать наречия, определять их грамматические признаки; различать разряды наречий по значению (образа действия, времени, места, причины, цели, меры и степени), наречия в сравнительной и превосходной степени; определять способы образования наречий, правильно образовывать наречия; правильно и уместно употреблять наречия (в т.ч. в форме сравнительной и превосходной степени) в речи; использовать наречия как средство связи предложений в тексте, а также как способ выражения оценки и повышения изобразительности речи. |
Предлог | Предлог как служебная часть речи. | Распознавать предлоги; правильно и уместно употреблять предлоги в речи, в т.ч. и те, употребление которых не совпадает в русском и украинском языках, а также предлоги в, на, с, из; правильно употреблять имена существительные с предлогами по, благодаря, согласно, вопреки; использовать в речи предлоги-синонимы. |
Союз | Союз как служебная часть речи. Союзы сочинительные и подчинительные. Употребление союзов в простом и сложном предложениях. | Распознавать союзы и определять их вид; правильно использовать союзы для связи слов в предложении и предложений в тексте; употреблять в речи союзы-синонимы. |
Частица | Частица как служебная часть речи. Формообразующие, отрицательные и модальные частицы. Употребление частиц в речи. | Распознавать частицы, их разряды по значению; правильно использовать частицы в речи, в том числе как средство повышения выразительности речи. |
Междометие | Междометие, его особенности. Звукоподражательные слова, их назначение в речи. | Распознавать междометия; уместно использовать междометия в речи, в т.ч. для повышения выразительности речи. |
СИНТАКСИС. Словосочетание. | Словосочетание. Строение и виды словосочетаний по способу выражения главного слова. Словосочетания, в которых допускаются ошибки в форме зависимого слова (в т.ч. словосочетания, различающиеся в русском и украинском языках). Использование в речи синонимичных словосочетаний. | Различать словосочетание и предложение, главное и зависимое слово в словосочетании, типы словосочетаний по способу выражения главного слова; различать предложения разных видов (по цели высказывания, по наличию или отсутствию эмоциональной окраски, по характеру грамматической основы, по количеству грамматических основ). |
Двусоставное простое предложение | Главные члены предложения: подлежащее и сказуемое. Способы выражения подлежащего. Простое и составное сказуемое (глагольное и именное). | Определять структуру простого двусоставного предложения; распознавать главные (подлежащее и сказуемое) и второстепенные члены (определение, дополнение, обстоятельство), определять виды главных и второстепенных членов; правильно строить и использовать в речи предложения с разными видами главных и второстепенных членов. |
Односоставные предложения | Односоставные простые предложения с главным членом в форме сказуемого (определённо-личные, неопределённо-личные, безличные) и подлежащего (назывные), их роль в языке. | Распознавать односоставные предложения и определять их виды (в том числе в составе сложного); правильно и уместно использовать односоставные предложения разных видов в речи. |
Неполные предложения | Неполные предложения. | Распознавать неполные предложения; правильно и уместно использовать неполные предложения в речи, в том числе в диалоге, а также в составе сложных предложений для предупреждения неоправданных повторений. |
Предложения с однородными членами | Однородные члены (с союзной, бессоюзной и смешанной связью). | Находить однородные члены предложения (распространённые и нераспространённые), разные ряды однородных членов в одном предложении, обобщающие слова при однородных членах; распознавать однородные и неоднородные определения; правильно строить и уместно использовать в речи предложения с однородными членами. |
Предложения с обращениями, вводными словами, (словосочетаниями, предложениями) | Обращение. Нераспространённое и распространённое обращение. | Находить обращения, вводные слова (словосочетания, предложения); распознавать распространённые и нераспространённые обращения, определять значение и цель использования вводных слов (словосочетаний, предложений); в предложении и тексте; правильно и уместно использовать в речи обращения и вводные слова (словосочетания, предложения), в том числе для передачи отношения к адресату речи; использовать синонимию вводных слов как средства связи предложений в тексте. |
Предложения с обособленными членами | Понятие об обособлении. Обособленные второстепенные члены (в т.ч. уточняющие): определения, приложения, обстоятельства. | Находить обособленные и уточняющие члены предложения; распознавать обособленные определения, приложения, обстоятельства; правильно строить и уместно использовать в речи предложения с обособленными и уточняющими членами предложения. |
Способы передачи чужой речи. | Прямая и косвенная речь как способы передачи чужой речи. Замена прямой речи косвенной. Цитата как способ передачи чужой речи. | Находить слова автора и прямую речь, предложения с косвенной речью; заменять прямую речь косвенной; правильно использовать в речи цитаты. |
Сложное предложение | Сложное предложение и его признаки. Основные виды сложных предложений. Сложносочинённое предложение; его строение и средства связи в нём. Смысловые отношения между частями сложносочинённого предложения. | Различать сложные предложения разных видов, находить сложносочинённые предложения в тексте; определять структуру сложносочинённого предложения и указывать средства связи его частей; правильно и уместно использовать в речи сложносочинённые предложения. |
Сложно- подчинённое предложение | Сложноподчинённое предложение, его строение и средства связи. Место придаточной части по отношению к главной. Основные виды придаточных: определительные, изъяснительные, обстоятельственные (места, времени, образа действия и степени, сравнительные, причины, следствия, цели, условия, уступки). Сложноподчинённое предложение с несколькими придаточными. | Распознавать сложноподчинённые предложения в тексте; определять структуру сложноподчинённого предложения и указывать средства связи его частей; распознавать сложноподчинённые предложения с разными видами придаточной части; определять место при даточной части по отношению к главной; правильно и уместно использовать в речи сложноподчинённые предложения (в т.ч. и с несколькими придаточными). |
Бессоюзное сложное предложение | Бессоюзное сложное предложение, смысловые отношения между его частями. | Находить сложные бессоюзные предложения и определять смысловые отношения между частями; правильно и уместно использовать бессоюзные предложения в речи. |
Сложное предложение с разными видами связи | Сложное предложение с разными видами союзной и бессоюзной связи. | Распознавать сложные предложения с разными видами союзной и бессоюзной связи; устанавливать смысловые отношения между частями сложного предложения с разными видами союзной и бессоюзной связи; уместно использовать сложные предложения с разными видами связи в речи. |
3. Правописание | ||
ОРФОГРАФИЯ | Безударные гласные в корне слова. Согласные в корне слова. Гласные и согласные в префиксах. Гласные после шипящих и ц. Гласные и, ы после ц. Гласные (не после шипящих) в суффиксах существительных, прилагательных, глаголов и причастий. Согласные (кроме н) в суффиксах существительных и прилагательных. Гласные е, и в окончаниях слов. Одна и две буквы н в суффиксах. Буквы ъ и ь. Употребление прописных букв. Различение на письме приставок не- и ни- в местоимениях и наречиях и частиц не и ни. Слитное и раздельное написание не и ни со словами. Дефис между частями самостоятельных слов, между словами и в служебных словах. Слитное и раздельное написание омонимичных самостоятельных и служебных слов. Непроверяемые орфограммы в словах. Перенос слов. Соединительные гласные в сложных словах. | Распознавать изученные орфограммы и объяснять их с помощью правил; правильно писать слова с изученными орфограммами, находить и исправлять орфографические ошибки на изученные правила. |
ПУНКТУАЦИЯ | Знаки препинания в простых предложениях (в конце простого предложения; тире между подлежащим и сказуемым; написание одиночных приложений через дефис; приложения, выделяемые кавычками; выделение запятыми сравнительного оборота; тире в неполных предложениях; запятая между однородными членами; двоеточие и тире при обобщающих словах в предложениях с однородными членами; знаки препинания при обращении; знаки препинания при вводных словах (словосочетаниях, предложениях); знаки препинания при обособленных членах предложения). Знаки препинания в сложных предложениях (между частями сложносочиненного предложения; между главной и придаточной частью сложноподчиненного предложения; в бессоюзных предложениях; в сложном предложении с разными видами союзной и бессоюзной связи). Знаки препинания при прямой речи, диалоге и цитатах. | Распознавать изученные пунктограммы и объяснять их с помощью правил; правильно ставить знаки препинания на изученные правила; находить и исправлять пунктуационные ошибки. |
ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов
Сучасна парадигма шкільної освіти розглядає іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Такий підхід зорієнтовує процес навчання на формування у випускників загальноосвітніх навчальних закладів здатності до соціального контакту з представниками іншої лінгвокультури в найтиповіших ситуаціях мовленнєвої взаємодії. Досягнення цього рівня сформованості навичок та вмінь забезпечується взаємопов'язаним комунікативним, когнітивним і соціокультурним розвитком учня.
Пропонована програма зовнішнього незалежного оцінювання створена з урахуванням основних положень Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (рівень В1) та рівнів навчальних досягнень випускників середніх шкіл, викладених у змісті чинної програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів України (2-11 класи).
Зміст завдань для здійснення контролю якості сформованості іншомовної комунікативної компетенції уніфікується за видами і формами виконання та враховує особливості англійської, німецької, французької, іспанської мови.
Об'єктами контролю є читання і письмо як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний і граматичний аспекти іншомовної комунікації (використання мови).
Зміст тестових завдань подається на автентичних зразках літературного мовлення, прийнятого у Великій Британії, Франції, Німеччині, Іспанії, та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, зазначеним у шкільній програмі.
Завдання для визначення рівня сформованості іншомовної компетенції в читанні орієнтується на різні його стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання), повної інформації (вивчаюче читання) та пошук окремих фактів (вибіркове читання). Джерелами для добору текстів слугують інформаційно-довідкові, рекламні, газетно-журнальні матеріали, уривки з художніх творів, зміст яких узгоджується з навчальною програмою. Тексти (для ознайомлювального читання) можуть містити незнайомі слова - до 5%, а для вивчаючого та вибіркового читання - до 3%, про значення яких можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми). Загальний обсяг текстів не перевищує 1500 слів.
Завдання для визначення рівня сформованості компетенції в письмі зорієнтовані на виконання комунікативно-творчих видів діяльності: писати повідомлення, опис, роздум на різні теми, пов'язані з інтересами та комунікативними потребами, що узгоджуються із змістом шкільної навчальної програми. Загальний обсяг письмового завдання не менше 100 слів.
Контроль лексичної та граматичної компетенції (використання мови) передбачає визначення рівня сформованості мовних навичок: здатності самостійно добирати і формоутворювати лексичні одиниці та граматичні явища відповідно до комунікативних потреб спілкування у межах сформульованих завдань. Основними засадами для вибору видів і змісту тестів слугують завдання комунікативно-когнітивного спрямування.
УЧАСНИКИ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
У зовнішньому незалежному оцінюванні з іноземної мови беруть участь випускники загальноосвітніх навчальних закладів усіх форм власності, які бажають вступити до вищих навчальних закладів України, які включили іноземну мову до переліку предметів, необхідних до вступу на відповідний факультет.
МЕТА ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Мета - виявити рівень сформованості іншомовної комунікативної компетенції у випускників загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, чинних навчальних програм та Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ СКЛАДОВИХ ТЕСТУ
Мета - виявити рівень сформованості вмінь учнів читати і розуміти автентичні тексти самостійно, у визначений проміжок часу (Див. Специфікація тесту з іноземної мови).
Вимоги щодо практичного володіння читанням як видом мовленнєвої діяльності
У тестах оцінюється рівень розуміння тексту, уміння випускника узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом або словотворчими елементами.
Випускник розуміє прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників шкіл; знаходить та аналізує необхідну інформацію, робить висновки з прочитаного; виділяє головну думку/ідею, диференціює основні факти і другорядну інформацію; аналізує і зіставляє інформацію, розуміє логічні зв'язки між частинами тексту.
Випускник читає і розуміє автентичні тексти різних жанрів і видів, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею.
Добір текстів для читання, а також ситуацій для писемного мовлення має здійснюватись відповідно до тематики спілкування, окресленої в Програмі з іноземних мов. Основними критеріями вибору текстів є їхня автентичність, прозорість, обсяг і відповідність інтересами сучасної молоді.
- із вибором правильної відповіді;
- на встановлення відповідності (добір логічних пар);
- на заповнення пропусків у тексті;
- знаходження аргументів та висновків;
- вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв.
- Статті із періодичних видань;
- листи (особисті, ділові тощо);
- розклади (уроків, руху поїздів тощо);
- програми (телевізійні, радіо тощо);
- особисті нотатки, повідомлення;
- виокремлювати загальну інформацію із документів, що використовуються в повсякденному спілкуванні (короткі повідомлення для друзів, оголошення, проспекти, меню і т.д.);
- знаходити загальну та детальну інформацію із документів, що використовуються в повсякденному житті (оголошення, проспекти, меню, розклад руху поїздів тощо);
- виділяти детальну інформацію про осіб, факти, події тощо;
- розрізняти фактографічну інформацію і враження;
- надавати точну та детальну інформацію в текстах, що стосується повсякденного життя, написаних розмовною літературною мовою;
- сприймати точки зору авторів на конкретні та абстрактні теми;
- розуміти різножанрові тексти, включаючи уривки художніх творів та творів публіцистичного стилю;
- розуміти структуру тексту і розпізнавати зв'язки між його частинами.
Мета - визначити рівень володіння лексичним та граматичним матеріалом, що дадуть можливість учням вільно спілкуватися.
Вимоги щодо практичного володіння лексичним та граматичним матеріалом
У тестах оцінюється рівень знань лексичного і граматичного матеріалу випускників середніх шкіл. Випускник вміє аналізувати і зіставляти інформацію, добирати синоніми, фразові дієслова відповідно до контексту, розуміє логічні зв'язки у тексті.
- із вибором однієї правильної відповіді:
Завдання полягає у тому, щоб випускник вибрав одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих варіантів відповідей.
- заповнення пропусків у тексті:
Завдання полягає в тому, щоб випускник заповнив пропуски в тексті, використовуючи запропоновані слова або словосполучення. Вибір здійснюється відповідно до мети, знань, навичок та вмінь, що перевіряються з лексики чи граматики.
Автентичні тексти невеликі за обсягом.
Завдання завжди пов'язані із ситуаціями спілкування згідно з чинними навчальними програмами.
- ідентифікувати та вибирати правильні формулювання для вживання в мові лексичних одиниць та граматичних конструкцій в процесі писемного спілкування.
У тестах використовуються зразки писемного мовлення країни, мова якої вивчається. Уміння випускників перевіряються за допомогою тестових завдань множинного вибору (з вибором однієї правильної відповіді).
Тест складається із коротких текстів/уривків текстів обсягом до 200 слів, які перевіряють розуміння інструкцій, офіційних повідомлень та рекламних оголошень, а також уривків із рекламних буклетів, листів, газет, журналів.
Мета - визначити рівень сформованості в учнів навичок та вмінь, необхідних для вирішення на письмі комунікативних завдань, що пов'язані із повсякденним життям.
Вимоги щодо практичного володіння письмом як видом мовленнєвої діяльності
У тесті перевіряється уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених комунікативних завдань.
Випускник володіє функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов, що також відповідає Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти (рівень В1).
Випускник уміє писати особисті і ділові листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в країнах, мова яких вивчається, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи аналогічну інформацію, а також передавати повідомлення у вигляді записки довільної форми.
Випускник уміє повідомити про перебіг подій, описати людину або предмет; написати повідомлення про побачене, прочитане, почуте; уміє обґрунтувати власну точку зору.
Завдання для писемного мовлення формулюється у вигляді мовленнєвих ситуацій, у змісті яких мають бути чітко визначені мета і об'єкт спілкування. Вибір комунікативної ситуації передбачає міжкультурне спілкування, і відтак зміст мовленнєвих ситуацій має включати соціокультурні особливості країни, мова якої вивчається і України.
Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів.
Ця складова частина тесту передбачає створення власного письмового висловлювання відповідно до запропонованої комунікативної ситуації. Від випускників вимагається написати власне письмове висловлювання на основі конкретної ситуації і направляючих вказівок: письмових підказок (повідомлень, листів, оголошень, реклами тощо).
- писати розповідь, передавати/розказувати про перебіг подій, описати людину, предмет;
- написати статтю, щоб передати/переказати перебіг подій, надати детальний опис та порівняння людей, предметів;
- передати особисті повідомлення в короткому листі відповідного зразка або в довільній формі, щоб сформулювати запрошення, описати почуття, привітати з успіхом, подякувати, вибачитися чи запропонувати допомогу або відповісти на повідомлення такого типу;
- висловити свою точку зору та аргументувати її.
Від випускників вимагається написати іноземною мовою особистого листа, повідомлення статтю, висловлюючи власні думки.
Від випускників очікується адекватне використання лексики та граматики відповідно до заданої комунікативної ситуації та з використанням відповідного стилю. Їм також потрібно вміти передавати власну точку зору, ставлення, особисті відчуття та робити висновки.
ТЕМАТИКА ТЕКСТІВ ДЛЯ ЧИТАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ МОВИ
• Повсякденне життя і його проблеми
• Стосунки з однолітками, в колективі.
• Плани на майбутнє, вибір професії.
• Життя в країні, мова якої вивчається.
• Культура і мистецтво в України та в країні, мова якої вивчається.
• Спорт в Україні та в країні, мова якої вивчається.
• Література в Україні та в країні, мова якої вивчається.
• Науково-технічний прогрес, видатні діячі науки.
• Україна у світовій спільноті.
• Свята, знаменні дати, події в Україні та в країні, мова якої вивчається.
• Традиції та звичаї в Україні та в країні, мова якої вивчається.
• Видатні діячі історії та культури України та країни, мова якої вивчається.
• Визначені об'єкти історичної та культурної спадщини України та в країні, мова якої вивчається.
• Міжнародні організації, міжнародний рух.
• Освіта, навчання, виховання.
• Улюблені навчальні предмети.
• Система освіти в Україні та в країні, мова якої вивчається.
• Іноземні мови у житті людини.
ВИМОГИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ МОВНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
Іменник. Вживання іменників у однині та у множині.
Використання іменників у ролі прикметників. Присвійний відмінок.
Артикль. Основні випадки вживання означених і неозначених артиклів. Нульовий артикль.
Прикметник. Вживання прикметників. Ступені порівняння прикметників.
Займенник. Види займенників. Вживання займенників.
Дієслово. Видо-часові форми дієслова в активному та пасивному стані.
Умовні речення (0, І, ІІ, ІІІ типів). Наказовий спосіб дієслів. Правильні та неправильні дієслова. Безособові форми дієслова та їх конструкції. Герундій. Модальні дієслова. Participle I, Participle II.
Фразові дієслова з: get, be, look, keep, go, come, take, run, turn, call, break, give, put, make, clear, cut, fall, hold, let, hand.
Структура to be going to do smth.
Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників. Прислівники місця і часу Основні прислівникові звороти. Quantifiers/Intensifiers (quite, a bit, etc)
Числівник. Кількісні та числівники. Порядкові числівники.
Прийменник. Види прийменників. Вживання прийменників.
Частка. Особливості вживання to з дієсловами.
Сполучники. Вживання сполучників сурядності та підрядності.
• Структура різних типів речень.
• Складні речення (складносурядні і складнопідрядні).
• Узгодження дієслівних часів у складнопідрядних реченнях.
Слова, утворені від відомих коренів за допомогою суфіксів іменників, прикметників і дієслів; префіксів прикметників і дієслів.
Лексичний мінімум вступника складає 2500 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов (рівень стандарту).
ВИМОГИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ МОВНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
1. Nom (substantif) : genre, singulier, pluriel.
2. Articles : defini, indefini, partitif ; de apres la negation.
3. Adjectif : place de l'adjectif, comparatif et superlatif (meilleur, pire) ; demonstratif (ce, cet, cette, ces), indefini; possessif ; interrogatif (quel, quelle).
4. Adverbes : comparatif et superlatif (mieux, le mieux) ; interrogatif (comment, quand) ; adverbes du temps et de lieu (aujourd'hui, demain, ici, la-bas) ; les adverbes - tres, assez, beaucoup, peu, trop.
5. Pronom : personnel (je, tu, il, elle, on, nous, vous, ils, elles) ;
- les verbes de tous les groupes dans toutes les personnes du singulier et du pluriel
- infinitif apres les verbes suivi ou non d'une preposition
- la voix passive (present de l'indicatif, futur simple, imparfait, passe compose)
7. Prepositions, conjonctions. Nombres, quantite, dates. Depuis avec present de l'indicatif et imparfait.
1. Nom : genre, singulier, pluriel, noms composes.
2. Article : defini, indefini, partitif ; de apres la negation.
3. Adjectif : place de l'adjectif, qualicatif; demonstratif (ce, cet, cette, ces), indefini (chaque, quelque) ; possessif ; interrogatif (quel, quelle). comparatif et superlatif (meilleur, pire).
4. Adverbes : comparatif et superlatif (mieux, le mieux) ; interrogatif (comment, quand) ; adverbes de temps et de lieu (aujourd'hui, demain, ici, la-bas) ; de quantite (tres, assez, beaucoup, peu, trop) ; formation des adverbes.
5. Pronom : personnel (je, tu, il, elle, on, nous, vous, ils, elles) ;
relatif (qui, que, lequel, duquel, dont)
demonstratif (ca, cela, celui)
possessif (le mien, le tien ...)
Place de deux pronoms complements
- les verbes de tous les groupes dans toutes les personnes du singulier et du pluriel
- les verbes impersonnels (il faut)
- infinitif apres les verbes suivi ou non d'une preposition
- futur proche (futur immediat)
- la voix passive (present de l'indicatif, futur simple, imparfait, passe compose)
- emploi des temps apres un si coditionnel
6. Prepositions, conjonctions, adjectifs numeraux.
ВИМОГИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ МОВНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
АРТИКЛЬ: Означений артикль. Неозначений артикль. Нульовий артикль
ІМЕННИК: Рід іменників. Однинa і множина іменників. Сильна, слабка, жіноча відміна іменників
ПРИКМЕТНИК: Сильна, слабка, мішана відміна прикметників. Ступені порівняння прикметників
ПРИСЛІВНИК: Прислівники місця, часу, причини й мети, модальні, займенникові прислівники. Ступені порівняння прислівників
ЗАЙМЕННИКИ: Особові, присвійні, вказівні, питальні, відносні, неозначені займенники. Взаємний, безособовий займенник
ЧИСЛІВНИК: Кількісні і порядкові числівники
ПРИЙМЕННИК: Прийменники, що керують родовим відмінком. Прийменники, що керують давальним відмінком. Прийменники, що керують знахідним відмінком. Прийменники, що керують давальним і знахідним відмінком
ДІЄСЛОВО: Сильні, слабкі, неправильні дієслова. Модальні дієслова. Зворотні дієслова.
Утворення і вживання часових форм дієслів: Prasens, Prateritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futurum I.
Пасивний стан дієслова: Prasens Passiv, Prateritum Passiv.
Неозначена форма (Infinitiv) з часткою zu і без неї. Інфінітивні звороти um ... zu, (an)statt ... zu, ohne ... zu.
Дієприкметники: Partizip I, Partizip IІ
РЕЧЕННЯ: Розповідне, питальне, спонукальне речення. Члени речення. Прямий і зворотний порядок слів.
Складносурядне речення зі сполучниками сурядності, які не впливають на порядок слів: und, aber, oder, denn, sondern, та сполучниками і сполучниками-прислівниками, які можуть впливати на порядок слів: darum, trotzdem, dann, deshalb.
Складнопідрядне речення: Означальні підрядні речення (Attributsatze). З'ясувальні підрядні речення (Objektsatze). Підрядні часу (Temporalsatze). Підрядні причини (Kausalsatze). Підрядні мети (Finalsatze). Підрядні місця (Lokalsatze). Умовні підрядні речення (Konditionalsatze)
Beantworte die Fragen auf Deutsch! | Schreib den/einen Artikel auf Deutsch! |
Allgemeine Begriffe | jetzt | (d) haufig, nicht haufig |
Tage: | am nachsten / folgenden Tag Anfang der | gewohnlich |
(h) Schnelligkeit | klein | bisschen |
Rhein der | bose | Zucker der |
streng | erzahlen | warum |
Zeit verbringen | niemand | + Zeitformen der Vergangenheit |
THEMA 1 MEINE WELT | ||
1A Ich, meine Familie und Freunde | Arzt der | Bart der |
segeln | Erdgeschoss das | Mobel das |
Treppe die | Suppe die | lesen |
THEMA 2 FREIZEIT UND REISE | ||
2A Reise, Transport und den Weg finden | Schaffner der | Sehenswurdigkeit die |
Zahnpasta die | Pfeffer der | auflegen |
Polizei die | Schnupfen der | Unterschrift die |
THEMA 3 ARBEIT UND LEBENSWEISE | ||
3A Familienleben | Bratwurst die | Portion die |
Beruf der | Lied das | Brotchen das |
offnen | Rock der | Souvenir das |
THEMA 4 DER JUGEDLICHE IN DER GESELLSCHAFT | ||
4A Charakter und personliche Beziehungen | Problem das | Pflichtfach das |
4E Sozialfragen, Rechte und Pflichte arbeitslos bekannt geben Bild das | sich gewohnen an Krankheit die Krebs der rauchen Stellenangebote die | Werbung die Zigarette die + 1A, 1C, 3C, 3D, 3E, 4A, 4B, 4C, 4D |
17.4 Alphabetisches Worterverzeichnis
A | Angst die | aus |
Bauernhaus das | C | danken |
ehemalig | erstens | Fest das |
Frost der | genug | grun |
hier | Italien | Kirsche die |
Kunde der | liegen | Mikrowelle die |
Nacht die | Ohr das | Plan der |
Reise die | Schauspieler der | Schwimmbad das |
sich sonnen | Stelle die | Teller der |
um | verpassen | sich waschen |
wo | zahlen | zu Ende |
ВИМОГИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ МОВНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
ВИМОГИ ЩОДО ВОЛОДІННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
Лексичний мінімум вступника складає 2000 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов (іспанська мова - рівень стандарту) та Європейським стандартом В1.
General Notions - Spanish | estar (situado) | (c) Motion |
vuelta, | grande | Nochevieja, la |
hoy | todo el tiempo | dejar (de) |
santo, el | pedazo, un | ventaja, la |
(k) Nationality | exito, el | feliz |
picante | famoso | muy |
(c) Expression | tomar | (h) Ownership |
perdon | decir | pedir prestado |
1A - Self, family and friends | cara, la | electricista, el |
jardinero, el | veterinario, el | grupo, el |
teatro, el | entro, el | hierba, la |
sierra, la | apagar | goma, la |
tutor, el | vocabulario, el | |
Theme 2 . Holiday Time and Travel & Travel | taxi, el | turistico |
pension, la = boarding house | ambulancia, la | medicina, la |
Theme 3 . Work and Lifestyle | ||
3A - Home Life | planchar | aceituna, la |
bistec, el or biste, el | paella, la | dinero, el |
documental, el | cheque, el | traje de bano, el |
Theme 4 . The Young Person in Society | ||
4A - Character and Personal Relationships | timido | castigo, el |
mantener(se) | saludable | |
A | acordarse | alegrarse de |
ano, el | atento | bello |
C | caracter, el | cerrado |
colegio, el | contestacion, la | cuarto de hora, un |
defecto, el | Dia de Reyes, el | durable |
enfadarse | estacion de autobuses, la | exito, el |
fondo, el | genial | hacer un aprendizaje |
incendio, el | jardin, el | lejos (de) |
mal educado | mejor | mucho tiempo |
novela, la | otono, el | parte, la |
perdon | plomo, el | primavera, la |
quehaceres, los | relleno, el = stuffing | salchicha, la |
serio | sudamericano | temperatura, la |
tomar un ano libre | uno | videojuego, el |
Іменник. Вживання іменників у однині та у множині.
Артикль. Основні випадки вживання означених і неозначених артиклів. Нульовий артикль.
Прикметник. Вживання прикметників, їх узгодженість з іменниками у роді та числі. Ступені порівняння прикметників. Особливі форми прикметників.
Займенник. Види займенників у різних функціях. Вживання займенників, рід і число, їх узгодженість з іменниками.
Дієслово. Дієслівні часи Modo Indicativo (Presente, Preterito perfecto, Preterito imperfecto, Preterito indefinido, Preterito pluscuamperfecto, Futuro simple), Modo Subjuntivo (Presente, Preterito perfecto (рецептивний рівень), Preterito imperfecto, Preterito pluscuamperfecto (рецептивний рівень). Condicional. Imperativo. Неправильні та зворотні дієслова. Інфінітивні конструкції. Герундій.
Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників.
Сполучники. Вживання сполучників.
• Структура різних типів речень.
• Узгодження дієслівних часів у складнопідрядних реченнях.
Словотворення. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою суфіксів іменників, прикметників і дієслів; префіксів прикметників і дієслів; зменшувальних і збільшувальних суфіксів окремих слів.
ГЕОГРАФІЯ
програма для проведення зовнішнього незалежного оцінювання
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з географії розроблено на основі чинної програми з географії для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (основна школа) та програми з географії рівня стандарту, академічного рівня для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (старша школа). Обсяг знань географічної номенклатури, термінів і понять визначається в межах діючої програми чинних підручників.
Мета зовнішнього незалежного оцінювання з географії - оцінити ступінь підготовленості учасників зовнішнього незалежного оцінювання до навчання у вищих навчальних закладах.
Завдання зовнішнього незалежного оцінювання з географії:
• визначити рівень набутих знань і умінь;
• оцінити сформованість комплексного, просторового, соціально орієнтованого уявлення про Землю на основі краєзнавчого, регіонального та планетарного підходів;
• перевірити здатність застосовувати географічні знання та набуті уміння для аналізу природних, суспільних і господарських процесів, подій, явищ;
• встановити ступінь сформованості географічних компетенцій, географічної культури.
Програма зовнішнього незалежного оцінювання включає всі розділи програмних курсів з географії відповідно стандартного та академічного рівнів. Окремі теми розділу "Загальна географія", а саме "Географічні дослідження" включає розширене питання дослідження території України. Тема "Способи зображення Землі" доповнена картографічним знаннями і уміннями за темами 8 класу. Тема "Атмосфера і клімат" включає питання, які за змістом є логічним продовження вивчення її в географічних курсах "Географії материків і океанів" та "Фізичної географії України". Питання екологічних проблем окремих материків слід розглядати в темі "Глобальні проблеми людства" в складі переліку екологічних проблем. Особливої уваги в програмі заслуговує розділ "Загальні положення економічної та соціальної географії" в який винесено всі програмові терміни, поняття економічної і соціальної географії. В наступних розділах "Економічна і соціальна географія України" та "Соціальна і економічна географія світу" головна увага акцентована на просторовому характері розміщення економічних і соціальних явищ та причин і наслідків їх формування і розвитку. По завданнях, що пов'язані з програмовими вимогами до знань номенклатури по всіх розділах географії та у випадках детальнішої конкретизації з окремих питань необхідно звертатись до шкільних програм та діючих підручників. Бажаємо успіхів!
№ | Назва розділу, теми | Знання | Предметні вміння та способи навчальної діяльності |
І. Загальна географія | |||
1.1 | Географія як наука, розвиток географічних досліджень | Об'єкт та предмет вивчення географії. Місце географічних дисциплін у системі наук. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Розвиток уявлень про форму, розміри та рухи Землі. Найвизначніші географічні відкриття, видатні мандрівники. Географічні дослідження світу та України в різні історичні епохи. Вітчизняні вчені-географи. Сучасні географічні дослідження та їх значення. | Знати об'єкт та предмет вивчення географії, місце географічних дисциплін у системі наук, видатних дослідників території України. |
1.2 | Способи зображення Землі | Зображення земної поверхні на малюнку, плані, карті, глобусі, аерофотознімку та космічному знімку. Поняття "план місцевості", "географічна карта", "топографічна карта", "азимут". Картографічні проекції та спотворення. Елементи градусної сітки. Легенда карт. Види масштабу. Класифікація карт. Топографічні карти та їх практичне використання. Визначення напрямків географічних координат об'єктів, абсолютної та відносної висоти місцевості, глибини морів і океанів. Способи вимірювання відстаней на різних географічних і топографічних картах. Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками. Значення карт у житті людини | Знати елементи градусної сітки карти, класифікацію карт, способи орієнтування на місцевості. |
1.3 | Літосфера та рельєф | Внутрішня будова Землі. Поняття "земна кора", "літосфера", "літосферна плита", "тектонічні структури", будова та типи земної кори, породи та мінерали що її складають. Геологічне літопис-лення, геологічний вік, геохронологічна таблиця. Внутрішні процеси в літосфері. Рухи літосферних плит. Походження материків і океанів. Вулкани та землетруси, райони їх поширення. Зовнішні сили, що змінюють земну поверхню. Корисні копалини їх класифікація за походженням. Основні форми земної поверхні: гори і рівнини. Рельєф дна Світо-вого океану. Значення рельєфу в господарській діяльності людини та вплив діяльності людини на рельєф. | Знати внутрішню будову Землі, особливості руху літосферних плит, будову материкової та океанічної земної кори, види корисних копали за походженням, розташування основних форм рельєфу |
1.4 | Атмосфера та клімат | Поняття "атмосфера", її склад та будова, значення. Сонячна радіація та її розподіл в атмосфері й на земній поверхні. Теплові пояси та їх межі (тропіки і полярні кола).Температура земної поверхні та повітря, її зміни з висотою і розподіл залежно від кута падіння сонячних променів. Атмосферний тиск його вимірювання. Основні пояси атмосфер-ного тиску Землі. Загальна циркуляція атмосфери. Постійні вітри. Циклони й антициклони. Сезонні та місцеві вітри. Вода в атмосфері. Вологість по-вітря. Хмари. Атмосферні опади та їх утворення. Розподіл опадів на поверхні земної кулі. Повітряні маси й атмосферні фронти. Поняття "клімат". Кліматичні пояси та області. Кліматична карта Залежність клімату від широти місцевості, морських течій, близькості до морів, рельєфу, антропогенного впливу. Погода, добові та сезонні коливання її метеорологічних елементів. Спосте-реження за погодою та її прогнозування. Вплив клімату та погоди на господарську діяльність | Знати будову і склад атмосфери, компоненти погоди їх характеристику, кліматотвірні чинники, просторове розташування кліматичних поясів та областей за кліматичною картою. |
1.5 | Гідросфера | Поняття "гідросфера" та її основні частини. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Суходіл в океані. Властивості вод Світового океану та причини її неоднорідності. Водні маси. Рух води в Світовому океані. Морські течії. Води суходолу. Річка та її частини. Елементи річкової долини. Річкові басейни. Живлення та режим річок. Озера, їх походження. Болота. Льодовики, багаторічна мерзлота. Підземні води. Джерела. Штучні водойми. Використання Світового океану та вод суходолу в господарській діяльності людини | Знати частини Світового океану та вод суходолу, просторове розмі-щення найважливіших гідрографічних об'єктів за картою,властивості вод. |
1.6 | Біосфера | Поняття "біосфера", її складові та межі. Ґрунти, їхні властивості та відмінності. Рослинність суходолу і океану. Тваринний світ суходолу і океану. Вплив біосфери на інші оболонки. Вплив людини на біосферу. Охорона біосфери. | Знати поняття "біосфера", "ґрунт", рослинність, тваринний світ, межі та складові біосфери. |
1.7 | Географічна оболонка Загальні закономірності природи Землі | Поняття "географічна оболонка". Загальні закономірності географічної оболонки: цілісність, кругообіг речовин та енергії, ритмічність, комплексність. Зональні та азональні природні комплекси. Зміна природних комплексів під впливом господарської діяльності людини. | Знати суттєві ознаки понять "географічна оболонка", "природний комплекс", "географічний пояс", "природна зона". |
2. Географія материків і океанів | |||
2.1 | Предмет вивчення географії материків і океанів | Значення та завдання курсу "Географія материків і океанів". Поняття "материк" і "частина світу". Основні географічні закономірності розвитку природи Землі: закономірності формування рельєфу, клімату, географічних поясів та природних зон. Формування зональних та азональних природних комплексів на материках | Знати значення та завдання курсу географії материків і океанів. |
2.2 | Океани: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан. | План характеристики природного комплексу океану. Особливості фізико-географічного положення океанів. Історичні відомості про освоєння та дослідження різних частин Світового океану. Геологічна будова та рельєф дна океанів. Характерні риси клімату. Властивості водних мас та океанічні течії. Своєрідність органічного світу океанів. Природні ресурси океанів та їх використання. Проблема забруднення океанічних вод | Знати послідовність характеристики природного комплексу океану, основні етапи освоєння та дослідження океанів. |
2.3 Материки | |||
2.3.1 | Африка | План географічної характеристики материка. Особливості фізико-географічного положення. Основні елементи берегової лінії. Дослідження та освоєння. Геологічна будова. Основні форми рельєфу материка. Корисні копалини та закономірності їх розміщення на материку. Загальні особливості клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу: головні річкові системи, озера, басейни підземних вод, їх гідрологічні особливості. Природні зони та закономірності їх розміщення. Особливості ґрунтового, рослинного покриву та тваринного світу. Найбільші національні парки. Населення. | Знати алгоритм характеристики материка за типовим планом, дослідників природи. |
2.3.2 | Австралія | Своєрідність географічного положення материка. Історія відкриття і дослідження. Форми рельєфу та корисні копалини Австралії. Загальні особливості клімату. Кліматичні пояси та типи клімату Австралії. Води суходолу. Природні зони. Своєрідність і унікальність органічного світу материка. Населення, його склад та розміщення. | Знати особливості фізико-географічного положення, історію відкриття та дослідження, основні форми рельєфу та корисні копалини материка. |
2.3.3 | Південна Америка | Особливості фізико-географічного положення. Дослідження і освоєння материка. Геологічна будова. Основні форми рельєфу. Закономір-ності поширення родовищ корисних копалин. Своєрідність клімату материка. Кліматичні пояси і області. Вплив клімату на формування і розподіл вод суходолу. Найбільші річки та озера. Природні зони. Ґрунти, рослинний покрив та тваринний світ. Висотна поясність в Андах. Зміна природних комплексів люди-ною. Походження та формування сучасного населення, його расовий склад та розміщення. | Знати особливості фізико-географічного положення, історію дослідження та освоєння. |
2.3.4 | Антарктида | Своєрідність географічного положення материка. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка. Міжнародне співробітництво у дослідженні природних умов і природних ресурсів. Українська дослідна станція "Академік Вернадський". Географічна будова та рельєф поверхні. Кліматичні умови. Рослинний і тваринний світ. Природні ресурси та їх охорона. | Знати особливості географічного положення, відкриття та дослідження материка. |
2.3.5 | Північна Америка | Фізико-географічне положення материка. Історія відкриття та освоєння Північної Америки. Геологічна будова та основні форми рельєфу материка. Роль давнього зледеніння у формуванні сучасного рельєфу. Корисні копалини, закономірності їх поширення. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу. Основні річкові системи. Найбільші озера, їх походження. Особливості розміщення природних зон. Ґрунти, рослинний покрив і тваринний світ. Висотна поясність Кордильєр. Природоохоронні території. Найвідоміші національні парки. Особливості заселення Північної Америки. Населення, його расовий і етнічний склад. | Знати особливості фізико-географічного положення, історію дослідження та освоєння Північної Америки. |
2.3.6 | Євразія | Фізико-географічне положення материка. Особливості берегової лінії Євразії. Історія відкриття і дослідження окремих територій материка. Геологічна будова. Давні матери-кові зледеніння. Сейсмічно активні області. Основні форми рельєфу материка. Найбільші рівнини і гори. Корисні копалини, закономір-ності їх походження. Особливості формування клімату, кліматичні пояси і типи клімату. Внутрішні води. Найбільші річки та озера. Багаторічна мерзлота. Сучасне зледеніння. Природні зони. Особливості їх розміщення на території материка. Ґрунти, рослинний покрив і тваринний світ природних зон. Висотна поясність у горах материка. Зміна природи людиною. Населення. Расовий та етнічний склад. Розміщення населення на материку. | Знати особливості фізико-географічного положення, історію дослідження окремих частин. |
2.4 | Земля - наш спільний дім | Взаємодія людини і природи. Природні ресурси материків і океанів, їх класифікація. Зміна взаємозв'язків між компонентами природи під впливом господарської діяльності людини. Порушення рівноваги в природних комплексах материків та океанів. Проблема забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження. Природоохоронні території. Міжнародні організації з охорони природи | Знати класифікацію природних ресурсів, сучасні екологічні проблеми взаємодії суспільства й природи, міжнародні організації з охорони природи. |
ІІІ. Фізична географія України | |||
3.1 Україна та її географічні дослідження | |||
3.1.1 | Географічне положення, формування території України. Загальні відомості про Україну. | Формування території, сучасні розміри, адміністративно-територіальний поділ. Географічне положення, кордони, розташування території України стосовно годинних поясів. Місце України на політичній та економічній карті світу. Господарська оцінка економіко-географічного положення | Знати розміри держави, країни з якими Україна має кордони, як формувалася територія України, причини територіальних змін України в минулому та сучасний адміністративно-територіальний устрій. |
3.2 Природні умови і ресурси України | |||
3.2.1 | Рельєф, тектонічна, геологічна будова, мінеральні ресурси | Основні риси рельєфу: низовини, височини, гори. Тектонічні структури, їх будова та рухи. Особливості геологічної будови території України. Геоморфологічна будова. Чинники виникнення несприятливих геологічних і геоморфологічних процесів та шляхи запобігання їм. Мінерально-сировинні ресурси та їх класифікація. Закономірності поширення, характериcтика та господарська оцінка паливних, рудних і нерудних корисних копалин | Знати основні орографічні одиниці України: низовини, височини, гірські системи; найвищі точки рівнинної частини, Українських Карпат і Кримських гір, найбільші гірські перевали, найбільші родовища корисних копалин України та їх розміщення на карті. |
3.2.2 | Кліматичні умови та ресурси | Основні кліматотвірні чинники. Загальні риси клімату. Типи повітряних мас. Розподіл температури повітря і опадів на території України. Основні кліматичні показники. Сезонні особливості клімату. Причини виникнення і наслідки дії небезпечних метеорологічних явищ на території країни, їх поширення. Кліматичні ресурси. Метеоспостереження, прогнози погоди. | Знати основні кліматотвірні чинники та кліматичні показники. |
3.2.3 | Внутрішні води та водні ресурси | Загальні гідрологічні особливості території України. Поверхневі води, особливості їх формування і розподілу. Основні річкові басейни. Канали. Болота, їх типи і поширення. Озера і водосховища. Підземні води. Несприятливі гідрологічні явища і заходи запобігання їм. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання і охорони | Знати основні річкові системи, найбільші озера, канали та водосховища на території України, їх розміщення на карті. |
3.2.4 | Ґрунти, рослинний покрив, тваринний світ | Ґрунтовий покрив. Умови ґрунтоутворення, властивості, основні генетичні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Карта ґрунтів України. Господарське використання ґрунтів. Земельні ресурси України. Охорона земель-них ресурсів. Різноманітність видового складу рослинності, закономірності поширення рос-линності. Рослинні комплекси лісів, степів, луків. Рослинні ресурси, їх охорона і відтво-рення. Зелена книга України. Різноманітність видового складу тварин. Фауністичний склад лісів, степів, луків, боліт, водойм, Українських Карпат і Кримських гір. Тваринні ресурси, заходи з їх охорони і відтворення. Червона книга України. | Знати генетичні типи ґрунтів в межах України, найпоширеніші види рослин та тварин. Розрізняти основні чинники ґрунтоутворення, розподіл земельних ресурсів по території України; основні типи рослинного покриву; видовий склад тварин, флористичні та фауністичні ресурси. Оцінювати земельні, рослинні, тваринні ресурси в Україні їх стан та використання. |
3.3 Природні комплекси України | |||
3.3.1 | Природно-територіальні комплекси | Умови розвитку й характерні риси природних комплексів. Взаємодія чинників і компонентів ПТК. Ландшафти та їх класифікація. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення | Знати одиниці фізико-географічного районування. Розрізняти особливості взаємодії компонентів природи в ландшафтах та їх класифікацію. |
3.3.2 | Природні комплекси рівнин | Мішані та широколистяні ліси. Лісостеп. Степ. Господарська характеристика природних зон, проблеми використання природних ресурсів й охорони природи. | Знати географічне положення і межі природних зон України, природоохоронні території в межах зон. Розрізняти особливості зон мішаних і широколистяних лісів, лісостепу та степу. |
3.3.3 | Гірські природні комплекси | Українські Карпати. Кримські гори. Природногосподарська характеристика гірських областей, проблеми використання ресурсів й охорони природи. | Знати географічне положення Українських Карпат і Кримських гір та їхніх природних областей. |
3.3.4 | Природні комплекси морів | Чорне та Азовське моря. Природногосподарська характеристика морів , проблеми використання ресурсів та охорони природи. | Знати розміри, глибину, елементи берегової лінії морів, що омивають територію України. |
3.4 Використання природних умов і ресурсів та їх охорона | |||
3.4.1 | Геоекологічна ситуація | Геоекологічна ситуація. Основні забруднювачі навколишнього середовища. Вплив геоекологічної ситуації на населення. | Знати поняття "геоекологічна ситуація", законодавчі акти що відображають екологічну ситуацію. |
3.4.2 | Використання й охорона природних умов і ресурсів | Природоохоронні заходи. Законодавчі акти про природно-заповідний фонд. Категорії природно-заповідного фонду. Природоохорон-ні комплекси. Національна екологічна мережа. Моніторинг навколишнього середовища | Знати категорії природно-заповідного фонду. |
ІV. Загальні положення економічної та соціальної географії | |||
4.1. Вступ | |||
4.1.1. | Економічна та соціальна географія як наука. | Предмет економічної та соціальної географії. Економічна та соціальна географія в системі географічних наук. Зв'язок економічної та соціальної географії з іншими науками. Методи економіко-географічних досліджень. | Знати предмет вивчення економічної та соціальної географії , її місце у системі географічних наук. Розрізняти методи географічних досліджень. Аналізувати зв'язок економічної та соціальної географії з іншими науками. |
4.2. Населення | |||
4.2.1. | Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення | Поняття "природний рух населення". Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика. Механічний рух (міграції) населення. Поняття "еміграція", "імміграція", "міграція", "сальдо міграції". Внутрішні і зовнішні міграції. Міграційні процеси і міграційна політика держав. Статево-віковий склад населення, його наслідки. | Знати зміст понять: "природний приріст населення", "природний рух", "депопуляція", "еміграція", "імміграція", "сальдо міграції". Характеризувати особливості відтворення населення, демографічні процеси та демографічну політику держав. |
4.2.2. | Система розселення населення | Міське і сільське населення. Типи населених пунктів. Урбанізація. Субурбанізація. Міські агломерації. Типи міст за розмірами та за функціями. Типи сільських поселень, особливості їх розміщення. | Знати зміст понять "місто", "село", "агломерація", "урбанізація", "субурбанізація", "система розселення". Характеризувати особливості становлення та розвитку агломерацій. Розрізняти системи розселення населення та функції міст. Аналізувати причини змін у системі розселення населення . |
4.2.3. | Трудові ресурси та зайнятість населення | Поняття "трудові ресурси", "економічно активне населення", "зайнятість населення", "безробіття". | Знати зміст понять: "трудові ресурси", "економічно активне населення", "зайнятість населення", "безробіття" |
4.2.4. | Взаємодія суспільства і природи. | Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. | Знати зміст понять: "географічне середовище", "ресурсозабезпеченість", "природокористування". |
4.3. Господарство | |||
4.3.1. | Загальна характеристика господарства | Поняття про господарство і національний господ-дарський комплекс. Міжнародний географічний поділ праці (МГПП). Поняття "НТР" та її основні риси. Галузева структура господарства. Поняття "галузь" і "міжгалузевий комплекс". Форми суспільної організації виробництва. Інфраструктура, її види. Поняття про територіальну структуру господарства. Значення зовнішніх економічних зв'язків у господарстві країни. | Знати зміст понять: "господарство", "національний господарський комплекс", "міжнародний географічний поділ праці", "науково-технічна революція", "галузь", "міжгалузевий комплекс", "територіальна структура господарства". |
4.3.2. | Економічний потенціал | Показники соціально-економічного розвитку. Валовий національний продукт, національний доход .Показники якості життя. | Знати зміст понять: "валовий національний продукт", "національний доход". |
4.3.3. | Промисловість | Промисловість як сфера матеріального вироб-ництва. Галузева структура паливної промисло-вості. Сировинна база. Вугільна промисловість. Нафтова промисловість. Нафтопереробна промисловість. Газова промисловість. Електроенергетика як складова ПЕК. Основні типи електростанцій. Енергосистема Альтернативні способи одержання енергії. Чорна металургія. Сировинна база. Чинники розміщення. Кольорова металургія. Склад і сировинна база. Чинники розміщення підприємств галузі. Роль машинобудування у господарстві держави. Структура галузі. Міжгалузеві та внутрішньогалузеві зв'язки. Чинники розміщення: наукоємні, трудомісткі і металомісткі галузі. Хімічна промисловість, її галузева структура. Природно-сировинна база хімічної промисловості і використання відходів. Структура та значення лісової та деревообробної промисловості, особливості її розміщення. Целюлозно-паперове і лісохімічне виробництво. Галузева структура промисловості будівельних матеріалів. Чинники розвитку і розміщення. Сировинна база. Галузева структура легкої промисловості. Чинники її розміщення. Галузевий склад харчової промисловості. Чинники розміщення галузей. | Знати галузевий склад , структуру галузей, їх типи. |
4.3.4. | Сільське господарство | Значення сільського господарства в економіці держави. Галузева структура сільського господарства. Зв'язок сільського господарства з іншими галузями. Природно-географічні фактори розвитку сільського господарства. Сільськогос-подарські угіддя, їх структура. Меліорація земель. Галузева структура і виробничі особливості рослинництва. Тваринництво, його структура. Кормова база тваринництва. | Знати галузеву і територіальну структуру сільського господарства. |
4.3.5. | Транспорт | Роль транспорту в розвитку господарства країни. Види транспорту. Залізничний транспорт. Автомобільний транспорт. Водний транспорт. Повітряний транспорт. Трубопровідний транспорт. | Знати основні види транспорту, зміст понять "транспортний комплекс", "транспортний вузол", "вантажообіг", "пасажирообіг". Аналізувати техніко-економічні особливості різних видів транспорту. Визначати роль різних видів транспорту в розвитку господарства країни. |
4.3.6. | Соціальна сфера | Галузі соціальної сфери. Сфера послуг. Галузі виробництво товарів народного споживання їх значення. | Знати склад соціальної сфери . Аналізувати особливості розвитку окремих галузей соціальної сфери в ринкових умовах. Оцінювати вплив соціальної сфери на ефективність господарства та задоволення духовних і соціальних потреб населення. |
V. Економічна і соціальна географія України | |||
5.1 Населення України | |||
5.1.1 | Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення | Заселення території України. Кількість, розміщення, статева і вікова структура населення. Територіальні чинники розміщення та густоти населення. Природні й економічні умови, які впливають на основні показники розміщення населення. Природний рух населення. Демографічна ситуація. Міграція населення, її види та причини. Українська діаспора та причини її виникнення | Знати кількість населення в Україні, країни з найбільшою українською діаспорою. |
5.1.2 | Національний та етнічний склад населення | Національний склад населення. Етнографічні групи. Регіональні відмінності духовної культури населення (мова, релігії, звичаї) | Знати національний склад населення України, етнографічні групи. Основні релігійні громади України |
5.1.3 | Система розселення населення | Система розселення. Урбанізація та регіональні відмінності в її рівнях. Типи міських поселень. Функції міст і міські агломерації. Сільське розселення та його територіальні відмінності, соціальні проблеми | Знати міста-мільйонери та інші найбільші міста. |
5.1.4 | Трудові ресурси, зайнятість населення | Трудові ресурси. Зайнятість населення у сфері матеріального виробництва та невиробничій сфері. Проблеми зайнятості та її географічні аспекти | Знати: географію трудових ресурсів України. |
5.2 Господарство України | |||
5.2.1 | Загальна характеристика господарства, економічний потенціал | Основні риси структури господарства. Сучасні проблеми розвитку та територіальної організації господарства. Розвиток ринкової інфраструктури в Україні | Знати: галузі виробничої й невиробничої сфери. |
5.2.2 | Промисловість | Загальна характеристика розвитку та розміщення промисловості. Галузева структура, спеціалізація Сучасні проблеми і перспективи розвитку та розміщення промисловості. | Знати: найбільші підприємства, їх типи і проблеми функціонування. |
-паперове та лісохімічне виробництво. Географія виробництв лісової промисловості, проблеми і перспективи розвитку. | |||
5.2.3 | Сільське господарство | Роль, місце і значення сільського господарства. Земельний фонд. Меліорація земель. Рослинництво. Зернові культури. Вирощування технічних культур, картоплі й овочів. Садівництво, ягідництво і виноградарство. Тваринництво. Рибне господарство. | Знати особливості розвитку рослинництва і тваринництва, проблеми галузі. |
5.2.4 | Соціальна сфера | Галузева структура, значення. Сфера послуг. Структура галузі. Рекреаційно-туристське господарство. Проблеми і перспективи розвитку галузі. | Знати галузі соціальної сфери. |
5.2.5 | Транспорт і зовнішньоекономічні зв'язки України | Основні види транспорту, їх характеристика. Особливості розміщення. Географія перевезень. Залізнична мережа України. Автомобільний транспорт, найважливіші автомагістралі. Трубопровідний транспорт, транзитні шляхи транспортування нафти і газу. Водний транспорт, морські і річкові порти. Повітряний транспорт. Зовнішньоекономічні зв'язки України. | Знати основні види транспорту в Україні, міжнародні транспорті коридори. |
5.3 Економіко-географічні райони України | |||
5.3.1 | Характеристика економічних районів | Економіко-географічна характеристика (за типовим планом: економіко-географічне положення та його господарська оцінка; природні умови і ресурси; населення і трудові ресурси; особливості галузевої та регіональної структури господарства; промисловість та її структура; характеристика основних галузей сільського господарства; транспорт, основні його види та географія; зовнішньоекономічні зв'язки; регіональні відмінності). Географічний поділ праці й економічне районування. Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Столичний, Центральний, Причорноморський, Подільський, Північно-Західний, Карпатський райони (коротка економіко-географічна характеристика) | Знати зміст поняття „економічний район", економічні райони України, територіальне розміщення. |
VІ Економічна та соціальна географія світу | |||
6.1. | Загальна економіко-географічна характеристика світу | ||
6.1.1. | Сучасна політична карта світу | Етапи формування політичної карти світу. Типологія країн. Показники, що визначають рівень економічного розвитку країн. Форми правління й адміністративно-територіальний устрій країн. Сучасна політична карта Європи, Азії, Африки, Америки , Австралії й Океанії. Міжнародні організації. | Знати зміст понять "країна", "держава", "залежна країна" та їх відмінності, етапи формування політичної карти світу, розміщення на карті держав світу та їхніх столиць . |
6.1.2. | Населення | Кількість населення світу та його динаміка. Етнічний (національний ) склад населення. Найчисленніші народи і мовні сім'ї . Релігії народів світу. Нерівномірність розміщення населення на Землі. Міське населення. Агломерації, мегалополіси. Процеси урбанізації Сільське населення світу Міграційні процеси. Трудові ресурси та зайнятість населення в різних сферах господарства країн та регіонів світу. | Знати кількість населення світу і найбільших країн та його густоту в окремих регіонах , розміщення на карті найбільших мегалополісів світу. |
6.1.3. | Географія світових природних ресурсів | Природні ресурси світу: мінеральні, водні, земельні, лісові, рекреаційні, Світового океану. Ресурсозабезпеченість і ресурсозбереження. | Знати види природних ресурсів та територіальні особливості їх розміщення . Аналізувати співвідношення ресурсозабезпеченості в окремих регіонах та країнах світу. Оцінювати рівень ресурсозабезпеченості та політику ресурсозбереження в різних країнах світу. |
6.1.4. | Світове господарство | Географія промисловості світу. Світова паливно-енергетична система. Географія вугільної, нафтової і газової промисловості. Електроенергетика світу. Чорна і кольорова металургія світу, основні райони розміщення металургійного виробництва. Машинобудування світу: географія основних галузей. Основні райони розміщення: хімічної, лісової і деревообробної, легкої, харчової промисловості . | Знати етапи формування світового господарства. |
6.1.5. | Глобальні проблеми людства | Виникнення і суть глобальних проблем людства. Найважливіші проблеми сучасності: демогра-фічна, екологічна, енергетична, продовольча, бідності, війни і миру, освоєння ресурсів Світового океану та шляхи їх розв'язання. | Знати зміст поняття "глобальні проблеми людства". |
6.2. Регіони та країни світу | |||
6.2.1. | Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу | Економіко-географічна характеристика регіонів та окремих держав (за типовим планом: економіко-географічне положення та його господарська оцінка; природні умови і ресурси; населення і трудові ресурси; особливості галузевої та регіональної структури господарства; промисловість та її структура; характеристика основних галузей сільського господарства; транспорт, основні його види та географія; зовнішньоекономічні зв'язки; регіональні відмінності ) | Знати склад регіону, особливості розміщення та формування населення, господарства країн та регіонів. |
БІОЛОГІЯ
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології розроблено на основі чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія, 7-11 класи (К.: Перун, 2005) та Біологія, 10-11 класи (Тернопіль, Мандрівець, 2011).
Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з біології є:
• перевірити відповідність знань та умінь учнів програмним вимогам;
• виявити рівень навчальних досягнень учнів;
• оцінити ступінь підготовленості випускників загальноосвітніх навчальних закладів до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.
Зміст програми зовнішнього незалежного оцінювання структурований за рівнями організації життя й складається з "Вступу" та розділів: "Молекулярний рівень організації життя", "Клітинний рівень організації життя", "Неклітинні форми життя", "Організмовий рівень організації життя", "Надорганізмові рівні організації життя", "Історичний розвиток органічного світу", які в свою чергу розподілено на теми. В кожній темі визначено обсяг вимог до знань та предметних умінь учасників зовнішнього незалежного оцінювання з біології.
Програма зовнішнього незалежного оцінювання спрямована на виявлення рівня сформованості знань та умінь з шкільного предмета "Біологія" на основі яких учасник зовнішнього незалежного оцінювання зможе:
• характеризувати основні біологічні поняття, закономірності, закони та теорії, біологічні явища і процеси;
• оперувати поняттями, за потреби пояснення процесів та явищ живої природи, підтверджуючи прикладами з життя та діяльності людини, охорони здоров'я, досягнень біологічної науки;
• порівнювати процеси життєдіяльності на різних рівнях організації, (молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному, біосферному) та виявляти взаємозв'язки між ними;
• встановлювати причинно-наслідкові, функціональні, структурні зв'язки та закономірності у живій природі, класифікувати об'єкти;
• виявляти наслідки впливу шкідливих звичок на організм;
• застосовувати біологічні знання для аналізу ситуацій, що виникають у різних сферах життя;
• виконувати розрахунки із використанням математичного апарату;
• застосовувати набуті знання при аналізі біологічної інформації, представленої в різних формах (графічній, табличній, текстовій);
Назва розділу, теми | Знання | Предметні уміння та способи навчальної діяльності |
Вступ | Основні ознаки живого. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний. | Знати основні ознаки живого, рівні організації життя та їх структуру. |
Молекулярний рівень організації життя | ||
Елементний склад організмів | Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, в тому числі органогенні елементи, мікроелементи). Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К) та способи усунення їх нестачі. Поняття про ендемічні хвороби. | Знати органогенні елементи та мікроелементи. |
Неорганічні сполуки в організмах | Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки. | Характеризувати біологічну роль води, кисню, йонів Na+, K+, Cl-, Ca2+, Mg2+, PO43- |
Органічні сполуки в організмах | Будова, властивості і функції органічних сполук. Поняття про біополімери та їхні мономери. | Визначати межи застосування ферментів в господарській діяльності людини. |
Клітинний рівень організації життя | ||
Організація клітин Поділ клітин Обмін речовин та перетворення енергії | Сучасна клітинна теорія. | Знати основні положення сучасної клітинної теорії. |
Поділ клітин | Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин у еукаріотів, його фази. | Пояснювати сутність і біологічне значення мітозу, мейозу, кросинговеру. |
Обмін речовин та перетворення енергії | Обмін речовин (метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми. Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання. | Записувати сумарні рівняння процесів фотосинтезу та дихання. |
Неклітинні форми життя | ||
Віруси, пріони, віроїди | Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення. Механізм проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна. Профілактика вірусних захворювань людини. Роль вірусів у природі та житті людини. Пріони. Віроїди. | Знати особливості будови вірусів; механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій; захворювання людини, які спричиняють віруси (поліомієліт, грип, СНІД, гепатити, енцефаліт, кір, паротит, ГРВІ) та пріони (губчаста енцефалопатія); шляхи зараження вірусами та пріонами. |
Організмовий рівень організації життя | ||
Бактерії | Загальна характеристика прокаріотів (бактерії, ціанобактерії). Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання, розмноження, спороутворення, інцистування, обмін спадковою інформацією). Взаємозв'язки прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Різноманітність та роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються. Профілактика бактеріальних захворювань. | Знати приклади захворювань людини, які спричиняють бактерії (ангіна, дифтерія, туберкульоз, холера, тиф, скарлатина, ботулізм, сальмонельоз). |
Рослини | Загальна характеристика царства Рослини. Класифікація рослин. Життєві форми рослин. | Виділяти істотні ознаки царства Рослини; |
Будова рослинного організму | Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних рослин. Нижчі та вищі рослини. Тканини багатоклітинних рослин: твірна (меристема), покривна (епідерма (шкірка), корок), основна (запасаюча, повітроносна, асіміляційна), механічна, провідна, їхня будова і функції. Ксилема. Флоема. Судинно-волокнистий пучок. Вегетативні органи рослин. | Розпізнавати: тканини, органи рослин на схемах і малюнках. |
Процеси життєдіяльності, розмноження та розвиток рослин | Запліднення. Запилення та його способи. | Розрізняти рухи рослин (тропізми, настії, нутації); форми розмноження рослин; способи вегетативного розмноження (живцювання, щеплення, відводками, кореневими паростками, видозміненими пагонами); висхідну та низхідну течію речовин у рослин. |
Різноманітність рослин | Зелені водорості: одноклітинні (хлорела, хламідомонада) та багатоклітинні (спірогира, ульва, улотрікс). | Знати істотні ознаки рослин наведених таксонів; органи розмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії, архегонії). |
Гриби. Лишайники | Загальна характеристика царства Гриби. Середовища існування. Особливості будови та процесів життєдіяльності (живлення, розмноження) шапкових, цвілевих грибів, дріжджів, грибів-паразитів. Різноманітність грибів: шапкові (маслюк, підосичник, білий гриб, опеньки, печериця, глива, мухомор, бліда поганка); цвілеві гриби (мукор, пеніцил, аспергіл); гриби-паразити (сажкові, іржасті, борошнисторосяні та трутовики). Мікориза. Значення грибів у природі та житті людини. | Знати особливості будови живлення, росту та розмноження грибів і лишайників. |
Тварини | Загальна характеристика царства Тварини. Принципи класифікації тварин. | Знати істотні ознаки царства Тварини; основні одиниці класифікації Тварин (тип, клас, ряд, родина, рід, вид). |
Будова і життєдіяльність тварин | Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин. Тканини тварин. Загальний план будови організму тварин: симетрія тіла (двобічна, радіальна); покриви тіла; опорний апарат (зовнішній скелет, внутрішній скелет, гідроскелет); порожнина тіла (первинна, вторинна, змішана); органи, системи органів та їх функції. | Знати способи живлення, дихання тварин; види руху тварин; реакцію тварин на подразнення; особливості поведінки (умовні, безумовні рефлекси та інстинкти). Розрізняти типи симетрії тіла тварин; покриви тіла тварин; опорний апарат та види рухи тварин; порожнини тіла; системи органів; типи розвитку тварин; форми поведінки (вроджену й набуту). Оцінювати значення прямого та непрямого розвитку тварин. |
Різноманітність тварин | Одноклітинні тварини. | Розпізнавати на малюнках та схемах тварин наведених таксонів. |
Людина | Положення людини в системі органічного світу. Тканини організму людини (епітеліальна, м'язова, нервова, тканини внутрішнього середовища: сполучні, кров, скелетні) їх будова і функції. | Знати особливості будови залоз зовнішньої, внутрішньої і змішаної секреції; гормонів ендокринних залоз; травних залоз, травних соків та їх ферментів; вітамінів; безумовних і умовних рефлексів; навичок, звичок, емоцій; біоритмів людини. |
Розмноження організмів Індивідуальний розвиток організмів. | Форми розмноження організмів (нестатеве, статеве). Способи нестатевого розмноження одноклітинних (поділ, шизогонія, брунькування, спороутворення) і багатоклітинних організмів (вегетативне розмноження, спороутворення). | Пояснювати сутність і біологічне значення статевого і нестатевого розмноження, партеногенезу, поліембріонії, запліднення. |
Спадковість і мінливість | Генетика. Методи генетичних досліджень (у тому числі спадковості людини). Основні поняття генетики: гени (структурні та регуляторні), алель гена, локус гена, домінантний і рецесивний стани ознак, гомозигота, гетерозигота, генотип, фенотип, генофонд, спадковість, мінливість, чиста лінія. | Знати основні методи генетичних досліджень; структуру гена; основні поняття генетики. |
Закономірності спадковості | Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування. Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості. Генетичні основи визначення статі у різних груп організмів. Співвідношення статей у популяціях. Успадкування, зчеплене зі статтю. Взаємодія генів та її типи. | Пояснювати цитологічні основи законів спадковості Г. Менделя; принципи взаємодії алельних і неалельних генів; вплив летальних алелей; механізми визначення статі; значення зчепленого (у тому числі зі статтю) успадкування; множинну дію генів; основні закономірності функціонування генів у прокаріотів та еукаріотів; біологічне значення цитоплазматичної спадковості. |
Закономірності мінливості. | Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива. | Розпізнавати спадкову і неспадкову мінливість; види спадкової мінливості; типи мутацій. |
Селекція | Завдання і методи селекції. Сорт, порода, штам. Штучний добір, його форми. Системи схрещувань організмів: внутрішньовидова гібридизація (споріднене - інбридинг, і неспоріднене - аутбридинг схрещування), міжвидова (віддалена) гібридизація. Гетерозис. | Розрізняти форми штучного добору; системи схрещувань організмів. |
Надорганізмові рівні організації життя | ||
Екологічні фактори | Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні. Поняття про обмежуючий (лімітуючий) фактор. Закон оптимуму. Екологічна валентність виду (межі витривалості). Еврибіонтні та стенобіонтні організми. Взаємодія екологічних факторів. Форми біотичних зв'язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Адаптація. Адаптивні біологічні ритми організмів. Фотоперіодизм. Сезонні зміни у житті рослин і тварин. | Знати екологічні фактори; біологічні ритми. |
Середовище існування | Основні середовищ існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове. Організм живих істот як особливе середовище існування. Життєві форми організмів. | Знати пристосованість організмів до умов життя; подібності в пристосуванні різних видів до однакових умов існування; особливості основних середовищ існування. |
Популяційно-видовий рівень організації життя | Вид. Критерії виду. Ареал. Екологічна ніша. Структура виду. Популяція. Характеристика популяції. Структура популяції (вікова, просторова, статева). Популяційні хвилі. Гомеостаз популяції. Генофонд популяції. | Визначати фактори, які впливають на чисельність і густоту популяції. |
Екосистеми | Екосистеми, їх склад та різноманіття. Взаємозв'язки між популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем. Агроценози. | Встановлювати взаємозв'язки між популяціями в екосистемах; зміни угруповань в одному місцезнаходженні. |
Біосфера | Біосфера. Ноосфера. Жива речовина біосфери її властивості і функції. Кругообіг речовин та потоки енергії в біосфері як необхідні умови її існування. | Знати структуру надорганізменного рівня життя; ролі живих організмів у перетворенні оболонок Землі (створенні осадових порід, ґрунтоутворенні, підтриманні сталості газового складу атмосфери). |
Охорона видового різноманіття організмів | Червона та зелена книги. Природоохоронні території (заповідники (біосферні), заказники, національні та ландшафтні парки). Поняття про екологічну мережу. Природоохоронне законодавство України. Основні документи щодо природоохоронної діяльності людини (Червона Книга, Зелена книга, білий та чорний списки). Міжнародне співробітництво у галузі охорони природи. | Знати природоохоронні території; форми міжнародного співробітництва у галузі охорони природи. |
Історичний розвиток органічного світу | ||
Основи еволюційного вчення | Еволюція. Філогенез. Філогенетичний ряд. Еволюційна гіпотеза Ж.-Б. Ламарка. Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна. Біогенетичний закон Геккеля-Мюллера. Дивергенція та конвергенція, аналогічні та гомологічні органи, рудименти та атавізми, мімікрія та її види. | Знати аналогічні та гомологічні органи; рудименти та атавізми; мімікрію; тварин, які мають захисне, попереджувальне забарвлення; внутрішньовидової та міжвидової боротьби за існування; ароморфозів, ідіоадаптацій, загальної дегенерації. |
Історичний розвиток і різноманітність органічного світу | Сучасна система органічного світу. Принципи класифікації організмів. Таксономічні одиниці. | Знати основні еволюційні події в протерозойську (вендський період), палеозойську (кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам'яновугільний, пермський періоди), мезозойську (тріасовий, юрський, крейдяний періоди), та кайнозойську (палеогеновий, неогеновий, антропогеновий періоди) ери. |
МАТЕМАТИКА
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Мета зовнішнього незалежного оцінювання з математики
Оцінити ступінь пiдготовленостi учасників тестування з математики з метою конкурсного відбору для навчання у вищих навчальних закладах.
3авдання зовнішнього незалежного оцінювання з математики
полягає у тому, щоб оцінити знання та вміння учасників:
- будувати математичні моделі реальних об'єктів, процесів i явищ та досліджувати ці моделі засобами математики;
- виконувати математичні розрахунки (виконувати дії з числами, поданими в різних формах, дії з відсотками, складати та розв'язувати задачі на пропорції, наближені обчислення тощо);
- виконувати перетворення виразів (розуміти змicтове значення кожного елемента виразу, знаходити допустимі значення змінних, знаходити числові значення виразів при заданих значеннях змінних тощо);
- будувати й аналізувати графіки найпростіших функціональних залежностей, досліджувати їxнi властивості;
- розв'язувати рівняння, нepiвності та їх системи, розв'язувати текстові задачі за допомогою рівнянь, нерівностей та їxнix систем;
- знаходити на рисунках геометричні фігури та встановлювати їxнi властивості;
- знаходити кiлькicнi характеристики геометричних фiгур (довжини, величини кyтiв, площі, об'єми);
- розв'язувати найпростiшi комбiнаторнi задачі та обчислювати ймовiрностi випадкових подій;
- аналізувати iнформацiю, що подана в графiчнiй, табличній, текстовій та інших формах.
Назва розділу, теми | Учень повинен знати | Предметні вміння та способи навчальної дiяльностi |
АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛIЗУ | ||
Розділ: ЧИСЛА І ВИРАЗИ | ||
Дійсні числа (натуральні, цілі, рацiональнi та iррацiональні), їх порівняння та дії з ними. | - властивості дій з дійсними числами; | - розрізняти види чисел та числових проміжків; |
Відношення та пропорції. Відсотки. Основні задачі на відсотки | - відношення, пропорції; | - знаходити відношення чисел у вигляді відсотка, відсоток від числа, число за значенням його відcoткa; |
Рацiональнi, iррацiональнi, степеневі, показникові, логарифмiчнi, тригонометричні вирази та їхні перетворення | - означення області допустимих значень змінних виразу зі змінними; | - виконувати тотожні перетворення рацiональних, iррацiональних, степеневих, показникових, логарифмiчних, тригонометричних виразів та знаходити їх числове значення при заданих значеннях змінних |
Розділ: РIВНЯННЯ, НEPIВHOCТI ТА ЇХ СИСТЕМИ | ||
Лiнiйнi, квaдpaтні, рацiональнi, iррацiональнi, показникові, логарифмiчнi, тригонометричні рівняння, неpiвності та їx системи. 3астосування рівнянь, нерівностей та їx систем до розв'язування текстових задач | - рівняння з однією змінною, означення кореня (розв'язку) рівняння з однією змінною; | - розв'язувати рівняння i нepiвнocтi першого та другого степенів, а також рівняння i нepiвнocтi, що зводяться до них; |
Розділ: ФУНКЦIЇ | ||
Лiнiйнi, квадратичні, степеневі, показникові, логарифмiчнi та триroнометричнi функції, їх основні властивості. Числові послiдовностi | - означення функції, область визначення, область значень функції, графік функції; | - знаходити область визначення, область значень функції; |
Похідна функції, її геометричний та фізичний змicт. Похідні елементарних функцій. Правила диференціювання | - рівняння дотичної до графіка функції в точці; | - знаходити кутовий коефіцієнт і кут нахилу дотичної до графіка функції в точці; |
Дослідження функції за допомогою похідної. Побудова графiкiв функцій | - достатня умова зростання (спадання) функції на проміжку; | - знаходити проміжки монотонності функції; - знаходити екстремуми функції за допомогою похідної, найбільше та найменше значення функції; |
Первісна та визначений інтеграл. Застосування визначеного інтеграла до обчислення площ криволінійних трапецій | - означення первicної функції, визначеного інтеграла, криволінійної трапеції; | - знаходити первісну, використовуючи її основні властивості; |
Розділ: ЕЛЕМЕНТИ КОМБІНАТОРИКИ, ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВIРНОСТЕЙ ТА ЕЛЕМЕНТИ СТАТИСТИКИ | ||
Перестановки (без повторень). Комбінаторні правила суми та добутку. Ймовiрність випадкової події. Вибіркові характеристики | - означення перестановки (без повторень); | - розв'язувати найпростіші комбінаторні задачі; |
ГЕОМЕТРIЯ | ||
Розділ: ПЛАНIМЕТРIЯ | ||
Найпростіші геометричні фігури на площині та їх властивості | - поняття точки і прямої, променя, відрізка, ламаної, кута; | - застосовувати означення, ознаки та властивості найпростіших геометричних фігур до розв'язування планіметричних задач та задач практичного зміcтy |
Коло та круг | - коло, круг та їх елементи; | - застосовувати набуті знання до розв'язування планіметричних задач та задач практичного зміcтy |
Трикутники | - види трикутників та їх основні властивості; | - класифікувати трикутники за сторонами та кутами; |
Чотирикутник | - чотирикутник та його елементи; - паралелограм та його властивості; - ознаки паралелограма; - прямокутник, ромб, квадрат, трапеція та їх властивості; - середня лінія трапеції та її властивість; - вписані в коло та описані навколо кола чотирикутники | - застосовувати означення, ознаки та властивості різних видів чотирикутників до розв'язування планіметричних задач та задач практичного зміcтy |
Многокутники | - многокутник та його елементи, опуклий многокутник; | - застосовувати означення та властивості многокутників до розв'язування планіметричних задач та задач практичного зміcтy |
Геометричні величини та їх вимірювання | - довжина відрізка, кола та його дуги; | - знаходити довжини вiдрiзкiв, гpaдycнi та радіанні міри кyтiв, площі геометричних фiгур; |
Координати та вектори на площині | - прямокутна система координат на площині, координати точки; | - знаходити координати середини відрізка та відстань між двома точками; |
Геометричні перетворення | - основні види та зміст геометричних перетворень на площині (рух, симетрія відносно точки і відносно прямої, поворот, паралельне перенесення, перетворення подібності, гомотетія); | - використовувати властивості основних видів геометричних перетворень, ознаки подібності трикутників до розв'язування планіметричних задач та задач практичного зміcтy |
Розділ: СТЕРЕОМЕТРIЯ | ||
Прямі та площини у просторі | - аксіоми і теореми cтepeoмeтpiї; | - застосовувати означення, ознаки та властивості паралельних і перпендикулярних прямих і площин до розв'язування стереометричних задач та задач практичного змісту; |
Многогранники, тіла і поверхні обертання | - двогранний кут, лінійний кут двогранного кута; - многогранники та їх елементи, основні види многогранників: призма, паралелепіпед, піраміда, зрізана піраміда; | - розв'язувати задачі на обчислення площ поверхонь та об'ємів геометричних тіл; |
Координати та вектори у просторі | - прямокутна система координат у просторі, координати точки; | - знаходити координати середини відрізка та відстань між двома точками; |
ФІЗИКА
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з фізики укладено на основі чинних навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладівз фізики для 7-9 класів (К.; Ірпінь: Перун, 2005, затвердженої МОН: лист від 23.12.2004 № 1/11-6611) та для 10-11 класів (К., 2010, затвердженої МОН: наказ від 28.10.2010 № 1021).
Матеріал програми зовнішнього незалежного оцінювання з фізики поділено на п'ять тематичних блоків: "Механіка", "Молекулярна фізика та термодинаміка", "Електродинаміка", "Коливання і хвилі. Оптика", "Елементи теорії відносності. Квантова фізика", які, в свою чергу, розподілено за розділами і темами.
Метою зовнішнього незалежного оцінювання з фізики оцінити уміння учасників зовнішнього незалежного оцінювання:
- встановлювати зв'язок між явищами навколишнього світу на основі знання законів фізики та фундаментальних фізичних експериментів;
- застосовувати основні закони, правила, поняття та принципи, що вивчаються в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи;
- визначати загальні риси і суттєві відмінності змісту фізичних явищ та процесів, межі застосування фізичних законів;
- використовувати теоретичні знання для розв'язування задач різного типу (якісних, розрахункових, графічних, експериментальних, комбінованих тощо);
- складати план практичних дій щодо виконання експерименту, користуватися вимірювальними приладами, обладнанням, обробляти результати дослідження, робити висновки щодо отриманих результатів;
- пояснювати принцип дії простих пристроїв, механізмів та вимірювальних приладів з фізичної точки зору;
- аналізувати графіки залежностей між фізичними величинами, робити висновки;
- правильно визначати та використовувати одиниці фізичних величин.
Назва розділу, теми | Знання | Предметні уміння та способи навчальної діяльності |
МЕХАНІКА | ||
Основи кінематики. Механічний рух. Система відліку. Відносність руху. | Явища і процеси: рух, інерція, вільне падіння тіл, взаємодія тіл, деформація, плавання тіл тощо. | Уміти: |
МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА | ||
Основи молекулярно-кінетичної теорії. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування. Маса і розмір молекул. Стала Авогадро. Середня квадратична швидкість теплового руху молекул. | Явища і процеси: броунівський рух, дифузія, стиснення газів, тиск газів, процеси теплообміну (теплопровідність, конвекція, випромінювання), встановлення теплової рівноваги, необоротність теплових явищ, агрегатні перетворення речовини, деформація твердих тіл, змочування, капілярні явища тощо. | Уміти: |
ЕЛЕКТРОДИНАМІКА | ||
Основи електростатики. Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона. | Явища і процеси: електризація, взаємодія заряджених тіл, два види електричних зарядів, вільні носії зарядів у провідниках, поляризація діелектриків, дія електричного струму, електроліз, термоелектронна емісія, іонізація газів, магнітна взаємодія, існування магнітного поля Землі, електромагнітна індукція та самоіндукція тощо. | Уміти: |
КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ. ОПТИКА | ||
Механічні коливання і хвилі. Коливальний рух. Вільні механічні коливання. Гармонічні коливання. Зміщення, амплітуда, період, частота і фаза гармонічних коливань. Коливання вантажу на пружині. Математичний маятник, період коливань математичного маятника. | Явища і процеси: коливання тіла на нитці та пружині, резонанс, поширення коливань у просторі, відбивання хвиль, прямолінійне поширення світла в однорідному середовищі, утворення тіні та півтіні, місячні та сонячні затемнення, заломлення світла на межі двох середовищ, скінченність швидкості поширення світла і радіохвиль тощо. | Уміти: |
КВАНТОВА ФІЗИКА. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ | ||
Елементи теорії відносності. Принципи (постулати) теорії відносності Ейнштейна. Релятивістський закон додавання швидкостей. Взаємозв'язок маси та енергії. | Явища і процеси: рух елементарних частинок у прискорювачах, відкриття спектральних ліній, радіоактивності, ізотопи, втрата металами негативного заряду при опроміненні світлом, залежність енергії фотоелектронів від частоти світла і незалежність від його інтенсивності, дифракція фотонів та електронів. | Уміти: |
ПРОГРАМА
для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з хімії
Програма призначена для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з хімії.
Головною метою проведення зовнішнього незалежного оцінювання є об'єктивне та неупереджене оцінювання рівня навчальних досягнень осіб, які закінчили загальноосвітній навчальний заклад і виявили бажання вступити до вищого навчального закладу України.
Зовнішнє незалежне оцінювання запроваджено з метою забезпечення конституційного права громадян на рівний доступ до вищої освіти.
Зовнішнє незалежне оцінювання з хімії - спосіб перевірки:
• знання учнями найважливіших законів і теорій хімії;
• володіння хімічною мовою, вміння користуватися назвами і символами хімічних елементів, назвами простих і складних речовин;
• вміння складати хімічні формули і рівняння хімічних реакцій, розв'язувати розрахункові та експериментальні задачі;
• розуміння зв'язку між складом, будовою, фізичними і хімічними властивостями речовин, способами їх добування, галузями застосування;
• знань про найважливіші природні та штучні речовини, їх будову, способи добування та галузі застосування;
• розуміння наукових основ певних хімічних виробництв;
• обізнаності з деякими екологічними проблемами, пов'язаними з хімією;
• розуміння ролі хімії у розв'язанні глобальних проблем людства.
Програму для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з хімії розроблено на основі чинних навчальних програм з хімії для 7-9 класів (К.: Ірпінь: Перун, 2005) та 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Тернопіль: Мандрівець, 2011), електронні версії яких розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (www.mon.gov.ua).
Програма для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з хімії орієнтується на досягнення державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. При цьому важливе не лише засвоєння учнями хімічних понять, законів, теорій, а й осмислене використання ними знань, формулювання оцінних суджень, виявлення власної позиції у різних життєвих ситуаціях.
Матеріал програми для проведення зовнішнього незалежного оцінювання розподілено на чотири тематичні блоки: "Загальна хімія", "Неорганічна хімія", "Органічна хімія", "Обчислення в хімії", які в свою чергу розподілено за розділами і темами. У кожному розділі перелічено знання, якими мають володіти учасники зовнішнього незалежного оцінювання.
У переліку вимог, наведених у колонці "Предметні вміння та способи навчальної діяльності" детально розкрито обсяг вимог до знань та умінь з кожного розділу і теми. У програмі для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з хімії використано номенклатуру хімічних елементів і речовин, а також термінологію, які відповідають ДСТУ 2439-94: Елементи хiмiчнi, речовини простi. Термiни та визначення. - К., Держспоживстандарт України - 1994. Цього стандарту буде дотримано і в завданнях тесту з хімії.
Назви органічних сполук відповідають останнім рекомендаціям IUPAC. Із даним матеріалом можна ознайомитися в навчальних посібниках, які мають гриф Міністерства освіти і науки України (див. перелік рекомендованої навчальної літератури).
У програмі для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з хімії використано скорочення "н.у." - нормальні умови (температура 0 °С, тиск 101,3 кПа або 760 мм рт.ст.).
Відповідно до міжнародних стандартів для позначення кількості речовини можна використовувати літери n або н. Для позначення теплового ефекту реакції слід використовувати позначення "ДН".
Під час підготовки до проведення зовнішнього незалежного оцінювання з хімії рекомендовано використовувати довідникові таблиці, які наведено у додатках "Розчинність кислот, солей, основ та амфотерних гідроксидів у воді за 20-25 °С", "Ряд активності металів", "Найпоширеніші назви та склад деяких неорганічних речовин, сумішей та мінералів", "Найпоширеніші назви та склад деяких органічних речовин та сумішей", "Перелік рекомендованої навчальної літератури".
№ п/п | Назва розділу, теми | Знання | Предметні вміння та способи навчальної діяльності | ||||
1. Загальна хімія | |||||||
1.1 | Основні хімічні поняття. Речовина | Поняття речовина, фізичне тіло, матеріал, проста речовина (метал, неметал), складна речовина, хімічний елемент; найдрібніші частинки речовини - атом, молекула, йон (катіон, аніон). Склад речовини (якісний, кількісний). Валентність хімічного елемента. Хімічна (найпростіша, істинна) і графічна (структурна) формули. Фізичне явище. Відносні атомна і молекулярна маси, молярна маса, кількість речовини. Одиниці вимірювання кількості речовини, молярної маси, молярного об'єму; значення температури й тиску, які відповідають нормальним умовам (н.у.); молярний об'єм газу (за н.у.). Закон Авогадро; число Авогадро; середня відносна молекулярна маса суміші газів, повітря. Масова частка елемента у сполуці. | Складати формули сполук за значеннями валентності елементів. | ||||
1.2 | Хімічна реакція | Хімічна реакція, схема реакції, хімічне рівняння. Закони збереження маси речовин під час хімічної реакції, об'ємних співвідношень газів у хімічній реакції. Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції. Поняття окисник, відновник, окиснення, відновлення. Типи хімічних реакцій. Швидкість хімічної реакції. Каталізатор. | Записувати схеми реакцій, хімічні рівняння. | ||||
1.3 | Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва | Періодичний закон (сучасне формулювання). Структура короткого і довгого варіантів періодичної системи; періоди, групи, підгрупи (головні, побічні). Порядковий (атомний) номер елемента, розміщення металічних і неметалічних елементів у періодичній системі, періодах і групах; лужні, лужноземельні, інертні елементи, галогени. | Розрізняти в періодичній системі періоди, групи, головні та побічні підгрупи; металічні та неметалічні елементи за їх положенням у періодичній системі. | ||||
1.4 | Будова атома | Склад атома (ядро, електронна оболонка). Поняття нуклон, нуклід, ізотопи, протонне число, нуклонне число, орбіталь, енергетич-ні рівень і підрівень, спарений і неспарений електрони, радіус атома (простого йона); основний і збуджений стани атома. Сутність явища радіоактивності. Форми s- і р-орбіталей, розміщення р-орбіталей у просторі. Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів і підрівнів в атомах елементів № 1-20, електронні та графічні формули атомів і простих йонів елементів № 1-20. | Записувати електронні та графічні формули атомів і простих йонів елементів № 1-20, атомів неметалічних елементів 2-го і 3-го періодів у збудженому стані. | ||||
1.5 | Хімічний зв'язок | Основні типи хімічного зв'язку (йонний, ковалентний, водневий, металічний). Характеристики ковалентного зв'язку - кратність, енергія, полярність. Типи кристалічних ґраток (атомні, молекулярні, йонні, металічні); залежність фізичних властивостей речовини від типу кристалічних ґраток. Електронна формула молекули. Електронегативність елемента. Ступінь окиснення елемента в речовині. | Складати електронні формули молекул, хімічні формули сполук за ступенями окиснення елементів, зарядами йонів. | ||||
1.6 | Суміші речовин. Розчини | Суміші однорідні (розчини) та неоднорідні (суспензія, емульсія, піна, аерозоль). Масова і об'ємна (для газу) частки речовини в суміші. Методи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, центрифугу-вання, випарювання, перегонка). Поняття розчин, розчинник, розчинена речовина, кристалогідрат, електролітична дисоціація, електроліт, неелектроліт, ступінь електро-літичної дисоціації, йонно-молекулярне рівняння. Масова частка розчиненої речовини у розчині. Будова молекули води; водневий зв'язок у воді. Забарвлення індикаторів (універсального, лакмусу, фенолфталеїну, метилоранжу) в кислому, лужному і нейтральному середовищах. Реакції обміну між електролітами у розчині. | Складати схеми електролітичної дисоціації основ, кислот, солей; йонно-молекулярні рівняння за молекулярними рівняннями і молекулярні рівняння за йонно-молекулярними рівняннями. | ||||
2. Неорганічна хімія | |||||||
2.1. Основні класи неорганічних сполук | |||||||
2.1.1. | Оксиди | Визначення, назви, класифікація оксидів, хімічні властивості солетворних оксидів, способи добування оксидів | Складати хімічні формули оксидів; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості солетворних оксидів (взаємодія з водою, оксидами, кислотами, лугами), способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання). | ||||
2.1.2. | Основи | Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування основ | Складати хімічні формули основ; рівняння реакцій, які характе-ризують хімічні властивості лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині) та нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), способи добування лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, основних оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами в розчині). | ||||
2.1.3. | Кислоти | Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування кислот | Складати хімічні формули кислот; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями в розчині) та способи їх добування (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами). | ||||
2.1.4. | Солі | Визначення (загальне та з погляду електролітичної дисоціації), назви, класифікація, хімічні властивості, способи добування солей | Складати хімічні формули середніх та кислих солей; рівняння ре-акцій, які характеризують хімічні властивості середніх солей (взає-модія з металами, кислотами - хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями в розчині) та способи їх добування (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами). | ||||
2.1.5. | Амфотерні сполуки | Явище амфотерності (на прикладах оксидів і гідроксидів); хімічні властивості, способи добування амфотерних гідроксидів | Складати рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оксидів і гідроксидів Алюмінію та Цинку (взаємодія з кислотами, лугами) та способи добування гідроксидів Алюмінію і Цинку (взаємодія солей цих елементів із лугами в розчині, алюмінатів і цинкатів із кислотами). | ||||
2.1.6. | Генетичні зв'язки між класами неорганічних сполук | Складати рівняння реакцій між неорганічними сполуками різних класів. | |||||
2.2. Металічні елементи та їхні сполуки. Метали | |||||||
2.2.1. | Загальні відомості про металічні елементи та метали | Положення металічних елементів у періодичній системі; особливості електронної будови атомів металічних елементів; особливості металічного зв'язку; загальні фізичні та хімічні властивості металів, загальні способи їх добування; ряд активності металів; явище корозії, способи захисту металів від корозії; сплави на основі заліза (чавун, сталь). | Визначати положення металічних елементів у періодичній системі. | ||||
2.2.2. | Лужні та лужноземельні елементи | Хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію; назви та формули найважливіших сполук лужних і лужноземельних елементів; застосування сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію; хімічні формули і назви найважливіших калійних добрив; твердість води. | Характеризувати положення Натрію, Калію, Магнію, Кальцію в періодичній системі, фізичні властивості натрію і калію, магнію і кальцію, види твердості води - тимчасову, або карбонатну; постійну, загальну; застосування оксидів Магнію і Кальцію, гідроксидів Натрію, Калію, Магнію і Кальцію. | ||||
2.2.3. | Алюміній | Хімічні властивості, добування та застосування алюмінію; назви та формули найважливіших сполук Алюмінію. | Характеризувати положення Алюмінію в періодичній системі, фізичні властивості алюмінію, оксиду та гідроксиду Алюмінію, застосування алюмінію. | ||||
2.2.4. | Ферум | Хімічні властивості та добування заліза; назви та формули найважливіших сполук Феруму; застосування заліза та сполук Феруму. | Характеризувати положення Феруму в періодичній системі, фізичні властивості заліза, оксидів і гідроксидів Феруму; застосування заліза та сполук Феруму; фізіологічну роль йонів Феруму. | ||||
2.3. Неметалічні елементи та їхні сполуки. Неметали | |||||||
2.3.1. | Галогени | Хімічні формули фтору, хлору, брому, йоду; хімічні формули, назви та фізичні властивості найважливіших сполук галогенів (гідроген хлориду, галогенідів металічних елементів); способи добування в лабораторії та хімічні властивості гідроген хлориду і хлоридної кислоти; найважливіші галузі застосування хлору, гідроген хлориду, хлоридної кислоти; якісна реакція для виявлення хлорид-іонів. | Складати рівняння реакцій, характерних для хлору (взаємодія з металами, неметалами, водою), гідроген хлориду і хлоридної кислоти (взаємодія з металами, основними оксидами, основами, амфотерними сполуками, солями); рівняння реакцій добування гідроген хлориду в лабораторії. | ||||
2.3.2. | Оксиген і Сульфур | Хімічні формули кисню, озону, сірки та найважливіших сполук Оксигену і Сульфуру; фізичні та хімічні властивості кисню, озону, сірки, оксидів Сульфуру, сульфатної кислоти, сульфатів; способи добування кисню в лабораторії; найважливіші галузі застосування кисню, озону, сірки, сульфатної кислоти та сульфатів; якісна реакція для виявлення сульфат-іонів. | Складати рівняння реакцій, характерних для кисню (взаємодія з металами, неметалами, сполуками неметалічних елементів з Гідрогеном), сірки (взаємодія з металами, деякими неметалами), оксидів Сульфуру (взаємодія з водою, основними оксидами, основами), сульфатної кислоти (взаємодія з металами, основними оксидами, основами, амфотерними сполуками, солями); рівняння реакцій добування кисню в лабораторії, утворення і розкладу озону. | ||||
2.3.3. | Нітроген і Фосфор | Хімічні формули азоту, білого і червоного фосфору, найважливіших сполук Нітрогену і Фосфору; фізичні та хімічні властивості азоту, білого і червоного фосфору, нітроген(IІ) оксиду, нітроген(IV) оксиду, фосфор(V) оксиду, амоніаку, солей амонію, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів; способи добування амоніаку, нітратної та ортофосфатної кислот у лабораторії; найважливіші галузі застосування азоту, амоніаку, нітратної кислоти, нітратів, ортофосфатної кислоти, ортофосфатів; якісні реакції для виявлення йонів амонію та ортофосфат-іонів. | Складати рівняння реакцій, характерних для азоту і фосфору (взаємодія з металами, деякими неметалами), амоніаку (взаємодія з киснем, водою, кислотами), солей амонію (взаємодія з лугами, солями), нітратної кислоти (взаємодія з металами, основними оксидами, основами, амфотерними сполуками, солями), нітроген(IV) оксиду та фосфор(V) оксиду (взаємодія з водою, основними оксидами, основами), ортофосфатної кислоти (взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями); рівняння реакцій, які характеризують взаємоперетворення середніх і кислих ортофосфатів; рівняння реакцій термічного розкладу солей амонію (хлориду, нітрату, карбонату та гідрогенкарбонату) та нітратів; рівняння реакцій добування амоніаку, нітратної та ортофосфатної кислот у лабораторії. | ||||
2.3.4. | Карбон і Силіцій | Прості речовини Карбону; адсорбція, адсорбційні властивості активованого вугілля; хімічні формули найважливіших сполук Карбону і Силіцію; фізичні та хімічні властивості вуглецю, силіцію, оксидів Карбону, карбонатів, силіцій(IV) оксиду, силікатної кислоти, силікатів; способи добування оксидів Карбону в лабораторії; найважливіші галузі застосування алмазу, графіту, активованого вугілля, оксидів Карбону, карбонатів, гідрогенкарбонатів, силіцій(IV) оксиду, силікатів; якісні реакції для виявлення карбонат- і силікат-іонів. | Складати рівняння реакцій, характерних для вуглецю і силіцію (взаємодія з активними металами і неметалами, оксидами металічних елементів), карбон(ІІ) оксиду (взаємодія з киснем, оксидами металічних елементів), карбон(ІV) оксиду (взаємодія з водою, основ-ними оксидами, лугами, вуглецем), силіцій(ІV) оксиду (взаємодія з основними оксидами, лугами); рівняння реакцій взаємоперетворення середніх і кислих карбонатів, термічного розкладу карбонатів і гідрогенкарбонатів, добування оксидів Карбону в лабораторії. | ||||
3. Органічна хімія | |||||||
3.1. | Теоретичні основи органічної хімії | Найважливіші елементи-органогени, орга-нічні сполуки; природні та синтетичні органічні сполуки. | Визначати найважливіші елементи-органогени (С, Н, О, N, S, P). | ||||
Молекулярна будова органічних сполук. Хімічний зв'язок у молекулах органічних сполук: енергія, довжина, просторова напрямленість, полярність. σ-Зв'язок і π-зв'язок. Одинарний, кратні (подвійний, потрійний), ароматичний зв'язки. | Характеризувати кратність, полярність або неполярність ковалентного зв'язку в молекулах органічних сполук, σ- і π-зв'язок за способом утворення. | ||||||
Гібридизація електронних орбіталей атома Карбону; sp3-, sp2-, sp-гібридизації. | Визначати типи гібридизації та просторову орієнтацію гібридних електронних орбіталей атомів Карбону в молекулах органічних сполук. | ||||||
Класифікація органічних сполук за будовою карбонового ланцюга і наявністю характеристичних (функціональних) груп. | Класифікувати органічні сполуки за будовою карбонового ланцюга на насичені вуглеводні ациклічної будови - алкани, ненасичені вуг-леводні ациклічної будови - алкени, алкіни; циклічні вуглеводні - циклоалкани та арени; за наявністю характеристичних (функціо-нальних) груп на спирти, фенол, галогеноалкани, альдегіди, карбонові кислоти, естери, аміни, амінокислоти. | ||||||
Явище гомології; гомологи, гомологічний ряд, гомологічна різниця. Класи органічних сполук. Загальні формули гомологічних рядів і класів органічних сполук. | Визначати гомологи вуглеводнів та їх похідних. | ||||||
Поняття первинний (вторинний, третинний, четвертинний) атом Карбону. | Визначати у молекулах органічних сполук різної будови первинний, вторинний, третинний, четвертинний атоми Карбону. | ||||||
Номенклатура органічних сполук. | Називати органічні сполуки за структурними формулами, використовуючи номенклатуру IUPAC. | ||||||
Явище ізомерії, ізомери, структурна та просторова (геометрична, або цис-транс-) ізомерія. | Визначати ізомери за структурними формулами. | ||||||
Взаємний вплив атомів або груп атомів у молекулах органічних сполук. | Установлювати зв'язок між будовою і властивостями органічних сполук з урахуванням перерозподілу електронної густини на прикладах пропену (приєднання галогеноводнів та води згідно із правилом В. Марковникова); спиртів (подібність до кислот); фенолу (кислотні властивості, здатність до реакцій заміщення у бензеновому кільці); насичених однооснових карбонових кислот (кислотні властивості), амінів (основні властивості, здатність аніліну до реакцій заміщення у бензеновому кільці). | ||||||
Класифікація хімічних реакцій в органічній хімії (реакції приєднання, заміщення, ізомеризації). | Класифікувати реакції за участю органічних сполук (заміщення, приєднання, відщеплення, ізомеризації). | ||||||
3.2. Вуглеводні | |||||||
3.2.1. | Алкани | Загальна формула алканів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул, фізичні та хімічні властивості, способи добування, застосу-вання. | Називати перші 10 представників гомологічного ряду алканів за номенклатурою IUPAC. | ||||
3.2.2. | Алкени | Загальна формула алкенів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул, хімічні власти-вості, способи добування, застосування; якісні реакції на подвійний зв'язок. | Визначати структурні ізомери алкенів за будовою карбонового ланцюга, розташуванням подвійного зв'язку; міжгрупові (алкени і циклоалкани) та просторові (геометричні, або цис-транс-) ізомери. | ||||
3.2.3. | Алкіни | Загальна формула алкінів, їх номенклатура, ізомерія, будова молекул; хімічні властивості та способи добування етину, застосування; якісні реакції на потрійний зв'язок. | Визначати структурні ізомери алкінів за будовою карбонового ланцюга, розташуванням потрійного зв'язку. | ||||
3.2.4. | Ароматичні вуглеводні. Бензен | Загальна формула аренів гомологічного ряду бензену. Будова, властивості, способи добування бензену; поняття про ароматичні зв'язки, σπ-електронну систему. | Складати молекулярну та структурну формули бензену; рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості бензену (реакції заміщення за участю галогенів, реакції приєднання - гідрування та хлорування (hv), окиснення), добування бензену в промисловості (каталітичне дегідрування гексану, циклогексану, тримеризація ацетилену). | ||||
3.2.5. | Природні джерела вуглеводнів та їхня переробка | Нафта, природний та супутній нафтовий гази, вугілля, їх склад; крекінг і ароматизація нафти та нафтопродуктів, детонаційна стійкість бензину, октанове число; переробка вугілля; проблеми добування рідкого пального з вугілля та альтернативних джерел. | Називати продукти переробки нафти та кам'яного вугілля. | ||||
3.3. Оксигеновмісні органічні сполуки | |||||||
3.3.1. | Спирти | Характеристична (функціональна) група спиртів. Класифікація спиртів. Загальна формула одноатомних насичених спиртів. Будова, номенклатура, ізомерія, властивості, способи добування та застосування. Поняття про водневий зв'язок. | Визначати структурні ізомери одноатомних насичених спиртів за будовою карбонового ланцюга, розташуванням гідроксильної групи та міжкласові ізомери (етери). | ||||
Етиленгліколь та гліцерол як представники багатоатомних спиртів; якісна реакція на багатоатомні спирти. | Складати рівняння реакцій, що відображають хімічні властивості етиленгліколю та гліцеролу (взаємодія з натрієм, купрум(ІІ) гідроксидом (без запису рівняння реакції), повне окиснення); гліцеролу (взаємодія з нітратною кислотою, вищими насиченими та ненасиченими карбоновими кислотами); добування гліцеролу (омилення жирів). | ||||||
3.3.2. | Фенол | Формула фенолу. Будова молекули фенолу, характеристична (функціональна) група в ній; властивості, добування, застосування; якісні реакції на фенол. | Складати молекулярну, структурну формули фенолу; рівняння реакцій, що відображають хімічні властивості фенолу (реакції за участю гідроксильної групи - взаємодія з натрієм, натрій гідроксидом; реакції за участю бензенового кільця - взаємодія з бромною водою, нітратною кислотою), його добування в промисловості (гідроліз хлоробензену). | ||||
3.3.3. | Альдегіди | Загальна формула альдегідів. Будова молекул альдегідів, характеристична (функ-ціональна) група, номенклатура, ізомерія, властивості, добування, застосування; якісні реакції на альдегідну групу. | Визначати структурні ізомери альдегідів за будовою карбонового ланцюга. | ||||
3.3.4. | Карбонові кислоти | Характеристична (функціональна) група карбонових кислот. Класифікація карбоно-вих кислот. Загальна формула насичених одноосновних карбонових кислот. Будова, номенклатура, ізомерія одноосновних карбонових кислот, властивості, добування, застосування. | Визначати структурні ізомери насичених одноосновних карбонових кислот за будовою карбонового ланцюга, міжкласові ізомери (естери). | ||||
3.3.5. | Естери. Жири | Загальна формула естерів карбонових кислот. Будова, номенклатура, ізомерія, властивості, добування, застосування. Жири - естери гліцеролу і вищих карбонових кислот. Класифікація жирів, властивості, добування, застосування. Мила і синтетичні мийні засоби. | Визначати структурні ізомери естерів карбонових кислот за будовою карбонового ланцюга, міжкласові ізомери (карбонові кислоти); структурні формули жирів - триолеїну, тристеарину; формули солей пальмітинової і стеаринової кислот. | ||||
3.3.6. | Вуглеводи | Класифікація вуглеводів; склад, молекулярні формули глюкози, фруктози, сахарози, крохмалю і целюлози; структурна формула відкритої форми молекули глюкози; властивості глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози; добування глюкози, виробництво сахарози і крохмалю; якісні реакції для визначення глюкози і крохмалю; застосування глюкози, крохмалю, целюлози. | Розрізняти моно-, ди- та полісахариди. | ||||
3.4. Нітрогеновмісні органічні сполуки | |||||||
3.4.1. | Аміни | Характеристична (функціональна) група амінів. Класифікація амінів. Номенклатура, ізомерія, будова, властивості, способи добування та застосування. | Визначати структурні формули ізомерних амінів за будовою карбонового ланцюга, положенням аміногрупи та міжвидові ізомери (первинні, вторинні, третинні аміни). | ||||
3.4.2. | Амінокислоти | Склад і будова молекул, номенклатура, властивості, добування, застосування амінокислот. Поняття про амфотерність амінокислот, біполярний йон; ди-, три-, поліпептиди, пептидний зв'язок (пептидна група атомів) | Називати амінокислоти за номенклатурою IUPAC. | ||||
3.4.3. | Білки | Будова білків, їх властивості, застосування, кольорові реакції на білки. | Характеризувати процеси гідролізу, денатурації білків. | ||||
3.5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі | |||||||
Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі | Поняття про полімер, мономер, елементарну ланку, ступінь полімеризації. Класифікація високомолекулярних речовин; способи синтезу високомолекулярних речовин; будова і властивості полімерів; термопластичні полімери і пластмаси на їх основі; поняття про натуральні і синтетичні каучуки, синтетичні волокна; значення полімерів у суспільному господарстві та побуті. | Класифікувати полімери за шляхом одержання (природні, штучні, синтетичні); відношенням до нагрівання (термопластичні, термореакційні); будовою (лінійні, розгалужені, сітчасті). | |||||
3.6. Узагальнення знань про органічні сполуки | |||||||
Встановлення генетичних зв'язків між різними класами органічних сполук, між органічними та неорганічними сполуками | Порівнювати хімічні властивості органічних сполук різних класів. | ||||||
4. Обчислення в хімії | |||||||
4.1. | Розв'язування задач за хімічними формулами і на виведення формули сполуки | Формули для обчислення кількості речовини, кількості частинок у певній кількості речовини, масової частки елемента в сполуці, відносної густини газу, масової (об'ємної) частки компонента в суміші, виведення формули сполуки за масовими частками елементів | Обчислювати відносну молекулярну та молярну маси речовини; кількість частинок у певній кількості речовини, масі речовини, об'ємі газу; об'єм даної маси або кількості речовини газу за н. у.; відносну густину газу за іншим газом; масові та об'ємні (для газів) частки речовин у суміші; середню молярну масу суміші газів; масову частку елемента у сполуці за її формулою. | ||||
4.2. | Вираження кількісного складу розчину (суміші) | Масова частка розчиненої речовини | Обчислювати масову частку розчиненої речовини в розчині, масу (об'єм) розчину та розчинника, масу розчиненої речовини. | ||||
4.3. | Розв'язування задач за рівняннями реакцій | Алгоритми розв'язку задач за рівнянням реакції; відносний вихід продукту реакції | Обчислювати за рівнянням хімічної реакції масу, об'єм (для газу) або кількість речовини реагенту або продукту за відомою масою, об'ємом (для газу) або кількістю речовини іншого реагенту або продукту; відносний вихід продукту реакції. | ||||
Таблиця розчинності основ, кислот, амфотерних гідроксидів і солей у воді за 20-25 °С
Йони, на які дисоціює сполука | H+ | NH4+ | Li+ | Na+ | K+ | Mg2+ | Ca2+ | Ba2+ | Al3+ | Cr3+ | Zn2+ | Mn2+ | Fe2+ | Fe3+ | Pb2+ | Cu2+ | Ni2+ | Ag+ | Hg2+ |
OH- | р | р | р | р | м | м | р | н | н | н | н | н | н | н | н | н | - | - | |
F- | р | р | м | р | р | м | м | м | м | р | р | р | м | н | м | р | р | р | # |
Cl- | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | м | р | р | н | р |
Br- | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | м | р | р | н | м |
I- | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | - | м | - | р | н | м |
S2- | р | р | р | р | р | # | # | р | # | # | н | н | н | # | н | н | н | н | н |
SO32- | р | р | р | р | р | р | м | м | - | - | р | м | м | - | м | - | м | н | # |
SO42- | р | р | р | р | р | р | м | н | р | р | р | р | р | р | м | р | р | м | р |
NO3- | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р |
PO43- | р | р | м | р | р | м | н | н | н | н | н | м | н | н | н | # | н | н | # |
CO32- | р | р | р | р | р | м | н | н | - | - | н | н | н | - | н | # | м | м | - |
CH3COO- | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | р | - | р | р | р | р | р |
Умовні позначення: "р" - речовина розчинна (розчинність більше 1 г речовини у 100 г води);
"м" - речовина малорозчинна (розчинність - від 1 до 0,001 г у 100 г води);
"н" - речовина практично нерозчинна (розчинність - менше 0,001 г у 100 г води);
"#" - речовина існує, але реагує з водою; її розчинність визначити не можна.
Li, K, Ba, Ca, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe, Ni, Sn, Pb (H2) Cu, Ag, Hg, Pt, Au
Найпоширеніші назви та склад деяких неорганічних речовин, сумішей та мінералів
Найпоширеніша назва речовини або суміші | Хімічна формула речовини або компонента (компонентів) суміші | Найпоширеніша назва речовини або суміші | Хімічна формула речовини або компонента (компонентів) суміші |
Кухонна (кам'яна) сіль | NaCl | Мідний купорос | CuSO4·5H2O |
Каустична сода, їдкий натр | NaOH | Залізний купорос | FeSO4·7H2O |
Кальцинована сода | Na2CO3 | Гірка сіль | MgSO4·7Н2О |
Кристалічна сода | Na2CO3•10Н2О | Алюмокалієвий галун | KAl(SO4)2·12H2O |
Питна (харчова) сода | NaHCO3 | Перекис водню, пергідроль | H2O2 (водний розчин) |
Натрійна селітра | NaNO3 | Йодна настоянка | I2 (спиртовий розчин) |
Калійна селітра | KNO3 | Нашатирний спирт, аміачна вода | NH3 (водний розчин) |
Аміачна селітра | NH4NO3 | Хлорне вапно | CaCl(OCl), або CaOCl2 |
Нашатир | NH4Cl | Розчинне скло | Na2SiO3 |
Пoташ | K2CO3 | Кремній (напівпровідник) | Si |
Крейда, мармур, вапняк | CaCO3 | Кварц, кварцевий пісок | SiO2 |
Негашене вапно | CaO | Глина, глинозем, каолін | Al2O3·2SiO2·2H2O |
Гашене вапно | Ca(OH)2 | Скло (віконне) | Na2O·CaO·6SiO2 |
Вапняна вода | Са(ОН)2 (водний розчин) | Малахіт | (CuOH)2CO3 |
Борна кислота | H3BO3 | Хлорна вода | Cl2 (водний розчин) |
Корунд | Al2O3 | Бромна вода | Br2 (водний розчин) |
Гематит (залізна руда) | Fe2O3 | Бертолетова сіль | KClO3 |
Магнетит (залізна руда) | Fe3O4 | Азотна кислота | HNO3 |
Свинцевий сурик | Pb3O4 | Соляна кислота | HCl (водний розчин) |
Сірчана кислота | H2SO4 | Плавикова кислота | HF (водний розчин) |
Олеум | розчин SO3 у H2SO4 | Ляпіс | AgNO3 |
Гіпс | CaSO4 · 2H2O | Марганцівка | KMnO4 |
Алебастр | CaSO4 · 1/2 H2O | Карбід, кальцій карбід | CaC2 |
Сухий лід | СО2 (твердий) | Фосфорний ангідрид | P2O5 |
Сірководень | H2S | Простий суперфосфат | Ca(H2PO4)2 ·H2O + CaSO4·2H2O |
Сірчистий газ | SO2 | Подвійний суперфосфат | Ca(H2PO4)2·H2O |
Чадний газ | CO | Преципітат | CaHPO4·2H2O |
Газ, що звеселяє, закис азоту | N2O | Сечовина | CO(NH2)2 |
Пірит | FeS2 | Амофос | NH4H2PO4 + (NH4)2HPO4 |
Найпоширеніші назви та склад деяких органічних речовин та сумішей
Найпоширеніша назва речовини або суміші | Хімічна формула | Найпоширеніша назва речовини | Хімічна формула |
болотний газ, рудниковий газ | СН4 | карболова кислота, фенол | С6Н5ОН |
ізобутан | (СН3)2СНСН3 | пікринова кислота | 2,4,6-тринітрофенол |
ізопентан | (СН3)2СНСН2СН3 | мурашина кислота, форміатна кислота | НСООН |
неопентан | (СН3)4С | оцтова кислота, ацетатна кислота | СН3СООН |
ізооктан | (СН3)3ССН2СН(СН3)2 | пропіонова кислота, пропіонатна кислота | СН3СН2СООН |
метиленова група | -СН2- | натрій форміат | НСООNа |
діаргентум(І) ацетиленід | AgС≡СAg | магній форміат, магній диформіат | (НСОО)2Мg |
динатрій ацетиленід | NaС≡СNa | натрій ацетат | СН3СООNа |
дивініл | СН2=СН-СН=СН2 | кальцій ацетат, кальцій діацетат | (НСОО)2Са |
ізопрен | СН2=С(СН3)СН=СН2 | молочна кислота, лактатна кислота | СН3СН(ОН)СООН |
метилхлорид | СН3Cl | щавлева кислота, оксалатна кислота | НООС-СООН |
етилхлорид | С2Н5Cl | динатрій оксалат | NaООС-СООNa |
пропілхлорид | СН3СН2СН2Cl | метилформіат | НСООСН3 |
ізопропілхлорид | (СН3)2СНСl | етилформіат | НСООС2Н5 |
хлороформ | СНCl3 | метилацетат | СН3СООСН3 |
йодоформ | СНІ3 | етилацетат | СН3СООС2Н5 |
вінілхлорид | СН2=СНСl | натрій метилат | СН3ОNa |
метиловий спирт, деревний спирт | СН3ОН | натрій етилат | С2Н5ОNa |
етиловий спирт, винний спирт | С2Н5ОН | глюконова кислота | НОСН2(СНОН)4СООН |
пропіловий спирт | СН3СН2СН2ОН | сорбіт | НОСН2(СНОН)4СН2ОН |
ізопропіловий спирт | (СН3)2СНОН | сахарна кислота | НООС(СНОН)4СООН |
диметиловий етер | СН3ОСН3 | кальцій сахарат | С12Н22О11•СаО |
діетиловий етер, діетиловий ефір | С2Н5ОС2Н5 | гліцин, амінооцтова кислота | NН2СН2СООН |
мурашиний альдегід, формальдегід | НСНО | аланін, б-амінопропіонова кислота | СН3СН(NН2)СООН |
формалін | 36-37% розчин НСНО | піроксилін | (С6Н7О2(ОNО2)3)n |
ацетон | СН3СОСН3 | клітковина | (С6Н10О5)n |
нітрогліцерин, тринітрогліцерин | СН2(ONO2)СН(ONO2)СН2(ONO2) |
Перелік рекомендованої навчальної літератури
1. Підручник "Хімія. 7 клас" /авт. Попель П.П., Крикля Л.С./ К: Академія, 2007.
2. Підручник "Хімія. 7 клас" /авт. Ярошенко О.Г./ К: Станіца, 2008.
3. Підручник "Хімія. 7 клас" /авт. Буринська Н.М./ К: Перун, 2007.
4. Підручник "Хімія. 7 клас" /авт. Лашевська Г.А./ К: Генеза, 2007.
5. Підручник "Хімія. 8 клас" /авт. Попель П.П., Крикля Л.С./ К: Академія, 2008.
6. Підручник "Хімія. 8 клас" /авт. Ярошенко О.Г./ К: Освіта, 2008.
7. Підручник "Хімія. 8 клас" /авт. Буринська Н.М./ К: Перун, 2008.
8. Підручник "Хімія. 9 клас" /авт. Буринська Н.М., Величко Л.П./ К: Перун, 2009.
9. Підручник "Хімія. 9 клас" /авт. Лашевська Г.А./ К: Генеза, 2009.
10. Підручник "Хімія. 9 клас" /авт. Попель П.П., Крикля Л.С./ К: Академія, 2009.
11. Підручник "Хімія. 9 клас" /авт. Ярошенко О.Г./ К: Освіта, 2009.
12. Підручник "Хімія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)" /авт. Ярошенко О.Г./ К: Грамота, 2010.
13. Підручник "Хімія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)" /авт. Попель П.П., Крикля Л.С./ К: Академія, 2010.
14. Підручник "Хімія. 10 клас (профільний рівень)" /авт. Буринська Н.М. та ін./ К: Педагогічна думка, 2010
15. Підручник "Хімія. 11 клас (рівень стандарту)" /авт. Лашевська Г.А., Лашевська А.А./ К: Генеза, 2011.
16. Підручник "Хімія. 11 клас (рівень стандарту)" /авт. Ярошенко О.Г./ К: Грамота, 2011.
17. Підручник "Хімія. 11 клас (академічний рівень)" /авт. Попель П.П., Крикля Л.С./ К: Академія, 2011.
18. Підручник "Хімія. 11 клас (академічний рівень)" /авт. Величко Л.П./ К: Освіта, 2011.
19. Сучасна термінологія і номенклатура органічних сполук /авт. Толмачова В.С., Ковтун О.М., Корнілов М.Ю., Гордієнко О.В., Василенко С.В./ Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008.
20. Номенклатура органічних сполук /авт. Толмачова В.С., Ковтун О.М., Дубовик О.А., Фіцайло С.С./ Тернопіль: Мандрівець, 2011.
А також відповідні підручники в перекладі на російську мову та мови національних меншин.
ПРОГРАМА
ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Пропоновану Програму зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з історії України складено враховуючи цілі, вимоги і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів історії України від найдавніших часів до сьогодення і складається з 31 теми.
Вона передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння учнів:
- називати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам'ятки культури;
- визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;
- локалізувати історико-географічні об'єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;
- описувати хід, зовнішні ознаки подій, пам'ятки культури різних епох;
- характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;
- встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою;
- розпізнавати найвидатніші культурні пам'ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам'яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині;
- визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;
- встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення;
- давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;
- працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює.
Програмі ЗНО надано вигляду таблиці, яка складається з двох колонок. У першій колонці викладено зміст історичного матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. Це мінімум, з якого випускники повинні мати певні знання та уявлення. Термін "знання" стосується конкретних дат, подій, персоналій. Термін "явлення" - історичних процесів, загальних характеристик певних ідей і понять.
Якщо про якийсь факт згадано у цій колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її та встановлювати відповідність між нею та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.
Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен вміти розпізнати за портретними рисами (автентичними пам'ятками - живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати її етапи, встановлювати відповідність між цією діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю можуть траплятися в кількох темах.
Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні називати, визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін згадані в програмі лише один раз, проте можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо зустрічаються). Отже, учні мають знати не тільки загальне визначення терміна, але і його конкретно-історичне значення.
У другій колонці програми вказані предметні вміння і навички, у яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище. Їх розподілено на такі: розпізнавати на картосхемі, характеризувати, визначати причини та наслідки, пояснювати, у чому значення тих або інших подій та явищ.
Невід'ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам'яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкових для розпізнавання абітурієнтами.
Зміст | Предметні вміння та способи навчальної діяльності |
Факти: | Розпізнавати на картосхемі місця основних стоянок людей кам'яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Киїк-Коба, Кирилівка, Мізин); території розселення трипільців, кіммерійців, скіфів і сарматів, місцерозташування античних міст-колоній Північного Причорномор'я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес), напрямки розселення слов'ян під час Великого переселення народів. |
2. Виникнення та розквіт Київської Русі
Факти: | Розпізнавати на картосхемі території розселення східнослов'янських племінних союзів у VIII-IX ст., шлях "із варягів у греки", походи князя Святослава, територіальні межі Київської Русі за Олега та Ярослава Мудрого. |
3. Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
Факти: | Розпізнавати на картосхемі Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості; Галицько-Волинську державу за правління Данила Романовича; напрямки походів монголів на південно-західні руські землі. |
4. Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ-ХІV ст.
Факти: | Характеризувати політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів, розвиток господарства та торгівлі, здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва. |
5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV - першій половині ХVІ ст.)
Факти: | Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних держав; територію Кримського ханства. |
6. Українські землі в другій половині ХVІ ст.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри. |
7. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних держав; воєводства Речі Посполитої на українських землях. |
8. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами, місця основних подій війни. |
9. Українські землі наприкінці 50-х - у 80-ті рр. ХVІІ ст.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московського царства, Османської імперії, Польщі. |
10. Українські землі наприкінці ХVІІ - у першій половині ХVІІІ ст.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі українські землі, у складі різних держав; території, підвладні гетьманам Лівобережної України. |
11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних держав; територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої, російсько-турецьких воєн (1768-1774, 1787-1791 рр.), захоплення Росією Криму (1783). |
12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі українські губернії у складі Російської імперії. |
13. Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі Австрійської імперії. Описувати перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії. |
14. Культура України кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст.
Факти: | Характеризувати основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців. |
15. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.
Факти: | Характеризувати основний зміст реформ 1860-1870-х рр., особливості проведення реформ на українських землях, зміни в соціальному складі населення в другій половині ХІХ ст., процеси модернізації, національний рух на Наддніпрянській Україні. |
16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.
Факти: | Характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст., зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху (москвофіли та народовці); діяльність "Просвіт" та Наукового товариства ім. Т. Шевченка, процес утворення українських політичних партій у Галичині. |
17. Культура України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.
Факти: | Характеризувати основні культурні явища, процеси другої половини ХІХ - початку ХХ ст., розвиток літератури, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, процес становлення професійного театру, діяльність меценатів та їхній вплив на розвиток культури. |
18. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.
Факти: | Характеризувати особливості економічного та соціального розвитку Наддніпрянської України (процес монополізації, розвиток сільського господарства, процес утворення українських політичних партій, розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі), національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905-1907 рр., діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах Росії, проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні. |
19. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.
Факти: | Характеризувати економіку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії, розвиток кооперативного руху, діяльність західноукраїнського політичного руху на початку ХХ ст., національних і спортивно-фізкультурних організацій "Сокіл" та "Січ". |
20. Україна в Першій світовій війні
Факти: | Розпізнавати на картосхемі військові події на території України в 1914-1916 роках. |
Факти: | Розпізнавати на картосхемі територію Української Народної Республіки, заявлену ІІІ Універсалом УЦР; перебіг подій першої війни УНР з радянською Росією. |
22. Український державотворчий процес (1918 - 1920 рр.)
Факти: | Розпізнавати на картосхемі хід воєнних дій на території України в 1918-1921 рр., територію УНР за Брестським миром, територію Української Держави П. Скоропадського. |
23. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)
Факти: | Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921-1928 рр. |
Факти: | Розпізнавати на картосхемі основні індустріальні об'єкти, побудовані за часів модернізації. |
25. Західноукраїнські землі (1921-1939 рр.)
Факти: | Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. |
26. Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939-1945 рр.)
Факти: | Розпізнавати на картосхемі українські землі, приєднані до УРСР в результаті реалізації радянсько-німецьких договорів 1939 р.; місця, пов'язані з початком та завершенням визволення України від німецьких загарбників, битв і військових операцій, окупаційні зони, на які була поділена Україна, території поширення та активних дій різних течій руху Опору. |
27. Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 - на початку 1950-х рр.
Факти: | Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України. |
28. Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953 - 1964 рр.)
Факти: | Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України. |
29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)
Факти: | Характеризувати зміни в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х рр., ключові положення Конституції УРСР 1978 р., стан промисловості та сільського господарства, основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960-1970-х рр., явища у сфері культури. |
30. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України
Факти: | Характеризувати зміст та основні напрями політики "перебудови", розгортання соціального та національного рухів, падіння авторитету КПУ, формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності, особливості соціально-економічної ситуації в УРСР. |
31. Україна в умовах незалежності
Факти: | Характеризувати державотворчі процеси, соціально-економічні реформи в Україні та її інтеграцію у світове співтовариство, риси економічного, соціального, політичного, національного, культурного життя, здобутки України на шляху інтеграції у європейський, світовий гуманітарний та освітній простір. |
Перелік
пам'яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкових для розпізнавання абітурієнтами
Виникнення та розквіт Київської Русі
- Софійський собор в Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.
- Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
- Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.
- Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з "Ізборника" 1073.
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
- Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст.
-Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). 1 пол. 12 ст.
- Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)
- П'ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст.
- Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець 12 ст.
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV - першій половині XVI ст.)
- Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях.
- Вірменський собор у Львові. 1363.
- Кам'янець-Подільська фортеця
Українські землі в другій половині ХVІ ст.
- Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича. 1547.
- Мініатюри Пересопницького Євангелія. Між 1556-1561.
Українські землі в першій половині ХVІІ ст.
- Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630-1640-і.
- Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога.
- Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги "Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного". 1622.
Початок Національно-визвольної війни
- Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина 17 ст.
- Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького.
- Іллінська церква в Суботові. 1656. Реконструкція.
Українські землі в наприкінці 50-х - 80-ті рр. XVII ст.
- Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679-1695.
- Покровський собор у Харкові. 1689.
Українські землі наприкінці ХVІІ - у першій половині ХVІІІ ст.
- Ікона "Архангел Михаїл". З іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква. І. Руткович.
- Ікона "Вознесіння". З іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич.
- Гравюра "І. Мазепа серед своїх добрих справ" І. Мигури. 1706.
- Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696-1701.
Українські землі в другій половині XVIII ст.
- Троїцька соборна церква в Новомосковську. 1773-1779.
- Покровська церква в Києві. 1766.
- Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771-1783.
- Собор Святого Юра у Львові. 1744-1762.
- Палац Кирила Розумовського в Батурині.
- Андріївська церква в Києві. 1754.
Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
- Живописні твори Т. Шевченка: "Автопортрет" (1840), "Катерина" (1842), офорти з "Живописної України" на історичну тематику.
- Картина "Дівчина з Поділля" В. Тропініна
- Будівля Київського університету (1837-1843)
Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. - початку ХХ ст.
- Будинок з химерами в Києві. 1902-1903.
- Будівля театру в Одесі. 1883-1887.
- Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях. 1864-1873.
- Володимирський собор у Києві. 1862-1896.
- Картина "Сінокіс" М. Пимоненка.
- Картина "Запорожці пишуть листа турецькому султанові" І. Рєпіна. 1878-1891.
- Пам'ятник Б.Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888.
- Будівля Національної опери України. 1901.
ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з всесвітньої історії
Метою зовнішнього незалежного оцінювання із всесвітньої історії є виявлення, рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.
Пропоновану Програму зовнішнього незалежного оцінювання із всесвітньої історії (далі програмам ЗНО)складено з врахуванням вимог і змісту навчання історії в школі, закладених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та чинній програмі зі всесвітньої історії для 11-річної школи.
Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів всесвітньої історії: від найдавніших часів до сьогодення та складається з 41теми.
Програма ЗНО передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованість в учнів загальнопредметних умінь з історії.
Програма ЗНО укладена у вигляді таблиці, яка складається з двох колонок. У першій колонці викладено зміст історичного матеріалу, де виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни.
Якщо про якийсь факт згадано у колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її, встановлювати відповідність між датою та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.
Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен вміти характеризувати, встановлювати відповідність між ними та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати їх вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю можуть повторюватися в кількох темах.
Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні називати, визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін, згадані в програмі лише один раз, можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо вивчаються).
У другій колонці програми вказані предметні вміння і навички, у яких конкретизовано загальні уміння.
Зміст навчального матеріалу | Предметні вміння та способи навчальної діяльності |
Факти: | Визначати: |
Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
Факти: | Знати: |
Факти: | Знати: |
Факти: | Знати: |
Факти: | Знати: |
Факти: | Знати: |
Факти: | Знати: |
Факти: | Знати: |
Тема 7. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
Факти: | Знати: |
Тема 8 СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СУСПІЛЬСТВО
Факти: | Знати: |
Тема 9. РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ
Факти: | Знати: |
Тема 10. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ
Факти: | Знати: |
Тема11. КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В V-XV ст.
Факти: | Знати: |
Тема 12. СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ
Факти: | Знати: |
Факти: | Знати: |
Тема 14. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Факти: | Знати: |
Тема 15. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ
Факти: | Знати: |
Тема 16. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
Факти: | Знати: |
Тема 17. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.
Факти: | Знати: |
Тема 18. КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ XVI - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.
Факти: | Знати: |
Тема 19. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО
Факти: | Знати: |
Тема 20. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ
Факти: | Знати: |
Факти: | Знати: |
Сполучені Штати Америки. | Знати: |
Факти: | Знати: |
Тема 22. СВІТ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ - у ХІХ ст.
Факти: | Знати: |
Тема 23. КРАЇНИ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ - у XIX ст.
Факти: | Знати: |
Тема 24. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ
Факти: | Знати: |
Тема 25. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. - ПОЧАТКУ ХХ ст.
Факти: | Аналізувати: |
Тема 26. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ - У ХІХ ст.
Факти: | Знати: |
Тема 27. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
Факти: | Знати: |
Тема 28. СВІТ В 20 - 30-х рр. ХХ ст.
Факти: | Знати: |
Тема 29. РОСІЯ-СРСР у 1917-1939 рр.
Факти: | Знати: |
Тема 30. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В 20-30-х рр. ХХ ст.
Факти: | Знати: |
Тема 31. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИВ ПЕРШІ ДЕСЯТИРІЧЧЯ ХХ ст.
Факти: | Знати: |
Тема 32. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В 1930-х рр. НАЗРІВАННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Факти: | Знати: |
Тема 33. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ У ПЕРШІ ДЕСЯТИЛІТТЯ ХХ ст.
Факти: | Знати: |
Тема 34. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ. СВІТ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ - НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.
Факти: перебіг подій на основних театрах воєнних дій (за періодами). Складання Антигітлерівської коаліції. Корінний перелом в ході Другої Світової війни. Конференції Великої трійки та їх рішення. Відкриття Другого фронту в Європі. Атомне бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Капітуляція Німеччини, капітуляція Японії. | Знати: |
Тема 35. ЗМІНИ У СВІТІ ВНАСЛІДОК ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ. ХОЛОДНА ВІЙНА
Факти: | Знати: |
Тема 36. США У 1945 - НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.
Факти: | Знати: |
Тема 37. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. - початок ХХІ ст.)
Факти: | Знати: |
Тема 38. СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ
Факти: | Знати: |
Тема 39. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. - початок ХХІ ст.)
Факти: | Знати: |
Тема 40. РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ - НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.
Факти: | Знати: |
Тема 41. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (1945 р. - початок ХХІ ст.). СВІТ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Факти: | Знати: |
{Текст взято з сайту Міністерства освіти і науки http://www.mon.gov.ua}
