МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Н А К А З
12.10.2009 N 686
Про затвердження Методичних рекомендаційщодо організації заходів біологічного захисту
особового складу підрозділів
Оперативно-рятувальної служби цивільного
захисту при ліквідації надзвичайних ситуацій
та їх наслідків в осередках
біологічного зараження
Відповідно до статті 14 Закону України "Про правові засади
цивільного захисту" ( 1859-15 ), з метою захисту від біологічного
зараження особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної
служби цивільного захисту при ліквідації ними надзвичайних
ситуацій та їх наслідків в осередках біологічного зараження
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо організації заходів
біологічного захисту особового складу підрозділів
Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту при ліквідації
надзвичайних ситуацій та їх наслідків в осередках біологічного
зараження (далі - Методичні рекомендації), що додаються.
2. Начальникам ГУ МНС України в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Київ та Севастополь, керівникам
аварійно-рятувальних (спеціальних) загонів та спеціальних
регіональних центрів швидкого реагування Оперативно-рятувальної
служби цивільного захисту організувати вивчення Методичних
рекомендацій особовим складом та забезпечити неухильне дотримання
їх вимог під час виконання завдань за призначенням.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Болотських М.В.
Міністр В.Шандра
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ МНС України
12.10.2009 N 686
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇщодо організації заходів біологічного
захисту особового складу підрозділів
Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
при ліквідації надзвичайних ситуацій
та їх наслідків в осередках біологічного зараження
1. Загальні положення
1.1. Методичні рекомендації щодо організації заходів
біологічного захисту особового складу підрозділів
Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту при ліквідації
надзвичайних ситуацій та їх наслідків в осередках біологічного
зараження (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою
збереження життя, здоров'я та працездатності особового складу
підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
(далі - особового складу) під час виконання робіт в осередках
біологічного зараження.
1.2. Методичні рекомендації визначають режими робіт у засобах
індивідуального захисту особового складу в зонах біологічного
зараження.
1.3. Методичне керівництво з організації роботи особового
складу в осередках біологічного зараження, контроль за дотриманням
ними вимог протиепідемічного режиму та спостереження за станом
здоров'я здійснюється Департаментом охорони здоров'я та
медико-біологічного захисту, відділами (секторами) охорони
здоров'я та медико-біологічного захисту Головних управлінь МНС в
Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і
медичною службою спеціальних регіональних центрів швидкого
реагування і спеціальних загонів центрального підпорядкування.
2. Визначення термінів та скорочення
У Методичних рекомендаціях наступні терміни та скорочення
мають таке значення: біологічна аварія - аварія, яка супроводжується
розповсюдженням небезпечних біологічних речовин у кількості, які
створюють загрозу життю і здоров'ю людей та тварин, існуванню
рослин, наносять збитки навколишньому природному середовищу; біологічна безпека - стан захисту людей,
сільськогосподарських тварин і рослин, навколишнього природного
середовища від небезпек, які викликані біологічними чинниками; біологічний захист - комплекс заходів, спрямованих на захист
людини, тварин і рослин від біологічного зараження (ураження)
біологічними патогенними агентами; біологічно небезпечні об'єкти - підприємства фармацевтичної,
медичної і мікробіологічної промисловості з наявністю в
технологічному циклі так званого біологічного фактора, основними
компонентами якого є мікроорганізми, продукти їх метаболічної
діяльності і мікробіологічного синтезу; біологічні патогенні агенти (БПА) - будь-які чинники
біотичного походження (пріонної, віроїдної, вірусної,
рикетсіозної, бактерійної, грибкової етіології, біохімічної дії,
токсини), які здатні спричиняти масові захворювання людей, тварин,
рослин, що може призвести до погіршення стану довкілля, заподіяти
значних економічних збитків, погіршення умов життєдіяльності
населення або обумовити загрозу захворювання і загибелі людей; біологічний тероризм - використання БПА для завдання шкоди
життю та здоров'ю людей з метою досягнення цілей політичного та
матеріального характеру; дезінфекція - процес знищення або видалення збудників
інфекційних захворювань в оточуючому середовищі фізичними,
хімічними або біологічними методами; засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - будь-яке спорядження
чи обладнання, що використовується працівником для носіння і для
запобігання впливу однієї чи кількох видів небезпеки (небезпечного
та/чи шкідливого виробничого фактора) на життя чи здоров'я. До
переліку засобів індивідуального захисту відносяться засоби
захисту органів дихання, очей та шкірних покривів. Засоби
індивідуального захисту можуть бути одноразового та багаторазового
використання; зона біологічного зараження - територія або акваторія, у
межах яких розповсюджені або занесені небезпечні біологічні
речовини, біологічні засоби ураження людей або небезпечні
мікроорганізми, які створюють небезпеку для життя та здоров'я
людей, сільськогосподарських тварин, існування рослин, а також для
оточуючого природного середовища; екстрена профілактика захворювань - комплекс невідкладних
заходів, які здійснюються при підозрі на зараження особового
складу підрозділу, який знаходився в осередку біологічного
зараження. Для екстреної профілактики інфекційних захворювань
застосовуються антибіотики, імунобіологічні препарати та інші
лікарські засоби. Вона поділяється на загальну екстрену
профілактику - безпосередньо від моменту виникнення ризику
зараження до визначення збудника інфекційного захворювання
(токсину) та на специфічну екстрену профілактику - після
визначення збудника інфекційного захворювання (токсину); синдром - сполучення симптомів (ознак), які характеризують
наявність захворювання та складають певну клінічну картину.
3. Рекомендації керівникам органів та підрозділівОперативно-рятувальної служби цивільного захисту
щодо організації та проведення особовим складом
робіт у зоні біологічного зараження
3.1. Перед залученням особового складу до участі в
локалізації та ліквідації надзвичайної ситуації в осередку
біологічного зараження керівник органу управління та підрозділу
зобов'язаний за результатами біологічної розвідки: з'ясувати наявність та характер небезпечних чинників в
осередку надзвичайної ситуації, яких не можна уникнути за
допомогою організаційних, технічних, технологічних та інших
заходів захисту; з метою ефективного захисту особового складу визначити
характеристики, які повинні мати ЗІЗ, та з'ясувати, чи
відповідають вони умовам праці рятувальників та біологічним
небезпекам, які є в осередку зараження.
3.2. Керівник не повинен допускати до роботи в осередку
біологічного зараження працівників без ЗІЗ, а також, якщо
ЗІЗ знаходяться в забрудненому, несправному стані або з
простроченими термінами експлуатації та періодичних випробувань.
3.3. Керівник зобов'язаний переконатися, що
ЗІЗ застосовуються працівниками відповідно до інструкції з їх
експлуатації та відсутності в ЗІЗ будь-яких змін, що можуть
призвести до зниження їх захисних властивостей.
3.4. Керівник організовує зберігання і належний догляд за
ЗІЗ, своєчасну спеціальну обробку, прання, знезараження, ремонт та
знищення ЗІЗ за процедурами, визначеними інструкціями з їх
експлуатації.
3.5. Під час роботи в ЗІЗ взимку необхідно передбачати заходи
з попередження переохолодження та обмороження особового складу
(застосування теплої білизни, розгортання пунктів обігріву в зоні
зараження, де особовий склад без зняття засобів захисту може
відігрітися та продовжити виконання завдань).
4. Рекомендації щодо дотримання правил безпекипри роботі в зоні біологічного зараження
4.1. До робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх
наслідків у зоні біологічного зараження допускається тільки
особовий склад, який не має медичних протипоказань і скарг на
погіршення стану здоров'я.
4.2. Під час виконання аварійно-рятувальних та інших
невідкладних робіт в осередках біологічного зараження особовим
складом необхідно дотримуватись правил безпеки, спрямованих на
запобігання зараженню БПА, як особисто себе, так і інших
рятувальників.
4.3. На весь період робіт у зоні біологічного зараження кожен
рятувальник забезпечується особистим комплектом (при необхідності
декількома комплектами) ЗІЗ. Рятувальники зобов'язані застосовувати ЗІЗ лише за
призначенням згідно з інструкціями щодо їх експлуатації. Кожен рятувальник щоденно перевіряє справність власного
захисного одягу та працездатність засобів індивідуального захисту
органів дихання. При необхідності надається взаємодопомога у
перевірці справності захисного одягу. Під час роботи в ЗІЗ ізолюючого типу (комплект Л-1,
загальновійськовий захисний комплект (далі - ЗЗК) у вигляді
комбінезону) особовий склад повинен суворо дотримуватися
фізіологічних термінів перебування в даному типу одягу. Рятувальникам категорично забороняється знаходитися у
спеціальному одязі поза межами зони біологічного зараження, а
також зберігати його в побутових приміщеннях не пристосованих для
його зберігання, а також у житлових приміщеннях.
4.4. У випадку проявів симптомів інфекційного захворювання у
рятувальника, який бере участь у ліквідації надзвичайної ситуації
та її наслідків у зоні біологічного зараження спеціальний одяг,
взуття та інші ЗІЗ, якими він користувався та приміщення, де вони
зберігались, підлягають заключній дезінфекції.
4.5. ЗІЗ одягаються поза осередком біологічного зараження.
4.6. Зняття захисного одягу здійснюється на пункті
спеціальної обробки (ПСО), розташованому на межі зони біологічного
зараження. Пункт розгортається на рівному, не забрудненому місці
або у приміщенні, яке має забезпечує прохід особового складу
наскрізь. Перед прибуттям особового складу для роботи в осередку
біологічного зараження спеціально визначені особи підготовлюють
необхідні засоби для проведення дезінфекції ЗІЗ та санітарної
обробки особового складу. На весь період знаходження рятувальників в осередку
біологічного зараження поблизу ПСО організовується чергування
медичного працівника із спеціальною укладкою для надання
невідкладної медичної допомоги та проведення загальної екстреної
профілактики можливого біологічного зараження. Після закінчення робіт в осередку біологічного зараження за
вказівкою керівника підрозділу рятувальники збираються на ПСО для
зняття захисного одягу. Перед входом до ПСО на межі із зоною зараження обладнується
дезінфекційний бар'єр у вигляді великої, але не високої ємності, в
яку на товщину 5 - 10 см наливається дезінфікуючий розчин (тип
дезінфектанту та його концентрація залежить від виду БПА).
Завчасно готуються спеціальні квачі (ганчір'я, закріплене на
держаку) для обробки взуття. Кожен рятувальник повинен виходити із
зони зараження тільки після обробки взуття у дезінфекційному
розчині. Порядок зняття захисного одягу типу Л-1 та ЗЗК
здійснюється відповідно до додатка 1.
4.7. При плануванні заходів з ліквідації надзвичайної
ситуації, пов'язаної з роботою особового складу в зонах
біологічного зараження обов'язково повинно бути вирішено питання
про проведення повної санітарної обробки рятувальників. Для цього
необхідно передбачити можливість розгортання дезінфекційно-душової
техніки (автомобіля, причепа), або використання наявних лазень. Гігієнічне миття особового складу, залученого до ліквідації
надзвичайної ситуації та її наслідків, рекомендовано здійснювати
кожен день протягом всього періоду перебування особового складу в
зоні біологічного зараження. Зміну верхнього одягу та білизни
рекомендовано проводити через кожні 2 дні. Дезінфекція одягу здійснюється наступним чином: 1 спосіб - майно замочується на 6 - 8 годин у 3% розчині мила
із содою, піддається кип'ятінню протягом 15 хв., ополіскується в
проточній воді та просушується. 2 спосіб - проведення камерної дезінфекції у ДДУ за режимом
відповідно до виду застосованого небезпечного біологічного агенту.
4.8. Для захисту особового складу від біологічного зараження
може застосовуватися також захисний одяг одноразового
використання. Порядок одягання та зняття захисного одягу
одноразового використання здійснюється відповідно до додатка 2.
4.9. Для індивідуального захисту особового складу при
ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків в осередках
біологічного зараження при необхідності можуть застосовуватися і
протичумні костюми першого типу, якщо не визначено збудник
інфекційного захворювання. Протичумний костюм забезпечує захист рятувальників від
зараження БПА в усіх випадках підозри на карантинні та інші
особливо небезпечні інфекційні хвороби. Він захищає від зараження
при всіх основних механізмах передачі збудників інфекційних
захворювань - повітряно-крапельному, контактному та при укусах
комах-кровососів. Види протичумних костюмів, порядок їх одягання
та зняття викладено в додатку 3.
4.10. При пошкодженні засобів індивідуального захисту під час
роботи особового складу в зоні біологічного зараження може
виникнути так звана аварійна ситуація, коли на шкіру та/або
слизові оболонки очей, рота, носа можуть потрапити БПА і призвести
до можливого біологічного зараження та викликати інфекційні
захворювання. У разі пошкодження ЗІЗ рятувальник повинен повідомити про цей
випадок керівника аварійно-рятувальних робіт і негайно вийти із
зони біологічного зараження, де у встановленому порядку зняти
захисний одяг та пройти часткову санітарну обробку. У подальшому
здійснюється повна санітарна обробка із зміною верхнього одягу та
натільної білизни. За рішенням медичного працівника та під його безпосереднім
керівництвом здійснюється курс загальної екстреної профілактики,
відповідно до додатка 4, після чого рятувальник у супроводі
медичного працівника направляється до лікувального закладу для
консультації.
5. Рекомендації щодо медичного спостереженняза станом здоров'я осіб, які працюють в осередку
біологічного зараження
5.1. Особовий склад, який залучається до ліквідації
надзвичайних ситуацій та їх наслідків в умовах біологічного
зараження, повинен бути придатний за станом здоров'я до виконання
цих робіт, відповідно до вимог наказу МОЗ України від 21.05.2007
N 246 ( z0846-07 ) "Про затвердження Порядку проведення медичних
оглядів працівників певних категорій", зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за N 846/14113.
5.2. Перед направленням особового складу в зону біологічного
зараження для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків,
він повинен бути оглянутий та опитаний медичним фахівцем на
предмет відсутності скарг на стан здоров'я.
5.3. Щоденно перед початком робіт в осередку біологічного
зараження медичним фахівцем проводиться медичний огляд та
опитування особового складу. Дані про стан здоров'я реєструються в
журналі щоденного медичного контролю за станом здоров'я особового
складу, який працює в осередку біологічного зараження, відповідно
до додатка 5.
5.4. Особи, які пред'являють скарги на погіршення самопочуття
або у них виявляються загальні симптоми інфекційного захворювання
(підняття температури тіла, головний біль, слабкість, нудота тощо)
негайно ізолюються і направляються санітарним автотранспортом до
лікувального закладу для обстеження та надання необхідної медичної
допомоги.
5.5. Фахівець Медичної служби МНС України, який здійснює
медичне забезпечення особового складу, що працює в зоні
біологічного зараження, з перших днів ліквідації НС повинен
вирішити питання щодо територіального лікувального закладу, куди
можуть бути госпіталізовані рятувальники у разі виявлення в них
проявів інфекційних захворювань.
5.6. Медичний працівник, який є відповідальним за медичне
забезпечення аварійно-рятувальних робіт у зоні біологічного
зараження, перед виїздом до місця проведення цих робіт повинен
підготувати медикаменти та інше медичне майно, необхідне для
надання невідкладної медичної допомоги та проведення загальної
екстреної профілактики інфекційних захворювань особовому складу
відповідно до додатка 6.
5.7. Організовують та проводять загальну екстрену
профілактику інфекційних захворювань рятувальникам, які працюють у
зоні біологічного зараження фахівці Медичної служби МНС. Ними
ведеться журнал проведення загальної екстреної профілактики
інфекційних захворювань особам, які підпали ризику зараження при
роботі в осередку біологічного зараження, відповідно до додатка 7.
5.8. Особовий склад, який підпав ризику зараження на
інфекційні захворювання внаслідок пошкодження ЗІЗ, підлягає
направленню на консультацію до лікувального закладу за місцем
проведення робіт з метою визначення необхідності проведення йому
специфічної екстреної профілактики, лікування та можливості
подальшого продовження роботи в осередку біологічного зараження.
5.9. Рятувальники, які брали участь у ліквідації надзвичайних
ситуацій та їх наслідків, пов'язаних з небезпечними біологічними
чинниками, після повернення з осередку біологічного зараження
підлягають медичному спостереженню з боку медичних фахівців
Медичної служби МНС на термін максимального інкубаційного періоду
відповідного інфекційного захворювання. Дані про результати щоденного медичного спостереження
реєструються у журналі медичного спостереження за особами, які
брали участь у ліквідації надзвичайних ситуацій в зоні
біологічного зараження, відповідно до додатка 8. Під час медичного спостереження медичний працівник ретельно
перевіряє відсутність синдромів, які характерні для відповідного
інфекційного захворювання в особи (осіб), яка брала (брали) участь
у ліквідації надзвичайної ситуації в зоні біологічного зараження
(додаток 9), а при наявності скарг на погіршення стану здоров'я та
появи симптомів інфекційного захворювання, організовує негайну
госпіталізацію до інфекційного відділення лікувального закладу. У направленні на госпіталізацію медичним фахівцем обов'язково
повинно бути зазначено про роботу захворілого в зоні біологічного
зараження.
6. Перелік нормативно-правових актівта нормативних документів
Методичні рекомендації щодо організації заходів біологічного
захисту особового складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту при ліквідації надзвичайних ситуацій та їх
наслідків в осередках біологічного зараження розроблено з
урахуванням вимог наступних нормативно-правових актів: Закону України "Про правові засади цивільного захисту"
( 1859-15 ); Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ); Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"
( 1645-14 ); наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007
N 246 ( z0846-07 ) "Про затвердження Порядку проведення медичних
оглядів працівників певних категорій", зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113; наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та
у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи і Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2008
N 882/715 ( z0147-09 ) "Про затвердження Інструкції про порядок
взаємодії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
і Міністерства охорони здоров'я України щодо запобігання та
реагування на надзвичайні ситуації, які пов'язані з інфекційними
хворобами, отруєннями людей та іншими медико-санітарними
наслідками", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
17 лютого 2009 року за N 147/16163; постанови Головного державного санітарного лікаря України від
01.07.99 N 35 "Про затвердження Державних санітарних правил
ДСП 9.9.5.035-99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I - II груп
патогенності"; постанови Головного державного санітарного лікаря України від
12.05.2003 N 16 ( v0016488-03 ) "Про затвердження методичних
вказівок "Організація та проведення первинних заходів при
виявленні хворого (трупа) або підозрі на зараження карантинними
інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та
іншими небезпечними інфекційними хворобами неясної етіології"; наказу Державного комітету України з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53
( z0446-08 ) "Про затвердження Положення про порядок забезпечення
працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими
засобами індивідуального захисту", зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/15137.
Заступник директора
Департаменту охорони
здоров'я та
медико-біологічного
захисту Л.Й.Шостак
Додаток 1до наказу МНС України
зняття комплектів засобів
індивідуального захисту
(типу Л-1 та загальновійськовий
захисний комплект)
Після виходу з осередку біологічного зараження на майданчик
для зняття захисного одягу та дезінфекції взуття рятувальник: ретельно обробляє дезінфікуючим розчином зовнішню поверхню
засобів індивідуального захисту. Для цього можна використовувати
розпилювачі дезінфектантів або ганчірки. Потім захисний одяг
обробляється 0,3% розчином мила з кальцинованою содою (250 г мила
та 50 г кальцинованої соди на 10 л води) та миється чистою водою; стоячи обличчям за напрямком вітру знімає захисний одяг, не
знімаючи засобів захисту органів дихання та рукавичок. Розвішує
комплект для висихання. Після висихання захисний одяг переноситься
або в приміщення для зберігання, або на майданчик перед входом до
зони зараження. Миє руки в дезінфікуючому розчині; повернувшись спиною до напрямку вітру зачіплює великими
пальцями рук засоби захисту органів дихання та рухом вгору знімає
їх. Знімає окуляри, якщо працював в респіраторі; здійснює дезінфекцію протигазу. Зовнішня поверхня
протигазової маски обробляється розчином мила з содою, потім
ополіскується чистою водою. Внутрішня поверхня протигазової маски
дезінфікується шляхом протирання ватно-марлевим тампоном, який
змочений 0,5% розчином перманганату калію або 40% - 60% спиртом
етиловим. Після обробки протигаз викладається для сушіння.
Протигазова коробка після обробки зовні підлягає знищенню; дезінфікує рукавички та знімає їх. Миє руки дезінфікуючим
розчином, потім теплою водою з милом. Виходить з майданчика.
Додаток 2до наказу МНС України
одягання та зняття захисного одягу
одноразового використання
Захисний одяг одноразового використання одягається зверху на
повсякденний робочий костюм (літній або зимовий залежно від
пори року) та взуття в такій послідовності: а) одягніть комбінезон. Взуйте "черевики", а потім одягніть
комбінезон знизу вверх. Застебніть його спереду застібкою
"блискавкою"; б) взуйте бахіли. Вони повинні покривати "черевики"
комбінезону для забезпечення ще одного шару захисту взуття від
забруднення збудниками інфекції; в) одягніть респіратор. Піднесіть респіратор до підборіддя
заглибленням для носа зверху. Підтримуючи його біля підборіддя,
натягніть через голову нижній пасок та розташуйте його навколо шиї
нижче вух. Потім натягніть через голову верхній пасок та
розташуйте його зверху на задній частині голови. Візьміться
кінчиками пальців обох рук за металевий клапан. Проведіть двома
пальцями по обох боках клапана для пристосування його форми до
форми носа. Зробіть тести для перевірки підгонки респіратора:
1. Позитивний тест. Зробіть швидкий видох. У просторі між
респіратором та обличчям утворюється збільшений тиск повітря. Якщо
маску підігнано добре, вона на мить відійде від обличчя та одразу
повернеться назад. При негативному результаті маска залишиться
нерухомою. Перевірте підгонку респіратора та повторіть тест.
2. Негативний тест. Зробіть швидкий вдох. Якщо респіратор
підігнано правильно, негативний тиск притисне його до обличчя.
Якщо цього не сталося, перевірте підгонку маски та ще раз
повторіть тест. г) одягніть захисні окуляри. Пасок окулярів регулюється і
надає можливість надійно захистити очі від забруднення. Якщо ви
користуєтесь звичайними окулярами, то захисні одягаються поверх
них. д) одягніть фартух. Він одягається поверх комбінезону через
голову та зав'язується ззаду. е) одягніть внутрішні гумові рукавички. Вони звичайно білого
кольору або прозорі. ж) одягніть зовнішні гумові рукавички. Вони відрізняються від
внутрішніх кольором та товщиною. Натягніть краї рукавичок поверх
рукавів комбінезону або одягу, якщо це можливо.
3. Зняття захисного одягу здійснюється на спеціальному
майданчику. Доцільно поряд з майданчиком розгортати місце для
утилізації використаного спеціального одягу (печі або ями). На
майданчику повинні знаходиться ємності з дезінфікуючими засобами,
ганчірки та ємності (мішки) для збирання використаного захисного
одягу (відходів).
3.1. Зняття захисного одягу здійснюється у такій
послідовності: а) продезінфікуйте зовнішні рукавички, потім бахіли. Для
дезінфекції можна використовувати дезінфікуючи засоби,
приготовлені на місці роботи або використовувати бактерицидні
серветки з комплекту захисного одягу. Серветки із комплекту
положіть у ємність для збирання відходів; б) зніміть фартух та положіть у ємність для збирання
відходів; в) зніміть бахіли та положіть у ємність для збирання
відходів; г) зніміть зовнішні рукавички та положіть у ємність для
збирання відходів; д) розстебніть "блискавку" комбінезону і зніміть його, для
чого опустіть його вниз, виверніть його внутрішньою поверхнею
назовні та вийдіть з нього. Положіть комбінезон у ємність для
збирання відходів; е) зніміть захисні окуляри, стягнувши їх вверх через голову.
Держіть їх за пасок. Положіть у ємність для збирання відходів; ж) зніміть респіратор, взявши його за верхні та нижні паски,
стягнувши його вверх через голову. Положіть його у ємність для
збирання відходів; з) зніміть внутрішні рукавички. Візьміть рукавичку біля
манжети і стягніть її частково, вивернувши навиворіт. Щоб не
торкатися незахищеною рукою зовнішнього боку рукавичок, не
знімайте її повністю, доки не знімете другу рукавичку. Тримаючи
першу рукавичку на пальцях, візьміть другу рукавичку біля манжети
і також стягніть її частково. Зніміть обидві рукавички одночасно,
ні в якому разі не торкаючись до їх зовнішньої поверхні голими
руками та уникаючи розбризкування. Положіть їх у ємність для
збирання відходів; і) закрийте ємність (зав'яжіть мішок) з відходами; к) продезінфікуйте руки і ретельно помийте їх теплою водою з
милом. Ретельно дезінфікуйте руки після знімання кожного елементу
одягу та взуття.
Примітка. Придбання захисного одягу одноразового використання
здійснюється у суб'єктів господарювання, які виробляють та/або
реалізують продукцію відповідно до чинного законодавства, за
умови, що ЗІЗ, які закуповують, мають позитивний висновок
державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат
відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності,
задовольняють вимогам Технічного регламенту з підтвердження
відповідності засобів індивідуального захисту, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року
N 761 ( 761-2008-п ).
Додаток 3до наказу МНС України
протичумних костюмів.
Порядок їх одягання та зняття
1. Залежно від характеру виконуваної роботи та виду
БПА користуються такими типами протичумних костюмів: а) перший тип - повний захисний костюм, який складається із
комбінезона або піжами, каптура (великої косинки), протичумного
халата, ватно-марлевої маски (протипилового респіратора),
окулярів-консервів, гумових рукавиць, шкарпеток (панчіх), гумових
або кирзових чобіт і рушника. Для проведення дезінфекції або інших аварійно-рятувальних
робіт в осередку особливо небезпечних інфекцій необхідні додатково
друга пара рукавиць, цератовий фартух, нарукавники; б) другий тип - захисний костюм, що має комбінезон або
піжаму, протичумний халат, каптур (велика косинка), ватно-марлеву
маску, гумові рукавиці, шкарпетки (панчохи), гумові або кирзові
чоботи, рушник; в) третій тип - складається із піжами, протичумного халата,
великої косинки, гумових рукавиць, шкарпеток, глибоких калош,
рушника; г) четвертий тип - піжама, хірургічний халат, шапочка або
мала косинка, шкарпетки, тапочки (або туфлі). Бажано, щоб комплекти захисного одягу були індивідуальними,
підібраними за розмірами.
Примітка. Тривалість роботи у костюмі першого типу не повинна
перевищувати 3 годин, а у спекотний час - 2 годин, потім необхідна
перерва на годину.
2. Порядок одягання протичумного костюма. Костюм одягають перед входом до осередку біологічного
зараження. Одягати костюм потрібно не поспішаючи, дотримуючись
послідовності. Порядок одягання: комбінезон (піжама), шкарпетки (панчохи),
чоботи (калоші), каптур (велика косинка) і протичумний халат,
тасьму на комірі халату, а також пояс халату зав'язують, попереду
на лівому боці, петлею. Респіратор-маску одягають на обличчя так, щоб закрити рот і
ніс. Верхній край маски повинен бути на рівні нижньої частини
орбіт, а нижній - заходити за підборіддя. Верхня тасьма маски
зав'язується петлею на потилиці, нижня - на голові. Після
надівання респіратора, по боках крил носа, закладають ватні
тампони. Захисні окуляри повинні щільно прилягати до каптура або
косинки, їх слід натерти спеціальним олівцем або сухим милом для
запобігання потіння скла. У місцях можливої фільтрації повітря
закладають ватні тампони. Потім надівають гумові рукавички,
перевіряючи їх перед одяганням на цілість. За пояс халату, з
правого боку, закладають рушник.
3. Порядок зняття протичумного костюма. Захисний костюм знімають після роботи за межами осередку, де
знаходились інфіковані об'єкти. Порядок знезараження костюму. Для знезараження костюму необхідно мати: таз з дезрозчином для знезараження зовнішньої поверхні чобіт
чи калош (1 - 3% розчин хлораміну, 3% розчин перекисню водню із
0,5% розчином миючого засобу; ємність з дезрозчином для дезінфекції рук в рукавичках
(0,5 - 1% хлорамін); ємність з 70 град. етиловим спиртом для знезараження окулярів
і фонендоскопу; ємність з дезрозчином або мильною водою для знезараження
ватно-марлевих масок (1 - 3% розчин хлораміну, в останньому
випадку - кип'ятіння 30 хв.); бак з дезрозчином для знезараження халату, косинки (каптура)
і рушника (1 - 3% розчин хлораміну); ємність для знезараження рукавичок (1 - 3% хлорамін). У разі коли знезараження проводиться автоклавуванням,
кип'ятінням, або в дезкамері, знятий одяг поміщають відповідно в
баки, бікси або мішки, попередньо змочені в дезрозчині. Знімають костюм повільно, не поспішаючи, протягом 1 - 2 хв.
миють руки в рукавичках; повільно витягують рушник; фартух
протирають ватним тампоном, добре змоченим у дезрозчині і знімають
так, щоб зовнішній бік був у середині; знімають нарукавники і
другу пару рукавиць; чоботи (калоші) протирають ганчіркою чи
ватним квачем, змоченим у дезрозчині (для кожного чобота,
калоші - нові); не торкаючись відкритих частин шкіри, у суворій
послідовності знімають окуляри, ватно-марлеву маску; розв'язують
зав'язки коміра халата, пояс і, згорнувши верхній край рукавичок,
розв'язують зав'язки рукавів та знімають халат. Знімають косинку,
завертаючи її зовнішній бік всередину, обережно збирають кінці
косинки в одну руку на потилиці; знімають рукавички і перевіряють
їх цілість дезрозчином (не повітрям), потім ще раз обмивають
чоботи (калоші) в дезрозчині і знімають їх. До уваги! Після зняття кожного елементу костюма руки в
рукавичках занурюють у дезрозчин. Після зняття захисного костюма руки оброблюють 70% етиловим
спиртом та ретельно миють у теплій воді з милом. Рекомендується
прийняти душ. Захисний одяг після кожного застосування знезаражують
автоклавуванням (1 атм., 30 хв.), замочують у 3% розчині хлораміну
протягом 2 годин, кип'ятять у 2% розчині соди (30 хв.).
Додаток 4до наказу МНС
дій при пошкодженні засобів
індивідуального захисту
При пошкодженні засобів індивідуального захисту в осередку з
аерозольним розповсюдженням збудника чуми відкриті частини тіла
оброблюють дезінфекційним розчином (1% розчином хлораміну) або 70%
етиловим спиртом. Рот та горло полощуть 70% етиловим спиртом, у
ніс капають 1% розчин протарголу. В очі та ніс капають розчин
одного з антибіотиків: стрептоміцину: концентрація - 25 мг/л (вміст флакону (0,5 г)
розчинити в 20 мл дистильованої води); гентаміцину: концентрація - 4 мг/л (вміст флакону (0,08 г)
розчинити в 20 мл дистильованої води); сизоміцину: концентрація - 5 мг/л (вміст ампули
(2 мл = 100 мг) розчинити в 18 мл дистильованої води); тобраміцину: концентрація - 4 мг/л (вміст ампули
(2 мл = 80 мг) розчинити в 20 мл дистильованої води); амікацину: концентрація - 4 мг/л (вміст флакону
(2 мл = 0,5 г/мг) розчинити в 123 мл дистильованої води); ампіциліну: концентрація 15 мг/л (вміст флакону (500 мг)
розчинити в 33,2 мл дистильованої води). При пошкодженні засобів індивідуального захисту в осередку
інших небезпечних та особливо небезпечних інфекційних захворювань
слизові оболонки рота, носа оброблюють 0,05% розчином перманганату
калію, очі промивають 1% розчином борної кислоти або закапують в
очі декілька крапель 1% розчину азотнокислого срібла, у ніс - 1%
розчин протарголу. Рот та горло додатково промивають 70 град.
етиловим спиртом або 0,05% розчином перманганату калію, або 1%
розчином борної кислоти.
Примітка. При відсутності вказаних препаратів або при алергії
на них слизові оболонки щедро промиваються водою. При пошкодженні засобів індивідуального захисту, які
пов'язані з пораненням шкірних покривів і слизової оболонки, з
рани видавлюються краплі крові і на місце поранення на
3 - 5 хвилин накладається ватний тампон, змочений дезінфекційним
засобом.
Додаток 5до наказу МНС України
щоденного медичного контролю
за станом здоров'я особового складу,
який працює в осередку біологічного зараження
-------------------------------------------------------------------------------------------------------- | N |Спеціальне| Прізвище, |Посада|Характер| Результати щоденного медичного спостереження протягом | |з/п| звання | ім'я, | |роботи в| всього періоду роботи в осередку біологічного зараження | | | |по батькові| |осередку| (стан здоров'я, температура тіла) | | | | | | |-----------------------------------------------------------| | | | | | |__"___"__|__"___"__|__"___"__|__"___"__|__"___"__|__"___"__| |---+----------+-----------+------+--------+-----------------------------------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |---+----------+-----------+------+--------+-----------------------------------------------------------| | | | | | | | | | | | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------
Додаток 6до наказу МНС України
для проведення загальної екстреної профілактики
при пошкодженні засобів індивідуального
захисту в зоні біологічного зараження
1. Марганцевокислий калій (наважки) для приготування 0,5%
розчину (з подальшим розведенням у 10 разів) - 10 штук.
2. Борна кислота (наважки для приготування
1% розчину) - 10 штук.
3. Спирт етиловий 70 град. - 200,0 мл.
4. Дистильована вода по 10 мл (в ампулах) - 30 ампул.
5. Піпетки очні (стерильні) - 5 штук.
6. Ємність - 1 штука.
7. Тампони ватні - 30 штук.
8. Флакони для приготування розчинів, ємністю 100,0
та 200,0 мл (стерильні) - 5 штук.
9. Перев'язувальний матеріал (бинт стерильний 5 м х 10 см,
серветки стерильні, пакети перев'язувальні) - для зупинки
кровотечі та захисту ран від інфекції.
10. Розчин йоду 5% - 10 мл.
11. Ножиці з тупими кінцями (щоб не поранити людину при
розрізанні одягу та не створювати додатковий ризик зараження).
12. Рукавички: медичні латексні - для захисту шкіри рук під час маніпуляцій
з постраждалим; поліетиленові - для захисту шкіри рук при проведенні
спеціального оброблення, дезінфекції.
13. Ватно-марлева пов'язка - для захисту органів дихання
від БПА.
14. Окуляри захисні одноразові - для захисту очей від БПА.
15. 1% розчин протарголу - 10 мл.
Примітка. При відсутності вказаних препаратів або при алергії
на них слизові оболонки промиваються водою.
16. Тампон поролоновий - для нанесення дезінфікуючих розчинів
на шкіру.
17. Тампони ватно-марлеві - 10 шт. - використовуються для
протирання шкіри після нанесення дезінфектантів.
18. Дезінфікуючі засоби та тара для їх приготування та
зберігання - для використання під час надання медичної допомоги.
Додаток 7до наказу МНС України
проведення загальної екстреної профілактики
інфекційних захворювань особам,
які підпали ризику зараження при роботі
в осередку біологічного зараження
-------------------------------------------------------------------------------------------------------- | N |Спеціальне| Прізвище, |Посада|Характер| Відмітка про застосування засобів | |з/п| звання | ім'я, | |роботи в| загальної екстреної профілактики | | | |по батькові| |осередку| (назва препарату, доза) | | | | | | |-----------------------------------------------------------| | | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | наст. | | | | | | | день | день | день | день | день | дні | |---+----------+-----------+------+--------+-----------------------------------------------------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |---+----------+-----------+------+--------+-----------------------------------------------------------| | | | | | | | | | | | | --------------------------------------------------------------------------------------------------------
Додаток 8до наказу МНС України
щоденного медичного спостереження за особами,
які брали участь у ліквідації надзвичайних
ситуацій в зоні біологічного зараження
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ | N |Спеціальне| Прізвище, |Посада|Характер| Дата | Дата появи лихоманки |Дата появи та|Дата направлення | |з/п| звання | ім'я, | |роботи в|останнього | (> 38 град.C) після | перелік | до лікарні, | | | |по батькові| |осередку|контакту з | останнього контакту | симптомів | її найменування | | | | | | |інфікованим|з інфікованим матеріалом |захворювання |(при захворюванні| | | | | | |матеріалом |-------------------------| |протягом періоду | | | | | | | |1 |2 |3 | 4 | 5 | 6 |Далі| | спостереження) | |---+----------+-----------+------+--------+-----------+--+--+--+---+---+---+----+-------------+-----------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |7 |8 |9 |10 |11 |12 | 13 | 14 | 15 | |---+----------+-----------+------+--------+-----------+--+--+--+---+---+---+----+-------------+-----------------| | | | | | | | | | | | | | | | | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Додаток 9до наказу МНС
найбільш характерні для небезпечних
інфекційних хвороб
Для діагностики небезпечних інфекційних хвороб нез'ясованої
етіології, які мають високу контагіозність і летальність, провідне
значення мають наступні синдроми: Синдром гострої геморагічної гарячки: гострий початок з лихоманкою, що продовжується менше 3 тижнів
та поєднанням будь-яких двох ознак; геморагічний висип або геморагічна пурпура; носова кровотеча; кров у харкотинні; кров у випорожненнях; інші геморагічні симптоми; відсутність відомих аналогічних ознак не інфекційного
характеру у хворого. Гострий респіраторний синдром: гострий початок з кашлем; лихоманка до 40 град. та вище; розлад дихання (задишка, ціаноз, тахікардія); тяжкий перебіг захворювання з проявом інтоксикації; відсутність відомих аналогічних ознак не інфекційного
характеру у хворого. Синдром гострої діареї: гострий початок діареї; тяжкий перебіг захворювання із зневодненням (більш 7%),
олігурією; гостра ниркова недостатність. Гострий синдром жовтяниці: гострий початок жовтяниці; тяжкий перебіг захворювання з інтоксикацією; відсутність відомих аналогічних ознак не інфекційного
характеру у хворого. Гострий неврологічний синдром: гострий розлад нервової системи, який визначається одним або
більше симптомів: гостре порушення функції психіки, гострий
початок паралічу, судоми, симптоми подразнення мозкових оболонок,
мимовільний рух; інші тяжкі симптоми ураження нервової системи; тяжкий перебіг захворювання; відсутність відомих аналогічних ознак не інфекційного
характеру у хворого. Інші синдроми: будь-які інші тяжкі прояви інфекційного захворювання у
гострій формі (перебіг до 3 тижнів).
-
скопійовано
-
-
