{У тексті Закону слова "балансуюча група виробників за "зеленим" тарифом" в усіх відмінках замінено словами "балансуюча група гарантованого покупця" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}

{У тексті Закону слова "та нормативних документів", "і нормативних документів" та "нормативні документи" у всіх відмінках виключено згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністратор комерційного обліку електричної енергії (далі - адміністратор комерційного обліку) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;

2) адміністратор розрахунків - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;

3) алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону;

31) аукціонний офіс - оператор системи передачі або інша юридична особа, визначена відповідно до цього Закону, що забезпечує розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

4) баланс між попитом та пропозицією - задоволення прогнозованого попиту споживачів на електричну енергію без необхідності вжиття заходів для зменшення обсягу споживання;

5) балансуюча група - об’єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об’єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об’єднання;

6) балансуюча група гарантованого покупця - балансуюча група, в якій стороною, відповідальною за баланс, є гарантований покупець;

7) балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об’єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

8) безпека постачання електричної енергії - спроможність електроенергетичної галузі забезпечувати потреби споживачів в електричній енергії відповідно до вимог цього Закону;

9) вертикально інтегрований суб’єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, що провадить діяльність з передачі та/або розподілу електричної енергії і щонайменше одну з функцій з виробництва або постачання електричної енергії, або група таких осіб, пов’язаних між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю, що провадять діяльність з передачі та/або розподілу електричної енергії і щонайменше одну з функцій з виробництва або постачання електричної енергії;

10) виробник електричної енергії (далі - виробник) - суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;

11) виробництво електричної енергії - діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів;

12) відповідальність за баланс - зобов’язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

13) вільна пропускна спроможність міждержавного перетину (далі - вільна пропускна спроможність) - доступна пропускна спроможність міждержавного перетину за вирахуванням розподіленої на аукціонах величини пропускної спроможності та пропускної спроможності, на яку не поширюється дія вимог статей 38, 39 цього Закону. У розрахунку добової вільної пропускної спроможності враховується невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах;

14) внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок) - сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку "на добу наперед" та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;

15) вразливі споживачі - побутові споживачі, визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, які мають право на передбачені законом підтримку для відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії та/або захист від відключення у певні періоди;

16) гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб’єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов’язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством;

{Пункт 16 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}

161) гарантованість - гарантія того, що надане фізичне право на використання міждержавного перетину залишиться доступним для використання і що відшкодування буде виплачено відповідно до порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, якщо таке право буде зменшено;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 161 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

17) двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;

18) диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об’єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;

19) договір купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником внутрішньодобових торгів на купівлю-продаж електричної енергії за результатами внутрішньодобових торгів, відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасниками внутрішньодобових торгів прав та зобов’язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних внутрішньодобових торгів;

20) договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (далі - договір на ринку "на добу наперед") - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником торгів "на добу наперед" на купівлю-продаж електричної енергії за результатами торгів "на добу наперед", відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасником торгів "на добу наперед" і оператором ринку прав та зобов’язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних торгів "на добу наперед";

201) договір про участь у розподілі пропускної спроможності - договір, який врегульовує відносини в процесі набуття, використання, продажу, оплати та припинення фізичного права на використання міждержавного перетину;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 201 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

21) дозволена потужність - максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об’єктом споживача відповідно до умов договору, набута на підставі виконання договору про приєднання або у результаті набуття права власності чи користування на об’єкт (об’єкти);

22) допоміжні послуги - послуги, визначені цим Законом та правилами ринку, які оператор системи передачі закуповує у постачальників допоміжних послуг для забезпечення сталої і надійної роботи об’єднаної енергетичної системи України та якості електричної енергії відповідно до встановлених вимог;

{Пункт 22 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

23) фізичне право на передачу - набуте право на використання пропускної спроможності міждержавних перетинів між двома енергетичними системами суміжних держав (торговими зонами) у визначеному напрямку та протягом визначеного періоду часу;

{Пункт 23 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

24) доступ третіх сторін - право будь-якого користувача системи використовувати систему передачі електричної енергії та системи розподілу електричної енергії на заздалегідь і публічно оголошених умовах відповідно до принципів прозорості і недискримінаційності;

25) доступна пропускна спроможність міждержавного перетину (далі - доступна пропускна спроможність) - величина максимальної потужності електричної енергії, що може бути передана з енергетичної системи однієї держави до енергетичної системи іншої держави у відповідному напрямку, за умови гарантованого забезпечення безпеки і надійності функціонування ОЕС України;

26) електрична енергія - енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;

27) електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії;

28) електроенергетика - галузь економіки України, що забезпечує споживачів електричною енергією;

29) електроенергетичне підприємство - суб’єкт господарювання, який здійснює одну з таких функцій: виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії споживачу або трейдерську діяльність;

291) електронний аукціон з купівлі-продажу електричної енергії - аукціон, що проводиться за допомогою програмного забезпечення організатора такого аукціону;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 291 згідно із Законом № 1639-IX від 14.07.2021}

30) електропостачальник - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

31) електростанція - електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;

32) електроустановка - комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;

33) енергоефективність та управління попитом - всеохоплюючий або інтегрований підхід, спрямований на здійснення впливу на обсяг та графік споживання електричної енергії з метою зменшення споживання первинної енергії та максимальних (пікових) навантажень, при цьому перевага надається залученню інвестицій, спрямованих на підвищення енергоефективності та засоби регулювання навантаження, а не інвестиціям у збільшення генеруючих потужностей, якщо перші із зазначених заходів є більш ефективним та економічним варіантом, враховуючи позитивний вплив на навколишнє природне середовище в результаті скорочення споживання енергії та аспекти, пов’язані з безпекою постачання, і пов’язані з ними витрати на розподіл;

34) заборонена зона гідротехнічних споруд - територія, що прилягає до основної огорожі з внутрішнього боку території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водного об’єкта, б’єфу на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, що попереджають про заборону доступу на цю територію сторонніх осіб, суден та плавучих об’єктів;

35) захищені споживачі - споживачі, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

36) заходи управління попитом - комплекс організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування енергосистеми за рахунок керованої тимчасової (обмеженої у часі) зміни споживання електричної енергії на договірних засадах;

361) зменшення фізичного права на передачу - зменшення обсягу набутого фізичного права на передачу у разі перевантаження такого міждержавного перетину, дії обставин непереборної сили або через неможливість забезпечення дотримання стандартів операційної безпеки;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 361 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

37) розрахунки на ринку електричної енергії - процес виконання взаємних фінансових вимог та зобов’язань учасників ринку за договорами купівлі-продажу електричної енергії і послуг, що надаються на ринку електричної енергії, у тому числі шляхом неттінгу та за рахунок відповідних фінансових гарантій;

{Пункт 37 частини першої статті 1 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020}

38) комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;

39) контрольована зона гідротехнічних споруд - позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами;

40) користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

41) лінійна частина приєднання - електрична мережа для потреб замовника при нестандартному приєднанні від найближчої точки в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) оператора системи розподілу відповідного ступеня напруги до точки приєднання електроустановок замовника;

42) малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт;

{Пункт 42 частини першої статті 1 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

43) міждержавна лінія електропередачі - лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою державою і з’єднує об’єднану енергетичну систему України з системою передачі суміжної держави;

44) міждержавний перетин - сукупність міждержавних ліній електропередачі та електричних установок, що використовуються для з’єднання об’єднаної енергетичної системи України з системою передачі суміжної держави;

45) надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі України - ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня;

46) небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку;

47) непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання;

48) неявний аукціон - механізм міждержавної купівлі-продажу електричної енергії, що передбачає одночасний розподіл фізичного права на передачу і купівлю-продаж електричної енергії та визначення відповідної сукупної ціни;

{Пункт 48 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

49) нова міждержавна лінія електропередачі - міждержавна лінія електропередачі, будівництво якої не завершено на день набрання чинності цим Законом;

50) нормативно-технічний документ - норми, правила та інструкції, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану і експлуатації електричних установок та мереж;

{Пункт 50 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

51) об’єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) - сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об’єктів електроенергетики, що об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом;

52) об’єкт електроенергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа;

53) перевантаження - ситуація, за якої міждержавний перетин через недостатність його пропускної спроможності та/або система передачі електроенергії не може прийняти всі фізичні потоки електричної енергії;

{Пункт 53 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

54) оператор ринку - юридична особа, що забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, а також має право організовувати та проводити електронні аукціони з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідних ліцензій, що видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

{Пункт 54 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021}

55) оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

56) оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

57) операційна безпека - спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу функціонувати в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, що характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти і стійкості;

{Пункт 57 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

571) організатор електронного аукціону - суб’єкт господарювання, що забезпечує організацію та проведення аукціонів з продажу електричної енергії;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 571 згідно із Законом № 1639-IX від 14.07.2021}

58) організований сегмент ринку електричної енергії - ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок;

59) особливо важливі об’єкти електроенергетики - об’єкти, що забезпечують стале функціонування ОЕС України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання суб’єктів господарювання і побутових споживачів, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків;

60) передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями;

61) перспективне планування - здійснення планування необхідності майбутніх інвестицій у генеруючу потужність, потужність системи передачі та/або потужність системи розподілу на довгострокову перспективу (на п’ять років та більше) для задоволення потреб системи в електроенергії, а також забезпечення постачання електричної енергії споживачам;

62) побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об’єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

{Пункт 62 частини першої статті 1 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}

63) послуга із забезпечення розвитку генеруючої потужності - заходи з будівництва нової генеруючої потужності, проведення реконструкції (модернізації) діючої генеруючої потужності, що здійснюються учасниками ринку, визначеними за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону;

64) постачальник допоміжних послуг - учасник ринку, який відповідає встановленим правилами ринку вимогам щодо надання допоміжних послуг та зареєстрований відповідно до правил ринку для надання таких послуг;

65) постачальник послуг комерційного обліку - суб’єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону;

66) постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;

67) постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов’язання щодо надання універсальної послуги;

68) постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії;

69) поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону;

{Пункт 69 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

70) приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;

71) пряма лінія - лінія електропередачі, що з’єднує генеруючий об’єкт виробника з електроустановками споживача та використовується виключно ними;

72) Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

73) ринок допоміжних послуг - система відносин, що виникають у зв’язку з придбанням оператором системи передачі допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг;

74) ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам;

75) ринок електричної енергії "на добу наперед" (далі - ринок "на добу наперед") - сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу;

76) розвиток ОЕС України - нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об’єктів електроенергетики;

77) роздрібний ринок електричної енергії (далі - роздрібний ринок) - система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають пов’язані з постачанням електричної енергії послуги;

78) розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії;

79) розподілена генерація - електростанція встановленої потужності 20 МВт та менше, приєднана до системи розподілу електричної енергії;

80) сертифікація оператора системи передачі - підтвердження рішенням Регулятора виконання суб’єктом господарювання вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;

81) система передачі електричної енергії (далі - система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електричної енергії;

82) система розподілу електричної енергії (далі - система розподілу) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії;

83) системні обмеження - обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування ОЕС України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку;

84) споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

85) ставка плати за лінійну частину приєднання - вартість створення одиниці довжини електричної мережі від найближчої точки в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) оператора системи розподілу відповідного ступеня напруги, від якої необхідно здійснювати будівництво електричних мереж, до точки приєднання електроустановок замовника;

86) ставка плати за нестандартне приєднання потужності - встановлене Регулятором для кожного оператора системи розподілу значення складової вартості послуги з приєднання 1 кВт потужності, яке диференціюється за такими показниками:

тип електроустановки, що приєднується (електроустановка, призначена для виробництва електричної енергії, електроустановка, призначена для споживання електричної енергії);

категорія надійності електропостачання;

ступінь напруги у точці приєднання (110/35/10(6)/0,4 кВ);

замовлена потужність;

місцезнаходження електроустановки заявника (міська або сільська місцевість);

завантаженість трансформаторної підстанції;

87) ставка плати за стандартне приєднання - встановлене Регулятором на визначений строк для кожного оператора системи розподілу значення вартості послуги з приєднання 1 кВт потужності;

88) стандартне приєднання - приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності:

перший ступінь - до 16 кВт включно;

другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно;

89) сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов’язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи);

90) торги електричною енергією на внутрішньодобовому ринку (далі - торги на внутрішньодобовому ринку) - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію після завершення торгів на ринку "на добу наперед" та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії відповідно до правил внутрішньодобового ринку;

91) торги електричною енергією на ринку "на добу наперед" (далі - торги "на добу наперед") - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів наступної за днем проведення торгів доби відповідно до правил ринку "на добу наперед";

92) трейдер - суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу;

93) універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;

94) уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) - будь-який банк, у статутному капіталі якого не менше 75 відсотків акцій (часток) належать державі, що відповідає визначеним Кабінетом Міністрів України вимогам та віднесений Кабінетом Міністрів України до переліку уповноважених банків і має право здійснювати обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників ринку;

{Пункт 94 частини першої статті 1 в редакції Закону № 2712-VIII від 25.04.2019}

95) постачальник послуг з балансування - учасник ринку, який відповідає вимогам правил ринку щодо участі у балансуванні обсягів виробництва (відпуску), імпорту та споживання, експорту електричної енергії, що здійснюється на балансуючому ринку, та зареєстрований для участі у балансуванні;

951) система накопичення енергії - електроустановка, що включає обладнання для зберігання енергії, інженерні споруди, обладнання для перетворення енергії та пов’язане з ними допоміжне обладнання, яка приєднана до системи передачі або системи розподілу електричної енергії або мереж електростанції, або мереж споживача з метою відбору електричної енергії, накопичення, перетворення та зберігання енергії, а також подальшого відпуску електричної енергії в систему передачі або розподілу електричної енергії або в мережі електростанції, або в мережі споживача;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 951 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

96) учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;

961) третя держава - держава, що не є членом (стороною) Європейського Союзу чи Енергетичного Співтовариства;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 961 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

962) зареєстрований учасник - суб’єкт господарювання, в тому числі нерезидент, який відповідає вимогам, визначеним порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, та уклав договір про участь у розподілі пропускної спроможності з аукціонним офісом;

{Частину першу статті 1 доповнено пунктом 962 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

97) явний аукціон - механізм розподілу пропускної спроможності, за яким набувається фізичне право на передачу та визначається ціна за таке право, крім купівлі-продажу електричної енергії.

{Пункт 97 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Господарському, Цивільному кодексах України, законах України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про захист економічної конкуренції" та інших законах України.

Термін "лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів".

{Частину другу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

Терміни "будівництво", "електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

{Частину другу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

Стаття 2. Правові основи функціонування ринку електричної енергії

1. Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

{Абзац перший частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1818-IX від 21.10.2021}

На виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною , з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003, Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.

2. Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема:

1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;

2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;

4) кодексом комерційного обліку;

5) правилами роздрібного ринку;

6) іншими нормативно-правовими актами.

Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.

Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Проекти правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексів системи передачі та систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що можуть вплинути на конкуренцію, підлягають погодженню з Антимонопольним комітетом України.

{Абзац одинадцятий частини другої статті 2 в редакції Закону № 394-IX від 19.12.2019}

Антимонопольний комітет України надає Регулятору інформацію про результати розгляду проектів зазначених нормативно-правових актів протягом 10 днів, а в разі повторного погодження - протягом п’яти днів з дня їх надходження до Антимонопольного комітету України.

{Абзац дванадцятий частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 394-IX від 19.12.2019}

Якщо відповідно до цього Закону передбачається надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів у будь-якій формі, надавачі державної допомоги повинні отримати рішення Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

3. Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов’язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок надання послуг із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в ОЕС України.

{Частина третя статті 2 в редакції Закону № 810-IX від 21.07.2020}

4. Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов’язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, порядок організації та проведення торгів, порядок визначення ціни на електричну енергію, у тому числі у разі неконкурентної поведінки, порядок проведення розрахунків на цих ринках, порядок визначення вартості послуг оператора ринку та порядок її оплати, порядок розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між оператором ринку та учасниками ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, порядок внесення змін до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

5. Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов’язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

6. Кодекс системи передачі та кодекс систем розподілу визначають, зокрема, порядок планування розвитку системи передачі та систем розподілу; умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу, умови та порядок приєднання до системи передачі/розподілу, характеристики та порядок надання допоміжних послуг оператору системи передачі, порядок оперативного планування; порядок управління та експлуатації системи в нормальних та аварійних режимах; стандарти операційної безпеки, критерії, що застосовуються оператором системи передачі для диспетчеризації генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів, порядок диспетчеризації розподіленої генерації та умови надання пріоритетності об’єктам електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії.

Кодекс системи передачі має відповідати вимогам нормативно-правових актів Енергетичного Співтовариства.

7. Кодекс комерційного обліку визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов’язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об’єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

8. Вимоги щодо надання, захисту, розкриття та оприлюднення інформації на ринку електричної енергії визначаються цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, правилами роздрібного ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону.

9. Учасникам ринку дозволяється обробка персональних даних для здійснення функцій та повноважень, передбачених цим Законом. Захист персональних даних здійснюється учасниками ринку відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

10. Учасники ринку мають право подавати пропозиції щодо внесення змін до правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, до відповідних державних органів та операторів, що здійснюють розроблення, затвердження та/або адміністрування відповідних актів.

Проекти зазначених нормативно-правових актів та проекти змін до них оприлюднюються для проведення консультацій з учасниками ринку не менш як за один місяць до їх прийняття.

11. Суб’єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті.

12. Рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб’єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб’єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб’єктів владних повноважень не можуть призводити:

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов’язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов’язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов’язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов’язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.

Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 3. Принципи функціонування ринку електричної енергії

1. Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.

2. Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах:

1) забезпечення енергетичної безпеки України;

2) забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів;

3) створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики;

4) збереження цілісності, забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею;

5) забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії;

6) розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних держав;

7) енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища;

8) сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики;

9) добросовісної конкуренції;

10) рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії;

11) вільного вибору електропостачальника споживачем;

12) недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу;

13) недискримінаційної участі в ринку електричної енергії;

14) незалежного державного регулювання;

15) недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати;

16) відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку;

17) співробітництва та інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях.

3. Обов’язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Стаття 4. Договірне забезпечення функціонування ринку електричної енергії

1. Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів:

1) двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір);

2) про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку;

3) про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед";

4) про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку;

5) про участь у балансуючому ринку;

6) про врегулювання небалансів;

7) про надання послуг з розподілу;

8) про надання послуг з передачі;

9) про надання допоміжних послуг;

10) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

11) про приєднання до системи передачі;

12) про приєднання до системи розподілу;

13) про участь у розподілі пропускної спроможності;

{Пункт 13 частини першої статті 4 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

14) про постачання електричної енергії споживачу;

15) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг;

16) про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

17) про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;

18) про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом;

181) про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку;

{Частину першу статті 4 доповнено пунктом 181 згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}

19) інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Розділ II
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА, РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ ТА БЕЗПЕКА ПОСТАЧАННЯ

Стаття 5. Державна політика в електроенергетиці

1. Державна політика в електроенергетиці спрямована на:

1) забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії;

2) створення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку;

3) забезпечення умов та застосування заходів для розвитку енергоефективності в електроенергетиці, управління попитом та енергозаміщення;

4) сприяння виробництву електричної енергії з альтернативних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії;

5) захист навколишнього природного середовища;

6) створення умов для залучення інвестицій в електроенергетику, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;

7) стимулювання застосування інноваційних технологій;

8) захист прав споживачів;

9) інтеграцію ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях.

2. Формування та реалізацію державної політики в електроенергетиці здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, та інші органи державної влади відповідно до законодавства.

3. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері електроенергетики належить:

1) затвердження Енергетичної стратегії України;

2) визначення вимог до уповноваженого банку та переліку уповноважених банків ринку електричної енергії;

3) утворення оператора ринку, гарантованого покупця;

4) прийняття рішення про покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та умов (порядку) виконання таких спеціальних обов’язків;

5) затвердження порядку проведення конкурсу з визначення постачальників універсальних послуг, постачальників "останньої надії";

6) затвердження порядку надання звільнення, передбаченого статтею 24 цього Закону;

7) затвердження порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам;

8) затвердження річного прогнозного паливно-енергетичного балансу;

9) затвердження порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та заходів з енергоефективності/управління попитом;

10) затвердження особливостей регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов’язаних з продажем електричної енергії на тимчасово окуповану територію, а також відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території України;

101) затвердження порядку проведення аукціону з розподілу квот підтримки, встановлення річних квот підтримки;

{Частину третю статті 5 доповнено пунктом 101 згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}

11) інші повноваження, визначені законами.

4. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, у сфері електроенергетики належать:

1) формування та реалізація державної політики в електроенергетичному комплексі з урахуванням положень Енергетичної стратегії України;

2) формування державної політики з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики;

3) розроблення державних цільових програм;

4) розроблення і затвердження правил безпеки постачання електричної енергії та здійснення моніторингу безпеки постачання електричної енергії;

5) розроблення і затвердження галузевих технічних регламентів відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності";

6) затвердження нормативних характеристик технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами;

{Пункт 7 частини четвертої статті 5 виключено на підставі Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

8) розроблення порядку формування прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;

9) формування та затвердження прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;

10) здійснення в межах своєї компетенції науково-технічної політики в електроенергетичному комплексі;

11) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України та покладених на нього Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, має право отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання ним своїх повноважень відповідно до вимог цього Закону.

5. З метою удосконалення політики у сфері електроенергетики всі суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання, експорт, імпорт електричної енергії, повинні надавати відомості про свою діяльність органу державної статистики для впорядкування енергетичної статистики та публікації у щорічному енергетичному балансі.

Перелік відомостей та порядок їх надання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної статистики.

Стаття 6. Державне регулювання ринку електричної енергії

1. Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

2. До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належить:

1) сприяння співпраці з Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами у сфері енергетики інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, становленню конкурентного єдиного ринку електричної енергії в рамках Енергетичного Співтовариства з урахуванням інтересів забезпечення безпеки постачання електричної енергії та сталості навколишнього природного середовища, ефективному відкриттю ринку електричної енергії для всіх покупців держав - сторін Енергетичного Співтовариства;

2) забезпечення належних умов для ефективного і надійного функціонування електричних мереж з огляду на довгострокові цілі розвитку;

3) розвиток конкуренції та забезпечення належного функціонування регіональних (міжнародних) ринків у рамках Енергетичного Співтовариства, зокрема єдиного ринку Енергетичного Співтовариства, з метою досягнення цілей, зазначених у пункті 1 цієї частини;

4) усунення перешкод та обмежень для торгівлі електричною енергією між учасниками ринків держав - сторін Енергетичного Співтовариства;

{Пункт 4 частини другої статті 6 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

5) сприяння розвитку безпечної, надійної та ефективно функціонуючої ОЕС України, орієнтованої на потреби покупців, що дозволить забезпечити недискримінаційний доступ до неї існуючих та потенційних користувачів системи, достатність потужності для потреб ринку електричної енергії та її енергоефективність, а також інтеграцію до систем розподілу розподіленої генерації та виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії;

6) забезпечення простих і необтяжливих умов приєднання та доступу до електричних мереж для нових користувачів системи, зокрема усунення бар’єрів, що можуть перешкоджати доступу нових покупців та виробників електричної енергії, у тому числі тих, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії, шляхом встановлення порядку формування плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу відповідно до цього Закону;

7) забезпечення короткострокових та довгострокових стимулів для оператора системи передачі, операторів систем розподілу та користувачів системи з метою підвищення ефективності експлуатації енергосистеми та інтеграції ринку електричної енергії;

8) створення передумов для отримання покупцями економічних вигод від ефективного функціонування ринку електричної енергії шляхом сприяння конкуренції на ринку електричної енергії та реалізації дієвих механізмів захисту прав споживачів;

9) сприяння досягненню високих стандартів виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії, захисту вразливих споживачів та налагодження процесу обміну даними, необхідними для реалізації споживачами права на зміну електропостачальника;

10) моніторинг технічної співпраці між оператором системи передачі та операторами систем передачі третіх країн.

{Частину другу статті 6 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

3. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать:

1) ліцензування господарської діяльності у сфері електроенергетики відповідно до вимог цього Закону та контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

2) затвердження ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності у сфері електроенергетики, ліцензування яких належить до повноважень Регулятора;

3) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або про відмову у сертифікації;

4) затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

{Пункт 4 частини третьої статті 6 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку системи передачі на наступні 10 років та планів розвитку систем розподілу, оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву;

6) затвердження:

методики (порядку) формування цін на універсальні послуги;

методики розрахунку ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг;

методики (порядку) формування кошторису гарантованого покупця;

методики (порядку) формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії";

методики розрахунку ціни (тарифу) на послуги постачальника "останньої надії";

методик (порядків) формування цін на допоміжні послуги;

методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії;

методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;

методики (порядку) формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

методик (порядків) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу;

ставок плати за приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання;

переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання;

правил, порядків та умов, визначених цим Законом;

типових та примірних договорів, визначених цим Законом;

форм звітності учасників ринку (крім споживачів);

7) встановлення (зміна):

{Абзац перший пункту 7 частини третьої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 394-IX від 19.12.2019}

цін (тарифів) на послуги постачальника універсальної послуги, постачальника "останньої надії" у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону;

тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

тарифів на послуги з передачі електричної енергії;

тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;

алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання;

граничних нижніх меж обсягів обов’язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" відповідно до цього Закону;

економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах;

8) визначення:

необхідності та вимог щодо проведення обов’язкового аудиту роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також розрахунків на цих ринках;

вимог щодо захисту, надання, розкриття та оприлюднення інформації учасниками ринку;

9) забезпечення дотримання оператором системи передачі та операторами систем розподілу, а також іншими учасниками ринку (крім споживачів) їхніх зобов’язань за цим Законом, у тому числі щодо співпраці та взаємодії з учасниками ринків електричної енергії інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства;

10) здійснення моніторингу:

функціонування ринку електричної енергії та його сегментів;

рівня та ефективності відкриття ринку електричної енергії, прозорості та конкуренції на ринку електричної енергії (у тому числі цін за двосторонніми договорами та цін на організованих сегментах ринку, цін для побутових споживачів, включаючи практику застосування умови попередньої оплати), показників зміни електропостачальника, практики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг споживачів, у тому числі побутових споживачів, а також будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку електричної енергії;

рівня прозорості діяльності учасників ринку, в тому числі дотримання учасниками ринку (крім споживачів) зобов’язань щодо розміщення/оприлюднення інформації;

системних обмежень, впровадження правил управління перевантаженнями та дій оператора системи передачі щодо управління перевантаженнями;

{Абзац п’ятий пункту 10 частини третьої статті 6 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

дотримання правил розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;

виконання оператором системи передачі та операторами систем розподілу вимог щодо недискримінаційного доступу до електричних мереж, строків виконання приєднання та ремонтних робіт;

застосування тарифів, інших платежів, пов’язаних з доступом до електричних мереж, а також моніторинг застосування та забезпечення дотримання методик (порядків) визначення таких тарифів та платежів;

використання оператором системи передачі доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;

технічного співробітництва оператора системи передачі з Європейською мережею операторів системи передачі (ENTSO-E) та запровадження механізмів компенсації між операторами систем передачі в рамках такого співробітництва;

виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на відповідність вимогам, встановленим цим Законом та іншими актами законодавства;

застосування положень договорів, що обмежують конкуренцію на ринку електричної енергії (зокрема умов договорів, що перешкоджають укладенню непобутовими споживачами декількох двосторонніх договорів одночасно або обмежують їх у праві вибору електропостачальника);

дотримання електропостачальниками вимог щодо розгляду звернень та претензій споживачів електричної енергії з питань, що стосуються надання послуг з постачання електричної енергії;

достатності інвестицій у розвиток генеруючих потужностей для цілей забезпечення безпеки постачання електричної енергії;

виконання функцій та обов’язків учасниками ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

11) нагляд за дотриманням оператором системи передачі, операторами систем розподілу, вертикально інтегрованими суб’єктами господарювання вимог щодо відокремлення і незалежності, встановлених цим Законом;

111) у разі обрання моделі відокремлення ISO Регулятор:

здійснює нагляд за дотриманням власником системи передачі та оператором системи передачі обов’язків, установлених цим Законом, в установленому законодавством порядку проводить перевірки та накладає штрафи за їх недотримання на власника системи передачі або оператора системи передачі;

здійснює моніторинг відносин між власником системи передачі та оператором системи передачі з метою забезпечення дотримання ними своїх обов’язків, а також затверджує договори і вирішує спори між власником системи передачі і оператором системи передачі за запитом щонайменше одного із цих суб’єктів;

забезпечує, щоб рівень тарифу на послуги з передачі електричної енергії та інших платежів, пов’язаних з доступом або приєднанням до системи передачі, для такого оператора враховував винагороду власнику системи передачі за право користування системою передачі, у тому числі складовими системи передачі, які були реконструйовані або поліпшені за рахунок власника системи передачі, за умови, що такі роботи здійснені в економічно обґрунтований спосіб;

встановлює тарифи на послуги з передачі електричної енергії, диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та інші платежі, пов’язані з доступом або приєднанням до системи передачі, з урахуванням забезпечення покриття витрат на погоджені Регулятором інвестиції та узгодженої норми прибутку;

{Частину третю статті 6 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

12) затвердження, перегляд та здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу;

13) повідомлення Антимонопольного комітету України про факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку електричної енергії;

14) розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку електричної енергії;

15) спільно з іншими суб’єктами владних повноважень забезпечення ефективного застосування заходів захисту прав споживачів, у тому числі передбачених цим Законом;

16) встановлення показників якості послуг електропостачання, моніторинг їх дотримання, визначення умов, порядку та розмірів відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання встановлених показників якості послуг;

17) забезпечення доступу до інформації про обсяги та інші показники споживання електричної енергії споживачем у порядку та на умовах, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства;

18) участь у забезпеченні захисту вразливих споживачів, зокрема шляхом врахування у відповідних нормативно-правових актах особливостей взаємовідносин учасників ринку з такими споживачами;

19) сприяння налагодженню процесу обміну даними для забезпечення розвитку ринку електричної енергії;

191) здійснення аналізу діяльності оптового постачальника електричної енергії в частині погашення його кредиторської та дебіторської заборгованостей за електричну енергію;

{Частину третю статті 6 доповнено пунктом 191 згідно із Законом № 719-IX від 17.06.2020}

20) здійснення інших повноважень, передбачених законом.

4. Регулятор має право:

1) отримувати інформацію, необхідну для належного виконання функцій, передбачених законом, від будь-якого суб’єкта владних повноважень, учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);

2) ініціювати консультації та громадські обговорення;

3) ініціювати і проводити розслідування щодо функціонування ринку електричної енергії в Україні, приймати рішення про вжиття заходів для сприяння ефективній конкуренції на ринку електричної енергії та забезпечення його належного функціонування;

4) видавати обов’язкові для виконання учасниками ринку рішення;

5) накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої зобов’язання відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

6) вживати заходів для запобігання неефективному функціонуванню ринку електричної енергії, зокрема внаслідок дій та будь-якої поведінки учасників ринку, спрямованих на завищення цін та заподіяння економічної шкоди споживачам;

7) вимагати від відповідних операторів підготовки змін до правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу комерційного обліку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою дотримання принципу пропорційності і недискримінаційності;

{Пункт 7 частини четвертої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

8) встановлювати тимчасові тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, у разі якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу у строк, визначений законодавством, не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення про механізм надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових;

9) запроваджувати регуляторний облік для встановлення тарифів, визначення регуляторної бази активів, врахування фінансових та капітальних інвестицій, проведення регуляторного аудиту;

10) розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до цього Закону;

11) проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону;

12) отримувати інформацію, необхідну для належного виконання повноважень, передбачених законом, від оптового постачальника електричної енергії.

{Частину четверту статті 6 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 719-IX від 17.06.2020}

5. Регулятор здійснює повноваження, визначені цією статтею, також щодо суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії.

{Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

Стаття 7. Ціноутворення (тарифоутворення) на ринку електричної енергії

1. На ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають:

1) тарифи на послуги з передачі електричної енергії;

2) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії;

3) тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

4) ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", в частині методик (порядків) їх формування;

5) ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону;

6) ціни на допоміжні послуги у випадках, передбачених статтею 69 цього Закону;

7) ставки плати за приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання;

8) "зелені" тарифи;

9) інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.

2. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути:

1) недискримінаційними;

2) прозорими;

3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

3. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, та методики (порядки) їх формування повинні:

1) сприяти ефективній торгівлі електричною енергією та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії;

2) створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу;

3) стимулювати учасників ринку електричної енергії до підвищення ефективності функціонування ОЕС України, інтеграції ринку електричної енергії і забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а також впровадження новітніх технологій у виробничу та управлінську діяльність таких суб’єктів;

4) стимулювати споживачів електричної енергії до ефективного її використання.

Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, не повинні:

допускати перехресного субсидіювання між користувачами системи;

обмежувати ліквідність ринку електричної енергії;

перешкоджати міждержавній торгівлі електричною енергією.

4. Тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії розраховуються незалежно від відстані, на яку вона передається та розподіляється. Тарифи на послуги з передачі та розподілу можуть складатися з декількох ставок, зокрема ставки за користування потужністю електричних мереж.

5. У разі якщо відмінності у структурі тарифів на послуги з передачі електричної енергії або у правилах балансування перешкоджають міждержавній торгівлі електричною енергією, Регулятор вживає заходів для гармонізації структур тарифів і правил балансування, що застосовуються, з тарифами та правилами енергосистеми (енергосистем) суміжних держав - сторін Енергетичного Співтовариства.

6. Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу до підвищення ефективності, але не мають стимулювати збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії.

7. Методики (порядки) встановлення (формування) цін, тарифів та ставок на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плати за приєднання), затверджуються Регулятором не менш як за 30 днів до дати, з якої починають застосовуватися ціни, тарифи та ставки, визначені відповідно до таких методик (порядків).

Рішення Регулятора про встановлення таких цін, тарифів та ставок підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора.

8. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії, має право на відшкодовування понесених ним витрат на здійснення інвестицій, погоджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за рахунок регульованих тарифів на послуги передачі електричної енергії, що надаються ним з використанням державного майна. Майно (необоротні активи), створене та/або набуте в результаті здійснення інвестицій, належить державі.

{Статтю 7 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 264-IX від 31.10.2019}

Стаття 8. Ліцензування господарської діяльності на ринку електричної енергії

1. Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

2. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджуються Регулятором.

3. Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.

4. У видачі ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії може бути відмовлено виключно з підстав, передбачених законом, а також у недискримінаційний спосіб та на підставі повної і об’єктивної оцінки документів, поданих заявником.

Регулятор повинен повідомити заявника про причини відмови у видачі ліцензії.

Стаття 9. Державний енергетичний нагляд в електроенергетиці

1. Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра згідно із законодавством.

2. Предметом державного енергетичного нагляду в електроенергетиці є господарська діяльність, пов’язана з виробництвом, передачею та розподілом електричної енергії, а також з використанням енергії для власних потреб учасниками ринку (крім споживачів) в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання, випробування та ремонту електроустановок і мереж, виконання робіт з проектування електроустановок і мереж.

3. Способом здійснення державного енергетичного нагляду в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, відповідних обстежень, перевірок, оглядів щодо обладнання електричних мереж учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) у порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

4. На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, покладається:

1) здійснення державного енергетичного нагляду за електричними установками і мережами учасників ринку (крім споживачів);

2) здійснення державного енергетичного нагляду за дотриманням учасниками ринку (крім споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за:

забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам;

відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їхніх струмоприймачів;

наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об’єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;

організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно-технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об’єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

дотриманням встановленого нормативно-правовими актами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам;

{Абзац шостий пункту 2 частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів;

забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку (у тому числі споживачів);

3) участь у роботі комісій з розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на обладнанні електричних мереж учасників ринку, які призвели до порушення режимів роботи інших учасників ринку;

4) надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, результатів перевірок здійснення учасниками ринку реконструкції та модернізації енергетичного обладнання електричних станцій;

{Пункт 4 частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

41) надання Регулятору висновку щодо пріоритетності технічних рішень для розвитку систем розподілу, передбачених проектами інвестиційних програм операторів систем розподілу;

{Частину четверту статті 9 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

5) виконання інших функцій відповідно до цього Закону.

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду має право:

1) вимагати від учасників ринку усунення виявлених порушень вимог відповідних нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

2) видавати учасникам ринку обов’язкові для виконання розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

3) фіксувати процес проведення державного енергетичного нагляду чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки;

4) застосовувати відповідно до законодавства штрафні санкції до учасників ринку за порушення вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

5) складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

6) ініціювати зупинення експлуатації електричних установок і мереж шляхом подання відповідного позову до суду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації;

7) вимагати від учасників ринку, їх посадових осіб припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного енергетичного нагляду;

8) одержувати від учасників ринку, їх посадових осіб на письмовий запит безоплатно відповідно до законодавства необхідну для виконання покладених на нього завдань інформацію з питань, що виникають під час здійснення державного енергетичного нагляду;

9) надавати учасникам ринку консультаційну допомогу та розглядати спірні питання, що виникають між учасниками ринку, у межах своєї компетенції;

10) надавати висновок щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання за письмовим зверненням заявника;

11) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів електроенергетики та споживачів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

12) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

13) здійснювати у встановленому законодавством порядку претензійну та позовну роботу, спрямовану на реалізацію його повноважень відповідно до Конституції та законів України.

6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, забезпечує конфіденційність отриманої інформації, що використовується ним для здійснення своїх функцій та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства.

7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, здійснює й інші повноваження відповідно до закону.

8. Фінансування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики

1. До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики належить:

1) погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об’єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади;

2) участь у розробленні планів розвитку систем розподілу електричної енергії на підпорядкованій їм території;

3) участь у розробленні і реалізації системи заходів щодо роботи об’єктів електроенергетики у разі виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України;

4) сприяння розвитку електроенергетики в регіоні.

2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативне регулювання режимів споживання електричної енергії.

Стаття 11. Антимонопольні обмеження

1. Суб’єктам господарювання, відносини яких регулюються цим Законом, згідно із Законом України "Про захист економічної конкуренції" забороняється зловживати монопольним (домінуючим) становищем у будь-якій формі.

2. Суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії, виконують функції оператора ринку або гарантованого покупця і визнані в установленому порядку такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку електричної енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту електричної енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.

Стаття 12. Особливості умов праці в електроенергетиці

1. Підприємства, установи та організації електроенергетики зобов’язані забезпечувати комплектування робочих місць висококваліфікованими кадрами, постійно підвищувати їхню кваліфікацію, гарантувати надійний соціальний захист.

2. Працівники, які забезпечують виробничі процеси в електроенергетиці, зобов’язані проходити спеціальну підготовку і перевірку знань (атестацію) згідно із законодавством, включаючи нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, інших центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

3. Перелік таких спеціальностей і посад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

4. Допуск до роботи працівників електроенергетики, які не пройшли відповідної підготовки, забороняється.

5. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, утримання спеціалізованих навчально-тренувальних та галузево-координаційних центрів відносяться на валові витрати виробництва та обігу.

6. Перевірка знань (атестація) персоналу провадиться за рахунок коштів власників об’єктів електроенергетики.

7. Персонал енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу радіаційного, теплового і електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих і небезпечних факторів, підлягає спеціальному медичному обстеженню та обов’язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств.

8. З метою профілактики і запобігання виробничому травматизму на підприємствах електроенергетики можуть вводитися особливі умови безпечного виконання робіт. Положення про введення особливих умов безпечного виконання робіт розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та затверджується у встановленому законодавством порядку.

9. Підприємства електроенергетики створюють робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4 відсотків загальної чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.

{Частина дев'ята статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}

Стаття 13. Страйки на підприємствах електроенергетики

1. Страйки на підприємствах електроенергетики забороняються у випадках, якщо вони можуть призвести до порушення сталості ОЕС України.

Стаття 14. Охорона навколишнього природного середовища

1. Підприємства електроенергетики повинні дотримуватися вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснювати технічні та організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу об’єктів електроенергетики на навколишнє природне середовище, а також несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

2. У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності електричних станцій, об’єктів системи передачі приймається Кабінетом Міністрів України.

3. Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності інших об’єктів електроенергетики приймають відповідні місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їхніх повноважень, передбачених законом.

4. Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об’єктів електроенергетики, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри та порядок використання яких визначаються в нормативно-правових актах і проектах цих об’єктів, затверджених у встановленому порядку.

5. Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть провадитися виключно за погодженням з власником об’єкта електроенергетики або уповноваженим ним органом відповідно до Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів".

Стаття 15. Регіональне співробітництво

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та Регулятор співпрацюють з відповідними органами інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства та установами Енергетичного Співтовариства з метою інтеграції національних ринків електричної енергії на регіональному рівні.

Регіональне співробітництво має сприяти гармонізації нормативної бази та розвитку обмінів електричною енергією між державами, координованому розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів на основі недискримінаційних ринкових рішень, регіональній інтеграції ринку "на добу наперед", механізмів балансування та резервування потужності.

2. Регулятор має сприяти співпраці оператора системи передачі з операторами систем передачі держав - сторін Енергетичного Співтовариства на регіональному рівні, включаючи співпрацю з питань міждержавних перетинів, з метою узгодженості їхньої правової, регуляторної та нормативно-технічної бази.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та Регулятор повинні сприяти оператору системи передачі у процесі інтеграції ОЕС України на регіональному рівні з однією або більше енергосистемами суміжних держав - сторін Енергетичного Співтовариства з метою розподілу пропускної спроможності та перевірки стану безпеки мережі.

Стаття 16. Безпека постачання електроенергії

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, розробляє та затверджує правила про безпеку постачання електричної енергії, які є обов’язковими для виконання всіма учасниками ринку. Правила про безпеку постачання електричної енергії встановлюють мінімальні критерії безпеки постачання електричної енергії та повинні визначати:

1) критерії/види порушень безпеки постачання електричної енергії;

2) заходи із забезпечення безпеки постачання електричної енергії;

3) заходи, що вживатимуться у випадках ризику порушення безпеки постачання електричної енергії;

4) заходи, що вживатимуться у разі порушення безпеки постачання електричної енергії;

5) заходи, обов’язкові до вжиття учасниками ринку (крім споживачів) для забезпечення безпеки постачання електричної енергії захищеним споживачам;

6) процедуру ініціювання вжиття необхідних заходів;

7) порядок застосування необхідних заходів і строк їх дії;

8) порядок інформування про вжиття необхідних заходів;

9) обов’язки та відповідальність суб’єктів владних повноважень та учасників ринку щодо забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

2. Під час розроблення правил, передбачених частиною першою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов’язаний враховувати економічний вплив відповідних заходів, їх ефективність, наслідки для функціонування ринку електричної енергії та вплив на навколишнє природне середовище і споживачів.

Такі правила повинні бути прозорими, такими, що заздалегідь не передбачають неможливість їх виконання, не спотворюють конкуренцію на ринку електричної енергії та впливають на торгівлю на ринку електричної енергії лише тією мірою, що необхідна для відновлення безпеки постачання електричної енергії. Такі правила повинні не створювати надмірних зобов’язань для учасників ринку та мінімізувати негативні наслідки для функціонування ринку електричної енергії.

3. Учасники ринку повинні планувати і вживати заходів відповідно до правил безпеки постачання електричної енергії, зазначених у цій статті, та нести відповідальність за безпеку постачання електричної енергії в межах сфери своєї діяльності.

4. При застосуванні заходів, що вживаються у разі порушення безпеки постачання електричної енергії, не має допускатися дискримінація між договорами купівлі-продажу електричної енергії в межах України та договорами експорту-імпорту електричної енергії.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, невідкладно повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про застосування заходів, що вживаються у разі порушення безпеки постачання електричної енергії, а також про зміст заходів, що плануються, та причини вжиття таких заходів.

У разі якщо вжиття відповідних заходів на національному рівні не забезпечить відновлення безпеки постачання електричної енергії, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов’язаний повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства для вжиття необхідних заходів на міжнародному рівні.

6. У разі якщо порушення безпеки постачання електричної енергії призвело до виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України, оператор системи передачі оголошує про виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України. Критерії настання надзвичайної ситуації в ОЕС України та порядок її оголошення визначаються у кодексі системи передачі.

Протягом дії режиму надзвичайної ситуації в ОЕС України оператору системи передачі надаються повноваження із застосування надзвичайних заходів відповідно до кодексу системи передачі.

У разі виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України електроенергетичні підприємства зобов’язані діяти відповідно до кодексу системи передачі та виконувати оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі.

7. У разі введення надзвичайного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" підприємства, установи та організації електроенергетики, розташовані у місцевостях, де введено надзвичайний стан, зобов’язані виконувати розпорядження органів, що здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території, щодо енергопостачання споживачів незалежно від умов укладених договорів.

8. У разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

Стаття 17. Операційна безпека постачання

1. Стандарти операційної безпеки визначаються у кодексі системи передачі.

Під час розроблення зазначених стандартів оператор системи передачі має провести громадські обговорення та консультації із зацікавленими сторонами в Україні та за кордоном, якщо такі стандарти мають вплив на енергосистеми суміжних держав.

Стандарти операційної безпеки встановлюють положення щодо:

1) забезпечення надійності електричних мереж і зв’язків між ОЕС України та енергетичними системами інших держав;

2) планування розвитку ОЕС України;

3) визначення технічних параметрів експлуатації обладнання електричних мереж;

4) обміну інформацією про функціонування електричних мереж, у тому числі з операторами систем передачі суміжних держав.

Оператор системи передачі здійснює моніторинг за дотриманням стандартів операційної безпеки.

2. Оператор системи передачі має підтримувати необхідний рівень технічного резерву пропускної спроможності міждержавних електричних мереж для підтримання операційної безпеки мережі та з цією метою співпрацювати з операторами систем передачі суміжних держав.

3. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають своєчасно та ефективно здійснювати обмін інформацією про функціонування електричних мереж згідно із стандартами операційної безпеки.

4. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають дотримуватися стандартів операційної безпеки.

Стаття 18. Якість електропостачання

1. Регулятор визначає перелік показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з передачі, розподілу та постачання електричної енергії, а також якість електричної енергії, та затверджує їх величини.

2. Регулятор визначає порядок компенсації за недотримання показників якості електропостачання та розмір компенсації.

3. Показники якості електропостачання, порядок та розмір компенсації за їх недотримання підлягають оприлюдненню у порядку, визначеному Регулятором.

Стаття 19. Баланс попиту та пропозиції на електричну енергію

1. З метою підтримання балансу між попитом та пропозицією на електричну енергію:

1) правила ринку та правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку мають створювати умови для забезпечення об’єктивних цінових сигналів для виробників та споживачів електричної енергії;

2) оператор системи передачі має забезпечити необхідний резерв генеруючих потужностей для цілей балансування та/або застосувати еквівалентні ринкові заходи.

2. З метою підтримання балансу між попитом на електричну енергію та пропозицією Кабінет Міністрів України може приймати заходи, спрямовані на:

1) створення умов для спрощення будівництва нових генеруючих потужностей та виходу на ринок нових виробників;

2) неперешкоджання укладенню договорів з умовою переривчастого постачання;

3) неперешкоджання укладанню договорів з різними строками виконання для виробників і покупців;

4) заохочення використання технологій управління попитом у режимі реального часу;

5) заохочення заходів з енергозбереження;

6) застосування тендерних процедур для залучення нових інвестицій в генеруючі потужності на засадах прозорості та недискримінаційності.

3. Оператор системи передачі щороку розробляє звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву (звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей) з урахуванням вимог безпеки постачання.

Порядок підготовки, зміст та методологічні засади підготовки звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей визначаються кодексом системи передачі.

Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей охоплює сценарну оцінку прогнозних балансів потужності та електроенергії ОЕС України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу з урахуванням, зокрема, структурних, економічних, ринкових, екологічних умов, заходів з управління попитом та енергоефективності, з дотриманням стандартів операційної безпеки.

Такий звіт має включати:

1) опис сценаріїв розвитку;

2) методологію моделювання попиту/пропозиції на електричну енергію та роботи ОЕС України;

3) аналіз основних тенденцій розвитку генеруючих потужностей та навантаження;

4) оцінку ризиків ОЕС України у разі настання критичних умов з використанням відповідних критеріїв оцінки;

5) результати розрахунків режимів роботи ОЕС України за найгіршими сценаріями та заходи із запобігання дефіциту генеруючої та передавальної потужності.

Органи державної влади, Регулятор, суб’єкти ринку відповідно до своїх повноважень повинні надавати на запит оператора системи передачі інформацію, необхідну для підготовки звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей.

Оператор системи передачі повинен забезпечити нерозголошення комерційної інформації, отриманої при підготовці звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей.

Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей затверджується Регулятором та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті оператора системи передачі.

Стаття 20. Моніторинг безпеки постачання

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, спільно з Регулятором, оператором системи передачі та іншими відповідними установами здійснюють моніторинг безпеки постачання електричної енергії в Україні. Такий моніторинг має охоплювати:

1) баланс попиту та пропозиції на ринку електричної енергії;

2) рівень очікуваного попиту на електричну енергію та передбачених додаткових генеруючих потужностей, запланованих або що будуються;

3) якість та рівень технічного обслуговування електричних мереж;

4) заходи щодо покриття максимального навантаження та недопущення дефіциту генеруючих потужностей.

2. Звіт про результати моніторингу безпеки постачання електричної енергії оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, кожні два роки до 31 липня.

Цей звіт має включати інформацію про:

1) результати моніторингу питань відповідно до частини першої цієї статті, а також прийняті або заплановані заходи, спрямовані на вирішення цих питань;

2) загальну спроможність енергосистеми із забезпечення поточного та прогнозованого попиту на електричну енергію;

3) безпеку мережі та якість електропостачання;

4) прогнозний баланс попиту та пропозиції електричної енергії на наступні п’ять років;

5) прогнози щодо безпеки постачання на період від 5 до 15 років;

6) заплановані оператором системи передачі або іншими сторонами інвестиції на п’ять або більше років щодо забезпечення пропускної спроможності міждержавних перетинів;

7) принципи управління перевантаженнями;

{Пункт 7 частини другої статті 20 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

8) існуючі та заплановані лінії електропередачі;

9) очікувану структуру виробництва, постачання, торгівлі, міждержавного обміну та споживання для визначення заходів з управління попитом;

10) національні, регіональні та загальноєвропейські цілі сталого розвитку, у тому числі пріоритетні проекти електроенергетичної інфраструктури Енергетичного Співтовариства.

3. З метою моніторингу безпеки постачання та підготовки відповідного звіту центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, співпрацює з відповідними органами державної влади, у тому числі Регулятором, оператором системи передачі, іншими установами.

4. Органи державної влади, Регулятор, оператор системи передачі, інші установи надають на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, інформацію, отриману ними в результаті своєї діяльності, необхідну для підготовки звіту.

5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, забезпечує нерозголошення комерційної інформації, отриманої під час здійснення моніторингу безпеки постачання та підготовки відповідного звіту.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, направляє звіт про результати моніторингу безпеки постачання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.

Розділ III
БУДІВНИЦТВО ТА ПРИЄДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

Стаття 21. Приєднання електроустановок до електричних мереж

{Стаття 21 набирає чинності через дев’ять місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 - див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу, процедури приєднання, визначеної в кодексі системи передачі та кодексі систем розподілу.

Відмова у приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених цим Законом, не допускається.

{Частину першу статті 21 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

Відмова у приєднанні електроустановок замовника до системи передачі та системи розподілу має містити посилання на конкретну норму цього Закону, що не дотримана замовником та перешкоджає чи унеможливлює надання оператором системи передачі або оператором системи розподілу відповідної послуги з приєднання електроустановок замовника.

{Частину першу статті 21 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

Залишення оператором системи передачі або оператором системи розподілу заяви про приєднання електроустановки замовника до системи передачі або системи розподілу з будь-яких підстав без розгляду, повернення такої заяви, залишення її без руху, відмова у її прийнятті не допускається.

{Частину першу статті 21 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

За порушення вимог, визначених абзацами другим - четвертим цієї частини, посадові особи оператора системи передачі та оператора системи розподілу несуть відповідальність, встановлену законом";

{Частину першу статті 21 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

{Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

2. Приєднання електроустановок до електричних мереж не має призводити до порушення нормативних вимог щодо надійності електропостачання та якості електричної енергії для користувачів електричної системи.

3. Послуга з приєднання електроустановок замовника до системи передачі та системи розподілу є платною послугою та надається оператором системи передачі або оператором системи розподілу відповідно до договору про приєднання.

4. Порядок приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу визначається кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу.

Порядок приєднання має визначати, у тому числі, процедурні питання, умови приєднання, типові форми договорів про приєднання.

Кодексом системи розподілу визначаються умови приєднання електроустановок замовників до електричних мереж власників, які не є операторами системи розподілу.

5. Оператор системи розподілу надає послугу із стандартного приєднання відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об’єкта замовника у строки, визначені кодексом системи розподілу.

6. Оператор системи розподілу надає послугу з нестандартного приєднання "під ключ" відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об’єкта замовника.

7. З метою узгодження із заінтересованими особами, зокрема з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання (далі - проектної документації), отримання від заінтересованих осіб, зокрема від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформації, документів і відомостей, вихідних даних, у тому числі про наявні та раніше запроектовані інженерні та транспортні мережі, умов та обмежень, необхідних дозволів для розроблення та подальшого узгодження проектної документації, виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, обміну відповідною інформацією, документами та відомостями запроваджується механізм "єдиного вікна".

Механізм "єдиного вікна" надає можливість взаємодії розробників проектної документації, її замовників, операторів систем розподілу, виконавців будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із заінтересованими особами, зокрема з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, шляхом подання в електронному вигляді через Єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно замовників та розробників проектної документації" проектної документації, документів та відомостей, інформаційних повідомлень, звернень, заяв, запитів та отримання необхідної інформації, документів, відомостей, узгоджень, дозволів, передбачених законодавством.

Порядок функціонування Єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно замовників та розробників проектної документації" затверджується Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та іншими нормативно-правовими актами.

{Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

8. Замовник має право обрати серед суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства, виконавця проектних робіт для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання у разі будівництва електроустановок замовника потужністю 400 кВт і більше. При цьому сума витрат замовника, пов’язаних з виконанням проектних робіт, виключається із загальної величини плати за нестандартне приєднання.

{Абзац перший частини восьмої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

У такому разі замовник на підставі отриманих технічних умов на нестандартне приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи розподілу та іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання та здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики, а оператор системи розподілу забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), у тому числі електричних мереж лінійної частини приєднання, а також здійснює первинне підключення об’єкта замовника.

Розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) потужністю до 400 кВт, а також заходи щодо відведення земельних ділянок для розташування відповідних об’єктів електроенергетики здійснюються виключно оператором системи розподілу.

{Частину восьму статті 21 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

9. Закупівля товарів, робіт і послуг з проектування, будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання електроустановок замовника) під час надання послуг з приєднання здійснюється оператором системи розподілу на конкурентних засадах (крім розроблення проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання згідно з частиною шостою цієї статті).

10. У випадках, визначених кодексом систем розподілу, у разі якщо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж оператора системи розподілу потребує здійснення будівництва та/або технічного переоснащення електричних мереж оператора системи передачі (або суміжного оператора системи розподілу), така послуга з приєднання надається двома операторами відповідно до кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу на підставі багатостороннього договору про приєднання.

У такому разі оператор системи розподілу надає замовнику технічні умови на приєднання, що мають включати окремо вимоги (технічні заходи) до електричних мереж системи передачі (суміжного оператора системи розподілу), виконання яких в електричних мережах оператора системи передачі (суміжного оператора системи розподілу) необхідне для забезпечення технічної можливості приєднання.

Замовник на підставі отриманих технічних умов на приєднання забезпечує розроблення проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж оператора системи передачі (суміжного оператора системи розподілу) та її узгодження з оператором системи передачі (суміжним оператором системи розподілу) і за необхідності здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики.

Оператор системи передачі (суміжний оператор системи розподілу) забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт у своїх електричних мережах. Послуга з приєднання надається оператором системи розподілу у порядку, передбаченому частинами шостою або восьмою цієї статті (за вибором замовника), на підставі багатостороннього договору про приєднання. Закупівля товарів, робіт і послуг з будівництва та/або технічного переоснащення об’єктів електроенергетики під час надання послуги з приєднання здійснюється оператором системи передачі та операторами систем розподілу на конкурентних засадах.

{Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

11. Інформацію про результати закупівлі обладнання, матеріалів, послуг з будівництва та/або технічного переоснащення об’єктів оператор системи передачі та оператор системи розподілу мають оприлюднити на офіційних веб-сайтах відповідно до вимог, визначених кодексом системи передачі та кодексом системи розподілу.

Закупівля товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж суміжного оператора системи розподілу здійснюється оператором системи розподілу на підставі укладеного із суміжним оператором системи розподілу господарського договору на конкурентних засадах.

Вартість товарів, робіт, послуг за таким договором визначається згідно з кошторисом, що є невід’ємною частиною відповідної проектної документації.

{Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

12. Приєднання електроустановок замовника може здійснюватися до електричних мереж системи передачі оператором системи передачі у встановленому цим Законом порядку та у випадках, передбачених кодексом системи передачі.

{Абзац перший частини дванадцятої статті 21 в редакції Закону № 1657-IX від 15.07.2021}

У такому разі оператор системи передачі надає замовнику технічні умови на приєднання, а замовник обирає виконавця проектних робіт з приєднання серед суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства. Замовник на підставі отриманих технічних умов на приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи передачі та іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об’єктів електроенергетики, а оператор системи передачі забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт та здійснює первинне підключення об’єкта замовника.

Закупівля товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання електроустановок замовника) під час надання послуг з приєднання здійснюється оператором системи передачі на конкурентних засадах.

13. За зверненням замовника оператор системи розподілу або оператор системи передачі забезпечує безоплатну видачу технічних умов на приєднання, що містять вимоги щодо:

проектування будівництва та/або технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника);

проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника);

безпеки електропостачання та влаштування вузла обліку електричної енергії;

проектування будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання (окремо, у випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті);

проектування будівництва електричних мереж оператора системи передачі або суміжного оператора системи розподілу (у випадку, передбаченому частинами десятою та одинадцятою цієї статті).

{Частина тринадцята статті 21 в редакції Закону № 1657-IX від 15.07.2021}

14. Плата за приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу визначається на підставі методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої Регулятором після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Методика (порядок) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу має бути недискримінаційною і прозорою та підлягає оприлюдненню Регулятором, оператором системи передачі і операторами систем розподілу.

Плата за приєднання до електричних мереж оператора системи передачі визначається згідно з кошторисом, який є невід’ємною частиною відповідної проектної документації, розробленої з урахуванням вимог частини дев’ятої цієї статті.

15. Розрахунок плати за стандартне приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу передбачає складову плати за приєднання потужності (враховуючи потужність, що створюється), яка визначається як добуток величини замовленої до приєднання потужності та ставки плати за стандартне приєднання.

Розрахунок плати за нестандартне приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу передбачає:

складову плати за приєднання потужності (враховуючи потужність, що створюється), яка визначається як добуток величини замовленої до приєднання потужності та ставки плати за нестандартне приєднання потужності;

складову плати за створення електричних мереж лінійної частини приєднання.

У разі надання оператором системи розподілу послуги з приєднання відповідно до вимог частини сьомої цієї статті складова плати за створення електричних мереж лінійної частини приєднання визначається згідно з кошторисом, який є невід’ємною частиною відповідної проектної документації, розробленої з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті.

16. Ставки плати за стандартне та нестандартне приєднання потужності щорічно розраховуються та затверджуються Регулятором для всіх операторів систем розподілу відповідно до методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу.

Ставки плати за лінійну частину приєднання розраховуються та затверджуються Регулятором для всіх операторів систем розподілу відповідно до методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу з урахуванням укрупнених показників вартості будівництва електричних мереж, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Ставки плати за нестандартне приєднання генеруючих потужностей повинні стимулювати оптимальне розміщення генеруючих потужностей та враховувати вплив таких генеруючих потужностей на розвантаження в точці приєднання наявних трансформаторних потужностей.

{Частину статті 21 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2712-VIII від 25.04.2019}

17. Послуга з приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу не включає послугу із забезпечення влаштування комерційного обліку електричної енергії, яка надається постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог статті 74 цього Закону.

18. Строк надання оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу послуги з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж не має перевищувати нормативні строки проектування та будівництва без урахування строку, необхідного для розроблення та узгодження замовником проектної документації (у випадках, передбачених частинами шостою та сьомою цієї статті) та для здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об’єктів електроенергетики.

19. Кошти, отримані оператором системи передачі, операторами систем розподілу як плата за приєднання на створення (будівництво) електричних мереж лінійної частини приєднання, підлягають поверненню замовнику за умови, що такі активи створені після переходу відповідного оператора системи передачі, оператора системи розподілу до стимулюючого регулювання та віднесені відповідним оператором системи передачі, оператором системи розподілу до регуляторної бази активів, на яку нараховується встановлена регуляторна норма доходу на регуляторну базу активів, яка створена після переходу до стимулюючого регулювання.

Повернення оператором системи передачі, операторами систем розподілу коштів, залучених як плата за приєднання на створення (будівництво) електричних мереж лінійної частини приєднання, здійснюється у порядку, визначеному Регулятором.

{Частина дев'ятнадцята статті 21 в редакції Закону № 1657-IX від 15.07.2021}

20. Оператор системи передачі, оператори систем розподілу у порядку, встановленому Регулятором, формують та надають Регулятору розширений звіт з обґрунтуванням витрат за результатами надання послуг з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж упродовж попереднього календарного року для врахування дефіциту або профіциту коштів щодо надходжень та витрат, пов’язаних з наданням послуг з приєднання, під час перегляду відповідної складової тарифів на передачу та розподіл електричної енергії.

{Абзац перший частини двадцятої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

Регулятор в обов’язковому порядку здійснює перевірку обґрунтованості та достовірності відображених у зазначеному звіті розмірів фактичних витрат оператора системи передачі та оператора системи розподілу на приєднання електроустановок замовників до електричних мереж.

{Частину двадцяту статті 21 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

21. У разі якщо замовник має намір спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости, інші об’єкти архітектури, що потребує перенесення повітряних і підземних електричних мереж та інших об’єктів електроенергетики, послуги з перенесення електричних мереж та інших об’єктів електроенергетики надаються оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу у порядку, визначеному кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу. Плата за надані послуги визначається згідно з кошторисом, який є невід’ємною частиною відповідної проектної документації, розробленої замовником.

22. За письмовим зверненням замовника центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, надає висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання, їх відповідності чинним нормам та правилам.

{Частина статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

23. Оператор системи передачі, оператори систем розподілу оприлюднюють та оновлюють всю необхідну інформацію про умови приєднання до системи передачі та систем розподілу, а також інформацію про елементи своїх систем з прив’язкою до географічних даних згідно з вимогами кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу. Оператор системи передачі, оператори систем розподілу несуть відповідальність за достовірність оприлюдненої інформації. Оператор системи передачі, оператори систем розподілу несуть відповідальність за неоприлюднення зазначеної інформації, а також за достовірність оприлюдненої інформації.

{Частина двадцять третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

24. У разі якщо земельна ділянка або електроустановки замовника, які потрібно приєднати, знаходиться на території, електрифікованій (або території, що планується до електрифікації) іншим замовником (замовниками), оператор системи розподілу не має права відмовити у приєднанні на цій підставі.

{Статтю 21 доповнено частиною двадцять четвертою згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

25. У разі якщо інформацію та/або документи, необхідні для розроблення проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання (у тому числі інформації та документів про існуючі та запроектовані інженерні та транспортні мережі), можна отримати із загальнодоступних національних електронних інформаційних ресурсів, електронних інформаційних ресурсів органів місцевого самоврядування, суб’єктів природних монополій, юридичних осіб публічного права або якщо така інформація, документи оприлюднені на офіційних веб-сайтах таких осіб та така інформація та/або документи є достатніми для розроблення відповідної проектної документації, узгодження проектної документації із заінтересованими особами не вимагається.

{Статтю 21 доповнено частиною двадцять п'ятою згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

26. Узгодження проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання із заінтересованими особами (суб’єктами природних монополій, юридичними особами публічного права) здійснюється відповідно до цієї статті виключно через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

{Статтю 21 доповнено частиною двадцять шостою згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021 - набирає чинності з 20.02.2022}

Стаття 22. Доступ до електричних мереж

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі всім користувачам системи передачі/розподілу. Доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, що затверджуються Регулятором та оприлюднюються оператором системи передачі та операторами систем розподілу у встановленому порядку.

2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу можуть відмовити в доступі до електричних мереж у разі недостатньої пропускної спроможності електричних мереж з наданням обґрунтування причини такої відмови, яка має базуватися на об’єктивних і технічно та економічно обґрунтованих критеріях, а також інформації про обґрунтований строк, необхідний для створення резерву пропускної спроможності мереж відповідно до затвердженого Регулятором плану розвитку системи передачі або системи розподілу. У разі відсутності плану розвитку системи передачі або плану розвитку системи розподілу, обґрунтованих строків створення резерву пропускної спроможності електричних мереж відмова оператора системи передачі, оператора системи розподілу в доступі до електричних мереж вважається необґрунтованою.

3. Користувачі системи передачі/розподілу, яким відмовлено в доступі до електричних мереж, мають право подати скаргу Регулятору відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, визначеного цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

4. У разі відмови у доступі до електричних мереж оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають відповідно до кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу на запит відповідного потенційного або існуючого користувача системи надати відповідну інформацію про заходи, необхідні для підсилення електричної мережі.

Стаття 23. Зв’язки з іншими енергосистемами

1. Оператор системи передачі розвиває зв’язки ОЕС України з енергосистемами суміжних держав шляхом будівництва міждержавних ліній електропередачі відповідно до інвестиційних програм, затверджених Регулятором.

2. Будівництво міждержавних ліній може здійснюватися іншими, крім оператора системи передачі, інвесторами у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону.

3. Управління ОЕС України під час паралельної роботи з енергосистемами суміжних держав здійснюється з урахуванням договорів з операторами системи передачі енергосистем суміжних держав та з дотриманням технічних вимог, вимог стандартів операційної безпеки.

Стаття 24. Нові міждержавні лінії електропередачі

1. Нові міждержавні лінії електропередачі постійного струму та їх пропускна спроможність, а також додаткова пропускна спроможність реконструйованих існуючих міждержавних ліній постійного струму можуть за поданням відповідного запиту від інвесторів звільнятися від дії положень статей 38, 39 цього Закону у разі одночасного виконання таких умов:

1) інвестиція підвищить рівень конкуренції на ринку електричної енергії;

2) рівень ризику, пов’язаний з інвестуванням у будівництво міждержавної лінії електропередачі, такий, що інвестиція не відбудеться, якщо звільнення не буде надано;

3) міждержавна лінія перебуває у власності особи, яка є окремою юридичною особою щодо операторів системи передачі держав, між якими планується будівництво міждержавної лінії;

4) за використання пропускної спроможності міждержавної лінії її користувачами здійснюється оплата;

5) жодна частина капітальних або експлуатаційних витрат на створення нової міждержавної лінії та/або її експлуатацію не покривалася за рахунок тарифу на послуги з передачі або розподілу електричної енергії оператора системи передачі або оператора системи розподілу України, або оператора системи передачі енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія;

6) звільнення не зашкодить конкуренції або ефективному функціонуванню ринку електричної енергії та енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.

2. Звільнення, передбачене частиною першою цієї статті, може застосовуватися також до вставки постійного струму, а у виняткових випадках - до нових міждержавних ліній змінного струму та їх пропускної спроможності, а також додаткової пропускної спроможності реконструйованих міждержавних ліній змінного струму за умови, що витрати і ризики, пов’язані з інвестиціями в їх будівництво або реконструкцію, значно вищі порівняно з витратами і ризиками, які, як правило, можуть бути понесені у разі з’єднання двох енергосистем суміжних держав за допомогою лінії змінного струму.

3. Звільнення може охоплювати весь обсяг чи частину обсягу пропускної спроможності нової міждержавної лінії електропередачі або реконструйованої існуючої міждержавної лінії, пропускна спроможність якої була значно збільшена.

4. Невикористана пропускна спроможність міждержавних ліній, щодо яких застосовано звільнення, повинна виставлятися на аукціон з розподілу пропускної спроможності.

5. Рішення про звільнення приймається Регулятором у кожному окремому випадку та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора з відповідним обґрунтуванням.

У разі прийняття рішення про звільнення Регулятор має визначити обсяг пропускної спроможності, яка звільняється, строк дії такого звільнення, враховуючи пропускну спроможність лінії, що буде побудована, або збільшення обсягу пропускної спроможності існуючої лінії, строк реалізації проекту та інвестиційні ризики.

Рішення про звільнення приймається після консультацій з органом регулювання держави, з енергосистемою якої будується міждержавна лінія. У разі досягнення впродовж шести місяців згоди між органами регулювання про надання звільнення відповідне рішення має бути повідомлено Раді регуляторних органів Енергетичного Співтовариства.

6. Якщо Регулятор та орган регулювання держави, з енергосистемою якої планується будівництво міждержавної лінії, протягом шести місяців з дня отримання відповідного запиту на звільнення останнім з органів регулювання не дійшли згоди щодо звільнення, Регулятор має право звернутися до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства для прийняття рішення про звільнення.

Регулятор спільно з органом регулювання держави, з енергосистемою якої планується будівництво міждержавної лінії, має право звернутися до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства для прийняття рішення про звільнення до закінчення шестимісячного строку.

7. Регулятор надає копію кожного запиту про звільнення Раді регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Рішення Регулятора про звільнення разом з усією відповідною інформацією надається Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Така інформація має містити, зокрема:

1) підстави, з яких надано звільнення або відмовлено у наданні звільнення, у тому числі фінансова інформація, яка обґрунтовує необхідність звільнення;

2) проведений аналіз впливу на конкуренцію та ефективне функціонування ринку електричної енергії в результаті надання звільнення;

3) обґрунтування строку та обсягу пропускної спроможності міждержавної лінії, на які надається звільнення;

4) результати консультацій із зацікавленими органами регулювання.

8. Регулятор повинен взяти до відома рекомендації Секретаріату Енергетичного Співтовариства про внесення змін до рішення про звільнення або про його скасування. У разі прийняття рішення, що не узгоджується з рекомендаціями Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Регулятор повинен надати та оприлюднити разом з цим рішенням своє обґрунтування.

9. Рішення про звільнення втрачає чинність через два роки з дня його прийняття, якщо інвестор не розпочав будівельні роботи, або через п’ять років, якщо міждержавна лінія не була введена в експлуатацію.

10. Порядок надання звільнення, передбаченого цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

11. Експлуатацію нових (реконструйованих) міждержавних ліній, збудованих за рахунок інвестора, здійснює оператор системи передачі за договором із власником/інвестором. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління новими (реконструйованими) міждержавними лініями здійснюється оператором системи передачі як складовою ОЕС України.

Стаття 25. Пряма лінія

1. Виробники можуть забезпечувати живлення електричною енергією власні приміщення, дочірні компанії та споживачів по прямій лінії.

Споживачі можуть отримувати електричну енергію від виробників по прямій лінії.

Електроустановки споживача можуть бути приєднані до прямої лінії та до системи передачі або розподілу, але мають бути електрично роз’єднані та мати окремі точки комерційного обліку.

2. Будівництво та експлуатація прямої лінії відбуваються за погодженням з Регулятором відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу.

У погодженні будівництва прямої лінії може бути відмовлено, якщо будівництво та експлуатація прямої лінії перешкоджатимуть виконанню спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів відповідно до цього Закону. Відмова у будівництві прямої лінії має бути обґрунтована.

3. Живлення електричною енергією споживача по прямій лінії не обмежує його право укласти договір про постачання електричної енергії споживачу з електропостачальником за своїм вибором.

4. Витрати на будівництво та експлуатацію прямої лінії покриваються стороною, яка отримала погодження на будівництво прямої лінії, якщо інше не визначено договором між сторонами, електроустановки яких з’єднує пряма лінія.

Стаття 26. Вимоги до ведення бухгалтерського обліку

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та спотворення конкуренції на ринку електричної енергії ведуть бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі та окремо для діяльності з розподілу електричної енергії.

Бухгалтерські рахунки для господарської діяльності на ринку електричної енергії, крім діяльності з передачі та розподілу електричної енергії, можуть бути консолідованими, крім випадків, визначених цим Законом.

Бухгалтерські рахунки для інших видів господарської діяльності, не пов’язаних з діяльністю на ринку електричної енергії, також можуть бути консолідованими.

2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, що провадять інші види господарської діяльності на ринку електричної енергії та/або будь-які інші види господарської діяльності, складають та надають Регулятору окрему звітність для кожного виду діяльності у затверджених Регулятором порядку та формі згідно з вимогами, визначеними частиною першою цієї статті.

3. Електроенергетичні підприємства зобов’язані надавати Регулятору на його вимогу фінансову звітність разом з незалежним аудиторським висновком, зокрема в частині перевірки дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки та перехресного субсидіювання.

Стаття 27. Охоронні зони об’єктів електроенергетики та охорона об’єктів електроенергетики

1. Особливо важливі об’єкти електроенергетики, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, і затверджується Кабінетом Міністрів України, у тому числі територія забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд, охороняються відомчою воєнізованою охороною із залученням, за потреби, працівників відповідних структурних підрозділів органів державної влади.

Охорона інших об’єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства.

2. На об’єктах електроенергетики встановлюється особливий режим допуску. На території забороненої зони гідротехнічних споруд діє особливий (внутрішньооб’єктовий та пропускний) режим.

3. Особовий склад відомчої воєнізованої охорони об’єктів електроенергетики забезпечується вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони. Застосування вогнепальної зброї, а також спеціальних засобів самооборони регулюється законодавством.

Особовий склад відомчої воєнізованої охорони забезпечується форменим одягом за рахунок підприємств електроенергетики.

4. В охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об’єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів".

5. Розміщення споруд та інших об’єктів в охоронних зонах електричних мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.

6. На території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд установлюється особливий режим охорони.

Доступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.

Виконання сторонніми особами робіт на території забороненої зони гідротехнічних споруд здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на території контрольованої зони гідротехнічних споруд - у порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.

Особливості режиму території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення цієї статті не поширюються на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції. Суб’єкти мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики самостійно забезпечують необхідні заходи з охорони об’єктів мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики та самостійно здійснюють на прилеглій території необхідні заходи безпеки.

7. Атомні електростанції охороняються відповідно до законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".

Стаття 28. Порядок будівництва генеруючих потужностей

1. Проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення генеруючих потужностей здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.

{Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

2. Під час розроблення проектної документації для будівництва генеруючих потужностей мають дотримуватися, зокрема, вимоги щодо:

1) безпеки та надійності ОЕС України, електроустановок і допоміжного устаткування;

2) захисту здоров’я та безпеки населення;

3) охорони навколишнього природного середовища;

4) вибору майданчика, цільового використання землі;

5) пріоритетного використання земель комунальної та державної власності;

6) використання енергоефективних технологій;

7) типу первинних джерел енергії (палива);

8) впливу генеруючих потужностей на розвиток виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

9) впливу генеруючих потужностей на скорочення викидів парникових газів.

3. Проектування та будівництво генеруючих потужностей здійснюються за рахунок коштів замовника (власника) таких об’єктів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

4. Приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, до системи передачі або системи розподілу здійснюється в порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.

5. Будівництво атомних електростанцій здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законами України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Стаття 29. Конкурсні процедури на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом

1. Якщо для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію наявних генеруючих потужностей, у тому числі тих, що отримали право на будівництво, та заходів з управління попитом недостатньо, для забезпечення безпеки постачання електричної енергії застосовуються конкурсні процедури на будівництво генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом, які, зокрема, включають заходи з будівництва нової генеруючої потужності, проведення реконструкції (модернізації) діючої генеруючої потужності, подовження строку експлуатації енергоблоків атомних електростанцій.

Величина необхідної генеруючої потужності визначається на основі оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву за результатами здійснення моніторингу безпеки постачання.

2. Рішення про проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом, умови проведення такого конкурсу приймаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

3. Умови проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом мають враховувати вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища та потребу в заохоченні інновацій.

4. Інформація та умови проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом оприлюднюються на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, оператора системи передачі та Секретаріату Енергетичного Співтовариства не пізніш як за шість місяців до дня завершення подання конкурсних пропозицій. Конкурсна документація має бути доступною будь-якій зацікавленій особі.

5. Конкурсна документація має містити детальний опис умов договору, процедури, яких повинні дотримуватися всі учасники конкурсу, а також вичерпний перелік критеріїв, за якими проводяться відбір учасників конкурсу та визначення переможця, у тому числі стимули, що передбачаються конкурсом.

6. Як стимули можуть застосовуватися, зокрема:

1) встановлення плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності;

2) сприяння відведенню земельної ділянки/виділенню майданчика для будівництва нової генеруючої потужності;

3) застосування механізмів державно-приватного партнерства;

4) надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів.

У разі застосування як стимулу плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності придбання такої послуги здійснюється оператором системи передачі.

Плата за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності сплачується оператором системи передачі поетапно після введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей протягом періоду, визначеного умовами конкурсу.

7. Порядок проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом затверджується Кабінетом Міністрів України та має, зокрема, містити:

1) порядок ініціювання конкурсу;

2) процедури проведення конкурсу;

3) перелік критеріїв, за якими проводяться відбір учасників конкурсу та визначення переможця;

4) вимоги до мінімальної та максимальної величини пропозиції додаткової потужності;

5) порядок застосування стимулів, визначених цим Законом;

6) порядок розрахунку платежів (у разі застосування);

7) порядок формування конкурсної комісії.

8. Моніторинг виконання інвестором зобов’язань щодо забезпечення розвитку генеруючої потужності, визначених за результатами конкурсу, здійснюється оператором системи передачі.

9. У разі якщо умовами проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом передбачається надання державної підтримки суб’єктам господарювання за рахунок держави чи місцевих ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, до внесення проекту рішення на розгляд Кабінету Міністрів України отримує рішення Антимонопольного комітету України щодо державної допомоги в порядку, передбаченому Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

Розділ IV
ВИРОБНИЦТВО

Стаття 30. Права та обов’язки виробників

1. Діяльність з виробництва електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

2. Виробники продають та купують електричну енергію на ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону, правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Особливості купівлі-продажу електричної енергії виробників, потужність та/або обсяг відпуску яких менше за граничні показники, визначені Регулятором, визначаються правилами ринку.

Діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.

3. Виробники мають право на:

1) вільний вибір контрагента за двостороннім договором;

2) своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги;

3) недискримінаційний доступ до електричних мереж у разі дотримання відповідних вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;

4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

5) здійснення експорту та імпорту електричної енергії.

Виробники мають й інші права, передбачені законодавством та укладеними ними договорами на ринку електричної енергії.

4. Виробники зобов’язані:

1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) укладати договори, які є обов’язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

3) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;

4) бути постачальником послуг з балансування у випадках, визначених правилами ринку;

5) пропонувати генеруючу потужність на балансуючому ринку згідно з правилами ринку;

6) пропонувати та надавати допоміжні послуги оператору системи передачі у випадках та порядку, визначених правилами ринку;

7) складати добові графіки електричної енергії згідно з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;

8) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;

9) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії з урахуванням особливостей, встановлених частиною шостою статті 71 цього Закону для виробників за "зеленим" тарифом та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку;

{Пункт 9 частини четертої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2712-VIII від 25.04.2019, № 810-IX від 21.07.2020}

10) своєчасно та в повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

11) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

12) у визначеному Регулятором порядку публікувати на своєму веб-сайті інформацію про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та про вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії, за попередній рік.

5. Виробники, які мають у власності та/або експлуатують енергогенеруюче обладнання встановленою потужністю понад 200 МВт включно, мають зберігати впродовж п’яти років інформацію, необхідну для перевірки оперативно-диспетчерських рішень та поведінки під час подання заявок (пропозицій) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг та при розподілі пропускної спроможності, яка включає, зокрема, погодинні дані по кожній електростанції щодо доступних генеруючих потужностей та обов’язкових резервів, включаючи постанційний розподіл таких резервів на момент подачі заявок/пропозицій, та фактичні дані.

Виробники зобов’язані надавати відповідні дані на запит Регулятора, Антимонопольного комітету України.

6. Виробники, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов’язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

Тип та обсяги резервів палива для певних типів електростанцій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання електричної енергії.

Розділ V
ПЕРЕДАЧА

Стаття 31. Оператор системи передачі

1. Оператором системи передачі є суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

2. Ліцензія на провадження діяльності з передачі електричної енергії видається після прийняття остаточного рішення про сертифікацію оператора системи передачі відповідно до цього Закону.

3. Організаційно-правовою формою оператора системи передачі є акціонерне товариство.

Державі належать 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі оператора системи передачі, які не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.

{Статтю 31 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 264-IX від 31.10.2019}

4. Забороняється:

1) приватизація оператора системи передачі та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження акцій та часток у статутному капіталі оператора системи передачі;

2) приватизація об’єктів державної власності, що використовуються оператором системи передачі у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії, а також підприємствами, установами, організаціями, утвореними внаслідок його реорганізації, та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження таких об’єктів;

3) передача об’єктів державної власності, що використовуються оператором системи передачі у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії, а також підприємствами, установами, організаціями, утвореними внаслідок його реорганізації, в управління, в тому числі в концесію, оренду, господарське відання, до статутного капіталу інших юридичних осіб, крім випадків, якщо така передача здійснюється уповноваженому суб’єкту управління об’єктами державної власності або суб’єкту господарювання, власником корпоративних прав у статутному капіталі якого є виключно держава.

Стаття 32. Відокремлення оператора системи передачі

{Стаття 32 набирає чинності через шість місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 - див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}

1. Оператор системи передачі є юридичною особою, яка не є складовою частиною вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання та яка здійснює господарську діяльність, що не залежить від діяльності з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерської діяльності.

2. Оператор системи передачі не має права провадити діяльність з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерську діяльність.

3. Оператором системи передачі може бути виключно власник системи передачі або суб’єкт господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі, якому на підставі рішення суб’єкта управління та відповідної угоди передано на праві господарського відання об’єкти державної власності, що використовуються для провадження діяльності з передачі електричної енергії, крім випадку, визначеного частиною першою статті 361 цього Закону.

{Частина третя статті 32 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

4. З метою забезпечення незалежності оператора системи передачі будь-яка фізична або юридична особа не має права одночасно:

1) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), та прямо чи опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (у тому числі бути власником системи передачі) або користуватися будь-яким правом щодо оператора системи передачі (у тому числі будь-якими правами щодо самої системи передачі);

2) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (у тому числі бути власником системи передачі) та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу);

3) призначати принаймні одну посадову особу оператора системи передачі та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії, або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб’єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії;

4) бути посадовою особою оператора системи передачі і принаймні одного суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії.

5. Якщо особа чи особи, зазначені в частині четвертій цієї статті, є державними органами, то два різні державні органи, що здійснюють контроль за оператором системи передачі або системою передачі, з одного боку, та контроль за суб’єктом господарювання, який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), з другого боку, мають розглядатися як різні особи.

6. Для цілей частини четвертої цієї статті під терміном "право" розуміється:

1) право голосу в органах юридичної особи, якщо утворення такого органу передбачено статутом або іншим установчим документом такої юридичної особи;

2) право призначати посадових осіб органів юридичної особи;

3) володіння 50 відсотками і більше корпоративних прав юридичної особи.

Стаття 33. Функції, права та обов’язки оператора системи передачі

1. Оператор системи передачі:

1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи передачі;

2) забезпечує недискримінаційне ставлення до користувачів системи передачі;

3) надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг;

4) надає послуги з приєднання до системи передачі відповідно до цього Закону та кодексу системи передачі;

5) забезпечує технічне обслуговування системи передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності та розвиток з метою забезпечення довгострокового попиту на передачу електричної енергії з урахуванням вимог щодо надійності та ефективності системи передачі, охорони навколишнього природного середовища;

6) забезпечує достатню потужність передачі та надійність системи передачі;

7) здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління режимами роботи ОЕС України відповідно до цього Закону, кодексу системи передачі та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

8) забезпечує операційну безпеку ОЕС України;

9) планує режими роботи ОЕС України відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;

10) приймає та акцептує добові графіки електричної енергії учасників ринку;

11) придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку та кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії;

12) проводить аналіз системних перевантажень та врегульовує їх шляхом застосування недискримінаційних методів, що базуються на ринкових механізмах, відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;

{Пункт 12 частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

13) забезпечує роботу ринку допоміжних послуг та придбаває допоміжні послуги з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України;

14) здійснює моніторинг виконання постачальниками допоміжних послуг зобов’язань з їх надання;

15) забезпечує розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів у порядку, визначеному цим Законом та порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;

{Пункт 15 частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

16) взаємодіє з операторами систем передачі суміжних держав, здійснює координацію дій та обмін інформацією з ними;

17) розробляє правила ринку, кодекс системи передачі, кодекс комерційного обліку, порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та подає їх на затвердження Регулятору;

{Пункт 17 частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021}

18) готує план розвитку системи передачі на наступні 10 років, оцінку достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву та подає їх на затвердження Регулятору;

19) забезпечує управління режимами паралельної роботи ОЕС України з енергосистемами суміжних держав;

20) забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

21) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для ефективного доступу до системи передачі та виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

22) здійснює аналіз витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами та заходи щодо їх зменшення;

23) виконує покладені на нього спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

24) здійснює інші функції, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

2. Оператор системи передачі має право:

1) надавати відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та стандартів операційної безпеки суб’єктам господарювання, об’єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України, обов’язкові для виконання оперативні команди та розпорядження;

2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом системи передачі;

3) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

4) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку;

5) проводити необхідні перевірки та/або випробування обладнання постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному кодексом системи передачі;

6) інші права, передбачені законодавством.

3. Оператор системи передачі зобов’язаний:

1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;

3) складати добові графіки електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами на добу постачання на підставі зареєстрованих повідомлень про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії відповідно до правил ринку;

4) купувати/продавати небаланси електричної енергії за цінами, визначеними за правилами ринку, у разі невиконання ним погодинних графіків електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами;

5) при застосуванні процедури зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до системи передачі, яким здійснював постачання попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором;

6) укладати договори, які є обов’язковими для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

7) оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті інформацію відповідно до цього Закону, правил ринку, кодексу системи передачі та іншу інформацію, передбачену законодавством;

8) зберігати інформацію, необхідну для аналізу якості послуг з електропостачання, зокрема інформацію щодо надійності електропостачання, якості електричної енергії, комерційної якості надання послуг, у порядку, встановленому Регулятором;

9) здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи у разі недотримання оператором системи передачі показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з передачі та Регулятором;

10) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень;

11) відкрити в уповноваженому банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для здійснення розрахунків відповідно до цього Закону;

{Пункт 11 частини третьої статті 33 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021}

12) вести окремий облік витрат та доходів від провадження діяльності з передачі електричної енергії та діяльності з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

13) вести окремий облік витрат та доходів щодо виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

14) надавати інформацію, необхідну для впровадження механізму компенсації у відносинах між операторами систем передачі, до організації, відповідальної за функціонування такого механізму;

15) забезпечувати уникнення конфлікту інтересів при виконанні функцій диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку згідно з програмою заходів з недопущення конфлікту інтересів, розробленою ним та погодженою Регулятором;

16) виконувати обов’язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики;

17) припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі;

18) відновлювати електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі.

4. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.

Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

5. Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в ОЕС України.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає як окремі складові витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, та витрати на послугу із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною.

{Абзац третій частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 810-IX від 21.07.2020}

Тарифи на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюються оператором системи передачі у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Підставами встановлення Регулятором тарифу на передачу підприємству "зеленої" електрометалургії в порядку, передбаченому абзацами п’ятим - тридцять першим цієї частини, є:

{Частину п'яту статті 33 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021}

довідка центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, щодо підтвердження юридичною особою статусу підприємства "зеленої" електрометалургії.

{Частину п'яту статті 33 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020}

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, надає юридичній особі довідку про підтвердження статусу підприємства "зеленої" електрометалургії або надсилає лист про відмову у видачі довідки протягом 10 календарних днів з дня отримання звернення.

{Частину п'яту статті 33 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021}

Для одержання такої довідки юридична особа подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики (надсилає засобами поштового зв’язку в паперовій формі або через Єдиний державний портал адміністративних послуг "Портал Дія" в електронній формі), такі документи:

{Частину п'яту статті 33 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021}

1) заяву в довільній формі;