Про запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 171 від 26.02.2020
№ 1204 від 09.12.2020
№ 702 від 07.07.2021
№ 686 від 14.06.2022
№ 1031 від 06.09.2024}
З метою виконання зобов’язань України, що випливають з положень розділу VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, та запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади для захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу Кабінет Міністрів України постановляє:
{Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1031 від 06.09.2024}
1. Утворити Міжвідомчу координаційну раду з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС (далі - Міжвідомча координаційна рада), у складі згідно з додатком.
2. Затвердити такі, що додаються:
Положення про Міжвідомчу координаційну раду з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС;
Порядок реалізації механізму міжвідомчої взаємодії Державної аудиторської служби як Служби координації боротьби із шахрайством щодо організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).
{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 1031 від 06.09.2024}
3. Уповноважити Державну аудиторську службу здійснювати функції Служби координації боротьби із шахрайством з питань виконання розділу VI Угоди про асоціацію та додатків до нього, вимог статей 8, 9 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (далі - Служба координації боротьби із шахрайством) і організовувати взаємодію з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).
{Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 07.07.2021; в редакції Постанови КМ № 1031 від 06.09.2024}
4. Установити, що Служба координації боротьби із шахрайством, зазначена у пункті 3 цієї постанови:
{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1031 від 06.09.2024}
забезпечує комунікацію з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та Європейською Комісією з питань виконання розділу VI Угоди про асоціацію та додатків до нього;
{Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1031 від 06.09.2024}
отримує, узагальнює інформацію про можливі порушення під час використання в Україні фінансової допомоги, яка отримана від Європейського Союзу, та забезпечує її передачу в повному обсязі компетентним органам України та ЄС;
проводить аналіз заходів з виконання зобов’язань України, передбачених статтею 459 Угоди про асоціацію, і за результатами аналізу формує пропозиції стосовно вдосконалення механізму запобігання шахрайству, боротьби з ним та іншими порушеннями, які впливають на фінансові інтереси України і ЄС, та щокварталу інформує про них голову Міжвідомчої координаційної ради та Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України;
взаємодіє з органами державної влади з питань розгляду офіційних запитів щодо наявності фактів порушення вимог законодавства, Угоди про асоціацію, інших міжнародних договорів, укладених між Україною та Європейським Союзом у сфері зовнішньої допомоги ЄС, контрактів, виконання яких здійснюється за підтримки Європейського Союзу;
має право у разі потреби ініціювати позачергове засідання та вносити Міжвідомчій координаційній раді пропозиції щодо шляхів та заходів реагування в разі виникнення підозри про вчинення порушення та/або усунення виявлених порушень, які впливають на фінансові інтереси України та Європейського Союзу, відповідно до статті 459 Угоди про асоціацію в межах виконання своїх функцій;
забезпечує міжвідомчу взаємодію з метою боротьби із шахрайством з коштами Європейського Союзу, корупцією та будь-якими іншими порушеннями, що впливають на фінансові інтереси України та Європейського Союзу, відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою;
{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1031 від 06.09.2024}
розробляє пропозиції до законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо запобігання шахрайству з коштами Європейського Союзу, корупції, боротьби з ними та будь-якими іншими порушеннями, які впливають на фінансові інтереси України і Європейського Союзу, зокрема до національної стратегії для захисту фінансових інтересів Європейського Союзу;
{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1031 від 06.09.2024}
проводить навчальні заходи для органів державної влади, залучених до запобігання шахрайству з коштами Європейського Союзу, корупції, боротьби з ними та іншими порушеннями, які впливають на фінансові інтереси України та Європейського Союзу, у сфері запобігання та виявлення шахрайства, надає настанови з питань боротьби із шахрайством;
{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1031 від 06.09.2024}
сприяє проведенню адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), залучає та організовує співпрацю органу державної влади, залученого до запобігання шахрайству з коштами Європейського Союзу, корупції, боротьби з ними та іншими порушеннями, які впливають на фінансові інтереси Європейського Союзу, під час проведення адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).
{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1031 від 06.09.2024}
{Пункт 5 виключено на підставі Постанови КМ № 1031 від 06.09.2024}
{Пункт 6 виключено на підставі Постанови КМ № 1031 від 06.09.2024}
Додаток |
СКЛАД
Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, голова Міжвідомчої координаційної ради
Заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України, перший заступник голови Міжвідомчої координаційної ради
Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, заступник голови Міжвідомчої координаційної ради
Голова Держаудитслужби, заступник голови Міжвідомчої координаційної ради
Заступник Міністра внутрішніх справ
Заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції
Заступник Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції
Заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції
Заступник Генерального прокурора (за згодою)
Заступник Голови СБУ (за згодою)
Заступник Голови Держаудитслужби
Заступник Голови Держфінмоніторингу
{Позицію виключено на підставі Постанови КМ № 1031 від 06.09.2024}
Заступник Голови Держмитслужби
Представник Рахункової палати (за згодою)
Заступник Голови Національної поліції
Директор Департаменту координації міжнародної технічної допомоги Секретаріату Кабінету Міністрів України
Керівник підрозділу Національного антикорупційного бюро, який забезпечує міжнародне співробітництво (за згодою)
Заступник Голови Служби зовнішньої розвідки (за згодою)
Керівник структурного підрозділу Держаудитслужби, який забезпечує виконання функцій Служби координації боротьби із шахрайством з питань виконання розділу VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та додатків до нього, вимог статей 8, 9 Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, секретар Міжвідомчої координаційної ради
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 171 від 26.02.2020; в редакції Постанови КМ № 1204 від 09.12.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 702 від 07.07.2021, № 686 від 14.06.2022, № 1031 від 06.09.2024}
ПОЛОЖЕННЯ
про Міжвідомчу координаційну раду з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС
1. Міжвідомча координаційна рада з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС (далі - Міжвідомча координаційна рада), є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.
2. Міжвідомча координаційна рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Міжвідомчої координаційної ради є:
1) сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань:
виявлення та протидії фактам шахрайства з фінансовими ресурсами та послугами Європейського Союзу, наданими Україні на безоплатній та безповоротній основі відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення взаємодії діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з реалізацією положень розділу VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію);
2) підготовка до подання на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджених позицій щодо внесення змін до законодавства з метою удосконалення механізму виявлення, розслідування та запобігання фактам шахрайства з фінансовими ресурсами та послугами Європейського Союзу, що були надані Україні на безоплатній та безповоротній основі відповідно до міжнародних договорів, та оптимізації процесу боротьби із шахрайством;
3) визначення шляхів, механізму та способів:
здійснення державними органами заходів щодо запобігання порушенням фінансових інтересів України та ЄС під час використання ресурсів Європейського Союзу, наданих Україні на безоплатній та безповоротній основі відповідно до міжнародних договорів;
взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями у зв’язку з виявленням порушень під час використання ресурсів Європейського Союзу, наданих Україні на безоплатній та безповоротній основі відповідно до міжнародних договорів;
реагування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у зв’язку з виявленням порушень під час використання ресурсів Європейського Союзу, наданих Україні на безоплатній та безповоротній основі відповідно до міжнародних договорів;
4) схвалення річного звіту про діяльність Міжвідомчої координаційної ради;
5) здійснення контролю за станом виконання зобов’язань щодо імплементації розділу VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію.
4. Міжвідомча координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань:
1) розглядає питання про можливі випадки шахрайства з фінансовими ресурсами та послугами Європейського Союзу, наданими Україні на безоплатній та безповоротній основі відповідно до міжнародних договорів, приймає рішення щодо реагування на такі факти;
2) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, пов’язаних з реалізацією розділу VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію;
3) подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції;
4) схвалює позицію України з окремих проблемних питань, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС та виникають у зв’язку з використанням в Україні фінансової допомоги, яка отримана від Європейського Союзу, для її представлення інституціям ЄС.
5. Міжвідомча координаційна рада має право:
1) отримувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання завдань із запобігання шахрайству та боротьби з ним у межах реалізації проектів (програм) міжнародної технічної допомоги ЄС;
2) залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), незалежних експертів, науковців, фахівців недержавних організацій (за згодою), представників міжнародних організацій (за згодою), народних депутатів України (за згодою);
3) утворювати у разі потреби для виконання покладених на неї завдань постійні або тимчасові робочі групи.
6. Міжвідомча координаційна рада з метою виконання покладених на неї завдань взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також уповноваженими представниками Європейського Союзу.
7. Головою Міжвідомчої координаційної ради є Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, першим заступником голови Міжвідомчої координаційної ради є заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України, заступниками голови Міжвідомчої координаційної ради є генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції та Голова Держаудитслужби.
{Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1204 від 09.12.2020; в редакції Постанови КМ № 686 від 14.06.2022}
Посадовий склад Міжвідомчої координаційної ради затверджує Кабінет Міністрів України, а персональний склад - її голова.
У разі потреби на засідання Міжвідомчої координаційної ради можуть запрошуватися представники Європейської Комісії, Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та працівники Представництва ЄС в Україні (за згодою).
здійснює керівництво роботою Міжвідомчої координаційної ради;
вносить у разі потреби за поданням відповідних центральних органів виконавчої влади, інших державних органів зміни до її складу.
8. Формою роботи Міжвідомчої координаційної ради є засідання, які проводяться у разі потреби головою, а в разі його відсутності - одним із заступників голови.
Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях Міжвідомчої координаційної ради забезпечує її секретар.
Порядок денний засідання Міжвідомчої координаційної ради формується з урахуванням пропозицій її членів.
Засідання Міжвідомчої координаційної ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні більш як половина членів Міжвідомчої координаційної ради.
Голова Міжвідомчої координаційної ради може прийняти рішення про проведення засідання Міжвідомчої координаційної ради у режимі реального часу (он-лайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через Інтернет, або про участь члена Міжвідомчої координаційної ради в такому режимі у засіданні Міжвідомчої координаційної ради.
{Пункт 8 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 686 від 14.06.2022}
На своїх засіданнях Міжвідомча координаційна рада розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції.
Пропозиції та рекомендації Міжвідомчої координаційної ради схвалюються простою більшістю голосів членів Міжвідомчої координаційної ради, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого.
Пропозиції та рекомендації Міжвідомчої координаційної ради оформляються протоколом, який підписують головуючий на засіданні і секретар.
Протокол розсилається всім членам Міжвідомчої координаційної ради у тижневий строк з дня проведення засідання для його виконання в межах компетенції.
Член Міжвідомчої координаційної ради, який не підтримує пропозиції (рекомендації), може викласти в письмовій формі окрему думку стосовно прийнятого Міжвідомчою координаційною радою рішення, шляхів, механізму та способів розв’язання проблемних питань цільового використання фінансових ресурсів та послуг Європейського Союзу, які виникають під час реалізації проектів (програм) міжнародної допомоги з боку ЄС.
9. Пропозиції і рекомендації Міжвідомчої координаційної ради, прийняті в межах її повноважень, реалізуються шляхом прийняття актів Кабінету Міністрів України або надання Прем’єр-міністром України відповідних доручень керівникам міністерств, інших органів виконавчої влади.
10. Члени Міжвідомчої координаційної ради в установленому порядку беруть участь у нарадах, які проводяться органами державної влади, з питань, що належать до компетенції Міжвідомчої координаційної ради.
11. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Міжвідомчої координаційної ради здійснює Держаудитслужба.
{Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 07.07.2021}
ПОРЯДОК
реалізації механізму міжвідомчої взаємодії Державної аудиторської служби як Служби координації боротьби із шахрайством щодо організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF)
1. Цей Порядок визначає механізм реалізації Держаудитслужбою функцій Служби координації боротьби із шахрайством з питань виконання розділу VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), та додатків до нього, вимог статей 8, 9 Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (далі - Служба координації боротьби із шахрайством), а також засади міжвідомчої взаємодії з метою боротьби із шахрайством з коштами ЄС, корупцією та будь-якими іншими порушеннями, що впливають на фінансові інтереси ЄС.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
орган реалізації - орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, уповноважений на координацію функцій у рамках міжнародних угод або на здійснення функцій з управління та/або контролю за використанням коштів, що надаються Україні із загального бюджету ЄС чи бюджетів, управління якими здійснює ЄС;
повідомлення про невідповідність - інформація, яка надійшла до суб’єкта взаємодії, містить ознаки порушення, неправомірного використання в Україні ресурсів ЄС та може завдати шкоди фінансовим інтересам ЄС;
порушення - будь-яке порушення положень права ЄС, Угоди про асоціацію, зокрема розділу VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” та додатків до нього, або подальших угод чи контрактів внаслідок дій чи бездіяльності органу реалізації та суб’єкта реалізації, що завдає чи може завдати збитків загальному бюджету ЄС чи бюджетам, управління якими здійснює ЄС, шляхом зниження чи втрати доходу з власних ресурсів, отриманих безпосередньо від імені ЄС, або шляхом виконання необґрунтованої статті витрат;
суб’єкт взаємодії - Секретаріат Кабінету Міністрів України, БЕБ, Держаудитслужба, Держфінмоніторинг, ДПС, Держмитслужба, Казначейство, Мінекономіки, НАДС, Національне антикорупційне бюро, Національна поліція, Офіс Генерального прокурора, СБУ, орган реалізації;
суб’єкт реалізації - фізична або юридична особа - резидент, що безпосередньо одержує ресурси ЄС відповідно до законодавства та міжнародних договорів України;
ресурси ЄС - фінансові та інші ресурси і послуги ЄС, що надаються відповідно до міжнародних договорів України;
фінансові інтереси ЄС - усі доходи, видатки та активи, що охоплюються, набуваються за рахунок або формуються внаслідок залучення фінансових ресурсів та послуг ЄС, що були надані Україні на безоплатній та безповоротній основі відповідно до міжнародних договорів з бюджету ЄС, бюджетів інституцій, органів, офісів та агентств ЄС, утворених відповідно до Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу, або бюджетів, управління та моніторинг яких прямо чи опосередковано здійснюють інституції, органи, офіси та агентства ЄС.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в розділі VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію та додатках до нього та інших актах, які встановлюють зобов’язання за міжнародними договорами України.
3. Суб’єкт взаємодії під час здійснення визначених законодавством завдань і функцій забезпечує виявлення інформації, що може бути перевірена, про можливі порушення під час використання в Україні ресурсів ЄС.
4. Суб’єкт взаємодії визначає уповноваженого працівника, на якого покладаються функції із забезпечення співпраці із Службою координації боротьби із шахрайством (далі - уповноважена особа із взаємодії), та повідомляє Службі координації боротьби із шахрайством ім’я, прізвище та по батькові (за наявності), посаду та дані засобів зв’язку уповноваженої особи із взаємодії. У разі припинення виконання працівником функцій уповноваженої особи із взаємодії суб’єкт взаємодії протягом п’яти робочих днів визначає іншу уповноважену особу із взаємодії та повідомляє про неї Службі координації боротьби із шахрайством.
Керівник суб’єкта взаємодії з дотриманням вимог законодавства визначає спосіб обміну інформацією із Службою координації боротьби із шахрайством, та іншими суб’єктами взаємодії, визначеними цим Порядком.
На уповноважену особу із взаємодії покладається здійснення завдань і функцій суб’єкта взаємодії, визначених цим Порядком.
5. Обмін інформацією між Службою координації боротьби із шахрайством та суб’єктом взаємодії здійснюється засобами системи електронної взаємодії органів виконавчої влади з дотриманням вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про захист персональних даних” та “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”.
У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням каналів зв’язку системи електронної взаємодії органів виконавчої влади обмін інформацією між Службою координації боротьби із шахрайством, суб’єктом взаємодії та суб’єктом реалізації може здійснюватися з використанням інших інформаційних ресурсів із надійними засобами захисту інформації.
Обмін інформацією між Службою координації боротьби із шахрайством, суб’єктом взаємодії та суб’єктом реалізації здійснюється з дотриманням вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. Криптографічний захист інформації забезпечується шляхом шифрування відкритим ключем відповідальної особи отримувача, а цілісність даних - шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або печатки відправника.
Якщо здійснюється обмін інформацією, яка належить до інформації з обмеженим доступом, такий обмін забезпечується з дотриманням вимог законодавства щодо захисту зазначеної інформації.
Суб’єкт взаємодії та суб’єкт реалізації є відповідальними за своєчасність та повноту надання достовірної інформації.
Завдання і функції Служби координації боротьби із шахрайством та суб’єктів взаємодії під час здійснення міжвідомчої взаємодії
6. Служба координації боротьби із шахрайством:
1) здійснює із суб’єктом взаємодії обмін:
інформацією щодо наявності фактів та/або ознак порушення вимог законодавства, недотримання положень щодо боротьби із шахрайством з коштами ЄС Угоди про асоціацію, міжнародних договорів, укладених між Україною та ЄС у сфері зовнішньої допомоги ЄС, контрактів, виконання яких здійснюється за підтримки ЄС;
інформацією щодо підозри або реальних випадків шахрайства з коштами ЄС, корупції та будь-яких інших порушень, що впливають на фінансові інтереси ЄС;
відомостями щодо повідомлення про невідповідність;
2) запитує та отримує від суб’єктів взаємодії та суб’єктів реалізації інформацію з питань, зазначених у повідомленні про невідповідність, та/або з питань здійснення заходів щодо запобігання шахрайству з коштами ЄС, корупції, боротьби з ними та будь-якими іншими порушеннями, які впливають на фінансові інтереси ЄС, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством;
3) розміщує на офіційному веб-сайті Держаудитслужби форму повідомлення про невідповідність для подання інформації, зазначеної у підпункті 1 цього пункту;
4) розглядає повідомлення про невідповідність, опрацьовує (за потреби) та надсилає отримане повідомлення про невідповідність разом з додатковими матеріалами (у разі наявності) до Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF);
5) розробляє форму щорічного звіту суб’єктів взаємодії щодо отриманих та надісланих повідомлень про невідповідність за попередній рік;
6) готує узагальнений щорічний звіт про стан опрацювання отриманих Службою координації боротьби із шахрайством та переданих до Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) повідомлень про невідповідність за попередній рік із пропозиціями щодо протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси ЄС, подає проект щорічного звіту на розгляд Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, та розміщує узагальнений щорічний звіт на офіційному веб-сайті Держаудитслужби, крім інформації з обмеженим доступом;
7) сприяє здійсненню Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) заходів щодо проведення адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) на території України та може залучати суб’єктів взаємодії у межах їх повноважень до проведення таких адміністративних розслідувань;
8) приймає спільні документи з Офісом Генерального прокурора з метою реалізації положень цього Порядку.
7. Суб’єкт взаємодії (крім Національного антикорупційного бюро, БЕБ, Національної поліції, Офісу Генерального прокурора, СБУ та Держфінмоніторингу) у межах повноважень, визначених законом:
1) забезпечує дотримання і виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України;
2) у разі виявлення інформації, зазначеної у підпункті 1 пункту 6 цього Порядку, що може свідчити про порушення, здійснює її передачу до Служби координації боротьби із шахрайством шляхом надсилання повідомлення про невідповідність у строки, визначені пунктом 11 цього Порядку;
розміщення гіперпосилання на своєму офіційному веб-сайті для переходу до офіційного веб-сайту Держаудитслужби для подання повідомлення про невідповідність за встановленою формою;
розгляд інформації, зазначеної у підпункті 1 пункту 6 цього Порядку, яку отримано у будь-який інший спосіб, ніж зазначено в абзаці другому цього підпункту, та надіслання такої інформації до Служби координації боротьби із шахрайством як повідомлення про невідповідність разом з додатковими матеріалами (у разі наявності);
надання на запит Служби координації боротьби із шахрайством додаткових відомостей під час опрацювання ним повідомлення про невідповідність;
опрацювання на запит Служби координації боротьби із шахрайством інформації, зазначеної у повідомленні про невідповідність;
участь у проведенні адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) за зверненням Служби координації боротьби із шахрайством;
4) надсилає щороку до 1 лютого до Служби координації боротьби із шахрайством інформацію за попередній рік про кількість повідомлень про невідповідність:
отриманих і переданих відповідно до абзацу другого підпункту 3 цього пункту;
підготовлених і надісланих відповідно до підпункту 2 та абзацу третього підпункту 3 цього пункту.
8. Держфінмоніторинг у межах повноважень, визначених законом:
розміщення гіперпосилання на своєму офіційному веб-сайті для переходу до офіційного веб-сайту Держаудитслужби для подання повідомлення про невідповідність за встановленою формою;
надіслання до правоохоронних та розвідувальних органів інформації, зазначеної у підпункті 1 пункту 6 цього Порядку, як узагальнених матеріалів з урахуванням вимог законодавства;
2) надсилає щороку до 1 лютого до Служби координації боротьби із шахрайством інформацію за попередній рік про кількість переданих до правоохоронних та розвідувальних органів узагальнених матеріалів відповідно до абзацу третього підпункту 1 цього пункту.
9. Національне антикорупційне бюро, Національна поліція, Офіс Генерального прокурора, СБУ в межах повноважень, визначених законом:
розміщення гіперпосилання на своєму офіційному веб-сайті для переходу до офіційного веб-сайту Держаудитслужби для подання повідомлення про невідповідність за встановленою формою;
надіслання до Служби координації боротьби із шахрайством як повідомлення про невідповідність інформації, зазначеної у підпункті 1 пункту 6 цього Порядку, з урахуванням вимог законодавства;
надання додаткових відомостей Службі координації боротьби із шахрайством під час опрацювання нею повідомлення про невідповідність;
опрацювання інформації, зазначеної у повідомленні про невідповідність, за запитом Служби координації боротьби із шахрайством;
участь у проведенні адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) за зверненням Служби координації боротьби із шахрайством у разі надходження запиту від Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF);
2) надсилає щороку до 1 лютого до Служби координації боротьби із шахрайством інформацію за попередній рік про кількість повідомлень про невідповідність:
отриманих та переданих відповідно до абзацу другого підпункту 1 цього пункту;
підготовлених та надісланих відповідно до абзацу третього підпункту 1 цього пункту.
10. БЕБ у межах повноважень, визначених законом, здійснює інформаційно-пошукову та аналітично-інформаційну роботу та у разі виявлення інформації, зазначеної у підпункті 1 пункту 6 цього Порядку, інформує Службу координації боротьби із шахрайством відповідно до пункту 11 цього Порядку.
Внесення та розгляд повідомлення про невідповідність
11. Суб’єкт взаємодії (крім Національного антикорупційного бюро, Національної поліції, Офісу Генерального прокурора, СБУ) у разі виявлення інформації, зазначеної у підпункті 1 пункту 6 цього Порядку, протягом трьох робочих днів з дня її виявлення надсилає Службі координації боротьби із шахрайством повідомлення про невідповідність.
12. Повідомлення про невідповідність має містити:
дату та джерело виявлення інформації;
відомості про орган реалізації, суб’єкта реалізації, який провадив діяльність, відповідно до підпункту 1 пункту 6 цього Порядку;
опис обставин (із зазначенням дати, місця, обставин виявлення ознак порушень та/або порушень тощо) із зазначенням норм законодавства, міжнародних договорів України (за наявності), норм права ЄС (за наявності), які не дотримані;
інші відомості, які стосуються виявленої інформації та можуть мати значення для подальшого опрацювання повідомлення про невідповідність (за наявності).
Також до повідомлення про невідповідність додаються копії документів (за наявності), які містять інформацію про обставини виявлення ознак порушень або порушень.
13. Національне антикорупційне бюро, Національна поліція, Офіс Генерального прокурора, СБУ у разі надходження інформації, яка може свідчити про порушення, неправомірне використання в Україні ресурсів ЄС, надсилають Службі координації боротьби із шахрайством повідомлення про невідповідність відповідно до пунктів 11 і 12 цього Порядку.
14. Служба координації боротьби із шахрайством розглядає повідомлення про невідповідність та у разі необхідності уточнення викладеної у повідомленні про невідповідність інформації проводить його додаткове опрацювання із залученням суб’єктів взаємодії та суб’єктів реалізації відповідно до їх компетенції.
15. У разі отримання від Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) запиту щодо необхідності проведення ним адміністративного розслідування (перевірки на місцях та інспектування) Служба координації боротьби із шахрайством у межах повноважень забезпечує організацію його проведення на території України.
У разі отримання від Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) запиту щодо необхідності дослідження Службою координації боротьби із шахрайством інформації, яка міститься у повідомленні про невідповідність, Служба координації боротьби із шахрайством забезпечує організацію здійснення заходів державного фінансового контролю для проведення такого дослідження.
16. Служба координації боротьби із шахрайством на основі отриманої від суб’єктів взаємодії інформації готує щороку до 1 квітня узагальнений щорічний звіт про стан опрацьованих та переданих до Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) повідомлень про невідповідність за попередній рік, подає проект щорічного звіту на розгляд Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, та розміщує його на офіційному веб-сайті Держаудитслужби.
17. Документування інформації щодо розгляду повідомлення про невідповідність здійснює Служба координації боротьби із шахрайством.
Супровід адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) Службою координації боротьби із шахрайством
18. У разі прийняття Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) рішення про проведення адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Служба координації боротьби із шахрайством сприяє проведенню такого адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та у разі потреби залучає суб’єкта взаємодії в межах його повноважень до проведення цього адміністративного розслідування.
19. Суб’єкт взаємодії протягом трьох робочих днів з дня отримання листа Служби координації боротьби із шахрайством про участь у проведенні адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) опрацьовує його в межах повноважень і надсилає інформацію про уповноважених представників, які візьмуть участь у проведенні такого адміністративного розслідування.
Суб’єкт взаємодії забезпечує збереження, повноту і цілісність отриманої інформації, створює належні умови для її обробки, зберігання та захисту відповідно до законодавства.
20. У разі організації та здійснення заходів щодо проведення адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням і шахрайству (OLAF) Служба координації боротьби із шахрайством:
1) сприяє здійсненню заходів щодо проведення адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) на території України;
співпрацю суб’єкта взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) під час здійснення заходів щодо проведення ним адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування);
залучення суб’єкта взаємодії до участі та сприяння у здійсненні заходів щодо адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування), яке проводиться Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF);
3) здійснює обмін з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) інформацією з питань здійснення заходів щодо проведення ним адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) з дотриманням вимог законодавства щодо захисту персональних даних, які використовуються під час обміну інформацією.
21. Інформування суб’єктів реалізації про проведення щодо них адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) не здійснюється.
22. Суб’єкт взаємодії повинен надавати сприяння та підтримку під час здійснення заходів у рамках проведення адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).
З метою забезпечення виконання положень, визначених Угодою про асоціацію та додатками до неї, міжнародними угодами та/або контрактами, відповідно до яких здійснюється фінансування за кошти ЄС, орган реалізації та суб’єкт реалізації повинні надавати доступ представникам Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Служби координації боротьби із шахрайством, уповноваженим представникам суб’єктів взаємодії до об’єктів і приміщень, які розташовані за місцезнаходженням (місцем реєстрації) органу реалізації або суб’єкта реалізації, для проведення адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), зокрема, забезпечити:
створення умов для зберігання документів;
можливість користування службовим зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою;
доступ до електронних баз, систем та програмних комплексів, що використовуються під час автоматизації процесів провадження фінансово-господарської діяльності;
доступ до матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).
23. Під час проведення адміністративного розслідування (перевірки на місці та інспектування) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) для забезпечення безпеки діяльності його представників, а також представників Служби координації боротьби із шахрайством, уповноважених представників суб’єкта взаємодії, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, збереження доказів, Служба координації боротьби із шахрайством може звернутися (у разі потреби) відповідно до вимог законодавства до Національної поліції.
{Постанову доповнено Порядком згідно з Постановою КМ № 1031 від 06.09.2024}
