Про затвердження Порядку визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та проведення випробування плідників за якістю потомства та Порядку визначення уповноважених установ (організацій) та селекційних центрів
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства
№ 1089 від 12.06.2020}
Відповідно до статей 7, 9, 10 та 16 Закону України "Про племінну справу у тваринництві", підпункту 37 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, НАКАЗУЮ:
1) Порядок визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та проведення випробування плідників за якістю потомства, що додається;
2) Порядок визначення уповноважених установ (організацій) та селекційних центрів, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року № 720 "Про затвердження Положення про порядок проведення атестації та допуску до відтворення плідників для племінного використання", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 березня 2006 року за № 220/12094 (із змінами).
3. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я.В.
ПОГОДЖЕНО: Заступник Голови Голова Державної служби України Голова Антимонопольного Голова Державної Перший заступник Голови Голова Спільного представницького органу |
|
ПОРЯДОК
визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та проведення випробування плідників за якістю потомства
1.1. Цей Порядок регулює вимоги та порядок визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства (далі - визначення племінної цінності плідників) та проведення випробування плідників за якістю потомства, крім птиці, риби, бджіл, шовкопрядів, кролів та хутрових звірів.
1.2. Цей Порядок поширюється на суб’єктів племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правової форми, які є власниками племінних (генетичних) ресурсів або є суб’єктами господарювання, які беруть участь у визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів.
1.3. Плідники мають походити від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, мати результати генетичної експертизи походження та аномалій тварин, оцінюватися за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства або проходити випробування за якістю потомства, а дані про них повинні відповідати вимогам з племінного обліку.
1.4. Сперма має бути одержана від племінних плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, ідентифікована, заготовлена та оброблена в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про неї повинні відповідати вимогам з племінного обліку. Для відтворення використовується сперма плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства.
1.5. Суб’єкти племінної справи у тваринництві зобов’язані використовувати для відтворення поголів’я плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства. Визначення племінної цінності плідників проводиться відповідно до цього Порядку та чинного законодавства.
1.6. Приплід, отриманий від плідників, які не мають визначеної племінної цінності на відповідний період або не відповідають вимогам чинного законодавства, уважається неплемінним, не реєструється в державних книгах племінних тварин та не використовується в селекційному процесі.
ІІ. Вимоги і порядок визначення племінної цінності плідників
2.1. Визначення племінної цінності плідників - оцінка плідників за сумою ознак з метою виявлення їх племінної цінності і господарського призначення.
2.2. Суб’єкти племінної справи зобов’язані використовувати племінних плідників свиней, овець та кіз, які пройшли бонітування, отримали відповідний бонітувальний клас та за результатами бонітування віднесені до плідників, які використовуються для відтворення стада, відповідно до вимог та у порядку, що визначені:
Інструкцією з бонітування свиней, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1027/7315 (із змінами) (далі - Інструкція з бонітування свиней), - для кнурів-плідників;
Інструкцією з бонітування овець, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8000 (далі - Інструкція з бонітування овець), - для баранів-плідників.
Інструкцією з бонітування кіз молочних порід, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2018 року № 104, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 березня 2018 року за № 341/31793 (далі - Інструкція з бонітування кіз),- для цапів-плідників.
{Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1089 від 12.06.2020}
Племінна цінність плідників свиней, овець та кіз визначається кожного року.
2.3. Визначення племінної цінності плідників уповноваженими центрами.
2.3.1. Визначення племінної цінності бугаїв-плідників та жеребців-плідників (далі - плідники) здійснюють уповноважені установи (організації) та селекційні центри (далі - уповноважені центри), які визначаються Мінагрополітики. При уповноваженому центрі утворюється експертна комісія (далі - експертна комісія уповноваженого центру).
2.3.2. Експертні комісії уповноважених центрів розглядають матеріали щодо визначення племінної цінності:
бугаїв - у жовтні - листопаді;
2.3.3. Додатково визначення племінної цінності за потреби може проводитися:
щокварталу - для бугаїв-плідників (їх спермопродукції) за умови, якщо у попередньому кварталі відбулося:
одержання оцінки за якістю потомства;
отримання суб’єктом племінної справи у тваринництві відповідного статусу;
у квітні - травні - для жеребців.
2.3.4. Для визначення племінної цінності власник плідника (спермопродукції плідника) подає уповноваженому центру заяву на визначення племінної цінності:
жеребців - щороку до 01 грудня та за потреби до 01 квітня згідно з додатком 1 до цього Порядку;
бугаїв молочних, молочно-м’ясних, м’ясних порід та типів, які використовуються для штучного осіменіння, - до 01 жовтня щороку та за потреби щокварталу до 05 числа наступного місяця згідно з додатком 2 до цього Порядку;
живих бугаїв м’ясних порід та типів, які використовуються для природного парування, - до 01 жовтня щороку згідно з додатком 3 до цього Порядку.
за умови, якщо дані про плідника не занесені до зведеної інформаційної бази даних племінних тварин:
копія картки племінного плідника:
на бугая - форма № 1-мол "Картка племінного бугая", затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року № 474, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за № 95/8694;
форма № 1-м’яс "Картка племінного бугая м’ясної породи", затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за № 516/6804;
на жеребця - форма № 1-к "Картка племінного жеребця", затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 992/8313 (із змінами);
для імпортованих плідників (їх спермопродукції) - копії документів, що засвідчують завезення плідника/спермопродукції на територію України (копії договору про поставку, інвойсів), для бугая-плідника - копія та офіційний переклад сертифіката (документа з племінного обліку), виданого країною-експортером;
для імпортованої спермопродукції, придбаної на території України, - копії документів, що засвідчують факт її придбання (накладні, сертифікати племінних (генетичних) ресурсів);
бугаїв та жеребців - фотографія розміром 150x190 мм в електронному вигляді;
жеребців-плідників - копії паспорта коня та вкладиша до нього, експортного сертифіката (за наявності), картки обліку випробувань коня на іподромі; ветеринарна довідка щодо стану здоров’я жеребця та результати рентгенологічного дослідження кінцівок (для коней спортивних і призових порід).
2.3.6. Забезпечення надання достовірних даних, що подаються для визначення племінної цінності плідників, покладається на власників плідників (спермопродукції плідників).
2.3.7. Усі подані документи реєструються і власнику не повертаються.
2.4. Підлягає визначенню племінна цінність таких плідників:
чистопородні або одержані за затвердженою програмою породного вдосконалення;
комплексний клас яких за даними бонітування - не нижче класу "еліта" (крім імпортованої спермопродукції);
які пройшли генетичну експертизу походження за наявності протоколу генетичного дослідження за даними щодо достовірності походження за батьками, який виданий підприємством (лабораторією) генетичного контролю, або для імпортних жеребців-плідників - за наявності інших підтвердних документів щодо проведення генетичної експертизи походження, для імпортних бугаїв-плідників - за наявності результатів генетичних досліджень у сертифікаті походження;
які занесені до інформаційної бази даних державних книг племінних тварин;
на яких подані документи, зазначені в підпункті 2.3.5 пункту 2.3 розділу ІІ цього Порядку;
за умови наявності у власників плідників відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві (підприємство (об’єднання) з племінної справи у тваринництві, заводська конюшня, конюшня-репродуктор, племінний/кінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство), присвоєного відповідно до вимог чинного законодавства.
2.5. Визначення племінної цінності плідників проводиться за:
2.6. Визначення племінної цінності плідників проводять:
один раз на 5 років - для жеребців;
2.7. Після закінчення зазначеного строку знову визначають племінну цінність плідника.
2.8. Порядок роботи експертних комісій уповноважених установ (організацій) та селекційних центрів.
2.8.1. До складу експертної комісії уповноваженого центру включаються спеціалісти Мінагрополітики, фахівці зі спеціальною підготовкою наукових та навчальних установ, представники громадських організацій (за згодою) з відповідною фаховою освітою або підготовкою тощо. Склад експертної комісії уповноваженого центру затверджується наказом відповідного уповноваженого центру.
Експертна комісія уповноваженого центру діє у складі непарної кількості осіб. До складу експертної комісії уповноваженого центру не можуть входити власники плідників (спермопродукції), у яких визначають племінну цінність.
2.8.2. Керує діяльністю експертної комісії уповноваженого центру й організовує її роботу голова комісії.
Голова експертної комісії уповноваженого центру в межах своєї компетенції:
головує на засіданнях комісії;
дає розпорядження та доручення, обов’язкові для членів комісії;
дає доручення спеціалістам, фахівцям, які залучені до роботи.
2.8.3. Рішення експертної комісії уповноваженого центру приймаються на закритих засіданнях у присутності не менше двох третин її складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів. Рішення експертної комісії уповноваженого центру оформлюється протоколом, який візують члени комісії, присутні на засіданні.
2.8.4. У протоколі зазначають перелік плідників, у яких визначили племінну цінність та які відповідають вимогам чинного законодавства.
Рішення експертної комісії щодо визначення племінної цінності плідників може бути оскаржене в суді.
2.8.5. За результатами визначення племінної цінності плідників уповноважені центри протягом 30 днів :
вносять дані до зведеної інформаційної бази даних племінних тварин;
формують каталоги плідників для відтворення маточного поголів’я та розміщують їх на своїх веб-сайтах;
надають сформовані каталоги в електронному вигляді Мінагрополітики та структурним підрозділам з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;
забезпечують видання каталогів;
видають власникам жеребців-плідників свідоцтво про визначення племінної цінності жеребця за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
2.8.6. При реалізації спермопродукції (наданні плідника для природного парування) власник зобов’язаний надавати копію свідоцтва про визначення племінної цінності жеребця.
ІІІ. Визначення племінної цінності бугаїв-плідників
3.1. Визначення племінної цінності бугаїв-плідників молочних та молочно-м’ясних порід за походженням та якістю потомства проводиться відповідно до Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року № 721, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 березня 2006 року за № 219/12093 (далі - Інструкція із селекції бугаїв молочних порід).
3.2. Для імпортованих бугаїв-плідників (їх спермопродукції) до отримання результатів випробування плідника за якістю потомства в Україні застосовується індекс племінної цінності, що був визначений країною, де проводилася оцінка плідника. Індекс використовується протягом шести років від дати ввезення плідника (спермопродукції).
Після шести років від дати ввезення плідника на територію України племінна цінність плідника визначається за результатами випробування плідника за якістю потомства відповідно до Інструкції із селекції бугаїв молочних порід.
Індекс племінної цінності бугаїв:
в інформаційній базі даних та каталогах зазначається з кодом країни, де проводилася оцінка;
щороку уточнюється та оновлюється на підставі підтвердних документів.
За наявності зазначаються результати геномної оцінки плідника.
3.3. Не визначається племінна цінність бугаїв-плідників:
дочки яких мають середні відсотки вмісту жиру та білка у молоці нижче стандарту породи за молочною продуктивністю корів за окремими лактаціями відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року № 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за № 95/8694;
які є носіями генетичних аномалій та спадково обумовлених вад, пороків екстер’єру тощо. Для бугаїв - це носійство алелей, які обумовлюють спадкові аномалії: дефіцит адгезивності лейкоцитів великої рогатої худоби (BLAD), дефіцит уридин-монофосфат синтетази (DUMPS), комплексна вада хребта (CVM), цитрулінемія (BC), дефіцит фактора X1(FXID);
не пройшли генетичну експертизу походження;
мають запліднювальну здатність сперми менше 50 % та якісні показники спермопродукції, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
3.4. За результатами визначення племінної цінності експертна комісія уповноваженого центру класифікує бугаїв-плідників молочних та молочно-м’ясних порід відповідно до вимог цього Порядку та Інструкції із селекції бугаїв молочних порід для подальшого використання бугаїв-плідників (їх спермопродукції) вищої племінної генетичної цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин.
3.5. Визначення племінної цінності бугаїв-плідників м’ясних порід і типів за генотипом (походженням) проводиться відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за № 516/6804 (далі - Інструкція з бонітування м’ясної худоби).
3.6. Визначення племінної цінності бугаїв-плідників м’ясних порід і типів за власною продуктивністю та якістю потомства проводиться відповідно до Інструкції із селекції бугаїв м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 21 січня 2009 року № 41, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2009 року за № 135/16151 (далі - Інструкція із селекції бугаїв м’ясних порід). Визначення племінної цінності бугаїв м’ясних порід і типів за власною продуктивністю проводиться шляхом визначення комплексного селекційного індексу А, за якістю потомства - шляхом визначення комплексного селекційного індексу Б.
ІV. Визначення племінної цінності жеребців-плідників
4.1. Визначення племінної цінності жеребців-плідників (крім гуцульської породи та імпортованих плідників) за походженням та якістю потомства проводиться відповідно до Інструкції з бонітування племінних коней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 992/8313 (із змінами) (далі - Інструкція з бонітування коней); за власною (робочою) продуктивністю - відповідно до Правил випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2011 року № 77, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2011 року за № 704/19442 (далі - Правила випробувань).
4.2. Визначення племінної цінності жеребців-плідників гуцульської породи за походженням, власною (робочою) продуктивністю та якістю потомства проводиться відповідно до Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12 травня 2010 року № 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 2010 року за № 358/17653 (далі - Інструкція з бонітування гуцульських коней).
4.3. Визначення племінної цінності імпортованих жеребців-плідників за породами, які відсутні в переліку Інструкції з бонітування коней та Інструкції з бонітування гуцульських коней, проводиться з урахуванням вимог, визнаних міжнародним комітетом з племінних книг (ISBC), Всесвітньою організацією арабського конярства та іншими міжнародними організаціями, що забезпечують ведення племінних книг за відповідною породою коней.
4.4. Оцінювання жеребців-плідників за походженням здійснюється за родоводом відповідно до державних книг племінних тварин або книг племінних тварин з урахуванням вимог міжнародних організацій з ведення відповідних племінних книг та (або) породних союзів (асоціацій). Батьки жеребця мають бути зареєстровані у відповідних державних книгах племінних тварин та (або) породних союзах (асоціаціях), належати до відповідної породи або до порід, допущених до розведення у даній породі відповідно до програми селекції. Чистопородні жеребці-плідники мають належати до генеалогічних ліній, виділених у даній породі.
4.5. Експертна комісія уповноваженого центру:
проводить експертне оцінювання жеребців-плідників спортивного напряму продуктивності під час організованої виводки;
може проводити візуальний огляд жеребців інших порід з метою їх ідентифікації (за потреби).
V. Порядок проведення випробування плідників за якістю потомства
Проведення випробовування бугаїв-плідників за якістю потомства молочних та молочно-м’ясних порід здійснюється відповідно до Інструкції із селекції бугаїв молочних порід, м’ясних порід та типів - відповідно до Інструкції із селекції бугаїв м’ясних порід; жеребців-плідників - відповідно до Інструкції з бонітування коней або Інструкції з бонітування гуцульських коней (за відповідною породою); кнурів-плідників - відповідно до Інструкції з бонітування свиней; баранів-плідників - відповідно до Інструкції з бонітування овець; цапів-плідників - відповідно до Інструкції з бонітування кіз.
{Розділ V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1089 від 12.06.2020}
Додаток 1 |
Додаток 2 |
Додаток 3 |
Додаток 4 |
СВІДОЦТВО
про визначення племінної цінності жеребця
