МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.10.2016  № 1065

{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 178 від 19.03.2024}

Про затвердження Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Державній прикордонній службі України

Відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про свободу совісті та релігійні організації", пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 677-р "Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі та з метою організації діяльності військових священиків (капеланів) у Державній прикордонній службі України" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної прикордонної служби України.

ПОЛОЖЕННЯ
про службу військового духовенства (капеланську службу) у Державній прикордонній службі України

І. Загальні положення

1. Це Положення визначає призначення, головні завдання, порядок діяльності, взаємодію, права і обов'язки посадових осіб Державної прикордонної служби України з питань служби військового духовенства (капеланства), органів Держприкордонслужби, військових священиків (капеланів), а також уповноважених від релігійних організацій, відповідальних за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби щодо реалізації особовим складом права на свободу світогляду і віросповідання.

2. Посадові особи Держприкордонслужби з питань служби військового духовенства (капеланства), військові священики (капелани) у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 677-р "Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі" та цим Положенням.

3. Посадові особи Держприкордонслужби з питань служби військового духовенства (капеланства) та військові священики (капелани) складають службу військового духовенства (капеланську службу) (далі - СВД(К)).

4. Діяльність посадових осіб Держприкордонслужби з питань СВД(К) та військових священиків щодо задоволення релігійних потреб здійснюється, виходячи з таких принципів:

забезпечення конституційного права громадян на свободу світогляду і віросповідання;

рівність всіх конфесій у задоволенні релігійних потреб віруючих, які проходять службу в Держприкордонслужбі;

забезпечення умов для участі військовослужбовців у богослужіннях, релігійних обрядах та інших заходах;

невтручання у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, а релігійних організацій у діяльність Держприкордонслужби;

повага, толерантне ставлення до віруючих та священиків (капеланів) усіх конфесій;

використання будівель та приміщень, що збудовані, відновлені чи пристосовані для здійснення культових потреб на території військових частин, установ, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів) Держприкордонслужби, на основі рівності представників усіх конфесій.

ІІ. Розподіл функцій служби військового духовенства (капеланської служби)

1. Служба військового духовенства (капеланська служба) складається з посадових осіб Держприкордонслужби з питань СВД(К) та військових священиків (капеланів) Держприкордонслужби.

2. Посадові особи Держприкордонслужби з питань СВД(К) організовують роботу із забезпечення діяльності військових священиків (капеланів) та відповідають за дотримання прав особового складу щодо свободи світогляду і віросповідання, організацію міжконфесійної взаємодії.

3. Посадові особи Держприкордонслужби з питань СВД(К) забезпечують взаємодію з органами військового управління, з військово-медичною службою, релігійними та громадськими організаціями, відповідними органами Збройних Сил України та інших військових формувань, які утворені відповідно до законів України, громадянами України.

4. Військові священики (капелани) є фізичними особами, які запропоновані релігійними організаціями, пройшли підготовку і на професійній основі здійснюють забезпечення духовних потреб особового складу Держприкордонслужби.

Військові священики (капелани) не можуть обіймати посади з питань СВД(К) в Держприкордонслужбі.

5. Основними напрямами діяльності СВД(К) є:

забезпечення сприятливих умов для розвитку моралі і гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва особового складу незалежно від їх світогляду чи віровизнання;

забезпечення реалізації конституційного права особового складу на свободу світогляду та віросповідання;

задоволення релігійних та духовних потреб особового складу;

взаємодія зі структурами (посадовими особами) релігійних організацій, на які покладено завдання щодо забезпечення релігійних потреб військовослужбовців;

організація діяльності військових священиків (капеланів);

надання інформації керівникам органів Держприкордонслужби з релігійних питань.

6. Основними завданнями служби військового духовенства (капеланської служби) відповідно до напрямів їх діяльності є:

1) сприяння реалізації конституційного права особового складу на свободу світогляду і віросповідання, а саме:

дотримання прав особового складу щодо задоволення релігійних потреб військовими священиками (капеланами);

сприяння консолідації віруючих військовослужбовців навколо ідеї державної незалежності, суверенітету, єдності та територіальної цілісності України;

сприяння розвитку толерантних міжконфесійних відносин у військовому середовищі;

налагодження та підтримка партнерських стосунків у відносинах між Держприкордонслужбою та релігійними організаціями;

участь у розробленні нормативно-правових актів щодо дотримання свободи світогляду і віросповідання особового складу, соціального захисту військових священиків (капеланів), фінансування діяльності капеланської служби, навчально-релігійних програм, проектів;

участь у розробленні проектів нормативно-правових актів щодо забезпечення свободи світогляду і віросповідання особового складу;

2) взаємодія зі структурами (посадовими особами) релігійних організацій, на які покладено завдання щодо забезпечення релігійних потреб військовослужбовців, а саме:

участь у підготовці угод про співробітництво між Адміністрацією Держприкордонслужби та релігійними організаціями;

участь у розробленні стратегії розвитку капеланської служби в Держприкордонслужбі;

співпраця з релігійними організаціями щодо надання кандидатур на посади військових священиків (капеланів) та дострокового відкликання священнослужителів, які не можуть виконувати обов'язки військових священиків (капеланів);

участь в організації спільних програм і релігійних заходів, паломництва;

організація вирішення конфліктних питань міжконфесійної взаємодії та порушень вимог цього Положення;

розроблення військових ритуалів за участю військових священиків;

надання пропозицій щодо вирішення проблемних питань морально-психологічного стану особового складу Держприкордонслужби;

взаємодія з релігійними, благодійними та громадськими організаціями щодо забезпечення військових священиків (капеланів) майном релігійного характеру;

співробітництво з органами військового капеланства іноземних військових формувань та міжнародними капеланськими організаціями;

3) організація комплектування органів Держприкордонслужби військовими священиками (капеланами), а саме:

моніторинг релігійної ситуації в органах Держприкордонслужби та місцях виконання оперативно-службових завдань;

проведення опитувань щодо конфесійної прихильності віруючих військовослужбовців;

замовлення науково-дослідних робіт, соціологічних досліджень з питань задоволення релігійних потреб особового складу;

координація навчання військових священиків (капеланів) основам прикордонної служби, міжнародного гуманітарного права (права війни), військової психології тощо;

участь у розробленні навчальних програм, тренінгів тощо з підвищення кваліфікації військових священиків (капеланів);

прийняття на роботу військових священиків (капеланів) та розподіл їх по органах Держприкордонслужби;

забезпечення належного рівня укомплектованості посад капеланської служби;

співпраця з кадровими службами з питань формування резерву військових священиків (капеланів);

4) організація забезпечення діяльності військових священиків (капеланів), а саме:

визначення потреб щодо відновлення, переобладнання, будівництва культових споруд для задоволення релігійних потреб особового складу;

забезпечення польовими молитовними наметами;

організація спільного користування культовими спорудами на територіях військових частин;

5) надання інформації керівникам органів Держприкордонслужби з релігійних питань, а саме:

підготовка аналітичних матеріалів для прийняття рішень керівниками Держприкордонслужби щодо організації капеланської служби, забезпечення свободи світогляду і віросповідання військовослужбовців;

розроблення методичних рекомендацій для командирів (начальників), їхніх заступників щодо співробітництва з релігійними організаціями;

методичне забезпечення роботи щодо дотримання військовослужбовцями Держприкордонслужби міжконфесійної толерантності, взаємоповаги до віруючих інших релігій та конфесій.

7. На посадових осіб СВД(К) покладаються:

участь у заходах в межах компетенції з питань взаємодії між державними органами та релігійними організаціями;

підготовка проектів рішень щодо забезпечення релігійних потреб особового складу;

вивчення релігійної обстановки серед особового складу та її впливу на морально-психологічний стан особового складу;

подання запитів до релігійних організацій щодо надання кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

сприяння функціонуванню культових споруд для задоволення релігійних потреб особового складу;

координація благодійних програм, які реалізуються Держприкордонслужбою та передбачають розвиток і розподіл ресурсів для військових священиків (капеланів);

надання консультацій релігійним організаціям;

замовлення соціологічних опитувань щодо забезпечення реалізації права, свободи світогляду і віросповідання серед особового складу;

участь у підготовці резерву військових священиків (капеланів);

дотримання встановлених законодавством вимог щодо режиму секретності;

аналіз впливу душпастирської опіки на морально-психологічний стан особового складу у місцях дислокації органів та підрозділів Держприкордонслужби, забезпечення нейтралізації впливу негативних чинників;

узагальнення даних щодо потреби у військових священиках (капеланах) у підрозділах у зоні відповідальності;

узагальнення пропозицій військових частин та установ щодо прийняття на роботу та підписання (продовження) трудового договору з кандидатами на посади військових священиків (капеланів);

за погодженням із Адміністрацією Держприкордонслужби прийняття на роботу військових священиків (капеланів) і координація їх діяльності;

організація матеріально-технічного забезпечення капеланської служби та місць для відправлення релігійних обрядів;

взаємодія з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, місцевими громадськими та релігійними організаціями, благодійними фондами та волонтерами з питань забезпечення релігійних потреб особового складу;

організація роботи щодо роз'яснення особовому складу порядку задоволення релігійних потреб військовослужбовців;

вивчення впливу діяльності військових священиків на морально-психологічний стан особового складу;

участь у вирішенні спірних питань міжконфесійної взаємодії за процедурою, визначеною розділом V цього Положення.

ІІІ. Функції уповноважених від релігійних організацій, відповідальних за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби

1. Уповноважені від релігійних організацій, відповідальні за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби, якщо це не суперечить внутрішнім правилам релігійної організації:

розробляють та погоджують правила взаємодії між Адміністрацією Держприкордонслужби та уповноваженим представником релігійної організації, який відповідає за задоволення релігійних потреб військовослужбовців Держприкордонслужби;

готують та організовують виконання програм та щорічних планів забезпечення реалізації права військовослужбовців Держприкордонслужби на свободу совісті та віросповідання - віруючих своєї конфесії;

забезпечують відбір кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

готують клопотання про дострокове відкликання військових священиків (капеланів) у разі скоєння ними порушень, визначених внутрішніми правилами релігійної організації та цим Положенням;

уживають заходів щодо недопущення міжконфесійної напруги в місцях служби військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації шляхом налагодження діалогу та співпраці з військовими священиками (капеланами) інших релігійних організацій;

організовують духовну підготовку військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації;

організовують забезпечення військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації культовим майном, службовою та духовною літературою;

надають пропозиції СВД(К) Держприкордонслужби щодо задоволення релігійних потреб особового складу силами своєї релігійної організації у підрозділах, де немає військових священиків (капеланів) їхньої релігійної організації;

подають СВД(К) Держприкордонслужби інформацію про священнослужителів своєї релігійної організації, які здійснюють душпастирську опіку військовослужбовців Держприкордонслужби;

подають пропозиції Держприкордонслужбі щодо нагородження (відзначення) військових священиків (капеланів).

2. Для координації діяльності військових священиків (капеланів) релігійною організацією визначається уповноважений, відповідальний за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби.

Уповноважений релігійної організації:

відповідає перед своєю релігійною організацією за керівництво діяльністю військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації в Держприкордонслужбі;

взаємодіє з посадовою особою з питань СВД(К) Адміністрації Держприкордонслужби у сфері організації задоволення релігійних потреб членів своєї релігійної організації;

взаємодіє з центрами (управліннями) своєї релігійної організації щодо організації задоволення релігійних потреб особового складу в підрозділах, де відсутні штатні посади військових священиків (капеланів) його релігійної організації;

здійснює координацію діяльності військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації та взаємодію з підрозділами з питань СВД(К).

IV. Військові священики (капелани)

1. Основним призначенням військового священика (капелана) є задоволення релігійних потреб особового складу Держприкордонслужби, зміцнення їх позитивних рис характеру та моральних цінностей.

2. Основними напрямами діяльності військового священика (капелана) є:

задоволення релігійних потреб військовослужбовців;

релігійно-освітня робота;

індивідуальний підхід у роботі з особовим складом;

соціально-доброчинна діяльність;

задоволення релігійних потреб сімей військовослужбовців та ветеранів.

3. Основними завданнями військового священика (капелана) є:

організація та проведення молитов, богослужінь, благословень, урочистих і поминальних заходів та інших релігійних обрядів і культів, пов'язаних із задоволенням релігійних потреб військовослужбовців, з урахуванням державних та релігійних свят;

ознайомлення військовослужбовців з основами релігійного вчення;

виховання у військовослужбовців високого патріотичного почуття та бойового духу на основі морального і духовного потенціалу релігійної та культурної спадщини українського народу;

виховання у військовослужбовців толерантного ставлення до людей з іншим світоглядом та релігійними переконаннями;

ознайомлення особового складу з історією національного, культурного та релігійного становлення української державності;

допомога військовослужбовцям у розвитку їх особистих та колективних моральних якостей: братерства, мужності, хоробрості, відповідальності, поміркованості, жертовності, дисциплінованості, розсудливості;

налагодження партнерських відносин з представниками релігійних організацій різних конфесій, які діють у місцях дислокації органів та підрозділів Держприкордонслужби;

забезпечення військовослужбовців релігійною атрибутикою, духовною літературою та іншими речами, потрібними для задоволення їхніх релігійних потреб;

участь у реабілітації військовослужбовців, які потребують психологічної допомоги;

надання допомоги та підтримки військовослужбовцям.

4. Військовим священиком (капеланом) може бути громадянин України, який відповідає таким вимогам:

є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації;

має не менше ніж три роки досвіду діяльності священнослужителем;

рекомендований релігійною організацією або уповноваженим від релігійної організації, відповідальним за співробітництво з Держприкордонслужбою, для здійснення служіння серед військовослужбовців;

має духовну освіту;

володіє державною мовою.

5. Військовий священик (капелан) має право:

незалежно від релігійної приналежності сприяти реалізації прав особового складу на задоволення їхніх релігійних потреб;

здійснювати богослужіння та інші релігійні обряди для військовослужбовців;

проводити на добровільних засадах навчання основам віровчення своєї релігійної організації серед військовослужбовців;

надавати пропозиції посадовим особам органів Держприкордонслужби з питань СВД(К) щодо облаштування місць проведення молитов, богослужінь та інших релігійних обрядів;

звертатися до начальників органів Держприкордонслужби з приводу дотримання прав військовослужбовців на задоволення їхніх релігійних потреб;

надавати пропозиції, брати участь у службових нарадах щодо забезпечення реалізації прав особового складу на задоволення їхніх релігійних потреб та морально-психологічного клімату в військових колективах;

брати участь в релігійних заходах, які проводяться за ініціативою уповноваженого релігійної організації, відповідального за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби;

організовувати благодійну допомогу малозабезпеченим сім'ям особового складу, хворим та госпіталізованим військовослужбовцям.

6. Військовий священик (капелан) зобов'язаний:

додержуватись вимог чинного законодавства і правопорядку та цього Положення;

узгоджувати з органами Держприкордонслужби час та місце проведення богослужінь або інших релігійних заходів;

сприяти підтриманню в особового складу високого морального духу, забезпечувати релігійну, духовну та етичну підтримку Держприкордонслужби;

брати участь у проведенні з особовим складом занять з дотримання здорового способу життя, попередження самогубств;

надавати органам Держприкордонслужби консультативну допомогу з питань релігії та її впливу на всі аспекти військової діяльності;

забезпечувати задоволення релігійних потреб або вільний доступ (якщо є можливість) тим військовослужбовцям, які належать до інших релігійних організацій, до священнослужителів їхньої релігії;

доброзичливо ставитися до всіх військовослужбовців незалежно від їхніх релігійних поглядів і уподобань і не примушувати нікого до участі в релігійних обрядах (церемоніях);

толерантно ставитися до представників інших конфесій чи релігій, утримуватися від заяв чи дій, які можуть спровокувати релігійну неприязнь, нетерпимість, ворожнечу серед військовослужбовців;

співпрацювати з капеланами інших релігійних конфесій для забезпечення релігійних потреб військовослужбовців;

не допускати міжконфесійних поділів та суперечок;

брати участь у роботі з утвердження пріоритетності високоморальних, гуманних норм, культури поведінки у взаєминах між військовослужбовцями;

дотримуватися режиму таємності та збереження державної таємниці відповідно до законодавства України;

дотримуватися конфіденційності щодо інформації, отриманої під час його служіння;

дотримуватися встановлених правил спільного використання культових споруд, майна та інших засобів для служіння;

не використовувати свій статус задля нанесення релігійної, моральної та емоційної шкоди.

7. У своїй діяльності військовий священик (капелан) взаємодіє зі структурними підрозділами по роботі з особовим складом, медичного забезпечення, військовими психологами, профспілковою організацією, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування щодо захоронень, могил, урн з прахом, а під час ведення бойових дій - з підрозділами, на які покладено функцію персонального обліку безповоротних втрат особового складу.

8. В умовах особливого періоду, бойових дій та в інших непередбачуваних випадках військовий священик (капелан) забезпечує підтримку військовослужбовців, які перебувають в зоні діяльності Держприкордонслужби, за їх бажанням. При цьому релігійні потреби військовослужбовців, які не належать до військової частини такого військового священика (капелана), мають задовольнятися, виходячи з наявності часу, ресурсів, можливостей бойової обстановки та наказів військового командування.

9. Військовий священик (капелан) може взаємодіяти з державними та недержавними органами, військовослужбовцями та іншими громадянами з питань покращення соціально-побутових умов в підрозділі чи військовослужбовців.

10. У своїй діяльності військовий священик (капелан) повинен надавати перевагу індивідуальним формам роботи з особовим складом.

11. Військовому священику (капелану) заборонено брати безпосередню участь в оперативно-службовій діяльності (бойових діях), мати зброю.

Військовий священик (капелан) не може бути залучений до чергувань, нарядів, виконання оперативно-службових (бойових) завдань, проведення службового розслідування та інших дій, не сумісних з його діяльністю.

12. З метою дотримання прав і свобод світогляду і віросповідання військовий священик (капелан) не може здійснювати свою діяльність за межами традицій, правил та переконань конфесії, до якої він належить.

13. Підготовка військових священиків (капеланів) забезпечується релігійними організаціями та Адміністрацією Держприкордонслужби.

Кожна релігійна організація (конфесія) самостійно забезпечує загальну богословську підготовку кандидатів на посади військових священиків (капеланів) у відповідних духовних навчальних закладах.

Кандидати на посади військових священиків (капеланів), запропоновані релігійними організаціями, повинні пройти курс навчання за відповідними програмами, що включає основи військової справи, військово-гуманітарну та військово-психологічну підготовку.

Програму та строк підготовки військових священиків (капеланів) визначає Адміністрація Держприкордонслужби.

14. Кількість посад військових священиків (капеланів) визначається пропорційно чисельності особового складу підрозділу:

350 - 700 осіб - 1 військовий священик (капелан);

701 - 1700 осіб - 2 військові священики (капелани);

1701 - 3000 осіб - 3 військові священики (капелани).

У мирний час у підрозділах, які знаходяться поза місцем дислокації, та в умовах особливого періоду у складі підрозділу може додатково вводитись ще одна посада військового священика (капелана), навіть якщо чисельність особового складу підрозділу менше 350 осіб.

15. Якщо у підрозділі згідно з вимогами пункту 14 цього розділу введена одна посада військового священика (капелана), на цю посаду призначається представник тієї релігійної організації, погляди якої відповідно до опитування підтримує більшість особового складу.

Якщо у підрозділі дві і більше посад військових священиків (капеланів), на них призначаються священнослужителі різних релігійних організацій, віруючі яких становлять більшість серед особового складу підрозділу.

Якщо релігійна організація відповідно до вимог цього Положення не може підібрати кандидатури на посади військових священиків (капеланів), на ці посади можуть бути призначені представники інших церков (релігійних організацій), які зареєстровані в Україні та взаємодіють із Держприкордонслужбою.

16. Якщо в органі (підрозділі) Держприкордонслужби менше 350 осіб особового складу, посадові особи з питань СВД(К) разом з уповноваженими релігійних організацій, відповідальними за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби, організовують задоволення релігійних потреб силами військових священиків (капеланів) інших органів у межах своїх повноважень.

В органах, де відсутні військові священики (капелани) однієї з релігійних організацій, уповноважені від релігійних організацій, відповідальні за співробітництво з Держприкордонслужбою, організовують задоволення релігійних потреб особового складу силами місцевих священнослужителів своїх релігійних організацій. При цьому зазначені священнослужителі повинні відповідати вимогам до військових священиків (капеланів), визначеним у пункті 4 цього розділу.

17. Священнослужитель за погодженням з уповноваженим релігійної організації, відповідальним за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби, укладає з органом Держприкордонслужби трудовий договір.

18. Військові священики (капелани) взаємодіють з командуванням з питань дотримання розпорядку дня військових підрозділів, організації та забезпечення своєї діяльності серед військовослужбовців, користування капітальними культовими спорудами на території військових частин.

19. Органи Держприкордонслужби:

сприяють діяльності військових священиків (капеланів);

визначають час, інші умови проведення богослужінь, обрядів або церемоній;

можуть надавати посадовим особам з питань СВД(К) пропозиції щодо кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

забезпечують військових священиків (капеланів) службовим приміщенням (робочим місцем), обладнаним внутрішнім зв'язком;

сприяють реалізації права військовослужбовців на задоволення релігійних потреб в установлений розпорядком дня час;

сприяють взаємодії між військовими священиками (капеланами) різних релігійних організацій в Держприкордонслужбі;

у встановленому законодавством порядку сприяють спорудженню і обладнанню капітальних та мобільних (польових) культових споруд.

20. Культова будівля і майно, що знаходяться на території підрозділу, можуть надаватися у спільне користування військовим священикам (капеланам) для задоволення релігійних потреб військовослужбовців за їх згодою.

21. В органі Держприкордонслужби, де виконують свої обов'язки двоє і більше військових священиків (капеланів), за рішенням посадової особи з питань СВД(К) можуть бути призначені старші військові священики (капелани).

22. Старшим військовим священиком (капеланом) органу Держприкордонслужби може бути військовий священик (капелан), який має досвід роботи на посаді військового священика (капелана) не менше одного року.

23. Старший військовий священик (капелан) органу Держприкордонслужби призначається строком на один рік.

24. Якщо в органі Держприкордонслужби виконують свої обов'язки військові священики (капелани) різних релігійних організацій, має бути забезпечено почергове обіймання посади старшого військового священика (капелана) представниками різних релігійних організацій.

25. Старший військовий священик (капелан), крім виконання обов'язків військового священика (капелана):

взаємодіє з посадовою особою з питань СВД(К) щодо організації задоволення релігійних потреб військовослужбовців;

узагальнює та подає за формами, установленими Адміністрацією Держприкордонслужби, звітність та аналіз проблемних питань діяльності військових священиків (капеланів);

представляє військових священиків (капеланів) органам Держприкордонслужби.

26. Військовий священик (капелан) звільняється з роботи у випадках, передбачених законодавством України про працю.

V. Вирішення спірних питань міжконфесійних відносин та інформування щодо порушень вимог цього Положення

1. При виникненні проблемних питань міжконфесійних відносин між військовими священиками (капеланами) різних релігійних організацій вирішення таких питань має відбуватися шляхом консенсусу із залученням третьої сторони (за згодою).

У випадку неможливості досягти порозуміння посадова особа з питань СВД(К) доповідає про конфлікт згідно з підпорядкованістю до Адміністрації Держприкордонслужби включно.

СВД(К) Адміністрації Держприкордонслужби інформує уповноважених від релігійних організацій, відповідальних за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби, чиї військові священики (капелани) виступають сторонами конфлікту.

СВД(К) приймає рішення з цього питання з урахуванням пропозицій, поданих відповідними представниками релігійних організацій.

2. При виникненні проблемних питань міжконфесійних відносин між військовим священиком (капеланом) однієї релігійної організації та групою військовослужбовців Держприкордонслужби, які сповідують інше (конфесійне) вчення, військове командування або учасники конфлікту мають негайно повідомити посадових осіб з питань СВД(К) регіональних управлінь та Адміністрації Держприкордонслужби.

У такому випадку до вирішення ситуації обов'язково залучається уповноважений від релігійної організації, відповідальний за співробітництво з Адміністрацією Держприкордонслужби, військовий священик (капелан) якої є однією зі сторін конфлікту.

3. При виникненні проблемних питань міжконфесійних відносин між військовим священиком (капеланом) однієї релігійної організації та окремим військовослужбовцем Держприкордонслужби, який сповідує інше релігійне (конфесійне) вчення, проблемна ситуація вирішується на рівні посадових осіб з питань СВД(К) регіональних управлінь Держприкордонслужби із залученням військового священика (капелана) релігійної організації до якої належить військовослужбовець.

4. За наявності фактів порушення військовим священиком (капеланом) вимог цього Положення інформація про це подається в порядку підпорядкованості до посадових осіб з питань СВД(К).