Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів
№ 393 від 28.03.2016
№ 813 від 07.09.2016
№ 469 від 04.05.2018
№ 283 від 10.06.2020
№ 790 від 21.12.2020}
Відповідно до статей 4, 6, 7, 8, 10, 12, 25, пунктів 92 - 95 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154.
3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку (Чмерук М.О.) в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Макеєву О.Л. та в. о. Голови Державної фіскальної служби України Мокляка М.В.
ПОГОДЖЕНО: Перший заступник Голови Перший заступник Голови Президент Спілки орендарів В.о. директора виконавчої дирекції В.о. директора Виконавчої дирекції Голова правління Пенсійного фонду України В.о. Голови Державної фіскальної служби України Голова Державної казначейської служби України Голова Державної регуляторної служби України Міністр соціальної політики України |
О. Зарудний М.В. Мокляк Т.Я. Слюз К.М. Ляпіна П. Розенко |
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
1. Ця Інструкція врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.
2. Дія цієї Інструкції поширюється на страхувальників, зазначених у частині першій статті 4 Закону, на яких відповідно до цього Закону покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, і не поширюється на осіб, зазначених у частинах 4, 5 та 6 статті 4 Закону, за умови дотримання ними вимог, визначених у цих частинах цієї статті, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску.
3. У цій Інструкції терміни вживаються у значеннях, визначених Законом.
1. Перелік платників єдиного внеску, на яких покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, визначений частиною першою статті 4 Закону.
2. Платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5, 51 та 15 частини першої статті 4 Закону, є для себе одночасно страхувальниками і застрахованими особами.
3. Платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 1 та 16 частини першої статті 4 Закону, є страхувальниками для застрахованих осіб.
III. База нарахування та розміри єдиного внеску
1. База нарахування єдиного внеску та розміри єдиного внеску для платників, зазначених у частині першій статті 4 Закону, на яких поширюється дія цієї Інструкції, визначено статтею 7 Закону.
2. Особливості визначення бази нарахування єдиного внеску для деяких категорій платників, визначених частиною першою статті 4 Закону:
1) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону, які не мають основного місця роботи, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Якщо платники, зазначені у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) і 5 частини першої статті 4 Закону, мають основне місце роботи, то такі платники звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за них у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
При цьому, якщо роботодавцем за таких осіб було сплачено страховий внесок за місяці звітного періоду у розмірі менше ніж мінімальний страховий внесок, то такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Особи, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб - підприємців.
Такі особи визначають базу нарахування єдиного внеску як фізичні особи - підприємці у порядку, визначеному статтею 7 Закону, залежно від категорії платника єдиного внеску;
2) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Якщо платники, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, мають основне місце роботи, то такі платники звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за них у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
При цьому, якщо роботодавцем за таких осіб було сплачено страховий внесок за місяці звітного періоду у розмірі менше ніж мінімальний страховий внесок, то такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
3) для платників, зазначених у пункті 51 частини першої статті 4 Закону, єдиний внесок встановлюється в розмірі 22 відсотків на суму розподіленого доходу (прибутку), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, отриманого таким платником від чистого оподаткованого прибутку фермерського господарства, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Базою нарахування єдиного внеску є розподілений дохід (прибуток), отриманий такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховуються календарні місяці, в яких отримано такий дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
4) особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови дотримання ними вимог, визначених частиною четвертою статті 4 Закону. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови дотримання ними вимог, визначених частиною шостою статті 4 Закону. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
5) пільговий розмір єдиного внеску для платників єдиного внеску, визначених частиною першою статті 4 Закону та умови його застосування:
єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону, встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону бази нарахування єдиного внеску, крім:
підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю,- для яких єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю;
підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці,- для яких єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 5,3 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а також суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці,- для яких єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 5,5 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.
Для можливості застосування платником пільгової ставки єдиного внеску необхідно підтвердити встановлення працівнику інвалідності.
Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо платниками, зазначеними в абзацах другому - четвертому пункту 3 цього розділу цієї Інструкції.
Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених абзацами другим - четвертим пункту 3 цього розділу цієї Інструкції, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії) та закінчується датою припинення інвалідності;
6) нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць:
для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:
заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;
заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи - підприємця, у тому числі тієї, яка обрала спрощену систему оподаткування, де застосовується ставка 8,41 відсотка;
заробітної плати (доходів) всіх працівників всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3 відсотка;
заробітної плати (доходів) працівників з інвалідністю підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, де застосовується ставка 5,5 відсотка;
заробітної плати працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати відповідно до пункту 18 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки».
IV. Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску
1. Нарахування єдиного внеску платниками здійснюється відповідно до статті 7 Закону, порядок обчислення і сплати - до статті 9 Закону.
2. Особливості нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску окремими платниками такого внеску, а також порядок звільнення від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону, деяких категорій платників:
1) при обчисленні єдиного внеску платниками, зазначеними в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону, за осіб, зазначених в абзацах восьмому - тринадцятому пункту 1 частини першої статті 4 Закону, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб», у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожну особу за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування допомоги, компенсації або грошового забезпечення, на які нараховується єдиний внесок;
2) нарахування єдиного внеску платниками, зазначеними в пункті 1 частини першої статті 4 Закону (крім тих, які є страхувальниками для осіб, зазначених у абзацах дев’ятому, одинадцятому - тринадцятому пункту 1 частини першої статті 4 Закону.
Нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо таким чином:
визначається середньоденний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами шляхом ділення нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона нарахована;
визначається сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, що припадає на кожен місяць окремо, шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована;
визначається сума єдиного внеску для роботодавця шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір єдиного внеску, встановлений Законом для зазначеної категорії платників (22 відсотки, 8,41 відсотка, 5,3 відсотка, 5,5 відсотка).
Сплата єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється з усієї суми нарахованої допомоги в місяці, у якому були здійснені нарахування.
Нарахування єдиного внеску здійснюється платниками єдиного внеску в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом, що по роках дорівнювала:
до 01 жовтня 2011 року п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок;
з 01 жовтня 2011 року - сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок;
з 01 січня 2016 року - двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок;
з 01 січня 2018 року - п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої Законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Застосування максимальної величини при нарахуванні єдиного внеску на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.
Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування.
Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713;
3) нарахування та сплата єдиного внеску платниками єдиного внеску, визначеними абзацами третім та четвертим пункту 1 частини першої статті 4 Закону, які були призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби та мають найманих працівників.
Якщо платники єдиного внеску, визначені абзацами третім та четвертим пункту 1 частини першої статті 4 Закону, мають найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, їх зобов’язання, визначені пунктами 1 (крім сплати єдиного внеску), 2–6, 10, 12 частини другої статті 6 Закону, здійснює така уповноважена особа.
Зазначені платники протягом 10 днів після демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації) подають до податкових органів заяву за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується демобілізованою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації) без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізовані особи, визначені абзацами третім та четвертим пункту 1 частини першої статті 4 Закону, якщо вони не є роботодавцями, у заяві, передбаченій в абзаці третьому цього підпункту, зазначають дані про нарахований уповноваженою особою єдиний внесок на суму таких виплат протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
При цьому платники єдиного внеску, визначені абзацами третім та четвертим пункту 1 частини першої статті 4 Закону, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби не звільняються від виконання своїх обов’язків платників єдиного внеску, якими вони є відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону.
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду;
4) обчислення сум єдиного внеску платниками, зазначеними в пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону.
Обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток);
5) обчислення єдиного внеску платниками, зазначеними в пункті 51 частини першої статті 4 Закону, у тому числі у разі отримання ними додаткової фінансової підтримки відповідно до статті 131 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»:
обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється після отримання частки розподіленого доходу (прибутку) від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році та за результатами перевірки діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру частки такого розподіленого доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховуються місяці, протягом яких такий дохід отриманий.
Якщо зазначені платники отримують додаткову фінансову підтримку відповідно до статті 131 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», вони сплачують єдиний внесок з урахуванням положень Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565.
З 01 січня 2020 року у разі, коли за підсумками звітного року не надано доплату у повному обсязі, податковий орган відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 25 Закону протягом п’яти робочих днів інформує про це платників, визначених пунктом 51 частини першої статті 4 Закону, які є отримувачами додаткової фінансової підтримки, повідомленням-розрахунком за формою згідно з додатком 2 до цієї Інструкції, в якому зазначається розрахунок суми такої недоплати, яка підлягала доплаті за календарний рік;
6) порядок звільнення від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону, платників єдиного внеску, зазначених в пунктах 4, 5, якщо вони не є роботодавцями, та пункті 51 частини першої статті 4 Закону протягом особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та на період їх незаконного позбавлення волі.
Протягом особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях платники, визначені пунктами 4, 5, якщо вони не є роботодавцями, та пунктом 51 частини першої статті 4 Закону, звільняються від виконання своїх обов’язків:
у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу,- з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію);
у разі незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - з першого календарного дня місяця незаконного позбавлення волі до останнього календарного дня місяця, в якому платника було визволено або завершено його лікування (реабілітацію), необхідні після визволення.
Підставою для звільнення від сплати єдиного внеску у випадках, зазначених у пункті 7 розділу IV цієї Інструкції, є заява:
фізичної особи - підприємця (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, члена фермерського господарства) та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації).
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду;
фізичної особи - підприємця (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, члена фермерського господарства) або члена сім’ї та копії документів, що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника, які подаються до податкового органу протягом 90 днів після звільнення або після закінчення лікування (реабілітації).
Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується копією відповідної довідки (виписки) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи;
7) обчислення та сплата єдиного внеску платниками, зазначеними в пункті 16 частини першої статті 4 Закону, за непрацюючого іншого з подружжя, який направляється за кордон разом з працівником дипломатичної служби за місцем довготермінового відрядження такого працівника.
Обчислення та сплата єдиного внеску зазначеними платниками за непрацюючого іншого з подружжя, який направляється за кордон разом з працівником дипломатичної служби за місцем довготермінового відрядження такого працівника, здійснюється відповідно до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 164;
8) обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону, у разі зняття їх з обліку в податкових органах:
для платників, зазначених у пункті 4 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої статті 4 Закону, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;
для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів,
що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;
для платників, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому особою припинено незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів,
що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;
для платників, зазначених у пункті 51 частини першої статті 4 Закону, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня, наступного за днем закінчення попереднього звітного періоду, до місяця, в якому платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільненої від сплати єдиного внеску, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону включно.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів,
що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.
При цьому зазначені платники користуються правами, виконують обов’язки та несуть відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася ними як платниками єдиного внеску.
3. Єдиний внесок, що підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника зобов’язання щодо сплати єдиного внеску до дня внесення податковим органом даних про такого платника до реєстру страхувальників, сплачується (стягується) на загальних підставах за зазначений період.
4. У разі зміни класу професійного ризику виробництва за період до 01 січня 2016 року платник самостійно здійснює перерахунок єдиного внеску за минулі періоди, виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок.
Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою єдиного внеску за розміром, встановленим раніше, та нарахованою сумою єдиного внеску за встановленим розміром за зазначений період) платник відображає у звіті, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, який подається ним за звітний період.
5. Обчислення єдиного внеску податковими органами здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, яка подається до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
6. У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених в цій Інструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
7. Податкові органи використовують дані, зазначені в повідомленні про зміну класу професійного ризику виробництва за період до 01 січня 2016 року, отриманому від Фонду соціального страхування, для здійснення контролю за правильністю відображення донарахованих (зменшених) сум єдиного внеску в звітності, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, яка подається до податкових органів, відповідно до встановлених класів професійного ризику виробництва за періоди, зазначені в повідомленні.
V. Добровільна сплата єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь
1. Порядок укладення договорів про добровільну сплату врегульовано статтею 10 Закону.
2. Перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено частиною першою статті 10 Закону.
3. Особливості порядку укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування:
1) особи, визначені частиною першу статті 10 Закону, подають до податкових органів за місцем проживання:
заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до цієї Інструкції;
копію трудової книжки (за наявності);
виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
копію документа, що посвідчує особу.
Особи, зазначені в абзаці третьому частини першої статті 10 Закону, надають також до податкового органу документ, що підтверджує їх членство в особистому селянському господарстві;
2) податковий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) в випадках, передбачених частиною сьомою статті 10 Закону;
3) з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей податковими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 4 до цієї Інструкції;
4) за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і у разі отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), після перевірки викладених у заяві відомостей податковими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 до цієї Інструкції.
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
3. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними в пункту 15 частини першої статті 4 Закону:
1) платники, зазначені в пункту 15 частини першої статті 4 Закону, обчислюють єдиний внесок відповідно до статті 8 Закону (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою статті 10 Закону);
2) зазначені платники сплачують єдиний внесок щомісяця в розмірі, встановленому в договорі про добровільну участь, до 20 числа місяця, що настає за місяцем, за який він сплачується (крім осіб, які здійснюють одноразову сплату);
3) сплачені суми єдиного внеску в разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звітності, що містить відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь.
4. Оформлення договорів про добровільну участь.
У договорі про добровільну участь зазначаються:
відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку:
прізвище, ім’я, по батькові особи, за яку сплачується єдиний внесок;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;
умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до Закону;
права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
інші умови за згодою сторін або передбачені Типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
дата набрання чинності договором.
5. Особливості звільнення від виконання обов’язків щодо сплати єдиного внеску в строки, визначені договором про добровільну участь платників, визначених частиною першою статті 10 Закону:
1) платники, визначені частиною першою статті 10 Закону, протягом особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на весь період незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, звільняються від виконання обов’язків щодо сплати єдиного внеску в строки, визначені цим договором і Законом, у разі:
призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу,- з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію);
незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - з першого календарного дня місяця незаконного позбавлення волі до останнього календарного дня місяця, в якому платника було визволено або завершено його лікування (реабілітацію), необхідні після визволення.
Підставою для такого звільнення є заява особи, яка:
бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення лікування (реабілітації);
бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та копії документів, що підтверджуються даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника, які подаються до податкового органу протягом 90 днів після звільнення або після закінчення лікування (реабілітації).
Невиконання обов’язків у зазначених випадках щодо сплати єдиного внеску в строки, визначені договором про добровільну участь, не вважається порушенням умов договору (крім договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата внеску)) і не є підставою вважати договір таким, умови якого не виконано.
Період, за який сплачено єдиний внесок, відповідно до укладеного договору про добровільну участь буде зараховано до страхового стажу тільки за умови подання звітності, що містить відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті.
Надалі така особа матиме право на укладення договору про добровільну участь.
З платниками, визначеними пунктом 15 частини першої статті 4 Закону, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або яких незаконно позбавлено волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не розриватиметься укладений договір про добровільну участь як такий, за яким не виконано умов до моменту їх демобілізації, визволення або після закінчення лікування (реабілітації) у разі надання до податкового органу:
відповідним державним органом протягом 10 днів після мобілізації таких осіб - копії військового квитка або копії документа із зазначенням даних про призов таких осіб на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
платником єдиного внеску або членом сім’ї (у визначенні, наведеному в підпункті 14.1.263 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України) особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування,- заяви та копії документів, що підтверджуються даними державного правоохоронного органу спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.
VI. Порядок стягнення заборгованості з платників
1. До платників, які не виконали визначені Законом обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
2. У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
3. Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
4. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.
Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Платникам єдиного внеску, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті та подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, вимоги про сплату боргу (недоїмки) можуть надсилатися в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Вимога про сплату боргу (недоїмки), що надсилається в електронній формі у день її формування в ІТС, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки, після чого надсилається в електронний кабінет засобами ІТС з одночасним надісланням платнику єдиного внеску на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.
Інформація про дату і час надсилання та доставки вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі в електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана у електронному вигляді, в тому числі у вигляді квитанції про доставку у текстовому форматі.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі вважається належним чином надісланою, якщо її надіслано в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», за умови, якщо отримано квитанцію про доставку вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронний кабінет.
У разі неотримання податковим органом квитанції про доставку вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така вимога у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається платнику єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом одинадцятим цього пункту для надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі.
При цьому строк доставки вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі в електронний кабінет не зараховується до строку надіслання такої вимоги.
На вимогу платника, який отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі, податковий орган надає таку вимогу у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) від платника єдиного внеску.
Дата надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) проставляється:
службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги у паперовій формі під підпис. Проставляється на обох примірниках вимоги;
працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить стягнення недоїмки, після отримання від працівника структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або посадової (службової) особи, якій надані повноваження на виконання такої функції, повідомлення про вручення поштового відправлення (повернення поштового відправлення із зазначенням причин невручення) - у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до другого примірника вимоги про сплату боргу (недоїмки);
ІТС - у разі надсилання вимоги в електронній формі до електронного кабінету. Проставляється в електронному документі.
Датою вручення платнику єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки вимоги платнику єдиного внеску. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв’язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику другий примірник такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та:
якщо вимога податкового органу скасовується чи змінюється судом, підшивається і примірник (копія) рішення суду до справи платника поряд з другим примірником вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд;
у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених статтею 25 або іншими положеннями Закону, підшивається і копія рішення про списання.
5. Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до податкового органу вищого рівня або суду платник зобов’язаний одночасно письмово повідомити податковий орган, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):
пред’являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»;
надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Якщо платник частково сплатив суми недоїмки та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред’являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред’явлення.
До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, на вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними ІТС включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.
У зазначених випадках податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення податкового органу з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
6. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
7. Якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:
позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред’явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред’явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред’явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;
позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред’явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред’явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
8. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
9. Списанню підлягає борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у разі:
повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв’язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника;
смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов’язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.
Списанню підлягають суми нарахованого єдиного внеску, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені, що обліковуються за даними ІТС.
10. До документів, що підтверджують наявність підстав для проведення списання, належать:
у разі повної ліквідації юридичної особи - повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи;
у разі смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її в судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною - копія свідоцтва про смерть фізичної особи, чи повідомлення державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті, оголошення померлою, визнання безвісно відсутньою, чи копія рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, недієздатною або оголошення померлою.
11. Податкові органи проводять списання недоїмки з єдиного внеску на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, у якому перебуває на обліку платник єдиного внеску, про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску за формою згідно з додатком 10 до цієї Інструкції щомісяця протягом 10 робочих днів, що настають за місяцем, у якому надійшли документи, зазначені в пункті 10 цього розділу.
Рішення про списання боргу (недоїмки) долучається до справи платника та вноситься до ІТС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
12. Якщо фізична особа, яка в судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється, або якщо фізичну особу, яку в судовому порядку було визнано недієздатною, в судовому порядку визнають дієздатною, списаний борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску таких осіб підлягає відновленню та стягненню в загальному порядку, починаючи з дня відновлення такого боргу (недоїмки), про що керівник податкового органу або його заступник, або уповноважена особа виносить рішення.
13. Положення цього розділу застосовуються із особливостями, визначеними пунктом 92 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
14. Положення цього розділу зупиняються для платників, визначених пунктами 4, 5, якщо вони не є роботодавцями, та пунктом 51 пункту 1 статті 4 Закону, на весь строк їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Підставою для такого зупинення є заява члена сім’ї (у визначенні, наведеному в підпункті 14.1.263 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України) або платника єдиного внеску, що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника, яка подається до податкових органів.
1. За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
2. Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», за формою згідно з додатком 11 до цієї Інструкції.
Підставою для прийняття цього рішення є акт про зазначене порушення, що складається в довільній формі;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).
Для платників, зазначених у пунктах 1 та 16 частини першої статті 4 Закону, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у пунктах 4-51 частини першої статті 4 Закону,- календарний квартал;
3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від податкового органу або в якому він подав звітність, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у порядку та розмірах, визначених в абзацах першому та другому цього підпункту.
Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:
визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, у яких вони виявлені;
визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного цим підпунктом.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску;
4) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, за формою згідно з додатком 14 до цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт документальної перевірки платника єдиного внеску;
5) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок, за формою згідно з додатком 15 до цієї Інструкції.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску;
6) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (зі змінами), податковим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом, за формою згідно з додатком 16 до цієї Інструкції.
7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 Кодексу.
3. Податкові органи відповідно до частини дванадцятої статті 25 Закону застосовують до банків такі фінансові санкції:
1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки податкових органів, або на єдиний рахунок сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у підпунктах 1–5 пункту 2 цього розділу, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (не перерахованих) сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки податкових органів сум єдиного внеску, фінансових санкцій за формою згідно з додатком 17 до цієї Інструкції. Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта про порушення, який складається в довільній формі, на підставі акта документальної перевірки платника єдиного внеску;
2) у разі якщо банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів без одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 Закону, за формою згідно з додатком 18 до цієї Інструкції.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта про порушення, який складається в довільній формі, на підставі акта документальної перевірки платника єдиного внеску.
4. Факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені в підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа податкового органу оформлює актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.
5. На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені:
документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням);
вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком;
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону, зобов’язані самостійно обчислити ці внески, і сплатити їх з нарахуванням пені.
Самостійно обчислені внески та сума самостійно розрахованої пені відображаються у звітності, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску.
сума недоїмки або сума своєчасно несплачених сум страхових внесків станом на 20 січня 2021 року становить 9000 гривень.
Платник 04 лютого 2021 року здійснює сплату платежу в сумі 5000 гривень. На фактично сплачену суму недоїмки (5000 грн) нараховується пеня.
Сума пені розраховується за такою формулою:
де | Y | - | сума пені, що нараховується на фактично сплачену суму недоїмки зі сплати єдиного внеску (округлюється до другого десяткового знака); |
S | - | фактично сплачена сума недоїмки зі сплати єдиного внеску; | |
K | кількість днів прострочення платежу; | ||
0,1 % | - | ставка для нарахування пені згідно з частиною десятою статті 25 Закону. |
Y = 5000 × 15 × 0,1 %, Y = 75,00.
Таким чином, нарахована платнику пеня складає 75 грн 00 коп.
6. За несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки податкових органів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 2 цього розділу, банкам нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожен день прострочення їх перерахування (зарахування).
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем списання з рахунку платника відповідних коштів (внесення відповідного платежу готівкою), до дня його фактичного перерахування (зарахування) банками на рахунки податкових органів або на єдиний рахунок з дотриманням строків, передбачених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
7. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа податкового органу.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.
Перший примірник рішення, одночасно з розрахунком такого рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в податковому органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції.
Нумерація рішень у журналі - в порядку зростання в межах календарного року.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення.
Дата надсилання (вручення) проставляється в рішенні про нарахування пені та застосування штрафів:
службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення рішення про нарахування пені та застосування штрафів під підпис;
працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції,- у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до рішення про нарахування пені та застосування штрафів;
ІТС контролюючого органу - у разі направлення рішення про нарахування пені та застосування штрафів до електронного кабінету платника (для платників, які пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та обрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі).
Якщо платник на день надсилання йому податковим органом рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.
У разі якщо неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску в день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
8. Суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до податкового вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного податкового органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.
9. Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим податковим органом або судом рішення у справі.
Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо застосування фінансових санкцій пов’язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми боргу (недоїмки).
10. Рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.
11. У разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом 10 календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний податковий орган про його оскарження, то таке рішення податковий орган:
вносить до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред’являє його до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
надсилає його в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).
12. Суми штрафів та нарахованої пені, застосовані за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.
13. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
14. Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України відповідно до норм статей 25, 26 Закону.
15. Положення цього розділу застосовуються із особливостями, визначеними абзацом другим частини четвертої статті 25 та пунктом 92 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
16. Положення цього розділу зупиняються для платників, визначених пунктами 4, 5, якщо вони не є роботодавцями, та пунктом 51 пункту 1 статті 4 Закону, на весь строк їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Підставою для такого зупинення є заява члена сім’ї (у визначенні, наведеному в підпункті 14.1.263 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України) або платника єдиного внеску, що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника, яка подається до податкових органів.
{Інструкція в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018, № 790 від 21.12.2020}
Додаток 1 |
{Додаток 1 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018, № 790 від 21.12.2020}
Додаток 2 |
{Додаток 2 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018, № 283 від 10.06.2020, № 790 від 21.12.2020}
Додаток 3 |
{Додаток 3 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018, № 790 від 21.12.2020}
Додаток 4 |
ТИПОВИЙ ДОГОВІР
про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування
{Додаток 4 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 5 |
ТИПОВИЙ ДОГОВІР
про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску)
{Додаток 5 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 6 |
ВИМОГА
про сплату боргу (недоїмки)
{Додаток 6 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 7 |
ВИМОГА
про сплату боргу (недоїмки)
{Додаток 7 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 8 |
РЕЄСТР
виданих вимог про сплату боргу (недоїмки)
{Додаток 8 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018, № 790 від 21.12.2020}
Додаток 9 |
ПОВІДОМЛЕННЯ
про погашення (сплату) боргу (недоїмки)
{Додаток 9 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018, № 790 від 21.12.2020}
Додаток 10 |
РІШЕННЯ
про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску
{Додаток 10 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018, № 790 від 21.12.2020}
Додаток 11 |
РІШЕННЯ
про застосування штрафних санкцій за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»
{Додаток 11 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 12 |
РІШЕННЯ
про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску
{Додаток 12 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 13 |
РІШЕННЯ
про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску
{Додаток 13 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 14 |
РІШЕННЯ
про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок
{Додаток 14 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 15 |
РІШЕННЯ
застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат(авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок
{Додаток 15 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 16 |
РІШЕННЯ
про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
{Додаток 16 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 17 |
РІШЕННЯ
про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки податкових органів сум єдиного внеску, фінансових санкцій
{Додаток 17 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 18 |
РІШЕННЯ
про застосування штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
{Додаток 18 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 283 від 10.06.2020; в редакції Наказу Міністерства фінансів № 790 від 21.12.2020}
Додаток 19 |
ЖУРНАЛ
обліку рішень про застосування фінансових санкцій
{Додаток 19 в редакції Наказів Міністерства фінансів № 393 від 28.03.2016, № 469 від 04.05.2018, № 790 від 21.12.2020}
