Про державну підтримку сільського господарства України

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 49, ст.527)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2657-IV від 16.06.2005, ВВР, 2005, № 29, ст.381
№ 401-V від 30.11.2006, ВВР, 2007, № 4, ст.36
№ 922-VI від 04.02.2009, ВВР, 2009, № 26, ст.323 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 29-рп/2009 від 24.11.2009
№ 1447-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 43, ст.638
№ 1782-VI від 22.12.2009, ВВР, 2010, № 9, ст.85
№ 2373-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.493
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160
№ 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272
№ 4216-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 31, ст.383
№ 4391-VI від 09.02.2012, ВВР, 2012, № 41, ст.491
№ 5060-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.295
№ 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80
№ 5518-VI від 06.12.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.90
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 79-IX від 12.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.277
№ 87-VIII від 13.01.2015, ВВР, 2015, № 10, ст.57
№ 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133
№ 1791-VIII від 20.12.2016, ВВР, 2017, № 4, ст.42
№ 2497-VIII від 10.07.2018, ВВР, 2018, № 37, ст.276
№ 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 465-IX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № 30, ст.206
№ 985-IX від 05.11.2020}

{У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики", "державний продовольчий резерв", "мінімальна закупівельна ціна", "максимальна закупівельна ціна", "мінімальна та максимальна закупівельна ціна" та "біржовий договір" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики", "державний інтервенційний фонд", "мінімальна інтервенційна ціна", "максимальна інтервенційна ціна", "мінімальна та максимальна інтервенційна ціна" та "біржовий договір (контракт)" у відповідному відмінку і числі, а слова "аграрна біржа" у всіх відмінках замінено словами "Аграрна біржа" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009}

{У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Цілі та сфера застосування Закону

1.1. Цей Закон визначає основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення.

{Пункт 1.1 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4391-VI від 09.02.2012}

1.2. Цей Закон не регулює питання, визначені Земельним кодексом України.

1.3. Основи державної політики підтримки страхування сільськогосподарської продукції регулюються Законом України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою".

{Статтю 1 доповнено пунктом 1.3 згідно із Законом № 4391-VI від 09.02.2012}

Стаття 2. Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

2.1. Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу", яка підпадає під регулювання норм такого закону і статей 279-282 Господарського кодексу України (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) та надає послуги суб'єктам господарювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними.

2.2. Аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів щодо сільськогосподарської продукції.

2.3. Базовий актив - вартісний вираз права на придбання або продаж окремого об'єкта державного цінового регулювання на строкових умовах.

2.4. Біржовий рахунок - пасивно-активний рахунок, відкритий у розрахунково-кліринговій системі біржі.

{Пункт 2.5 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 2.51 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 2.6 статті 2 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

2.7. Маркетинговий період - період, який розпочинається з місяця, у якому починає поставлятися (продаватися) окремий вид продукції рослинництва відповідного врожаю, та закінчується останнім числом місяця, що передує місяцю, в якому починає поставлятися (продаватися) такий самий вид продукції рослинництва наступного врожаю. Для інших видів сільськогосподарської продукції маркетинговий період дорівнює одному бюджетному (фінансовому) року.

З метою фінансового та бюджетного планування маркетинговий період має бути кратним повному календарному місяцю.

2.8. Місцеві потреби - потреби територіальної громади в обсягах сільськогосподарської продукції для їх споживання бюджетними установами та організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету у межах власних або делегованих повноважень такої територіальної громади.

2.9. Моніторинг аграрного ринку - система регулярних спостережень на аграрному ринку, що здійснюється протягом маркетингового періоду шляхом збирання, оброблення, аналізу та висвітлення інформації про ціни попиту і обсяги товарних пропозицій на сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки з метою характеристики поточного стану ринку, прогнозування та підготовки пропозицій.

{Пункт 2.9 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

2.10. Негайна поставка (далі - спот) - поставка товару на організованому аграрному ринку на умовах, що передбачають передання у власність або розпорядження такого товару контрагенту протягом п'яти робочих днів, наступних за днем укладення відповідного цивільно-правового договору, при виконанні таким контрагентом його умов.

2.11. Обставини непереборної сили - обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов'язаного з несплатою їх вартості.

2.12. Організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі.

2.13. Продовольча безпека - захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності.

2.14. Ризики організованого аграрного ринку - ризики невиконання умов біржових договорів (контрактів), які поділяються на системні та стандартні:

а) системний аграрний ризик - ризик масового невиконання умов біржових договорів (контрактів), що виникає внаслідок дії обставин непереборної сили, який неможливо забезпечити як біржовими гарантіями, так і заходами державного цінового регулювання, визначеними цим Законом;

б) стандартний аграрний ризик - ризик, що не є системним та забезпечується системою біржових гарантій та/або заходами державного цінового регулювання.

Зазначена класифікація ризиків використовується виключно для цілей цього Закону.

2.15. Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

{Абзац перший пункту 2.15 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).

{Абзац третій пункту 2.15 статті 2 виключено на підставі Закону № 2756-VI від 02.12.2010}

Норми цього пункту не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (код УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30).

{Пункт 2.15 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

2.151. Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

До сільськогосподарських товаровиробників також належать сімейні фермерські господарства, зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

{Пункт 2.151 статті 2 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.151 згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}

2.152. Сільськогосподарське підприємство - юридична особа, що є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні пункту 2.151 цієї статті.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.152 згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}

2.16. Дериватив - стандартний документ, що відповідає визначенню, наведеному у Податковому кодексі України.

{Пункт 2.16 в редакції Закону № 2856-VI від 23.12.2010}

2.17. Торгова (біржова) сесія - період часу, який розпочинається від моменту відкриття біржових торгів та закінчується моментом їх закриття.

2.18. Торгова секція - частина Аграрної біржі, де об'єктом біржової торгівлі виступають товарні деривативи (крім форварду) або об'єкти державного цінового регулювання, призначені для їх експорту.

2.19. Умови поставки - умови, визначені у договорах (контрактах), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.

{Абзац перший пункту 2.19 статті 2 в редакції Закону № 5060-VI від 05.07.2012}

Якщо товар продається або придбавається на Аграрній біржі, то базисом поставки такого товару для цілей визначення його ціни вважається франко-склад.

{Абзац другий пункту 2.19 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009}

{Пункт 2.20 статті 2 виключено на підставі Закону № 2856-VI від 23.12.2010}

{Пункт 2.21 статті 2 виключено на підставі Закону № 4391-VI від 09.02.2012}

2.22. Ціна пропозиції - ціна, офіційно заявлена продавцем (товаровиробником), яка зумовлює безвідкличну пропозицію продажу заявленого товару.

{Пункт 2.22 статті 2 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

2.23. Ціна попиту - ціна, офіційно заявлена покупцем, яка зумовлює безвідкличну пропозицію придбати заявлений товар на умовах споту, форварду або ф'ючерсу.

2.24. Ціна рівноваги (фіксінг) - ціна, яка встановлюється внаслідок досягнення рівноваги між ціною пропозиції та ціною попиту і зазначається у зареєстрованому біржовому договорі (контракті).

2.25. Податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.25 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020}

2.26. Виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, які здійснюють діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.26 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

2.27. Державний аграрний реєстр - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.27 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

2.28. Сільськогосподарська діяльність - діяльність з:

виробництва продукції рослинництва, зокрема рослинних культур, а також вирощування ягід, фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також її обробки, переробки та/або консервації;

виробництва продукції тваринництва, зокрема свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, хробаків, равликів, молюсків, змій та інших плазунів або слимаків, інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також її обробки, переробки та/або консервації;

залісення, у тому числі створення захисних лісових насаджень, збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробки та консервації;

розведення та/або утримання, та/або вирощування, та/або вилов прісноводної та/або морської риби, жаб, безхребетних, водоростей та інших гідробіонтів;

обробки та/або консервації риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, інших об’єктів аквакультури, дикорослих водоростей;

надання послуг сільськогосподарського характеру (сіяння, збирання врожаю, зберігання сільськогосподарської продукції).

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.28 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

2.29. Суб’єкт агропромислового комплексу - суб’єкт господарювання, що здійснює свою діяльність з виробництва, переробки, збереження та реалізації сільськогосподарської продукції, а також матеріально-технічного обслуговування сільськогосподарського виробництва.

{Статтю 2 доповнено пунктом 2.29 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

Стаття 21. Принципи державної підтримки сільського господарства України

21.1. Принципами державної підтримки сільського господарства України є прозорість та публічність, прогнозованість та послідовність, справедливість та ефективність, цільове спрямування державної підтримки.

21.2. Прозорість та публічність державної підтримки забезпечуються шляхом формування, ведення та надання відкритого доступу до державних реєстрів.

21.3. Прогнозованість та послідовність державної підтримки забезпечуються шляхом створення стабільної законодавчої та нормативно-правової бази з питань стимулювання розвитку агропромислового комплексу.

21.4. Справедливість державної підтримки сільського господарства України забезпечується шляхом пропорційності розподілу державної підтримки та обмеження максимального розміру підтримки на одного виробника сільськогосподарської продукції.

Щорічно за кожним видом державної підтримки один виробник сільськогосподарської продукції з урахуванням пов’язаних з ним осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України може отримати державну підтримку в сумі не більше ніж 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Особа, яка претендує на отримання державної підтримки, передбаченої цим Законом, зобов’язана повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, про всіх пов’язаних з нею осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами державної підтримки, а також про зміни стосовно таких пов’язаних осіб.

21.5. Ефективність державної підтримки сільського господарства України забезпечується шляхом створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, підвищення якості та конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції з метою мінімізації природно-кліматичних та економічних ризиків сільськогосподарського виробництва та гарантування продовольчої безпеки держави.

Цільове спрямування державної підтримки забезпечується пріоритетним наданням державної підтримки малим фермерським господарствам, у тому числі сімейним фермерським господарствам, які мають у власності та/або користуванні не більше 100 га земель сільськогосподарського призначення та річний дохід яких від реалізації продукції не перевищує 5 мільйонів гривень.

Обсяг і види державної підтримки малим фермерським господарствам, у тому числі сімейним фермерським господарствам, на наступний рік розраховуються щороку виходячи з фактичної чисельності таких господарств у поточному році.

Обсяг державної підтримки, що залишився нерозподіленим між малими фермерськими господарствами, у тому числі сімейними фермерськими господарствами, спрямовується на державну підтримку інших виробників сільськогосподарської продукції.

{Розділ I доповнено статтею 21 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

Стаття 22. Державний аграрний реєстр

22.1. Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.

Державний аграрний реєстр ведеться шляхом добровільного внесення виробниками сільськогосподарської продукції достовірних відомостей про себе та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами.

Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Державний аграрний реєстр є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного аграрного реєстру, та компіляцію даних Державного аграрного реєстру належать державі.

Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.

22.2. Державний аграрний реєстр функціонує на принципах:

єдності методології ведення Державного аграрного реєстру;

об’єктивності, достовірності, актуальності та повноти відомостей у Державному аграрному реєстрі;

відкритості та доступності відомостей Державного аграрного реєстру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

відсутності дублювання відомостей інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем;

обов’язковості електронної інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, що містять відомості про виробників сільськогосподарської продукції, за допомогою прикладного програмного інтерфейсу та/або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів шляхом забезпечення технологічної сумісності технічних рішень Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами;

документування всіх відомостей Державного аграрного реєстру;

захищеності інформації Державного аграрного реєстру від несанкціонованого доступу, порушення цілісності відомостей Державного аграрного реєстру, його апаратного чи програмного забезпечення.

22.3. Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:

внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;

ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції відповідно до цього Закону;

внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;

використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;

адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.

Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.

Виробники сільськогосподарської продукції мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем.

Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:

внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;

подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;

користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.

Інформаційна взаємодія Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами здійснюється у спосіб забезпечення доступу до таких реєстрів та кадастрів через Державний аграрний реєстр шляхом внесення до Державного аграрного реєстру реєстраційних (реєстраційних, кадастрових) номерів об’єктів відповідних реєстрів та кадастрів.

Порядок ведення та адміністрування Державного аграрного реєстру, а також перелік відомостей Державного аграрного реєстру затверджуються Кабінетом Міністрів України.

22.4. Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:

на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;

на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;

на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;

на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;

на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.

22.5. Інформація щодо внесених у Державний аграрний реєстр особистих селянських господарств, які не зареєстровані як фізична особа - підприємець або юридична особа:

не є підставою для стягнення з них податків та зборів, крім плати за землю;

використовується органами статистики як офіційна та включається в офіційну статистичну інформацію;

використовується як офіційна при отриманні документів дозвільного та іншого характеру від органів державного управління та органів державної влади.

{Розділ I доповнено статтею 22 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Розділ II виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Розділ III виключено на підставі Закону № 4391-VI від 09.02.2012}

{Зміни до статті 11 див. в Законі № 5462-VI від 16.10.2012}

Розділ IV
ІНШІ ВИДИ ПІДТРИМКИ ВИРОБНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА АГРАРНОГО РИНКУ

{Статтю 12 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

Стаття 13. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу

{Назва статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

13.1. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів

13.1.1. Здешевлення кредитів здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті.

13.1.2. Компенсація лізингових платежів полягає у частковому відшкодуванні сплачених суб'єктами господарювання агропромислового комплексу лізингових платежів за придбані техніку та/або обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу.

{Пункт 13.1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

13.2. Суб'єкт та об'єкт кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів

{Назва пункту 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

13.2.1. Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються особам, які є суб'єктами господарювання агропромислового комплексу.

Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за кредитами, залученими в поточному році, перехідними кредитами, залученими у попередні роки, та/або договорами фінансового лізингу поточного чи попередніх років.

{Абзац другий підпункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Підпункт 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 в редакції Законів № 1447-VI від 04.06.2009, № 4216-VI від 22.12.2011}

13.2.2. Субсидуванню підлягає частина плати (процентів) за кредитом, сума якого використовується за цільовим призначенням на потреби виробництва (на розвиток агропромислового комплексу).

Компенсації підлягає частина лізингових платежів суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, сплачених відповідно до договорів фінансового лізингу техніки та/або обладнання для агропромислового комплексу, що використовуються зазначеними суб'єктами у господарській діяльності.

{Підпункт 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

{Підпункт 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

13.2.3. Кредитна субсидія не надається особі, яка є стороною договору заставної закупівлі зерна (стосовно об'єкта такої закупівлі).

13.3. Розміри кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів

{Назва пункту 13.3 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

13.3.1. Кредитна субсидія надається у порядку та розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України:

а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців;

б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців;

в) для довгострокових кредитів - строком від 36 календарних місяців. При цьому кредитна субсидія за довгостроковими кредитами надається в межах 84 календарних місяців.

{Абзац четвертий підпункту 13.3.1 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

Кредитна субсидія надається:

у національній валюті - у розмірі не менше 1,5 облікової ставки Національного банку України за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами, що діє на день нарахування відсотків за користування кредитами, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами;

в іноземній валюті - у розмірі не менше 10 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами.

Розмір кредитної субсидії щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року.

{Абзац восьмий підпункту 13.3.1 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2373-VI від 29.06.2010}

13.3.2. Кредитна субсидія надається позичальнику щомісяця виходячи з суми фактично сплачених відсотків за відповідний період.

Кредитна субсидія надається за короткостроковими кредитами, залученими:

для поповнення обігових коштів;

{Абзац третій підпункту 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 985-IX від 05.11.2020}

для закупівлі у сільськогосподарських товаровиробників виробленої ними сільськогосподарської продукції.

Кредитна субсидія надається за середньостроковими кредитами, залученими:

для поповнення обігових коштів;

{Підпункт 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва;

для здійснення витрат, пов'язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, а також з переробкою сільськогосподарської продукції.

{Абзац підпункту 13.3.2 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

Кредитна субсидія надається за довгостроковими кредитами, залученими:

для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;

для будівництва та реконструкції виробничих об'єктів (у тому числі оптових ринків сільськогосподарської продукції, сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів).

13.3.3. Кредитна субсидія (державна підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів) здійснюється у розмірі не менш як 90 відсотків банківських відсотків (процентів), за якими отримані кредити в національній та іноземній валюті на будівництво оптових ринків сільськогосподарської продукції, виробничих приміщень, тваринницьких і птахівничих комплексів, а також на будівництво сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів.

{Підпункт 13.3.3 пункту 13.3 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4216-VI від 22.12.2011, № 985-IX від 05.11.2020}

13.3.4. Субсидуванню не підлягають будь-які плати позичальником або від його імені третьою особою на користь кредитора, інші ніж проценти за кредит, залучений від цього кредитора.

Субсидія не надається позичальникам, яких визнано банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, що перебувають у стадії ліквідації.

13.3.5. Компенсація лізингових платежів надається суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за техніку та обладнання, придбані на умовах фінансового лізингу згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, за сплачені:

лізинговий платіж в обсязі 40 відсотків вартості предмета лізингу, до якого належать вітчизняна техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу чи техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу іноземного виробництва, у разі якщо відповідні аналоги не виробляються в Україні;

комісійну винагороду лізингодавцю в розмірі півтори облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування відсотків за користування предметом лізингу, але не вище розмірів, передбачених договорами фінансового лізингу.

Розмір компенсації лізингових платежів щорічно оприлюднюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року.

{Пункт 13.3 статті 13 доповнено підпунктом 13.3.5 згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

{Пункт 13.3 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

13.4. Цільове використання коштів субсидованого кредиту

13.4.1. Короткострокові кредити використовуються виключно на виробничі витрати.

{Підпункт 13.4.1 пункту 13.4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4216-VI від 22.12.2011}

13.4.2. Середньострокові та довгострокові кредити використовуються також для:

{Абзац перший підпункту 13.4.2 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

придбання, у тому числі на умовах фінансового лізингу, основних засобів сільськогосподарського виробництва вітчизняного та іноземного виробництва, аналоги якого не виробляються в Україні, зокрема сільськогосподарської і зрошувальної техніки, а також техніки та обладнання для механізації процесів у тваринництві і птахівництві, обладнання для переробної галузі, обладнання для переробки сільськогосподарських відходів та сировини, відходів заготівлі деревини лісу, у тому числі у біопаливо та інші альтернативні види енергії, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

{Абзац другий підпункту 13.4.2 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

витрат, пов'язаних з будівництвом та реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, у тому числі для забезпечення переробки сільськогосподарських відходів та сировини.

13.4.3. Розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають в установлений законодавством строк центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства, звітність про використання коштів субсидованих кредитів та коштів компенсації лізингових платежів.

{Абзац другий підпункту 13.4.3 пункту 13.4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{Підпункт 13.4.3 пункту 13.4 статті 13 в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

13.4.4. У разі виявлення фактів нецільового використання коштів кредитної субсидії припиняється надання позичальнику будь-якої державної підтримки протягом поточного та наступного бюджетного періоду.

{Пункт 13.4 статті 13 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

13.5. Контроль та стягнення

13.5.1. Контроль за цільовим використанням коштів субсидованих кредитів здійснюється органами державного фінансового контролю.

{Підпункт 13.5.1 пункту 13.5 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

13.5.2. У разі встановлення органами державного фінансового контролю факту незаконного одержання та/або нецільового використання кредитної субсидії та/або компенсації лізингових платежів стягнення здійснюється відповідно до норм чинного законодавства.

{Підпункт 13.5.2 пункту 13.5 статті 13 в редакції Законів № 1447-VI від 04.06.2009, № 4216-VI від 22.12.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}

13.5.3. Порядок обміну інформацією та інших взаємовідносин між органами державного фінансового контролю та податковими органами визначається постановою Кабінету Міністрів України.

{Підпункт 13.5.3 пункту 13.5 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020}

13.6. Бюджетне та нормативне забезпечення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу

13.6.1. Обсяги коштів, що спрямовуються на фінансову підтримку суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, встановлюються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

13.6.2. Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову про режим надання кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів, виходячи з норм цієї статті.

{Пункт 13.6 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4216-VI від 22.12.2011}

Стаття 131. Додаткова фінансова підтримка сімейних фермерських господарств

131.1. Крім передбачених цим Законом видів підтримки, сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі:

0,9 мінімального страхового внеску - перший рік;

0,8 мінімального страхового внеску - другий рік;

0,7 мінімального страхового внеску - третій рік;

0,6 мінімального страхового внеску - четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;

0,4 мінімального страхового внеску - шостий рік;

0,3 мінімального страхового внеску - сьомий рік;

0,2 мінімального страхового внеску - восьмий рік;

0,1 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.

Така фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до пункту 42 розділу VI Бюджетного кодексу.

131.2. Норми пункту 131.1 цієї статті можуть бути застосовані кожним з членів сімейного фермерського господарства, в тому числі головою, один раз.

131.3. Фінансова підтримка надається зазначеному у цій статті сімейному фермерському господарству виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі, не меншій за:

0,1 мінімального страхового внеску - перший рік;

0,2 мінімального страхового внеску - другий рік;

0,3 мінімального страхового внеску - третій рік;

0,4 мінімального страхового внеску - четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;

0,6 мінімального страхового внеску - шостий рік;

0,7 мінімального страхового внеску - сьомий рік;

0,8 мінімального страхового внеску - восьмий рік;

0,9 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.

Порядок надання передбаченої цією статтею фінансової підтримки визначається Кабінетом Міністрів України.

{Закон доповнено статтею 131 згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018}

Стаття 14. Дерегуляція українського ринку сільськогосподарської продукції та заборона дискримінації прав її власників

14.1. Дерегуляція ринку сільськогосподарської продукції

14.1.1. З метою запобігання створенню штучного дефіциту аграрної продукції в агроспоживаючих регіонах та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності на їх території забороняється введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень при переміщенні аграрної продукції та продуктів її переробки по всій території України.

Вважаються недійсними і не підлягають виконанню акти Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо:

{Абзац другий підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

а) обмеження законних прав власників сільськогосподарської продукції на вільне володіння, користування або розпорядження нею;

б) введення будь-яких адміністративних, кількісних або якісних обмежень на безперешкодне та вільне переміщення сільськогосподарської продукції по всій території України та на експорт, за винятком випадків, прямо визначених цим Законом;

в) нав'язування власнику сільськогосподарської продукції конкретних покупців (посередників, переробників) або постачальників сировини, матеріально-технічних ресурсів чи інших товарів (робіт, послуг);

г) запровадження будь-яких видів адміністративного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію (у тому числі в окремих регіонах України), не пов'язаних з виконанням норм цього Закону.

14.1.2. Посадові чи службові особи, які приймають або підписують рішення, визначені у підпункті 14.1.1 цієї статті, чи безпосередньо їх виконують, вважаються такими, що перешкоджають законній підприємницькій діяльності власника сільськогосподарської продукції та умисно перевищують надані ним повноваження, що тягне за собою відповідну службову, адміністративну чи кримінальну відповідальність.

14.1.3. Збитки власників сільськогосподарської продукції, які можуть виникнути внаслідок прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок кошторису на утримання органу, що прийняв таке рішення, з наступним регресним відшкодуванням таких збитків за рахунок посадової або службової особи, зазначеної у підпункті 14.1.2 цієї статті.

14.1.4. Якщо внаслідок прийняття рішень, визначених у підпункті 14.1.1 цієї статті, орган, що їх прийняв, доручає органам охорони правопорядку виконувати чи контролювати виконання такого незаконного рішення, то такі органи правопорядку повинні відмовитися від такого доручення та сповістити про це відповідний орган прокуратури.

14.2. Заборона дискримінації прав власників сільськогосподарської продукції

14.2.1. Вартість електричної та теплової енергії, природного газу, вугілля, води, які поставляються (продаються) виробникам сільськогосподарської продукції, а також вартість послуг (тарифи) з транспортування сільськогосподарської продукції залізничним, авіаційним, водним (річковим чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також з її зберігання, навантаження, перевантаження, перевалки, інших послуг транспортних організацій (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу) встановлюються на рівні, що не перевищує відповідний рівень вартості таких товарів при їх поставці (продажу) іншим особам або рівень вартості таких послуг (тарифів) для продукції, іншої, ніж сільськогосподарська.

14.2.2. Тарифи (плата) за транспортування сільськогосподарської продукції на експорт залізничним, авіаційним, водним (річковим чи морським) та автомобільним видами транспорту, а також за їх зберігання, навантаження, перевантаження, перевалку та інші послуги транспортних (включаючи оренду або іншу плату за використання рухомого складу), припортових, портових чи складських організацій (включаючи елеватори, зернові склади та зерносховища) встановлюються на рівні тарифів, що застосовуються при наданні таких послуг щодо продукції українського виробництва, яка споживається на території України або переміщується транзитом (виходячи з їх найменшої величини). Встановлення будь-яких надбавок, націнок або інших видів платежів, додаткових до такого найменшого тарифу (плати), не припускається.

{Підпункт 14.2.2 пункту 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

14.2.3. Перевізники об'єктів сільськогосподарської продукції не мають права обумовлювати надання своїх послуг (робіт) вимогами щодо страхування будь-яких видів ризиків, пов'язаних із таким перевезенням. У разі порушення цього правила відповідна страхова угода вважається недійсною, а перевізник і страховик та/або їх посадові (службові) особи несуть відповідальність, встановлену законодавством, у тому числі за перешкоджання здійсненню законної підприємницької діяльності.

{Підпункт 14.2.3 пункту 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Підпункт 14.2.4 пункту 14.2 статті 14 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

14.2.5. Кабінет Міністрів України встановлює режим цінового регулювання вартості таких послуг:

а) ветеринарної медицини (проведення лабораторних досліджень, оформлення ветеринарного сертифіката або свідоцтва);

б) хлібної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів);

в) карантинної інспекції (огляд та оформлення сертифікатів, проведення фумігації);

г) ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин.

При цьому вартість таких послуг не може перевищувати ціну, розраховану за 20-відсотковою нормою рентабельності до витрат, здійснених на їх надання. Недотримання вимог цієї статті тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

{Пункт 14.2 статті 14 доповнено підпунктом 14.2.5 згідно із Законом № 922-VI від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 29-рп/2009 від 24.11.2009; в редакції Закону № 1782-VI від 22.12.2009}

Розділ V
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ВИРОБНИКІВ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

Стаття 15. Бюджетна тваринницька дотація

15.1. При плануванні витрат державного бюджету на черговий рік Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі - бюджетної дотації).

Бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції.

{Абзац другий пункту 15.1 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009}

15.2. Об'єктами бюджетної дотації є:

велика рогата худоба;

свині;

вівці;

коні;

птиця свійська;

кролі;

молоко незбиране екстра, вищого, першого та другого ґатунків (не піддане будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу);

вовна стрижена;

кокони тутового шовкопряда;

мед натуральний;

кози.

{Пункт 15.2 статті 15 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 15.2 статті 15 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

15.3. Об'єктами спеціальної бюджетної дотації є:

худоба велика рогата молочна;

худоба велика рогата м'ясна;

молодняк великої рогатої худоби різного віку;

коні;

вівці;

свині;

кози.

{Пункт 15.3 статті 15 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

До об'єктів спеціальної бюджетної дотації належать також бджолина сім'я, визначена такою відповідно до Закону України "Про бджільництво", та продукція шовківництва.

{Пункт 15.3 статті 15 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

15.4. Суб'єктом (отримувачем) бюджетної дотації або спеціальної бюджетної дотації є безпосередній виробник об'єкта такої дотації.

15.5. Бюджетна дотація або спеціальна бюджетна дотація виплачується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 15.5 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

15.6. Розмір бюджетної дотації та порядок її надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розподіл бюджетних коштів, спрямованих на дотацію для сільськогосподарських підприємств, здійснюється на рівні областей, міст Києва та Севастополя.

{Пункт 15.6 статті 15 в редакції Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

15.7. Розмір спеціальної бюджетної дотації на черговий бюджетний рік встановлюється Кабінетом Міністрів України у твердих сумах з розрахунку на одну голову об'єкта дотації, що перебуває у власності суб'єкта дотації станом на початок чергового бюджетного року.

15.8. Розрахунок розміру бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації (за їх об'єктами та сумами) надається як додаток до проекту закону України про Державний бюджет України на черговий рік.

15.9. Спеціальна бюджетна дотація надається лише по тваринах, що пройшли ідентифікацію та реєстрацію відповідно до закону, за умови повного впровадження системи наступного контролю за цільовим використанням бюджетних кошів, наданих на зазначені потреби.

15.10. Кабінет Міністрів України:

щорічно приймає постанову з питань режиму надання бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації, виходячи з норм цієї статті;

за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства установлює мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, який використовується як база для розрахунку дотацій, а також для розрахунку ціни при закупівлі продукції тваринництва безпосередньо у виробника.

Стаття 16. Сертифікація об'єктів бюджетної (спеціальної бюджетної) дотації при їх експорті

{Пункт 16.1 статті 16 виключено на підставі Закону № 1447-VI від 04.06.2009}

16.2. Експортери об'єктів бюджетної дотації та спеціальної бюджетної дотації мають право за власним бажанням або за умовами міжнародних договорів (контрактів) здійснювати сертифікацію таких об'єктів.

{Пункт 16.2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009}

Розділ V1
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ВИРОБНИКІВ ОКРЕМИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Стаття 161. Бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції

161.1. Сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі - сільськогосподарський товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені пунктом 161.3 цієї статті, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після його внесення податковим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за результатами кожного окремого звітного періоду;

б) з метою розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг до складу основної діяльності сільськогосподарського товаровиробника не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності;

в) сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, щомісячно подає податковому органу додаток до податкової декларації з податку на додану вартість, передбачений пунктом 51 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - додаток до податкової декларації).

{Пункт 161.1 статті 161 із змінами, внесеними згідно із Законами № 440-IX від 14.01.2020, № 465-IX від 16.01.2020}

161.2. Сільськогосподарський товаровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подає до податкового органу за місцем свого обліку як платника податку на додану вартість заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Заява про внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подається безпосередньо керівником або представником сільськогосподарського товаровиробника з обов’язковим документальним підтвердженням особи та її повноважень.

У заяві зазначаються підстави для внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, передбачені пунктом 161.1 цієї статті, та перелік видів діяльності такого сільськогосподарського товаровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації.

Податковий орган відмовляє у внесенні сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, якщо за результатами розгляду заяви встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник не відповідає вимогам щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених сільськогосподарським товаровиробником, встановленим пунктом 161.1 цієї статті, або якщо сільськогосподарський товаровиробник не зареєстрований платником податку на додану вартість, або щодо такого товаровиробника прийнято рішення про припинення.

У разі відсутності підстав для відмови у внесенні сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації податковий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження до нього заяви внести такого сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Сільськогосподарський товаровиробник виключається з Реєстру отримувачів бюджетної дотації у разі, якщо:

а) товаровиробник подає заяву про зняття його з реєстрації як отримувача бюджетної дотації;

б) недотримання вимоги щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених сільськогосподарським товаровиробником, передбаченої пунктом 161 цієї статті;

в) щодо товаровиробника прийнято рішення про його припинення шляхом ліквідації або реорганізації;

г) анульовано реєстрацію сільськогосподарського товаровиробника платником податку на додану вартість.

Виключення з Реєстру отримувачів бюджетної дотації з підстави, визначеної у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою товаровиробника, а з підстав, визначених підпунктами "б" - "г" цього пункту, - за заявою товаровиробника або за рішенням податкового органу.

Форма заяви про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

{Пункт 161.2 статті 161 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}

Форми рішення про виключення з Реєстру отримувачів бюджетної дотації затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 161.2 статті 161 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}

{Пункт 161.2 статті 161 із змінами, внесеними згідно із Законами № 440-IX від 14.01.2020, № 465-IX від 16.01.2020}

161.3. Право на отримання бюджетної дотації мають сільськогосподарські товаровиробники, які здійснюють такі види діяльності:

161.3.1. вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів 01.13 КВЕД у частині:

вирощування листкових і стеблових овочів, таких як:

артишоки;

аспарагус;

капуста;

цвітна капуста та броколі;

салат-латук і цикорій;

шпинат;

вирощування баштанних культур, таких як:

огірки та корнішони;

баклажани;

помідори;

кавуни;

мускусні дині;

інші види баштанних культур (кабачки, гарбузи столові тощо);

вирощування коренеплідних, цибулинних і бульбоплідних овочів, таких як:

морква;

турнепс;

часник;

цибуля (у тому числі шалот);

цибуля-порей та інші види цибулинних;

інші коренеплідні, цибулинні та бульбоплідні овочі (буряк столовий тощо);

вирощування грибів і трюфелів;

вирощування цукрового буряку;

вирощування інших овочів;

вирощування коренеплідних і бульбоплідних культур, таких як:

картопля;

солодка картопля;

маніок;

ямс;

інші коренеплідні та бульбоплідні культури;

161.3.2. вирощування винограду 01.21 КВЕД у частині:

вирощування винограду для виробництва вина та винограду столових сортів на виноградниках;

161.3.3. вирощування зерняткових і кісточкових фруктів 01.24 КВЕД у частині:

вирощування зерняткових і кісточкових фруктів:

яблук;

абрикосів;

вишень і черешень;

персиків і нектаринів;

груш і айви;

слив і терну;

інших видів зерняткових і кісточкових фруктів;

161.3.4. вирощування ягід, горіхів та інших фруктів 01.25 КВЕД у частині:

вирощування ягід:

чорниці;

смородини;

аґрусу;

ківі;

малини;

суниці та полуниці;

інших видів ягід;

вирощування їстівних горіхів:

мигдалю;

кеш’ю;

каштанів;

фундука (ліщини);

фісташок;

волоських горіхів;

інших видів їстівних горіхів;

161.3.5. розведення великої рогатої худоби молочних порід 01.41 КВЕД у частині:

вирощування та розведення великої рогатої худоби молочних порід;

одержування сирого молока корів, у тому числі м’ясних порід, і буйволиць;

161.3.6. розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів 01.42 КВЕД у частині:

вирощування та розведення великої рогатої худоби та буйволів для одержування м’яса;

одержування сперми бугаїв для запліднення;

161.3.7. розведення коней та інших тварин родини конячих 01.43 КВЕД у частині:

вирощування та розведення коней, віслюків, мулів і лошаків;

одержування сирого молока кобил і ослиць;

161.3.8. розведення овець і кіз 01.45 КВЕД у частині:

вирощування та розведення овець і кіз;

одержування сирого молока овець і кіз;

одержування вовни овець і кіз;

161.3.9. розведення свиней 01.46 КВЕД у частині:

відтворювання поголів’я свиней;

вирощування свиней;

одержування сперми кнурів;

161.3.10. розведення свійської птиці 01.47 КВЕД у частині:

розведення та вирощування свійської птиц (курей, індиків, качок, гусей, цесарок);

одержування яєць свійської птиці;

діяльності інкубаторних станцій з вирощування свійської птиці;

161.3.11. розведення інших тварин 01.49 КВЕД у частині:

вирощування та розведення напівсвійських та інших тварин:

страусів;

інших видів птиці, наприклад перепелів;

комах;

кролів та інших хутрових тварин з цінним хутром;

одержування шкур хутрових сільськогосподарських тварин, шкіри плазунів і птахів у результаті діяльності з їх розведення на фермах;

діяльності ферм із розведення хробаків, равликів, молюсків тощо;

розведення шовкопряда, одержування коконів шовкопряда;

бджільництва, одержування меду та бджолиного воску;

161.3.12. вирощування тютюну 01.15 КВЕД у частині:

вирощування тютюну і махорки (крім первинного оброблення листя тютюну - сушіння, сортування тощо);

161.3.13. виробництво м’яса 10.11 КВЕД у частині:

забою худоби, оброблення та фасування м’яса: яловичини, свинини, баранини, кролятини, верблюжатини тощо;

виробництва свіжого, охолодженого або замороженого м’яса в тушах;

виробництва свіжого, охолодженого або замороженого м’яса у відрубах;

одержування щипаної вовни;

одержування щетини свиней;

161.3.14. виробництво м’яса свійської птиці 10.12 КВЕД у частині:

забою, оброблення та фасування м’яса свійської птиці;

виробництва свіжого, охолодженого або замороженого м’яса (тушки та окремі частини тушок);

161.3.15. перероблення молока, виробництво масла та сиру 10.51 КВЕД у частині:

виробництва незбираного молока визначеної жирності, пастеризованого, стерилізованого, гомогенізованого, топленого;

виробництва напоїв на основі молока (кефіру, ряжанки тощо);

виробництва вершків з незбираного молока, пастеризованого, стерилізованого та гомогенізованого;

виробництва сметани;

161.3.16. виробництво інших харчових продуктів 10.89 КВЕД у частині:

{Абзац перший підпункту 161.3.16 пункту 161.3 статті 161 із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}

виробництва яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку.

161.4. До Реєстру отримувачів бюджетної дотації вносяться такі дані:

1) назва сільськогосподарського товаровиробника - отримувача бюджетної дотації, його податковий номер та індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, дати включення/виключення до/з Реєстру, дати набуття/припинення статусу отримувача бюджетної дотації;

3) перелік видів діяльності сільськогосподарського товаровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації, та дата внесення запису про такі види діяльності;

4) реквізити поточного банківського рахунку отримувача бюджетної дотації для перерахування бюджетної дотації;

5) дата та сума перерахування бюджетної дотації на поточний рахунок платника у банку за кожний звітний період, у якому відбулася виплата бюджетної дотації.

Взаємодія та обмін даними між відповідними державними органами щодо реалізації положень цієї статті здійснюються з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

У разі зміни даних про отримувача бюджетної дотації, що стосуються найменування або податкового номера, внесення змін до Реєстру отримувачів бюджетної дотації здійснюється на підставі відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань без подання заяви.

У разі зміни інших даних про отримувача, що містяться у Реєстрі отримувачів бюджетної дотації, сільськогосподарський товаровиробник подає відповідно до пункту 161.2 цієї статті заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про отримувача або виникли інші підстави для перереєстрації.

Порядок ведення та форма Реєстру отримувачів бюджетної дотації, а також порядок надання відповідної інформації  центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 161.4 статті 161 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}

161.5. Дані Реєстру отримувачів бюджетної дотації, передбачені пунктом 161.4 цієї статті, крім підпунктів 4 та 5 в частині реквізитів рахунків сільськогосподарського товаровиробника для перерахування бюджетної дотації, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

{Пункт 161.5 статті 161 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}

161.6. За бюджетною програмою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, на підставі даних Реєстру отримувачів бюджетної дотації та інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в автоматичному режимі здійснюють розподіл такої дотації між отримувачами.

З 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі не більше ніж 150 мільйонів гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Особа, яка претендує на отримання державної підтримки, передбаченої цим розділом, зобов’язана повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про всіх пов’язаних з нею осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами державної підтримки, передбаченої цим розділом, а також про зміни щодо таких пов’язаних осіб.

{Пункт 161.6 статті 161 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020}

Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 161.6 статті 161 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020}

Стаття 162. Державна підтримка виробників плодів, ягід, винограду, хмелю та аквакультури

162.1. Виробникам, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники, вирощують овочі, державна підтримка надається для часткової компенсації витрат, понесених на:

придбання садивного матеріалу;

проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення.

162.2. Виробникам плодів, ягід, винограду, хмелю та овочів, які займаються сільськогосподарською діяльністю з обробки, переробки та/або консервації плодів, ягід, винограду, хмелю та овочів, державна підтримка надається для компенсації до 50 відсотків вартості з урахуванням обмежень, зазначених в абзаці другому пункту 21.4. статті 21 цього Закону:

нового будівництва холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду, хмелю та овочів власного виробництва, цехів первинної переробки винограду, плодів, ягід та овочів власного виробництва, об’єктів із заморожування плодово-ягідної продукції;

придбання ліній товарної обробки плодів, ягід та овочів, автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки власно вирощених плодів, ягід, овочів та технічних сортів винограду на соки, пюре, виноматеріали.

162.3. Виробникам, які займаються сільськогосподарською діяльністю з розведення та/або утримання, та/або вирощування, та/або вилову прісноводної та/або морської риби, жаб, безхребетних, водоростей та інших гідробіонтів, державна підтримка надається шляхом:

часткової компенсації до 30 відсотків витрат з урахуванням обмежень, зазначених в абзаці другому пункту 21.4 статті 21 цього Закону, понесених на таку діяльність;

надання дотації на одиницю виробленої продукції або площу водного об’єкта.

{Розділ V1 доповнено статтею 162 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Закон доповнено розділом V1 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016}

Розділ VI
ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 17. Аграрні біржі

{Назва статті 17 в редакції Закону № 922-VI від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 29-рп/2009 від 24.11.2009; в редакції Закону № 1782-VI від 22.12.2009}

17.1. Аграрна біржа функціонує у формі акціонерного товариства. Засновником Аграрної біржі може бути Кабінет Міністрів України.

{Пункт 17.1 статті 17 в редакції Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 17.2 статті 17 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 17.3 статті 17 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 17.4 статті 17 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 17.5 статті 17 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Пункт 17.6 статті 17 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

17.7. Контроль за діяльністю Аграрної біржі здійснюють:

а) у сфері діяльності організованого товарного ринку - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

{Підпункт "а" пункту 17.7 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Законів № 79-IX від 12.09.2019, № 985-IX від 05.11.2020}

б) у сфері надання кредитних та тваринницьких дотацій - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

{Підпункт "б" пункту 17.7 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

{Підпункт "в" пункту 17.7 статті 17 виключено на підставі Закону № 985-IX від 05.11.2020}

{Статтю 171 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015}

Стаття 172. Інші види державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників

172.1. Підтримка сільськогосподарських товаровиробників незалежно від виду та обсягу продукції, яку вони виробляють, може надаватися шляхом:

виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь;

часткового бюджетного відшкодування вартості висіяного високорепродукційного насіння сільськогосподарських культур;

виконання цільових державних програм, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів, боротьбу із шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин і тварин, ведення сільського господарства на радіаційно забруднених територіях.

172.2. Держава забезпечує підтримку у формі застосування державних форвардних закупівель зерна на організованому аграрному ринку України.

172.3. Сільськогосподарським товаровиробникам (в обсязі до 50 відсотків) та сільськогосподарським кооперативам (в обсязі до 70 відсотків) відшкодовується вартість будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання сільськогосподарських тварин та птиці, рибницьких господарств, пасік, доїльних залів, об’єктів з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції та/або побічних продуктів тваринного походження, що належать до II та III категорій, а також вартість закупівлі техніки, механізмів та обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Розмір зазначеної у цьому пункті державної допомоги не може перевищувати максимального розміру підтримки на одного виробника сільськогосподарської продукції, зазначеного в абзаці другому пункту 21.4 статті 21 цього Закону.

{Пункт 172.3 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 87-VIII від 13.01.2015; в редакції Закону № 985-IX від 05.11.2020}

172.4. Підтримка виробників продукції тваринництва здійснюється також шляхом часткового відшкодування до 80 відсотків вартості племінних (генетичних) ресурсів з урахуванням обмежень, зазначених в абзаці другому пункту 21.4 статті 21 цього Закону, здешевлення вартості засобів ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин.

{Пункт 172.4 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

172.5. Державна підтримка передбачає компенсацію та відшкодування за рахунок коштів державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам вартості збудованих у сільській місцевості соціально-побутових об'єктів (житлові будинки, гуртожитки, дитячі садки та ясла, школи, медичні пункти), інженерно-технічних комунікацій (дороги, водопровідні, каналізаційні, газові мережі та мережі електропередачі, альтернативних видів тепло- та енергопостачання) за умови, що вони забезпечують діяльність цих соціально-побутових об'єктів. При цьому збудовані сільськогосподарськими товаровиробниками соціально-побутові об'єкти та інженерно-технічні комунікації, на які сільськогосподарські товаровиробники отримали компенсацію, не можуть бути продані (реалізовані, передані в заставу або будь-яким іншим чином відчужені) і використовуються виключно за призначенням. Порядок використання бюджетних коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

172.6. Держава забезпечує підтримку надання послуг з маркетингу та просування продукції на ринок (створення і підтримка розвитку оптових ринків сільськогосподарської продукції, державної системи моніторингу аграрного ринку, біржової торгівлі продукцією і товарними деривативами, заготівельно-збутових, переробних, постачальницьких та інших обслуговуючих підприємств та організацій у сфері агропромислового комплексу, організація виставок і виставкових заходів).

{Пункт 172.6 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

172.7. Держава забезпечує підтримку заходів, пов'язаних із забезпеченням контролю якості та безпеки продуктів харчування.

Порядок надання вищезазначених видів підтримки визначається постановами Кабінету Міністрів України.

172.8. Сільськогосподарським товаровиробникам можуть відшкодовуватися втрати від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відшкодування здійснюється шляхом виплати бюджетної дотації на одиницю пошкоджених угідь.

Для отримання сільськогосподарськими товаровиробниками та сільськогосподарськими кооперативами, які постраждали від надзвичайних ситуацій природного характеру, кредитів можуть надаватися державні гарантії у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України, та згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

{Статтю 172 доповнено пунктом 172.8 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

172.9. Державна підтримка виробників органічної сільськогосподарської продукції здійснюється шляхом:

виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь та/або одну голову великої рогатої худоби;

відшкодування до 30 відсотків вартості витрат на проведення сертифікації органічного виробництва;

відшкодування до 30 відсотків вартості витрат на придбання дозволених для використання засобів захисту рослин та добрив, насіння, садивного матеріалу та кормів.

{Статтю 172 доповнено пунктом 172.9 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

172.10. Сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, може надаватися державна підтримка у вигляді бюджетної дотації, в тому числі на компенсацію вартості електроенергії, що витрачається для подачі води для поливу. Відшкодування здійснюється шляхом виплати бюджетної дотації на одиницю оброблюваних угідь.

{Статтю 172 доповнено пунктом 172.10 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

172.11. Держава забезпечує підтримку сільськогосподарської дорадчої діяльності шляхом часткової компенсації сільськогосподарським дорадчим службам понесених ними витрат при наданні сільськогосподарських дорадчих послуг суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню.

{Статтю 172 доповнено пунктом 172.11 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

172.12. Держава забезпечує підтримку виробників сільськогосподарської продукції, що здійснюють утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення. Порядок надання зазначеного виду підтримки визначається Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 172 доповнено пунктом 172.12 згідно із Законом № 985-IX від 05.11.2020}

{Закон доповнено статтею 172 згідно із Законом № 1447-VI від 04.06.2009}

Стаття 18. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року з урахуванням норм пунктів 2-9 цієї статті.

2. Щорічно, при розробці проекту державного бюджету на черговий рік, Кабінет Міністрів України:

а) визначає розмір видатків на реалізацію заходів, передбачених цим Законом, а також доцільність запровадження окремих видів режимів дотацій (субсидій) та їх розмір;

б) встановлює форми статистичної та фінансової звітності, достатньої для визначення розміру мінімальної або максимальної ціни, дотації (субсидії), розробляє програму моніторингу цін аграрного ринку України.

3. Аграрна біржа підлягає державній реєстрації до 1 жовтня 2004 року. Первинний внесок до статутного фонду Аграрної біржі здійснюється Аграрним фондом у встановлені цим Законом строки.

4. Виплата страхових субсидій за рахунок ФАСС здійснюється за страховими договорами, за якими страхові внески були здійснені після початку застосування норм цього Закону.

{Пункт 5 статті 18 виключено на підставі Закону № 922-VI від 04.02.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 29-рп/2009 від 24.11.2009; пункт 5 статті 18 виключено на підставі Закону № 1782-VI від 22.12.2009}

6. Для першого маркетингового періоду після набрання чинності цим Законом максимальна інтервенційна ціна встановлюється постановою Кабінету Міністрів України у відсотковому відношенні до встановленого рівня мінімальної інтервенційної ціни (в розрізі окремих об'єктів державного цінового регулювання).

7. У 2005 році державний інтервенційний фонд формується у таких обсягах:

а) пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), та жито (коди УКТ ЗЕД 1001, 1002 00 00 00) - сукупно 1,5 млн тонн;

б) цукор тільки з цукрових буряків (код УКТ ЗЕД 1701 12)  - 180 тис. тонн.

8. Норми інших нормативно-правових актів діють у частинах, які не суперечать нормам цього Закону.

9. Кабінету Міністрів України:

а) протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів, виданих центральними органами виконавчої влади, у відповідність із цим Законом та прийняти відповідні нормативно-правові акти для забезпечення реалізації норм цього Закону;

б) до 1 жовтня 2004 року подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до законів та інших законодавчих актів, які випливають з норм цього Закону.