Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність»
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів
№ 564 від 20.06.2018
№ 18 від 12.01.2023}
Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність», що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 30 липня 1999 року № 176 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 серпня 1999 року за № 553/3846 (із змінами).
3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку (Чмерук М.О.) в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Мярковського А.І.
ПОГОДЖЕНО: Голова Державної служби України |
|
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТ)
бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність»
{У тексті Національного положення (стандарту) слова «Положення (стандарт)» у всіх відмінках та числах замінено словами «Національне положення (стандарт)» у відповідних відмінках та числах згідно з Наказом Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
1. Це Національне положення (стандарт) визначає порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності.
2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім материнських підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.
{Абзац перший пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки, застосовують норми цього Національного положення (стандарту) для складання окремої консолідованої фінансової звітності щодо таких підприємств.
Після об’єднання підприємств материнським підприємством складається консолідована фінансова звітність за групу підприємств, які входять до складу такого об’єднання, у порядку, визначеному цим Національним положенням (стандартом).
{Абзац третій пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
{Пункт 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 564 від 20.06.2018}
3. Це Національне положення (стандарт) не поширюється на програми виплат після закінчення трудової діяльності або інші довгострокові програми виплат працівникам, які регулюються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 року № 601, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2003 року за № 1025/8346 (із змінами).
4. Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення:
владні повноваження - повноваження, обсяг яких надає можливість підприємству-інвестору, як правило, одноосібно управляти найбільш значущими видами діяльності, які суттєво впливають на формування фінансового результату підприємства, яке є об’єктом інвестицій, зокрема через формування уповноваженого органу управління, визначення фінансової, інвестиційної і комерційної політики, та контроль за їх реалізацією;
внутрішньогрупові операції - операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи;
внутрішньогрупове сальдо - сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій;
група - група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств);
{Абзац п'ятий пункту 4 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
неконтрольована частка - частина чистого прибутку (збитку), сукупного доходу та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства);
нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій - прибутки та збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості активів підприємства;
права захисту інтересів інвесторів - повноваження, обмежений обсяг яких дає підприємству-інвестору лише можливість захистити свої права та інтереси стосовно підприємства, яке є об’єктом інвестицій, без надання можливості управляти найбільш значущими видами діяльності.
5. Підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансової звітності про власні господарські операції, складають консолідовану фінансову звітність групи у порядку, визначеному цим Національним положенням (стандартом).
{Пункт 5 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
6. Материнське підприємство не подає консолідовану фінансову звітність за наявності всіх таких умов:
1) якщо воно є дочірнім підприємством іншого підприємства (повністю або частково належить іншому підприємству);
2) власники неконтрольованої частки поінформовані про це і не заперечують;
3) якщо воно не є емітентом цінних паперів;
4) якщо його материнське підприємство складає консолідовану фінансову звітність, яка є загальнодоступною.
Групи поділяються на малі, середні або великі.
{Абзац шостий пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
Малими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
{Абзац сьомий пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро включно;
{Абзац восьмий пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро включно;
{Абзац дев'ятий пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
середня кількість працівників - до 50 осіб включно.
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
Середніми групами вважаються групи, які не відповідають критеріям для малих груп та показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро включно;
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 40 мільйонів євро включно;
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
середня кількість працівників - до 250 осіб включно.
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
Великими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро;
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро;
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
середня кількість працівників - понад 250 осіб.
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів Національного банку України, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
Якщо на дату складання річної консолідованої фінансової звітності група, показники річної консолідованої фінансової звітності якої протягом двох років поспіль (за звітний рік та рік, що передує звітному) не відповідають критеріям групи, до якої вона віднесена, така група відноситься до відповідної групи, критеріям якої відповідають показники річної консолідованої фінансової звітності за результатами звітного періоду.
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
Малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання консолідованої фінансової звітності.
{Абзац пункту 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
7. До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності материнського підприємства та всіх дочірніх підприємств.
Дочірнє підприємство вважається контрольованим з боку материнського підприємства за наявності всіх таких умов:
1) материнське підприємство має владні повноваження щодо дочірнього підприємства;
2) результати діяльності дочірнього підприємства безпосередньо призводитимуть до змін у складі і вартості активів, зобов’язань, власного капіталу материнського підприємства;
3) материнське підприємство має фактичну можливість для здійснення владних повноважень.
Наявність прав захисту інтересів інвестора не є ознакою контролю.
Приклади владних повноважень, ознак наявності владних повноважень у підприємства-інвестора, найбільш значущих видів діяльності, прав захисту інтересів інвесторів наведені в додатку до цього Національного положення (стандарту).
8. У разі якщо дочірнє підприємство перестає бути контрольованим, материнське підприємство:
1) не включає показників такого дочірнього підприємства до консолідованої фінансової звітності;
2) визнає фінансові інвестиції в дочірнє підприємство за справедливою вартістю та відображає їх, а також будь-яку дебіторську заборгованість та зобов’язання у розрахунках з дочірнім підприємством згідно з відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
3) припиняє визнавати інший сукупний дохід, пов’язаний з таким дочірнім підприємством, у порядку, передбаченому відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку для вибуття активів та зобов’язань;
4) визнає доходи і витрати, пов’язані з втратою контролю.
ІІ. Порядок складання консолідованої фінансової звітності
1. Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу.
2. Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо у складі групи є підприємство, яке застосовує облікову політику, відмінну від прийнятої в консолідованій фінансовій звітності для подібних операцій та подій за схожих обставин, то при складанні консолідованої фінансової звітності у його фінансовій звітності робиться відповідне коригування.
{Пункт 2 розділу II в редакції Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
3. Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки, складають окрему консолідовану фінансову звітність шляхом впорядкованого додавання аналогічних показників фінансової звітності таких підприємств.
{Пункт 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 564 від 20.06.2018}
4. При складанні консолідованої фінансової звітності підлягають виключенню:
1) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в капіталі кожного дочірнього підприємства;
2) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;
3) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).
5. Материнське підприємство для складання консолідованої фінансової звітності визначає неконтрольовану частку у власному капіталі, чистому прибутку (збитку) та сукупному доході дочірніх підприємств. Неконтрольована частка визначається як добуток відсотка наявних голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу, чистого прибутку (збитку) та сукупного доходу дочірніх підприємств з урахуванням суми нереалізованого прибутку (збитку) від внутрішньогрупових операцій (крім випадків, пов’язаних з об’єднанням (придбанням) підприємств).
6. Якщо дочірнім підприємством випущені привілейовані акції, що класифікуються як інструменти власного капіталу, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами групи, то материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства незалежно від оголошення дивідендів.
7. Вартість гудвілу, що виникає при консолідації фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності дочірніх підприємств, та вартість неконтрольованої частки при об’єднанні (придбанні) підприємств визначаються згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 року № 163, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 року за № 499/3792 (із змінами).
8. Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку показників фінансової звітності дочірніх підприємств, які розташовані за межами України, у валюту України визначаються згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736 (із змінами).
ІІІ. Розкриття інформації у фінансовій звітності
1. У консолідованій фінансовій звітності неконтрольована частка у власному капіталі, чистому прибутку (збитку) та сукупному доході в консолідованій фінансовій звітності наводиться окремо.
2. У примітках до консолідованої фінансової звітності наводиться інформація про:
1) перелік дочірніх підприємств, які контролюються материнським підприємством, із зазначенням назви дочірніх підприємств, країни реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів (у разі якщо вона не збігається з часткою в капіталі), іншої форми контролю;
2) причини, з яких показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включено до консолідованої фінансової звітності;
3) перелік дочірніх підприємств, над якими втрачено контроль протягом звітного періоду;
4) назви підприємств, у яких підприємству, яке звітує, прямо або опосередковано (через дочірні підприємства) належить більше половини голосів, але яке з причин відсутності контролю не є дочірнім підприємством;
5) вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду.
{Підпункт 6 пункту 2 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів № 18 від 12.01.2023}
3. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки, у примітках до консолідованої фінансової звітності наводять інформацію про фінансові інвестиції (вкладення) у цінні папери та до статутних капіталів підприємств за кожним підприємством із зазначенням розміру частки в капіталі таких підприємств.
{Розділ III доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства фінансів № 564 від 20.06.2018}
Додаток |
1. Приклади владних повноважень:
1) право голосу (або потенційне право голосу) в дочірньому підприємстві;
2) право призначати, переводити на іншу посаду або звільняти провідний управлінський персонал дочірнього підприємства, який може керувати найбільш значущими видами діяльності;
3) право обирати або відсторонювати інше підприємство, що може керувати найбільш значущими видами діяльності;
4) право вимагати здійснення певних операцій або накладати вето на здійснення операцій на користь материнського підприємства;
5) інші права, які надають утримувачеві здатність керувати найбільш значущими видами діяльності.
2. Приклади ознак наявності владних повноважень у підприємства-інвестора:
1) підприємство-інвестор може призначати або затверджувати провідний управлінський персонал підприємства, яке є об’єктом інвестицій, який має можливість керувати найбільш значущими видами діяльності;
2) підприємство-інвестор може вимагати від підприємства, яке є об’єктом інвестицій, здійснення певних операцій або може накласти вето на здійснення таких операцій;
3) підприємство-інвестор може відігравати вирішальну роль у процесі висунення кандидатур виборних членів керівного органу підприємства, яке є об’єктом інвестицій, або в процесі отримання довіреності на голосування від інших утримувачів права голосу;
4) провідний управлінський персонал підприємства, яке є об’єктом інвестицій, є пов’язаною стороною підприємства-інвестора;
5) більшість членів керівного органу підприємства, яке є об’єктом інвестицій, є пов’язаними сторонами підприємства-інвестора;
6) провідний управлінський персонал підприємства, яке є об’єктом інвестицій, який має можливість керувати найбільш значущими видами діяльності, представлений теперішніми або колишніми працівниками підприємства-інвестора;
7) діяльність підприємства, яке є об’єктом інвестицій, залежить від підприємства-інвестора, наприклад, у питаннях:
фінансування значної частини діяльності;
гарантування значної частини зобов’язань;
надання важливих послуг, технологій, матеріалів чи сировини;
контролю над активами, такими як ліцензії або торгові марки, які є необхідними для провадження діяльності;
кадрового забезпечення персоналом, який володіє спеціалізованими знаннями, необхідними для провадження діяльності;
8) значна частина діяльності підприємства, яке є об’єктом інвестицій, провадиться або за участю підприємства-інвестора, або від його імені;
9) ризики або вигоди підприємства-інвестора щодо результатів діяльності об’єкта інвестування непропорційно більші, ніж його право голосу або інші подібні права.
3. Приклади найбільш значущих видів діяльності:
1) придбання та продаж товарів, надання послуг, виконання робіт;
2) управління фінансовими активами;
3) відбір постачальника активів та їх асортименту, придбання або продаж активів;
4) дослідження та розробка нових продуктів, матеріалів, приладів, продукції, процесів, систем або послуг;
5) визначення структури фінансування господарської діяльності або окремих проектів та/або залучення кредитів (позик), емісії інструментів власного капіталу, боргових цінних паперів.
4. Приклади прав захисту інтересів інвесторів:
1) право кредитора забороняти позичальникові провадити діяльність, яка може суттєво змінити кредитний ризик позичальника на шкоду кредитора;
2) право сторони, якій належить неконтрольована частка в підприємстві, яке є об’єктом інвестицій, узгоджувати рішення щодо інвестиційної діяльності у сумі більшій, ніж вимагається у нормальному процесі господарської діяльності, або ухвалювати рішення щодо емісії інструментів власного капіталу або боргових цінних паперів;
3) право кредитора вимагати обмеження права розпорядження активами позичальника, у разі якщо позичальник не виконує визначених умов погашення кредиту.
