Про затвердження Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Загальне положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, що додається.
2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям протягом трьох місяців забезпечити затвердження положень про республіканський (Автономної Республіки Крим), обласний, Київський та Севастопольський міський, районний, міський, районний у мм. Києві та Севастополі центр відповідно до Загального положення, затвердженого цією постановою.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування у своїй діяльності із забезпечення функціонування центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді керуватися затвердженим цією постановою Загальним положенням.
ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
1. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центр) - спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
Мережа центрів складається з республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських (далі - регіональні центри), районних, міських, районних у містах центрів (далі - місцеві центри).
2. Діяльність центру спрямовується відповідно Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом з питань соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.
3. Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінсоцполітики, іншими нормативно-правовими актами з питань сім’ї, дітей та молоді, а також цим Загальним положенням.
4. Основними принципами діяльності центру є:
раннє виявлення та надання допомоги сім’ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;
конфіденційність та відповідальність за дотримання етичних і правових норм;
додержання і захист прав людини;
адресність та індивідуальний підхід;
добровільність вибору в отриманні чи відмові від отримання соціальних послуг;
комплексність та системність під час надання соціальних послуг;
дотримання державних стандартів і нормативів соціальних послуг;
максимальна ефективність використання бюджетних та позабюджетних коштів.
5. Основними завданнями регіонального центру є:
забезпечення участі місцевих центрів у виконанні загальнодержавних та інших соціальних програм з питань соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
здійснення координації, контролю, методичного та інформаційного забезпечення діяльності місцевих центрів; центрів соціально-психологічної допомоги, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, центрів ресоціалізації наркозалежної молоді (далі - заклади соціального обслуговування) щодо проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
організація та проведення семінарів та тренінгів;
забезпечення впровадження нових соціальних технологій, спрямованих на раннє виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, формування відповідального батьківства, запобігання випадкам вилучення дитини із сім’ї;
здійснення моніторингу за дотриманням державних стандартів соціальних послуг під час проведення місцевими центрами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.
6. Основними завданнями місцевого центру є:
проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання складним життєвим обставинам сімей, дітей та молоді;
виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;
здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного і фізичного стану сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги;
проведення інформаційно-просвітницької роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
забезпечення взаємодії із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також залучення потенціалу територіальної громади до проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.
7. Регіональний центр відповідно до покладених на нього завдань:
поширює інформацію про надання соціальних послуг та категорії осіб, які можуть їх отримати, та забезпечує такою інформацією місцеві центри і заклади соціального обслуговування;
бере участь у проведенні оцінки потреб населення адміністративно-територіальних одиниць у соціальних послугах; проводить аналіз потреб регіону в закладах соціального обслуговування та готує пропозиції щодо розвитку їх мережі;
узагальнює статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали стосовно обліку наданих місцевими центрами та закладами соціального обслуговування соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді;
подає Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям та Мінсоцполітики статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали щодо проведеної соціальної роботи;
здійснює підготовку кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, за результатами якої готує рекомендацію службі у справах дітей, у тому числі психологічної мотивації та готовності щодо можливості взяти дитину;
проводить навчання для прийомних батьків, батьків-вихователів з метою підвищення їх виховного потенціалу, підтримки сприятливого психологічного стану батьків; проводить семінари та тренінги для працівників місцевих центрів, закладів соціального обслуговування та фахівців, залучених до соціальної роботи;
вивчає, узагальнює та сприяє впровадженню прогресивних форм і методів соціальної роботи; розробляє пропозиції та готує методичні рекомендації щодо вдосконалення технологій, форм і методів соціальної роботи, в тому числі щодо здійснення соціального супроводу сімей та профілактики сімейного неблагополуччя;
співпрацює з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями.
8. Місцевий центр відповідно до покладених на нього завдань:
1) здійснює виявлення та веде облік:
сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;
осіб з числа випускників інтернатних закладів;
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа;
прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників;
осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;
осіб, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми, залучалися до найгірших форм дитячої праці;
2) проводить оцінку потреб дитини, сім’ї та молодої особи, обстеження матеріально-побутових умов за згодою сім’ї, визначає планування та методи соціальної роботи;
3) здійснює у разі потреби соціальний супровід та надання соціальних послуг, зокрема:
забезпечує надання необхідних соціальних послуг особам, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми;
забезпечує соціальну підтримку ВІЛ-інфікованих дітей, молоді та членів їх сімей;
здійснює заходи із соціального патронажу осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, у тому числі за повідомленням установ виконання покарань;
здійснює соціальну та психологічну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до самостійного життя;
інформує населення про форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
надає юридичну, психологічну та соціальну допомогу дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також їх біологічним батькам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям та усиновлювачам;
здійснює соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; бере участь у підготовці до самостійного життя дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з числа випускників інтернатних закладів;
4) інформує сім’ї, дітей та молодь про можливість отримання інших видів соціальної допомоги і послуг;
5) проводить у сім’ях, серед дітей та молоді за місцем проживання інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя шляхом розповсюдження соціальної реклами і проведення консультацій;
6) впроваджує нові соціальні технології, спрямовані на виявлення отримувачів соціальних послуг на ранніх стадіях життєвих проблем; формує навички відповідального батьківства, здійснює профілактику соціального сирітства;
7) узагальнює на місцевому рівні статистичні та готує інформаційно-аналітичні матеріали стосовно проведеної соціальної роботи, які подає регіональному центру та відповідному місцевому органу виконавчої влади з питань соціального захисту населення;
8) дотримується державних стандартів і нормативів під час проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
9) забезпечує захист персональних даних сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.
вносити Мінсоцполітики, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо вдосконалення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
подавати пропозиції до проектів відповідних місцевих бюджетів з питань, що належать до їх компетенції;
укладати в установленому порядку договори з підприємствами, установами та організаціями (в тому числі іноземними) щодо проведення робіт, спрямованих на виконання покладених на нього завдань;
залучати фахівців інших закладів, установ та організацій різних форм власності для здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; в установленому порядку одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що належать до його компетенції;
вживати заходів для забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів сімей, дітей та молоді;
здійснювати посередництво у представництві інтересів сімей, дітей та молоді та порушувати клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог законодавства з питань проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.
10. Центр очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку керівником органу, до повноважень якого належить утворення, реорганізація та ліквідація центру.
Директор регіонального центру призначається на посаду і звільняється з посади за погодженням з Мінсоцполітики.
Директор місцевого центру призначається на посаду і звільняється з посади за погодженням з директором регіонального центру.
здійснює загальне керівництво діяльністю центру, несе персональну відповідальність за виконання покладених на центр завдань, законність прийнятих ним рішень;
затверджує в установленому порядку структуру та штатний розпис центру в межах граничної чисельності працівників та фонду оплати праці відповідно до типової структури і штатної чисельності, що затверджуються Мінсоцполітики;
затверджує положення про структурні підрозділи центру та посадові інструкції його працівників;
видає в межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання;
представляє центр у відносинах з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проводить особистий прийом громадян з питань, що належать до компетенції центру;
розпоряджається в установленому порядку майном і коштами центру;
утворює в центрі атестаційну комісію, сприяє підвищенню кваліфікації працівників центру;
призначає на посаду та звільняє з посади працівників центру;
приймає рішення щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників центру.
12. Діяльність центру фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Центр надає послуги на безоплатній основі.
13. Умови оплати праці, типова структура і штатна чисельність центру затверджуються Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.
14. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, відповідні рахунки в територіальних органах Казначейства, печатку та бланк із своїм найменуванням.
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. № 1126 “Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю” (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2340).
2. Пункт 24 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2004 р. № 1757 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 52, ст. 3451).
3. Пункт 25 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 р. № 305 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 16, ст. 845).
4. Пункт 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 р. № 1620 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 47, ст. 3128).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 725 “Про внесення змін до плану розвитку мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на 2005-2010 роки” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1479).
6. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. № 1125 і 1126, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1189 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 87, ст. 2928).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2012 р. № 489 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. № 1126” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 42, ст. 1622).
