open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Нечинна

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 вересня 2013 р. № 697-р
Київ

Про схвалення Стратегії залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013-2016 роки

Схвалити Стратегію залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013-2016 роки, що додається.

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

Інд. 27





СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 11 вересня 2013 р. № 697-р

СТРАТЕГІЯ
залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013-2016 роки

Загальна частина

Міжнародне фінансове і технічне співробітництво з державами та міжнародними організаціями є потужним джерелом та ефективним інструментом економічного розвитку України.

Україна прагне ефективно використовувати весь потенціал такого співробітництва на основі взаєморозуміння та рівноправного партнерства, вироблення спільних підходів щодо пріоритетів співробітництва, спільної відповідальності та підзвітності за результати наданої допомоги, забезпечення її ефективного використання для розв’язання найгостріших соціальних і економічних проблем.

Відповідно до зобов’язань держави-партнера, визначених у Паризькій декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги від 2 березня 2005 р., до якої Україна приєдналася згідно з Указом Президента України від 19 квітня 2007 р. № 325, проводиться послідовна робота з визначення стратегічних засад співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (далі - МФО) та донорами міжнародної технічної допомоги з метою удосконалення узгодження надання міжнародної технічної допомоги та ресурсів МФО з урахуванням визначених Президентом України та Кабінетом Міністрів України пріоритетів соціально-економічного розвитку, забезпечення провідної ролі в розробленні та реалізації національних стратегій розвитку, концентрації ресурсів допомоги для виконання ключових завдань розвитку.

Співробітництво з МФО є надійним та стабільним джерелом довгострокового фінансування пріоритетних проектів розвитку, дає змогу отримувати кредитні ресурси за найвигіднішими умовами для розвитку стратегічно важливих секторів економіки та інфраструктури, упровадження структурних реформ, фінансування державного бюджету та регулювання платіжного балансу, створює можливість доступу до кращої міжнародної практики, стандартів та професійної експертизи проектів.

Надання донорами міжнародної технічної допомоги на безоплатній та безповоротній основі сприяє економічному та соціальному розвитку в різних сферах життєдіяльності держави та суспільства, зокрема шляхом підвищення інституціональної спроможності органів виконавчої влади, надання консультативної підтримки стосовно удосконалення законодавства з урахуванням найкращого світового досвіду, впровадження міжнародних стандартів, постачання сучасного обладнання, розвитку людського капіталу та стимулювання створення додаткових робочих місць.

Підготовка Стратегії зумовлена необхідністю мобілізації та концентрації ресурсів МФО та міжнародної технічної допомоги для забезпечення досягнення позитивних структурних зрушень в економіці на основі підвищення її конкурентоспроможності, посилення ролі інноваційної моделі розвитку, технологічного та інноваційного оновлення національної економіки, поглиблення європейської інтегрованості національної економіки та поступового досягнення європейських стандартів життя населення.

Мета Стратегії

Метою Стратегії є визначення ключових напрямів, завдань, очікуваних результатів залучення міжнародної технічної допомоги держав-донорів, міжнародних організацій та ЄС і співробітництва з МФО на 2013-2016 роки відповідно до програмних документів Президента України та Кабінету Міністрів України, Порядку денного асоціації Україна - ЄС, державних програм та стратегій розвитку секторів економіки, а також пріоритетів для залучення ресурсів міжнародної технічної допомоги і МФО, визначених у Концепції планування, залучення, ефективного використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1075 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3088).

Аналіз проблем, розв’язання яких потребує залучення міжнародної технічної допомоги та ресурсів МФО

У непростих умовах функціонування глобальної економіки Кабінет Міністрів України продовжує реалізацію економічних реформ, спрямованих на забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки; стимулювання внутрішнього попиту та збільшення обсягів виробництва вітчизняної продукції; розширення і зміцнення економічних свобод та дерегуляції економіки; модернізації промисловості; створення сучасної інфраструктури агропромислового комплексу і соціальної інфраструктури на селі; енергетичної незалежності держави, ресурсозбереження, збільшення обсягу власного видобутку енергоносіїв, розвитку відновлюваних джерел енергії, диверсифікації постачань енергоресурсів та впровадження енергоефективних технологій; модернізації систем централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення; створення умов для чесної і вільної конкуренції, захисту права власності.

З метою стимулювання економічного розвитку першочергова увага Кабінету Міністрів України приділятиметься залученню інвестицій та впровадженню інновацій, прискореному розвитку виробництва продукції з високою часткою доданої вартості та впровадженню у виробництво новітніх технологій, оновленню виробничих потужностей та інфраструктури.

Втілюючи євроінтеграційні прагнення України, необхідно забезпечити виконання погодженого з ЄС Порядку денного асоціації Україна - ЄС, підписати та забезпечити імплементацію Угоди про асоціацію, включаючи всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС, а також завершити реформування судової системи, виборчого законодавства, удосконалення механізму управління міграційними процесами відповідно до рекомендацій ЄС.

Як держава - член ООН Україна буде прагнути забезпечити виконання до 2015 року Цілей розвитку тисячоліття ООН, зокрема щодо подолання бідності, забезпечення якісної освіти, сталого розвитку навколишнього природного середовища, поліпшення здоров’я матерів та зменшення рівня дитячої смертності, обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів.

У контексті виконання своїх міжнародних зобов’язань як члена Ради Європи Україна відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Радою Європи стосовно заснування в Україні Офісу Ради Європи та його правового статусу повинна забезпечити ефективне виконання Плану дій Ради Європи для України на 2011-2014 роки і наступний період, який є спільним програмним документом, спрямованим на підтримку внутрішніх реформ у сфері демократії, забезпечення верховенства права і захисту прав людини.

Виконанню міжнародних зобов’язань України як держави - учасниці ОБСЄ сприятиме проектна діяльність, яка провадиться на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва у військово-політичній сфері, у галузях економіки та навколишнього природного середовища за напрямами демократизації та належного управління, забезпечення верховенства права і захисту прав людини.

Однією з важливих складових стратегічної мети України щодо входження до ЄС є інтеграція енергосистеми України до європейської, що дасть змогу підвищити енергетичну безпеку країни, надійність і якість електропостачання, розширити її експортні і транзитні можливості. Для розвитку експортного потенціалу енергетики необхідно забезпечити модернізацію та оновлення генеруючих потужностей, ліній електропередачі, запровадження прогресивних стандартів, більш продуктивних технологій, збільшення видобутку та виробництва власних енергоресурсів, а також збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих з нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Для підвищення конкурентоспроможності економіки необхідно створити умови для істотного зменшення енергоємності усіх її секторів за рахунок упровадження нових технологій, прогресивних стандартів, сучасних систем контролю, управління та обліку на всіх етапах виробництва, транспортування та споживання енергетичних продуктів, розвитку ринкового механізму стимулювання енергозбереження.

Для забезпечення щорічного зниження енергоємності валового внутрішнього продукту невідкладного вирішення потребують питання, пов’язані із запровадженням новітніх енергоефективних технологій та обладнання, заміною морально застарілого та фізично зношеного технологічного обладнання, зменшенням втрат енергоресурсів під час їх передачі та споживання тощо.

Для виконання зазначених завдань важливим є перехід національної економіки до “зеленої” моделі розвитку на засадах сталого виробництва і споживання, розмежування економічного зростання, деградації навколишнього природного середовища і вичерпання природних ресурсів та запровадження політики сприяння “зеленому” зростанню, що базується на ефективному використанні матеріальних ресурсів, а також результатів наукових досліджень та екологічно орієнтованих інноваційних технологій, сприяння діяльності бізнесу у сфері ресурсоефективного та екологічно безпечного виробництва.

Загальнонаціональним пріоритетом є стимулювання розвитку аграрного сектору, який повинен стати рушійною силою розвитку національної економіки, надати імпульс інвестиційному, технологічному та соціальному піднесенню сільської місцевості. Із цією метою необхідно забезпечити виконання комплексу заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності національного виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства на внутрішньому та зовнішньому ринку; створення ефективної системи впровадження наукових розробок та інноваційних технологій в агропромислове виробництво, формування дієвої інфраструктури аграрного ринку і забезпечення розширеного доступу безпосередніх виробників до організованих каналів збуту сільськогосподарської продукції; формування ефективного механізму фінансового задоволення потреб розвитку сільськогосподарського виробництва, у тому числі формування системи кредитної кооперації, розвиток системи іпотечного кредитування та страхування ризиків сільськогосподарського виробництва, розвиток державно-приватного партнерства, підготовку висококваліфікованих фахівців для аграрного сектору економіки.

Забезпечення охорони та зміцнення здоров’я громадян, підвищення якості та ефективності надання медико-санітарної допомоги, забезпечення соціальної справедливості і захисту прав громадян на охорону здоров’я залишається одним із першочергових пріоритетів держави. Існуюча система охорони здоров’я не в повному обсязі задовольняє потреби населення у високоякісній та ефективній медичній допомозі. Для створення ефективної системи охорони здоров’я невідкладного вирішення потребують питання, пов’язані із здійсненням масштабних профілактичних заходів з метою своєчасного виявлення та лікування захворювань, упровадженням сучасних медичних технологій.

Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти. Необхідно посилити роботу, спрямовану на забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі; розроблення механізму сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводження навчально-виховного процесу; удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та керівних кадрів системи освіти; створення сучасної матеріально-технічної бази для системи освіти, інтеграцію її в європейський і світовий освітній простір.

Для активізації підприємницької діяльності необхідно забезпечити спрощення умов ведення бізнесу; скорочення кількості контролюючих органів; розширення доступу суб’єктів малого підприємництва до джерел фінансування; розвиток інфраструктури підтримки малого бізнесу, особливо в сільській місцевості.

Реалізація природоохоронної політики потребує вжиття рішучих заходів з метою забезпечення поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища, екологічно збалансованого природокористування, удосконалення регіональної екологічної політики, підвищення рівня суспільної екологічної свідомості тощо.

Підвищення обороноздатності держави зумовлює необхідність здійснення масштабних заходів для запобігання поширенню тероризму, наркоторгівлі, незаконної торгівлі зброєю і ядерними матеріалами, біозагроз, транснаціональної організованої злочинності; злочинів, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму; нелегальної міграції, торгівлі людьми.

Для якнайшвидшого вирішення зазначених питань та забезпечення належної якості економічного зростання та соціального розвитку необхідно скоординувати спільні з донорами міжнародної технічної допомоги та МФО зусилля для мобілізації ресурсів в обсягах, достатніх для отримання вагомого результату.

Стратегічні напрями залучення міжнародної технічної допомоги та співробітництва з МФО

Залучення міжнародної технічної допомоги та співробітництво з МФО на 2013-2016 роки здійснюватимуться за такими стратегічними напрямами:

підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інноваційних засадах;

підвищення стандартів життя, добробуту та забезпечення рівних можливостей громадян, забезпечення верховенства права;

підтримка структурних зрушень за рахунок розвитку високотехнологічних перспективних секторів економіки та переходу країни до “зеленої” моделі розвитку економіки і промисловості, стимулювання “зеленого” зростання;

прискорення розвитку та модернізації інфраструктури та транспорту на державному рівні;

сприяння збалансованому та гармонійному розвитку регіонів.

Передбачається розв’язання таких завдань:

за напрямом щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інноваційних засадах

запровадження механізму стимулювання розвитку високотехнологічного виробництва, а саме:

- розширення доступу вітчизняних виробників до ресурсів МФО через державні та приватні банки;

- прискорений розвиток інноваційної інфраструктури шляхом підтримки створення інноваційних центрів та центрів трансферу технологій, технополісів, технологічних та наукових парків, інноваційних кластерів та бізнес-інкубаторів, венчурних фондів і стимулювання комерціалізації інновацій та науково-технічної діяльності;

- створення ринку об’єктів інтелектуальної власності;

- розвиток нового механізму підтримки малих та середніх інноваційних підприємств, які розпочинають свою діяльність;

- розвиток державно-приватного партнерства у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності;

- створення інструментів стимулювання підвищення конкурентоспроможності підприємств будівельної галузі та житлово-комунального господарства;

- усунення технічних бар’єрів у торгівлі, удосконалення стандартизації, метрології, акредитації та оцінки відповідності згідно із стандартами ЄС;

- реалізація проектів у високотехнологічних секторах економіки, які забезпечують конкурентоспроможність України на світовому ринку (космічна діяльність, авіабудування тощо);

- адаптація системи державної статистики до міжнародних норм і стандартів для ефективного проведення моніторингу соціально-економічних перетворень;

- підтримка спільних проектів наукових установ та університетів; посилення співпраці в рамках академічної роботи між такими установами та університетами; організація стажування аспірантів, молодих вчених за кордоном;

- удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації фахівців і робітничих кадрів з урахуванням потреби ринку праці та результатів прогнозування процесів економічного розвитку України;

- забезпечення фінансування нової та модернізація існуючої інфраструктури навчальних закладів, зокрема забезпечення сучасним устаткуванням лабораторій та дослідницьких центрів.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

розвиток інноваційного вітчизняного виробництва та збільшення у структурі національної економіки частки високотехнологічних виробництв;

підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг, покращення умов для їх доступу на зовнішній ринок;

збільшення обсягу експорту високотехнологічної продукції та технологій;

покращення індексу компліментарності (рангова кореляція) торгівлі з ЄС порівняно з 2012 роком (за методологією Дослідження торговельної політики України Світового банку);

покращення індексу диверсифікації експорту порівняно з 2012 роком (за методологією Дослідження торговельної політики України Світового банку);

збільшення кількості вітчизняних виробників та підприємств будівельної галузі, які взяли участь та перемогли в міжнародних конкурсних торгах на виконання робіт та надання послуг у рамках спільних з МФО інвестиційних проектів;

розвиток агропромислового комплексу та комплексний розвиток сільських територій, а саме:

- розширення доступу суб’єктів малого і середнього підприємництва до фінансових ресурсів з використанням інструментів гарантування кредиту, лізингу, страхування, ринку товарних ф’ючерсів тощо;

- наближення законодавства у сфері здійснення санітарних та фітосанітарних заходів, а також з питань карантину та захисту рослин до законодавства ЄС;

- розвиток тваринництва, зокрема галузі молочного скотарства;

- розвиток біопромисловості України;

- розвиток зернового ринку України як фактора запобігання світовій продовольчій кризі;

- стимулювання модернізації підприємств агропромислового комплексу, зокрема сільськогосподарського машинобудування і виробництва інноваційної сільськогосподарської техніки;

- стимулювання комплексного сталого розвитку сільських територій;

- стимулювання створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів;

- забезпечення сталого розвитку рибальства в Азово-Чорноморському басейні та річці Дунай;

- удосконалення механізму управління земельними ресурсами;

- модернізація галузевої системи вищої освіти.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

підвищення обсягу залучених сільськогосподарськими товаровиробниками кредитних ресурсів;

збільшення кількості висококваліфікованих фахівців в аграрному секторі економіки;

збільшення обсягу виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської техніки та обладнання;

збільшення обсягу експорту сільськогосподарської продукції та продовольства;

підвищення привабливості сільських територій як місць для проживання, проведення дозвілля та прикладання праці;

підвищення рівня доходів та зайнятості сільського населення;

підвищення конкурентоспроможності та якості сільськогосподарської продукції;

забезпечення сталого використання водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну та річки Дунай, відновлення запасів осетрових риб, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням інтересів прибережних спільнот;

розвиток внутрішнього ринку, а саме:

- забезпечення захисту внутрішнього ринку від неякісної продукції та створення гарантій їх безпечності та якості, а також системи ринкового нагляду;

- стимулювання інвестиційної активності, зменшення адміністративних бар’єрів та зниження податкового навантаження у сфері розвитку підприємництва;

- приведення законодавства у сфері захисту прав споживачів у відповідність із законодавством ЄС;

- створення системи стимулів для виробників і продавців високоякісної та безпечної продукції;

- стимулювання виробництва вітчизняних аналогів імпортованої продукції та попиту на вітчизняну техніку;

- використання передового світового досвіду з метою створення умов для ефективного функціонування підприємств легкої, переробної та харчової промисловості, популяризації вітчизняних товарів;

- використання найкращого світового досвіду для стимулювання модернізації суднобудівної та космічної промисловості.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

покращення індексу інтенсивності внутрішньогалузевої торгівлі промисловими товарами порівняно з 2012 роком (за методологією Дослідження торговельної політики України Світового банку);

зменшення вартості провадження підприємницької діяльності порівняно з 2012 роком (за методологією Дослідження вартості ведення підприємницької діяльності Світового банку);

покращення індексу “Ведення бізнесу” порівняно з 2012 роком;

удосконалення системи державного управління, а саме:

- удосконалення системи державного управління, у тому числі підвищення рівня надання адміністративних послуг;

- сприяння виконанню положень майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі шляхом стажування працівників державних органів в структурах органів держав - членів ЄС;

- упровадження комплексної стратегії управління державними фінансами;

- складення фінансової звітності за міжнародними стандартами та подання її в електронному вигляді з урахуванням кращої міжнародної практики;

- удосконалення банківського законодавства та реалізація комунікаційної стратегії Національного банку з урахуванням найкращого міжнародного досвіду;

- гармонізація показників грошово-кредитної та фінансової статистики відповідно до стандартів Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ);

- посилення потенціалу Національного банку щодо виконання основної функції - забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

- удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності відповідно до директив ЄС;

- сприяння виконанню програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу “Східне партнерство”, зокрема у сферах здійснення санітарних та фітосанітарних заходів, державної допомоги, міграції, сприяння виконанню майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

- упровадження інструментів інституціональної розбудови Twinning та TAIEX.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

удосконалення системи державного управління відповідно до стандартів ЄС;

удосконалення правового регулювання аудиторської діяльності з метою її відповідності законодавству ЄС;

оприлюднення актуальної версії міжнародних стандартів фінансової звітності;

перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності, формування інформаційно-аналітичної бази їх застосування та впровадження механізму подання такої звітності в електронній формі за принципом “єдиного вікна”;

імплементація Четвертої Директиви Ради ЄС № 78/660/ЄЕС та Сьомої Директиви Ради ЄС № 83/349/ЄЕС;

відповідність банківського законодавства України банківському законодавству ЄС та положенням Базельського Комітету з банківського нагляду;

відповідність методології складення грошово-кредитної та фінансової статистики стандартам ЄСЦБ;

підвищення рівня фінансової освіти та фінансової культури населення;

забезпечення цінової та фінансової стабільності;

удосконалення підходів до реалізації грошово-кредитної та валютно-курсової політики;

організація навчання та підготовки Президентського кадрового резерву “Нова еліта нації” чисельністю до 500 осіб;

підготовка проектів технічної допомоги з метою виконання програми Всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство”;

реалізація проектів Twinning та проведення заходів TAIEX;

підвищення кваліфікації представників державних органів;

за напрямом щодо підвищення стандартів життя, добробуту та забезпечення рівних можливостей громадян, забезпечення верховенства права

підвищення стандартів та якості життя громадян, а саме:

- удосконалення системи соціального захисту та адресності надання допомоги соціально незахищеним верствам населення;

- реформування системи фінансування надання соціальних послуг;

- підвищення кваліфікації працівників системи соціального захисту населення;

- сприяння реформуванню пенсійної системи, удосконаленню законодавчої та регуляторної бази функціонування загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи, недержавного пенсійного забезпечення;

- реформування системи охорони здоров’я, створення ефективної системи своєчасної діагностики та раннього виявлення захворювань, контролю за перебігом захворювань та запобігання виникненню їх негативних наслідків; пропаганда здорового способу життя; сприяння збереженню репродуктивного здоров’я, зокрема в сільській місцевості;

- популяризація занять фізичною культурою і масовим спортом, сприяння розвитку фізкультурно-спортивної реабілітації, реалізації здібностей обдарованої молоді, у тому числі з інвалідністю, у дитячо-юнацькому, резервному спорті, спорті вищих досягнень;

- проведення навчання тренерів, волонтерів, інформаційно-технічне забезпечення діяльності дитячо-юнацьких спортивних шкіл; запровадження інформаційної системи “Спортивна школа”;

- запровадження національних стандартів у сфері фізичної культури і спорту;

- реформування системи освіти, комп’ютеризація навчального процесу, забезпечення навчальних закладів телекомунікаційними засобами доступу до Інтернету та програмними продуктами, удосконалення механізму поширення знань відповідно до стандартів ЄС; розвиток мережі електронних бібліотек;

- удосконалення системи зовнішнього незалежного оцінювання як обов’язкового критерію вступу до вищих навчальних закладів з метою забезпечення рівного доступу до освіти;

- реформування системи інтернатних закладів, поширення сімейних форм виховання;

- розвиток національного культурно-мистецького потенціалу.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

підвищення рівня соціальної захищеності населення;

підвищення якості надання соціальних послуг;

удосконалення системи пенсійного забезпечення;

зростання частки превентивної (профілактичної) та первинної медичної допомоги в структурі послуг з охорони здоров’я;

покращення діагностики, профілактики та лікування різноманітних захворювань;

щорічне збільшення на 1-2 відсотки рівня охоплення населення руховою активністю до 30 хвилин щодня, а також дітей та молоді до 12 годин на тиждень;

залучення до 20 відсотків дітей та молоді віком від 6 до 23 років до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах;

підвищення рівня якості освіти;

захист прав і свобод громадян, а саме:

- лібералізація візового режиму з ЄС;

- поглиблення процесу всеохоплюючої конституційної реформи;

- підтримка реформ у сфері юстиції, у тому числі кримінальної юстиції;

- посилення професійної підготовки суддів та прокурорів відповідно до Європейської програми освіти в галузі прав людини для юристів;

- забезпечення ефективної імплементації на національному рівні Європейської конвенції з прав людини;

- реформування системи правосуддя, приведення у відповідність з європейськими стандартами законодавства у сфері діяльності Вищої ради юстиції, судів та прокуратури;

- забезпечення ефективності виборчої системи;

- формування системи безоплатної правової допомоги;

- удосконалення системи управління міграційними процесами, включаючи створення єдиної національної бази даних управління міграційними потоками в Україні;

- подальше вдосконалення системи запобігання і протидії корупції;

- запобігання і протидія торгівлі людьми;

- підвищення потенціалу центральних органів виконавчої влади, інших державних органів в боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, розповсюдженням наркотиків і злочинності;

- вжиття посилених адміністративно-правових заходів щодо забезпечення захисту прав і свобод людини;

- сприяння створенню ефективного інституційного механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

- удосконалення механізму участі громадян у прийнятті державних рішень.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

підвищення рівня правового захисту громадян та суб’єктів господарювання;

гармонізація національного законодавства у сфері демократії, захисту прав людини і верховенства права з європейськими стандартами, включаючи забезпечення гендерної рівності;

запобігання нелегальній міграції;

запровадження країнами ЄС безвізового режиму для громадян України;

за напрямом щодо підтримки структурних зрушень за рахунок розвитку високотехнологічних перспективних секторів економіки та переходу країни до “зеленої” моделі розвитку економіки і промисловості, стимулювання “зеленого” зростання

розроблення Концепції державної політики розвитку “зеленої” економіки до 2020 року та плану заходів щодо її реалізації;

інтеграція української енергосистеми до європейської;

прийняття збалансованих рішень щодо економічного зростання на засадах ресурсозбереження та сталого управління природними ресурсами;

запровадження практики сталого виробництва і споживання в окремих секторах економіки;

розвиток ринку послуг для стимулювання інноваційного та “зеленого” зростання, створення платформи для обміну знаннями;

підвищення енергоефективності та енергозбереження;

розвиток сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

стимулювання впровадження екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

сприяння виробництву енергозберігаючого устаткування;

формування справедливого механізму ціноутворення на енергетичні та інші ресурси, впровадження системи енергетичного управління (стандарт ISO 50001).

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

адаптація та застосування законодавства відповідно до директив та нормативних документів ЄС стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії, ринку природного газу, ефективності кінцевого використання енергії та енергетичних послуг, а також оцінки впливу на навколишнє природне середовище;

збільшення доступу вітчизняних підприємств до фінансування, сучасних технологій та систем управління для забезпечення сталого виробництва та споживання ресурсів;

зменшення обсягу викидів парникових газів порівняно з 2012 роком;

збільшення обсягу використання енергії з відновлюваних джерел порівняно з 2012 роком;

істотне зменшення енергоємності валового внутрішнього продукту порівняно з 2012 роком;

забезпечення екологічно безпечного навколишнього природного середовища, упровадження екологічно збалансованої системи природокористування та підвищення рівня ядерної і радіаційної безпеки в Україні, а саме:

- удосконалення законодавства та дозвільної системи у таких сферах: охорона навколишнього природного середовища; екологічна експертиза; екологічний аудит і система екологічного управління; екологічне страхування; освіта і наукове забезпечення формування і реалізації державної екологічної політики; економічний і фінансовий механізм природокористування; моніторинг і контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки; сприяння розвитку економіки з низькими обсягами викидів забруднювальних речовин та парникових газів у повітря;

- удосконалення управління водними ресурсами;

- створення та організація роботи, розвиток інфраструктури природних і біосферних заповідників, національних природних та регіональних ландшафтних парків;

- удосконалення системи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; забезпечення радіаційного захисту населення, персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання та навколишнього природного середовища; підвищення якості використання ядерних та радіаційних технологій;

- управління природними та техногенними катастрофами;

- запобігання розповсюдженню зброї масового знищення та ядерного тероризму;

- модернізація та навчання Збройних Сил; кібер-оборонне співробітництво.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

збільшення площі природно-заповідного фонду;

створення рекреаційних маршрутів міжнародного рівня та забезпечення об’єктами інфраструктури природних і біосферних заповідників, національних природних та регіональних ландшафтних парків;

підвищення рівня радіаційного захисту населення, персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання та навколишнього природного середовища;

удосконалення системи обліку та контролю ядерних та радіаційних матеріалів;

запобігання радіаційним аваріям і зменшення ризиків опромінення населення та персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища;

за напрямом щодо прискорення розвитку та модернізації інфраструктури та транспорту на державному рівні

розвиток та модернізація транспортної, муніципальної та енергетичної інфраструктури;

поліпшення інвестиційної привабливості галузі транспорту;

забезпечення доступності та підвищення якості транспортних послуг;

інтеграція вітчизняної транспортної системи до європейської та міжнародної транспортних систем;

підвищення ефективності державного управління у галузі транспорту;

підвищення екологічності та енергоефективності транспортних засобів;

технічне переоснащення, запровадження нових технологій будівництва та реконструкції автомобільних доріг, зменшення енергоємності робіт, недопущення шкідливого впливу дорожнього будівництва на навколишнє природне середовище;

модернізація газотранспортної системи;

сприяння реформуванню нафтогазового сектору;

підвищення надійності постачання електроенергії шляхом розвитку електричних мереж, модернізації підстанцій; будівництва електростанцій на основі відновлюваних джерел енергії, реабілітації гідроелектростанцій та здійснення заходів безпеки на атомних електростанціях;

розвиток прикордонної інфраструктури з метою здійснення ефективного прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

модернізація транспортної системи та підвищення ефективності її функціонування;

задоволення потреб національної економіки і населення у перевезеннях та підвищення якості і доступності транспортних послуг;

забезпечення своєчасності доставки вантажів;

удосконалення системи управління галуззю транспорту;

збільшення пропускної спроможності транспортної мережі;

підвищення рівня безпеки на транспорті;

прискорення темпів інтеграції вітчизняної транспортної системи до європейської та світової транспортних систем, максимально використовуючи транзитний потенціал держави;

покращення індексу розвитку інфраструктури порівняно з 2012 роком (за методологією ЄБРР);

приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, підвищення безпеки руху на них;

зменшення енергозалежності і підвищення надійності та ефективності електропостачання;

підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій відповідно до національних та міжнародних стандартів;

за напрямом щодо сприяння збалансованому та гармонійному розвитку регіонів

модернізація промисловості за рахунок “зеленої” моделі розвитку, ресурсної продуктивності та розвитку кластерів, збільшення доданої вартості на виробничо-збутових ланцюжках;

сприяння створенню умов для сталого розвитку регіонів, підвищення їх конкурентоспроможності; зменшення регіональних диспропорцій у сфері соціально-економічного розвитку регіонів;

упровадження фінансових інструментів стимулювання регіонального розвитку;

розвиток міської інфраструктури, у тому числі комплексна модернізація системи водопостачання та водовідведення, централізованого теплопостачання та розвиток міського електричного транспорту;

підвищення енергоефективності житлових та громадських будівель шляхом поширення практики енергозбереження та впровадження енергоефективних технологій;

удосконалення процесу складання та виконання місцевих бюджетів, підвищення результативності діяльності органів виконавчої влади;

формування методологічної та нормативно-правової бази для запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі на місцевому рівні;

сприяння розвитку сфери туризму.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

створення умов для прискореного розвитку регіонів;

підвищення якості соціально-економічної інфраструктури регіонів;

впровадження ресурсно-ефективних та більш екологічно чистих технологій у виробництво, зменшення забруднення навколишнього природного середовища;

підвищення енергоефективності та енергозбереження в житлових будинках та об’єктах соціальної інфраструктури;

підвищення ефективності використання коштів місцевих бюджетів.

Очікувані результати реалізації Стратегії

Показниками результативності реалізації цієї Стратегії є:

збільшення загальних обсягів фінансових ресурсів МФО та міжнародної технічної допомоги, що залучаються в рамках реалізації проектів, та підвищення ефективності їх використання;

стимулювання розвитку секторів економіки за рахунок залучених ресурсів МФО та міжнародної технічної допомоги;

збільшення порівняно з 2012 роком у структурі проектних портфелів МФО та міжнародної технічної допомоги в Україні частки інвестиційних проектів та проектів міжнародної технічної допомоги для стимулювання розвитку інноваційних, енергоефективних та більш екологічно чистих технологій, підтримки переходу до “зеленої” моделі розвитку економіки та промисловості, підвищення енергоефективності та енергозбереження;

збільшення порівняно з 2012 роком кількості вітчизняних виробників та постачальників, що взяли участь у тендерах у рамках спільних з МФО проектів, а також вітчизняних підприємств, установ та організацій - виконавців проектів міжнародної технічної допомоги;

отримання міжнародної технічної допомоги у тих видах та формах, які більшою мірою відповідатимуть сьогоднішнім потребам розвитку.

Механізм, принципи та умови реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом фінансового, технічного і консультаційного співробітництва з міжнародними організаціями, державами-донорами та ЄС відповідно до міжнародних договорів України, програмних і проектних документів з питань технічного та фінансового співробітництва. Виконання завдань Стратегії забезпечуватиметься шляхом розроблення та впровадження проектів МФО та міжнародної технічної допомоги.

Співробітництво з МФО та державами - донорами міжнародної технічної допомоги в процесі залучення міжнародної технічної допомоги та ресурсів МФО на 2013-2016 роки здійснюватиметься за такими загальними принципами:

відповідність допомоги стратегічним напрямам і завданням, визначеним в стратегічних та програмних документах Президента України та Кабінету Міністрів України;

мобілізація та спрямування ресурсів для належного розв’язання визначених Стратегією завдань;

використання автоматизованої бази даних для обліку та моніторингу проектів соціально-економічного розвитку України, що підтримуються МФО, і проектів міжнародної технічної допомоги та проведення разом з відповідними донорами, бенефіціарами та реципієнтами таких проектів перегляду проектних портфелів МФО та міжнародної технічної допомоги на регулярній основі;

чітка координація діяльності донорів міжнародної технічної допомоги та МФО у процесі планування проектів з метою уникнення їх дублювання та забезпечення більш раціонального використання залучених ресурсів;

удосконалення проектного планування шляхом участі бенефіціарів на етапі розроблення проектної документації;

спільне проведення моніторингу та обмін інформацією про результати реалізації проектів;

підвищення ефективності та прозорості використання міжнародної технічної допомоги та ресурсів МФО;

стимулювання участі вітчизняних виробників та постачальників товарів, робіт і послуг у підготовці та реалізації спільних з МФО проектів, залучення вітчизняних підприємств, установ та організацій до реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.

Необхідною умовою для залучення достатніх обсягів ресурсів МФО та міжнародної технічної допомоги з метою виконання завдань Стратегії є послідовна реалізація визначеного Президентом України та Кабінетом Міністрів України курсу реформ в Україні, належна координація співробітництва з МФО та донорами міжнародної технічної допомоги, дотримання донорами міжнародної технічної допомоги зобов’язань керуватися стратегіями розвитку і пріоритетами держав-партнерів, визначених у Паризькій декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги, гнучке реагування з боку донорів міжнародної технічної допомоги на нагальну потребу в ресурсах МФО та міжнародній технічній допомозі для підтримки соціально-економічного розвитку України, забезпечення своєчасної підготовки та реалізації проектів, ефективного використання залучених ресурсів вітчизняними позичальниками та реципієнтами, а також подальший розвиток та вдосконалення нормативно-правової бази у сфері міжнародного фінансового та технічного співробітництва та договірної бази співробітництва з міжнародними організаціями, державами-донорами та ЄС.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: