ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
                      П'ята секція

                          Р І Ш Е Н Н Я
 

                        Заява N 16846/07,
       подана Валентиною Миколаївною Гришанковою
                     проти України
 

                                                Переклад офіційний

     13 вересня  2011  року  Європейський суд з прав людини (п'ята     секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:     Боштьян М.Зупанчич (Bostjan M.Zupancic), Голова,     Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),     Ангеліка Нусбергер (Angelika Nusberger), судді,     а також  Стівен   Філліпс   (Stephen   Phillips),   заступник     Секретаря секції,     беручи до уваги зазначену заяву, подану 12 квітня 2007 року,     розглянувши декларацію,  подану  Урядом-відповідачем  4 січня     2011  року,  якою  Суд  запрошувався вилучити заяву з реєстру     справ, а також відповідь заявниці на цю декларацію,     після обговорення постановляє таке рішення:

                           ЩОДО ФАКТІВ

     Заява була подана пані  Валентиною  Миколаївною  Гришанковою,
1960 року  народження,  яка  є  громадянкою  України та проживає у
м. Дніпродзержинську.

     Уряд України  (далі  -   Уряд)   був   представлений   своїми
Уповноваженими   -   паном  Ю.Зайцевим  та  пані  В.Лутковською  з
Міністерства юстиції України.

     У жовтні 2002 року заявниця ініціювала  цивільне  провадження
проти  свого роботодавця,  санепідеміологічної станції,  вимагаючи
стягнення компенсації витрат на комунальні послуги.

     У грудні 2007 року провадження,  очевидно,  все ще тривало  у
Верховному  Суді  України,  до  якого  заявниця 4 серпня 2006 року
подала свою касаційну скаргу і який трьома листами від 14 березня,
4 серпня та 15 грудня 2006 року відповідно повідомив її про те, що
з  огляду  на  завантаженість  Верховного  Суду,  неможливо   було
визначити дату розгляду її касаційної скарги.

                              СКАРГИ

     Посилаючись на  пункт  1  статті  6  Конвенції  (  995_004 ),
заявниця скаржилась на тривалість судового провадження.  При цьому
вона  не  подала  окремої  скарги  стосовно відсутності доступу до
Верховного Суду України.

     Вона також скаржилася  на  порушення  свого  права  на  мирне
володіння своїм майном,  гарантованого статтею 1 Першого протоколу
до Конвенції ( 994_535 ), через неможливість отримати компенсацію,
яка була предметом спору.

                            ЩОДО ПРАВА

     A. Тривалість провадження

     Листом від   4   січня  2011  року  Уряд  повідомив  Суд  про
односторонню декларацію щодо врегулювання питань,  які порушуються
у заяві. Уряд також просив Суд вилучити заяву з реєстру відповідно
до статті 37 Конвенції ( 995_004 ).

     Декларація передбачала таке:     "Уряд України    визнає    надмірну    тривалість    розгляду
національними  судами  справи  заявниці.  Я,  Валерія  Лутковська,
Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини,
заявляю, що Уряд України сплатить Гришанковій Валентині Миколаївні
ex gratia суму 1300 (одна тисяча триста) євро.     Сума ex gratia є  відшкодуванням  будь-якої  матеріальної  та
нематеріальної шкоди,  в тому числі судових витрат,  звільнена від
будь-яких податків та буде конвертована  в  українські  гривні  по
курсу,  чинному  на день виплати.  Кошти будуть виплачені протягом
трьох місяців з моменту повідомлення  про  винесення  Європейським
судом з прав людини рішення відповідно до п. 1 статті 37 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ). У разі
неспроможності  сплатити цю суму протягом тримісячного строку Уряд
зобов'язується сплачувати з моменту  спливу  цього  періоду  і  до
моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової
ставки Європейського  центрального  банку,  що  діятиме  в  період
несплати, плюс три відсоткові пункти.     Виплата становитиме остаточне вирішення справи.".

     Листом від 11 лютого 2011 року заявниця повідомила,  що сума,
зазначена в декларації Уряду, була занадто низькою.

     Суд нагадує, що відповідно до статті 37 Конвенції ( 995_004 )
він може на будь-якій стадії провадження у справі винести  рішення
про  вилучення  заяви  з  реєстру,  якщо  обставини,  викладені  у
підпунктах a), b) чи c) пункту 1 цієї статті, дають підстави дійти
такого  висновку.  Підпункт  c)  пункту  1 статті 37 дозволяє Суду
вилучити заяву з реєстру, якщо:     "на будь-якій іншій підставі,  встановленій Судом,  подальший
розгляд заяви не є виправданим.".

     Суд також нагадує,  що за певних обставин він  може  вирішити
вилучити заяву з реєстру згідно з підпунктом c) пункту 1 статті 37
(   995_004    )    на    підставі    односторонньої    декларації
Уряду-відповідача, навіть  якщо  заявник  бажає,  щоб розгляд його
заяви було продовжено.

     З цією метою Суд повинен  ретельно  розглянути  декларацію  у
світлі принципів,  закріплених його практикою,  зокрема, у рішенні
по  справі  "Тахсін Акар проти Туреччини" (Tahsin Acar c. Turquie)
(попередній розгляд)   [ВП],   заява  N  26307/95,  пункти  75-77,
CEDH 2003-VI,  рішенні щодо прийнятності у справі "ВАЗА Сполька  з
о.о. проти   Польщі"  (WAZA  Spolka  z  o.o.  c.  Pologne),  заява
N 1602/02,  від  26  червня  2007  року,  та  рішенні   у   справі
"Сульвінська   проти   Польщі"   (Sulwinska   c.  Pologne),  заява
N 28953/03).

     У цілій низці справ,  серед  яких  були  також  справи  проти
України  (див.,  наприклад,  рішення у справі "Мороз та інші проти
України" (  974_167  )  (Moroz  et  autres  c.   Ukraine),   заява
N 36545/02,  від 21 грудня 2006 року, рішення у справі "Моргуненко
проти України"  (  974_337  )  (Morgounenko  c.  Ukraine),   заява
N 43382/02,  від 6 вересня 2007 року), Суд встановив свою практику
стосовно скарг на  порушення  права  на  розгляд  справи  протягом
розумного строку.

     З огляду  на  характер  умов  декларації  Уряду,  а  також на
запропоновану   суму   відшкодування,   яка   відповідає    сумам,
присудженим у подібних справах,  Суд вважає,  що подальший розгляд
заяви не  є  виправданим  (підпункт  c)  пункту   1   статті   37)
( 995_004 ).

     Таким чином,  у  світлі викладених вище міркувань та з огляду
на свою чітку та усталену практику з цього питання Суд вважає,  що
повага  до прав людини,  гарантованих Конвенцією та протоколами до
неї,  не вимагає подальшого розгляду цієї частини заяви  (пункт  1
статті 37 in fine) ( 995_004 ).

     B. Інші скарги

     Заявниця скаржилася  також  на  порушення  її  права на мирне
володіння своїм майном,  гарантованого статтею 1 Першого протоколу
до  Конвенції  (  994_535  ),  з  огляду  на неможливість отримати
компенсацію, яка була предметом спору.

     Дослідивши всі надані йому матеріали та в тій  мірі,  в  якій
оскаржувані питання належать до його компетенції,  Суд вважає,  що
вони не вказують на  будь-які  ознаки  порушення  прав  і  свобод,
закріплених Конвенцією або протоколами до неї.  Отже,  ця скарга є
очевидно необґрунтованою і повинна бути вилучена з  реєстру  справ
відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції ( 995_004 ).

                  ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

     Вирішує вилучити заяву з реєстру справ в тій частині,  в якій
вона стосується тривалості провадження.

     Оголошує решту скарг у заяві неприйнятними.

 Голова                                         Боштьян М.ЗУПАНЧИЧ

 Заступник Секретаря секції                         Стівен ФІЛЛІПС