open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
Чинна

УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Словенія про співробітництво в боротьбі зі злочинністю

{Угоду затверджено Постановою КМ № 928 від 10.10.2012}

Дата підписання:

11.10.2011

Дата затвердження для України:

10.10.2012

Дата набрання чинності для України:

24.11.2012

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Словенія (далі - Сторони),

маючи намір унести вклад у розвиток взаємовідносин;

будучи впевненими в значній важливості поліцейського співробітництва в боротьбі зі злочинністю й ефективному запобіганні їй, особливо організованій злочинності, незаконному обігові наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, нелегальній міграції, торгівлі людьми, а також злочинам з елементами тероризму та екстремізму;

прагнучи поглибити й доповнити існуюче співробітництво між компетентними органами України та Республіки Словенія, які здійснюють запобігання злочинності й боротьбу з нею;

поважаючи права та свободи населення держав Сторін;

дотримуючись міжнародних зобов'язань та національного законодавства своїх відповідних держав,

домовилися про таке:

Стаття 1
Мета Угоди

1. Метою цієї Угоди є зміцнення двостороннього співробітництва між Сторонами в недопущенні, виявленні та розслідуванні злочину, зокрема шляхом обміну інформацією стосовно боротьби зі злочинністю, а також підтримання постійних контактів між компетентними органами на всіх відповідних рівнях.

2. Співробітництво між Сторонами ґрунтується на принципі взаємності та охоплює обмін інформацією та ідентифікаційними даними осіб, а також інші заходи з метою реалізації цієї Угоди, згідно з міжнародними зобов'язаннями та національним законодавством держав Сторін.

Стаття 2
Сфери співробітництва

1. Компетентні органи держав Сторін відповідно до національного законодавства держав Сторін здійснюють співробітництво в боротьбі зі злочинністю й ефективному запобіганні їй, особливо організованій злочинності, зокрема:

a) злочинам проти життя та здоров'я особи;

b) тероризмові, злочинам, пов'язаним з тероризмом та його фінансуванням;

c) торгівлі людьми та їхньому незаконному переміщенні;

d) злочинам проти статевої недоторканості особи, особливо дітей;

e) злочинам у сфері використання комп'ютерів, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж (кіберзлочинам);

f) незаконному використанню, зберіганню, торгівлі, розповсюдженню, ввезенню, вивезенню, виробництву та виготовленню наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів та прекурсорів;

g) незаконному виготовленню, зберіганню, продажу, а також торгівлі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, ядерними, радіоактивними, хімічними та біологічними речовинами, технологіями стратегічного значення або військовими технологіями;

h) незаконній торгівлі предметами культурного та історичного значення;

i) підробці грошей, цінних речей та цінних паперів, платіжних засобів та офіційних документів;

j) відмиванню грошей та злочинам у сфері господарської діяльності;

k) злочинам у сфері державної службової діяльності (корупції);

l) злочинам проти власності, зокрема пов'язаним з крадіжками та контрабандою транспортних засобів;

m) контрабанді товарів.

2. Ця Угода не охоплює питань співробітництва у сфері надання правової допомоги в кримінальних справах або екстрадиції. Також, за винятком протидії та боротьби зі злочинністю у сферах, визначених у пункті 1 цієї статті, ця Угода не передбачає співробітництва в політичній, військовій та фінансовій сферах.

Стаття 3
Форми співробітництва

Відповідно до цієї Угоди співробітництво між компетентними органами держав Сторін здійснюється в таких формах:

a) обміну інформацією;

b) координації спільних дій, спрямованих на боротьбу зі злочинністю й запобігання їй;

c) формування спільних робочих груп;

d) стажування та навчання працівників.

Стаття 4
Обмін інформацією

Сторони здійснюють взаємний обмін персональними даними та інформацією стосовно осіб, а також обставини вчинення злочинів, відповідно до національного законодавства своїх держав, зокрема про:

a) осіб, які вчинили злочин, або причетні до вчинення злочинів:

- інформацією про: прізвище, колишнє прізвище, ім'я, інші імена (вигадані імена, прізвиська), стать, дату й місце народження, місце проживання, громадянство або попереднє громадянство тощо;

- інформацією про дані документа, що посвідчує особу, за попереднім пунктом цієї статті, тобто паспорта або іншого проїзного документа (номер, дата видачі, орган, що видав, місце видачі, термін дії, територія дії);

- інформацією про дані стосовно відбитків пальців або долоні особи, причетної до вчинення злочину, профілю або зразка ДНК, опису особи, фотокарткою;

- інформацією про інші персональні дані, зібрані та надіслані компетентними органами держав Сторін;

b) планування злочинних дій, особливо терористичних актів, спрямованих проти інтересів держав Сторін;

c) предметів та речей, які можуть сприяти розслідуванню та розкриттю злочинів;

d) запланованих акцій та операцій, які можуть становити інтерес для іншої Сторони;

e) концептуальних та аналітичних документів, а також спеціальної літератури;

f) важливих для співробітництва положень національного законодавства держав Сторін та змін до них;

g) набутого внаслідок діяльності компетентних органів держав Сторін досвіду, зокрема стосовно нових видів злочинності.

Стаття 5
Координація

Компетентні органи держав Сторін вживають всіх необхідних заходів для забезпечення координації спільних дій на їхній території для таких цілей:

a) пошуку осіб і предметів, у тому числі реалізації заходів, спрямованих на виявлення та конфіскацію коштів, одержаних злочинним шляхом;

b) реалізації спеціальних методів розслідування;

c) забезпечення захисту свідків, потерпілих та інших осіб для відвернення загрози життю або іншої серйозної загрози, яка пов'язана з кримінальними провадженнями;

d) планування та реалізації спільних програм, спрямованих на запобігання злочинності.

e) забезпечення громадської безпеки під час масових заходів міжнародного значення.

Стаття 6
Спільні робочі групи

1. Компетентні органи держав Сторін у разі необхідності створюють спільні аналітичні команди, робочі та слідчі групи, у яких працівники компетентних органів держав Сторін як експерти надають активну допомогу у формі консультацій.

2. Ці працівники здійснюють свою діяльність з урахуванням рекомендацій, висловлених компетентними органами держави Сторони, на території якої вони перебувають.

3. Сторони надають необхідну допомогу та захист своїм відрядженим працівникам, які беруть участь у спільних робочих групах.

Стаття 7
Навчання та підвищення кваліфікації

1. Сторони надають одна одній допомогу в навчанні та підвищенні кваліфікації, зокрема шляхом:

a) проведення спільних семінарів, навчань і тренувальних курсів;

b) навчання спеціалістів;

c) обміну експертами;

d) обміну методами навчання;

2. Крім того, Сторони сприяють іншим формам обміну досвідом і навичками, набутими в боротьбі зі злочинністю.

Стаття 8
Процедура співробітництва

1. Запити про допомогу та відповіді на них здійснюються в письмовій формі. У невідкладних випадках допускається запит в усній формі з негайним письмовим підтвердженням. Передача запитів та відповідей у письмовій формі здійснюється поштовими відправленнями або з використанням технічних засобів передачі інформації, дозволених національним законодавством держав Сторін.

2. Запити про надання інформації або допомогу містять:

- найменування запитуючого компетентного органу та запитуваного компетентного органу;

- мету й зміст запиту, його обґрунтування та дані, які можуть бути використані для його виконання, а також перелік можливих обмежень стосовно використання інформації, яка міститься в запиті;

- перелік питань, на які необхідно одержати відповідь, або заходів, які необхідно здійснити;

- бажані строки виконання запиту.

3. Компетентні органи держав Сторін можуть інформувати один одного в окремих випадках без відповідного запиту в разі, якщо наявна інформація може бути важлива в боротьбі проти існуючої загрози чинному правопорядку або в боротьбі зі злочинами.

4. Компетентні органи держав Сторін відповідно до національного законодавства своїх держав надають один одному допомогу за умови, якщо запит про допомогу не належить до юрисдикції судових органів. Якщо запитуваний орган не має повноважень на виконання цього запиту, він передає запит відповідному органові.

5. Компетентні органи держави запитуваної Сторони відповідають на запит, визначений у пункті 1 цієї статті, якнайшвидше. Запитувана Сторона може звернутися до запитуючої Сторони з проханням надати додаткову інформацію, необхідну для виконання запиту.

6. Кожна зі Сторін може цілком або частково відмовити у виконанні запиту про допомогу, якщо вважає, що його виконання може загрожувати суверенітету, безпеці або іншим важливим інтересам держави, або якщо запит не відповідає її національному законодавству, або якщо запит порушує її зобов'язання, які виникають з міжнародних угод. Якщо запиту не може бути цілком або частково виконано, Сторони можуть домовитися про інші заходи, які задовольнять інтереси обох Сторін.

7. Запитувана Сторона невідкладно письмово інформує іншу Сторону із зазначенням підстав відмови в цілковитому або частковому виконанні запиту.

Стаття 9
Представники для підтримання зв'язку

1. Компетентні органи держав Сторін можуть укладати домовленості стосовно призначення представників для підтримання зв'язку на визначені або невизначені періоди часу перебування на території держави іншої Сторони.

2. Метою призначення представників для підтримання зв'язку з державою іншої Сторони є зміцнення та прискорення співробітництва компетентних органів держав Сторін, що здійснюють боротьбу зі злочинністю.

3. Представники для підтримання зв'язку без надання їм абсолютних повноважень діють шляхом надання порад та підтримки. Вони забезпечують інформування та виконують завдання згідно з інструкціями, які отримують від Сторони, що призначає.

Стаття 10
Захист даних

Відповідно до їхнього національного законодавства та Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, підписаної в м. Страсбург 28 січня 1981 року, компетентні органи держав Сторін застосовують такі умови для захисту персональних даних, якими обмінюються Сторони під час свого співробітництва:

a) Сторона, що отримує дані, може використовувати їх виключно для цілей, визначених у цій Угоді, за умови, що вона забезпечує належний захист персональних даних;

b) Сторона, що отримує, на запит Сторони, що надсилає, інформує останню про використання переданих даних та отримані результати;

c) даними можуть обмінюватися лише компетентні органи держав Сторін, визначені в цій Угоді. Такі дані можуть передаватися третій стороні лише за попередньою письмовою згодою Сторони, що надсилає;

d) Сторона, що надсилає дані, забезпечує достовірність переданих даних. Якщо передані дані є недостовірними або такими, які передачі не підлягали, Сторона, що отримує, повинна бути негайно поінформована про це. У цьому випадку Сторона, що отримує, виправляє помилки або знищує такі дані;

e) на письмовий запит особи їй надаються всі існуючі дані про неї, а також інформація про їхню обробку. Що стосується розкриття інформації про персональні дані, перевага віддається національному законодавству Сторони, що надсилає;

f) Сторона, що надсилає, відповідно до свого національного законодавства інформує Сторону, що отримує, про кінцевий термін знищення даних. Незважаючи на зазначене, усі передані персональні дані повинні бути знищені після того, як вони стають не потрібними для цілей, для яких їх було передано. Сторона, що надсилає, повинна бути поінформована про знищення переданих персональних даних і підстави їхнього знищення. Усі отримані персональні дані повинні бути знищені після закінчення терміну дії цієї Угоди;

g) Сторони ведуть реєстр передачі, отримання та знищення даних. Запис повинен містити інформацію про те, які дані передавалися, коли та з якою метою;

h) Сторони повинні ефективно захищати отримані персональні дані від випадкового або несанкціонованого знищення, або випадкової втрати, а також від несанкціонованого доступу, зміни або розголошення.

Стаття 11
Обмін секретною інформацією

Передача та взаємний захист секретної інформації в рамках цієї Угоди здійснюється Сторонами відповідно до національного законодавства своїх держав та на підставі відповідних міжнародних угод.

Стаття 12
Компетентні органи

1. Для цілей виконання цієї Угоди до компетентних органів держав Сторін належать:

з боку України:

- Міністерство внутрішніх справ;

- Служба безпеки;

- Адміністрація Державної прикордонної служби;

- Державна митна служба;

- Державна податкова служба;

- Державна служба фінансового моніторингу;

з боку Республіки Словенія:

- Міністерство внутрішніх справ, Головне управління поліції

Ці компетентні органи повинні безпосередньо та оперативно співробітничати в межах своєї компетенції.

2. Компетентні органи держав Сторін протягом 30 днів після набрання чинності цією Угодою повинні обмінятися відповідною контактною інформацією, необхідною для здійснення співробітництва (номерами телефону, факсу, поштовою адресою тощо).

3. Компетентні органи держав Сторін повинні невідкладно інформувати один одного про будь-які зміни в даних, які надаються відповідно до пунктів 1 й 2 цієї статті.

Стаття 13
Витрати

Витрати, пов'язані з виконанням цієї Угоди, бере на себе Сторона, на території держави якої ці витрати виникли, якщо Сторони не домовляться про інше.

Стаття 14
Мова

Якщо компетентні органи держав Сторін не домовляться про інше, під час співробітництва в рамках цієї Угоди повинна використовуватися англійська мова.

Стаття 15
Зустріч експертів

Представники Сторін у разі необхідності можуть зустрічатися для підведення підсумків здійсненого відповідно до цієї Угоди співробітництва та обговорення напрямів його подальшого удосконалення.

Стаття 16
Стосунок до інших міжнародних угод

Положення цієї Угоди не зачіпають будь-якої двосторонньої або багатосторонньої угоди, що є обов'язковою для держав Сторін.

Стаття 17
Додаткові угоди

1. До цієї Угоди за взаємною згодою Сторін можуть уноситися зміни та доповнення. Ці зміни та доповнення оформлюються письмово, підлягають тій самій процедурі, яка використовується для прийняття цієї Угоди, та становлять її невід'ємну частину.

2. Для здійснення та розвитку співробітництва за цією Угодою компетентні органи держав Сторін можуть укладати інші домовленості на підставі цієї Угоди.

Стаття 18
Вирішення спорів

1. Будь-які спори, які стосуються тлумачення та застосування положень цієї Угоди, вирішуються шляхом досягнення взаєморозуміння та за допомогою консультацій і переговорів між компетентними органами держав Сторін.

2. Якщо в процесі консультацій та переговорів не досягнуто консенсусу згідно з пунктом 1 цієї статті, питання вирішується дипломатичними каналами.

Стаття 19
Набрання чинності Угодою та термін її дії

1. Ця Угода набирає чинності на тридцятий день, що настає з дати отримання останнього письмового повідомлення, яким Сторони поінформували одна одну про виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

2. Ця Угода укладається на невизначений строк. Будь-яка зі Сторін може припинити її дію шляхом надіслання письмового повідомлення про припинення дії дипломатичними каналами. Ця Угода втрачає чинність через шість місяців з дати отримання такого письмового повідомлення.

Учинено в м. Київ 11 жовтня 2011 року у двох оригінальних примірниках, кожний українською, словенською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей стосовно тлумачення цієї Угоди перевага віддається текстові англійською мовою.

За Кабінет Міністрів
України


(підпис)


За Уряд
Республіки Словенія


(підпис)

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: