Про затвердження Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України
Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 розділу VІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України” та з метою удосконалення порядку організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, підвищення ефективності виконання завдань щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, що додається.
2. Першому заступнику Міністра оборони України, начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, заступнику Міністра оборони України, заступнику Міністра оборони України - керівнику апарату, командувачам видів Збройних Сил України, командувачам військ оперативних командувань, начальнику територіального управління “Північ”, начальнику Національного університету оборони України, керівникам структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам військових частин організувати вивчення Інструкції та забезпечити виконання її вимог.
3. Цей наказ набуває чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Цей наказ розіслати до окремої військової частини.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України
1.1. Ця Інструкція визначає основні завдання, порядок організації та несення патрульно-постової служби військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військові частини (установи), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, порядок застосування патрулями Служби правопорядку заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов’язані), а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними посадових обов’язків (далі - працівники).
1.2. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях:
військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину (місце служби), - військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину (місце служби) або який не з’явився в строк без поважних причин на військову службу, а також той, який переховується від органів дізнання, попереднього (досудового) слідства або суду, чи засуджений, який ухиляється від виконання кримінального покарання;
громадське місце - частина(и) будь-якої будівлі, споруди, яка(і) доступна(і) або відкрита(і) для населення вільно чи за запрошенням, або за плату, або постійно, періодично, зокрема під’їзди, підземні переходи, стадіони тощо;
патрульно-постова служба у Збройних Силах України - комплекс заходів, який виконується підрозділами Служби правопорядку щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин (установ), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;
підрозділ Служби правопорядку - підрозділ, який залучається до виконання завдань патрульно-постової служби;
підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні - відділ (відділення, група тощо), який є структурним підрозділом органу управління Служби правопорядку та дислокується в окремому гарнізоні;
посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, - начальник або офіцер відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах органу управління Служби правопорядку, а також офіцер підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні.
1.3. Основними завданнями патрульно-постової служби є:
забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин (установ), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, місцях проведення заходів за участю військовослужбовців;
запобігання вчиненню і припинення злочинів, інших правопорушень у Збройних Силах України;
припинення або участь у припиненні протиправних дій цивільних осіб, направлених проти військовослужбовців;
сприяння в межах своєї компетенції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління у виконанні покладених на них відповідно до законодавства обов’язків;
здійснення за окремим дорученням начальника органу управління Служби правопорядку розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини.
1.4. Правовою основою діяльності патрульно-постової служби Служби правопорядку є: Конституція України, Закон України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”, Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), статути Збройних Сил України, ця Інструкція та інші нормативно-правові акти.
1.5. Успішне виконання завдань, покладених на підрозділи Служби правопорядку, досягається:
підтриманням постійної готовності підрозділів Служби правопорядку та патрулів до виконання завдань за призначенням;
вихованням у особового складу вірності Військовій присязі, високої пильності, самовідданості та постійної готовності до виконання своїх посадових обов’язків;
високим рівнем професійної підготовки, вмілими та активними діями особового складу підрозділів Служби правопорядку та патрулів;
умілою організацією патрульно-постової служби начальниками органів управління та командирами підрозділів Служби правопорядку;
знанням особовим складом підрозділів Служби правопорядку своїх службових обов’язків, обстановки на маршрутах патрулювання та особливостей патрулювання;
оперативним реагуванням на повідомлення про злочини, порушення громадського порядку та військової дисципліни, які вчинені (вчинюються, або будуть вчинені) військовослужбовцями, вмілими і активними діями для їх припинення (попередження);
раціональною розстановкою патрулів та постійною взаємодією з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;
врахуванням змін стосовно особливостей виконання обов’язків патрулями на визначених маршрутах у вихідні, неробочі та святкові дні;
впровадженням у практику дій патрулів періодичної зміни маршрутів патрулювання відповідно до місць проведення суспільно-політичних заходів, державних свят;
щодобовим прийняттям рішення щодо визначення необхідної кількості патрулів на наступну добу з урахуванням заходів, які плануються в гарнізоні;
щомісячним аналізом стану несення патрульно-постової служби Службою правопорядку у гарнізонах;
щомісячною роботою у військових частинах (установах) у своїй зоні діяльності з питань організації та проведення заходів щодо підтримання правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях і в громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються військовослужбовцями, та їх припинення;
диференційним використанням різноманітних методів несення патрульно-постової служби, патрулювання за визначеними маршрутами як у пішому порядку, так і на автомобілі;
організацією систематичного контролю за несенням патрульно-постової служби;
повним матеріально-технічним забезпеченням підрозділів Служби правопорядку та патрулів.
1.6. Для виконання завдань щодо несення патрульно-постової служби залучається особовий склад органів управління Служби правопорядку та їх структурних підрозділів.
1.7. В окремих випадках до виконання завдань Служби правопорядку щодо охорони об’єктів, підтримання військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях та в громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються військовослужбовцями, та їх припинення можуть залучатися військовослужбовці військових частин (установ) в порядку, визначеному Міністром оборони України.
ІІ. Організація патрульно-постової служби в органах управління Служби правопорядку
2.1. Відповідальними за організацію, несення патрульно-постової служби, рівень підготовки особового складу та його здатність виконувати завдання за призначенням є відповідні начальники органів управління Служби правопорядку.
2.2. На підставі отриманих завдань, вказівок старшого начальника, пропозицій та розрахунків, підготовлених посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, начальники органів управління Служби правопорядку приймають рішення про організацію патрульно-постової служби, яке відображається в наказі начальника органу управління Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання.
У Центральному управлінні Служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.) та територіальному управлінні Служби правопорядку розробляється наказ про організацію службової діяльності.
2.3. Перед прийняттям рішення про організацію патрульно-постової служби начальник органу управління Служби правопорядку повинен з’ясувати завдання щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни та оцінити обстановку факторів та умов, які впливають на виконання завдання.
2.4. Під час з’ясування завдання начальник органу управління Служби правопорядку повинен визначити: мету застосування підрозділу Служби правопорядку; порядок використання сил і засобів патрульно-постової служби; роль підрозділу Служби правопорядку у забезпеченні правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців; засоби для вдосконалення виконання завдання, зміцнення військової дисципліни і поліпшення матеріально-технічного забезпечення.
Після з’ясування завдання начальник органу управління Служби правопорядку віддає вказівки посадовій особі органу управління Служби правопорядку, відповідальній за організацію патрульно-постової служби, та іншим підлеглим офіцерам про збір даних оперативної обстановки, підготовку розрахунків та пропозицій, необхідних для прийняття рішення.
Посадова особа органу управління Служби правопорядку, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, за потреби проводить рекогносцировку маршрутів патрулювання з командирами підрозділів Служби правопорядку. При цьому уточнюються розрахунок сил та засобів, порядок несення служби, особливі обов’язки на маршруті патрулювання, розташування засобів зв’язку, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.
2.5. Оцінка обстановки здійснюється за такими показниками: стан правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців; сили та засоби, що залучаються для запобігання вчиненню і припинення злочинів та інших правопорушень; місцевість, пора року та метеорологічні умови.
2.6. Під час оцінювання стану правопорядку і військової дисципліни в гарнізоні начальником органу управління Служби правопорядку спільно з начальником гарнізону з’ясовуються:
загальний стан правопорядку і військової дисципліни в гарнізоні;
кількість і характер вчинених правопорушень військовослужбовцями в місцях дислокації військових частин (установ), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;
випадки групових порушень громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;
місця (об’єкти), де найбільш ймовірні порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.
У висновках з оцінки стану правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у зоні діяльності начальник органу управління Служби правопорядку визначає ділянки зосередження основних зусиль патрулювання та порядок несення служби патрулями.
2.7. Оцінка сил та засобів підрозділів Служби правопорядку включає:
укомплектованість підрозділів Служби правопорядку особовим складом, транспортом і засобами зв’язку та їх можливості щодо виконання завдань за призначенням;
рівень фахової підготовленості, морально-психологічного стану та військової дисципліни особового складу підрозділів Служби правопорядку;
стан засобів матеріально-технічного забезпечення підрозділів Служби правопорядку;
наявність патрулів від Міністерства внутрішніх справ України у районах виконання завдань підрозділами Служби правопорядку, а за потреби, за попереднім узгодженням, їх можливості щодо надання допомоги в забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.
У висновках після оцінки сил і засобів начальник органу управління Служби правопорядку визначає:
завдання і заходи щодо підвищення фахової підготовки та морально-психологічного стану особового складу підрозділів Служби правопорядку, зміцнення військової дисципліни, правопорядку та організованості, поліпшення навчання і матеріально-технічного забезпечення підрозділів Служби правопорядку;
час і порядок несення служби патрулями;
заходи щодо організації взаємодії з військовими частинами Збройних Сил України, підрозділами Міністерства внутрішніх справ України та інших правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.
2.8. При оцінюванні району виконання завдань патрульно-постової служби та метеорологічних умов начальником органу управління Служби правопорядку вивчаються:
наявність та стан доріг на маршрутах руху та в районах несення служби патрулями;
місця дислокації військових частин (установ);
режим роботи підприємств, культурно-просвітницьких та інших установ (магазинів, ресторанів, кафе, клубів, кінотеатрів, зупинок транспорту тощо) у районах виконання завдань патрулями;
стан і час освітлення місцевості в районі виконання завдань патрулями;
наявність телефонної мережі і можливість використання її патрулями під час виконання завдань;
ступінь впливу пори року і метеорологічних умов на організацію патрульно-постової служби, дії патрулів, використання транспортних і технічних засобів.
У висновках із оцінки місцевості, пори року і метеорологічних умов начальник органу управління Служби правопорядку визначає:
спосіб несення служби патрулями на маршрутах патрулювання;
об’єкти (місця), де найбільш ймовірні порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців;
маршрути висування патрулів у райони виконання завдань;
порядок взаємодії патрулів між собою та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України та інших правоохоронних органів;
заходи щодо матеріально-технічного забезпечення патрулів;
пункти збору патрулів після виконання завдань.
2.9. Після оцінки обстановки начальник органу управління Служби правопорядку спільно з посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, проводить рекогносцировку, під час якої вивчає райони виконання завдань патрулями, уточнює види, склад, особливі обов’язки патрулів і порядок виконання ними завдань.
2.10. Після проведення рекогносцировки начальник органу управління Служби правопорядку приймає рішення про організацію патрульно-постової служби, яке доводить до відома своїх заступників та посадової особи органу управління Служби правопорядку, відповідальної за організацію патрульно-постової служби, після чого визначає порядок та терміни планування заходів.
Зазначене рішення відображається в наказі начальника органу управління Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання.
2.11. У наказі начальника органу управління Служби правопорядку про організацію служби військ і бойового навчання визначаються:
склад патруля, порядок його підготовки, озброєння і відпочинку;
порядок забезпечення патрулів засобами зв’язку та транспортними засобами;
склад резерву, його розміщення та порядок використання;
категорії військовослужбовців, які мають право нести службу як начальники патрулів та патрульні;
керівники занять, час, місце і порядок проведення занять з теоретичної і практичної підготовки та інструктажу патрулів;
посадові особи, які відповідають за організацію та несення патрульно-постової служби у підрозділах Служби правопорядку у гарнізоні;
посадові особи, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, проводити особистий огляд та огляд речей затриманих;
місця зберігання вилучених речей і документів у затриманих до розгляду справи про адміністративне правопорушення;
час і місце проведення медичного огляду особового складу патрулів;
час і місце проведення розводу патрулів;
порядок підтримання зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;
порядок забезпечення особового складу патрулів харчуванням;
порядок організації та здійснення контролю за несенням патрульно-постової служби;
час і місце підбиття підсумків несення патрульно-постової служби.
2.12. Перед початком нового навчального року витяги з наказів про організацію служби військ і бойового навчання надаються штабом органу управління Служби правопорядку до підпорядкованих підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні (у тому числі батальйону Служби правопорядку).
2.13. Результати несення служби патрулями відображаються окремим розділом в аналізі стану служби військ та в наказі начальника органу управління Служби правопорядку про стан служби військ за місяць (квартал, навчальний рік).
2.13.1. Аналізи стану служби військ та накази видаються з періодичністю:
у Центральному управлінні Служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.) та територіальному управлінні Служби правопорядку - щокварталу та в кінці навчального року;
у зональному відділі (відділенні, групі) та батальйоні Служби правопорядку - щомісяця та в кінці навчального року.
2.13.2. В аналізі стану служби військ відображаються:
стан виконання поставлених завдань за місяць (квартал, навчальний рік) щодо поліпшення стану патрульно-постової служби, якою мірою їх виконання дозволило забезпечити правопорядок і військову дисципліну серед військовослужбовців;
оцінка кожного підрозділу Служби правопорядку за результатами виконання поставлених завдань на поточний місяць (квартал, навчальний рік);
назви підрозділів, які досягли кращих результатів стосовно організації патрульно-постової служби;
назви підрозділів, де організація патрульно-постової служби не в повному обсязі відповідає вимогам керівних документів, характерні недоліки;
результати перевірок несення служби патрулями старшими начальниками, особистих перевірок начальником органу управління Служби правопорядку та його заступниками;
пріоритетні завдання на наступний місяць (квартал, навчальний рік) щодо поліпшення стану патрульно-постової служби в підрозділах Служби правопорядку.
2.13.3. У наказі про стан служби військ на підставі аналізу стану патрульно-постової служби дається оцінка підрозділам Служби правопорядку за виконання завдань стосовно покращення патрульно-постової служби, указуються характерні порушення та основні причини недоліків, що мають місце в організаторській та практичній роботі підлеглих командирів (начальників), з питань організації патрульно-постової служби. Визначаються конкретні завдання, які спрямовані на покращення стану патрульно-постової служби, терміни їх виконання і виконавці та заходи щодо недопущення недоліків, що мали місце під час організації та несення патрульно-постової служби.
2.14. До засобів патрульно-постової служби належать: транспортні засоби, засоби зв’язку, вогнепальна зброя та спеціальні засоби.
Вогнепальна зброя, транспортні засоби та інша техніка (майно), призначені для забезпечення несення служби патрулями, повинні бути повністю укомплектованими, справними та використовуватись тільки за призначенням із дотриманням установлених норм та правил.
Озброєння патрулів, кількість боєприпасів, які виділяються для несення патрульно-постової служби, визначаються начальником органу управління Служби правопорядку.
За надзвичайних обставин наказом начальника органу управління Служби правопорядку особовий склад патруля може озброюватися вогнепальною зброєю, а також спеціальними засобами, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 83 “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення службових обов’язків” (із змінами).
2.15. Для несення патрульно-постової служби призначаються патрулі Служби правопорядку. Патруль складається із начальника патруля і двох-трьох військовослужбовців підрозділу Служби правопорядку.
Начальником патруля залежно від покладених завдань може призначатися офіцер або військовослужбовець військової служби за контрактом.
Патрулювання здійснюється в пішому порядку чи на автомобілі протягом доби або на певний час дня чи ночі. Патрулю, призначеному на добу, через кожні чотири години виконання своїх обов’язків на маршруті патрулювання дозволяється відпочивати протягом двох годин у приміщенні органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) або в іншому місці, визначеному начальником органу управління Служби правопорядку, за наявності умов відпочинку.
Патрулю для виконання завдання визначається маршрут патрулювання, що включає місцевість, яка прилягає до основного напряму руху патруля в межах можливого спостереження. Ширина смуги маршруту патрулювання уточнюється на місцевості, що прилягає до основного напряму руху патруля в межах закріпленої за ним території.
Довжина маршруту патрулювання на автомобілі становить, як правило, 6-8 км, пішого патрулювання - 1-1,5 км. Довжина маршрутів патрулювання може бути збільшена або зменшена начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) залежно від їх особливостей та обстановки на них.
Несення служби патрулем може здійснюватись на одному або декількох маршрутах. На кожен маршрут патрулювання розробляється картка маршруту патруля. Під час проведення інструктажу посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, вказуються послідовність і порядок переміщення з одного маршруту на інший.
Час виставлення патрулів і тривалість несення служби встановлюються начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) з таким розрахунком, щоб кількість патрулів збільшилась у найбільш напружений час доби і у місцях, де найбільш можливі порушення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.
Для вирішення завдань, що раптово виникають у зв’язку зі зміною обстановки, забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців, під час прийняття їжі основним складом патруля, у випадках захворювання тощо, начальником органу управління Служби правопорядку призначається резервний патруль Служби правопорядку.
Військовослужбовці несуть службу в патрулі в установленій формі одягу. Форма одягу для патрулів визначається наказом начальника гарнізону.
Особовий склад патруля під час виконання своїх службових обов’язків повинен бути взірцем додержання військової дисципліни, форми одягу та військової ввічливості.
2.16. У підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні організація підготовки особового складу до несення патрульно-постової служби, проведення розводу патрулів, підтримання зв’язку з патрулем та координація його дій під час несення служби, здійснення перевірки несення служби патрулями, а також прийняття рішення про затримання військовослужбовців та складання протоколу про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення покладаються на начальника підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні та посадову особу підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні, відповідальну за організацію патрульно-постової служби.
2.17. Показові та інструкторсько-методичні заняття з питань організації та несення патрульно-постової служби проводяться під керівництвом:
начальника Центрального управління Служби правопорядку
(по м. Києву і Київській обл.) - військового коменданта (місто Київ), начальників територіальних управлінь з начальниками зональних відділів (відділень) та їх заступниками, офіцерами підпорядкованого штабу - один раз протягом навчального року;
начальників зональних відділів (відділень) Служби правопорядку з командирами підрозділів, їх заступниками та офіцерами підпорядкованого штабу - один раз протягом навчального року;
посадових осіб, які відповідають за організацію патрульно-постової служби з усіма категоріями військовослужбовців, які залучаються до несення патрульно-постової служби, та їх підготовку, - один раз на півріччя.
Проведення показових та інструкторсько-методичних занять здійснюється, як правило, на базі підрозділів, які відстають.
Облік проведених занять ведеться в Журналі обліку проведених занять з патрулем (додаток 1).
Плани-конспекти та журнали обліку проведених занять зберігаються в штабі органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні).
2.18. Огляди-конкурси на кращу організацію та стан патрульно-постової служби проводяться комісіями зі складанням актів за їх результатами та з виданням організаційних і підсумкових наказів під керівництвом начальника Центрального управління Служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.) - військового коменданта (місто Київ), начальників територіальних управлінь Служби правопорядку - щороку.
Один раз на навчальний рік організовується проведення змагань в органах управління Служби правопорядку на кращий підрозділ з несення патрульно-постової служби. Під час проведення змагань оцінюються знання військовослужбовцями вимог відповідних нормативно-правових актів, обов’язків та інструкцій патрулів, матеріальної частини вогнепальної зброї та правил застосування спеціальних засобів, заходів безпеки під час поводження з ними, вміння діяти у позаштатних ситуаціях.
Змагання плануються і проводяться під час занять з бойової підготовки, спортивно-масової роботи. Оцінка практичного виконання обов’язків визначається за результатами перевірки несення служби в патрулі.
ІІІ. Планування заходів патрульно-постової служби в органах управління Служби правопорядку
3.1. Планування заходів патрульно-постової служби організовує начальник штабу органу управління Служби правопорядку спільно із посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби. До планування заходів залучаються офіцери відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах, структур з гуманітарних питань і матеріально-технічного забезпечення Служби правопорядку.
3.2. На основі рішення начальника органу управління Служби правопорядку начальником штабу та посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, розробляються План організації патрульно-постової служби у гарнізонах, що входять до зони діяльності органу управління Служби правопорядку (далі - План) (додаток 2), схеми маршрутів патрулювання на території міст (гарнізонів), інструкції для патрулів та картки маршрутів патрулів.
3.2.1. План включає текстову частину та додаток (графічну частину) на карті масштабу М1: 200000.
У текстовій частині Плану відображаються відповідними розділами (пунктами): висновки із оцінки оперативної обстановки в гарнізонах; райони несення служби патрулями та ділянки зосередження основних зусиль; завдання патрулів; порядок і особливості виконання завдань патрулями; організація управління та контролю за виконанням завдань патрулями; основні питання взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку та оперативними черговими підрозділів Міністерства внутрішніх справ України; заходи щодо матеріально-технічного забезпечення.
У додатку до Плану (графічній частині) відображаються: райони несення служби патрулями; найменування та межі гарнізонів, які входять до зони діяльності органу управління Служби правопорядку; військові частини (установи), які дислокуються у гарнізоні, у тому числі структурні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України; маршрути висування патрулів з органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) до місць несення служби та у зворотному напрямку, а також відповідні розрахунки щодо залучення сил та засобів до несення патрульно-постової служби; порядок підтримання зв’язку під час організації взаємодії.
План підписує начальник штабу органу управління Служби правопорядку та затверджує начальник органу управління Служби правопорядку. Графічну частину Плану підписує начальник штабу органу управління Служби правопорядку.
3.2.2. Схема маршруту патрулювання (додаток 3) розробляється графічно на картах (планах місцевості), складається у двох примірниках, підписується посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, погоджується з відповідними начальниками гарнізонів та затверджується начальником органу управління Служби правопорядку.
На схемі маршруту патрулювання відображаються:
маршрути руху патрулів (за номерами та варіантами);
маршрути несення служби патрулями Міністерства внутрішніх справ України, які проходять поблизу або пересікаються з маршрутами руху патрулів Служби правопорядку;
маршрути висування патрулів з органів управління (підрозділів Служби правопорядку у гарнізонах) Служби правопорядку на маршрути несення служби та у зворотному напрямку;
розташування державних і місцевих органів управління;
розташування військових частин (установ);
розташування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України;
розміщення громадських місць (розважальних закладів) поблизу військових частин (установ), які відвідують військовослужбовці, та тих, які знаходяться на маршруті руху патрулів;
розташування комендатури військових сполучень;
розташування медичних закладів;
розташування відділень зв’язку (телефонів для зв’язку);
розташування військових комісаріатів (обласний, міський, районний);
розташування вокзалів (залізничні, морські, річні, автомобільні).
3.2.3. Інструкції для патрулів Служби правопорядку розробляються для кожного гарнізону окремо, підписуються посадовою особою органу управління Служби правопорядку, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, і затверджуються начальником органу управління Служби правопорядку.
В інструкції для патрулів Служби правопорядку визначаються:
завдання патрулів на території міста (гарнізону);
маршрути руху патрулів, їх довжина та межі;
особливості несення служби на кожному маршруті руху;
місця, які потребують особливої уваги;
обставини та порядок застосування заходів фізичного впливу, зброї та спеціальних засобів;
місця розміщення на маршрутах патрулювання підрозділів Міністерства внутрішніх справ України;
місця розміщення на маршрутах патрулювання засобів зв’язку та способи зв’язку з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, оперативним черговим підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, з найближчим постом міліції;
порядок руху та дій на маршрутах;
час виконання завдань та порядок надання доповіді.
3.2.4. Картка маршруту пішого патруля (додаток 4) розробляється на кожний маршрут патрулювання. Картку маршруту пішого патруля підписує посадова особа органу управління Служби правопорядку, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, і затверджує начальник органу управління Служби правопорядку. Картка маршруту пішого патруля оформляється у вигляді книжки, розмір картки - 9 х 12 см, аркуші нумеруються.
У картці маршруту пішого патруля відображаються:
маршрут руху патруля, його довжина та межі;
час виконання завдань та порядок надання доповіді;
способи зв’язку із сусідніми патрулями, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку та з оперативним черговим підрозділів Міністерства внутрішніх справ України;
місця, які потребують особливої уваги;
порядок руху та дій на маршруті.
До картки маршруту пішого патруля додаються список військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (установи) та знаходяться в розшуку у відповідній зоні діяльності органу управління Служби правопорядку, із вказівкою прізвищ, імен, по батькові, дат народження, особистих прикмет та їх фотографії.
3.3. У разі змін в оперативній обстановці здійснюються аналіз, оцінювання та уточнення змісту Плану, схем маршрутів патрулювання, інструкцій для патрулів та карток маршрутів піших патрулів.
3.4. Перед початком нового навчального року штабом органу управління Служби правопорядку до підпорядкованих підрозділів надаються такі документи:
до підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні - другі примірники схем маршрутів патрулювання, інструкції для патрулів та картки маршрутів піших патрулів;
до батальйонів та рот Служби правопорядку - другі примірники схем маршрутів патрулювання та інструкції для патрулів.
ІV. Контроль за організацією та несенням патрульно-постової служби
4.1. Контроль за організацією та несенням патрульно-постової служби є важливим засобом зміцнення військової дисципліни серед особового складу та забезпечення високої активності патрулів у боротьбі з правопорушеннями у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях. Контроль здійснюється шляхом проведення систематичних перевірок несення служби патрулями відповідними посадовими особами Служби правопорядку.
4.2. Перевірка несення служби патрулями здійснюється:
посадовими особами Головного управління Служби правопорядку, органів управління Служби правопорядку - під час роботи в підпорядкованих органах управління та підрозділах Служби правопорядку;
начальниками органів управління Служби правопорядку - не менше одного разу на місяць;
заступниками начальників органів управління Служби правопорядку - не менше двох разів на місяць;
начальниками підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні, посадовими особами, які відповідають за організацію патрульно-постової служби, командиром батальйону, роти Служби правопорядку - не менше одного разу на тиждень;
командирами підрозділів Служби правопорядку, від яких призначено патруль, - не менше двох разів на тиждень.
Перевірці підлягають усі патрулі Служби правопорядку, які несуть службу протягом доби.
4.3. Перевірка проводиться в будь-який час доби згідно з графіками.
Графік перевірки несення служби патрулями складається на місяць у штабі органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні). Графік підписується начальником штабу органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), затверджується начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні). Графіки перевірки зберігаються в штабі органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) протягом року.
4.4. Особи, які перевіряють несення служби патрулями, зобов’язані знати оперативну обстановку на маршрутах патрулювання, об’єктивно оцінювати якість несення служби, не допускаючи послаблень і спрощень, а також методичні рекомендації військовослужбовцям щодо виконання завдань патрулювання та дій у складній обстановці.
4.5. Під час здійснення перевірки перевіряючий зобов’язаний відрекомендуватись, надати посвідчення особи та разове посвідчення на право перевірки патруля, видане відповідним органом управління Служби правопорядку, від якого призначений патруль. Про прибуття перевіряючого начальник патруля негайно за допомогою засобів зв’язку доповідає оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (начальнику підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
4.6. Без разового посвідчення на право перевірки патруль Служби правопорядку мають право перевіряти:
посадова особа Головного управління Служби правопорядку (за наявності відповідного припису, підписаного начальником Головного управління Служби правопорядку);
начальник відповідного органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та його заступники;
посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби;
командир підрозділу Служби правопорядку, від якого призначено патруль.
За вимогою особи, яка призначена для перевірки виконання завдань патрулями, начальник патруля доповідає про обстановку на території маршруту і відповідає на поставлені запитання.
За відсутності патруля на маршруті патрулювання посадова особа, яка призначається для перевірки, зобов’язана негайно з’ясувати причини та особисто або через оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (начальника підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) встановити його місцезнаходження.
4.7. Під час перевірки несення служби патрулями перевіряються:
наявність особового складу, спеціальних засобів (вогнепальної зброї), засобів зв’язку;
зовнішній вигляд особового складу патруля, додержання ним військової дисципліни та ввічливості;
знання своїх службових обов’язків, оперативної обстановки, яка склалася в зоні маршруту патрулювання, та особливостей несення служби на маршруті;
знання вимог нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрулів, уміння застосовувати їх у практичній діяльності. У випадках неправильних відповідей перевіряючий повинен дати вичерпні роз’яснення з поставлених питань;
порядок організації зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та відповідними структурними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;
наявність у начальника патруля службових документів (посвідчення начальника патруля, нагрудного знака, картки маршруту пішого патруля, бланка списку військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення) (додаток 5) та нарукавних пов’язок у патрульних;
повнота та якість оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;
наявність фотокарток або словесних портретів військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (установу) і на цей час розшукуються в зоні діяльності органу управління Служби правопорядку;
використання за призначенням закріпленого транспортного засобу (у разі якщо патруль несе службу на автомобілі), наявність документів на транспортний засіб.
4.8. У разі встановлення під час проведення перевірки недоліків у несенні служби перевіряючий зобов’язаний на місці вжити заходів стосовно їх усунення. За неможливості їх усунення на місці вживаються заходи щодо відсторонення особового складу від несення служби та його заміни.
4.9. Про результати перевірки несення служби патрулями на зворотному боці списку військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення, робиться відповідний запис з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів, а її результати доводяться до відома відповідних командирів (начальників), а також використовуються під час здійснення контролю за перевіркою несення служби патрулями, проведення інструктажів та підбиття підсумків несення служби патрулями.
Зазначені списки здаються начальниками патрулів після закінчення несення служби посадовій особі, відповідальній за організацію патрульно-постової служби, та в подальшому підшиваються та зберігаються у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) протягом року, який настає за поточним роком.
Дані на військовослужбовців, яким зроблено зауваження або яких затримано за вчинення правопорушень, заносяться посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, до Книги обліку військовослужбовців, яким було зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або затримано за вчинення адміністративного правопорушення (додаток 6). Зазначена книга зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах протягом трьох років після заведення нової та знищується у встановленому порядку.
4.10. Забороняється перевіряти несення служби патрулями із застосуванням дій, які можуть призвести до нещасного випадку або небажаних наслідків (відбирати спеціальні засоби, інсценувати правопорушення тощо).
4.11. Начальники органів управління Служби правопорядку (підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні) здійснюють щоденний контроль за перевірками несення служби кожним патрулем та один раз на місяць контролюють здійснення перевірок патрулів своїми заступниками.
4.12. Стан перевірок несення служби патрулями розглядається не менше одного разу на місяць на службових нарадах керівного складу органу управління Служби правопорядку (офіцерів підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
V. Загальні обов’язки особового складу патруля
5.1. Під час несення патрульно-постової служби особовий склад патруля підпорядковується начальнику органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), оперативному черговому органу управління Служби правопорядку та командиру підрозділу Служби правопорядку, від якого призначений патруль.
5.2. Патруль Служби правопорядку, призначений для несення служби на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах та аеропортах, організовує взаємодію з військовими комендантами на транспорті та з працівниками Міністерства внутрішніх справ України.
5.3. Начальник патруля відповідає за правильне несення служби патрульними, підтримання правопорядку та військової дисципліни на маршруті патрулювання військовослужбовцями, а також дотримання вимог законодавства у разі застосування заходів адміністративного примусу.
Начальник патруля зобов’язаний:
прибути у визначений час до начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) на інструктаж;
знати обов’язки начальника патруля, порядок застосування до військовослужбовців, які вчинили або вчинюють правопорушення, заходів адміністративного примусу, правильність оформлення документів, які підтверджують законність перебування військовослужбовців за межами військової частини (установи);
керувати несенням служби патрульними;
з’ясувати завдання та особливості їх виконання на відповідних маршрутах патрулювання;
із прибуттям на маршрути патрулювання організувати взаємодію з працівниками Міністерства внутрішніх справ щодо забезпечення підтримання військовослужбовцями громадського порядку;
знати на своєму маршруті патрулювання розміщення засобів зв’язку, прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника, а також порядок взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;
стежити за поведінкою військовослужбовців, за потреби перевіряти їх документи, робити зауваження військовослужбовцям, які вчинили або вчинюють правопорушення (адміністративне правопорушення, порушення військової дисципліни, у тому числі порушення правил носіння військової форми одягу), та вимагати від них припинення вчинення правопорушення, у тому числі приведення форми одягу відповідно до вимог керівних документів;
дотримуватись законності під час застосування до військовослужбовців, які вчинили або вчинюють правопорушення, заходів адміністративного примусу. Перед застосуванням цих заходів роз’яснювати, згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються;
вилучати в затриманих військовослужбовців предмети та документи, що можуть бути речовими доказами або є небезпечними для оточуючих, які потрібно здати оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
не допускати протиправних дій особового складу патруля стосовно затриманих (нанесення образ, тілесних ушкоджень, втрата і привласнення особистих речей тощо);
під час проведення суспільно-політичних та інших заходів у районі маршруту патрулювання не втручатися в дії місцевого населення, перебувати на відстані і періодично доповідати оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про орієнтовну кількість учасників заходу, з якою метою захід організований, зміст висловлювань і транспарантів;
у визначений час доповідати оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про результати патрулювання;
після закінчення патрулювання прибути до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), доповісти оперативному черговому (начальнику підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про завершення патрулювання, здати спеціальні засоби (вогнепальну зброю), засоби зв’язку та документи начальника патруля.
Начальник патруля на транспортному засобі, крім того, зобов’язаний:
неухильно дотримуватися встановленого порядку несення патрульно-постової служби, виконання поставлених завдань, збереження спеціальних засобів (вогнепальної зброї) та експлуатації наданої техніки;
дотримуватися порядку посадки та висадки осіб, яких затримано;
дотримуватися вимог Правил дорожнього руху та порядку використання транспортних засобів під час патрулювання.
знати обов’язки патрульного, порядок застосування до військовослужбовців, які вчинили або вчинюють правопорушення, заходів адміністративного примусу;
пильно нести службу, спостерігати за поведінкою військовослужбовців, доповідати про всі помічені ними порушення правопорядку і військової дисципліни начальнику патруля;
точно і швидко виконувати накази начальника патруля і нікуди не відлучатися без його дозволу;
рішуче й уміло діяти під час затримання порушників громадського порядку і військової дисципліни;
не дозволяти затриманим відходити від начальника патруля без його дозволу;
не приймати від затриманих та не передавати їм будь-які сторонні предмети без дозволу начальника патруля, доповідати начальнику патруля про прохання затриманих;
отримавши від начальника патруля наказ про супроводження затриманих до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), доставити затриманих осіб до оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (посадової особи підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
після закінчення патрулювання з дозволу начальника патруля повернутися до свого підрозділу і доповісти черговому підрозділу Служби правопорядку про своє прибуття, здати спеціальні засоби (вогнепальну зброю).
5.5. У разі звернення громадян до патруля Служби правопорядку з повідомленням про події, що загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі вчинення громадянами протиправних дій особовий склад патруля повинен негайно повідомити чергового (працівника) Міністерства внутрішніх справ України та оперативного чергового Служби правопорядку (посадову особу підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
5.6. Особовому складу патруля під час несення служби забороняється:
відволікатися від виконання завдань патрулювання і послаблювати пильність;
вступати у позаслужбові розмови;
приймати від затриманих або передавати їм будь-які предмети без наказу начальника патруля;
показувати чи передавати будь-кому свою вогнепальну зброю, спеціальні засоби, за винятком осіб, яким він підпорядковується;
заходити без службової необхідності в житлові будинки, магазини, клуби, ресторани та інші приміщення;
порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону;
залишати маршрут патрулювання, крім випадків, зазначених у пункті 9.10 розділу ІХ цієї Інструкції.
VІ. Права особового складу патрулів Служби правопорядку
Патрулям Служби правопорядку надається право:
вимагати від військовослужбовців дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати заходи адміністративного примусу. Перевіряти в інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння, документи, що засвідчують особу, та вимагати дотримання правил носіння військової форми одягу;
перевіряти у військовослужбовців документи, що посвідчують їх особу;
за потреби проводити огляд речей затриманих військовослужбовців, що знаходяться при них, вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або є небезпечними для оточуючих, після прибуття до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) передавати оперативному черговому Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) вилучені документи, предмети, речі тощо;
складати в межах повноважень протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців у випадках та в порядку, передбачених КУпАП;
під час проведення заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за обставин, що загрожують життю і здоров’ю людей, обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг до приїзду військовослужбовців Військової інспекції безпеки дорожнього руху Служби правопорядку або працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України;
за потреби тимчасово обмежувати або забороняти доступ військовослужбовців та інших осіб на окремі ділянки місцевості чи об’єкти для забезпечення державної таємниці, громадського порядку і безпеки, охорони життя і здоров’я людей, збереження речових доказів;
здійснювати в межах повноважень адміністративне затримання військовослужбовців, які вчинили адміністративне правопорушення,
та доставляти затриманих до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
застосовувати вогнепальну зброю, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби у випадках і в порядку, передбачених законами України.
VІІ. Підготовка і допуск особового складу до несення патрульно-постової служби
7.1. Підготовка особового складу до несення патрульно-постової служби організовується відповідними начальниками органів управління Служби правопорядку і здійснюється під час бойової підготовки, проведення показових та інструкторсько-методичних занять, теоретичних та практичних занять.
7.2. Для забезпечення якісної підготовки особового складу до несення патрульно-постової служби в органах управління Служби правопорядку (підрозділах Служби правопорядку у гарнізонах), батальйонах та ротах Служби правопорядку обладнуються навчальні класи (місця). Вимоги до обладнання навчального класу (місця) підготовки особового складу патрулів Служби правопорядку викладені в додатку 7 до цієї Інструкції.
7.3. До несення патрульно-постової служби допускається особовий склад, який за своїми діловими, морально-психологічними якостями, станом здоров’я і рівнем підготовки здатний виконати завдання патрульно-постової служби і який здав заліки зі знання вимог відповідних нормативно-правових актів, інструкцій для патрулів Служби правопорядку, матеріальної частини вогнепальної зброї, правил застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними та ознайомився з розташуванням маршрутів патрулів.
Заліки приймаються у офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом один раз на рік перед початком нового навчального року (у військовослужбовців строкової військової служби - два рази на рік) комісією, повноваження і склад якої визначаються наказом начальника органу управління Служби правопорядку.
Наказ про призначення комісії для прийому заліків до несення патрульно-постової служби видається один раз на рік перед початком навчального року. Ним визначаються склад комісії та порядок прийому заліків.
Результати здачі заліків заносяться до оціночних відомостей, на підставі яких комісією оформляється акт прийняття заліків.
На підставі акта прийняття заліків наказом відповідного начальника органу управління Служби правопорядку здійснюється допуск особового складу до несення патрульно-постової служби.
Наказ про допуск офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом до несення патрульно-постової служби видається один раз на рік перед початком нового навчального року (військовослужбовців строкової військової служби - два рази на рік) на підставі письмових рапортів відповідних командирів (начальників), оціночних відомостей та оформлених комісією актів прийому заліків. Рапорти командирів (начальників) та оціночні відомості зберігаються в штабі органу управління Служби правопорядку протягом року.
Витяги з наказу надаються командирам підрозділів Служби правопорядку та посадовим особам, які відповідають за організацію патрульно-постової служби.
Військовослужбовці, які заново призначені на посади або прибули
з інших органів управління Служби правопорядку, до несення патрульно-постової служби допускаються після здачі заліків. Їх допуск до несення патрульно-постової служби оформляється окремим наказом начальника органу управління Служби правопорядку.
Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом залучаються до несення патрульно-постової служби згідно з щомісячним графіком нарядів, який складається в штабі органу управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні), а військовослужбовці строкової військової служби напередодні дня заступання в патруль записуються командиром підрозділу Служби правопорядку до книги добору добового наряду підрозділу. Старшина роти або особа, яка його заміщає, оголошує склад патруля на вечірній перевірці.
Призначення особового складу для несення патрульно-постової служби здійснюється на підставі щоденного наказу начальника органу управління Служби правопорядку (командира батальйону Служби правопорядку), який видається напередодні дня заступання в патруль. Витяг з наказу щодня доводиться до відома підпорядкованих підрозділів Служби правопорядку
у гарнізонах.
7.4. Щотижня у години, визначені розпорядком дня, з особовим складом, який залучається до несення патрульно-постової служби, протягом 50 хвилин проводяться теоретичні заняття та протягом 30 хвилин - практичні заняття щодо порядку несення служби в патрулі.
Теоретичні заняття проводяться в класі (місці) підготовки патруля з вивчення вимог відповідних нормативно-правових актів, схем патрулювання, інструкції для патрулів, особливостей патрулювання в місті (гарнізоні), матеріальної частини вогнепальної зброї, інструкції та рекомендації щодо вивчення правил застосування спеціальних засобів та заходів безпеки під час поводження з ними.
Практичні заняття проводяться у місці, визначеному начальником органу управління Служби правопорядку. На заняттях відпрацьовуються порядок дій патруля на маршруті патрулювання, прийоми рукопашного бою, порядок застосування спеціальних засобів, додержання заходів безпеки та інші питання практичного несення служби.
Теоретичні та практичні заняття проводяться під особистим керівництвом посадової особи, відповідальної за організацію патрульно-постової служби. До проведення цих занять залучаються командири підрозділів Служби правопорядку, офіцери відділу (відділення, групи) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах, інструктори з рукопашного бою.
Облік занять здійснюється в журналі обліку проведених занять з патрулем (додаток 1). Журнал зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах протягом одного року після заведення нового та знищується у встановленому порядку.
7.5. Під час організації патрульно-постової служби на добу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, зобов’язана:
з’ясувати особливості оперативної обстановки на цю добу в гарнізоні;
вивчити і оцінити дії патрулів Служби правопорядку за минулу добу;
уточнити райони несення служби і ділянки зосередження основних зусиль;
детально ознайомитись із завданнями, порядком і особливостями несення служби на кожному маршруті патрулювання;
визначити маршрути, на яких будуть виконувати завдання патрулі, порядок організації взаємодії між ними та з відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;
визначити питання для перевірки знань особового складу з урахуванням оперативної обстановки;
уточнити озброєння та екіпіровку патрулів;
уточнити організацію контролю за несенням служби патрулями.
7.6. Щодня в день заступання в патруль у години, які визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку, з особовим складом, який призначений для несення патрульно-постової служби, в класі (місці) підготовки патруля протягом 50 хвилин проводяться інструктажі.
Інструктажі проводяться під особистим керівництвом посадової особи, відповідальної за організацію патрульно-постової служби, та командиром підрозділу Служби правопорядку, від якого призначено патруль.
За проведений інструктаж особовий склад патрулів розписується в Книзі інструктажу патрулів (додаток 8). Книга зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах протягом одного року після заведення нової та знищується у встановленому порядку.
7.7. Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом, призначені для несення патрульно-постової служби, прибувають до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) за 30 хвилин до початку проведення інструктажу (військовослужбовці строкової військової служби під керівництвом одного з військовослужбовців, призначеного командиром підрозділу Служби правопорядку) та доповідають про прибуття посадовій особі, відповідальній за організацію патрульно-постової служби.
Перед проведенням інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, з’ясовує стан здоров’я особового складу патрулів та можливі морально-психологічні обставини, які заважають несенню служби.
7.8. Під час проведення інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, повинна:
оголосити результати виконання завдань патрулювання за минулу добу, за потреби роз’яснити недоліки та упущення, навести приклад зразкового виконання завдань патрульними;
роз’яснити обстановку в гарнізоні, поставити патрулям конкретні завдання на весь період несення патрульно-постової служби;
доповісти про маршрути патрулювання, порядок та час несення на них служби, порядок слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, особливі обов’язки патрулів на маршруті патрулювання, а також послідовність і порядок переміщення з одного маршруту на інший;
розказати про місця (об’єкти) особливої уваги на маршрутах патрулювання, прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника;
розповісти та практично розглянути порядок дій патруля у разі вчинення військовослужбовцями правопорушення, особливу увагу звернути на порядок їх затримання та доставлення до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
розказати про місця розміщення на маршрутах патрулювання підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, порядок підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, з оперативним черговим структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України;
довести до відома порядок організації взаємодії між патрулями Служби правопорядку і патрульними нарядами Міністерства внутрішніх справ України в разі виникнення екстремальних ситуацій;
надати прикмети осіб, що самовільно залишили військові частини (місця служби) та перебувають в розшуку в зоні діяльності органу управління Служби правопорядку;
роз’яснити особовому складу патрулів порядок (місце та час) приймання їжі та відпочинку;
нагадати патрульним про необхідність дотримання законності, а також взірцевості носіння військової форми одягу;
перевірити знання особовим складом патруля своїх прав і обов’язків, окремих положень нормативно-правових актів, правил застосування вогнепальної зброї і спеціальних засобів.
7.9. Підбиття підсумків несення служби з особовим складом патруля Служби правопорядку здійснюється у день його зміни посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, у години, що визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку.
7.10. Після проведення інструктажу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, видає посвідчення начальників патрулів, службові нагрудні знаки, картки маршрутів патруля, бланки списків військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення, бланки протоколів про адміністративні правопорушення, а також у разі потреби фотокартки або словесні портрети військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (місце служби) і на цей час розшукуються у зоні діяльності органу управління Служби правопорядку.
7.11. Для одержання спеціальних засобів, засобів зв’язку, вогнепальної зброї і боєприпасів патрульні шикуються начальниками патрулів у визначених місцях.
Видача спеціальних засобів, вогнепальної зброї і боєприпасів до неї проводиться після видачі необхідних документів для несення служби оперативним черговим (черговим підрозділу) Служби правопорядку, черговим підрозділу військової частини (установи), у якому згідно з рішенням командира військової частини зберігається стрілецька зброя підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні. Видача засобів зв’язку проводиться особою, яка відповідає за їх зберігання.
За одержані спеціальні засоби, вогнепальну зброю та боєприпаси до неї кожен військовослужбовець особисто розписується в Книзі видачі спеціальних засобів (вогнепальної зброї і боєприпасів) особовому складу. За засоби зв’язку розписується начальник патруля в Книзі видачі матеріальних засобів.
Здача спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї особовим складом патрулів проводиться після повернення з патрулювання оперативному черговому (черговому підрозділу) органу управління Служби правопорядку (черговому підрозділу військової частини (установи)) під підпис у Книзі видачі спеціальних засобів (вогнепальної зброї і боєприпасів) особовому складу.
У разі неповної здачі спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї робиться запис у відповідних книгах за підписом оперативного чергового (чергового підрозділу) органу управління Служби правопорядку (військової частини), негайно доповідається начальнику органу управління Служби правопорядку (командиру військової частини) і вживаються заходи щодо їх розшуку.
7.12. Медичний огляд особового складу патруля проводиться перед проведенням інструктажу в медичному пункті в день заступання в наряд у години, які визначені розпорядком дня органу управління Служби правопорядку. Під час огляду визначається стан здоров’я та проводиться тілесний огляд кожного військовослужбовця, перевіряються пульс і артеріальний тиск.
8.1. Розвід патрулів проводиться з метою перевірки готовності їх до виконання завдань патрулювання, переходу їх у підпорядкування новопризначеному оперативному черговому органу управління Служби правопорядку, віддання їм наказу на службу та надання патрулям права виконувати завдання.
8.2. Перед проведенням розводу посадова особа, відповідальна за організацію патрульно-постової служби, доводить до відома новопризначеного оперативного чергового органу управління Служби правопорядку маршрути, на яких патрулі будуть нести службу протягом доби, порядок та час несення на них служби, особливі обов’язки патрулів на маршруті патрулювання, порядок підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, з оперативним черговим підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, порядок слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, а також послідовність і порядок переміщення з одного маршруту на інший.
8.3. Після прибуття на місце розводу кожен начальник патруля доповідає помічнику оперативного чергового органу управління Служби правопорядку, наприклад: “Товаришу майоре, патруль номер один на розвід прибув у повному складі. Начальник патруля прапорщик Хоруженко”.
Помічник оперативного чергового органу управління Служби правопорядку шикує особовий склад патрулів. Начальники патрулів стають у першій шерензі, а патрульні шикуються в колону по одному за своїм начальником патруля. Транспортні засоби патрулів із водіями розташовуються у відведеному для них місці. Розвід патрулів проводиться згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
8.4. Оперативний черговий органу управління Служби правопорядку під час розводу зобов’язаний:
з’ясувати стан здоров’я особового складу та інші обставини, які заважають виконанню завдань патрулювання;
перевірити знання особовим складом своїх прав і обов’язків, маршрутів патрулювання і особливих обов’язків на маршрутах патрулювання, окремих положень нормативно-правових актів, порядку організації взаємодії та підтримання зв’язку з іншими начальниками патрулів, з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку, з оперативним черговим підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, порядку слідування до місця несення служби та у зворотному напрямку, а також послідовності і порядку переміщення з одного маршруту на інший;
перевірити зовнішній вигляд особового складу, при цьому звернути особливу увагу на відповідність форми одягу вимогам керівних документів, справність вогнепальної зброї, спеціальних засобів та правильність їх розміщення і дати вказівки щодо усунення виявлених недоліків.
Оперативний черговий органу управління Служби правопорядку зобов’язаний визначити час надання доповідей начальниками патрулів про результати патрулювання.
Після перевірки готовності особового складу до несення патрульно-постової служби оперативний черговий органу управління Служби правопорядку віддає наказ на виконання завдань патрулювання. Наприклад: “Наказую заступити на визначені маршрути патрулювання із завданням забезпечити правопорядок і військову дисципліну серед військовослужбовців у місті (назва). Під час виконання завдань патрулювання суворо дотримуватися законності, виявляти високу пильність, культуру, справедливість і ввічливість при звертанні до військовослужбовців, не допустити порушень правил патрулювання і військової дисципліни. Службу нести з __ до __ годин”.
ІХ. Дії патрулів Служби правопорядку під час застосування заходів адміністративного примусу
9.1. Заходи адміністративного примусу застосовуються для охорони встановлених у суспільстві відносин. Застосування цих заходів спрямоване на забезпечення громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин (установ), у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях. Ці заходи стосуються конкретної особи, спрямовані на приведення її поведінки відповідно до норм права.
Під час використання заходів адміністративного примусу патрулі Служби правопорядку повинні суворо додержуватися принципу законності. Це забезпечується систематичним контролем з боку посадових осіб органів управління Служби правопорядку, прокурорським наглядом, правом адміністративного та судового оскарження, іншими встановленими законодавством способами.
9.2. Начальник патруля має право особисто застосовувати заходи адміністративного примусу чи віддавати патрульним наказ на їх застосування відносно правопорушників. Також віддавати наказ особовому складу патруля Служби правопорядку на застосування заходів адміністративного примусу мають право начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), оперативний черговий органу управління Служби правопорядку.
Начальники органів управління Служби правопорядку, а також уповноважені посадові особи Служби правопорядку є відповідальними за обґрунтованість та правильність застосування заходів адміністративного примусу.
9.3. Доставлення порушника полягає в примусовому супроводженні патрулем осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні).
Право на доставлення виникає лише за наявності вказаних у КУпАП умов, коли дії особи мають ознаки адміністративного правопорушення та є наявні обставини, що перешкоджають складанню протоколу на місці вчинення правопорушення.
Перед доставленням порушника начальник патруля зобов’язаний роз’яснити йому, чим зумовлено доставляння його в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні).
Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк, максимальна тривалість якого з урахуванням часу складання протоколу не може перевищувати трьох годин.
Доставлення порушника забезпечується застосуванням психологічного або фізичного впливу. Психологічний вплив полягає у вимозі прямувати порушнику до місця доставлення або в попередженні його про можливість застосування фізичного впливу. До фізичного впливу, з обов’язковим попередженням про намір його використання, вдаються у випадках відмови порушника рухатися в потрібному напрямку. Застосування за потреби спеціальних засобів здійснюється відповідно до вимог статей 9, 10 Закону України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”.
Факт доставлення реєструється в Книзі обліку затриманих (доставлених) осіб (додаток 9). Записи в Книзі обліку затриманих (доставлених) осіб наприкінці дня підписує оперативний черговий органу управління Військової служби правопорядку.
Книга обліку затриманих (доставлених) осіб зберігається в діловодстві органу управління Військової служби правопорядку протягом трьох років після заведення нової та знищується у встановленому порядку.
У разі доставлення працівниками міліції військовослужбовця, який вчинив адміністративне правопорушення, в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні) оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) під час прийняття військовослужбовця повинен прийняти від працівників міліції матеріали про адміністративне правопорушення, а також копію складеного ними протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі необґрунтованого доставлення особи, а також якщо протокол про адміністративне правопорушення не було складено уповноваженими на те посадовими особами Служби правопорядку або працівниками міліції, доставлення вважається протиправним, начальник (оперативний черговий) органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) зобов’язаний негайно звільнити особу, про що робиться відповідний запис в Книзі обліку затриманих (доставлених) осіб.
9.4. Адміністративне затримання полягає в примусовому короткочасовому обмеженні патрулем Служби правопорядку всіх дій і пересування осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, їх доставленні та утриманні в органі управління Служби правопорядку
(підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) як із поміщенням до камери (кімнати) для тимчасово затриманих військовослужбовців (далі - КТЗ), так і без поміщення в КТЗ.
Адміністративне затримання застосовується у разі, якщо вичерпано всі інші заходи впливу, з метою:
припинення адміністративних правопорушень;
складання протоколу про адміністративне правопорушення (у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов’язковим) та протоколу про адміністративне затримання;
забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи про вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне затримання патрулем Служби правопорядку застосовується у разі вчинення: дрібного хуліганства; злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Служби правопорядку, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи; порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів; дрібного викрадання чужого майна; у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях; появи в громадських місцях у п’яному вигляді; порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин; у разі порушень правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.
У разі вчинення таких адміністративних правопорушень, як дрібне хуліганство, порушення тиші в громадських місцях, установлюються свідки (очевидці) правопорушення, які запрошуються до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) з метою надання письмових пояснень (за неможливості їх прибуття пропонується надати пояснення на місці вчинення правопорушення) по суті справи щодо обставин вчинення правопорушення; вилучаються речові докази правопорушення і вживаються заходи для їх збереження. Надані пояснення підшиваються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Адміністративне затримання може тривати не більш як три години. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту затримання порушника на місці вчинення правопорушення.
Осіб, яких затримано за порушення правил обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Про місцеперебування затриманих негайно повідомляють родичів, а також командира (начальника) військової частини (установи).
9.5. Особистий огляд і огляд речей застосовуються у зв’язку з вчиненням адміністративного правопорушення або злочину.
Огляд - дія спеціально уповноважених на те посадових осіб Служби правопорядку, що проводиться з метою виявлення речей, документів, обставин правопорушення та інших обставин, які мають значення для справи.
Огляду повинна передувати пропозиція особі пред’явити речі чи предмети. У разі коли особа добровільно не виконує вимогу посадової особи Служби правопорядку щодо огляду (відповідних речей або особистого), можливий примусовий огляд.
Огляд речей особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення або за підозрою у вчиненні злочину, є спрямований на виявлення у порушника речей і документів, які є знаряддям чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення або мають значення речових доказів у справі, а також заборонені до зберігання.
Особистий огляд здійснюється уповноваженою на те посадовою особою Служби правопорядку однієї статі з особою, яку оглядають, у присутності двох понятих тієї самої статі в приміщенні, яке відповідає вимогам санітарії і гігієни і унеможливлює доступ сторонніх осіб. Забороняється здійснювати в одному приміщенні одночасно особистий огляд кількох осіб. Під час проведення особистого огляду не допускаються дії, які принижують гідність особи, яку оглядають, або небезпечні для її здоров’я. Особистий огляд без понятих не допускається.
Огляд речей, ручної кладі тощо здійснюється уповноваженою на те посадовою особою Служби правопорядку, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках можливий огляд вищезазначених речей за відсутності власника (володільця), але участь двох понятих у таких випадках є обов’язковою. Огляд речей повинен бути обережним, не допускається їх пошкодження.
Огляд речей, ручної кладі тощо патрулем повинен провадитися у місці, де немає великого скупчення людей.
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи у протоколі про адміністративне затримання. У протоколі мають бути вказані прізвища, імена, по батькові та адреси місць проживання понятих. Під час оформлення огляду послідовно описуються всі речі, виявлені в оглянутого. При цьому дотримуються відповідні технічні вимоги щодо опису окремих речей та не допускаються категоричні твердження про природу речей, якщо для цього необхідно мати спеціальні знання. Крім того, у протоколі зазначається, виявлені чи ні в затриманого під час особистого огляду тілесні ушкодження (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. У разі коли затриманий потребує медичної допомоги, у протоколі вказуються час її надання, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого медичного закладу госпіталізовано затриманого.
9.6. Вилучення речей і документів полягає в примусовому тимчасовому припиненні їх володінням, користуванням і розпорядженням особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, певною річчю або документом, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, які виявлено під час затримання або огляду речей чи особистого огляду.
Вилученню підлягають речі, які є знаряддям або безпосередньо об’єктом правопорушення, можуть бути речовими доказами у справі, а також якщо їх може бути використано для завдання шкоди затриманим.
Вилучені в порушника речі начальник патруля Служби правопорядку здає оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення, огляд речей або адміністративне затримання. У протоколі має бути вказано, які саме речі та документи вилучено в затриманого, із зазначенням назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, указуються їх індивідуальні ознаки, номери тощо.
Правила зберігання та обліку вилучених речей і документів визначаються Порядком зберігання вилучених при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2012 № 17.
9.7. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, спрямованих на особу порушника, здатне завдати йому певної фізичної шкоди та навіть позбавити життя. У зв’язку з цим слід застосовувати силу лише тоді, коли уникнути цього неможливо. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або вогнепальної зброї допускається у виняткових випадках, передбачених нормативно-правовими актами.
При цьому можливість спричинення шкоди здоров’ю порушника має бути мінімальною.
Порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї визначається Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Законом України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”, Правилами застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення посадових обов’язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 83.
9.8. Складання протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання
9.8.1. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення (додаток 10).
Якщо правопорушення вчинено кількома військовослужбовцями, то протокол про адміністративне правопорушення складається на кожного військовослужбовця окремо.
Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю, який притягається до адміністративної відповідальності.
Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Помилкові та невірні записи закреслюються однією лінією та засвідчуються підписами порушника та уповноваженої посадової особи Служби правопорядку.
Не допускається заповнення протоколу олівцем, закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до протоколу, а також додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.
Складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтями 44, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185, 185-7 КУпАП, мають право:
начальники органів управління Служби правопорядку та їх заступники (начальники підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні);
посадові особи органів управління Служби правопорядку (підрозділів Служби правопорядку у гарнізоні), які залучаються до несення оперативно-чергової служби та патрульно-постової служби.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Під час складення протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються зміст статті 63 Конституції України, а також її права і обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі і засвідчується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, із зазначенням дати.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, уповноваженою посадовою особою Служби правопорядку пропонується ознайомитися iз складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення iз засвідченням свого підпису та дати. Пояснення порушника можуть бути викладенi також на окремому аркуші з вiдмiткою про це в протоколі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа Служби правопорядку, яка склала протокол, робить запис такого змісту: “(прізвище, ім’я, по батькові особи, яка притягається до адміністративої відповідальності) від надання пояснення по суті правопорушення (правопорушень), викладеного(их) у протоколі, відмовився (відмовилася)” та засвідчує це своїм підписом із зазначенням дати.
Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.
Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
У разі коли в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вилучалися документи або речі, що мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення i прийняття об’єктивного рішення, у протоколі робиться вiдповiдний запис iз зазначенням того, які саме документи або речі долучаються до протоколу.
У протоколі зазначаються обставини, що пом’якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність особи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
До протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
9.8.2. З метою забезпечення законності застосування адміністративного затримання відповідно до статті 261 КУпАП складається протокол про адміністративне затримання (додаток 11), який, крім виконання функцій джерела доказів у справі про адміністративні правопорушення, забезпечує також законність і обґрунтованість його застосування.
Усі реквізити протоколу про адміністративне затримання заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне затримання, а також внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне затримання підписаний особою, щодо якої він складений.
У протоколі про адміністративне затримання зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання.
Крім того, у протоколі про адміністративне затримання вказується, виявлені чи ні в затриманого під час особистого огляду тілесні ушкодження. Якщо так, то в протоколі про адміністративне затримання зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких частинах тіла вони розташовані. У разі коли затриманий потребує медичної допомоги, у протоколі про адміністративне затримання вказуються час її надання, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого медичного закладу госпіталізовано затриманого.
При надходженні заяв чи зауважень під час затримання, проведення особистого огляду, огляду речей у протоколі про затримання робиться запис, ким вони зроблені, і викладається їх суть.
Факт проведення особистого огляду й огляду речей у протоколі про адміністративне затримання засвідчується підписами уповноваженої посадової особи, яка робила огляд, затриманої особи і понятих.
У протоколі про адміністративне затримання вказуються дата, час і причина звільнення затриманої особи, які речі, предмети або документи повернуто їй під час звільнення, а також чи є в особи, яка звільняється, претензії і які саме, що засвідчується особистим підписом цієї особи.
Протокол про адміністративне затримання підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала. У разі відмови затриманого підписати протокол у ньому робиться запис про це. Після звільнення затриманого йому надається копія протоколу про затримання.
Якщо в діях військовослужбовця є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 44, 173, 174, 178, 184-1, 185 та 185-7 КУпАП, то, крім протоколу про адміністративне затримання, складається також і протокол про адміністративне правопорушення.
9.9. Особовий склад патруля, який заступає для несення патрульно-постової служби, повинен знати:
вимоги відповідних нормативно-правових актів, які стосуються патрульно-постової служби;
маршрути патрулювання, особливі обов’язки;
розміщення на маршрутах патрулювання відділень зв’язку та відповідних структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України;
порядок підтримання зв’язку та взаємодії між патрулями, оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та відповідними структурними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України;
місця найбільш можливого скоєння правопорушень на маршруті патрулювання;
прилеглі до маршруту патрулювання вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші найкоротші шляхи руху на випадок переслідування порушника;
автобусні, трамвайні, тролейбусні маршрути (станції метрополітену);
прикмети військовослужбовців, які перебувають в розшуку;
порядок застосування заходів фізичного впливу, вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходи безпеки під час поводження з ними.
9.10. Після проведення розводу патруль направляється до місця несення служби.
Патруль прибуває на свій маршрут (місце несення служби), обходить його, перевіряє стан громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців і доповідає оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про стан справ на маршруті патрулювання.
Патруль зобов’язаний виконувати завдання на маршруті безвідлучно протягом установленого часу.
Дозволяється тимчасово залишати маршрут патрулювання:
за вказівкою або з дозволу начальника (оперативного чергового) органу управління Служби правопорядку (посадової особи підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
за потреби відновлення порядку в громадському місці або супроводження військовослужбовця до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
для переслідування військовослужбовця, який вдається до втечі;
для захисту військовослужбовців, інших осіб від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;
для охорони місця події чи злочину за межами маршруту патрулювання;
для одержання невідкладної медичної допомоги, прийняття їжі, обігрівання та справляння природних потреб;
для надання допомоги іншим патрулям Служби правопорядку.
Про залишення маршруту начальник патруля доповідає по телефону (радіостанції) оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
9.11. У разі вчинення військовослужбовцем правопорушення (адміністративного правопорушення, порушення військової дисципліни, у тому числі порушення правил носіння військової форми одягу) начальник патруля зобов’язаний:
9.11.1. Звернутися до військовослужбовця та відрекомендуватися, наприклад: “Товаришу майоре, начальник патруля Служби правопорядку капітан Ігнатенко” (при цьому показати посвідчення начальника патруля та за потреби посвідчення військовослужбовця Служби правопорядку). Якщо військовослужбовець, який вчинив (вчинює) правопорушення, перебуває в русі, то перед відрекомендуванням та зверненням стосовно вчиненого правопорушення начальник патруля повинен звернутися з проханням припинити рух, наприклад: “Товаришу майоре, прошу зупинитися. Начальник патруля Служби правопорядку капітан Ігнатенко”.
У поводженні з військовослужбовцями недопустимі: зверхній тон, грубість, зарозумілість, іронічне або неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози, повчання і несправедливі докори, пред’явлення незаслужених звинувачень, погрозливі чи ображаючі жести або знаки.
У розмові з військовослужбовцями особовий склад патруля повинен виявляти спокій, витримку і розсудливість. Він не повинен відповідати грубістю на грубість і у своїх діях керуватися особистими неприязними почуттями.
Коли військовослужбовець на зроблені йому зауваження реагує збуджено, необхідно дати йому час заспокоїтись і попросити пояснення з приводу його невірних дій. Роз’яснити, в чому полягає неправомірність його поведінки. Тільки після цього може бути прийнято рішення про складання протоколу, доставляння порушника в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні) або можливість обмежитись зауваженням.
9.11.2. Указати причини звернення та зупинення, наприклад: “Ви порушуєте громадський порядок та нетактовно поводите себе по відношенню до цивільного населення, у Ваших діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП “Дрібне хуліганство”. У разі вчинення інших порушень вказати, що конкретно порушується військовослужбовцем, наприклад: “Вами порушуються правила носіння військової форми одягу”.
9.11.3. Звернутися з проханням про пред’явлення документів, які засвідчують особу військовослужбовця, наприклад: “Товаришу майоре, прошу пред’явити Ваші документи”.
Перевірці підлягають документи, які є підставами для перебування у звільненні з розташування військової частини, перебування у відпустці, відрядженні тощо.
Перевірка документів передує застосуванню інших заходів адміністративного примусу. Документи після їх перевірки патрулями Служби правопорядку повертаються їх власникам, якщо немає підстав для прийняття іншого рішення.
Перевірку доцільно проводити на деякій відстані від сторонніх громадян, вимогу про пред’явлення документа висловлювати впевнено, але ввічливо і тактовно. Під час перевірки необхідно:
поводитися з документами акуратно (не м’яти і не згортати сторінки, оберігати від дощу і снігу, не забруднювати руками, не робити в них будь-яких поміток). Якщо в документ вкладені гроші, записка тощо, необхідно запропонувати власнику самому вилучити з нього вказані речі;
звертати увагу на відповідність наявної в документі фотокартки і особи військовослужбовця. Під час перевірки необхідно поставити власнику документа контрольні питання, звіряючи відповіді з даними документа, який засвідчує його особу. Особи, які мають документи з явними ознаками підробки або неправомірно володіють ними, доставляються до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні);
вжити застережних заходів під час перевірки документів в особи, що підозрюється у вчиненні злочину. З цією метою, зокрема, рекомендується стояти напівоберта праворуч від того, кого перевіряють, на відстані одного кроку від нього і пильно стежити за діями останнього.
Якщо військова дисципліна військовослужбовцем не порушувалася,
а звернення до військовослужбовця з боку начальника патруля з проханням зупинитися та надати для огляду документ, який засвідчує його особу, викликане винятковими обставинами та службовою необхідністю, з метою попередження можливого правопорушення (на підставі наказу (розпорядження) начальника органу управління Служби правопорядку) начальник патруля дає відповідні пояснення, наприклад: “Товаришу майоре, прошу зупинитися. Начальник патруля Служби правопорядку капітан Ігнатенко. У зв’язку із службовою необхідністю та на підставі розпорядження начальника Кримського територіального управління Служби правопорядку у Феодосійському гарнізоні проводяться заходи щодо попередження можливих правопорушень. З цією метою у всіх категорій військовослужбовців проводиться перевірка документів, які засвідчують їх особу, та уточнюються підстави їх перебування у Феодосійському гарнізоні. Прошу пред’явити Ваші документи”.
9.11.4. Звернутися з проханням до військовослужбовця про припинення правопорушення, наприклад: “Товаришу майоре, прошу припинити порушувати громадський порядок”. При цьому прохання пред’являється в першу чергу військовослужбовцю, молодшому за військовим званням, а потім старшому за військовим званням. Якщо військовослужбовець прямує із родичами чи знайомими, попросити його відійти з ним у бік, а потім вказати йому на порушення. Не слід робити зауваження в присутності цивільних осіб та в громадських місцях.
9.11.5. Скласти протокол про адміністративне правопорушення (за наявності обставин, що перешкоджають складанню протоколу на місці вчинення правопорушення, доставити порушника в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні).
9.11.6. Попереджати військовослужбовця, наприклад: “У разі подальшого порушення Вами громадського порядку Вас буде затримано та доставлено в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні)” - про те, що його буде затримано за вчинене ним адміністративне правопорушення (правопорушення, що вчинюється) у разі невиконання вимоги начальника патруля Служби правопорядку про припинення правопорушення та якщо в діях військовослужбовця є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 262 КУпАП. Якщо військовослужбовцем не виконуються вимоги начальника патруля припинити порушувати громадський порядок, то начальник патруля дає команду патрульним про затримання такої особи з метою подальшого її доставлення в орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні), наприклад: “Патрульні, затримати військовослужбовця”.
Перший етап адміністративного затримання полягає в примусовому короткочасовому обмеженні патрулем Служби правопорядку всіх дій і пересування порушника, про що негайно начальник патруля доповідає начальнику (оперативному черговому) органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та діє за їх вказівкою (для цього патрульні стають по обидва боки від військовослужбовця, а начальник патруля спереду затриманого обличчям до нього, перегородивши йому подальший рух).
Другий етап адміністративного затримання полягає в примусовому доставленні порушника (після отримання відповідної вказівки) до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні). Доставлення може бути здійснено як у пішому порядку (патрульні
перебувають по обидва боки порушника, начальник патруля позаду патруля та порушника за 1-2 кроки), так і з використанням військових транспортних засобів.
Третій етап адміністративного затримання полягає в примусовому утриманні порушника в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) як із поміщенням до КТЗ, так і без поміщення.
9.12. Якщо військовослужбовцями строкової військової служби під час перебування їх у звільненні допущено грубе порушення правил носіння військової форми одягу, невиконання військового вітання або інші прояви недисциплінованості, начальник патруля Служби правопорядку має право припинити таким військовослужбовцям звільнення і відправити їх до оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (начальника підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) або повернути до їх військової частини (установи) для вжиття заходів. Затримуються і відправляються до оперативного чергового органу управління Служби правопорядку (начальника підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) також військовослужбовці, які прибули за записками про звільнення з іншого гарнізону. Про час і причину припинення звільнення начальник патруля робить позначку на записці про звільнення військовослужбовця.
9.13. У затриманих військовослужбовців вилучають речі та документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення. Начальник патруля здає їх начальнику органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) або оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (черговому військової частини (установи)). Черговий військової частини (установи) про затриманого доповідає командиру (начальнику) військової частини (установи) та повідомляє про вжиті заходи у відповідний орган
управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні).
9.14. Під час здійснення адміністративного затримання начальник патруля Служби правопорядку має право особисто застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби або вогнепальну зброю чи віддавати патрульним наказ для їх застосування лише за таких обставин:
для захисту військовослужбовців, а за потреби й цивільних осіб, від нападу, що загрожує їх життю і здоров’ю, якщо іншими способами захистити їх неможливо;
для відбиття групового або збройного нападу на патруль, якщо життю або здоров’ю начальника патруля чи патрульних загрожує небезпека;
під час затримання особи, яка чинить збройний опір або погрожує застосуванням зброї та інших предметів, небезпечних для життя і здоров’я, або особи, яка намагається втекти з-під варти, якщо іншого способу затримати їх немає.
Необхідність застосування спеціального засобу, його вид, час початку та інтенсивність його застосування визначаються начальником патруля, патрульним з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення та особи порушника. Перед застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або вогнепальної зброї начальник патруля повинен голосом, а у разі застосування зброї - пострілом угору попередити про це особу, проти якої мають бути застосовані ці заходи, наприклад: “Товаришу лейтенанте, попереджую: у разі подальшого невиконання Вами вимог начальника патруля припинити порушувати громадський порядок проти Вас буде застосовано спеціальні засоби (вогнепальну зброю)”.
Застосування спеціальних засобів не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на осіб патруля обов’язків. У разі заподіяння особі шкоди здоров’ю особовий склад патруля забезпечує в найкоротший строк надання необхідної медичної допомоги потерпілому та вживає всіх заходів щодо його доставлення в медичний заклад.
Без попередження спеціальні засоби, фізична сила і вогнепальна зброя особовим складом патруля можуть застосовуватися лише в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю начальнику патруля чи патрульному.
Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї начальник патруля негайно доповідає начальнику (оперативному черговому) органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) та складає рапорт про застосування до затриманих військовослужбовців заходів фізичного впливу, вогнепальної зброї та спеціальних засобів (додаток 12).
Особовому складу патруля в усіх випадках категорично забороняється застосовувати спеціальні засоби та зброю на багатолюдних вулицях, площах і в громадських місцях, а також якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
9.15. Затриманих військовослужбовців приймає оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), про що складає протокол про адміністративне затримання, записує до Книги обліку затриманих (доставлених) осіб та за необхідності під супроводом посадової особи, визначеної начальником органу управління Служби правопорядку, направляє затриманого в заклад охорони здоров’я для проведення огляду на стан сп’яніння.
9.15.1. Огляду на стан сп’яніння підлягають затримані особи, які вчинили адміністративне правопорушення, щодо яких в уповноважених посадових осіб Служби правопорядку є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння.
9.15.2. Направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 13), здійснюється оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) на підставі письмового звернення начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду затриманих посадова особа Служби правопорядку забезпечує доставлення цих осіб до закладу охорони здоров’я протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
9.15.3. Огляд для встановлення стану сп’яніння затриманого, який вчинив адміністративне правопорушення, здійснюється в будь-який час доби в закладах охорони здоров’я, яким надано право на проведення такого огляду, лікарями, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
За результатами огляду на стан сп’яніння встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи в трьох примірниках: перший примірник видається під підпис уповноваженій посадовій особі Служби правопорядку, яка доставила дану особу на огляд, другий - оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.
9.15.4. Після проведення огляду посадова особа Служби правопорядку доставляє затриманого до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні).
9.15.5. Результати огляду на стан сп’яніння затриманого зазначаються оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) у відповідних графах протоколу, а висновок щодо результатів їх медичного огляду на стан сп’яніння підшивається до зазначеного протоколу.
9.15.6. За потреби залежно від стану алкогольного сп’яніння, поведінки затриманого тощо, за погодженням з начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) поміщає затриманого до КТЗ.
Перед поміщенням до КТЗ в службовому приміщенні проводиться особистий огляд затриманого уповноваженою на те посадовою особою, що є однієї статі із затриманим, і в присутності двох понятих тієї самої статі. Про особистий огляд складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи у протоколі про адміністративне затримання.
9.16. Про місцеперебування військовослужбовця, затриманого за вчинення адміністративного правопорушення, начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) негайно повідомляє відповідне командування військової частини (установи) та родичів затриманого.
9.17. У разі вчинення військовослужбовцем правопорушення під час перебування його у звільненні (відрядженні) начальник органу управління Служби правопорядку має право припиняти звільнення (відрядження) і відправити цього військовослужбовця до своєї військової частини (установи) з відповідною позначкою про це в записці про звільнення (посвідченні про відрядження) із зазначенням причини припинення звільнення (відрядження), строку прибуття військовослужбовця до військової частини (установи), повідомивши про це командира (начальника) військової частини (установи).
9.18. Військовослужбовці строкової військової служби, затримані за вчинення адміністративного правопорушення за місцем проходження військової служби, після закінчення строку адміністративного затримання за рішенням начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) перебувають під наглядом призначеної посадової особи в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку у гарнізоні) до передачі їх представнику військової частини (установи).
Командир (начальник) військової частини (установи) після отримання інформації про затримання військовослужбовця строкової військової служби зобов’язаний негайно, але не пізніше терміну закінчення адміністративного затримання направити свого представника для супроводження військовослужбовця до військової частини.
9.19. Про всі заходи, вжиті стосовно військовослужбовця, який вчинив адміністративне правопорушення або порушив військову дисципліну, начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) повідомляє відповідного командира (начальника) та робить відповідний запис в його відпускному квитку, посвідченні про відрядження або приписі та в книзі обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або відрядженні, і повідомляє про це начальника гарнізону. Після прибуття до місця проходження військової служби військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру (начальнику) про вчинене ним адміністративне правопорушення чи порушення військової дисципліни та заходи, які були вжиті відносно нього начальником органу управління Служби правопорядку.
9.20. У випадку необґрунтованого доставлення (затримання) військовослужбовця оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) зобов’язаний негайно звільнити доставленого (затриманого) й запропонувати особі, винній у необґрунтованому доставленні (затриманні), вибачитись, після чого зробити необхідну позначку в Книзі обліку затриманих (доставлених) осіб. Роз’яснити особі, яка допустила необґрунтоване доставлення (затримання), неправомірність її дій. Про необґрунтоване доставлення (затримання) військовослужбовця доповісти начальнику органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) письмовим рапортом для вжиття заходів.
Якщо доставлений (затриманий) військовослужбовець має обмороження, сам собі завдав тілесні ушкодження при спробі самогубства або заявив про погіршення стану його здоров’я, оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) зобов’язаний викликати представників відповідного закладу охорони здоров’я, забезпечити постійний нагляд за такою особою й доповісти про подію начальнику органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні). Рішення про
подальше утримання затриманого військовослужбовця оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) приймає залежно від висновку лікаря та вказівки начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні). Під час влаштування таких осіб на стаціонарне лікування в Книзі обліку затриманих (доставлених) осіб робиться відповідний запис, а в заклад охорони здоров’я надсилається лист із проханням повідомити орган управління Служби правопорядку (підрозділ Служби правопорядку у гарнізоні) про виписування порушника із закладу охорони здоров’я.
Х. Порядок оформлення та передачі матеріалів про адміністративні правопорушення
10.1. Бланки протоколів про адміністративні правопорушення та протоколів про адміністративне затримання є документами суворого обліку і друкуються із зазначенням серії та номера. Серії протоколів про адміністративні правопорушення та протоколів про адміністративне затримання наведені у додатку 14 до цієї Інструкції.
10.2. Кількісний облік видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення та адміністративне затримання ведеться в Журналі обліку видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення та адміністративне затримання (додаток 15). Журнали зберігаються у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Служби правопорядку у гарнізонах протягом трьох років після заведення нових та знищуються у встановленому порядку.
10.3. Складені протягом доби протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративне затримання не пізніше наступного дня після їх складання реєструються в Журналі обліку матеріалів про адміністративні правопорушення (додаток 16). Журнал зберігається у відділі (відділенні, групі) організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах протягом трьох років після заведення нового та знищується у встановленому порядку.
10.4. Складений протокол, а також необхідні матеріали про адміністративне правопорушення реєструються в журналі обліку матеріалів про адміністративні правопорушення і подаються начальнику органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) для розгляду та прийняття рішення щодо подальшого направлення залежно від вчиненого військовослужбовцем адміністративного правопорушення до військової частини (установи) або органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду поданих матеріалів з’ясовуються такі питання:
обґрунтованість, правильність, повнота складання протоколу та наявність інших матеріалів, необхідних для розгляду справи про адміністративне правопорушення;
чи підлягають задоволенню клопотання особи, щодо якої складено протокол.
Копія протоколу разом iз копіями доданих документів із супровідним листом, підписаним начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), надсилаються до командира (начальника) військової частини (установи) або органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.
10.5. Матеріали про адміністративні правопорушення, у тому числі протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративне затримання, підшиваються до справи за порядковими номерами та зберігаються в металевих шафах в органах управління Служби правопорядку протягом трьох років.
Зіпсовані бланки протоколів, справи про адміністративні правопорушення, журнали видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення та протоколів про адміністративне затримання, журнали обліку матеріалів про адміністративні правопорушення, строк зберігання яких закінчився, знищуються з відповідним оформленням акта.
10.6. Начальник органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) повинен не пізніше ніж у триденний строк з дня вчинення правопорушення направити протокол та матеріали про адміністративне правопорушення на розгляд відповідному командиру (начальнику) або відповідному органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справи про адміністративні правопорушення, у разі коли військовослужбовець за вчинене адміністративне правопорушення повинен нести адміністративну відповідальність на загальних підставах.
10.7. Про направлення протоколу і доданих до нього матеріалів у Журналі обліку матеріалів про адміністративні правопорушення робиться відповідний запис.
10.8. Про заходи дисциплінарного впливу, застосовані до військовослужбовців, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 44, 173, 174, 178, 185 та 185-7 КУпАП, командир (начальник) військової частини (установи) повинен не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання матеріалів надіслати відповідному начальнику органу управління Служби правопорядку витяг з наказу про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
10.9. Після отримання відомостей про заходи дисциплінарного впливу (прийняте судом рішення у справі) за вчинене адміністративне правопорушення до журналу обліку матеріалів про адміністративні правопорушення вносяться такі відомості про вжиті заходи командиром військової частини (установи): номер, дата наказу та вид стягнення (результати розгляду справи: номер та дата винесення ухвали (постанови), відомості про суд (суддю), який виніс ухвалу (постанову), результати розгляду справи).
ХІ. Дії патрулів Служби правопорядку під час несення служби на автомобілі
11.1. Патрульні автомобілі використовуються для переміщення патруля з одного пункту виконання завдань до іншого, патрулювання за визначеним маршрутом, виїзду на місце порушення громадського порядку і військової дисципліни військовослужбовцями, доставлення затриманих до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні), а також для доставляння в медичні заклади охорони здоров’я військовослужбовців чи працівників для встановлення стану сп’яніння. Забороняється використання патрульного транспорту з іншою метою.
Патрульні автомобілі повинні бути справні, обладнані радіостанціями, необхідним інструментом, пофарбовані відповідно до прийнятої кольорової графічної схеми та використовуватись тільки за призначенням із дотриманням установлених норм та правил.
11.2. Порядок пересування патруля Служби правопорядку на автомобілі територією маршруту визначається посадовою особою, відповідальною за організацію патрульно-постової служби, враховуючи завдання, особливості маршруту, обстановку, що склалася, пору року, час доби. У місцях найбільш можливого скоєння правопорушення призначаються пункти зупинок, визначаються завдання, час і тривалість пішого несення служби в кожному пункті, а також послідовність переміщення із одного пункту в інший, час виходу на зв’язок з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні). Ці дані відображаються у Картці маршруту патруля на автомобілі (додаток 17).
11.3. Начальник патруля є відповідальним за неухильне виконання встановленого порядку несення служби і поставлених завдань, правил зберігання вогнепальної зброї і експлуатації наданої техніки, додержання порядку посадки і висадки осіб, яких затримано. Він повинен стежити за додержанням встановленої для патрулювання швидкості руху.
11.4. Після розводу начальник патруля уточнює обов’язки та порядок розміщення особового складу патруля, призначає кожному сектор нагляду, оголошує маршрут руху до місця патрулювання, послідовність пересування від одного пункту до іншого, доповідає по радіостанції оперативному черговому органу управління Служби правопорядку (посадовій особі підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) про виїзд на маршрут і подає команду почати рух.
11.5. Під час руху автомобіля патруль веде спостереження та за потреби зупиняється для вжиття заходів щодо припинення порушення громадського порядку та військової дисципліни військовослужбовцями.
З прибуттям на вказаний йому маршрут з’ясовує стан громадського порядку і вживає заходів щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.
Під час зупинок на маршруті руху начальник патруля організовує піше патрулювання. В автомобілі залишається, як правило, водій, який забезпечує охорону автомобіля, підтримує радіозв’язок з оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) і начальником патруля.
Для збору особового складу патруля встановлюється умовний сигнал.
Патрулі на транспортних засобах несуть патрульно-постову службу в пунктах зупинок не менше 30 хвилин. При цьому піші патрулі, які виділяються з їх складу, можуть віддалятися від автомобіля не більш як на 300 метрів.
Патруль на автомобілі взаємодіє з іншими патрулями Служби правопорядку, обмінюється інформацією, за потреби надає їм допомогу.
Патруль на автомобілі під час патрулювання та переміщення від одного пункту зупинки до іншого рухається зі швидкістю, яка дозволяє вести спостереження з машини, але не більше 40 км/год.
Під час пішого патрулювання особовий склад патруля обходить місця, де можливі випадки порушень громадського порядку і військової дисципліни, і вживає заходів до їх запобігання і припинення.
Під час посадки у транспортний засіб та перевезення затриманих осіб патрульні повинні вживати необхідних заходів безпеки, виключаючи можливість нанесення травм цими особами, нападу їх на особовий склад патруля і псування матеріальної частини транспортного засобу; перевіряти стан запорів і надійність закриття дверей транспортного засобу.
Після виведення із автомобіля затриманої особи для подальшого доставлення її до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку у гарнізоні) патруль повинен оглянути автомобіль з метою виявлення залишених речей та документів.
11.6. Патрулю на автомобілі під час несення служби забороняється:
використовувати не за призначенням транспортний засіб, виділений для патрулювання;
перевозити сторонніх осіб, вантажі, залишати без нагляду автомобіль;
відхилятися від призначеного маршруту та змінювати порядок виконання завдань патрулювання (якщо це не пов’язано зі службовою необхідністю);
передавати стороннім особам керування транспортним засобом;
залишати без нагляду затриманих у транспортному засобі.
Додаток 1 |
ЖУРНАЛ
обліку проведених занять з патрулем
__________________________________________________________
(найменування органу управління Служби правопорядку)
Дата та кількість годин | Вид, тема заняття | Військове звання, підпис, прізвище та ініціали посадової особи, яка проводила заняття |
Додаток 2 |
ПЛАН
організації патрульно-постової служби у гарнізонах, що входять до зони діяльності органу управління Служби правопорядку
Додаток 3 |
Додаток 4 |
КАРТКА
маршруту пішого патруля
Додаток 5 |
СПИСОК
військовослужбовців, яким зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або яких затримано за вчинення адміністративного правопорушення
______________________________________________________________________
(назва гарнізону та маршрут патрулювання)
№ з/п | Військове звання, прізвище, ім’я та по батькові | № документа, що засвідчує особу | № військової частини, місце дислокації та підпорядкованість | За що затриманий (зроблено зауваження) | Прийняте рішення |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. _____________________________________________________; | |
2. _____________________________________________________; | |
Результати
перевірки несення служби патрулем
Дата та час перевірки | Посада перевіряючого | Військове звання, прізвище та ініціали перевіряючого | Результати перевірки та вжиті заходи |
1 | 2 | 3 | 4 |
Додаток 6 |
КНИГА
обліку військовослужбовців, яким було зроблено зауваження за порушення військової дисципліни або затримано за вчинення адміністративного правопорушення
у _________________________________________________________
(найменування органу управління Служби правопорядку)
№ з/п | Військове звання, прізвище, ім’я та по батькові | № військової частини, місце дислокації та підпорядкованість | Дата та час вчинення правопорушення |
1 | 2 | 3 | 4 |
Додаток 7 |
ВИМОГИ
до обладнання навчального класу (місця) підготовки особового складу патрулів Служби правопорядку
У навчальному класі (місці) для підготовки особового складу патрулів Військової служби правопорядку повинні бути:
схема патрулювання по території міста (гарнізону) з електрифікованим позначенням маршрутів руху патрулів;
стенд “Вони знаходяться в розшуку” з фотокартками та прикметами військовослужбовців, які перебувають у розшуку;
стенд “Правила носіння військової форми одягу”;
стенди з будови штатної вогнепальної зброї, спеціальних засобів активної оборони та із заходами безпеки під час поводження з ними;
стенди з фотографіями військовослужбовців, які досягли кращих результатів під час несення патрульно-постової служби;
папки з інструкціями для патрулів;
на столах під склом або в папках - схеми маршрутів патрулювання
в гарнізонах;
керівні документи з організації патрульно-постової служби;
Статути Збройних Сил України або витяги з них (за кількістю осіб, що навчаються);
Додаток 8 |
__________________________________________________________
(найменування органу управління Служби правопорядку)
№ з/п | Дата | Військове звання | Прізвище, ім’я та по батькові | Підпис про проведення інструктажу | Підпис особи, яка проводила інструктаж |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Додаток 9 |
КНИГА
обліку затриманих (доставлених) осіб
___________________________________________________________
(найменування органу управління Служби правопорядку)
№ з/п | Посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові затриманої особи | Найменування військової частини (установи), її підпорядкованість, поштова адреса | Дата затримання | Дата реєстрації та номер протоколу (ким складено та коли) | Дата вчинення правопорушення та стисло суть правопорушення |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Прийняті речі, документи і гроші | Кого повідомлено про місце - перебування затриманого із зазначенням часу такого повідомлення | Висновок щодо результатів медичного огляду | На який строк затриманий | Дата та час звільнення |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Додаток 10 |
ПРОТОКОЛ
про адміністративне правопорушення
Додаток 11 |
ПРОТОКОЛ
про адміністративне затримання
Додаток 12 |
РАПОРТ
про застосування до затриманих військовослужбовців
заходів фізичного впливу, вогнепальної зброї та спеціальних засобів
Додаток 13 |
НАПРАВЛЕННЯ
на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Додаток 14 |
СЕРІЇ
протоколів про адміністративні правопорушення та протоколів про адміністративне затримання
№ з/п | Найменування органу управління Служби правопорядку | Серія адміністративних протоколів |
1 | Центральне управління Служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.) | КИ (у ЗВ (Зв) додається ще одна літера, перша літера назви міста його розташування) |
2 | Західне територіальне управління Служби правопорядку | ЛВ (у ЗВ (Зв) додається ще одна літера, перша літера назви міста його розташування) |
3 | Південне територіальне управління Служби правопорядку | ОД (у ЗВ (Зв) додаються ще дві літери, перші літери назви міста його розташування) |
4 | Північне територіальне управління Служби правопорядку | ЧР (у ЗВ (Зв) додається ще одна літера, перша літера назви міста його розташування) |
5 | Кримське територіальне управління Служби правопорядку | КР (у ЗВ (Зв) додається ще одна літера, перша літера назви міста його розташування) |
Додаток 15 |
ЖУРНАЛ
обліку видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення та адміністративне затримання
__________________________________________________________
(найменування органу управління Служби правопорядку)
№ з/п | Дата видачі | Кількість | Серія та номер | Бланки видав (військове звання, посада, прізвище та ініціали, підпис) | Бланки отримав (військове звання, посада, прізвище та ініціали, підпис) | Відмітки про прийняття пошкоджених бланків (серія ____, № _____). Дата, прізвище та ініціали, підпис особи, яка прийняла пошкоджені бланки |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Додаток 16 |
ЖУРНАЛ
обліку матеріалів про адміністративне правопорушення
__________________________________________________________
(найменування органу управління Служби правопорядку)
№ з/п | Дата реєстрації, серія та номер складеного протоколу | Прізвище та ініціали посадової особи, яка склала протокол | Прізвище, ім’я та по батькові порушника, його місце проживання | Дата вчинення правопорушення |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Коротка суть правопорушення | До якої військової частини (суду) направлено матеріал про адміністративне правопорушення (вихідний номер та дата) | Вiдомостi про рішення суду (командира військової частини) за протоколом (вид стягнення) | Номер справи, де зберігаються матеріали про адміністративні правопорушення |
6 | 7 | 8 | 9 |
