Основні напрями реалізації у 2012 році Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки

Минулий 2011 рік в сфері антикорупційної політики нашої держави можна вважати знаковим. Підставою для такого твердження є прийняття двох базових документів у цій сфері. По-перше, прийнято Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції", який набрав чинності 1 липня 2011 року.

По-друге, Главою держави на найближчі 5 років визначено основні стратегічні напрями державної політики в антикорупційний сфері, а саме Указом Президента від 21 жовтня 2011 року № 1001 затверджено Національну антикорупційну стратегію на 2011 - 2015 роки.

Зазначені документи демонструють політичну волю на вищих щаблях влади щодо проведення реформування не лише антикорупційного законодавства, а й усієї державної антикорупційної політики.

Експертами неодноразово підкреслювалося, що згадані документи визначають нову філософію у цій сфері. Йдеться про зміщення акценту з каральних на превентивні заходи, тобто пріоритетом у цій сфері державної політики повинно стати усунення, насамперед, передумов для виникнення корупції, при цьому передбачається об'єднати зусилля державних та громадських структур із залученням міжнародних організацій задля формування у суспільстві нетерпимого, негативного ставлення до корупції як суспільно небезпечного явища.

Для реалізації Національної антикорупційної стратегії постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240 затверджено Державну програму щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки. За структурою вона відповідає Національній антикорупційній стратегії та містить перелік заходів, обсяги і джерела фінансування, очікувані результати, індикатори, строки, відповідальних виконавців, а також партнерів із реалізації заходів.

Передбачається, що реалізація визначених Державною програмою завдань дозволить:

• продовжити реформування антикорупційного законодавства відповідно до міжнародних стандартів;

• створити умови для ефективного застосування антикорупційного законодавства органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

• створити ефективну систему протидії корупції в усіх сферах діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всіх рівнях;

• забезпечити відкритість та поінформованість громадськості про здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції;

• сформувати у суспільстві нетерпиме, негативне ставлення до корупції як суспільно-небезпечного явища;

• посилити взаємодію об'єднань громадян з органами державної влади і органами місцевого самоврядування у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики, забезпечити підтримку громадянським суспільством антикорупційних заходів, що здійснюються державою.

Отже, спробуємо в цьому короткому огляді проаналізувати, що саме планується зробити у 2012 році.

В цілому завдання Державної програми можна поділити на три умовні групи:

• заходи, спрямовані на запобігання умовам для виникнення корупції,

• заходи, що передбачають реформування системи органів, на які покладено функції щодо протидії корупції, та реформування законодавства щодо відповідальності за корупційні правопорушення,

• заходи щодо залучення до процесу запобігання і протидії корупції громадянського суспільства, зокрема представників засобів масової інформації, неурядових громадських організацій, навчальних та науково-дослідних закладів, співробітництво України на міжнародному рівні в сфері антикорупційної політики.

Соціологічні та наукові дослідження, присвячені вивченню питань поширення корупції в Україні та причин її виникнення, що проводилися в останні роки і результати яких покладено в основу Державної програми, чітко вказують на те, що сфера надання адміністративних послуг залишається найбільш насиченою корупціогенними ризиками.

Зважаючи на це, один з основних акцентів у 2012 році Державна програма робить на заходах щодо реформування системи державного управління та адміністративних процедур. У першу чергу, це розробка і прийняття нормативно-правових актів, ключову позицію в списку яких займає Адміністративно-процедурний кодекс.

Окрім того, за результатами функціональних оглядів органів державної влади мають бути підготовлені пропозиції щодо змін до законодавства з метою усунення поєднання в одному органі інспекційних функцій та функцій з надання адміністративних послуг. Крім того, планується підготувати відповідні зміни до нормативно-правових актів з метою остаточного припинення практики дроблення адміністративних послуг на окремі платні послуги.

Відмова від територіального монополізму під час надання адміністративних послуг ще одна важлива умова подолання корупційних проявів у відносинах державних структур та громадян. Відтак Державною програмою передбачається продовження практики відкриття центрів адміністративних послуг, які зарекомендували себе як ефективний елемент системи надання адміністративних послуг у Києві, Вінниці, Луганську, Івано-Франківську, де громадяни можуть в одному приміщенні отримати послуги різних адміністративних органів, а також державних адміністраторів та реєстраторів. Такі центри спрощують процедуру надання адміністративних послуг, зокрема видачу дозвільних документів та державну реєстрацію суб'єктів господарювання, скорочує терміни їх надання, унеможливлює будь-які корупційні дії з боку посадових осіб. Разом з цим передбачається здійснити запровадження консультативних кабінетів, створити єдиний call-центр щодо надання адміністративних послуг, а також запровадити так звану "електронну чергу" з використанням електронної пошти для надання адміністративних послуг.

При цьому також варто звернути увагу на затверджені в Державній програмі на 2012 рік плани розширити сферу застосування принципу "мовчазної згоди" - європейського принципу, згідно з яким підприємець отримує право на ведення господарської діяльності, якщо відповідні документи подані в повному обсязі і в установленому порядку, навіть якщо чиновник із якихось причин затягує видачу дозвільних документів.

Такі заходи разом із запровадженням системи "єдиного вікна" на загальнодержавному і місцевому рівнях, запровадженням Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно дозволять суттєво зменшити адміністративний тиск на підприємців та запобігатимуть тінізації економіки, що є одним з ключових напрямів Національної антикорупційної стратегії. Окрім того, до кінця 2012 року планується виробити пропозиції щодо спрощення процедури реєстрації та припинення юридичних осіб, скасування реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи, зменшення кількості перевірок суб'єктів господарювання з боку податкових та інших контролюючих державних органів.

В питаннях удосконалення системи використання державного майна та бюджетних коштів у 2012 році увагу виконавчої та законодавчої влади передбачається зосередити на створенні Єдиного реєстру об'єктів державної власності та удосконаленні законодавства щодо процедур державних закупівель і впровадженні системи їх зовнішнього аудиту.

На жаль, досить часто однією з причин виникнення корупційних схем є недосконалість проектів законодавчих актів, які розробляються відповідними суб'єктами. У зв'язку з цим пріоритетним напрямком в системі превентивних заходів у цій сфері залишається антикорупційна експертиза. Відповідно до статті 15 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" проведення такої експертизи проектів нормативно-правових актів покладається на Міністерство юстиції. До речі, Міністерство подібну експертизу запровадило ще у 2010 році і на сьогодні має певний досвід, що дає змогу у 2012 році провести узагальнення практики з метою підвищення ефективності її проведення.

Важливим напрямом протидії корупції, якому запропоновано приділити значну увагу у 2012 році, є забезпечення доброчесності на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування.

По-перше, це системне вдосконалення державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, зокрема в частині процедури конкурсного добору кандидатів (механізму визначення переможця), розстановки кадрів, проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування.

По-друге, визначення на законодавчому рівні засад етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та механізму врегулювання конфлікту інтересів в їхній діяльності, що мають базуватися на положеннях Модельного кодексу поведінки державних службовців країн Ради Європи та враховувати інші міжнародно-правові стандарти в цій сфері.

Значну увагу передбачається приділити і координації та контролю за діяльністю спеціально уповноважених у сфері протидії корупції органів, відтак разом з вирішенням таких питань, як запровадження спеціалізації прокурорів та слідчих щодо розслідування справ про злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.

Окремим завданням у цій сфері у 2012 році має стати удосконалення інституту відповідальності за корупційні правопорушення. Насаперед, це стосується проекту Закону України, що вже є на розгляді Верховної Ради України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (№ 9473 від 17.11.2011 р.).

До кінця року мають бути підготовлені пропозиції щодо внесення змін до законодавства з метою впровадження процедур отримання компенсації (відшкодування) від держави чи від керівних органів недержавних установ у зв'язку із завданням шкоди корупційними діяннями осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Окрім того, очікується прийняття принципового рішення щодо встановлення відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень. Останнє питання є одним з ключових в процесі виконання рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO), оцінка якої є одним з суттєвих показників, що впливають на імідж України на міжнародній арені.

Загалом у 2012 році планується продовжувати активне міжнародне співробітництво у сфері запобігання і протидії корупції в рамках таких організацій як, GRECO, ООН, ОЕСР, Європол та Євроюст.

Розглядаючи плани на 2012 рік, так само як і Державну програму в цілому, необхідно відзначити ту важливу роль, яка відводиться у цьому процесі громадянському суспільству. Адже Державною програмою, і насамперед на 2012 рік, передбачена низка заходів, спрямованих на просвітницьку, освітню діяльність як для осіб, що уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, так і представників приватного сектору та звичайних громадян, та активну участь представників громадських неурядових організацій. Зазначений напрям у Державній програмі виділено в окремий розділ "Формування громадської підтримки дій влади у запобіганні і протидії".

Згідно з передбаченими заходами зазначеного розділу Державної програми у 2012 залишається актуальним прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реєстрації державної політики, вирішенні питань місцевого значення" (реєстраційний номер 3654 від 26 січня 2009 р.), метою якого є створення на законодавчому рівні належних правових механізмів реалізації громадянами як безпосередньо, так і через інститути громадянського суспільства своїх конституційних прав на участь в управлінні державними справами, вирішенні питань місцевого значення.

Окремим пунктом Державної програми передбачено за участю громадських (неурядових) організацій підготувати зміни до законодавства, які б дозволили запровадити системи моніторингу впливу антикорупційного законодавства на стан справ з корупцією в державі.

Окремо слід зазначити заходи, спрямовані на формування антикорупційної правосвідомості громадян, які планується реалізовувати на постійній основі. Це і здійснення комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня знань різних верств населення про особисту участь громадян у запобіганні та викритті фактів корупційних діянь, і запровадження у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах освітніх програм, тематичних занять з питань протидії корупції, і забезпечення проведення соціологічних досліджень у сфері запобігання та протидії корупції із залученням громадських організацій тощо.

Отже, як підсумовуючи цей невеликий огляд заходів Державної програми, які планується реалізувати у поточному році, варто зазначити, що, оскільки 2012 рік є першим з п'яти запланованих для реалізації Державної програми, видається найважчим, адже саме протягом нього закладається основа реалізації всієї Державної програми та Національної антикорупційної стратегії в цілому. Відтак головну увагу по його завершенню варто приділити звіту, який щороку не пізніше 15 квітня має готувати та оприлюднювати спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики.

Адже саме від глибини аналізу результатів виконання Державної програми залежить ефективність реалізації заходів, запланованих на наступні роки, з тим, щоб до 2015 року вдалося досягти задекларованих цілей. А саме:

• продовжити процес розвитку законодавства з урахуванням світових антикорупційних стандартів, закріплених у Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, Додатковому протоколі до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією, рекомендаціях Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та інших міжнародних інституцій;

• підвищити ефективність системи запобігання і протидії корупції;

• знизити рівень корупції у системі правоохоронних органів, інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування;

• зменшити обсяги тіньової економіки;

• формувати у громадськості активну позицію із запобігання і протидії корупції.