З А К О Н   У К Р А Ї Н И

      Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
                    щодо факторингу

   ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 4, ст.20 )

            { Із змінами, внесеними згідно із Законом
         N 1953-IX ( 1953-20 ) від 14.12.2021 }
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

     1) статтю 350  Господарського  кодексу  України  (  436-15  )
(Відомості Верховної Ради України,  2003 р.,  NN 18-22,  ст.  144)
викласти в такій редакції:

     "Стаття 350. Факторингові операції

     1. Банк має право укласти  договір  факторингу  (фінансування
під  відступлення права грошової вимоги),  за яким він передає або
зобов'язується  передати  грошові  кошти  в  розпорядження  другої
сторони  за  плату,  а  друга сторона відступає або зобов'язується
відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи.

     2. Загальні  умови  та   порядок   здійснення   факторингових
операцій визначаються  Цивільним кодексом України ( 435-15 ),  цим
Кодексом,     іншими     законодавчими     актами,     а     також
нормативно-правовими   актами   Національного   банку  України  та
спеціально  уповноваженого  органу  виконавчої   влади   у   сфері
регулювання ринків фінансових послуг";

     2) у   Цивільному  кодексі  України  (  435-15  )  (Відомості
Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356):

     абзац перший частини першої статті 1077 після слів "за плату"
доповнити словами "(у будь-який передбачений договором спосіб)";

     частину третю статті 1079 викласти в такій редакції:

     "3. Фактором може бути банк або інша фінансова установа,  яка
відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції";

     3) пункти 5 і 6 частини другої статті 47 Закону України  "Про
банки  і  банківську  діяльність" ( 2121-14 ) (Відомості Верховної
Ради України,  2001 р.,  N 5-6,  ст.  30;  2009 р., N 52, ст. 763)
викласти в такій редакції:

     "5) операції за грошовими вимогами,  надання гарантій,  порук
за грошовими зобов'язаннями;

     6) фінансування  під  відступлення  права   грошової   вимоги
(факторинг)  та  пов'язане  з  цим  ведення  обліку грошових вимог
клієнтів до боржників,  пред'явлення до сплати грошових вимог  від
імені  клієнтів  або  від  свого  імені,  а  також  інші операції,
спрямовані на одержання коштів від боржника".
 

     {  Підпункт  4  пункту  1 втратив чинність на підставі Закону
N 1953-IX ( 1953-20 ) від 14.12.2021 }
 

     2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

 м. Київ, 9 вересня 2010 року
     N 2510-VI