З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України у зв'язку
з прийняттям Податкового кодексу України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 23, ст.160 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 6, ст.50
N 4061-VI ( 4061-17 ) від 17.11.2011, ВВР, 2012, N 10-11, ст.73Кодексами
N 4495-VI ( 4495-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2012, N 44-45,N 46-47, N 48, ст.552
N 4651-VI ( 4651-17 ) від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 9-10,N 11-12, N 13, ст.88
Законами
N 4834-VI ( 4834-17 ) від 24.05.2012, ВВР, 2013, N 16, ст.136
N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 33, ст.435
N 357-VII ( 357-18 ) від 21.06.2013, ВВР, 2014, N 14, ст.247
N 584-VII ( 584-18 ) від 19.09.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.740
N 794-VII ( 794-18 ) від 27.02.2014, ВВР, 2014, N 13, ст.222
N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014, ВВР, 2015, N 2-3, ст.12
N 595-VIII ( 595-19 ) від 14.07.2015, ВВР, 2015, N 37-38, ст.366
N 889-VIII ( 889-19 ) від 10.12.2015, ВВР, 2016, N 4, ст.43
N 1798-VIII ( 1798-19 ) від 21.12.2016, ВВР, 2017, N 7-8, ст.50
N 2269-VIII ( 2269-19 ) від 18.01.2018, ВВР, 2018, N 12, ст.68Кодексом
N 396-IX ( 396-20 ) від 19.12.2019, ВВР, 2020, N 7, N 8, N 9,ст.48
Законами
N 1089-IX ( 1089-20 ) від 16.12.2020
N 1909-IX ( 1909-20 ) від 18.11.2021
N 1953-IX ( 1953-20 ) від 14.12.2021
N 2320-IX ( 2320-20 ) від 20.06.2022
N 2524-IX ( 2524-20 ) від 16.08.2022
N 3077-IX ( 3077-20 ) від 02.05.2023 }
Законами
N 1089-IX ( 1089-20 ) від 16.12.2020
N 1909-IX ( 1909-20 ) від 18.11.2021
N 1953-IX ( 1953-20 ) від 14.12.2021
N 2320-IX ( 2320-20 ) від 20.06.2022
N 2524-IX ( 2524-20 ) від 16.08.2022
N 3077-IX ( 3077-20 ) від 02.05.2023 }
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Цивільному кодексі України ( 435-15 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356):
1) текст статті 93 викласти в такій редакції:
"1. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце
ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться
щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно
знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку";
2) частину першу статті 203 викласти в такій редакції:
"1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і
суспільства, його моральним засадам";
3) у статті 228:
назву статті викласти в такій редакції:
"Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, якийпорушує публічний порядок, вчинений з метою,
що суперечить інтересам держави і суспільства";
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
"3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину
інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий
правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом
недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох
сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід
держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а
в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за
рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все
належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При
наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за
правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане
останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням
суду стягується в дохід держави";
4) статтю 234 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним
встановлюються законами";
5) частину першу статті 657 доповнити словами "крім договорів
купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі".
2. У Господарському кодексі України ( 436-15 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2003 р., NN 18-22, ст. 144):
1) доповнити статтею 55-1 такого змісту:
"Стаття 55-1. Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання
1. Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до
суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності
фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних
документів недійсними:
зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені,
загублені) та підроблені документи;
незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок
реєстрації передбачено законодавством;
зареєстровано (перереєстровано) у органах державної
реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у
володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим,
безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру
провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати
повноваження;
зареєстровано (перереєстровано) та проваджено
фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його
засновників та призначених у законному порядку керівників";
2) у статті 59:
у частині першій слова "цим Кодексом" замінити словом
"законами";
останнє речення частини сьомої після слів "запис вноситься"
доповнити словом "лише", а після слів "цього Кодексу" - словами
"та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним
особою документів для проведення державної реєстрації припинення
юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою -
підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
( 755-15 )";
3) частину п'яту статті 60 доповнити словами "з обов'язковою
перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває
на обліку суб'єкт господарювання";
4) у частині третій статті 86 слова "декларацією про їх
доходи і майно" замінити словами "довідкою органу державної
податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи
(податкову декларацію)";
5) в абзаці сьомому частини шостої статті 128 слова
"декларації про доходи" замінити словами "декларацію про майновий
стан і доходи (податкову декларацію)";
6) статтю 242 виключити;
7) статтю 250 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір
і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України
( 2755-17 ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких
покладено на органи державної податкової служби та митні органи".
3. Частину четверту статті 212 Кримінального кодексу України
( 2341-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26,
ст. 131) викласти в такій редакції:
"4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою,
другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони
призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних
цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті,
звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до
притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки,
збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану
державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)".
{ Пункт 4 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 4651-VI ( 4651-17 ) від 13.04.2012 }
5. У Лісовому кодексі України ( 3852-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2006 р., N 21, ст. 170):
1) пункт 7 частини другої статті 19 виключити;
2) пункт 6 статті 27 виключити;
3) у пункті 1 частини першої статті 67 слова "в порядку рубок
головного користування" виключити;
4) статтю 77 викласти в такій редакції:
"Стаття 77. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення
пасік, є платним.
Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
встановлюється Податковим кодексом України ( 2755-17 )".
6. У Кодексі України про надра ( 132/94-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340):
1) статтю 7 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
"4-1) встановлення плати за користування надрами та рентної
плати за нафту, природний газ і газовий конденсат";
2) пункт 7 статті 8 викласти в такій редакції:
"7) встановлення збору за видачу спеціальних дозволів на
користування надрами";
3) у статті 28:
частину другу замінити чотирма частинами такого змісту:
"Плата за користування надрами справляється у вигляді:
1) плати за користування надрами для видобування корисних
копалин;
2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин.
Крім того, за видобуток нафти, природного газу і газового
конденсату справляється рентна плата.
За видачу спеціальних дозволів на користування надрами
справляється відповідний збір.
Плата за користування надрами та рентна плата за нафту,
природний газ і газовий конденсат встановлюються Податковим
кодексом України ( 2755-17 )".
У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно
частинами шостою та сьомою;
частину сьому виключити;
4) статті 29, 30, 32, 33, 35 і 36 виключити;
5) статтю 31 викласти в такій редакції:
"Стаття 31. Розподіл плати за користування надрами
Плата за користування надрами зараховується до державного і
місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України ( 2456-17 ).
Плата за користування надрами, що надходить до бюджету
Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і міських бюджетів
міст Києва та Севастополя, розподіляється між місцевими бюджетами
відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими радами".
7. У Водному кодексі України ( 213/95-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189):
1) пункт 6 статті 8 виключити;
2) пункт 8 статті 14 виключити;
3) пункт 2 статті 29 викласти в такій редакції:
"2) встановлення ставок зборів за спеціальне
водокористування";
4) статтю 30 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Збори за спеціальне водокористування
Збори за спеціальне водокористування справляються з метою
стимулювання раціонального використання і охорони вод та
відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне
використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих
речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом
України ( 2755-17 )";
5) статтю 32 виключити.
8. У Бюджетному кодексі України ( 2456-17 ) від 8 липня
2010 року:
1) у частині другій статті 29:
пункт 13 після слів "до державного бюджету" доповнити словами
"якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України на
відповідний рік або міжнародним договором, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України";
2) статтю 65 викласти в такій редакції:
"Стаття 65. Нормативи відрахувань податку на доходи фізичнихосіб до бюджетів місцевого самоврядування
1. До доходів бюджетів міст Києва та Севастополя
зараховується 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що
сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України
( 2755-17 ) на території цих міст.
2. До доходів бюджетів міст республіканського Автономної
Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків
податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується)
згідно з Податковим кодексом України ( 2755-17 ) на території цих
міст.
3. До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст
районного значення зараховується 25 відсотків податку на доходи
фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з
Податковим кодексом України ( 2755-17 ) на відповідній території".
9. Кодекс адміністративного судочинства України ( 2747-15 )
(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446)
доповнити статтею 183-3 такого змісту:
"Стаття 183-3. Особливості провадження у справах зазверненням органів державної податкової служби
1. Провадження у справах за зверненням органів державної
податкової служби при здійсненні ними передбачених законом
повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:
1) зупинення видаткових операцій платника податків на
рахунках платника податків;
2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту
майна платника податків;
3) стягнення коштів за податковим боргом.
2. Подання подається до суду першої інстанції протягом
двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що
зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності,
встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку
заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу
зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої
застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення з поданням, обставини, що
підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень,
що скріплюється печаткою.
3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд
повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж
24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою
повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з
ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж
протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють
звернення до суду.
4. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї
статті;
2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
5. Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне
звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку
має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному
порядку.
6. Ухвалу про відмову в прийнятті подання може бути оскаржено
в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.
7. У разі постановлення судом ухвали про відкриття
провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше
ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що
зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених
вимог, яка підлягає негайному виконанню.
Розгляд подання відбувається за участю органу державної
податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно
якого його внесено.
Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду
подання.
8. У постанові суду зазначаються:
1) дата прийняття постанови;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;
3) найменування сторін, їх місцезнаходження;
4) мотиви задоволення судом заявлених вимог з посиланням на
закон;
5) порядок вчинення дій, передбачених постановою;
6) відомості про порядок та строки апеляційного оскарження
постанови.
9. Апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції
здійснюється за загальною процедурою.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в
касаційному порядку за загальною процедурою.
10. На обчислення строків, установлених цією статтею, не
поширюються правила статті 103 цього Кодексу.
Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і
закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке
закінчення.
Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години,
що припадають на вихідні та святкові дні".
10. У Законі України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) (Відомості Верховної Ради України,
1991 р., N 41, ст. 546 із наступними змінами):
1) у статті 3:
у пункті "і" слова "стягнення збору за забруднення
навколишнього природного середовища та погіршення якості природних
ресурсів" виключити;
доповнити пунктом "л" такого змісту:
"л) встановлення екологічного податку, збору за спеціальне
використання води, збору за спеціальне використання лісових
ресурсів, плати за користування надрами відповідно до Податкового
кодексу України ( 2755-17 )";
2) у пункті "г" частини першої статті 12 слова "плату за
спеціальне використання природних ресурсів та" виключити;
3) пункт "е" частини першої статті 17 виключити;
4) пункт "є" частини першої статті 18 виключити;
5) пункт "г" частини першої статті 19 виключити;
6) пункт "г" статті 41 викласти в такій редакції:
"г) встановлення ставок екологічного податку";
7) статті 43 та 44 викласти в такій редакції:
"Стаття 43. Ліміти використання природних ресурсів
Ліміти використання природних ресурсів встановлюються в
порядку, що визначається Верховною Радою Автономної Республіки
Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення)
радами, крім випадків, коли природні ресурси мають
загальнодержавне значення.
Ліміти використання природних ресурсів загальнодержавного
значення встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 44. Ліміти скидів забруднюючих речовин
Ліміти скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне
середовище, утворення і розміщення відходів промислового,
сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництва, а
також інші види шкідливого впливу в цілому на території Автономної
Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або
окремих регіонів встановлюються:
у разі якщо це призводить до забруднення природних ресурсів
загальнодержавного значення, територій інших областей, -
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів;
в інших випадках - у порядку, що встановлюється Верховною
Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст
загальнодержавного значення) радами, за поданням органів
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів";
8) статтю 45 виключити;
9) статтю 46 викласти в такій редакції:
"Стаття 46. Розподіл екологічного податку
Кошти від екологічного податку (за винятком тих, що
справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже
накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх
виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк)
зараховуються до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним
кодексом України ( 2456-17 )";
10) у статті 47:
пункт "а" частини другої викласти в такій редакції:
"а) частини екологічного податку згідно із законом";
у частині третій слова "Розподіл зборів" замінити словами
"Розподіл коштів екологічного податку";
у частині четвертій:
пункт "а" викласти в такій редакції:
"а) частини екологічного податку згідно із законом";
пункт "в" виключити;
11) пункт "и" частини другої статті 68 виключити;
12) частину першу статті 69 викласти в такій редакції:
"Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації
в повному обсязі".
11. У Законі України "Про джерела фінансування дорожнього
господарства України" ( 1562-12 ) (Відомості Верховної Ради
України, 1998 р., N 14, ст. 60; 1999 р., N 40, ст. 361; 2005 р.,
NN 17-19, ст. 264; 2010 р., N 48, ст. 564):
1) статтю 3 доповнити частиною шостою такого змісту:
"Перелік об'єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво,
реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального
користування державного значення затверджується Кабінетом
Міністрів України";
2) статтю 4 викласти в такій редакції:
"Стаття 4. У бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних,
міських, сільських та селищних бюджетах щорічно передбачаються
видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом,
реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.
Для цих цілей у складі бюджету Автономної Республіки Крим,
обласних, міських, сільських та селищних бюджетів створюються
територіальні дорожні фонди.
Дохідна частина цих фондів формується за рахунок збору за
першу реєстрацію транспортного засобу, збору за провадження деяких
видів підприємницької діяльності в частині торгівельної діяльності
нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних,
малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних
пунктах, частини коштів Державного дорожнього фонду України
відповідно до порядку, розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів
України згідно із законами, а також інших надходжень до
відповідних бюджетів, що визначаються рішеннями Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, обласних, міських, селищних та
сільських рад про бюджет на поточний рік, а також відповідних
надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.
Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на
будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг
загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у
населених пунктах, що належать до комунальної власності, а також
на потреби дорожнього господарства за напрямами, визначеними
відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними,
міськими, селищними та сільськими радами".
12. У Законі України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ) (Відомості
Верховної Ради України, 2004 р., N 8, ст. 62; 2008 р., N 18,
ст. 197):
1) частину шосту статті 12 виключити;
2) у частині п'ятій статті 27 слова "Законом України "Про
систему оподаткування" замінити словами "Податковим кодексом
України ( 2755-17 )".
13. У статті 2 та частині першій статті 40 Закону України
"Про автомобільні дороги" ( 2862-15 ) (Відомості Верховної Ради
України, 2005 р., N 51, ст. 556) слова "Про податок з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"
виключити.
14. Частину дев'яту статті 62 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (Відомості Верховної Ради
України, 2001 р., N 5-6, ст. 30; 2006 р., N 12, ст. 100; 2010 р.,
N 29, ст. 392) доповнити словами "та органам державної податкової
служби - інформації про відкриття (закриття) рахунків платників
податків відповідно до статті 69 Податкового кодексу України
( 2755-17 )".
15. У Законі України "Про угоди про розподіл продукції"
( 1039-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 44,
ст. 391; 2003 р., N 10-11, ст. 87; 2011 р., N 6, ст. 47):
1) частину п'яту статті 19 доповнити абзацом сьомим такого
змісту:
"Витрати на придбання необоротних активів та витрати на
виконання робіт по розвідуванню, облаштуванню і видобутку корисних
копалин включаються в момент їх понесення в повному обсязі до
складу витрат, що підлягають відшкодуванню компенсаційною
продукцією без застосування правил амортизації";
2) статтю 25 викласти в такій редакції:
"Стаття 25. Податки, збори та інші обов'язкові платежі,що сплачуються під час виконання угоди
про розподіл продукції
1. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії
угоди про розподіл продукції визначаються Податковим кодексом
України ( 2755-17 ), а в частині визначення вартості
компенсаційної та прибуткової продукції - цим Законом.
2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор
сплачує податки та збори (обов'язкові платежі), визначені
Податковим кодексом України ( 2755-17 ), а також єдиний внесок на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування українських
працівників та іноземних громадян, найнятих на роботу в Україні.
3. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування українських працівників та іноземних громадян,
найнятих на роботу в Україні, сплачується інвестором у загальному
порядку, на умовах та в розмірах, установлених законодавством
України на дату підписання угоди про розподіл продукції.
4. У разі виникнення потреби у сплаті державного збору або
мита, установленого законодавством України, для отримання послуги
чи виконання необхідної дії державними органами або установами
інвестор сплачує такий збір та мито".
16. У статті 8 Закону України "Про єдиний збір, який
справляється у пунктах пропуску через державний кордон України"
( 1212-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 50,
ст. 260) слова "які сплатили податок з власників транспортних
засобів згідно із Законом України "Про податок з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"
( 1963-12 ) замінити словами "які сплатили збір за першу
реєстрацію транспортного засобу згідно з Податковим кодексом
України ( 2755-17 )".
{ Пункт 17 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 1953-IX ( 1953-20 ) від 14.12.2021 }
18. Статтю 31 Закону України "Про питну воду та питне
водопостачання" ( 2918-14 ) (Відомості Верховної Ради України,
2002 р., N 16, ст. 112; 2005 р., N 4, ст. 95; 2007 р., N 33,
ст. 440; 2010 р., N 49, ст. 571) виключити.
19. У Законі України "Про гастрольні заходи в Україні"
( 1115-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 7,
ст. 56):
1) у преамбулі слова "а також порядок справляння та
використання збору за проведення гастрольних заходів" виключити;
2) розділ II виключити;
3) у статті 8:
у частині першій слова "загального та спеціального фондів"
замінити словами "загального фонду";
частину другу виключити;
4) статтю 9 виключити;
5) частини другу і третю статті 10 виключити.
{ Пункт 20 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 1089-IX ( 1089-20 ) від 16.12.2020 }
21. У Законі України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2005 р., NN 17-19,
ст. 267; 2008 р., N 27-28, ст. 253; 2011 р., N 1, ст. 1):
1) у статті 21:
у частині другій слова "до Закону України "Про плату за
землю" замінити словами "до Податкового кодексу України
( 2755-17 )";
частини четверту, п'яту і сьому виключити;
2) статтю 22 викласти в такій редакції:
"Стаття 22. Форма орендної плати
Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та
відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.
Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних
форм орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній
і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.
Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як
правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника
земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може
встановлюватися у натуральній формі.
Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком
перерахування коштів через фінансові установи";
3) частину першу статті 23 виключити.
{ Пункт 22 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 2320-IX ( 2320-20 ) від 20.06.2022 }
23. У статті 4 Закону України "Про поводження з
радіоактивними відходами" ( 255/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради
України, 1995 р., N 27, ст. 198; 2008 р., N 52, ст. 394):
слова "збір за забруднення навколишнього природного
середовища" у всіх відмінках замінити словами "екологічний
податок" у відповідному відмінку;
частину четверту викласти в такій редакції:
"Ставки та порядок справляння екологічного податку, що
справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже
накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх
виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк,
встановлюються Податковим кодексом України ( 2755-17 ), порядок
використання коштів Фонду встановлюється Кабінетом Міністрів
України".
24. У Законі України "Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв
та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради
України, 1995 р., N 46, ст. 345 із наступними змінами):
1) статтю 6 виключити;
2) статтю 12 доповнити частиною третьою такого змісту:
"Парфумерні рідини упаковуються у флакони об'ємом не більше
255 куб. сантиметрів";
3) статтю 14 після частини першої доповнити новою частиною
такого змісту:
"Спирт етиловий, який використовується як лікарський засіб,
та спиртові або водно-спиртові настої реалізуються вроздріб тільки
через аптеки у флаконах з медичного скла об'ємом не більше ніж
100 куб. сантиметрів, крім таких лікарських засобів, як бальзами".
У зв'язку з цим частини другу-тринадцяту вважати відповідно
частинами третьою-чотирнадцятою;
4) у статті 15:
частину другу викласти в такій редакції:
"Імпорт тютюнової сировини може здійснюватися лише:
суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на право
виробництва тютюнових виробів;
тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію
(передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових
виробів або на експорт";
частину одинадцяту після слова "напоями" доповнити словами
"(крім столових вин)";
5) у статті 17:
у частині другій:
абзац другий виключити;
абзац тринадцятий викласти в такій редакції:
"оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними
напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами,
нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні
ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії
товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або
роздрібних цін, але не менше 5000 гривень";
доповнити абзацами такого змісту:
"вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних
виробів з території акцизного складу або транспортування такої
продукції без відмітки представника органу державної податкової
служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску -
200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції,
але не менше 15000 гривень;
порушення вимог частини другої статті 15 цього Закону щодо
реалізації (передачі) ферментованої тютюнової сировини лише на
експорт або виробникам тютюнових виробів - 50 відсотків вартості
партії відвантаженого товару";
частину четверту після слова "приймаються" доповнити словами
"органами державної податкової служби та/або";
6) у тексті Закону слова "акцизний збір" у всіх відмінках
замінити словами "акцизний податок" у відповідному відмінку.
25. У Законі України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради України,
2000 р., N 38, ст. 315; 2001 р., N 7, ст. 34; 2002 р., N 5,
ст. 32; 2005 р., N 1, ст. 23):
1) преамбулу викласти в такій редакції:
"Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання
та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у
готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів
розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу
України ( 2755-17 ), не допускається";
2) статтю 1 виключити;
3) у статті 2:
в абзаці двадцять першому слова "режим роботи реєстратора"
замінити словами "режим роботи опломбованого належним чином
реєстратора";
абзац двадцять п'ятий після слова "надрукований" доповнити
словами "або створений в електронній формі", а після слів
"розрахункових документів" доповнити словами "а для документів в
електронній формі додатково фіскальні звітні чеки";
доповнити абзацом такого змісту:
"модем - окремий або у складі реєстратора розрахункових
операцій пристрій, призначений для передачі копії сформованих
реєстратором розрахункових операцій розрахункових документів і
фіскальних звітних чеків в електронній формі по дротових або
бездротових каналах зв'язку, до складу якого входить пам'ять для
тимчасового зберігання цих копій";
4) у статті 3:
пункт 7 викласти в такій редакції:
"7) подавати до органів державної податкової служби
звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових
операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного
за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання
інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.{ Абзац третій підпункту 4 пункту 25 розділу I в редакції Закону
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори
розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в
електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори,
що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні
подавати до органів державної податкової служби по дротових або
бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових
документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на
контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій
або в пам'яті модемів, які до них приєднані.{ Абзац четвертий підпункту 4 пункту 25 розділу I в редакції
Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори
розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в
друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових
реєстраторів, повинні подавати до органів державної податкової
служби по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про
обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в
безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу
іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.{ Абзац підпункту 4 пункту 25 розділу I в редакції Закону
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
Порядок передачі інформації до органів державної податкової
служби по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється
Державною податковою службою України на базі технології,
розробленої Національним банком України та погодженої Державною
податковою службою України";{ Абзац підпункту 4 пункту 25 розділу I в редакції Закону
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
пункт 10 після слова "друкувати" доповнити словами "або
створювати в електронній формі";
5) у першому реченні статті 6 слова "фізичною особою -
суб'єктом підприємницької діяльності" замінити словами "фізичною
особою - підприємцем";
6) у статті 9:
пункт 5 викласти в такій редакції:
"5) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами -
підприємцями, які сплачують фіксований податок";
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами -
підприємцями, які сплачують єдиний податок";
пункт 7 виключити;
пункт 8 викласти в такій редакції:
"8) при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг)
особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу
товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу
України ( 2755-17 )";
7) статтю 12 після частини першої доповнити новою частиною
такого змісту:
"Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну
стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати неможливість
спотворення або знищення даних про проведені розрахункові
операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться,
можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій
стрічці".
У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
8) статтю 13 доповнити частиною п'ятою такого змісту:
"Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній
формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для
передачі даних встановлюються Державною податковою адміністрацією
України";
9) у статті 17:
пункт 1 викласти в такій редакції:
"1) у разі встановлення протягом календарного року в ході
перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням
реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на
неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
непроведення розрахункових операцій через реєстратори
розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі
використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за
розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
нероздрукування відповідного розрахункового документа, що
підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її
без використання розрахункової книжки на окремому господарському
об'єкті такого суб'єкта господарювання:
вчинене вперше - 1 гривня;
вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з
порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі
вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом,
товарів (послуг)";
пункт 2 виключити;
пункти 3-5 та 8 викласти в такій редакції:
"3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у
разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у
випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або
використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки
чи порушення встановленого порядку її використання, або
незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну;
4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у
разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або
його незберігання;
5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у
разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в
електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не
збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено
спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація
про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній
формі";
"8) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі
застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора
розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення
якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною
та програмною документацією виробника за умови відсутності чи
пошкодження пломби центру сервісного обслуговування";
доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в
разі неподання до органів державної податкової служби звітності,
пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій,
розрахункових книжок та копій розрахункових документів і
фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по
дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її
подання.
У разі допущення суб'єктом господарювання порушення вимог
абзацу другого пункту 7 статті 3 цього Закону вперше протягом
2012 року - фінансові санкції не застосовуються";
10) статтю 20 після слова "товарів" доповнити словами "які не
обліковані за місцем реалізації та зберігання";
11) статті 21-23 виключити;
12) розділ II "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 8
такого змісту:
"8. Первинна реєстрація реєстраторів розрахункових операцій,
які створюють контрольну стрічку в електронній формі, дозволяється
з 1 грудня 2011 року після підтвердження їх відповідності за
результатами перевірки щодо створення контрольної стрічки в
електронній формі, здійсненої відповідно до вимог статті 13 цього
Закону";
13) у тексті Закону слова "суб'єкт підприємницької
діяльності" у всіх відмінках і числах замінити словами "суб'єкт
господарювання" у відповідному відмінку і числі.
26. У Законі України "Про спеціальний режим інноваційної
діяльності технологічних парків" ( 991-14 ) (Відомості Верховної
Ради України, 2006 р., N 22, ст. 182):
1) у статті 7:
у частині першій:
в абзаці другому слова "звільнення від ввізного мита"
замінити словами "сум ввізного мита, що нараховуються згідно з
митним законодавством України";
абзаци третій і четвертий виключити;
частини другу і третю викласти в такій редакції:
"Суми ввізного мита, що нараховуються згідно з митним
законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації
проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та
комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні,
технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства не
перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки
технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств.
При цьому на спеціальні рахунки учасників технологічних
парків та спільних підприємств, які є виконавцями проектів
технологічних парків, зараховуються 50 відсотків сум ввізного
мита, а решта 50 відсотків сум ввізного мита зараховуються на
спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного
парку";
у частині четвертій слово "податків" замінити словами
"ввізного мита";
2) статтю 10 виключити;
3) у статті 12:
у частині четвертій слова "та податку на додану вартість" і
"та відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість"
виключити, а слово "податків" замінити словами "ввізного мита";
у частині шостій слово і цифру "статті 7" замінити словами і
цифрами "статей 7 і 8".
{ Пункт 27 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 5083-VI ( 5083-17 ) від 05.07.2012 }
28. Статтю 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів
цивільного стану" ( 2398-17 ) (Відомості Верховної Ради України,
2010 р., N 38, ст. 509) доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Органи державної реєстрації актів цивільного стану, крім
дипломатичних представництв і консульських установ України,
подають органам державної податкової служби відомості про фізичних
осіб для внесення або зміни таких даних у Державному реєстрі
фізичних осіб - платників податків. Відомості передаються у
вигляді відповідних облікових карток за формою, встановленою
центральним органом державної податкової служби та погодженою з
Міністерством юстиції України, у разі проведення державної
реєстрації народження, смерті, повторної видачі свідоцтв про
державну реєстрацію актів цивільного стану, проведення реєстрації
інших актів цивільного стану, що пов'язані із зміною прізвища,
імені, по батькові чи інших даних про фізичну особу, які
включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників
податків. Порядок взаємодії між органами державної податкової
служби та органами реєстрації актів цивільного стану відповідно до
Податкового кодексу України ( 2755-17 ) та цього Закону
встановлюється Кабінетом Міністрів України".
29. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24,
ст. 170 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 26:
пункт 24 викласти в такій редакції:
"24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до
Податкового кодексу України" ( 2755-17 );
пункт 28 доповнити словами "а також земельному податку";
пункт 35 викласти в такій редакції:
"35) затвердження ставок земельного податку відповідно до
Податкового кодексу України" ( 2755-17 );
доповнити пунктом 56 такого змісту:
"56) затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики
транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених
місцях для паркування транспортних засобів";
2) пункт "а" статті 28 доповнити підпунктами 7 і 8 такого
змісту:
"7) укладення з юридичними і фізичними особами договорів на
справляння місцевих зборів, обов'язковість укладення яких
установлена законодавством;
8) підготовка та затвердження переліку спеціально відведених
місць для паркування транспортних засобів";
3) у статті 69:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового
кодексу України ( 2755-17 ) встановлюють місцеві податки і збори.
Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих
бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України
( 2456-17 ) з урахуванням особливостей, визначених Податковим
кодексом України ( 2755-17 )";
частину другу виключити.
{ Пункт 30 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 1909-IX ( 1909-20 ) від 18.11.2021 }
31. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб
та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) (Відомості Верховної
Ради України, 2003 р., N 31-32, ст. 263 із наступними змінами):
1) абзац третій частини четвертої статті 9 викласти в такій
редакції:
"реєстраційний номер облікової картки платника податків з
Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі -
реєстраційний номер облікової картки платника податків) або номер
та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або
інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це
відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті)";
2) у частині другій статті 17:
після абзацу двадцять третього доповнити новим абзацом такого
змісту:
"дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у
справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про
розпорядника майна, санатора".
У зв'язку з цим абзаци двадцять четвертий - сорок другий
вважати відповідно абзацами двадцять п'ятим - сорок третім;
абзац двадцять дев'ятий після слів "щодо порушення
(припинення) провадження у справі про банкрутство" доповнити
словами "щодо санації";
3) у частині чотирнадцятій статті 19:
абзац перший доповнити словами "датою, яка встановлена для
чергового подання реєстраційної картки про підтвердження
відомостей про юридичну особу";
в абзаці другому слова "з відміткою відділення зв'язку про
відсутність юридичної особи за зазначеною адресою" виключити;
4) в абзаці першому частини сьомої статті 36 слова "має право
залишити" замінити словом "залишає";
5) у частині другій статті 38:
абзац другий доповнити словами "у тому числі реєстрація на
втрачені, викрадені чи підроблені документи або передання
юридичної особи у володіння та/або управління померлим, безвісно
відсутнім, недієздатним особам або особам з обмеженою цивільною
дієздатністю";
6) частини першу - третю статті 39 викласти в такій редакції:
"1. Суд, який постановив рішення про порушення провадження у
справі про банкрутство юридичної особи, про проведення санації
боржника та призначення керуючого санацією, про визнання юридичної
особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у день
набрання рішеннями законної сили направляє їх державному
реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до
Єдиного державного реєстру запису про відповідні судові рішення.
Дата надходження відповідних судових рішень вноситься
державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
2. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного
робочого дня з дати надходження судових рішень внести до Єдиного
державного реєстру запис про такі рішення суду і в той же день
повідомити органи статистики, державної податкової служби,
Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про
внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.
3. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про
судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство
юридичної особи до дати внесення до Єдиного державного реєстру
запису про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури проведення реєстраційних дій, які
визначені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону,
здійснюється або за згодою розпорядника майном, або згідно із
планом санації.
Після внесення до Єдиного державного реєстру запису про
визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної
процедури застосовуються норми частини другої статті 35 цього
Закону";
7) абзац третій частини першої статті 42 викласти в такій
редакції:
"копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному
реєстрі фізичних осіб - платників податків";
8) у тексті Закону слова "ідентифікаційний номер фізичної
особи - платника податків", "ідентифікаційний номер фізичної
особи - підприємця - платника податків", "ідентифікаційний номер
платника податків" та "ідентифікаційний номер" у всіх відмінках і
числах замінити словами "реєстраційний номер облікової картки
платника податків" у відповідному відмінку і числі.
32. Частину восьму статті 6 Закону України "Про свободу
пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"
( 1382-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 15,
ст. 232) після слів "у випадках, передбачених" доповнити словами
"Податковим кодексом України ( 2755-17 ) та".
33. Частину третю статті 32 Закону України "Про Національний
архівний фонд та архівні установи" ( 3814-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2002 р., N 11, ст. 81) доповнити словами
"(усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку,
бухгалтерську звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням
і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) за період 1095
днів, що передують даті останньої господарської операції, -
протягом трьох років з дня здачі в архів, документи про
нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам -
протягом сімдесяти років)".
34. У Законі України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1992 р., N 48, ст. 650; 2000 р., N 27,
ст. 213; 2002 р., N 29, ст. 194; 2003 р., N 28, ст. 214; 2004 р.,
N 11, ст. 141, N 32, ст. 394; 2005 р., N 33, ст. 429; 2010 р.,
N 37, ст. 496; 2011 р., N 10, ст. 63):
1) статтю 18 доповнити абзацом десятим такого змісту:
"податкова інформація";
2) доповнити статтею 25-1 такого змісту:
"Стаття 25-1. Податкова інформація
Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що
створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі
поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на
контролюючі органи завдань і функцій.
Захист податкової інформації гарантується державою.
Система податкової інформації, її джерела та режим
визначаються Податковим кодексом України ( 2755-17 ) та іншими
нормативно-правовими актами";
3) абзац восьмий статті 37 викласти в такій редакції:
"інформацію фінансових установ, підготовлену для контролюючих
органів, крім випадків, коли така інформація вимагається за
письмовим запитом контролюючого органу для здійснення податкового,
митного, бюджетного та валютного контролю".
{ Пункт 35 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 2524-IX ( 2524-20 ) від 16.08.2022 }
36. Абзац четвертий частини першої статті 42 Закону України
"Про цінні папери та фондовий ринок" ( 3480-15 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2006 р., N 31, ст. 268) після слів
"внутрішніх справ" доповнити словами "органів державної податкової
служби".
37. Частину другу статті 2 Закону України "Про основні засади
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
( 877-16 ) (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29,
ст. 389; 2010 р., N 34, ст. 482, ст. 486; із змінами, внесеними
Законом України від 8 липня 2010 року N 2467-VI) ( 2467-17 ) після
слів "податкового законодавства" доповнити словами "та касових
операцій".
{ Пункт 38 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 584-VII ( 584-18 ) від 19.09.2013 }
39. У Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні" ( 996-14 ) (Відомості Верховної Ради України,
1999 р., N 40, ст. 365; 2010 р., N 48, ст. 564):
1) статтю 3 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку
доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану
вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах
бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису";
2) частину п'яту статті 8 доповнити абзацом сьомим такого
змісту:
"визначає доцільність застосування міжнародних стандартів
(крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних
стандартів визначена законодавством)";
3) частину дев'яту статті 9 викласти в такій редакції:
"9. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського
обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням
відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень,
передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру
документів, що вилучаються у порядку, встановленому
законодавством.
Вилучення оригіналів таких документів та регістрів
забороняється, крім випадків, передбачених
кримінально-процесуальним законом";
4) статтю 11 доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним
пунктом 154.6 статті 154 Податкового кодексу України ( 2755-17 ),
зобов'язані складати та подавати до відповідних органів фінансову
звітність, передбачену для суб'єктів малого підприємництва, один
раз на рік".
40. Абзац третій пункту 2.15 статті 2 Закону України "Про
державну підтримку сільського господарства України" ( 1877-15 )
(Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 49, ст. 527;
2009 р., N 43, ст. 638) виключити.
41. Пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України
"Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення
механізмів державного регулювання ринку сільськогосподарської
продукції" ( 1447-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2009 р.,
N 43, ст. 638) виключити.
42. У Законі України "Про охорону атмосферного повітря"
( 2707-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 48,
ст. 252):
1) в абзаці одинадцятому частини першої статті 10 слова
"збори за забруднення навколишнього природного середовища та
погіршення якості природних ресурсів відповідно до закону"
замінити словами "екологічний податок";
2) абзац другий статті 22 викласти в такій редакції:
"екологічний податок".
43. У Законі України "Про основні засади соціального захисту
ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"
( 3721-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 4,
ст. 18; 1996 р., N 3, ст. 11; 2007 р., N 8, ст. 62):
1) пункт 2 частини першої статті 9 викласти в такій редакції:
"2) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до
бюджету відповідно до податкового та митного законодавства";
2) частину четверту статті 15 виключити.
44. У Законі України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13,
ст. 178, N 37, ст. 543; 1993 р., N 26, ст. 281; 1996 р., N 3,
ст. 11; 1997 р., N 6, ст. 45):
1) пункт 18 частини першої статті 20 викласти в такій
редакції:
"18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до
бюджету відповідно до податкового та митного законодавства";
2) частину другу статті 23 викласти в такій редакції:
"Особи, які постійно проживають та постійно працюють або
постійно проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю,
та особи, які постійно працюють, але не проживають у зоні
посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на
1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше
чотирьох років, отримують пільги щодо сплати податків, зборів,
мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та
митного законодавства".
{ Пункт 45 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 }
46. У Законі України "Про судоустрій і статус суддів"
( 2453-17 ) (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41-43,
ст. 529):
1) у статті 54:
пункт 7 частини четвертої викласти в такій редакції:
"7) подавати щорічно не пізніше 1 травня до Державної судової
адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-сайті
судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова
адміністрація України, копію декларації про майновий стан і доходи
(податкової декларації), поданої до органу державної податкової
служби за своєю податковою адресою";
частину п'яту викласти в такій редакції:
"5. Декларація про майновий стан і доходи (податкова
декларація) повинна містити відомості про доходи, цінні папери,
нерухоме, цінне рухоме майно, вклади у банках, фінансові
зобов'язання та про видатки судді, якщо разові видатки перевищують
розмір його місячного заробітку. У додатку до податкової
декларації вказуються зазначені відомості і стосовно членів його
сім'ї та осіб, з якими він спільно проживає або пов'язаний
спільним побутом";
2) пункт 7 частини четвертої статті 75 викласти в такій
редакції:
"7) довідку органу державної податкової служби про подану
декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)";
3) пункт 6 частини першої статті 83 викласти в такій
редакції:
"6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення
декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації),
зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей";
4) у частині першій статті 136 слово "неоподатковувана"
виключити;
5) у частині другій статті 138 слово "неоподатковуване"
виключити.
47. Частини четверту і п'яту статті 19 та статтю 23 Закону
України "Про пріоритетність соціального розвитку села та
агропромислового комплексу в народному господарстві" ( 400-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 32, ст. 453;
1993 р., N 26, ст. 281; 2005 р., N 16, ст. 259) виключити.
48. Пункт 18 частини першої статті 12, пункт 23 частини
першої статті 13, пункт 17 частини першої статті 14, пункт 19
частини першої статті 15 та пункт 2 статті 16 Закону України "Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
( 3551-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45,
ст. 425; 1995 р., N 44, ст. 329; 1996 р., N 1, ст. 1; 1999 р.,
N 24, ст. 209, N 38, ст. 342; 2002 р., N 35, ст. 263) викласти в
такій редакції:
"зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до
бюджету відповідно до податкового та митного законодавства".
49. Абзаци перший та другий частини другої статті 22 Закону
України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу
технологій" ( 143-16 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р.,
N 45, ст. 434) замінити одним абзацом такого змісту:
"Цільова субсидія встановлюється у розмірі".
50. У Законі України "Про дорожній рух" ( 3353-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338;
2003 р., N 29, ст. 233; 2005 р., N 1, ст. 1; 2006 р., N 22,
ст. 184; 2009 р., N 10-11, ст. 137):
1) абзац десятий частини другої статті 16 викласти в такій
редакції:
"сплатити збір за першу реєстрацію транспортного засобу
згідно з Податковим кодексом України ( 2755-17 )";
2) у частині восьмій статті 35 слова "у тому числі податку з
власників транспортних засобів" виключити.
{ Пункт 51 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 4495-VI ( 4495-17 ) від 13.03.2012 }
52. Пункт 17.2 статті 17 Закону України "Про обов'язкове
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів" ( 1961-15 ) (Відомості Верховної Ради
України, 2005 р., N 1, ст. 1) викласти в такій редакції:
"17.2. Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності є документом суворого обліку, технічний опис,
зразки, порядок замовлення, організації постачання, обліку якого
затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ".
53. У частині першій статті 2 Закону України "Про проведення
експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії
"Київміськбуд" ( 1674-14 ) (Відомості Верховної Ради України,
2002 р., N 29, ст. 191; 2006 р., N 13, ст. 110) цифри "2011"
замінити цифрами "2012".
54. Пункт 4 частини першої статті 8 Закону України "Про
оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ) (Відомості Верховної
Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303; 2005 р., N 10, ст. 187)
доповнити реченням такого змісту: "Вилучення оригіналів первинних
фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків,
передбачених кримінально-процесуальним законом".
55. Статтю 12 Закону України "Про організаційно-правові
основи боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 )
(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 358;
2002 р., N 17, ст. 117; 2003 р., N 27, ст. 209) після пункту 4
доповнити новим пунктом такого змісту:
"5. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських
документів забороняється, крім випадків, передбачених
кримінально-процесуальним законом".
У зв'язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6.
{ Пункт 56 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 889-VIII ( 889-19 ) від 10.12.2015 }
{ Пункт 57 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 3077-IX ( 3077-20 ) від 02.05.2023 }
58. Статтю 25 Закону України "Про статус народного депутата
України" ( 2790-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р.,
N 42, ст. 212) викласти в такій редакції:
"Стаття 25. Декларування майнового стану і доходів народногодепутата України
Народний депутат зобов'язаний при оформленні на роботу у
Верховну Раду України, а потім щорічно протягом здійснення своїх
повноважень, але не пізніше 1 травня року, наступного за звітним
фінансовим роком, подавати до органу державної податкової служби
за своєю податковою адресою декларацію про майновий стан і доходи
(податкову декларацію) із зазначенням відомостей про себе та
членів своєї сім'ї (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти) про
доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за
кордоном, а також про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в
банках і цінні папери".
{ Пункт 59 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 4061-VI ( 4061-17 ) від 17.11.2011 }
{ Пункт 60 розділу I втратив чинність на підставі Кодексу
N 396-IX ( 396-20 ) від 19.12.2019 }
{ Пункт 61 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 794-VII ( 794-18 ) від 27.02.2014 }
{ Пункт 62 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 595-VIII ( 595-19 ) від 14.07.2015 }
{ Пункт 63 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 1798-VIII ( 1798-19 ) від 21.12.2016 }
{ Пункт 64 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 2269-VIII ( 2269-19 ) від 18.01.2018 }
{ Пункт 65 розділу I втратив чинність на підставі Закону
N 2269-VIII ( 2269-19 ) від 18.01.2018 }
II. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності
Податковим кодексом України ( 2755-17 ), крім абзаців другого -
шостого підпункту 4 пункту 25 розділу I цього Закону, які
набирають чинності з 1 січня 2012 року, та абзаців тринадцятого -
п'ятнадцятого підпункту 9 пункту 25 розділу I цього Закону, які
набирають чинності з 1 січня 2014.{ Розділ II в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від
07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами N 4834-VI
( 4834-17 ) від 24.05.2012, N 357-VII ( 357-18 ) від 21.06.2013 }
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 2 грудня 2010 рокуN 2756-VI
