У Х В А Л А
              КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

       про припинення конституційного провадження у справі
   за конституційним поданням Верховного Суду України
    щодо відповідності Конституції України (конституційності)
      положень підпункту 1 пункту 14 розділу XIII
  "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій
                    і статус суддів"
 

м. Київ                                         Справа N 1-15/2011
29 березня 2011 року
N 17-уп/2011
 

     Конституційний Суд України у складі суддів:

     Ткачука Павла Миколайовича - головуючого,     Бауліна Юрія Васильовича,     Бринцева Василя Дмитровича,     Вдовіченка Сергія Леонідовича,     Винокурова Сергія Маркіяновича,     Гультая Михайла Мирославовича,     Запорожця Михайла Петровича,     Кампа Володимира Михайловича,     Колоса Михайла Івановича - доповідача,     Лилака Дмитра Дмитровича,     Маркуш Марії Андріївни,     Сергейчука Олега Анатолійовича,     Стецюка Петра Богдановича,     Стрижака Андрія Андрійовича,     Шаптали Наталі Костянтинівни,     Шишкіна Віктора Івановича,

     розглянув на  пленарному  засіданні  справу за конституційним
поданням Верховного Суду України  щодо  відповідності  Конституції
України  (  254к/96-ВР  )  (конституційності) положень підпункту 1
пункту 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону  України  "Про
судоустрій і  статус  суддів"  від  7  липня  2010  року N 2453-VI
( 2453-17 ) (Відомості Верховної Ради України,  2010 р.,  N 41-42,
N 43, N 44-45, ст. 529).

     Заслухавши суддю-доповідача   Колоса   М.І.   та   дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України

                        у с т а н о в и в:

     1. Суб'єкт права на конституційне  подання  -  Верховний  Суд
України  - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
вирішити питання   щодо    відповідності    Конституції    України
( 254к/96-ВР  )  (конституційності) положень підпункту 1 пункту 14
розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про  судоустрій
і статус  суддів"  від  7  липня  2010  року N 2453-VI ( 2453-17 )
(далі -  Закон),  згідно  з  якими  Кабінет  Міністрів  України  у
місячний  строк  з  дня  набрання чинності Законом ( 2453-17 ) має
забезпечити розміщення  Вищого  спеціалізованого  суду  України  з
розгляду   цивільних   і  кримінальних  справ  в  адміністративних
приміщеннях,  де на день набрання чинності  Законом  (  2453-17  )
розміщувалися  судові  палати  у  цивільних і кримінальних справах
Верховного Суду України.

     Неконституційність оспорюваних положень Закону  (  2453-17  )
суб'єкт  права  на  конституційне  подання  обґрунтовує  тим,  що,
прийнявши їх,  Верховна Рада України фактично здійснила управління
конкретними   об'єктами  державної  власності,  вийшовши  за  межі
повноважень,  встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ),  і
таким чином втрутилась у сферу, віднесену Основним Законом України
( 254к/96-ВР ) до компетенції Кабінету Міністрів України.

     Верховний Суд  України  стверджує,  що  Конституцією  України
( 254к/96-ВР  )  (пункт  7 частини першої статті 92) Верховну Раду
України   наділено   повноваженнями   приймати    закони,    якими
визначається  правовий  режим власності,  однак ці повноваження не
включають права  Верховної  Ради  України  розпоряджатися  майном,
здійснення управління яким покладено на Кабінет Міністрів України.

     Крім того,  на  думку  автора  клопотання,  позбавлення  його
приміщень,  у яких  розміщувались  судові  палати  у  цивільних  і
кримінальних  справах,  створює  неналежні  умови  для  здійснення
судочинства суддями,  які не перевелись до інших  судів  загальної
юрисдикції  і  продовжують  виконувати  свої  обов'язки,  а  також
унеможливлює нормальну роботу працівників структурних  підрозділів
апарату   суду   (державних   службовців),   обов'язком   яких   є
організаційне  забезпечення  функціонування  судів  та  діяльності
суддів.

     Таким чином,  Верховний  Суд  України  вважає,  що оспорювані
положення Закону ( 2453-17 ) не відповідають вимогам статей 6,  8,
19,  75, 85, пункту 7 частини першої статті 92, статті 113, пункту
5 статті  116,  частині  першій  статті  130  Конституції  України
( 254к/96-ВР ).

     2. У  процесі  розгляду  справи  Конституційний  Суд  України
дійшов висновку,  що конституційне провадження у  справі  підлягає
припиненню, виходячи з такого.

     Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України"
(  422/96-ВР  )  однією  з  підстав  для   відмови   у   відкритті
конституційного    провадження    у   справі   є   непідвідомчість
Конституційному Суду України питань,  порушених у  конституційному
поданні (пункт 3 статті 45). Якщо підстави для відмови у відкритті
конституційного  провадження   виявлені   в   процесі   пленарного
засідання,   Конституційний  Суд  України  припиняє  конституційне
провадження   у   справі   (пункт   1   параграфа  51   Регламенту
Конституційного Суду України) ( v001z710-97 ).

     Згідно з  підпунктом  1  пункту  14  розділу  XIII "Перехідні
положення" Закону ( 2453-17 ) Кабінет Міністрів України у місячний
строк з дня набрання чинності Законом ( 2453-17 ) має "забезпечити
розміщення  Вищого  спеціалізованого  суду  України   з   розгляду
цивільних і кримінальних справ в адміністративних приміщеннях,  де
на день набрання чинності цим Законом (  2453-17  )  розміщувалися
судові  палати  у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду
України".

     Закон ( 2453-17 ) набрав  чинності  30  липня  2010  року,  а
передбачений оспорюваними положеннями місячний строк закінчився 30
серпня  2010  року.  Конституційний   Суд   України   неодноразово
вказував,  що  вичерпання  правовою нормою своєї дії має наслідком
втрату нею чинності (Рішення  від  23  червня  1997  року  N  2-зп
( v002p710-97  ),  ухвали  від  1  жовтня  2002  року  N 50-у/2002
( v050u710-02  ),  від  21  листопада  2007  року   N   48-уп/2007
( va48u710-07   ),   від   15   липня   2009   року  N  48-уп/2009
( va48u710-09  ),   від   13   січня   2010   року   N   2-уп/2010
( va02u710-10   ),   від   27   січня   2011   року  N  7-уп/2011)
( va07u710-11 ). За статтею 150 Конституції України ( 254к/96-ВР )
повноваження  Конституційного  Суду  України поширюються тільки на
чинні правові акти,  що є об'єктами конституційного контролю, тому
провадження у цій справі підлягає припиненню.

     На підставі викладеного та керуючись статтями 147,  150,  153
Конституції України ( 254к/96-ВР ),  статтями 45,  51,  52  Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), параграфом
51  Регламенту  Конституційного  Суду  України  (  v001z710-97  ),
Конституційний Суд України

                          у х в а л и в:

     1.   Припинити   конституційне   провадження   у   справі  за
конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності
Конституції  України  (  254к/96-ВР  ) (конституційності) положень
підпункту  1  пункту  14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону
України  "Про  судоустрій і статус суддів" від 7 липня  2010  року
N 2453-VI ( 2453-17 )  на  підставі  пункту  3  статті  45  Закону
України   "Про   Конституційний  Суд  України"  (  422/96-ВР  )  -
непідвідомчість  Конституційному  Суду України питань, порушених у
конституційному поданні.

     2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
 

                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ