Про затвердження Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів та видів компенсацій, що можуть надаватися за компенсаційними (офсетними) договорами
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 773 від 26.09.2018
№ 389 від 08.05.2019}
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про державне оборонне замовлення" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити такі, що додаються:
Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів;
види компенсацій, що можуть надаватися за компенсаційними (офсетними) договорами.
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
укладення компенсаційних (офсетних) договорів
{У тексті Порядку слова “іноземний постачальник” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “іноземна юридична особа” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 389 від 08.05.2019}
1. Цей Порядок визначає основні засади укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням компенсаційних (офсетних) договорів.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
1) офсетний бенефіціар - державний замовник або інший суб’єкт відносин державної форми власності, відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника;
{Підпункт 1 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 389 від 08.05.2019}
2) вартість офсетних зобов’язань - погоджена з іноземною юридичною особою відповідно до цього Порядку вартість зобов’язань такої юридичної особи, що зазначається в компенсаційному (офсетному) договорі та формується шляхом застосування офсетних коефіцієнтів до вартості продукції, робіт і послуг, зазначених у державному контракті, договорі (контракті), та врахування вартості інших зобов’язань зазначеної юридичної особи;
{Підпункт 2 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 389 від 08.05.2019}
3) компенсаційний (офсетний) договір (далі - офсетний договір) - укладений у письмовій формі між офсетним бенефіціаром та іноземною юридичною особою зовнішньоекономічний договір (контракт), що визначає предмет та вартість офсетного зобов’язання, яке іноземна юридична особа повинна виконати на території України;
{Підпункт 3 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 389 від 08.05.2019}
4) компенсація - відшкодування витрат державного замовника, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро, яке надається відповідно до офсетного договору державі Україна;
5) непряме офсетне зобов’язання - вид офсетного зобов’язання у формі надання іноземною юридичною особою компенсації витрат, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро, яка прямо не стосується закупівлі продукції, що є предметом державного контракту, договору (контракту);
6) офсетна пропозиція - письмова пропозиція щодо виду, розміру та сфери застосування компенсації, способу виконання офсетного зобов’язання, підготовлена та оформлена офсетним бенефіціаром за результатами проведення переговорів з іноземною юридичною особою;
7) офсетне зобов’язання - зобов’язання іноземної юридичної особи відповідно до офсетного договору щодо повної або часткової компенсації державі Україна витрат, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро;
8) офсетний коефіцієнт - відсотковий коефіцієнт, який застосовується для визначення вартості офсетних зобов’язань з урахуванням вартості продукції, робіт і послуг, зазначених у державному контракті, договорі (контракті);
9) офсетні вимоги - визначені згідно з цим Порядком вимоги від імені держави Україна до іноземної юридичної особи стосовно компенсацій;
10) пряме офсетне зобов’язання - вид офсетного зобов’язання у формі надання іноземною юридичною особою компенсації витрат, пов’язаних із закупівлею за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро, яка прямо стосується закупівлі продукції, що є предметом державного контракту, договору (контракту).
Інші терміни, що застосовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про державне оборонне замовлення”, “Про публічні закупівлі” та інших нормативно-правових актах.
3. Дія цього Порядку поширюється на випадки укладення офсетних договорів, пов’язаних із державними контрактами, договорами (контрактами), якими передбачена закупівля за імпортом продукції оборонного призначення на суму, що перевищує 5 млн. євро.
До вартості такої закупівлі зараховується також вартість продукції (товарів), робіт і послуг, поставлених на митну територію України тими самими іноземними юридичними особами протягом трьох календарних років до дати проведення переговорів, передбачених пунктами 4-8 цього Порядку.
4. Координацію діяльності щодо проведення переговорів з іноземною юридичною особою, укладення, виконання та здійснення контролю за виконанням офсетних договорів здійснює офсетна комісія, яка утворюється Кабінетом Міністрів України.
{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 389 від 08.05.2019}
{Абзац другий пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 389 від 08.05.2019}
5. Офсетний бенефіціар забезпечує проведення переговорів з іноземною юридичною особою щодо одержання Україною компенсацій з метою укладення за результатами таких переговорів компенсаційного (офсетного) договору.
До участі у переговорах обов’язково залучаються представники державного замовника.
{Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 389 від 08.05.2019}
6. Офсетний бенефіціар забезпечує узгодження з офсетною комісією предмета переговорів з іноземною юридичною особою.
Предметом переговорів з іноземними юридичними особами є вид офсетного зобов’язання та офсетні вимоги.
Офсетні вимоги повинні передбачати:
сферу застосування компенсації;
способи виконання офсетних зобов’язань;
офсетні коефіцієнти та їх розмір.
Офсетні вимоги можуть визначатися з урахуванням пропозицій представників державних підприємств, які залучаються як консультанти з питань визначення офсетних вимог та прийняття офсетних пропозицій.
Перелік державних підприємств, представники яких залучаються як консультанти з питань визначення офсетних вимог та прийняття офсетних пропозицій, затверджується офсетною комісією.
7. Стороною переговорів з іноземною юридичною особою від імені держави України є офсетний бенефіціар, що визначається офсетною комісією за поданням державного замовника на етапі узгодження предмета переговорів.
8. З дати завершення переговорів офсетний бенефіціар у десятиденний строк зобов’язаний подати на розгляд та схвалення офсетною комісією офсетну пропозицію.
У разі коли іноземна юридична особа за результатами переговорів не погоджується з офсетними вимогами, офсетний бенефіціар зобов’язаний у десятиденний строк з дати завершення переговорів подати офсетній комісії документ, що підтверджує результати таких переговорів.
9. Після схвалення офсетною комісією офсетної пропозиції офсетний бенефіціар зобов’язаний у місячний строк подати на розгляд та схвалення офсетної комісії проект компенсаційного (офсетного) договору.
10. Компенсаційний (офсетний) договір може бути укладений після схвалення його офсетною комісією.
Сторонами офсетного договору є офсетний бенефіціар та іноземна юридична особа.
11. В офсетному договорі зазначаються:
найменування сторін, місце укладення договору;
вартість офсетних зобов’язань;
графік виконання офсетних зобов’язань;
форма та строки подання звітності;
строки договору та порядок приймання виконаних офсетних зобов’язань;
зобов’язання офсетного бенефіціара за видами компенсацій та порядок їх виконання;
відповідальність сторін, зокрема щодо сплати штрафних санкцій, за невиконання або неналежне виконання офсетних зобов’язань, невиконання взятих зобов’язань щодо отримання компенсації тощо;
інші положення відповідно до законодавства.
12. Для визначення вартості офсетних зобов’язань застосовуються офсетні коефіцієнти, зазначені в додатку.
Під час визначення вартості офсетних зобов’язань може враховуватися також вартість зобов’язань іноземної юридичної особи перед державними замовниками або іншими суб’єктами відносин державної форми власності за іншими договорами, укладеними з нею протягом 12 місяців до дати початку проведення переговорів щодо укладення офсетного договору.
{Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 389 від 08.05.2019}
13. Офсетний договір укладається на строк, який може перевищувати строк виконання державного контракту, договору (контракту). Офсетний договір не може бути укладений раніше дати укладення державного контракту, договору (контракту).
14. Контроль за виконанням офсетного договору здійснюється його сторонами.
15. Моніторинг виконання офсетного договору проводиться офсетною комісією.
Офсетний бенефіціар раз на шість місяців готує звіт про виконання умов офсетного договору та подає його офсетній комісії.
16. Офсетний договір вважається виконаним з дати підтвердження офсетним бенефіціаром виконання офсетного зобов’язання іноземною юридичною особою.
{Порядок в редакції Постанови КМ № 773 від 26.09.2018}
ОФСЕТНІ КОЕФІЦІЄНТИ,
що застосовуються для визначення вартості офсетних вимог у галузях національної економіки
Галузь національної економіки, в якій укладається офсетний договір | Офсетний коефіцієнт у відсотках до вартості державного контракту, договору (контракту) | ||
продукція (товари) | послуги | роботи | |
Авіабудування | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Суднобудування | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Космічна галузь | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Топографія та геодезія | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Радіоелектроніка | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Екологія | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Автоматизація та робототехніка | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Машинобудування | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Будівництво | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Оптико-волоконні матеріали | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
Біотехнології | 30-100 | 30-100 | 30-100 |
{Додаток в редакції Постанови КМ № 773 від 26.09.2018}
ВИДИ КОМПЕНСАЦІЙ,
що можуть надаватися за компенсаційними (офсетними) договорами
Виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням та ремонтом військової і спеціальної техніки та військового майна
Надання послуг, зокрема з підвищення кваліфікації фахівців у сфері оборони та безпеки
Передача майнових прав інтелектуальної власності
Проведення в Україні наукових прикладних досліджень та конструкторських розробок
Закупівля в суб'єктів господарювання України товарів або послуг на суму, що відповідає частковій або повній вартості товарів, що експортуються (зустрічна торгівля)
Надання українським промисловим підприємствам додаткових експортних можливостей
Надання технічної допомоги щодо реформування сектору оборони та безпеки
