Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 291 від 03.04.2019}
{Додатково див. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-12409/11/2670 від 09.11.2011; Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 2а-12409/11/2670 від 10.04.2012}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 1206 від 26.12.2012}
{Додатково див. Постанову Вищого адміністративного суду № К/9991/29412/12 від 07.02.2013}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 81 від 06.02.2013
№ 602 від 21.08.2013
№ 81 від 25.03.2014
№ 269 від 17.07.2014
№ 532 від 01.10.2014
№ 74 від 02.03.2015
№ 515 від 17.07.2015
№ 670 від 02.09.2015
№ 258 від 12.04.2017
№ 724 від 27.09.2017
№ 817 від 11.10.2017
№ 870 від 15.11.2017
№ 477 від 13.06.2018
№ 712 від 05.09.2018
№ 291 від 03.04.2019
№ 467 від 10.06.2020
№ 613 від 16.06.2021
№ 812 від 19.07.2022
№ 416 від 28.04.2023
№ 896 від 22.08.2023
№ 1031 від 26.09.2023}
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” Кабінет Міністрів України постановляє:
{Вступна частина в редакції Постанови КМ № 291 від 03.04.2019}
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води;
{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 291 від 03.04.2019}
Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення;
{Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 291 від 03.04.2019}
{Абзац четвертий пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ № 291 від 03.04.2019}
{Абзац п'ятий пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ № 291 від 03.04.2019}
{Абзац шостий пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ № 724 від 27.09.2017}
{Абзац сьомий пункту 1 виключено на підставі Постанови КМ № 291 від 03.04.2019}
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування вжити заходів до неухильного дотримання затверджених цією постановою порядків.
4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води
{У тексті Порядку слово “Мінрегіоном” замінено словом “Мінінфраструктури” згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023}
1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
2. Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб’єктів природних монополій, а також для суб’єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб’єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
3. Цей Порядок не застосовується під час формування тарифів на виробництво теплової енергії теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками.
4. Під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб’єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб’єктів господарювання не поширюються.
5. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
1) базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду;
2) витрати на відшкодування втрат - витрати, що виникають у ліцензіатів протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом;
3) двоставковий тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної);
4) джерела фінансування інвестиційної програми (далі - джерела фінансування) - кошти, отримані ліцензіатом від провадження ліцензованої діяльності, за рахунок яких здійснюється фінансування заходів інвестиційної програми, зокрема амортизаційні відрахування, виробничі інвестиції з прибутку (кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм), та інші надходження, отримані від провадження господарської діяльності, пов’язаної і не пов’язаної з ліцензованим видом діяльності, та позичкові кошти (облігаційні позики, банківські кредити), залучені кошти (кошти, одержані від продажу акцій, залучені за договорами фінансового лізингу, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб, інвесторів, гранти), бюджетні кошти тощо;
5) зміна тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - перегляд уповноваженим органом тарифів та їх структури або коригування тарифів;
6) інвестиційна програма - затверджений в установленому порядку комплекс заходів щодо підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов’язання суб’єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об’єктів у зазначеній сфері, поліпшення якості послуг, відповідні розрахунки та обґрунтування, джерела фінансування та графік виконання;
7) індивідуальний тепловий пункт - тепловий пункт, з якого здійснюється теплопостачання та керування системою теплоспоживання однієї будівлі (споруди) або її частини;
8) коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - перерахунок тарифів у зв’язку із зміною протягом строку їх дії обсягу окремих складових, вартість яких змінилася з причин, які не залежать від ліцензіата (суб’єкта господарювання);
9) ліцензіат - суб’єкт господарювання, який одержав відповідні ліцензії на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання теплової енергії;
10) ліцензована діяльність - господарська діяльність ліцензіата з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання теплової енергії;
11) одноставковий тариф на теплову енергію - вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) відповідної якості, що реалізується споживачам, визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування, постачання, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку і не розподілена на умовно-змінну та умовно-постійну частини тарифу;
12) операційна діяльність - основна діяльність ліцензіата (суб’єкта господарювання), а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;
13) планований період - період тривалістю 12 місяців, на який формуються та встановлюються тарифи (з 1 жовтня до 30 вересня, а для суб’єктів господарювання, що вперше встановлюють тарифи, - інший період, узгоджений з уповноваженими органами, тривалістю 12 місяців);
14) понаднормативні втрати - різниця між фактичними та розрахунковими втратами теплової енергії в теплових мережах;
15) розрахункові втрати теплової енергії в теплових мережах - обсяг теплової енергії, що втрачається під час її транспортування тепловими мережами внаслідок витоку та охолодження теплоносія у тепловій мережі, який розраховується на планований режим роботи за проектними показниками та паспортами технічно справної теплової мережі відповідно до міжгалузевих, галузевих методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, зокрема Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 України 244-94) і визначається у гігакалоріях та відсотках обсягу надходження теплової енергії до теплової мережі;
16) система автономного опалення - система опалення, яка використовується для теплозабезпечення окремого багатоквартирного будинку або його частини;
17) строк дії тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - період часу, на який уповноваженим органом встановлено тарифи та протягом якого такі тарифи застосовуються до споживачів;
18) структура тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - складові економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із провадженням у планованому періоді відповідного виду ліцензованої діяльності, наданням послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які групуються за статтями, визначеними цим Порядком відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи, та витрати на відшкодування втрат;
19) тарифи на послуги з постачання гарячої води - вартість надання одиниці послуги з постачання гарячої води визначеної кількості та відповідної якості, розрахована на основі планованих економічно обґрунтованих витрат, з урахуванням планованого прибутку;
20) тарифи на послуги з постачання теплової енергії - вартість надання одиниці послуги з постачання теплової енергії відповідної якості, що дорівнює вартості теплової енергії для споживача;
21) тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання - вартість виробництва, транспортування та постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку;
22) теплова енергія для власних господарських потреб ліцензіата - теплова енергія, яка споживається об'єктами, що перебувають у власності або користуванні ліцензіата, для провадження ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання, крім власних потреб джерел теплової енергії;
23) тепловий пункт - спеціально обладнане приміщення, з якого здійснюється керування місцевими системами теплоспоживання (опаленням, гарячим водопостачанням, вентиляцією, технологічним навантаженням) та в якому відбувається трансформація параметрів теплоносія за видами споживання тепла, облік тепла тощо;
24) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - вартість одиниці теплової енергії, визначена з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії або відповідно до норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуги з постачання теплової енергії;
25) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії;
26) умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води - вартість одиниці послуги (1 куб. метр) як грошовий вираз відповідної умовно-змінної частини вартості планованого обсягу теплової енергії, необхідної для надання послуги з постачання гарячої води, витрат на електроенергію та холодну воду для потреб гарячого водопостачання;
27) умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - абонентська плата за одиницю теплового навантаження об’єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год.) як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії;
28) умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об’єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії з урахуванням планованого прибутку;
29) умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження системи постачання гарячої води як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості послуг з постачання гарячої води, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу надання послуг з постачання гарячої води, з урахуванням планованого прибутку;
30) фактичні втрати теплової енергії в теплових мережах - різниця між обсягом теплової енергії, що надійшла в теплову мережу, та обсягом відпуску теплової енергії з теплової мережі для власних господарських потреб ліцензіата та потреб споживачів теплової енергії (визначається у гігакалоріях та відсотках обсягу надходження теплової енергії до теплової мережі);
31) центральний тепловий пункт - тепловий пункт, до якого приєднані системи теплоспоживання двох і більше будівель (споруд).
6. Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.
У разі коли ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади. При цьому витрати формуються за кожним видом ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади.
Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії формуються для споживачів на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов’язаних із провадженням певного виду ліцензованої діяльності.
7. Ліцензіат здійснює розподіл витрат між видами господарської діяльності, зокрема пов’язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, в установленому законодавством порядку.
8. Тарифи на транспортування та/або постачання теплової енергії визначаються відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням наявності (відсутності) центральних та/або індивідуальних теплових пунктів, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні.
9. Тарифи на теплову енергію, що виробляється та постачається за допомогою систем автономного опалення, формуються та встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного опалення, з урахуванням собівартості виробництва і постачання теплової енергії на таких системах, а також рентабельності ліцензіата.
10. До розрахунку тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води включаються витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
11. З метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, та відповідно наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, перегляд тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх структури здійснюється уповноваженим органом кожного року (до початку опалювального періоду) за заявою ліцензіата (суб’єкта господарювання).
У разі зміни протягом строку дії тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, обсягу окремих витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності та наданням комунальних послуг, з причин, що не залежать від ліцензіата (суб’єкта господарювання), зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов’язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності в ліцензіата кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.
Механізм коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії таких тарифів.
Якщо протягом строку дії тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води обсяг витрат, пов’язаних із провадженням ліцензованої діяльності та/або наданням комунальних послуг, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються ліцензіатом (суб’єктом господарювання) на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк.
12. Кошти, що надійшли протягом строку дії тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води у результаті здійснення заходів з енергозбереження, використовуються ліцензіатом (суб’єктом господарювання) для скорочення питомих витрат паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, відновлення активів, матеріального заохочення працівників та інших цілей, у тому числі здійснення виплат (платежів) за енергосервісними договорами.
{Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
З метою стимулювання здійснення заходів щодо зменшення фактичних втрат теплової енергії у процесі її транспортування тепловими мережами у тарифах на транспортування теплової енергії на визначений період можуть бути враховані понаднормативні втрати, обсяг яких не перевищує 10 відсоткових пунктів розрахункових втрат теплової енергії в теплових мережах.
Включення до складу тарифів на транспортування теплової енергії понаднормативних втрат здійснюється уповноваженим органом за умови передбачення ліцензіатом у інвестиційній програмі заходів, пов’язаних із зниженням фактичних втрат теплової енергії в теплових мережах, на суму, що еквівалентна вартості понаднормативних втрат.
Заходи щодо зменшення відповідних втрат теплової енергії у мережах здійснюються за рахунок складової частини прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності.
Кошти, отримані для зменшення понаднормативних втрат у теплових мережах, використовуються ліцензіатом (суб’єктом господарювання) виключно за цільовим призначенням.
121. У тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання можуть бути враховані обігові кошти за рахунок планованого прибутку в обсязі, що не перевищує 4 відсотків повної планованої собівартості теплової енергії (без урахування витрат на відшкодування втрат та вартості виробництва теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках, установках з використанням альтернативних джерел енергії).
{Абзац перший пункту 121 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
Такі кошти спрямовуються ліцензіатом на фінансування витрат, пов’язаних з придбанням природного газу, електричної енергії, а також на інші витрати, пов’язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, визначених структурою тарифів, у разі, коли такі витрати не відшкодовуються діючим тарифом.
{Порядок доповнено пунктом 121 згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Загальні вимоги до формування планованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання
13. Одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії.
У разі коли визначення обсягу спожитої споживачами теплової енергії здійснюється у гігаджоулях (Гдж) або інших одиницях виміру, ліцензіат забезпечує переведення зазначеної одиниці у Гкал з метою калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії.
При цьому групування витрат здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном, з визначенням структури тарифів.
14. Калькулювання собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з розрахунку на планований період.
15. Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, що складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до методик (порядків), затверджених у встановленому порядку, з урахуванням ставок податків і зборів (обов’язкових платежів), цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.
16. Річні плани ліцензованої діяльності складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, відповідно до вимог державних та галузевих нормативів витрат і втрат теплової енергії з урахуванням встановлених уповноваженим органом методик (порядків), техніко-економічних розрахунків та з урахуванням фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії, укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:
зміни обсягів виробництва, транспортування, постачання теплової енергії в результаті економічного розвитку територіальної громади або приймання (передавання) об’єктів у сфері теплопостачання, приєднання (від’єднання) тепловикористальних установок споживачів;
здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби і втрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування та постачання, у тому числі за рахунок планованих заходів за енергосервісними договорами;
{Абзац третій пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
удосконалення технологічних процесів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій, у тому числі в результаті здійснення заходів за енергосервісними договорами, оснащення вузлами обліку обсягів виробництва, транспортування та споживання теплової енергії;
{Абзац четвертий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв’язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.
У річних планах ліцензованої діяльності окремо зазначаються:
плановані обсяги виробництва теплової енергії для використання в:
- центральних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання теплової енергії;
- центральних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання гарячої води;
- індивідуальних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання теплової енергії у багатоквартирних житлових будинках;
- індивідуальних теплових пунктах з метою надання послуги з постачання гарячої води у багатоквартирних житлових будинках;
плановані обсяги виробництва теплової енергії за допомогою системи автономного опалення, що перебувають у власності та/або користуванні ліцензіата;
обсяг втрат теплової енергії у мережах.
17. Нормування втрат теплової енергії в теплових мережах та питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, які використовуються для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, здійснюється в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва.
Питомі витрати палива і електроенергії, які використовуються для виробництва та постачання теплової енергії за допомогою систем автономного опалення, визначаються окремо для кожної системи автономного опалення з подальшим застосуванням для розрахунку тарифів на виробництво і постачання теплової енергії окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного опалення.
18. До повної планованої собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії включаються витрати на ремонт основних засобів з урахуванням складених ліцензіатом планів виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів.
19. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексу цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.
{Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.
За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за кількома сценаріями застосовується менше значення індексу.
У разі відсутності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції на планований період або якщо його прогнозне значення менше чи дорівнює 100 відсоткам, може використовуватися значення прогнозу індексу цін на базовий період.
Визначення обсягу і групування планованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання
20. Планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
21. Планована виробнича собівартість формується у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, та включає:
на придбання палива (газу, мазуту, вугілля, торфу, дров, паливної тріски, соломи, соняшникового лушпиння, а також брикетів та пелет з них, інших видів палива) та електричної енергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з планованого обсягу виробництва теплової енергії згідно з пунктом 16 цього Порядку, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси. Витрати на придбання природного газу для виробництва теплової енергії визначаються з урахуванням пункту 211 цього Порядку. Обсяг витрат, пов’язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, визначається з урахуванням витрат на обумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності вузлів обліку її потужність визначається відповідно до нормативів). Витрати на електричну енергію для технологічних потреб визначаються відповідно до цін (тарифів), визначених з урахуванням вимог Закону України “Про ринок електричної енергії”, та/або на рівні фактичної собівартості власного виробництва, але не вище зазначених діючих або прогнозованих цін (тарифів), з урахуванням пункту 211 цього Порядку;
{Абзац другий підпункту 1 пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
на оплату послуги з транспортування природного газу, що визначаються згідно з тарифами, встановленими НКРЕКП;
{Підпункт 1 пункту 21 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
на оплату послуги з розподілу природного газу, що визначаються ліцензіатом виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) ліцензіата та тарифу на послугу з розподілу природного газу, встановленого НКРЕКП;
{Підпункт 1 пункту 21 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
на оплату послуги із зберігання (закачування, відбору) природного газу, що визначаються згідно з тарифами, встановленими НКРЕКП;
{Підпункт 1 пункту 21 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 896 від 22.08.2023}
на придбання теплової енергії в інших суб’єктів господарювання (плануються відповідно до укладених договорів виходячи з необхідного обсягу покупної теплової енергії, передбаченого річним планом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, і діючих цін суб’єктів господарювання-постачальників) та/або витрати на теплову енергію, які включено до встановленого НКРЕКП тарифу на теплову енергію, вироблену власними теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками, та/або до встановленого уповноваженим органом тарифу на теплову енергію, вироблену власними установками, що використовують альтернативні джерела енергії (плануються відповідно до обсягів виробництва, передбаченого річним планом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, і тарифів, установлених відповідно до вимог законодавства);
{Абзац підпункту 1 пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
на транспортування теплової енергії іншими суб’єктами господарювання (плануються ліцензіатом відповідно до укладених договорів, зокрема попередніх, виходячи з необхідного обсягу теплової енергії, передбаченого річним планом її транспортування, та діючих цін (тарифів), установлених НКРЕКП або уповноваженим органом);
на холодну воду для технологічних потреб (підживлення та наповнення мереж, гідравлічні випробування теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж і систем, охолодження агрегатів, регенерація фільтрів тощо) та водовідведення (плануються ліцензіатом відповідно до укладених договорів виходячи з планованих обсягів, визначених згідно з державними і галузевими нормативами (нормами). Витрати на холодну воду для технологічних потреб та водовідведення визначаються відповідно до діючих цін (тарифів), установлених НКРЕКП або уповноваженим органом відповідно до вимог законодавства, або прогнозованих цін (тарифів);
інші прямі матеріальні витрати, пов’язані з використанням сировини, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду ліцензованої діяльності). Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди, цін (тарифів) на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів;
2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати для працівників (персоналу), що безпосередньо залучені (задіяні) до технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії) відповідно до Закону України “Про оплату праці”:
основна заробітна плата відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;
додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, класність, керівництво бригадами, інші виплати, встановлені законодавством), премій за виконання виробничих завдань і функцій та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, інші виплати, встановлені законодавством);
інші заохочувальні та компенсаційні виплати (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).
Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, та колективного договору ліцензіата.
Якщо рівень середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, перевищує розмір, розрахований в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата, допускається планування витрат на оплату праці для включення до тарифів із забезпеченням рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, з урахуванням розміру фіксованої індексації витрат на оплату праці на планований період;
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників;
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, безпосередньо задіяних у процесі виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, розрахунок якої проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (крім вузлів комерційного та розподільного обліку води і теплової енергії) і використовуються у технологічному процесі виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, надання комунальних послуг;
витрати на ремонт основних засобів, безпосередньо задіяних у процесі виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, що плануються з урахуванням проектно-кошторисної документації, кошторисів та витрат на виконання планово-попереджувальних робіт;
інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості і до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду ліцензованої діяльності);
4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:
на управління виробництвом (оплата праці, розрахована згідно з вимогами цього пункту, та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями тощо);
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;
на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
на удосконалення технології та організацію виробництва;
на централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, освітлення, дезінфекцію, дератизацію, вивезення побутових відходів та інші заходи, пов’язані з утриманням загальновиробничих приміщень;
на обслуговування виробничого процесу (витрати на оплату праці, розраховані відповідно до цього пункту, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень виробничого персоналу, крім апарату управління цехів, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю послуг);
на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;
на пожежну і сторожову охорону об’єктів загальновиробничого призначення, утримання санітарних зон;
пов’язані із забезпеченням належного стану обладнання, виконанням ремонтно-налагоджувальних робіт, передбачених проектно-технічною документацією, освоєнням нових потужностей, що використовуються для виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;
пов’язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів;
інші загальновиробничі витрати.
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між видами діяльності та у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, пропорційно сумі прямих витрат (крім витрат на покриття втрат теплової енергії в теплових мережах (у тому числі понаднормативних втрат), передбачених пунктом 39 цього Порядку) та витрат на збут.
{Абзац тринадцятий підпункту 4 пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.
У разі провадження суб’єктом господарювання інших, крім ліцензованих видів діяльності, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між усіма видами діяльності з визначенням витрат, які в цілому будуть віднесені до ліцензованої діяльності, та витрат, які будуть віднесені до інших видів господарської діяльності. База розподілу визначається суб’єктом господарювання відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном.
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до ліцензованої діяльності, яку ліцензіат провадить (має намір провадити) для окремої територіальної громади, включаються до тарифів для окремої територіальної громади.
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до ліцензованої діяльності, яку ліцензіат провадить (має намір провадити) за допомогою окремої автономної системи опалення, включаються до тарифів, розрахованих для окремої автономної системи опалення.
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені до ліцензованої діяльності, яку ліцензіат провадить (має намір провадити) для окремої територіальної громади, розподіляються між видами ліцензованої діяльності та у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, пропорційно сумі прямих витрат ліцензованої діяльності (крім витрат на покриття втрат теплової енергії в теплових мережах (у тому числі понаднормативних втрат), передбачених пунктом 39 цього Порядку).
{Абзац вісімнадцятий підпункту 4 пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
211. Планування витрат на придбання природного газу для виробництва теплової енергії з метою включення їх до тарифів здійснюється виходячи із:
планованих обсягів природного газу, необхідних для провадження ліцензованої діяльності та визначених виходячи з вимог цього Порядку;
середньої ціни природного газу, що склалася у ліцензіата протягом опалювального періоду, що передує планованому періоду (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу) або ціни природного газу, визначеної в довгостроковому контракті з постачальником природного газу (за наявності укладеного контракту).
{Абзац третій пункту 211 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
Середня ціна природного газу визначається як середнє арифметичне значення, розраховане виходячи із ціни природного газу у відповідному місяці та кількості календарних місяців в опалювальному періоді, що передує планованому періоду.
Якщо ліцензіат не провадив раніше господарської діяльності з виробництва теплової енергії, планування витрат на придбання природного газу для виробництва теплової енергії з метою включення їх до тарифів здійснюється таким ліцензіатом виходячи із:
планованих обсягів природного газу, необхідних для провадження ліцензованої діяльності та визначених виходячи з вимог цього Порядку;
діючої ціни природного газу постачальника, з яким укладено договір постачання природного газу, або ціни природного газу, визначеної в довгостроковому контракті з постачальником природного газу (за наявності укладеного контракту).
{Абзац сьомий пункту 211 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
У разі дії Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам планування витрат на придбання природного газу для виробництва теплової енергії для цілей формування тарифів здійснюється ліцензіатом згідно з умовами зазначеного Положення.
{Пункт 211 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 812 від 19.07.2022 - діє до 15 квітня 2024 р. (включно), з урахуванням змін, внесених Постановами КМ № 277 від 30.03.2023, № 394 від 25.04.2023, № 896 від 22.08.2023}
Планування витрат на придбання електричної енергії для технологічних потреб з метою включення їх до тарифів здійснюється виходячи із:
планованих обсягів електричної енергії, необхідних для провадження ліцензованої діяльності та визначених виходячи з вимог цього Порядку;
середньої ціни електричної енергії, що склалася у ліцензіата за шість календарних місяців, що передують місяцю подання розрахунків тарифів на планований період.
Середня ціна електричної енергії визначається як середнє арифметичне значення, розраховане виходячи із ціни електричної енергії, що діяла у кожному з шести календарних місяців, що передують місяцю подання розрахунків тарифів на планований період.
Якщо ліцензіат не провадив раніше господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, планування витрат на придбання електричної енергії для технологічних потреб з метою включення їх до тарифів здійснюється таким ліцензіатом виходячи із:
планованих обсягів електричної енергії, необхідних для провадження ліцензованої діяльності та визначених виходячи з вимог цього Порядку;
діючої ціни електричної енергії постачальника, з яким укладено договір постачання електричної енергії.
{Порядок доповнено пунктом 211 згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
22. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, розраховані відповідно до пункту 21 цього Порядку;
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовка і перепідготовка кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань, охорону праці);
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, оренда, страхування майна, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, освітлення, охорона);
витрати на оплату професійних послуг (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
витрати на оплату послуг зв’язку (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);
витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків (у разі наявності укладених договорів);
витрати, пов’язані із сплатою податків і зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів, крім податків і зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості;
витрати на розв’язання спорів у судах;
витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємством та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури.
Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.
Адміністративні витрати розподіляються між видами діяльності та у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, пропорційно сумі виробничої собівартості (крім витрат на покриття втрат теплової енергії в теплових мережах (у тому числі понаднормативних втрат), передбачених пунктом 39 цього Порядку) та витрат на збут.
{Абзац чотирнадцятий пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
23. Витрати на збут формуються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності.
Витрати на збут включають витрати, безпосередньо пов’язані із збутом теплової енергії споживачам до внутрішньобудинкової системи будівель, а саме:
витрати на оплату праці персоналу, що безпосередньо здійснює збут теплової енергії споживачам, розраховані відповідно до пункту 21 цього Порядку;
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування персоналу, що безпосередньо здійснює збут теплової енергії споживачам, обсяг яких визначається виходячи із запланованих витрат на оплату праці;
оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу, що безпосередньо здійснює збут теплової енергії споживачам;
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів підрозділів, що безпосередньо здійснюють збут теплової енергії споживачам, яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, безпосередньо пов’язаних із збутом теплової енергії (плата за оренду, страхування, ремонт, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, освітлення, охорону);
витрати на оплату інформаційних послуг, безпосередньо пов’язаних із збутом теплової енергії споживачам;
витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за спожиту теплову енергію (у разі наявності укладених договорів);
витрати на канцелярські товари і виготовлення розрахункових документів про оплату спожитої теплової енергії.
Обсяг витрат на збут теплової енергії визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.
До витрат на збут теплової енергії не включаються витрати, пов’язані із здійсненням ліцензіатом, який є виконавцем комунальних послуг, абонентського обслуговування у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами (витрати, пов’язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а також витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку). Такі витрати включаються до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої Законом України “Про житлово-комунальні послуги”.
24. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут теплової енергії.
До складу інших операційних витрат не можуть включатися:
суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;
витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;
суми визнаних штрафів, пені, неустойки;
суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;
витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти та втрати від операційної курсової різниці;
суми коштів або вартість товарів, що добровільно перераховуються (передаються) іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі у вигляді фінансової або матеріальної допомоги, включаючи благодійну, спонсорську та шефську допомогу;
собівартість реалізованих виробничих запасів;
інші витрати, що не передбачені розділом III Податкового кодексу України для визначення об’єкта оподаткування.
Інші витрати з операційної діяльності розподіляються між видами діяльності та у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, пропорційно сумі виробничої собівартості (крім витрат на покриття втрат теплової енергії в теплових мережах (у тому числі понаднормативних втрат), передбачених пунктом 39 цього Порядку) з урахуванням витрат на збут.
{Абзац одинадцятий пункту 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
25. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування кредитами, позиками та інші витрати, пов’язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для провадження ліцензованої діяльності відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном.
Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за тими договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами.
Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання для тієї територіальної громади, для якої здійснювалися запозичення для провадження ліцензованої діяльності.
26. До тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування, плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, а також витрати, пов’язані із встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.
Визначення планованого прибутку для врахування в тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання
27. Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів, позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток та забезпечення обігових коштів.
{Абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Планований прибуток може включати обігові кошти у розмірі, що не перевищує 4 відсотків повної планової собівартості теплової енергії (без урахування витрат на відшкодування втрат та вартості виробництва теплової енергії на власних теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках, установках з використанням альтернативних джерел енергії).
{Пункт 27 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
Ліцензіати та уповноваженні органи зобов’язані у структурі тарифів відображати складові планованого прибутку.
{Пункт 27 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
За рахунок планованого прибутку насамперед фінансується інвестиційна складова, обов’язковість якої передбачено Законом України “Про ціни і ціноутворення”.
{Пункт 27 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Планування складової частини прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційна складова), провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої уповноваженими органами в установленому порядку.
{Абзац п’ятий пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
У разі коли ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності у межах кількох територіальних громад, інвестиційна програма розробляється для кожної територіальної громади окремо. За таких умов складова частина планованого прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій, включається до складу тарифу для відповідної територіальної громади.
Визначення обсягу планованого прибутку для включення його до складу тарифів відповідної територіальної громади здійснюється з урахуванням обсягу необхідних інвестицій та/або погашення основної суми необхідних запозичень для провадження ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади.
28. Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об’єктів і пооб’єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.
У разі включення до інвестиційної програми заходів, пов’язаних із зниженням фактичних втрат теплової енергії в теплових мережах (зокрема з будівництва (реконструкції, модернізації) об’єктів у сфері централізованого теплопостачання, в інвестиційній програмі обов’язково зазначається вартість виконання таких заходів з обсягами їх фінансування, періоди виконання заходів, а також конкретні обсяги та рівень зниження фактичних втрат теплової енергії у мережах за визначеними періодами.
29. Складова частина планованого прибутку, призначена для погашення основної суми запозичень (кредитів, позик), використаних для забезпечення провадження ліцензованої діяльності, визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджено з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.
Формування одноставкових тарифів на теплову енергію
30. Формування одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання здійснюється шляхом визначення вартості виробництва, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії окремо для кожної територіальної громади, в межах якої ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, яка складається з планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та витрат на відшкодування втрат ліцензіата, розрахованих відповідно до вимог цього Порядку, і річного планованого прибутку.
Одноставковий тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання складається з планованих витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат ліцензіата, розрахованих відповідно до вимог цього Порядку, і планованого прибутку.
31. Розрахунок одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів у теплові мережі (для тарифів на виробництво теплової енергії) та реалізації теплової енергії (для тарифів на транспортування та постачання теплової енергії), що визначені річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням вимог пункту 16 цього Порядку.
{Пункт 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
32. Одноставкові тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії розраховуються ліцензіатами та встановлюються уповноваженими органами кожної територіальної громади, в межах якої ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, окремо для кожного виду ліцензованої діяльності, який провадить (має намір провадити) ліцензіат.
Для ліцензіатів, які здійснюють реалізацію теплової енергії споживачам, додатково встановлюються тарифи на теплову енергію, що є сумою тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
До структури тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії включаються витрати на відшкодування втрат, які визначаються відповідно до вимог цього Порядку (крім випадку, коли відшкодування таких втрат здійснюється за рахунок відповідного місцевого бюджету).
33. Тарифи на виробництво теплової енергії формуються в цілому по підприємству, а в разі виробництва теплової енергії за допомогою систем автономного опалення - окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного опалення.
34. Розрахунок одноставкових тарифів на виробництво теплової енергії містить плановані річні витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, витрати на відшкодування втрат, а також річний планований прибуток, що стосуються відповідного виду діяльності ліцензіата.
Розрахунок одноставкових тарифів на виробництво теплової енергії проводиться шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку від діяльності з виробництва теплової енергії на планований річний обсяг її відпуску з колекторів у теплові мережі.
У разі коли ліцензіат провадить діяльність лише з виробництва теплової енергії, тариф на виробництво теплової енергії визначається шляхом ділення сум планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку діяльності з виробництва теплової енергії у відповідній територіальній громаді, в межах якої ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії, на планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів усіх теплогенеруючих джерел, що перебувають в оренді, концесії, власності або користуванні ліцензіата, у відповідній територіальній громаді, в межах якої ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії.
Для ліцензіатів, які провадять діяльність лише з виробництва теплової енергії, планований річний обсяг відпуску теплової енергії з колекторів теплогенеруючих джерел є обсягом реалізації ліцензованого виду діяльності з виробництва теплової енергії.
35. До окремих прямих витрат, що включаються лише до тарифів на виробництво теплової енергії, належать:
витрати на паливо (газ, мазут, вугілля, торф, дрова, паливну тріску, солому, соняшникове лушпиння, а також брикети та пелети з них, інші види палива), активну і реактивну електричну енергію, що використовуються для технологічних потреб під час виробництва теплової енергії;
витрати на оплату послуги з транспортування природного газу, що визначаються згідно з тарифами, встановленими НКРЕКП;
{Пункт 35 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
витрати на оплату послуги з розподілу природного газу, що визначаються ліцензіатом виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) ліцензіата та тарифу на послугу з розподілу природного газу, встановленого НКРЕКП;
{Пункт 35 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
витрати на придбання теплової енергії в інших суб’єктів господарювання та/або витрати на теплову енергію, які включено до встановленого НКРЕКП тарифу на теплову енергію, вироблену власними теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками, та/або до встановленого уповноваженим органом тарифу на теплову енергію, вироблену власними установками, що використовують альтернативні джерела енергії;
{Абзац п'ятий пункту 35 в редакції Постанови КМ № 467 від 10.06.2020}
витрати на холодну воду для технологічних потреб виробництва теплової енергії (плануються відповідно до укладених договорів виходячи з планованих обсягів, визначених відповідно до державних і галузевих нормативів (норм) (охолодження агрегатів, регенерація фільтрів тощо) та відповідні витрати на водовідведення.
36. До інших витрат, що включаються до повної собівартості виробництва теплової енергії, належить решта прямих витрат (крім зазначених у пунктах 35 і 39 цього Порядку), загальновиробничі витрати виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, а також витрати на відшкодування втрат, що плануються для включення до тарифів на виробництво теплової енергії відповідно до вимог цього Порядку. Витрати на збут не плануються.
{Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
37. Тарифи на транспортування теплової енергії формуються:
з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, що перебувають у власності та/або користуванні ліцензіата;
без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів (у разі їх відсутності або якщо вони не перебувають у власності/користуванні ліцензіата).
До тарифів на транспортування теплової енергії не включаються витрати на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів.
38. Розрахунок одноставкових тарифів на транспортування теплової енергії містить плановані річні витрати виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, фінансові витрати, а також витрати на відшкодування втрат та річний планований прибуток, що стосуються лише відповідного виду діяльності ліцензіата.
Розрахунок тарифів на транспортування теплової енергії проводиться шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку від ліцензованої діяльності з транспортування теплової енергії на суму планованих річних обсягів реалізації теплової енергії споживачам та корисного відпуску з власних мереж теплової енергії інших ліцензіатів.
У разі коли ліцензіат провадить діяльність лише з транспортування теплової енергії, сума річних витрат, що включаються до повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та річного планованого прибутку ліцензованої діяльності з транспортування теплової енергії ділиться на планований річний обсяг корисного відпуску з власних мереж теплової енергії інших ліцензіатів, який у такому випадку є обсягом реалізації ліцензованого виду діяльності з транспортування теплової енергії.
39. До окремих прямих витрат, що включаються лише до тарифів на транспортування теплової енергії, належать:
витрати на активну і реактивну електричну енергію для технологічних потреб транспортування теплової енергії, визначені з урахуванням вимог Закону України “Про ринок електричної енергії”;
витрати на транспортування власної теплової енергії іншими суб’єктами господарювання;
витрати на холодну воду для технологічних потреб транспортування теплової енергії (плануються відповідно до державних і галузевих нормативів (норм), визначених в установленому порядку для технологічних потреб (підживлення та наповнення мереж, гідравлічні випробування теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж і систем тощо), та відповідні витрати на водовідведення;
витрати на утримання (обслуговування) та ремонт центральних теплових пунктів, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні;
витрати на покриття втрат теплової енергії в теплових мережах (у тому числі понаднормативних втрат).
Сума витрат на покриття втрат теплової енергії в теплових мережах (у тому числі понаднормативних втрат), визначена виходячи з розрахованої згідно з цим Порядком вартості виробництва теплової енергії, що транспортується, не враховується під час розподілу загальновиробничих, адміністративних та інших витрат операційної діяльності згідно з вимогами цього Порядку.
{Пункт 39 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
40. До інших витрат повної собівартості, що включаються до тарифів на транспортування теплової енергії, належить решта прямих витрат (крім зазначених у пунктах 35 і 39 цього Порядку), загальновиробничі витрати, що включаються до виробничої собівартості, адміністративні витрати, інші операційні витрати, витрати на відшкодування втрат та фінансові витрати, що плануються для включення до тарифів на транспортування теплової енергії відповідно до цього Порядку. Витрати на збут не плануються.
У разі коли виробництво і транспортування теплової енергії здійснюється окремими ліцензіатами, виробнику теплової енергії компенсуються витрати, пов’язані з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах (з урахуванням понаднормативних втрат).
{Абзац другий пункту 40 в редакції Постанови КМ № 467 від 10.06.2020}
Відповідна компенсація здійснюється згідно з договором між виробником теплової енергії та суб’єктом господарювання, що здійснює транспортування теплової енергії, за рахунок тарифу на транспортування теплової енергії.
41. Тарифи на постачання теплової енергії формуються:
з урахуванням витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів, що перебувають у власності та/або користуванні ліцензіата (враховуючи частину витрат на надання послуг з постачання теплової енергії);
без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів (у разі їх відсутності або якщо вони не перебувають у власності/користуванні ліцензіата).
У разі виробництва теплової енергії за допомогою систем автономного опалення, тарифи на її постачання формуються окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного опалення.
42. Розрахунок одноставкових тарифів на постачання теплової енергії проводиться виходячи з планованих річних витрат, що включаються до виробничої собівартості, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, витрат на відшкодування втрат та фінансових витрат, що стосуються лише даного виду діяльності ліцензіата, шляхом ділення суми планованих річних витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку діяльності з постачання теплової енергії на планований річний обсяг реалізації теплової енергії споживачам, включаючи виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
43. Окремими витратами, що включаються лише до тарифів на постачання теплової енергії, є:
{Абзац перший пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
витрати на збут теплової енергії;
витрати на утримання (обслуговування) та ремонт індивідуальних теплових пунктів, які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (в частині надання послуг з постачання теплової енергії).
44. Решта витрат повної собівартості (крім зазначених у пунктах 35, 39 і 43 цього Порядку) планується для включення до тарифів на постачання теплової енергії відповідно до вимог цього Порядку.
45. Одноставкові тарифи на теплову енергію, що реалізується споживачам, є сумою тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
У разі коли ліцензіат здійснює одночасно виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, тариф на теплову енергію для відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність, повинен дорівнювати відношенню суми загальних річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, витрат на відшкодування втрат та загального річного планованого прибутку від ліцензованої діяльності у відповідній територіальній громаді, до річного планованого обсягу реалізації теплової енергії споживачам такої територіальної громади.
46. Тарифи на теплову енергію визначаються як сума тарифів на:
виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, постачання теплової енергії з урахуванням витрат на утримання індивідуальних теплових пунктів;
виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії з урахуванням витрат на утримання центральних теплових пунктів, постачання теплової енергії без урахування витрат на утримання індивідуальних теплових пунктів;
виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії без урахування витрат на утримання центральних теплових пунктів, постачання теплової енергії без урахування витрат на утримання індивідуальних теплових пунктів;
виробництво теплової енергії та її постачання у будинках, обладнаних системою автономного опалення.
Формування двоставкових тарифів на теплову енергію
47. Ліцензіатам, що одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-змінна та умовно-постійна частини такого тарифу.
48. Формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та відповідного річного планованого прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.
49. Під час формування двоставкових тарифів на теплову енергію визначаються планована повна собівартість, витрати на відшкодування втрат і планований прибуток від ліцензованої діяльності відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.
50. До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на теплову енергію включаються плановані прямі витрати на придбання палива і електроенергії для виробництва теплової енергії власними котельнями та установками з використанням альтернативних джерел енергії та її транспортування, витрати на транспортування природного газу, покупну теплову енергію, а також витрати що включаються до повної планованої собівартості виробництва теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками (крім витрат на власні господарські потреби).
{Пункт 50 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 467 від 10.06.2020, № 613 від 16.06.2021}
51. До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію належать витрати, що включені до планованої повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, крім зазначених у пункті 50 цього Порядку і відповідно віднесених до умовно-змінних витрат, а також витрати на відшкодування втрат та планований прибуток, визначений відповідно до пункту 27 цього Порядку.
52. Розрахунок умовно-змінної частини двоставкових тарифів на теплову енергію проводиться шляхом ділення суми умовно-змінної частини витрат, що включаються до планованої повної собівартості, зазначених у пункті 50 цього Порядку, на планований обсяг реалізації теплової енергії споживачам згідно з річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
53. Розрахунок умовно-постійної частини двоставкових тарифів на теплову енергію проводиться шляхом ділення суми умовно-постійної частини витрат, що включаються до планованої повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та планованого прибутку, зазначених у пункті 51 цього Порядку, на сумарне теплове навантаження об’єктів теплопостачання споживачів згідно з річними планами виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
54. Застосування двоставкових тарифів на теплову енергію не звільняє ліцензіата від зобов’язань щодо ведення окремого обліку доходів і витрат за видами ліцензованої діяльності.
55. Для формування двоставкових тарифів на теплову енергію теплове навантаження об’єктів теплоспоживання в розрізі категорій споживачів (із зазначенням величини теплового навантаження на систему опалення споживачів, які користуються централізованим опаленням, споживачів, які відмовилися від централізованого опалення та постачання гарячої води, систему опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) визначається за показниками типових та/або індивідуальних проектів, за якими збудовані такі об’єкти (у разі зміни вихідних даних проектів, зокрема під час переходу частини споживачів на автономне опалення, зміни призначення приміщень навантаження повинні бути підтверджені уповноваженою установою).
У разі неможливості визначення теплового навантаження об’єктів теплоспоживання згідно з вимогами абзацу першого цього пункту теплове навантаження підтверджується результатами незалежного енергетичного аудиту або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб’єктного переліку теплового навантаження за категоріями споживачів.
Витрати на проведення незалежного енергетичного аудиту не включаються до структури тарифів на теплову енергію.
56. Примірна форма розрахунку умовно-постійної та умовно-змінної частин витрати ліцензіата на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджується Мінінфраструктури.
Подання уповноваженим органам розрахунків тарифів
57. Для встановлення одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання ліцензіат подає щороку до 1 липня (крім ліцензіатів, що вперше встановлюють тарифи) уповноваженому органові відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність, у паперовій та електронній формі заяву і розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами.
{Абзац перший пункту 57 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
Порядок розгляду уповноваженими органами розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, поданих ліцензіатом, встановлюється Мінінфраструктури.
58. Для встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію ліцензіат подає уповноваженому органові відповідної територіальної громади, на території якої ліцензіат провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність та планує застосовувати двоставкові тарифи на теплову енергію, додатково, крім зазначених у пункті 57 цього Порядку документів, розрахунки тарифів на планований період за встановленою такими органами формою з відповідними розрахунками і підтвердними матеріалами і документами.
Особливості формування тарифів на послуги з постачання теплової енергії
59. Вартістю послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
У вартість послуг з постачання теплової енергії не включаються витрати, пов’язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку теплової енергії.
Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”.
60. Одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з постачання теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
У разі відсутності вузлів обліку вартість послуги з постачання теплової енергії визначається шляхом проведення розрахунків згідно із встановленими органами місцевого самоврядування нормами.
61. Суб’єкти господарювання можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з постачання теплової енергії, затверджені в установленому порядку.
Встановлення двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії здійснюється за умови встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію.
62. Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії та їх встановлення уповноваженим органом здійснюється одночасно із зміною та встановленням тарифів на теплову енергію.
Формування тарифів на послуги з постачання гарячої води
63. Формування тарифів на послуги з постачання гарячої води суб’єктами господарювання здійснюється відповідно до річних планів надання таких послуг, що складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги), економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, а також витрат і втрат, визначених відповідно до інших встановлених уповноваженим органом методик (порядків), з урахуванням ставок податків і зборів (обов’язкових платежів) та чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.
64. Тарифи на послуги з постачання гарячої води формуються виходячи з вартості теплової енергії, розрахованої відповідно до вимог цього Порядку або вартості покупної теплової енергії згідно із затвердженими тарифами, вартості послуги з централізованого водопостачання згідно із затвердженими тарифами, що використовуються для надання послуг з постачання гарячої води, з урахуванням втрат теплової енергії та води в мережах постачання гарячої води, визначених в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших документів щодо нормування витрат та втрат ресурсів, якими передбачені особливості технологічних процесів конкретного виробництва, а також частини витрат на утримання (обслуговування) та ремонт систем автономного опалення та/або індивідуальних теплових пунктів (за їх наявності).
{Абзац перший пункту 64 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
У разі коли гаряча вода виробляється за допомогою систем автономного опалення та/або індивідуального теплового пункту, тарифи на послуги з постачання гарячої води формуються та встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням:
вартості теплової енергії для відповідного будинку;
вартості послуг з централізованого водопостачання;
частини витрат на утримання (обслуговування) та ремонт систем автономного опалення та/або індивідуальних теплових пунктів (витрат, які пов’язані із забезпеченням надання послуги з централізованого постачання гарячої води та які не включено до тарифів на постачання теплової енергії);
рентабельності суб’єкта господарювання, що надає послуги з постачання гарячої води (виконавця послуг).
Розподіл витрат на утримання (обслуговування) систем автономного опалення, індивідуальних теплових пунктів між послугами з постачання теплової енергії та послугами з постачання гарячої води у конкретному будинку, обладнаному системою автономного опалення та/або індивідуальним тепловим пунктом, здійснюється відповідно до обсягу реалізації відповідних послуг у будинку.
65. Річні плани надання послуг з постачання гарячої води складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем таких послуг), на підставі укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої води і теплової енергії за показаннями вузлів комерційного обліку (у разі їх відсутності - за встановленими нормами) та інших техніко-економічних факторів, зокрема:
зміни обсягу надання послуг у результаті економічного розвитку територіальної громади, здійснення заходів для зменшення обсягу витрат на технологічні потреби, втрат теплової енергії та води, виконання регіональних програм оснащення вузлами комерційного обліку, зміни обсягів споживання гарячої води та вимог до якості послуг, економії паливно-енергетичних ресурсів;
підвищення технологічного рівня надання послуг шляхом здійснення заходів, спрямованих на їх автоматизацію та механізацію, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;
підвищення рівня організації роботи з надання послуг та поліпшення умов праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності.
У разі коли у власності та/або в користуванні суб’єкта господарювання перебувають системи автономного опалення, та/або індивідуальні теплові пункти у річному плані надання послуг з постачання гарячої води окремо зазначаються плановані обсяги надання послуг з постачання гарячої води, що виробляється за допомогою систем автономного опалення та/або індивідуального теплового пункту, які перебувають у власності та/або користуванні суб’єкта господарювання.
66. До повної планованої собівартості послуг з постачання гарячої води включаються витрати на амортизацію, визначені відповідно до вимог Податкового кодексу України, ремонт та інше поліпшення основних фондів.
67. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.
68. Суб’єкти господарювання можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з постачання гарячої води.
69. У разі зміни ставок податків і зборів (обов’язкових платежів), розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, ставок орендної плати (за об’єктами виробничого призначення), інших обов’язкових платежів і зборів, цін (тарифів) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси для відшкодування в повному обсязі витрат з операційної діяльності тарифи на послуги з постачання гарячої води коригуються з урахуванням вимог цього Порядку.
Визначення обсягу і групування планованих витрат, що включаються до повної собівартості послуг з постачання гарячої води
70. Планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг з постачання гарячої води, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
Обсяг витрат на надання послуг з постачання гарячої води визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та діючих або прогнозованих з урахуванням індексів зміни цін виробників промислової продукції цін (тарифів).
71. Виробнича собівартість послуг з постачання гарячої води формується у розрізі територіальних громад, у межах яких суб’єкт господарювання надає послугу з централізованого постачання гарячої води (є виконавцем такої послуги), та включає:
{Абзац перший пункту 71 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
на придбання теплової енергії для надання послуг з постачання гарячої води відповідно до укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої теплової енергії за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - обсягів, визначених суб’єктом господарювання;
на придбання електричної енергії для надання послуг з постачання гарячої води відповідно до укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої електричної енергії за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - обсягів, визначених суб’єктом господарювання. Під час розрахунку витрат, пов’язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на обумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму. Формування витрат на електричну енергію для технологічних потреб здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про ринок електричної енергії”;
на питну воду для надання послуг з постачання гарячої води відповідно до укладених договорів виходячи з необхідних планованих обсягів надання послуг з постачання гарячої води для забезпечення кількісних і якісних показників послуг з урахуванням обсягів фактично спожитої води за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - обсягів, визначених суб’єктом господарювання;
пов’язані з використанням матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання ресурсів та діючих цін (тарифів), за винятком вартості матеріалів, призначених для переробки);
2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу надання послуг) відповідно до Закону України “Про оплату праці”:
основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;
додаткова заробітна плата виробничого персоналу, що визначається виходячи з розміру встановлених доплат, надбавок, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, премій за виконання виробничих завдань і функцій, оплати невідпрацьованого часу.
Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на послуги з постачання гарячої води здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) та територіальної угод, якщо суб’єкт господарювання перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору суб’єкта господарювання.
Якщо рівень середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надаються послуги з постачання гарячої води, перевищує розмір, розрахований в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо суб’єкт господарювання перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору суб’єкта господарювання, допускається планування витрат на оплату праці для включення їх до тарифів із забезпеченням рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надаються послуги з постачання гарячої води, з урахуванням розміру фіксованої індексації витрат на оплату праці на планований період;
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу;
амортизація основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахунок якої проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на ремонт основних засобів, безпосередньо задіяних у процесі надання послуг з постачання гарячої води, що плануються з урахуванням проектно-кошторисної документації, кошторисів та витрат на виконання планово-попереджувальних робіт;
виробничі витрати, безпосередньо пов’язані з конкретним об’єктом;
4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:
на управління діяльністю з надання послуг, які визначаються виходячи з нормативної чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління цехами та дільницями і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), зокрема основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат з підготовки та перепідготовки кадрів;
на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, утримання пожежної і сторожової охорони об’єктів виробничого призначення, санітарних зон, оплату послуг з централізованого постачання гарячої води, освоєння нових потужностей та проведення планованих перевірок стану обладнання, регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;
на опалення (плата за комунальні послуги), освітлення, дезінфекцію, дератизацію виробничих приміщень, вивезення сміття та інші витрати, пов’язані з експлуатацією виробничих приміщень, виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг і цін (тарифів) на них;
на обслуговування основного та допоміжних виробничих процесів (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, обов’язкове страхування водіїв автотранспортних засобів, оплата послуг інших суб’єктів господарювання, службові відрядження працівників ремонтних цехів та інших допоміжних виробництв, послуги зв’язку);
на охорону навколишнього природного середовища;
на удосконалення технології та організації виробництва;
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;
пов’язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів.
72. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством:
витрати на утримання апарату управління та персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури, які визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом і встановлених на підприємстві тарифних ставок (окладів) - основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень, витрат на підготовку та перепідготовку кадрів відповідно до законодавства;
амортизація основних засобів, матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів адміністративного призначення, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення;
витрати на оплату професійних послуг (юридичних, аудиторських, з оцінки майна тощо);
витрати на оплату послуг зв’язку (поштового, телефонного, телеграфного, телефаксу тощо);
витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків (у разі наявності укладених договорів);
витрати, пов’язані із сплатою податків і зборів, крім тих, що включаються до виробничої собівартості послуг;
витрати, пов’язані з використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбанням канцелярських товарів, розв’язанням спорів у судах, передплатою періодичних професійних видань.
Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.
73. Витрати на збут формуються у розрізі територіальних громад, у межах яких суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем послуг), та включають витрати, безпосередньо пов’язані із збутом таких послуг, а саме:
витрати на оплату праці персоналу, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплату службових відряджень персоналу;
витрати на підготовку та перепідготовку персоналу;
витрати на оплату інформаційних послуг;
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона);
витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за послуги з постачання гарячої води (у разі наявності укладених договорів);
витрати на придбання канцелярських товарів і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг;
витрати на оплату послуг інформаційно-обчислювальних центрів;
амортизацію основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, підрозділів, що безпосередньо здійснюють збут послуг споживачам, яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Обсяг витрат на збут послуг з постачання гарячої води визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.
74. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю з надання послуг, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.
75. До складу інших операційних витрат не можуть включатися:
суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;
витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;
суми визнаних штрафів, пені, неустойки;
суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;
витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;
суми коштів або вартість товарів, що добровільно перераховуються (передаються) іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі фінансова або матеріальна допомога, включаючи благодійну, спонсорську та шефську допомогу;
собівартість реалізованих виробничих запасів;
інші витрати, не передбачені розділом III Податкового кодексу України, для визначення об’єкта оподаткування.
76. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування кредитами, позиками та інші витрати, пов’язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для провадження ліцензованої діяльності відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном.
Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за тими договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами.
Фінансові витрати враховуються під час розрахунку повної собівартості для тієї територіальної громади, для якої здійснювалися запозичення для забезпечення надання послуг.
Визначення планованого прибутку для врахування у тарифах на послуги з постачання гарячої води
77. Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми необхідних запозичень (кредитів, позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток.
Суб’єкти господарювання та уповноваженні органи зобов’язані у структурі тарифів відображати складові планованого прибутку.
{Пункт 77 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
За рахунок планованого прибутку насамперед фінансується інвестиційна складова, обов’язковість якої передбачено Законом України “Про ціни і ціноутворення”.
{Пункт 77 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Планування складової частини прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційна складова), проводиться відповідно до інвестиційної програми суб’єкта господарювання, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої уповноваженими органами в установленому порядку.
{Абзац четвертий пункту 77 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
У разі коли суб’єкт господарювання надає послуги з постачання гарячої води (є виконавцем таких послуг) у межах кількох територіальних громад, інвестиційна програма розробляється для кожної територіальної громади окремо. За таких умов складова частина планованого прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми, включається до складу тарифу для відповідної територіальної громади.
Визначення обсягу планованого прибутку для включення його до складу тарифів відповідної територіальної громади здійснюється з урахуванням обсягу необхідних інвестицій та/або погашення основної суми необхідних запозичень для надання послуг у межах відповідної територіальної громади.
78. Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об’єктів і пооб’єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період або більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.
79. Складова частина планованого прибутку, призначена для погашення основної суми запозичень (кредитів, позик), визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджене з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.
80. У вартість послуг з постачання гарячої води не включаються витрати, пов’язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку гарячої води.
Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”.
Формування одноставкових тарифів на послуги з постачання гарячої води
81. Одиницею калькулювання собівартості послуг з постачання гарячої води є 1 куб. метр води, підігрітої до нормативної температури.
82. Розрахунок одноставкових тарифів на послуги з постачання гарячої води проводиться шляхом ділення суми річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості, та річного планованого прибутку на планований річний обсяг реалізації послуг, визначений річними планами їх надання відповідно до пункту 65 цього Порядку.
Формування двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води
83. Формування двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води здійснюється за умови наявності у ліцензіата, який є виконавцем комунальних послуг, двоставкого тарифу на теплову енергію, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.
Теплове навантаження об’єкта теплоспоживання визначається технічними умовами на приєднання споживача та договором між теплопостачальною організацією і споживачем про використання теплової енергії та гарячої води.
Кількість теплової енергії, використаної для надання послуг з постачання теплової енергії, визначається за показаннями вузлів обліку, а в разі їх відсутності - шляхом проведення розрахунку за договірними технічними показниками системи опалення або для житлових будинків - з урахуванням нормативних питомих витрат теплової енергії для опалення будинків відповідного населеного пункту.
Кількість гарячої води, використаної для надання послуг з постачання гарячої води, визначається за показаннями вузлів обліку, а за їх відсутності - шляхом проведення розрахунків згідно із встановленими нормами.
84. Планований прибуток, що включається до тарифу на послуги з постачання гарячої води, визначається як сума коштів, що спрямовується на відшкодування відповідного прибутку, передбаченого умовно-постійною частиною тарифу, та відповідного нарахування податку на прибуток.
Формування двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії
85. Примірна форма вихідних даних та техніко-економічні показники, необхідні для розрахунку двоставкових тарифів на теплову енергію та, відповідно, послуги з постачання теплової енергії, затверджуються Мінінфраструктури.
86. Вартість послуг з постачання теплової енергії складається з умовно-змінної та умовно-постійної частини.
Під час розрахунку двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії визначаються планована повна собівартість та планований прибуток, що відповідають величині планованої повної собівартості та планованого прибутку у тарифі на теплову енергію, а також здійснюється їх відповідний розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.
87. До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, які увійшли до умовно-змінної частини двоставкового тарифу на теплову енергію.
88. До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, що увійшли до умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію.
89. Примірна форма розрахунку умовно-змінної та умовно-постійної частин витрат суб’єкта господарювання на послуги з постачання теплової енергії затверджується Мінінфраструктури.
90. Двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії складається з:
умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат, понесених на виробництво і транспортування теплової енергії, і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для постачання теплової енергії, або виходячи з норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії;
місячної абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об’єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год. відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення.
91. Розрахунок двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії проводиться окремо для кожної категорії споживачів (за їх наявності).
Формування двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води
92. Формування статей витрат та їх коригування для розрахунку двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води здійснюється із застосуванням механізму формування тарифів на теплову енергію.
До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води, яка частково покриває витрати на виробництво і транспортування від місця приготування до точки споживання планованих обсягів гарячої води, визначених за показаннями вузлів комерційного обліку, а в разі їх відсутності - за встановленими нормами, включаються витрати на холодну воду в обсягах споживання, витрати теплової енергії на підігрів такої води і електроенергії для її підкачування з метою підвищення тиску (у разі потреби), в тому числі втрати води, теплової і електричної енергії.
До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води (абонентської плати), яка покриває всі витрати (крім віднесених до умовно-змінних витрат), зокрема на виробництво, транспортування і збут гарячої води, включаються витрати води для підживлення мереж та витрати теплової і електричної енергії для її циркуляції у розподільних, внутрішньобудинкових мережах і рушникосушильниках (у разі їх підключення до системи гарячого водопостачання), та планованого прибутку.
93. Примірні форми вихідних даних та техніко-економічні показники, необхідні для розрахунку двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води, затверджуються Мінінфраструктури.
94. Двоставковий тариф на послуги з постачання гарячої води складається з:
умовно-змінної частини, яка покриває умовно-змінні витрати і розраховується за наявності вузлів обліку на 1 куб. метр спожитої гарячої води, а за їх відсутності в житлових будинках - згідно з встановленими органом місцевого самоврядування нормами;
умовно-постійної частини (абонентської плати), яка покриває умовно-постійні витрати і розраховується для окремих будинків згідно з тепловим навантаженням будинкової системи централізованого постачання гарячої води, а для окремих споживачів розподіляється відповідно до кількості помешкань у будинку, та планованого прибутку.
95. Розрахунок двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води проводиться окремо для кожної категорії споживачів (за їх наявності).
Подання уповноваженим органам розрахунків тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води
96. Для встановлення одноставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб’єкт господарювання щороку до 1 липня (крім суб’єктів господарювання, що вперше встановлюють тарифи) подає уповноваженому органові заяву і розрахунки таких тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення таких розрахунків.
{Абзац перший пункту 96 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
Порядок розгляду уповноваженими органами розрахунків тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, поданих суб’єктом господарювання, встановлюється Мінінфраструктури.
97. Для встановлення двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води суб’єкт господарювання подає уповноваженому органові додатково, крім зазначених у пункті 96 цього Порядку документів, розрахунки тарифів на планований період за встановленою таким органом формою з відповідними розрахунковими і підтвердними матеріалами і документами.
Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води
98. Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх встановлення уповноваженим органом здійснюється одночасно із зміною та встановленням тарифів на теплову енергію.
Перегляд тарифів на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх структури здійснюється уповноваженим органом щороку за заявою суб’єкта господарювання.
У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних з наданням послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, з причин, які не залежать від суб’єкта господарювання, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов’язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності у суб’єкта господарювання кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.
Механізм коригування тарифів застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії тарифів.
Під час коригування тарифів кількісні показники, враховані у структурі діючих тарифів, не переглядаються.
Якщо протягом строку дії тарифів обсяг витрат, пов’язаних з наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються суб’єктом господарювання на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк.
Відшкодування втрат ліцензіатів, які виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом
99. Розгляд розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінінфраструктури.
100. Рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання оприлюднюється уповноваженим органом у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті уповноваженого органу у найкоротший строк, але не пізніше п’яти робочих днів з дати його прийняття.
101. Розрахунок втрат ліцензіатів, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом (далі - втрати ліцензіатів), здійснюється ліцензіатом.
Розмір втрат ліцензіатів визначається виходячи з витрат, понесених ліцензіатом на виробництво (надання) відповідного обсягу теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом періоду, який починається з дня подання ліцензіатом до уповноваженого органу заяви про встановлення тарифів до дня введення в дію тарифів, включаючи період розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення та оприлюднення.
Витрати, на основі яких визначаються втрати ліцензіатів, розраховуються згідно з вимогами цього Порядку за окремими складовими тарифів, вартість яких змінюється на загальнодержавному рівні (мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, податки, збори, обов’язкові платежі, а також інші складові, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом або органом місцевого самоврядування).
{Абзац третій пункту 101 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
102. Розрахунок розміру втрат ліцензіатів подається на погодження уповноваженому органові не пізніше десяти календарних днів з дня введення в дію тарифів.
{Абзац перший пункту 102 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Уповноважений орган погоджує зазначений розрахунок протягом одного календарного місяця.
Уповноважений орган може відмовити у погодженні розміру втрат ліцензіату у випадку, коли вони є необґрунтованими, розрахунок здійснено на основі недостовірних даних або такий розрахунок поданий на погодження з порушенням строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
103. Втрати ліцензіатів включаються до складу тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії під час наступного (чергового) перегляду таких тарифів уповноваженим органом, крім випадку, коли відшкодування таких втрат здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
У разі коли відшкодування втрат ліцензіатів здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, ліцензіат під час наступного (чергового) звернення до уповноваженого органу за встановленням тарифів подає разом з розрахунками, підтвердними матеріалами і документами копію рішення уповноваженого органу, яким передбачено відповідні видатки у місцевому бюджеті, та зазначає про це у заяві про встановлення тарифів.
104. У разі включення втрат ліцензіатів до складу тарифів уповноважений орган встановлює тарифи з урахуванням втрат ліцензіатів, визначаючи при цьому строк їх дії, а також тарифи, які повинні застосовуватися після закінчення періоду відшкодування втрат ліцензіатів.
105. Інформація про розмір втрат ліцензіатів у разі їх включення до складу тарифу відображається у структурі тарифів.
106. Під час зміни тарифів у період, протягом якого проводиться відшкодування втрат ліцензіатів, уповноважений орган здійснює їх перерахування на основі наданих ліцензіатом розрахунків з урахуванням частини втрат, яка відшкодована, та частини втрат, яка підлягає відшкодуванню в подальшому.
107. Під час зміни тарифів уповноважений орган аналізує структуру тарифів у частині відповідності (невідповідності) фактичних витрат на виробництво відповідного обсягу теплової енергії, її транспортування та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води протягом планованого періоду та витрат, які було враховано в установлених тарифах, і за результатами такого аналізу здійснює перерахування тарифу (у разі відхилення відповідних показників).
Особливості перерахування вартості теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води у зв’язку із зміною ціни природного газу та електричної енергії
108. Після завершення опалювального періоду ліцензіатом проводиться аналіз витрат на придбання природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу) та електричної енергії, врахованих у тарифах, та відповідних витрат, які фактично ним понесені протягом опалювального періоду, виходячи із ціни природного газу та електричної енергії, визначеної згідно із Законами України “Про ринок природного газу” та “Про ринок електричної енергії”.
У разі коли придбання природного газу та електричної енергії здійснювалося, зокрема, за рахунок обігових коштів, фактично понесені витрати на придбання природного газу та електричної енергії для цілей перерахування вартості теплової енергії визначаються без урахування відповідної суми обігових коштів.
За результатами аналізу витрат ліцензіатом перераховується річна планована вартість теплової енергії, на основі якої встановлено тарифи, що враховує перераховану вартість природного газу та електричної енергії за опалювальний період (при незмінних інших складових тарифу та без урахування суми обігових коштів).
Під час здійснення відповідного перерахування річної вартості теплової енергії кількісні показники, враховані у структурі тарифів, не переглядаються.
109. Різниця (від’ємне або додатне значення) між річною планованою вартістю теплової енергії, на основі якої встановлено тарифи, та перерахованою річною планованою вартістю теплової енергії (з урахуванням зміни цін на природний газ та електричну енергію) враховується під час встановлення уповноваженим органом тарифів на наступний строк.
У разі коли ліцензіатом недоотримано коштів у частині витрат на природний газ та електричну енергію, на відповідну суму збільшується планована повна собівартість теплової енергії, її виробництва, розрахована ліцензіатом на планований період.
Якщо у структурі тарифу витрати на природний газ та електричну енергію перевищували фактичні витрати ліцензіата, на відповідну суму повинна бути зменшена планована повна собівартість теплової енергії, її виробництва, розрахована ліцензіатом на планований період.
У разі зміни обсягу реалізації (відпуску) теплової енергії, що враховується під час формування тарифів на теплову енергію на новий строк, визначена різниця між річною планованою вартістю теплової енергії, на основі якої встановлено тарифи, та перерахованою річною планованою вартістю теплової енергії (з урахуванням зміни цін на природний газ та електричну енергію) враховується у структурі нових тарифів як добуток зазначеної різниці, розрахованої на одиницю теплової енергії (1 Гкал) на новий обсяг реалізації (відпуску) теплової енергії.
110. Одночасно з перерахуванням вартості теплової енергії перераховується вартість послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води в частині складової, що передбачає витрати на теплову енергію.
{Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
{Порядок в редакції Постанови КМ № 291 від 03.04.2019}
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення
1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб’єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.
2. Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення для суб’єктів природних монополій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб’єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
1) базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду;
2) витрати на відшкодування втрат - витрати, що виникають у ліцензіатів протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом;
3) зміна тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення - перегляд уповноваженим органом тарифів і їх структури або коригування тарифів;
4) інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який містить зобов’язання суб’єкта господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об’єктів у зазначеній сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання;
5) коригування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення - перерахунок тарифів у зв’язку із зміною протягом строку їх дії обсягу окремих складових, вартість яких змінилася з причин, що не залежать від ліцензіата;
6) ліцензіат - суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
7) ліцензована діяльність - господарська діяльність ліцензіата з централізованого водопостачання та водовідведення;
8) операційна діяльність - основна діяльність ліцензіата, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;
9) планований період - період тривалістю 12 місяців, на який розраховуються та встановлюються тарифи (з 1 січня до 31 грудня, а для ліцензіатів, що вперше встановлюють тарифи, - інший період, узгоджений з уповноваженими органами, тривалістю 12 місяців);
10) споживачі, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, - ліцензіати, які придбавають в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води на очищення іншому ліцензіату за окремими тарифами на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення;
11) споживачі, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, - фізичні чи юридичні особи, які отримують або мають намір отримати послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
12) структура тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення - складові економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із провадженням у планованому періоді певного виду ліцензованої діяльності, які групуються за статтями, визначеними уповноваженими органами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи, а також витрати на відшкодування втрат;
13) строк дії тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення - період часу, на який уповноваженим органом встановлено тарифи та протягом якого такі тарифи застосовуються до споживачів;
14) тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення - вартість одиниці (1 куб. метра) централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку.
4. Формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.
5. Ліцензіат здійснює розподіл витрат між видами господарської діяльності, зокрема, пов’язаних з централізованим водопостачанням та централізованим водовідведенням, в установленому законодавством порядку.
6. До розрахунку тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включаються витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
7. З метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із наданням послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, перегляд тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення та їх структури здійснюється уповноваженим органом щороку за заявою ліцензіата.
У разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, з причин, що не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов’язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планованого прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності у ліцензіата кредитних зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.
Механізм коригування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення застосовується уповноваженим органом виключно протягом строку дії тарифів.
У разі коригування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення кількісні показники, враховані у структурі діючих тарифів, не переглядаються.
Якщо протягом строку дії тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення обсяг витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються ліцензіатом на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк.
8. Для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення ліцензіат (крім ліцензіатів, що вперше встановлюють тарифи) щороку до 20 серпня подає уповноваженим органам у паперовому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення.
81. У тарифах на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення можуть бути враховані обігові кошти за рахунок планованого прибутку в обсязі, що не перевищує 4 відсотків повної планованої собівартості централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без урахування витрат на відшкодування втрат).
{Абзац перший пункту 81 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
Такі кошти спрямовуються ліцензіатом на фінансування витрат, пов’язаних з наданням послуг та визначених структурою тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, у разі, коли такі витрати не відшкодовуються діючими тарифами.
{Порядок доповнено пунктом 81 згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Загальні вимоги до формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення
9. Формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов’язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.
Ціни/тарифи на матеріальні ресурси та послуги з підкачування води іншими суб’єктами господарювання можуть бути прийняті під час розрахунку тарифів з урахуванням прогнозу індексів цін виробників промислової продукції на планований період.
Прогнозний індекс цін виробників промислової продукції визначається відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України.
Прогнозована ціна ресурсу (послуги) (Цп) визначається за формулою
де Цф - фактична ціна/тариф ресурсу (послуги) на дату подання ліцензіатом заяви про встановлення тарифів до уповноваженого органу;
I - прогноз індексу цін виробників промислової продукції на планований період.
За наявності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції за декількома сценаріями застосовується його найменший розмір.
У разі відсутності прогнозу індексу цін виробників промислової продукції на планований період або якщо його значення менше або дорівнює 100 відсоткам, для визначення прогнозної ціни/тарифу ресурсу (послуги) може використовуватися прогноз індексу цін виробників промислової продукції за базовий період.
10. Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п’ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:
зміни обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту;
здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби у питній воді та її втрат у процесі виробництва і транспортування, оснащення приладами обліку використання водних ресурсів, виробництва та реалізації питної води, підвищення вимог щодо якості послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
удосконалення технологічних процесів підйому та/або подачі води, транспортування і очищення води і стічних вод у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій;
підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв’язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.
Загальний обсяг втрат та витрат питної води, що враховується під час складання річного плану, не повинен перевищувати нормативних показників, установлених законодавством.
Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення погоджуються уповноваженим органом в установленому законодавством порядку.
11. Розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення проводяться шляхом ділення суми річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку на планований річний обсяг централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, визначений річними планами згідно з пунктом 10 цього Порядку.
12. Калькулювання планованих витрат, що включається до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, і планованого прибутку здійснюється у розрахунку на 12 місяців.
13. Планування витрат, що включаються до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, здійснюється з урахуванням планованих витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов’язаних з діяльністю з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
До планованих витрат операційної діяльності включаються:
планована виробнича собівартість централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
плановані адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, пов’язаної з централізованим водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.
14. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва з урахуванням фактичних показників попередніх періодів та прогнозу індексів цін виробників промислової продукції на планований період відповідно до пункту 9 цього Порядку.
Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат за попередні періоди, прогнозу індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.
15. До повної планованої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:
амортизація, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на ремонт та інше поліпшення основних фондів з урахуванням складених ліцензіатом планів виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів.
16. До тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включається планований прибуток.
Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток та забезпечення обігових коштів.
{Абзац другий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Планований прибуток може включати обігові коштів у розмірі, що не перевищує 4 відсотків повної планової собівартості централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без урахування витрат на відшкодування втрат).
{Пункт 16 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 613 від 16.06.2021}
Ліцензіати та уповноваженні органи зобов’язані у структурі тарифів відображати складові планованого прибутку.
{Пункт 16 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
За рахунок планованого прибутку насамперед фінансується інвестиційна складова, обов’язковість якої передбачено Законом України “Про ціни і ціноутворення”.
{Пункт 16 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
Планування складової частини прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційна складова), провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої уповноваженими органами в установленому порядку.
{Абзац шостий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 467 від 10.06.2020}
17. Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об’єктів і пооб’єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.
18. Складова частина планованого прибутку, що спрямовується на погашення основної суми запозичень (кредитів, позик), використаних для забезпечення провадження господарської діяльності, визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджено з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.
Розрахунок річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення
19. До складу планованої виробничої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:
витрати, пов’язані з використанням електроенергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з обсягів підйому та/або подачі води, пропускання стічних вод, їх очищення, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до галузевих нормативів та вимог законодавства з урахуванням особливостей технологічних процесів, які застосовуються на відповідному підприємстві, цін/тарифів на електроенергію в плановому періоді, що визначаються з урахуванням положень пункту 9 цього Порядку.
Обсяг таких витрат визначається з урахуванням витрат на обумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку її потужність визначається відповідно до нормативів);
витрати на придбання води в інших суб’єктів господарювання та/або очищення власних стічних вод іншими суб’єктами господарювання, які плануються відповідно до укладених договорів виходячи з необхідного обсягу подачі питної води та обсягу відведення стічних вод, передбачених річним планом господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, і діючих цін/тарифів підприємств-постачальників;
витрати на придбання реагентів для очищення і знезараження питної води та стічних вод. Обсяг таких витрат визначається виходячи з планованих обсягів подачі води, пропускання стічних вод, доз реагентів та цін на них у планованому періоді, що визначаються з урахуванням положень пункту 9 цього Порядку та транспортно-заготівельних витрат. Потреба в реагентах визначається відповідно до технологічного регламенту, затвердженого в установленому законодавством порядку, з урахуванням якості води, технологічних схем очищення, що застосовуються на підприємстві, та фактичних витрат реагентів у попередніх роках;
інші прямі матеріальні витрати, пов’язані з використанням сировини, пально-мастильних матеріалів, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, придбаних комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідно до виду діяльності). Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди та цін на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів.
Прогнозні ціни/тарифи на пально-мастильні матеріали, газ, теплову енергію та послуги з підкачування води іншими суб’єктами господарювання визначаються з урахуванням положень пункту 9 цього Порядку;
2) прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення) відповідно до Закону України “Про оплату праці”:
основна заробітна плата виробничого персоналу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;
додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок до тарифних ставок і окладів (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, інші виплати, встановлені законодавством), премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій, та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, інші виплати, встановлені законодавством);
інші заохочувальні та компенсаційні виплати виробничому персоналу (винагороди за підсумками роботи за рік, вислугу років у галузі, інші виплати, встановлені законодавством).
Планування витрат на оплату праці для включення до тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої) та територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата.
Якщо рівень середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, перевищує розмір, розрахований в установленому порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо ліцензіат перебуває у сфері дії сторін таких угод, колективного договору ліцензіата, допускається планування витрат на оплату праці для включення до тарифів із забезпеченням рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості адміністративно-територіальної одиниці, на території якої провадиться діяльність ліцензіата, з урахуванням розміру фіксованої індексації витрат на оплату праці на планований період;
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виробничого персоналу;
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (крім вузлів комерційного та розподільного обліку води) і використовуються у технологічному процесі виробництва/надання централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
інші прямі витрати виробничої собівартості, до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню);
4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:
витрати на управління виробництвом та обслуговування виробничого процесу (оплата праці, розрахована згідно з вимогами цього пункту, та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями тощо);
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на утримання основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення (матеріали, технічний огляд, технічне обслуговування, поточний ремонт, оренда, страхування майна, опалення, освітлення, пожежна і сторожова охорона, дезінфекція, дератизація, вивезення побутових відходів тощо);
витрати на удосконалення технології та організації виробництва;
витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, підготовку і перепідготовку кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів;
витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;
витрати на утримання санітарних зон;
витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств з проведення планових перевірок стану обладнання, виконання регламентних робіт, зокрема ремонтно-налагоджувальних та інших, передбачених проектно-технічною документацією, освоєння нових потужностей, необхідних для забезпечення централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
витрати, пов’язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів;
інші витрати загальновиробничого призначення.
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати в частині ліцензованих видів діяльності розподіляються між видами діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення пропорційно прямим витратам таких видів діяльності.
У разі провадження ліцензіатом інших, крім ліцензованих видів діяльності, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між усіма видами діяльності з визначенням витрат, які в цілому можуть бути віднесені до ліцензованої діяльності, та витрат, які можуть бути віднесені до інших видів господарської діяльності. База розподілу визначається ліцензіатом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.
20. До складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з обслуговуванням та управлінням підприємством:
витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, розраховані відповідно до пункту 19 цього Порядку;
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовку і перепідготовку кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань, охорону праці);
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, оренда, страхування майна, опалення, освітлення, охорона);
витрати на оплату професійних послуг (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
витрати на оплату Інтернету та послуг зв’язку (поштового, телеграфного, телефонного, телефаксу тощо);
витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;
витрати, пов’язані із сплатою податків, зборів та інших передбачених законодавством обов’язкових платежів, крім тих, що включаються до виробничої собівартості;
витрати на розв’язання спорів у судах;
витрати на придбання пально-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємством та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури.
Обсяг адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.
Адміністративні витрати в частині ліцензованих видів діяльності розподіляються між видами ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення пропорційно виробничій собівартості таких видів діяльності.
У разі провадження ліцензіатом інших, крім ліцензованих, видів діяльності адміністративні витрати розподіляються між усіма видами господарської діяльності, які провадить (має намір провадити) ліцензіат.
Розподіл планованих адміністративних витрат між ліцензованими видами діяльності та іншими видами господарської діяльності здійснюється з використанням бази розподілу, визначеної ліцензіатом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
21. До складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов’язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення споживачам до внутрішньобудинкових систем будівель, у яких надаються такі послуги, а саме:
витрати на оплату праці персоналу, розраховані відповідно до пункту 19 цього Порядку;
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування персоналу;
оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу;
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (оренду, страхування, ремонт, опалення, освітлення, охорону);
витрати на оплату інформаційних послуг;
витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у разі наявності укладених договорів);
витрати на канцелярські товари і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.
Обсяг витрат на збут послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.
Витрати на збут у частині ліцензованих видів діяльності розподіляються між видами ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення пропорційно виробничій собівартості таких видів діяльності.
У разі провадження ліцензіатом інших, крім ліцензованих видів діяльності, витрати на збут розподіляються між усіма видами господарської діяльності, які провадить (має намір провадити) ліцензіат.
Розподіл планованих витрат на збут між ліцензованими видами діяльності та іншими видами господарської діяльності здійснюється з використанням бази розподілу, визначеної ліцензіатом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
22. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут.
До складу інших операційних витрат не можуть включатися:
суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;
витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;
суми визнаних штрафів, пені, неустойки;
суми нестачі та втрат від псування цінностей;
витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;
суми коштів або вартість товарів, що добровільно перераховуються (передаються) іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі у вигляді фінансової або матеріальної допомоги, включаючи благодійну, спонсорську та шефську допомогу;
собівартість реалізованих виробничих запасів.
Інші операційні витрати у частині ліцензованих видів діяльності розподіляються між видами ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення пропорційно виробничій собівартості таких видів діяльності.
У разі провадження ліцензіатом інших, крім ліцензованих, видів діяльності інші операційні витрати розподіляються між усіма видами господарської діяльності, які провадить (має намір провадити) ліцензіат.
Розподіл планованих інших операційних витрат між ліцензованими видами діяльності та іншими видами господарської діяльності здійснюється з використанням бази розподілу, визначеної ліцензіатом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
23. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування кредитами, позиками та інші витрати, пов’язані із запозиченнями (кредитами, позиками), для провадження ліцензованої діяльності, відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном.
Фінансові витрати включаються до розрахунку повної собівартості лише за договорами, запозичення за якими та умови яких узгоджено з уповноваженими органами.
24. До тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування та плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, а також витрати, пов’язані із встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.
Особливості формування тарифів на централізоване водопостачання
25. Формування ліцензіатами тарифів на централізоване водопостачання для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюється з урахуванням:
прямих витрат на забір води із джерел питного водопостачання, доведення її якості до вимог на питну воду, подачу води з очисних споруд до водопровідної мережі;
прямих витрат на придбання води в інших суб’єктів господарювання, які плануються відповідно до укладених договорів виходячи з необхідного обсягу подачі питної води, передбаченого річним планом господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, і діючих (прогнозних) цін підприємств-постачальників;
загальновиробничих, адміністративних, фінансових, інших операційних витрат, визначених пропорційно обсягам реалізації централізованого водопостачання споживачам, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, в загальному обсязі реалізації централізованого водопостачання ліцензіата;
Розрахунки тарифів на централізоване водопостачання для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюються шляхом ділення суми планованих економічно обґрунтованих витрат, розрахованих відповідно до цього пункту, та відповідної частини планованого прибутку на планований обсяг виробництва питної води з урахуванням частини загальних втрат та витрат питної води після другого підйому, визначених пропорційно обсягам реалізації централізованого водопостачання споживачам, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, в загальному обсязі реалізації централізованого водопостачання ліцензіата.
26. Якщо ліцензіат не здійснює транспортування води власними водопровідними мережами до мереж споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, формування тарифів на централізоване водопостачання для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюється з урахуванням:
прямих витрат на забір води із джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду, подачу води з очисних споруд до водопровідної мережі;
прямих витрат на придбання води в інших суб’єктів господарювання, які плануються відповідно до укладених договорів виходячи з необхідного обсягу подачі питної води, передбаченого річним планом ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, і діючих цін підприємств-постачальників;
загальновиробничих, адміністративних, фінансових, інших операційних витрат, визначених пропорційно обсягам реалізації централізованого водопостачання споживачам, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, в загальному обсязі реалізації централізованого водопостачання ліцензіата;
Розрахунки таких тарифів на централізоване водопостачання для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюються шляхом ділення суми планованих економічно обґрунтованих витрат, розрахованих відповідно до цього пункту, та відповідної частини планованого прибутку на планований обсяг виробництва питної води.
27. Формування тарифів на централізоване водопостачання споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюється шляхом ділення різниці між планованими економічно обґрунтованими витратами на централізоване водопостачання з урахуванням планованого прибутку та планованою сумою відшкодування витрат, що розраховані відповідно до пункту 25 або пункту 26 цього Порядку, в обсягах реалізації централізованого водопостачання споживачам, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на обсяг реалізації централізованого водопостачання споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Особливості формування тарифів на централізоване водовідведення
28. Формування ліцензіатами тарифів на централізоване водовідведення для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюється з урахуванням:
прямих витрат на очищення стічних вод, транспортування стічних вод споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, мережами ліцензіата;
загальновиробничих, адміністративних, фінансових, інших операційних витрат, визначених пропорційно обсягам реалізації централізованого водовідведення споживачам, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, в загальному обсязі реалізації централізованого водовідведення ліцензіата;
29. Якщо ліцензіат не здійснює транспортування стічних вод споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, власними мережами, формування ліцензіатами тарифів на централізоване водовідведення для споживачів, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюється з урахуванням:
прямих витрат на очищення стічних вод;
загальновиробничих, адміністративних, фінансових, інших операційних витрат пропорційно обсягам реалізації централізованого водовідведення споживачам, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, в загальному обсязі реалізації централізованого водовідведення ліцензіата;
30. Розрахунки тарифів на централізоване водовідведення здійснюються шляхом ділення суми планованих економічно обґрунтованих витрат, розрахованих відповідно до пункту 28 або пункту 29 цього Порядку, та відповідної частини планового прибутку на планований обсяг очищення ліцензіатом стічних вод.
31. Формування тарифів на централізоване водовідведення для споживачів, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснюється шляхом ділення різниці між планованими економічно обґрунтованими витратами на централізоване водовідведення з урахуванням планованого прибутку та планованою сумою відшкодування витрат, розрахованих відповідно до пункту 28 або пункту 29 цього Порядку, в обсягах реалізації централізованого водовідведення споживачам, які є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на обсяг реалізації централізованого водовідведення споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відшкодування втрат ліцензіатів, які виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, їх встановлення та оприлюднення уповноваженим органом
32. Розгляд розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінінфраструктури.
{Пункт 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 28.04.2023}
33. Рішення про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення оприлюднюється уповноваженим органом у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті уповноваженого органу невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дати його прийняття.
34. Розрахунок втрат ліцензіатів, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, їх встановлення та оприлюднення уповноваженим органом (далі - втрати ліцензіатів), здійснюється ліцензіатом.
Розмір втрат ліцензіатів визначається виходячи з витрат ліцензіата на надання відповідного обсягу послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення протягом періоду, який починається з дати подання ліцензіатом до уповноваженого органу заяви про встановлення тарифів до дати введення в дію тарифів, включаючи період розгляду розрахунків тарифів, їх встановлення та оприлюднення.
Витрати, виходячи з яких визначаються втрати ліцензіатів, розраховуються згідно з вимогами цього Порядку за окремими складовими тарифів, вартість яких змінюється на загальнодержавному рівні (мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, податки, збори, обов’язкові платежі, ціни/тарифи на паливно-енергетичні ресурси, а також інші складові, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом).
35. Розрахунок розміру втрат ліцензіатів подається на погодження уповноваженому органові протягом десяти календарних днів з дати введення в дію тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.
Уповноважений орган погоджує зазначений розрахунок протягом одного календарного місяця.
Уповноважений орган може відмовити у погодженні розміру втрат ліцензіату лише у разі їх необґрунтованості, здійснення розрахунку на основі недостовірних даних або подання такого розрахунку на погодження з порушенням строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
36. Втрати ліцензіатів включаються до складу тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення під час наступного (чергового) їх перегляду уповноваженим органом, крім випадку, коли відшкодування таких втрат здійснюється за рахунок відповідного місцевого бюджету.
У разі коли відшкодування втрат ліцензіатів здійснюється за рахунок місцевого бюджету, ліцензіат під час наступного (чергового) звернення до уповноваженого органу за встановленням тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення подає разом з розрахунками, підтвердними матеріалами і документами копію рішення уповноваженого органу, яким передбачено відповідні видатки у місцевому бюджеті, та зазначає про це у заяві про встановлення тарифів.
37. У разі включення втрат ліцензіатів до складу тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення уповноважений орган встановлює тарифи з урахуванням втрат ліцензіатів, визначаючи при цьому період їх дії, а також тарифи, які повинні застосовуватися після закінчення періоду відшкодування втрат ліцензіатів.
38. Інформація про розмір втрат ліцензіатів у разі включення їх до складу тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення відображається у структурі таких тарифів.
39. Під час зміни тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення у період, протягом якого проводиться відшкодування втрат ліцензіатів, уповноважений орган здійснює їх перерахування на основі поданих ліцензіатом розрахунків з урахуванням частини втрат, що відшкодована, та частини втрат, що підлягає відшкодуванню в подальшому.
40. Під час зміни тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення уповноважений орган проводить аналіз їх структури у частині відповідності (невідповідності) фактичних витрат на надання відповідного обсягу послуг протягом планованого періоду та витрат, які було враховано в установлених тарифах, за результатами якого здійснює перерахування тарифів (у разі відхилення невідповідності зазначених показників).
{Порядок в редакції Постанови КМ № 291 від 03.04.2019}
{Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) виключено на підставі Постанови КМ № 291 від 03.04.2019}
{Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій виключено на підставі Постанови КМ № 291 від 03.04.2019}
{Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію виключено на підставі Постанови КМ № 724 від 27.09.2017}
{Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення втратив чинність на підставі Постанови КМ № 74 від 02.03.2015}
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
{Пункт 1 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1031 від 26.09.2023}
{Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 712 від 05.09.2018}
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2019).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2021).
3. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1697 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 50, ст. 3321).
4. Пункти 3 і 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2007 р. № 297 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 16, ст. 586).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2007 р. № 1094 "Про внесення змін до Тимчасового порядку установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 67, ст. 2580).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1267 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 і від 12 липня 2006 р. № 959" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 82, ст. 3052).
7. Пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 36 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 8, ст. 242).
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2009 р. № 400 "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води і Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 33, ст. 1118).
9. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 682 "Про заходи з модернізації систем теплопостачання" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 51, ст. 1728).
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 937 "Про доповнення Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 68, ст. 2353).
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 р. № 1296 "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води і Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 94, ст. 3207).
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 р. № 182 "Деякі питання формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 13, ст. 631).
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 231 "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 16, ст. 751).
