Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я
№ 505 від 15.08.2011
№ 2675 від 24.12.2019
№ 341 від 18.02.2022
№ 1984 від 29.11.2024}
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 8 Закону України «Про систему громадського здоров’я», статті 58 Водного кодексу України, статей 28, 44 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» НАКАЗУЮ:
{Преамбула в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2134 від 23.12.2024}
1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), що додаються.
2. Вважати такими, що не застосовуються на території України:
2.1. "Временную инструкцию по дезинфекции шахтных колодцев и обеззараживанию воды в них", затверджену заступником головного державного санітарного лікаря СРСР від 18 січня 1967 року № 663-67.
2.2. "Инструкцию по контролю за обеззараживанием хозяйственно-питьевой воды и за дезинфекцией водопроводных сооружений хлором при централизованном и местном водоснабжении", затверджену заступником головного державного санітарного лікаря СРСР від 25 листопада 1967 року № 727а-67.
2.3. "Санитарные нормы предельно допустимого содержания веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования", затверджені головним державним санітарним лікарем СРСР від 4 липня 1986 року № 42-121-4130-86.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
3.1. Державні санітарні правила і норми "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 грудня 1996 року № 383, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1997 року за № 136/1940.
3.2. Державні санітарні правила і норми "Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 грудня 1996 року № 384.
4. Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду (Мухарська Л.М.):
4.1. Забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4.2. Довести цей наказ до відома керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, державних наукових установ санітарно-епідеміологічного профілю для керівництва в роботі та забезпечення виконання в межах компетенції.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім таблиці 2 додатка 2, що набирає чинності з 1 січня 2015 року, та таблиці 3 додатка 2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року.
{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2675 від 24.12.2019}
6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою
ПОГОДЖЕНО: |
|
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА
"Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"
(ДСанПіН 2.2.4-171-10)
1.1. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) (далі - Санітарні норми) обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і контролем у сфері питного водопостачання населення, та громадянами.
1.2. Санітарні норми встановлюють вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила виробничого контролю та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері питного водопостачання населення.
Вимоги Санітарних норм не поширюються на води мінеральні лікувальні, лікувально-столові, природні столові та води, призначені для спеціального дієтичного споживання, спеціально перероблені або розроблені для забезпечення задоволення дієтичних потреб дітей грудного та раннього віку.
{Абзац другий пункту 1.2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
1.3. Державний нагляд за виконанням вимог Санітарних норм здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з санітарним законодавством.
2.1. У Санітарних нормах терміни вживаються у такому значенні:
Бювет - інженерна водозабірна споруда для забезпечення споживачів необробленими (крім знезараження води методом ультрафіолетового опромінення) міжшаровими напірними (артезіанськими) або безнапірними підземними водами, до складу якої входять свердловина, розподільна колонка та спеціальне приміщення або павільйон.
Вода питна з оптимальним вмістом мінеральних речовин - питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини.
Вода питна з пунктів розливу - оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі.
Вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.
{Абзац п'ятий пункту 2.1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
Водневий показник (pH) - показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній вільних іонів водню.
Водоносний горизонт - пласт гірських порід однорідного складу, що містить вільну (гравітаційну) воду і має однакову пористість і величину водопроникності.
Домінералізація питної води - технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- та мікроелементів (штучна мінералізація або розведення).
Забарвленість - показник, що характеризує інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом забарвлених органічних речовин.
Загальна жорсткість - показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній розчинених солей кальцію та магнію (сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо).
Загальна лужність - показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній аніонів слабких кислот, головним чином вугільної кислоти (карбонатів, гідрокарбонатів).
Запах - показник, що характеризує властивість води подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття.
Знезараження води - процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів.
Індикативна доза (далі — ІД) — очікувана ефективна еквівалентна доза отримана споживачем протягом 1 року споживання питної води, внаслідок впливу всіх радіонуклідів природного та штучного походження, наявність яких була виявлена у питній воді, за винятком тритію, калію-40, радону та короткоживучих продуктів розпаду радону.
ІД обов’язково враховується виробниками (постачальниками) питної води під час здійснення технологічних операцій з очистки води.
{Пункт 2.1 розділу II доповнено терміном згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2134 від 23.12.2024}
Каламутність - показник, що характеризує природну властивість води, зумовлену наявністю у воді завислих речовин органічного і неорганічного походження (глини, мулу, органічних колоїдів, планктону тощо).
Каптаж джерела - інженерна водозабірна споруда, призначена для збирання джерельної води в місцях її довільного виходу на поверхню, до складу якої входять камери каптажу (приймальна та освітленої води), каптажне приміщення або павільйон.
Клас небезпеки речовини (I, II, III, IV) - ступінь небезпеки для людини хімічних речовин, що забруднюють воду, який залежить від їх токсичності, кумулятивності, лімітуючої ознаки шкідливості та здатності викликати несприятливі віддалені ефекти.
Лімітуюча ознака шкідливості - показник, за яким встановлюється гігієнічний норматив шкідливої хімічної речовини у воді та який визначається за мінімальною концентрацією, яка впливає безпосередньо на організм людини (санітарно-токсикологічна ознака шкідливості), органолептичні властивості води (органолептична ознака шкідливості) чи процеси самоочищення водойм (загальносанітарна ознака шкідливості).
Мікробіологічні показники - показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини.
Органолептичні показники (запах, смак і присмак, забарвленість, каламутність) - фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття.
Очищення питної води - спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо).
{Пункт 2.1 розділу II доповнено новим терміном згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
Паразитологічні показники - показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини.
Параметричне значення — вміст радіоактивних речовин у питній воді при перевищенні якого проводиться оцінка ризику для здоров’я людини від вживання такої води та визначається потреба (необхідність) щодо вжиття заходів з покращення якості питної води до рівня, який відповідає вимогам захисту здоров’я людини від впливу іонізуючого випромінювання.
{Пункт 2.1 розділу II доповнено терміном згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
Партія фасованої питної води - будь-яка визначена кількість фасованої питної води з однією назвою, однаковими показниками якості, однієї і тією самою датою виготовлення, яка вироблена згідно з одним нормативним документом за однакових умов на одному й тому самому підприємстві (об'єкті) протягом одного технологічного циклу, за одним і тим самим технологічним режимом, оформлена одним документом про безпечність та якість і одночасно пред'явлена до приймання.
Перманганатна окиснюваність - кількість кисню, що потрібна для хімічного окиснення перманганатом калію легкоокиснюваних органічних і неорганічних речовин (солей двовалентного заліза, сірководню, амонійних солей, нітритів тощо), які містяться у 1 дм3 води.
Підготовка питної води (водопідготовка, обробка) - технологічний процес, який здійснюється для доведення показників безпечності та якості питної води до рівнів гігієнічних нормативів.
Радіаційні показники - показники, що характеризують властивість води, зумовлену наявністю радіонуклідів.
Резервуар чистої води (РЧВ) - закрита споруда для створення запасу питної води, необхідної для компенсації можливої невідповідності між об'ємом подачі води та її споживанням в окремі години доби.
Санація шахтних колодязів - комплекс заходів з ремонту, чищення та дезінфекції колодязів, які проводяться з профілактичною метою чи у разі забруднення води в них.
Санітарно-токсикологічні показники - хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості.
Смак і присмак - показники, що характеризують здатність наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною подразнювати смакові рецептори язика і зумовлювати відповідне відчуття.
Споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду за призначенням.
Сухий залишок - показник, що характеризує кількість розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1 дм3 води.
Трубчастий колодязь (свердловина) - інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу круглої форми, що призначена для забору підземних вод, розташованих на різній глибині.
Фізико-хімічні показники - фізичні чи хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною чи органолептичною ознакою шкідливості.
Шахтний колодязь - інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з великим (у порівнянні із водозабірною свердловиною) розміром поперечного перерізу, круглої, квадратної, прямокутної або шестигранної форми, що призначена для забору ґрунтових вод.
2.2. Залежно від технології отримання виокремлюють такі види питних вод:
оброблені - питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення чи домінералізації;
{Абзац другий пункту 2.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
необроблені (природні) - води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних норм без їх очищення (крім освітлення) чи домінералізації.
{Абзац третій пункту 2.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
Термін «технологічний регламент» вживається у значенні, визначеному в Порядку розроблення підприємствами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення технологічних регламентів, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 12 квітня 2024 року № 309, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2024 року за № 618/41963 (далі — наказ Мінінфраструктури від 12 квітня 2024 року № 309). Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Водним кодексом України, Законами України «Про систему громадського здоров’я», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» та іншими актами законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.
{Абзац четвертий пункту 2.2 розділу II в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2134 від 23.12.2024}
III. Гігієнічні вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною
3.1. Питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Для виробництва питної води слід надавати перевагу воді підземних джерел питного водопостачання населення, надійно захищених від біологічного, хімічного та радіаційного забруднення.
3.2. Гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічні, паразитологічні), санітарно-хімічними (органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-токсикологічні) та радіаційними показниками, наведеними у додатках 1-3.
Під час вибору вододжерела та технології водопідготовки у разі будівництва чи реконструкції підприємства питного водопостачання населення слід надавати перевагу джерелам та технологіям, що забезпечать виробництво питної води з оптимальним вмістом мінеральних речовин за показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (додаток 4).
3.3. Безпечність та якість питної води за мікробіологічними показниками повинна відповідати гігієнічним нормативам, наведеним у додатку 1.
3.4. Безпечність та якість питної води за паразитологічними показниками повинна відповідати гігієнічним нормативам, наведеним у додатку 1. Паразитологічні показники визначають у питній воді поверхневих та підземних (ґрунтові води) джерел питного водопостачання населення, а в разі ускладнення санітарно-епідемічної ситуації - також у міжшарових безнапірних та напірних (артезіанських) підземних водах.
{Пункт 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
3.5. Безпечність та якість питної води за органолептичними, фізико-хімічними та санітарно-токсикологічними показниками повинна відповідати гігієнічним нормативам, наведеним у додатку 2.
Якщо рівень сухого залишку в питній воді після її штучного знесолення становить менше 100 мг/дм3, вона підлягає домінералізації.
{Пункт 3.5 розділу III доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
Якщо під час виробництва питної води проводиться знезараження, виробник повинен вжити заходів щодо мінімізації забруднення питної води побічними продуктами знезараження.
3.6. Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у Санітарних нормах, не повинен перевищувати їх граничнодопустимих концентрацій (ГДК), визначених санітарними нормами для поверхневих вод.
За наявності у питній воді декількох речовин з однаковою лімітуючою ознакою шкідливості, що належать до I та II класів небезпеки, сума відношення концентрацій (C1, C2,......Cn) кожної із речовин до відповідної ГДК не повинна перевищувати одиницю:
3.7. Під час гігієнічної оцінки радіаційної безпеки питної води у місцях водозаборів поверхневих та підземних джерел питного водопостачання здійснюється контроль за показниками, для яких встановлено параметричні значення, наведеними у таблиці 1 додатка 3 до цих Санітарних норм.
Суб’єкти зазначені в пункті 1.1 розділу I цих Санітарних норм для контролю радіаційної безпечності питної води можуть визначити іншу точку в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води ніж зазначена в абзаці першому цього пункту.
Проведення розрахунків і процедур визначених розділом VII цих Санітарних норм є обов’язковим.
{Пункт 3.7 розділу III в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2134 від 23.12.2024}
3.8. Орієнтовний перелік методик та стандартів визначення показників безпечності та якості питної води наведено у додатку 5. Для визначення показників безпечності та якості питної води можуть також використовуватись інші атестовані методики.
{Пункт 3.8 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
3.9. У разі забруднення питної води невідомими токсичними сполуками та хімічними речовинами, для визначення яких відсутні методи дослідження, рекомендується застосовувати допоміжний інтегральний (експресний) показник якості питної води - індекс токсичності питної води, розрахований за результатами біологічних тестів (біотестування):
де: | Т | - | індекс токсичності проби досліджуваної води; |
Iк | - | величина тест-реакції у контрольній пробі; | |
Iо | - | величина тест-реакції у досліджуваній пробі. |
Індекс токсичності питної води, яка не містить неідентифікованих компонентів, не повинен перевищувати 50% незалежно від використовуваних тест-об'єктів, якими можуть бути дафнії, інфузорії тощо.
3.10. Виробництво питної води здійснюється відповідно до технологічного регламенту розробленого та погодженого відповідно до наказу Мінінфраструктури від 12 квітня 2024 року № 309 або нормативно-технічного документа або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води.
{Пункт 3.10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011; в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2134 від 23.12.2024}
3.11. У сфері питного водопостачання населення можуть використовуватись матеріали, речовини та сполуки (коагулянти, флокулянти, реагенти для знезараження, консерванти, ємкості, тара, засоби закупорювання, мийні та дезінфекційні засоби, обладнання, устаткування, будівельні матеріали тощо), дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для застосування у цій сфері.
Залишкові концентрації хімічних речовин та сполук у питній воді не повинні перевищувати встановлені гігієнічні нормативи.
3.12. Термін зберігання питної води з пунктів розливу, бюветів, колодязів та каптажів джерел у тарі споживача не повинен перевищувати 24 години за умови її зберігання у чистій закритій тарі при температурі від 5 °C до 20 °C в місцях, захищених від попадання прямих сонячних променів.
3.13. Вимоги до води централізованого питного водопостачання населення (водопровідна питна вода) полягають у наступному. Під час дослідження мікробіологічних показників водопровідної питної води в її пробах визначають загальне мікробне число, загальні коліформи, E.coli, ентерококи. У водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд у розподільну мережу додатково визначають наявність коліфагів.
У разі виявлення в пробах питної води з підземних вододжерел загальних коліформ, E.coli чи ентерококів, а в пробах питної води з поверхневих вододжерел - загальних коліформ, E.coli, ентерококів чи коліфагів слід провести їх визначення в повторно відібраних пробах.
За наявності відхилень від встановлених нормативів у повторно відібраних пробах протягом 12 годин необхідно розпочати дослідження на наявність в питній воді з підземних вододжерел коліфагів та збудників інфекційних захворювань бактеріальної етіології, а з поверхневих вододжерел - збудників інфекційних захворювань бактеріальної та вірусної етіології. У разі виявлення в пробах питної води з підземних вододжерел коліфагів проводяться дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань вірусної етіології.
За результатами лабораторних досліджень вживаються заходи щодо виявлення та усунення причин забруднення питної води.
3.14. Під час знезараження водопровідної питної води залишкові концентрації реагентів визначаються не рідше одного разу на годину та повинні становити:
у разі знезараження води за допомогою хлору у період благополучної санітарно-епідемічної ситуації вміст залишкового вільного хлору у воді на виході із РЧВ - у межах 0,3-0,5 мг/дм3 після 30 хвилин контакту хлору з водою, а вміст залишкового зв'язаного хлору - у межах 0,8-1,2 мг/дм3 після 60 хвилин контакту хлору з водою. За наявності у воді і вільного, і зв'язаного хлору дозволяється здійснювати контроль за одним із цих показників: за залишковим вільним хлором (при його концентрації понад 0,3 мг/дм3) або за залишковим зв'язаним хлором (при концентрації залишкового вільного хлору меншій ніж 0,3 мг/дм3);
у період ускладнення санітарно-епідемічної ситуації дозволяється хлорувати воду підвищеними дозами активного хлору (5-20 мг/дм3) за умови видалення надлишкового хлору з води перед її подачею у розподільну мережу;
{Пункт 3.14 розділу III доповнено новим абзацом третім згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
у разі знезараження води за допомогою озону концентрація залишкового озону на виході із камери змішування має бути у межах 0,1-0,3 мг/дм3 після 4 хвилин контакту озону з водою;
у разі знезараження води за допомогою діоксиду хлору вміст залишкового діоксиду хлору у воді РЧВ після 30 хвилин контакту - не менше ніж 0,1 мг/дм3, а концентрація хлоритів - не більше ніж 0,2 мг/дм3.
{Абзац п'ятий пункту 3.14 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
3.15. Вимоги до води питної фасованої та з пунктів розливу (нецентралізоване питне водопостачання населення) полягають у наступному. Для виробництва питної води фасованої та з пунктів розливу повинна використовуватись вода підземних джерел питного водопостачання або водопровідна питна вода, яка пройшла додаткову обробку.
3.16. Перед використанням підземних та водопровідних питних вод установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби проводять попередні лабораторні дослідження вихідної води, при цьому для підземних вод необхідно враховувати вимоги пункту 3.31 Санітарних норм.
Попередні лабораторні дослідження вихідної води проводять згідно з вимогами Санітарних норм за переліком показників з урахуванням місцевих природних умов.
Проби води відбирають протягом року не рідше одного разу на місяць для визначення мікробіологічних, органолептичних, фізико-хімічних та санітарно-токсикологічних показників, а у водопровідній воді з поверхневих джерел питного водопостачання визначають також паразитологічні показники.
Проби води з нових свердловин чи таких, що тимчасово не використовувались, відбирають після відкачки води, яка повинна тривати до досягнення постійних динамічного рівня та освітлення води. При цьому продуктивність відкачки повинна бути рівною чи більшою, ніж проектна.
Результати лабораторних досліджень якості вихідної води та санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення водозабору, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, враховуються під час проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи технологічного регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води фасованої та з пунктів розливу.
3.17. Для консервування питної води фасованої та з пунктів розливу можуть використовуватись діоксид вуглецю, срібло тощо.
3.18. Води питні фасовані та з пунктів розливу не повинні вміщувати ароматизаторів, підсолоджувачів та інших харчових чи харчосмакових речовин, крім речовин, що нормуються цими Санітарними нормами.
{Пункт 3.18 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
3.19. Показники загальної лужності, забарвленості та каламутності у газованій питній воді визначаються до її газування або після дегазації.
{Пункт 3.19 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
3.20. Транспортування води з місць водозаборів до місць фасування на підприємствах з виробництва необробленої питної води повинно здійснюватись виключно трубопроводами.
{Пункт 3.20 розділу III в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
3.21. Термін зберігання питної води в пунктах розливу у стаціонарних ємкостях не повинен перевищувати 24 години, а у транспортних ємкостях (автоцистернах) - 6 годин. Термін зберігання питної води може бути збільшено за результатами санітарно-епідеміологічних досліджень за умов додаткового її знезараження перед розливом у тару споживача методами, що не забруднюють питну воду залишковими концентраціями реагентів.
Забороняється заповнювати питною водою ємкості із залишками питної води.
3.22. Строки придатності до споживання та умови зберігання питної води фасованої встановлюються за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи цієї води. Питну воду фасовану необхідно зберігати в місцях, захищених від впливу прямих сонячних променів.
3.23. Полімерна тара багаторазового використання та тара, що надходить на лінію розливу зі складу зберігання, підлягають миттю, дезінфекції та ополіскуванню питною водою, що призначена для розливу у цю тару, згідно з технологічним регламентом або іншим документом з описом технологічного процесу виробництва питної води фасованої, у якому зазначається термін застосування тари багаторазового використання.
3.24. Відпуск зі складу готової продукції фасованої питної води, яка під час водопідготовки була оброблена озоном, необхідно здійснювати не раніше ніж через 8 годин після надходження зазначеної питної води на склад.
3.25. Маркування питної води фасованої здійснюється з дотриманням вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
{Пункт 3.25 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011; в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
3.26. На етикетці питної води фасованої зазначаються: "Вода питна", її назва, вид (оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована (сильно-, середньо-, слабо-) чи негазована тощо), склад ("вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів), фактичні значення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води згідно з додатком 4, умови зберігання, об'єм тари, дата виготовлення та дата закінчення строку придатності до споживання, найменування, місцезнаходження та телефони виробника і місце її виготовлення, вид вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номер і глибина свердловини, номер партії виробництва, назва нормативного документа, який визначає вимоги щодо якості питної води.
{Абзац перший пункту 3.26 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
Назви питних вод, що свідчать про їх походження або створюють враження про певне місце походження, можна зазначати виключно для необроблених фасованих питних вод.
{Абзац третій пункту 3.26 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
{Абзац четвертий пункту 3.26 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
{Абзац п'ятий пункту 3.26 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
{Абзац шостий пункту 3.26 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
3.27. Під час проектування та будівництва нових підприємств з виробництва питної води або реконструкції існуючих підприємств необхідно передбачати окремі лінії розливу для фасування питної води та безалкогольних напоїв.
На існуючих підприємствах, що використовують одну лінію розливу, перед зміною виду продукції необхідно провести санітарну обробку лінії розливу з використанням мийних і дезінфікуючих засобів, промивання водою з температурою не нижче ніж 80 °С та питною водою, що призначена для фасування, відповідно до технологічного регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води.
Після санітарної обробки виробничий контроль першої партії продукції проводиться за програмою повного виробничого контролю згідно з пунктом 4.16 цих Санітарних норм.
{Пункт 3.27 розділу III в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
3.28. Питну воду фасовану можна споживати дітям з перших днів їх життя і до 3 років для фізіологічних, санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб у тому разі, якщо вона відповідає таким вимогам:
не обробляється реагентами, не містить консервантів та не є штучно мінералізованою;
фасується в скляну тару та тару одноразового використання об'ємом не більше 6,0 дм3 із зазначенням на етикетці строку її придатності та умов зберігання після розгерметизації тари згідно з результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи цієї води;
{Абзац третій пункту 3.28 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
вміст амонію не перевищує 0,1 мг/дм3;
{Пункт 3.28 розділу III доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
розливається на лінії розливу, що не використовується для розливу мінеральних вод, алкогольних та безалкогольних напоїв.
{Пункт 3.28 розділу III доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
3.29. В пунктах розливу питної води повинен бути інформаційний листок із зазначенням інформації щодо її виду (оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована чи негазована тощо), складу ("вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів), умов зберігання, дати виготовлення, найменування, адреси та телефону виробника і місця її виготовлення, виду вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номера і глибини свердловини, посилання на нормативний документ, згідно з яким виготовлено питну воду.
3.30. Місце реалізації питної води з пунктів розливу слід розташовувати на території з твердим покриттям, що упорядкована та благоустроєна і знаходиться на відстані не менше ніж 50 м від місць забруднення (сміттєзбірники, вбиральні, магістралі з інтенсивним рухом транспорту, автостоянки тощо), має прилавок, до якого підведено трубопровід з металевим краном для розливу питної води (кран слід розташовувати над прилавком на висоті не менше ніж 0,5 м).
Заборонено прокладати обвідний трубопровід від мережі питного водопостачання до крана відпуску питної води споживачам.
3.31. Вимоги до води питної з бюветів, колодязів та каптажів джерел (нецентралізоване питне водопостачання населення) полягають у наступному. Влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, що планується використовувати, та санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення цих споруд, проведеного установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Результати геологічних та гідрогеологічних досліджень, лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води (за наявності) надаються до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та повинні містити інформацію щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їх потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності водоносного шару, можливості взаємодії з водозаборами, що існують чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними об'єктами (ставок, болото, водоймище, річка тощо), а також фактичних значень показників безпечності та якості підземної води.
Результати санітарно-епідеміологічного обстеження території повинні містити інформацію про місцеві природні умови, характеристику території розміщення водозабору із зазначенням існуючих та потенційних джерел мікробного, паразитарного і хімічного забруднення.
{Абзац третій пункту 3.31 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
3.32. Місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.
3.33. Територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи бювету треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.
У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.
Забороняється влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.
Забороняється використовувати для підйому води із колодязя чи каптажу джерела громадського користування ємкості, які приносять споживачі, а також набирати воду із відра загального користування посудом, що належить споживачам.
Для утеплення і захисту колодязів та каптажів джерел від замерзання можна використовувати пінобетон, мати із чистої соломи, сіна, стружки тощо, але при цьому зазначений матеріал не повинен потрапляти у водозабір. Забороняється використовувати для цієї мети гній, перегній та інше.
3.34. Щойно побудовані бювети, колодязі та каптажі джерел можна вводити в експлуатацію лише після їх обстеження посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та заповнення Санітарного паспорта (додаток 6).
Санітарний паспорт оформляється власником бювету, колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території у двох примірниках та ними підписується. Один примірник Санітарного паспорта знаходиться в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території, другий - у власника цієї споруди. Продовження терміну дії Санітарного паспорта реєструється щорічно в обох примірниках.
3.35. Колодязі та каптажі джерел необхідно влаштовувати з дотриманням вимог, наведених у додатку 7.
IV. Виробничий контроль безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною
4.1. Виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюється підприємствами питного водопостачання відповідно до вимог Санітарних норм.
4.2. Виробничий контроль проводиться згідно з робочою програмою, що є складовою технологічного регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води, в якій повинно бути відображено: перелік показників, що потребують контролю, та порядок його здійснення, місця та календарні графіки відбору проб води для лабораторних досліджень.
{Абзац перший пункту 4.2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
{Абзац другий пункту 4.2 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
4.3. Робоча програма виробничого контролю на підприємствах питного водопостачання, що мають декілька водозаборів, складається для кожного водозабору окремо з урахуванням його особливостей.
4.4. Виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюють за програмами повного, скороченого та скороченого періодичного контролю з урахуванням вимог Санітарних норм залежно від підприємства питного водопостачання.
{Абзац перший пункту 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
Повний контроль безпечності та якості питної води обов'язково проводиться під час введення в експлуатацію новозбудованих водопроводів, технологічних ліній, після їх реконструкції, капітального ремонту і переобладнання та у разі зміни технології водопідготовки тощо.
{Абзац другий пункту 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
4.5. Підприємства питного водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль за безпечністю та якістю води від місця водозабору до місця її споживання.
4.6. Виробничий контроль радіаційної безпечності питної води здійснюється відповідно до вимог, наведених у пункті 3.7 розділу III цих Санітарних норм, з урахуванням мінімальної періодичності відбору та дослідження проб питної води, наведеної у таблиці 3 додатка 3 до цих Санітарних норм.
{Пункт 4.6 розділу IV в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2134 від 23.12.2024}
4.7. Періодичність виробничого контролю безпечності та якості питної води може бути збільшено залежно від місцевих природних умов та епідемічної ситуації в населеному пункті.
4.8. Підприємства питного водопостачання зобов'язані надавати до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території інформацію про результати виробничого контролю безпечності та якості питної води, забруднення джерел питного водопостачання.
4.9. Виробничий контроль на підприємствах централізованого питного водопостачання населення полягає у наступному. Виробничий контроль безпечності та якості води повинен здійснюватись у місцях водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у розподільній мережі.
4.10. Виробничий контроль у місцях водозабору проводять за програмою повного виробничого контролю.
{Абзац перший пункту 4.10 розділу IV в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
На водопроводах з підземними джерелами питного водопостачання протягом першого року експлуатації аналіз води проводять чотири рази на рік (за сезонами), а надалі - один раз на рік у найбільш несприятливий період року за результатами спостережень попередніх років.
На водопроводах з поверхневими джерелами питного водопостачання аналіз води проводять один раз на місяць.
4.11. Повний, скорочений періодичний та скорочений виробничий контролі безпечності та якості питної води здійснюються перед її надходженням у водопровідну мережу відповідно до вимог, наведених у таблицях 1, 2 додатка 8. Кількість проб повинна бути рівномірно розподілена у часі.
4.12. Скорочений періодичний контроль безпечності та якості води здійснюється перед її надходженням у водопровідну мережу за показниками, наведеними у таблиці 3 додатка 8. Перелік показників може бути розширено за наявності особливостей хімічного складу води джерела питного водопостачання, методів водопідготовки тощо. Якщо у питній воді концентрації деяких речовин є стабільними та не перевищують 75% їх ГДК, то виробничий контроль за ними може здійснюватись вдвічі рідше.
{Абзац перший пункту 4.12 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
Виробничий контроль за речовинами, що видаляються або додаються в процесі підготовки питної води спеціальними методами (опріснення, пом'якшення, детоксикація, дезодорація, дезактивація, домінералізація, знезалізнення, знефторювання тощо), здійснюється один раз на зміну.
4.13. Виробничий контроль безпечності та якості питної води у розподільній мережі проводять за мікробіологічними та органолептичними показниками з періодичністю, наведеною у додатку 9. У разі проведення дохлорування питної води на спорудах водопровідних мереж у питній воді розподільної мережі також необхідно визначати вміст хлороформу та залишкового активного хлору після кожного дохлорування.
{Пункт 4.13 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
4.14. Відбір проб води у розподільній мережі здійснюють з вуличних водорозбірних пристроїв на найбільш підвищених та тупикових її ділянках, а також з кранів внутрішніх водопровідних мереж будинків, що мають підкачку та місцеві водонапірні баки.
4.15. Виробничий контроль на підприємствах з виробництва питної води фасованої та в пунктах розливу (нецентралізоване питне водопостачання населення) полягає у наступному. Об'єктами виробничого контролю питної води є вихідна вода, вода на етапах водопідготовки, вода перед розливом, готова продукція. Місця відбору проб, періодичність контролю та перелік показників на етапах водопідготовки повинні визначатися з урахуванням особливостей технологічної схеми та виду джерела питного водопостачання (підземне, водопровід).
4.16. Повний виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 один раз на рік у найбільш несприятливий період року за результатами лабораторних досліджень якості вихідної води, проведених установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби згідно з пунктом 3.16 цих Санітарних норм, а також за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.
4.17. Скорочений періодичний та скорочений виробничий контролі безпечності та якості питної води здійснюються відповідно до вимог, наведених у додатку 10.
4.18. Після введення в експлуатацію підприємств з виробництва питної води фасованої повний виробничий контроль безпечності та якості питної води проводять один раз у сезон протягом 2-х років.
4.19. У разі використання вихідної води, безпечність та якість якої за окремими показниками не відповідає вимогам Санітарних норм для водопровідної води (за фтором >= 1,5 мг/дм3), виробничий контроль цих показників здійснюється один раз на місяць.
{Пункт 4.19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
4.20. У разі штучного збагачення питної води макро- чи мікроелементами на підприємстві питного водопостачання їх вміст визначають окремо у кожній партії питної води фасованої та один раз на тиждень у питній воді з пунктів розливу.
{Пункт 4.20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
4.21. У разі отримання негативних результатів лабораторних досліджень у двох пробах питної води фасованої з однієї партії хоча б за одним з показників безпечності та якості (крім мікробіологічних) підприємство вилучає з обігу всю партію продукції, встановлює причини забруднення води та вживає заходів щодо їх усунення.
{Абзац перший пункту 4.21 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
У разі виявлення у пробі питної води фасованої коліформних бактерій підприємство вилучає з обігу всю партію продукції, проводить дослідження води з визначення лактозопозитивних (ЛКБ) і термостабільних (ТКБ) кишкових бактерій, встановлює причини забруднення води та вживає заходів щодо їх усунення.
{Абзац другий пункту 4.21 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
4.22. Лабораторні дослідження проб питної води, що зберігається в резервуарах, які є самостійними об'єктами, необхідно проводити не раніше ніж через 10 годин після їх заповнення. Проби відбирають з крана відпуску питної води споживачам відповідно до вимог, наведених у додатку 10.
V. Періодичний контроль безпечності та якості питної води з бюветів, колодязів та каптажів джерел
(нецентралізоване питне водопостачання населення)
5.1. Періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками бюветів, колодязів та каптажів джерел.
5.2. Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.
У підземних артезіанських та міжшарових безнапірних водах патогенні ентеробактерії (сальмонели, шигели), віруси та паразити під час проведення повного контролю не визначаються.
5.3. Скорочений контроль безпечності та якості питної води здійснюється протягом перших трьох місяців експлуатації бюветів, колодязів та каптажів джерел за мікробіологічними (таблиця 1 додатка 1) та органолептичними (таблиця 1 додатка 2) показниками один раз на місяць, а надалі - один раз на сезон.
5.4. Власники бюветів, колодязів чи каптажів джерел зобов'язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження (не менше двох з інтервалом відбору - 24 години) її безпечності та якості, що проводяться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за показниками, наведеними у додатках 1, 2, після чого вноситься відмітка у Санітарний паспорт щодо продовження його дії.
У разі проведення цих робіт необхідно вживати заходів щодо уникнення додаткового забруднення питної води.
5.5. У тому разі, коли після чищення та дезінфекції бюветів, колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На бюветі, колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку "Вода для пиття не придатна" і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності.
5.6. У разі погіршення епідемічної ситуації в населеному пункті та небезпечної якості питної води за показниками епідемічної безпеки воду у бюветах, колодязях чи каптажах джерел слід додатково знезаражувати.
5.7. Санацію шахтного колодязя слід проводити згідно з вимогами, наведеними у додатку 11.
Знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів проводиться згідно з вимогами, наведеними у додатку 12.
У випадках, коли санація шахтного колодязя та знезараження води у ньому не призвели до покращення її якості або відсутні дозуючі патрони для проведення знезараження води, використовувати таку воду для питних потреб заборонено, на шахтному колодязі слід вивісити інформаційну табличку "Вода для пиття не придатна".
5.8. У разі виходу з ладу обладнання, різкого зменшення дебіту та небезпечності питної води власник бюветів, колодязів чи каптажів джерел повинен вжити відповідних заходів щодо покращення водопостачання.
5.9. Після демонтажу наземного устаткування шахтних колодязів засипку (тампонаж) шахти слід здійснювати чистим ґрунтом, бажано глиною, з щільною утрамбовкою. Над ліквідованою шахтою слід зробити насип висотою 0,2-0,3 м з урахуванням усадки ґрунтів.
VI. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері питного водопостачання населення
6.1. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері питного водопостачання населення здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з санітарним законодавством у порядку запобіжного та поточного нагляду.
6.2. Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства на об'єктах водопостачання населення за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби один раз на квартал, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за зверненнями громадян.
6.3. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за безпекою та якістю питної води здійснюється в місцях водозаборів, перед надходженням води у водопровідну мережу та безпосередньо в ній, а також на етапах виробництва та реалізації питної води споживачу.
{Розділ VI доповнено новим пунктом 6.3 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
VII. Вимоги щодо захисту населення від впливу радіонуклідів у питній воді та джерелах питного водопостачання
1. Виробничий контроль здійснюється за показниками для яких встановлені параметричні значення відповідно до таблиці 1 додатка 3 до цих Санітарних норм.
За наявності доказів, які підтверджують, що впродовж останніх 10 і більше років вміст радону та/або тритію та/або показник ІД не перевищували встановлені параметричні значення, контроль за таким(и) показником(ами) проводиться не рідше 1 разу на 5 років, про що зазначається у відповідному розділі технологічного регламенту, або іншому документі, яким визначено періодичність відбору та дослідження проб.
У такому випадку вимоги щодо мінімальної періодичності відбору та дослідження проб питної води, наведені у таблиці 3 додатка 3 до цих Санітарних норм, не застосовуються.
До уваги беруться дослідження проведені акредитованою (атестованою) лабораторією у відповідній сфері.
Вимоги щодо захисту населення від впливу радіонуклідів у питній воді та джерелах водопостачання, всі можливі ризики для здоров’я людини, у тому числі, з урахуванням прийнятих підприємствами питного водопостачання рішень, які передбачені цим розділом, оцінюються та враховуються центрами контролю та профілактики хвороб МОЗ під час розгляду та погодження технологічного регламенту відповідно до наказу Мінінфраструктури від 12 квітня 2024 року № 309 або іншого документа, яким визначено періодичність відбору та дослідження проб.
Центри контролю та профілактики хвороб МОЗ у випадках, передбачених законодавством, направляють для розгляду та погодження технологічні регламенти, інші документи, якими визначено періодичність відбору та дослідження проб, до ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», наукових установ відповідного профілю та інших заінтересованих органів, установ та підприємств.
При перевищенні параметричного значення, встановленого для тритію, проводяться додаткові дослідження на наявність у питній воді інших штучних радіонуклідів з урахуванням інформації про ймовірні джерела іонізуючого випромінювання.
Якщо для зниження концентрації радіонуклідів у питній воді було проведено обробку води, для забезпечення постійного контролю ефективності такої обробки, виробничий контроль проводитися з періодичністю, зазначеною в таблиці 3 додатка 3 до цих Санітарних норм.
Про кожен випадок невідповідності радіаційних показників, для яких встановлено параметричне значення, підприємство питного водопостачання повідомляє центр контролю та профілактики хвороб МОЗ та територіальний орган Держпродспоживслужби.
2. Моніторинг ІД проводиться там, де присутнє джерело штучної або підвищеної природної радіоактивності за умови, що на основі інших репрезентативних програм моніторингу або інших досліджень підприємством питного водопостачання не доведено, що рівень ІД є нижчим від параметричного значення, наведеного в таблиці 1 додатка 3 до цих Санітарних норм.
У випадку проведення моніторингу питомої активності штучних радіонуклідів, питомої активності природних радіонуклідів, сумарної альфа-активності, сумарної бета-активності або окремого / окремих природних радіонуклідів застосовуються вимоги щодо мінімальної періодичності відбору та дослідження проб питної води відповідно до таблиці 3 додатка 3 до цих Санітарних норм.
Підприємство питного водопостачання здійснює контроль та оцінку ІД відповідно до пункту 4 цього розділу.
3. Оцінка ризику для здоров’я людини проводиться при перевищені рівнів показників, для яких встановлено параметричні значення, за зверненням підприємства питного водопостачання центрами контролю та профілактики хвороб МОЗ, науковими установами та організаціями, іншими суб’єктами незалежно від форми власності, які мають досвід і відповідну кваліфікацію в сфері радіаційної гігієни та/або радіаційного захисту для проведення таких робіт.
Підприємства, установи, організації, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші заінтересовані органи, незалежно від форми власності зобов’язані надавати на запит установи, що проводить оцінку ризику для здоров’я людини, додаткову інформацію та дані необхідність отримання яких виникла у ході проведення такої оцінки.
За результатами проведеної оцінки ризику для здоров’я людини підприємству питного водопостачання надаються рекомендації щодо проведення коригувальних заходів (у разі потреби їх проведення).
Про результати проведеної оцінки ризику для здоров’я людини підприємство питного водопостачання інформує центр контролю та профілактики хвороб МОЗ та територіальний орган Держпродспоживслужби.
4. Підприємство питного водопостачання визначає підхід, за яким буде здійснюватися моніторинг ІД, та зазначає про це в технологічному регламенті, або іншому документі, який визначає періодичність відбору та дослідження проб.
У ході проведення моніторингу для визначення наявності радіоактивних речовин (радіоактивності) у питній воді, призначеній для споживання людиною, використовуються такі підходи:
моніторинг на певну групу радіонуклідів або на окремий радіонуклід.
Якщо активність хоча б одного радіонукліда перевищує 20% точного значення активності наведеного в таблиці 4 додатка 3 до цих Санітарних норм або питома активність тритію перевищує параметричне значення наведене в таблиці 1 додатка 3 до цих Санітарних норм, проводяться додаткові дослідження радіонуклідів;
моніторинг сумарної альфа-активності та сумарної бета-активності.
Якщо сумарна альфа-активність і сумарна бета-активність відповідають значенням наведеним у таблиці 2 додатка 3 до цих Санітарних норм, то ІД менше параметричного значення 0,1 мЗв.
Вийнятком є випадки, коли підтверджено факт наявності у воді одного або кількох радіонуклідів, які підвищують рівень ІД на понад 0,1 мЗв.
Якщо сумарна альфа-активність перевищує 0,1 Бк/л або сумарна бета-активність перевищує 1,0 Бк/л, проводяться додаткові дослідження радіонуклідів.
Перелік радіонуклідів, що вимагають проведення додаткових досліджень, визначаються з урахуванням інформації про ймовірні джерела іонізуючого випромінювання спільно з центрами контролю та профілактики хвороб МОЗ.
При перевищенні параметричних значень тритію тритій, сумарна альфа-активність і сумарна бета-активність вимірюється в одному зразку води.
5. ІД розраховується на підставі питомої активності радіонуклідів і точних значень активності природних і штучних радіонуклідів, наведених у таблиці 4 додатка 3 до цих Санітарних норм.
Якщо вираз формули 1 є задовільним, то ІД є меншою за параметричне значення 0,1 мЗв, і подальше дослідження не вимагається:
де: | Ci(obs) | — | отримане значення питомої активності радіонукліда «i»; |
Ci(der) | — | точне значення питомої активності радіонукліда «i»; | |
n | — | кількість виявлених радіонуклідів. |
Вимоги цього розділу не застосовуються до води, призначеної для споживання людиною, з індивідуальних джерел та джерела загального користування, якщо рівень використання води менше 10 м3 на добу, або нею користується менше ніж 50 осіб, та якщо така вода не подається в рамках комерційної чи громадської діяльності.
У разі наявної або потенційної загрози для здоров’я, яку спричиняє вживання води питної неналежної якості, підприємства питного водопостачання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об’єкти питного водопостачання, інформують про це громадськість з наданням відповідних рекомендації.
{Санітарні норми доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
Додаток 1 |
ПОКАЗНИКИ
епідемічної безпеки питної води
№ з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи для питної води | ||
водопровідної, з пунктів розливу та бюветів | з колодязів та каптажів джерел | фасованої | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. Мікробіологічні показники | |||||
1 | Загальне мікробне число при t 37 °C - 24 год* | КУО/см3 |
| не визначається | |
2 | Загальне мікробне число при t 22 °.C - 72 год | КУО/см3 | не визначається | не визначається | |
3 | Загальні коліформи*** | КУО/ 100 см3 | відсутність | відсутність | |
4 | E.coli*** | КУО/ 100 см3 | відсутність | відсутність | відсутність |
5 | Ентерококи*** | КУО/ 100 см3 | відсутність | не визначається | відсутність |
6 | Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) | КУО/ 100 см3 | не визначається | не визначається | відсутність |
7 | Патогенні ентеробактерії | наявність в 1 дм3 | відсутність | відсутність | відсутність |
8 | Коліфаги**** | БУО/дм3 | відсутність | відсутність | відсутність |
9 | Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А та інші | наявність в 10 дм3 | відсутність | відсутність | відсутність |
2. Паразитологічні показники | |||||
10 | Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші | клітини, цисти в 50 дм3 | відсутність | відсутність | відсутність |
11 | Кишкові гельмінти | клітини, яйця, личинки в 50 дм3 | відсутність | відсутність | відсутність |
__________
* Для 95% проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.
** Через 10 років з часу набрання чинності Санітарними нормами.
*** Для 98% проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.
**** Визначають додатково у питній воді з поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд в розподільну мережу, а також в ґрунтових водах.
__________ |
|
{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011, № 1984 від 29.11.2024}
Додаток 2 |
САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
безпечності та якості питної води
№ з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи для питної води | ||
водопровідної | з колодязів | фасованої, | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. Органолептичні показники | |||||
1 | Запах: | бали | ≤ 2 | ≤ 3 | ≤ 0 (2)3 |
2 | Забарвленість | градуси | ≤ 20–357 | ≤ 35 | ≤ 10 (20)3 |
3 | Каламутність | нефелометрична одиниця каламітності | ≤ 1,0–3,57 | ≤ 3,5 | ≤ 0,5 (1,0)3 |
4 | Смак і присмак | бали | ≤ 2 | ≤ 3 | ≤ 0 (2)3 |
2. Фізико-хімічні показники | |||||
а) неорганічні компоненти | |||||
5 | Водневий показник | Одиниці рН | 6,5-8,5 | 6,5-8,5 | 6,5-8,5 |
6 | Діоксид вуглецю | % | не визначається | не визначається | 0,2-0,3 - для слабогазованої |
7 | Залізо загальне | мг/л | ≤ 0,2-1,07 | ≤ 1,0 | ≤ 0,2 |
8 | Загальна жорсткість | ммоль/л | ≤ 7,0-10,07 | ≤ 10,0 | ≤ 7,0 |
9 | Загальна лужність | ммоль/л | не визначається | не визначається | ≤ 6,5 |
10 | Йод | мкг/л | не визначається | не визначається | ≤ 50 |
11 | Кальцій | мг/л | не визначається | не визначається | ≤ 130 |
12 | Маґній | мг/л | не визначається | не визначається | ≤ 80 |
13 | Марганець | мг/л | ≤0,05-0,57 | ≤0,5 | ≤ 0,05 |
14 | Мідь | мг/л | ≤ 1,0 | не визначається | ≤ 1,0 |
15 | Поліфосфати (за PO43-) | мг/л | ≤ 3,5 | не визначається | ≤ 0,6 (3,5)3 |
16 | Сульфати | мг/л | ≤ 250-5007 | ≤ 500 | ≤ 250 |
17 | Сухий залишок | мг/л | ≤ 1000-15007 | ≤ 1500 | ≤ 1000 |
18 | Хлор залишковий вільний | мг/л | ≤0,5 | ≤ 0,5 | ≤ 0,05 |
19 | Хлориди | мг/л | ≤ 250-3507 | ≤ 350 | ≤ 250 |
20 | Цинк | мг/л | ≤ 1,0 | не визначається | ≤ 1,0 |
б) органічні компоненти | |||||
21 | Хлор залишковий зв’язаний | мг/л | ≤ 1,2 | ≤ 1,2 | < 0,05 |
3. Санітарно-токсикологічні показники | |||||
а) неорганічні компоненти | |||||
22 | Алюміній** | мг/л | ≤ 0,2 | не визначається | ≤ 0,1 |
23 | Амоній | мг/л | ≤ 0,5-2,67 | ≤ 2,6 | ≤ 0,1 - (1,2)3, 7 |
24 | Діоксид хлору | мг/л | ≥ 0,1 | не визначається | не визначається |
25 | Кадмій** | мг/л | ≤ 0,001 | не визначається | ≤ 0,001 |
26 | Кремній** | мг/л | ≤ 10 | не визначається | ≤ 10 |
27 | Миш’як** | мг/л | ≤ 0,01 | не визначається | ≤ 0,01 |
28 | Молібден** | мг/л | ≤ 0,07 | не визначається | ≤ 0,07 |
29 | Натрій** | мг/л | ≤ 200 | не визначається | ≤ 200 |
30 | Нітрати (за NO3) | мг/л | ≤ 50 | ≤ 50 | ≤ 10 (50)3 |
31 | Нітрити** | мг/л | ≤ 0,5 (0,1)2 | ≤ 3,3 | ≤ 0,5 (0,1)6 |
32 | Озон залишковий | мг/л | 0,1-0,3 | не визначається | не визначається |
33 | Ртуть* | мг/л | ≤ 0,0005 | не визначається | ≤ 0,0005 |
34 | Свинець** | мг/л | ≤ 0,01 | не визначається | ≤ 0,01 |
35 | Срібло** | мг/л | не визначається | не визначається | ≤ 0,025 |
36 | Фториди** | мг/л | для кліматичних | ≤ 1,5 | ≤ 1,55 |
37 | Хлорити | мг/л | ≤ 0,2 | не визначається | не визначається |
б) органічні компоненти | |||||
38 | Поліакриламід залишковий** | мг/л | ≤ 2,0 | не визначається | ≤ 2,0 |
39 | Формальдегід** | мг/л | ≤ 0,05 | не визначається | ≤ 0,05 |
40 | Хлороформ** | мкг/л | - | не визначається | ≤ 6 |
в) інтегральний показник | |||||
41 | Перманганатна окиснюваність | мг/л | - | ≤ 5,0 | ≤ 2,0 (5,0)3 |
__________
1 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній.
2 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для обробленої питної води, крім обробленої методом хлорування з преамонізацією.
3 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.
4 pH для газованої питної води.
5 Норматив встановлюється виключно для питної води фасованої. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами.
6 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для негазованої питної води.
7 Максимальний рівень нормативів застосовується в окремих випадках, що пов’язані з особливими природними умовами та технологією підготовки питної води, що не дозволяє довести якість питної води до жорсткішого нормативу, про що повинно бути зазначено у технологічному регламенті або іншому документі з описом технологічного процесу виробництва питної води.
__________
* Речовини I класу небезпеки.
** Речовини II класу небезпеки.
__________ |
|
{Таблиця 1 Додатку 2 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 341 від 18.02.2022 - діє до 31 березня 2022 року. Див. п. 2 Наказу}
САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
безпечності та якості питної води
№ з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи для питної води | ||
водопровідної | з колодязів | фасованої, з пунктів розливу та бюветів | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. Органолептичні показники | |||||
1 | Запах: | бали | ≤ 2 | ≤ 3 | ≤ 0 (2)3 |
2 | Забарвленість | градуси | ≤ 20 | ≤ 35 | ≤ 10 (20)3 |
3 | Каламутність | нефелометрична одиниця каламітності | ≤ 1,0 ≤ 2,6 - для підземного вододжерела | ≤ 3,5 | ≤ 0,5 (1,0)3 |
4 | Смак і присмак | бали | ≤ 2 | ≤ 3 | ≤ 0 (2)3 |
2. Фізико-хімічні показники | |||||
а) неорганічні компоненти | |||||
5 | Водневий показник | Одиниці рН | 6,5-8,5 | 6,5-8,5 | 6,5-8,5 |
6 | Діоксид вуглецю | % | не визначається | не визначається | 0,2-0,3 - для слабогазованої 0,31-0,4 для середньогазованої > 0,4 - для сильногазованої |
7 | Залізо загальне | мг/л | ≤ 0,2 | ≤ 1,0 | ≤ 0,2 |
8 | Загальна жорсткість | ммоль/л | ≤ 7,0 | ≤ 10,0 | ≤ 7,0 |
9 | Загальна лужність | ммоль/л | не визначається | не визначається | ≤ 6,5 |
10 | Йод | мкг/л | не визначається | не визначається | ≤ 50 |
11 | Кальцій | мг/л | не визначається | не визначається | ≤ 130 |
12 | Маґній | мг/л | не визначається | не визначається | ≤ 80 |
13 | Марганець | мг/л | ≤0,05 | ≤ 0,5 | ≤ 0,05 |
14 | Мідь | мг/л | ≤ 1,0 | не визначається | ≤ 1,0 |
15 | Поліфосфати (за PO43-) | мг/л | ≤ 3,5 | не визначається | ≤ 0,6 (3,5)3 |
16 | Сульфати | мг/л | ≤ 250 | ≤ 500 | ≤ 250 |
17 | Сухий залишок | мг/л | ≤ 1000 | ≤ 1500 | ≤ 1000 |
18 | Хлор залишковий вільний | мг/л | ≤ 0,5 | ≤ 0,5 | ≤ 0,05 |
19 | Хлориди | мг/л | ≤ 250 | ≤ 350 | ≤ 250 |
20 | Цинк | мг/л | ≤ 1,0 | не визначається | ≤ 1,0 |
б) органічні компоненти | |||||
21 | Хлор залишковий зв’язаний | мг/л | ≤ 1,2 | ≤ 1,2 | < 0,05 |
3. Санітарно-токсикологічні показники | |||||
а) неорганічні компоненти | |||||
22 | Алюміній** | мг/л | ≤ 0,2 | не визначається | ≤ 0,1 |
23 | Амоній | мг/л | ≤ 0,5 | ≤ 2,6 | ≤ 0,1 - (1,2)3 |
24 | Діоксид хлору | мг/л | ≥ 0,1 | не визначається | не визначається |
25 | Кадмій** | мг/л | ≤ 0,001 | не визначається | ≤ 0,001 |
26 | Кремній** | мг/л | ≤ 10 | не визначається | ≤ 10 |
27 | Миш’як** | мг/л | ≤ 0,01 | не визначається | ≤ 0,01 |
28 | Молібден** | мг/л | ≤ 0,07 | не визначається | ≤ 0,07 |
29 | Натрій** | мг/л | ≤ 200 | не визначається | ≤ 200 |
30 | Нітрати (за NO3) | мг/л | ≤ 50 | ≤ 50 | ≤ 10 (50)3 |
31 | Нітрити** | мг/л | ≤ 0,5 (0,1)2 | ≤ 3,3 | ≤ 0,5 (0,1)6 |
32 | Озон залишковий | мг/л | 0,1-0,3 | не визначається | не визначається |
33 | Ртуть* | мг/л | ≤ 0,0005 | не визначається | ≤ 0,0005 |
34 | Свинець** | мг/л | ≤ 0,01 | не визначається | ≤ 0,01 |
35 | Срібло** | мг/л | не визначається | не визначається | ≤ 0,025 |
36 | Фториди** | мг/л | для кліматичних зон: | ≤ 1,5 | ≤ 1,55 |
37 | Хлорити | мг/л | ≤ 0,2 | не визначається | не визначається |
б) органічні компоненти | |||||
38 | Поліакриламід залишковий** | мг/л | ≤2,0 | не визначається | ≤2,0 |
39 | Формальдегід** | мг/л | ≤ 0,05 | не визначається | ≤ 0,05 |
40 | Хлороформ** | мкг/л | - | не визначається | ≤ 6 |
в) інтегральний показник | |||||
41 | Перманганатна окиснюваність | мг/л | - | ≤ 5,0 | ≤ 2,0 (5,0)3 |
__________
1 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній.
2 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для обробленої питної води, крім обробленої методом хлорування з преамонізацією.
3 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.
4 pH для газованої питної води.
5 Норматив встановлюється виключно для питної води фасованої. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами.
6 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для негазованої питної води.
__________
* Речовини I класу небезпеки.
** Речовини II класу небезпеки.
__________ |
|
{Додаток 2 доповнено таблицею 1.1 згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 341 від 18.02.2022 - набирає чинності з 01 квітня 2022 року. Див. п. 5 Наказу}
САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
безпечності та якості питної води
№ з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи для питної води | ||
водопровідної | з колодязів та каптажів джерел | фасованої, з пунктів розливу та бюветів | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. Фізико-хімічні показники | |||||
органічні компоненти | |||||
1 | Нафтопродукти | мг/дм3 | не визначається | < 0,01 | |
2 | Поверхнево активні речовини аніонні | мг/дм3 | не визначається | < 0,05 | |
2. Санітарно-токсикологічні показники | |||||
а) неорганічні компоненти | |||||
3 | Кобальт** | мг/дм3 | не визначається | ||
4 | Нікель | мг/дм3 | не визначається | ||
5 | Селен** | мг/дм3 | не визначається | ||
6 | Хром загальний | мг/дм3 | не визначається | ||
б) органічні компоненти | |||||
7 | Бенз(а)пірен* | мкг/дм3 | не визначається | < 0,002 | |
8 | Дибромхлорметан** | мкг/дм3 | не визначається | ||
9 | Пестициди1, 2 | мг/дм3 | не визначається | ||
10 | Пестициди (сума)1, 3 | мг/дм3 | не визначається | ||
11 | Тригалогенметани (сума)4 | мкг/дм3 | не визначається | 2 | |
12 | Хлороформ** | мкг/дм3 | - | - | |
в) інтегральний показник | |||||
13 | Перманганатна окиснюваність | мг/дм3 | - | - | |
__________
1 Пестициди включають органічні інсектициди, органічні гербіциди, органічні фунгіциди, органічні нематоциди, органічні акарициди, органічні альгіциди, органічні родентициди, органічні слімициди, споріднені продукти (серед них регулятори росту) та їх метаболіти, продукти реакції та розпаду. Перелік пестицидів, що визначаються у питній воді, встановлюється в кожному конкретному випадку та повинен включати тільки ті пестициди, що можуть знаходитись в джерелі питного водопостачання.
2 Норматив для кожного окремого пестициду. У разі наявності в джерелі питного водопостачання алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у питній воді повинен становити не більше ніж 0,03 мкг/дм3 для кожної з цих речовин.
3 Сума пестицидів визначається як сума концентрацій кожного окремого пестициду.
4 Сума тригалогенметанів визначається як сума концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану.
* Речовини I класу небезпеки.
** Речовини II класу небезпеки.
__________ |
|
САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
безпечності та якості питної води
№ з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи для питної води | Методики визначення згідно з додатком 5 | ||
водопровідної | з колодязів та каптажів джерел | фасованої, з пунктів розливу та бюветів | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1. Фізико-хімічні показники | ||||||
органічні компоненти | ||||||
1 | Феноли леткі | мг/дм3 | не визначається | < 0,0005 | п. 61 | |
2 | Хлорфеноли | мг/дм3 | не визначається | п. 34 | ||
2. Санітарно-токсикологічні показники | ||||||
а) неорганічні компоненти | ||||||
3 | Берилій* | мг/дм3 | не визначається | п. 16 | ||
4 | Бор** | мг/дм3 | не визначається | п. 62 | ||
5 | Стронцій** | мг/дм3 | не визначається | п. 25 | ||
6 | Сурма** | мг/дм3 | не визначається | п. 45 | ||
7 | Ціаніди** | мг/дм3 | не визначається | п. 35 | ||
б) органічні компоненти | ||||||
8 | Бензол** | мг/дм3 | не визначається | п. 65 | ||
9 | 1,2 - дихлоретан** | мкг/дм3 | не визначається | пп. 42, 50 | ||
10 | Тетрахлорвуглець** | мкг/дм3 | не визначається | пп. 42, 50 | ||
11 | Трихлоретилен** та тетрахлоретилен** (сума) | мкг/дм3 | не визначається | |||
в) інтегральний показник | ||||||
12 | Загальний органічний вуглець | мг/дм3 | не визначається | п. 32 | ||
__________
* Речовини I класу небезпеки.
** Речовини II класу небезпеки.
*** Не визначається на підприємствах питного водопостачання з об'ємом виробництва питної води менше 10000 м3 на добу.
__________ |
|
{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011, № 2675 від 24.12.2019, № 341 від 18.02.2022, № 1984 від 29.11.2024}
Додаток 3 |
Показники радіаційної безпеки
у питній воді та джерелах питного водопостачання
Радіаційні показники безпечності питної води
№ з/п | Найменування показника | Одиниця виміру | Норматив |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Сумарна активність природної суміші ізотопів U | Бк/дм3 | ≤ 1 |
2 | Питома активність 226Ra | Бк/дм3 | ≤ 1 |
3 | Питома активність 228Ra | Бк/дм3 | ≤ 1 |
4 | Питома активність 222Rn1 | Бк/дм3 | ≤ 100 |
5 | Питома активність 3H1 | Бк/дм3 | ≤ 100 |
6 | Питома активність 137Cs | Бк/дм3 | ≤ 2 |
7 | Питома активність 90Sr | Бк/дм3 | ≤ 2 |
8 | Індикативна доза (ІД)1,2 | м/Зв | ≤ 0,1 |
__________
1 — показники, для яких встановлено параметричні значення;
2 — розрахунковий показник.
Показники питомої сумарної альфа- і бета-активності питної води
№ з/п | Найменування показника | Одиниця виміру | Норматив |
1 | Сумарна альфа-активність | Бк/дм3 | ≤ 0,1 |
2 | Сумарна бета-активність | Бк/дм3 | ≤ 1,0 |
Мінімальна періодичність відбору та дослідження проб питної води
№ | Об’єм* води, що розподіляється або виробляється, м3/добу | **Кількість проб на рік |
1 | ≤ 100 | 1 на кожні 3 роки*** |
2 | 101–1000 | 1 |
3 | 1001–10000 | 1 + 1 на кожні 3300 м3/день |
4 | 10001–100000 | 3 + 1 на кожні 10000 м3/день |
5 | ≥ 100001 | 10 + 1 на кожні 25000 м3/день |
__________
* Об’єм виробництва води за добу розраховуються як середній показник за календарний рік
** Кількість зразків має бути рівномірно розподілена за часом і місцем. При перерві водопостачання, обсяг досліджень визначається виробником, за погодженням з центрами контролю та профілактики хвороб МОЗ.
*** Норматив призначений, у тому числі, для виробників фасованої питної води, або з пунктів розливу.
Перелік природних і штучних радіонуклідів та їх точні значення
№ | Вид радіонукліда | Радіонуклід | Точне значення |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Природні | U-2382 | 3,0 |
2 | U-2342 | 2,8 | |
3 | Ra-226 | 0,5 | |
4 | Ra-228 | 0,2 | |
5 | Pb-210 | 0,2 | |
6 | Po-210 | 0,1 | |
7 | Штучні | C-14 | 240,0 |
8 | Sr-90 | 4,9 | |
9 | Pu-239/Pu-240 | 0,6 | |
10 | Am-241 | 0,7 | |
11 | Co-60 | 40,0 | |
12 | Cs-134 | 7,2 | |
13 | Cs-137 | 11,0 | |
14 | I-131 | 0,6 |
__________
* Точні значення активності розраховані для дози опромінення 0,1 м3в/рік за умови споживання води 730 літрів/рік на дорослу особу. Без врахування хімічної токсичності урану.
{Додаток 3 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2134 від 23.12.2024}
Додаток 4 |
ПОКАЗНИКИ
фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
№ з/п | Найменування показників | Одиниці виміру | Нормативи |
1 | Загальна жорсткість | ммоль/дм3 | 1,5 - 7,0 |
2 | Загальна лужність | ммоль/дм3 | 0,5 - 6,5 |
3 | Йод | мкг/дм3 | 20 - 30 |
4 | Калій | мг/дм3 | 2 - 20 |
5 | Кальцій | мг/дм3 | 25 - 75 |
6 | Магній | мг/дм3 | 10 - 50 |
7 | Натрій | мг/дм3 | 2 - 20 |
8 | Сухий залишок | мг/дм3 | 200 - 500 |
9 | Фториди | мг/дм3 | 0,7 - 1,2 |
{Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024}
Додаток 5 |
Орієнтовний перелік
методик та стандартів визначення показників безпечності та якості питної води
1. ДСТУ 4078-2001 «Якість води. Визначання нітрату. Частина 3. Спектрометричний метод із застосовуванням сульфосаліцилової кислоти», затверджений наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 28 грудня 2001 року № 657.
2. ДСТУ 4077-2001 «Якість води. Визначення pH», затверджений наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 12 березня 2002 року № 146.
3. ДСТУ 4173:2003 «Якість води. Визначання гострої летальної токсичності на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea)», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 червня 2003 року № 100.
4. ДСТУ ISO 6058:2003 «Якість води. Визначання кальцію. Титрометричний метод із застосуванням етилендіамінтетраоцтової кислоти», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 червня 2003 року № 101.
5. ДСТУ ISO 6059:2003 «Якість води. Визначання сумарного вмісту кальцію та магнію. Титрометричний метод із застосуванням етилендіамінтетраоцтової кислоти», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 червня 2003 року № 101.
6. ДСТУ ISO 6332:2003 «Якість води. Визначання заліза. Спектрометричний метод із використанням 1,10-фенатроліну», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05 липня 2003 року № 119.
7. ДСТУ ISO 6777:2003 «Якість води. Визначання нітритів. Спектрометричний метод молекулярної абсорбції», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 21 липня 2003 року № 126.
8. ДСТУ ISO 6778:2003 «Якість води. Визначання амонію. Потенціометричний метод», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 21 липня 2003 року № 126.
9. ДСТУ ISO 7027:2003 «Якість води. Визначання каламутності», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05 липня 2003 року № 119.
10. ДСТУ 4174:2003. «Якість води. Визначання хронічної токсичності хімічних речовин та води на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea)», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 червня 2003 року № 100.
11. ДСТУ EN 1484:2003 «Досліджування води. Настанови щодо визначання загального і розчиненого органічного вуглецю», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 листопада 2003 року № 215.
12. ДСТУ EN 1420-1:2004 «Якість води. Визначання впливу органічних речовин на якість води, призначеної для споживання людиною. Проведення оцінювання води в трубопровідних системах на запах і присмак. Частина 1. Метод випробування», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 липня 2004 року № 132.
13. ДСТУ ISO 5664:2007 «Якість води. Визначення амонію. Метод дистилювання та титрування», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 липня 2007 року № 168.
14. ДСТУ ISO 6703-1:2007 «Якість води. Визначення ціанідів. Частина 1. Визначення загального вмісту ціанідів», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 липня 2007 року № 168.
15. ДСТУ ISO 11929-1:2009 «Визначення межі виявлення та порогу ухвалення рішення під час вимірювання йонізувального випромінення. Частина 1. Теоретичні основи та практичне застосування вимірювання методом лічення імпульсів без урахування впливу підготування зразка», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 жовтня 2009 року № 386.
16. ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 жовтня 2014 року № 1257.
17. ДСТУ ГОСТ 4974:2019 «Вода питна. Визначення вмісту мангану фотометричним методом», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 27 грудня 2019 року № 516.
18. ДСТУ EN 903:2022 «Якість води. Визначення аніонних поверхнево-активних речовин вимірюванням індексу метиленового синього MBAS», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
19. ДСТУ EN 1233:2022 «Якість води. Визначення хрому. Методи атомно-абсорбційної спектрометрії (EN 1233:1996, IDT)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
20. ДСТУ EN 1622:2022 «Якість води. Визначення порогового числа запаху (TON) і порогового числа смаку (TFN)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
21. ДСТУ EN 12673:2022 «Якість води. Газохроматографічне визначення деяких вибраних хлорфенолів у воді», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
22. ДСТУ EN 16693:2022 «Якість води. Визначення хлорорганічних пестицидів (ХОП) у цілісних пробах води. Метод із використанням твердофазної екстракції (SPE) за допомогою SPE-дисків у поєднанні з газовою хромато-мас-спектрометрією (GC-MS)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року» № 285.
23. ДСТУ EN 26777:2022 «Якість води. Визначення нітритів. Метод молекулярно-абсорбційної спектрометрії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
24. ДСТУ EN ISO 5961:2022 «Якість води. Визначення кадмію методом атомно-абсорбційної спектрометрії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
25. ДСТУ EN ISO 6468:2022 «Якість води. Визначення деяких хлорорганічних інсектицидів, поліхлорованих біфенілів і хлорбензолів. Метод газової хроматографії після рідинного екстрагування (рідина — рідина)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
26. ДСТУ EN ISO 6878:2022 «Якість води. Визначення фосфору. Молібдат амонію спектрометричний метод», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
27. ДСТУ EN ISO 7027-1:2022 «Якість води. Визначення каламутності. Частина 1. Кількісні методи», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
28. ДСТУ EN ISO 7027-2:2022 «Якість води. Визначення каламутності. Частина 2. Напівкількісні методи оцінювання прозорості води», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
29. ДСТУ EN ISO 7393-1:2022 «Якість води. Визначення вільного та загального хлору. Частина 1. Титриметричний метод із застосуванням N,N-діетил-1,4-фенілендіаміну», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
30. ДСТУ EN ISO 7393-2:2022 «Якість води. Визначення вільного та загального хлору. Частина 2. Колориметричний метод із застосуванням N,N-діалкіл-1,4-фенілендіаміну для поточного контролювання», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
31. ДСТУ EN ISO 7393-3:2022 «Якість води. Визначення вільного та загального хлору. Частина 3. Метод йодометричного титрування для визначення загального хлору», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
32. ДСТУ EN ISO 7887:2022 «Якість води. Дослідження і визначання забарвленості», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
33. ДСТУ EN ISO 7899-2:2022 «Якість води. Виявлення та підрахунок кишкових ентерококів. Частина 2. Метод мембранної фільтрації», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
34. ДСТУ EN ISO 7980:2022 «Якість води. Визначення кальцію та магнію. Атомно-абсорбційний спектрометричний метод», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
35. ДСТУ EN ISO 8199:2022 «Якість води. Загальні вимоги та настанови щодо мікробіологічних досліджень за допомогою культури», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
36. ДСТУ EN ISO 8467:2022 «Якість води. Визначення перманганатної окиснюваності», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
37. ДСТУ EN ISO 9308-1:2022 «Якість води. Виявлення та підраховування Escherichia coli та коліформних бактерій. Частина1. Метод мембранного фільтрування для води з низьким фоном бактеріальної флори», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
38. ДСТУ EN ISO 9308-2:2022 «Якість води. Підраховування Escherichia coli та коліформних бактерій. Частина 2. Метод найвірогіднішої кількості», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
39. ДСТУ EN ISO 9377-2:2022 «Якість води. Визначення нафтопродуктів. Частина 2. Метод рідинного екстрагування і газової хроматографії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
40. ДСТУ EN ISO 9696:2022 «Якість води. Загальна альфа-активність. Метод тестування з використанням концентрованого джерела», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
41. ДСТУ EN ISO 9697:2022 «Якість води. Загальна бета-активність. Метод тестування з використанням густого джерела», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
42. ДСТУ EN ISO 9698:2022 «Якість води. Тритій. Метод підрахунку сцинтиляцій у рідкому середовищі», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
43. ДСТУ EN ISO 9963-1:2022 «Якість води. Визначення лужності. Частина 1. Визначення загальної та сумарної лужності», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
44. ДСТУ EN ISO 9963-2:2022 «Якість води. Визначення лужності. Частина 2. Визначення карбонатної лужності», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
45. ДСТУ EN ISO 10301:2022 «Якість води. Визначення легколетких галогенованих вуглеводнів. Газохроматографічні методи», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
46. ДСТУ EN ISO 10304-1:2022 «Якість води. Визначення розчинених аніонів рідинною іонною хроматографією. Частина 1. Визначення броміду, хлориду, фториду, нітрату, нітриту, фосфату та сульфату», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
47. ДСТУ EN ISO 10304-3:2022 «Якість води. Визначення розчинених аніонів рідинною хроматографією іонів. Частина 3. Визначення хромату, йодиду, сульфіту, тіоціанату та тіосульфату», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
48. ДСТУ EN ISO 10304-4:2022 «Якість води. Визначення розчинених аніонів методом рідинного іонного хроматографування. Частина 4. Визначення хлорату, хлориду та хлориту у воді з низьким рівнем забрудненості», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
49. ДСТУ EN ISO 10523:2022 «Якість води. Визначення Ph», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
50. ДСТУ EN ISO 10695:2022 «Якість води. Визначення окремих органічних сполук азоту та фосфору. Методи газової хроматографії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
51. ДСТУ EN ISO 10703:2022 «Якість води. Радіонукліди, що випромінюють гамма-випромінювання. Метод випробування з використанням гамма-спектрометрії високої роздільної здатності», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
52. ДСТУ EN ISO 10704:2022 «Якість води. Загальна альфа- і бета-активність. Метод випробування з використанням тонкошарового джерела», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
53. ДСТУ EN ISO 11206:2022 «Якість води. Визначення розчиненого бромату. Метод із застосуванням іонної хроматографії (IC) та післяколонкової реакції (PCR)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
54. ДСТУ EN ISO 11704:2022 «Якість води. Загальна альфа- та бета-активність. Метод підрахунку сцинтиляцій у рідкому середовищі», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
55. ДСТУ EN ISO 11731:2022 «Якість води. Виявлення та підрахування Legionella», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
56. ДСТУ EN ISO 12010:2022 «Якість води. Визначення коротколанцюгових поліхлорованих алканів (SCCP) у воді. Метод із застосуванням газової хромато-мас-спектрометрії (GC–MS) і хімічної іонізації негативних іонів (NCI)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
57. ДСТУ EN ISO 12020:2022 «Якість води. Визначення алюмінію. Методи атомно-абсорбційної спектрометрії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
58. ДСТУ EN ISO 12846:2022 «Якість води. Визначення ртуті. Метод атомно-абсорційної спектрометрії (AAS) із попереднім концентруванням та без нього», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
59. ДСТУ EN ISO 13160:2022 «Якість води. Стронцій 90 і 89. Методи випробування з використанням рідинного сцинтиляційного або пропорційного підрахунку», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
60. ДСТУ EN ISO 13164-1:2022 «Якість води. Радон-222. Частина 1. Загальні принципи», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
61. ДСТУ EN ISO 13164-2:2022 «Якість води. Радон-222. Частина 2. Метод випробування з використанням гамма-спектрометрії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
62. ДСТУ EN ISO 13164-3:2022 «Якість води. Радон-222. Частина 3. Метод випробування з використанням еманометрії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
63. ДСТУ EN ISO 13164-4:2022 «Якість води. Радон-222. Частина 4. Метод випробування з використанням двофазного рідинного сцинтиляційного підрахунку», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
64. ДСТУ EN ISO 13165-1:2022 «Якість води. Радій-226. Частина 1. Метод випробування з використанням рідинного сцинтиляційного підрахунку», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
65. ДСТУ EN ISO 13165-2:2024 «Якість води. Радій-226. Частина 2. Метод випробування з використанням еманометра», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
66. ДСТУ EN ISO 13165-3:2022 «Якість води. Радій-226. Частина 3. Метод випробування з використанням спільного осадження та гамма-спектрометра», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
67. ДСТУ EN ISO 14402:2022 «Якість води. Визначення фенольного індексу за допомогою аналізування потоку», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
68. ДСТУ EN ISO 14403-2:2022 «Якість води. Визначення загального ціаніду та вільного ціаніду за допомогою аналізування потоку (FIA та CFA). Частина 2. Метод із використанням аналізування неперервного потоку (CFA)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
69. ДСТУ EN ISO 14911:2022 «Якість води. Визначення розчиненого Li+, Na+, NH4+, K+, Mn2+, Ca2+, Mg2+, Sr2+ і Ba2+ за допомогою іонної хроматографії. Метод для води та стічних вод», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
70. ДСТУ EN ISO 15061:2022 «Якість води. Визначення розчиненого бромату. Метод рідинної хроматографії іонів», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
71. ДСТУ EN ISO 15586:2022 «Якість води. Визначення мікроелементів за допомогою атомноабсорбційної спектрометрії з графітовою піччю», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
72. ДСТУ EN ISO 15680:2022 «Якість води. Газохроматографічне визначення ряду моноциклічних ароматичних вуглеводнів, нафталіну та деяких хлорованих сполук за допомогою продувки та термодесорбції», прийнятий Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
73. ДСТУ EN ISO 15681-1:2022 «Якість води. Визначення вмісту ортофосфату та загального фосфору методом аналізування потоку (FIA та CFA). Частина 1. Проточно-інжекційне аналізування (FIA)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
74. ДСТУ EN ISO 15681-2:2022 «Якість води. Визначення вмісту ортофосфату та загального фосфору аналізуванням потоку (FIA та CFA). Частина 2. Метод неперервного аналізування потоку (CFA)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
75. ДСТУ EN ISO 15682:2022 «Якість води. Визначення хлоридів за допомогою аналізування потоку (CFA і FIA) і фотометричного або потенціометричного реєстрування», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
76. ДСТУ EN ISO 16266:2022 «Якість води. Виявлення та підраховування Pseudomonas aeruginosa. Метод мембранного фільтрування», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
77. ДСТУ EN ISO 16266-2:2022 «Якість води. Виявлення та підраховування Pseudomonas aeruginosa. Частина 2. Метод найвірогіднішої кількості», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
78. ДСТУ EN ISO 16588:2022 «Якість води. Визначення шести комплексоутворювачів. Газохроматографічний метод», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
79. ДСТУ EN ISO 17852:2022 «Якість води. Визначення ртуті. Метод атомної флуоресцентної спектрометрії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
80. ДСТУ EN ISO 17943:2022 «Якість води. Визначення летких органічних сполук у воді. Метод із застосуванням твердофазної мікроекстракції (HS-SPME) із подальшою газовою хроматографією та мас-спектрометрією (GC-MS)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
81. ДСТУ EN ISO 17993:2022 «Якість води. Визначення 15 поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАУ) у воді за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (HPLC) з флуоресцентним виявленням після рідинного екстрагування», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
82. ДСТУ EN ISO 18412:2022 «Якість води. Визначення хрому (VI). Фотометричний метод для слабкозабруднених вод», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
83. ДСТУ EN ISO 18856:2022 «Якість води. Визначення окремих фталатів за допомогою газової хроматографії/мас-спектрометрії», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
84. ДСТУ EN ISO 19250:2022 «Якість води. Виявлення Salmonella spp», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
85. ДСТУ EN ISO 19340:2022 «Якість води. Визначення розчиненого перхлорату. Метод іонної хроматографії (IC)», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
86. ДСТУ EN ISO 22908:2022 «Якість води. Радій 226 і 228. Метод випробування з використанням рідинного сцинтиляційного підрахунку», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
87. ДСТУ EN ISO 23913:2022 «Якість води. Визначення хрому (VI). Метод аналізування потоку (FIA та CFA) і спектрометричного реєстрування», прийнятий наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 28 грудня 2022 року № 285.
88. Методичні вказівки. МВ 10.2.1-113-2005 «Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 лютого 2005 року № 60.
89. Методичні вказівки. МВ 10.2.1-145-2007 «Санітарно-вірусологічний контроль водних об’єктів», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30 травня 2007 року № 284.
90. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0015-01 «Поверхневі води. Методика виконання вимірювань масової концентрації розчинених сполук кремнію у вигляді жовтої кремнемолібденової гетерополікислоти», затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03 вересня 2002 року № 336.
91. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0016-01 «Поверхневі води. Методика виконання вимірювань перманганатної окислюваності», затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03 вересня 2002 року № 336.
92. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0105-03 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації алюмінію екстракційно-фотоколориметричним методом з 8-оксихіноліном», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 червня 2004 року № 257.
93. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0106-03 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації амоній-іонів фотоколориметричним методом з реактивом Неслера», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 червня 2004 року № 257.
94. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0109-03 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика визначення масової концентрації сухого залишку (розчинених речовин) гравіметричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 червня 2004 року № 257.
95. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0114-03 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації хрому загального, хрому (VI) та хрому (III) екстракційно-фотоколорометричним методом з дифенілкарбазидом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 червня 2004 року № 257.
96. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0119-03 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації летких з паром фенолів з використанням 4-аміноантипірину», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 червня 2004 року № 257.
97. Методика виконання вимірювань. МВВ № 081/12-0173-05 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації цинку фотоколориметричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 21 червня 2005 року № 219.
98. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0174-05 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації формальдегіду фотоколориметричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 21 червня 2005 року № 219.
99. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0314-06 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації ціанідів фотоколориметричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02 лютого 2007 року № 33.
100. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0317-06 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань водневого показника (pH) електрометричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02 лютого 2007 року № 33.
101. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0413-07 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації цинку атомно-абсорбційним методом (полуменева атомізація)», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 01 листопада 2007 року № 549.
102. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0414-07 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації свинцю атомно-абсорбційним методом (полуменева атомізація)», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 01 листопада 2007 року № 549.
103. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0415-07 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації заліза атомно-абсорбційним методом (полуменева атомізація)», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 01 листопада 2007 року № 549.
104. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0416-07 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації марганцю атомно-абсорбційним методом (полуменева атомізація)», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 01 листопада 2007 року № 549.
105. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0644-09 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації кальцію та магнію титриметричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03 лютого 2010 року № 54.
106. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0645-09 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації нафтопродуктів гравіметричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03 лютого 2010 року № 54.
107. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0648-09 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації міді атомно-абсорбційним методом (полуменева атомізація)», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03 лютого 2010 року № 54.
108. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0649-09 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації нікелю атомно-абсорбційним методом (полуменева атомізація)», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03 лютого 2010 року № 54.
109. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0651-09 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації нітрат-іонів фотоколориметричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03 лютого 2010 року № 54.
110. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0652-09 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації хрому атомно-абсорбційним методом (електротермічна атомізація)», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03 лютого 2010 року № 54.
111. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0653-09 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації хлоридів титриметричним методом», затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03 лютого 2010 року № 54.
112. Методика виконання вимірювань. МВВ 081/12-0879-13 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації ортофосфатів фотоколориметричним методом», затверджена наказом Державної екологічної інспекції України від 08 січня 2014 року № 1.
113. Методичні рекомендації. МР 10.10.2.1-137-2007. Застосування тестових наборів COLILERTR-18 для санітарно-бактеріологічного контролю якості води, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 січня 2007 року № 24.
114. Методичні рекомендації. МР 10.10.21-155-2008. Визначення найбільш вірогідного числа мікроорганізмів у воді з використанням тестів діагностичних Quanti-Disk та SimPlate, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 березня 2008 року № 138.
115. Методичні рекомендації «Визначення питомої активності тритію в пробах води», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 березня 2024 року № 357.
_______________________________
{Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011; в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 29.11.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2134 від 23.12.2024}
Додаток 6 |
Додаток 7 |
ВИМОГИ
до влаштування шахтних колодязів
Під час влаштування колодязів необхідно дотримуватись таких вимог:
1. Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод).
2. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності - керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
3. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин.
4. У разі використання дерев'яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в'яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини.
5. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.
6. У разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15-30 мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2-0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь.
У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр (із декількох шарів ретельно відмитого піску та гравію з укладанням у нижній частині фільтра дрібних фракцій 0,1-1,0 мм, у верхній - великих 2-10 мм, при цьому товщина кожного шару 0,1-0,15 м, загальна товщина - 0,4-0,5 м) або фільтр з пінобетону, а в стінках водоприймальної частини колодязя також влаштовують фільтри з пінобетону.
У разі влаштування колодязя у відкритих котловинах на дні колодязя влаштовують гравійні фільтри.
7. Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної.
8. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.
{Абзац другий пункту 8 виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
9. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування.
Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).
10. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя.
Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя.
ВИМОГИ
до влаштування трубчастих колодязів (свердловин)
1. За своєю будовою трубчастий колодязь є свердловиною, яка обладнана водяним фільтром, водопіднімальною трубою і насосом. Якщо ґрунт, в якому будують колодязь, дуже слабкий або глибина колодязя велика, свердловину необхідно укріпити обсадними трубами. Трубчасті колодязі бувають неглибокі та глибокі. Підйом води з трубчастого колодязя здійснюється за допомогою ручного або електричного насоса.
2. Оголовок трубчастого колодязя повинен бути вище поверхні землі на 0,8-1,0 м та герметично закритим, мати кожух та зливну трубу з гаком для відра. Навколо оголовка колодязя влаштовують відмостки, водовідведення та глиняний "замок", а також підставку для відер, як і для шахтного колодязя.
3. Неглибокі трубчасті колодязі (абіссінські) можуть бути індивідуального та громадського користування. Їх необхідно влаштовувати на ділянках, де рівень залягання ґрунтових вод не дуже глибокий - до 7-9 м. Такий колодязь є більш захищеним, ніж шахтний.
Глибокі трубчасті колодязі зазвичай слід використовувати, якщо глибина залягання водоносного шару перевищує 9 м.
ВИМОГИ
до влаштування каптажів джерел
Під час влаштування каптажів джерел необхідно дотримуватись таких вимог:
1. Забирання води з висхідного джерела здійснюють через дно каптажної камери, з низхідного - через отвори стін камери. Каптажні камери низхідних джерел повинні мати водонепроникні стінки (за винятком стіни з боку водоносного горизонту) і дно, що забезпечується влаштуванням глиняного "замка". У камерах висхідних джерел глиняний "замок" потрібно влаштовувати по всьому периметру стін. Матеріалом для стін та дна каптажу джерела повинні бути такі самі матеріали, як і для облаштування колодязів. Водоносний горизонт перекривають стінкою з отворами або пористою плитою з пінобетону.
2. З метою запобігання забрудненню води в каптажі джерела піском (частинками породи) необхідно передбачати засипку з гравію та піску із зростаючою за напрямком руху води величиною зерен (від 0,2 до 10 мм) зі сторони потоку води, а також відстоювання води, для чого камеру каптажу розділяють переливною стінкою на два відділення, одне з яких - приймальне - для відстоювання води, а друге - для забору освітленої води, які обладнують трубопроводами спорожнення.
3. У камері каптажу освітленої води влаштовують водорозбірну та переливну труби діаметром 100 мм і більше, які розраховують на найбільший дебіт джерела. Переливна труба на кінці повинна мати щільну сітку та клапан-захлопку (на водорозбірній трубі наявність сітки не обов'язкова).
Водорозбірну трубу обладнують краном, гаком для підвішування відер та відводять на відстань 1 - 2 м від каптажу джерела. На поверхні землі, де закінчується труба, влаштовують забрукований лоток для відведення залишків води.
Воду із переливної труби необхідно відводити в інший від водорозбірної труби бік і під нею також обладнати лоток для відведення надлишків води. Переливна труба повинна сполучатися з відвідним лотком методом "розриву струменя".
4. Під краном з каптажу джерела слід влаштувати підставку для відер. Після відповідного переобладнання допускається використання для каптажу резервуара чистої води, обладнаного водорозбірною та переливною трубами тощо.
5. Каптажні камери повинні бути захищені від поверхневих забруднень, промерзання та затоплення поверхневими водами, для чого слід передбачити спорудження глиняного "замка", відвідних канав та брукування біля каптажної споруди. Взимку камери утеплюють для захисту від промерзання такими самими матеріалами, як і шахтний колодязь.
Горловина каптажної камери з люком та кришкою повинна бути вища від поверхні землі не менше ніж на 0,8 м. Над камерою розміщують павільйон, а територію навколо неї огороджують. Огорожа повинна бути радіусом не менше ніж 2 м.
6. Для забезпечення можливості огляду, чистки та дезінфекції каптажу у стінці камери необхідно влаштовувати двері та люки, східці або скоби. Вхід до камери слід розміщувати не над водою, а віднести його у бік, щоб забруднення не потрапляли у воду. Двері та люки повинні бути влаштовані над поверхнею землі не менше ніж на 0,4 м та мати надійні замикаючі пристрої.
Для вентиляції каптажу джерела необхідно облаштовувати вентиляційні труби, виведені не менше ніж на 2 м вище поверхні землі, діаметром не менше ніж 100 мм з дефлектором чи ковпаком із сіткою.
Розміри і кількість стояків вентиляційної системи визначаються згідно з розрахунками у проектній документації.
{Додаток 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
Додаток 8 |
ПЕРІОДИЧНІСТЬ
здійснення скороченого, скороченого періодичного та повного виробничого контролю безпечності та якості питної води перед її надходженням у розподільну мережу для водопроводів з підземних джерел питного водопостачання
(централізоване питне водопостачання)
Види контролю | Групи показників | Кількість осіб, що забезпечуються питною водою з системи водопостачання* | |||
до 500 | 500 - 20000 | 20000 - 50000 | понад 50000 | ||
Кількість проб питної води, досліджених протягом одного року, не менше ніж | |||||
Скорочений | Мікробіологічні | 12 | 52 | 156 | 365 |
Органолептичні | 12 | 52 | 156 | 365 | |
Скорочений періодичний | Згідно з табл. 3 цього додатка | 4 | 4 + 2 на кожні 10 тис. населення | 8 + 2 на кожні 10 тис. населення | 14 + 2 на кожні 10 тис. населення (понад 14) |
Повний | Мікробіологічні, органолептичні, фізико-хімічні та санітарнотоксикологічні | 1 | 1 | 2 | 2 |
__________
* У разі необхідності можна зробити перерахунок на об'єм води, що подається населенню, з урахуванням того, що одна особа споживає 0,2 м3/добу питної води.
ПЕРІОДИЧНІСТЬ
здійснення скороченого, скороченого періодичного та повного виробничого контролю безпечності та якості питної води перед її надходженням у розподільну мережу для водопроводів з поверхневих джерел питного водопостачання
(централізоване питне водопостачання)
Види контролю | Групи показників | Кількість осіб, що забезпечуються питною водою з системи водопостачання* | ||
до 20000 | 20000 - 100000 | понад 100000 | ||
Кількість проб питної води, досліджених протягом одного року, не менше ніж | ||||
Скорочений | Мікробіологічні | 52** | 365 | 365 |
Паразитологічні | 4 | 4 | 4 | |
Органолептичні | 52** | 365 | 365 | |
Скорочений періодичний | Згідно з табл. 3 цього додатка | 12 | 12 + 3 на кожні 10 тис. населення | 36 + 3 на кожні 10 тис. населення (понад 36) |
Повний | Мікробіологічні, паразитологічні, органолептичні, фізико-хімічні та санітарнотоксикологічні | 4 | 4 | 12 |
__________
* У разі необхідності можна зробити перерахунок на об'єм води, що подається населенню, з урахуванням того, що одна особа споживає 0,2 м3/добу питної води.
** У весняно-літній період періодичність досліджень проб питної води повинна становити не менше ніж одна на добу.
ПЕРЕЛІК
показників скороченого періодичного контролю безпечності та якості питної води
Найменування показників | Періодичність та умови визначення |
1 | 2 |
Амоній | Згідно з табл. 1 чи 2 цього додатка |
Водневий показник (pH) | |
Нафтопродукти* | |
Перманганатна окиснюваність | |
Поверхнево-активні речовини аніонні* | |
Сухий залишок | |
Феноли леткі* | |
Формальдегід | Згідно з табл. 1 чи 2 цього додатка - у разі озонування води |
Хлорфеноли* | Згідно з табл. 1 чи 2 цього додатка - у разі присутності фенолів у вихідній воді та проведення знезараження хлорвмісними реагентами |
Хлороформ | Згідно з табл. 1 чи 2 цього додатка - у разі хлорування води з поверхневих джерел питного водопостачання |
Необхідно контролювати під час застосування реагентів, що призводять до збільшення зазначених показників | |
Алюміній | один раз на зміну |
Залізо загальне | один раз на зміну |
Нітрити | один раз на зміну - у разі хлорування з амонізацією |
Поліфосфати | один раз на зміну |
Поліакриламід | один раз на зміну |
Кремній | один раз на зміну |
Озон | один раз на годину |
Хлор залишковий вільний | один раз на годину |
Хлор залишковий зв'язаний | один раз на годину - у разі хлорування з амонізацією |
Діоксид хлору | один раз на годину - у разі застосування діоксиду хлору |
Хлорити | один раз на зміну - у разі застосування діоксиду хлору |
__________
* Визначаються у водопровідній воді з підземних джерел питного водопостачання в окремих випадках за вимогою державної санітарно-епідеміологічної служби.
Додаток 9 |
ПЕРІОДИЧНІСТЬ
здійснення виробничого контролю безпечності та якості питної води у розподільній мережі
Кількість осіб, що забезпечуються питною водою з системи водопостачання | Кількість проб питної води, досліджених протягом одного місяця |
до 500 | 1 |
500 - 5000 | 5 |
5000 - 50000 | 10 |
50000 - 500000 | 20 |
500000 - 1000000 | 50 |
понад 1000000 | 100 |
Додаток 10 |
ПЕРІОДИЧНІСТЬ
здійснення скороченого та скороченого періодичного виробничого контролю безпечності та якості питної води фасованої та з пунктів розливу
(нецентралізоване питне водопостачання)
Найменування показників | Види та періодичність контролю | ||
скорочений* | скорочений періодичний | ||
щомісячно** | щопіврічно | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
Органолептичні | |||
Водневий показник (pH) | + | ||
Запах: при t 20 °C при t 60 °C | + + | ||
Забарвленість | + | ||
Каламутність | + | ||
Смак та присмак | + | ||
Мікробіологічні | |||
Загальне мікробне число при t 37 °C | + | ||
Загальне мікробне число при t 22 °C*** | + | ||
Коліформні бактерії | + | ||
Синьогнійна паличка*** (Pseudomonas aeruginosa) | + | ||
Санітарно-хімічні | |||
Амоній | + | ||
Кадмій | + | ||
Миш'як | + | ||
Мідь | + | ||
Нітрати | + | ||
Нітрити | + | ||
Перманганатна окиснюваність | + | ||
Ртуть | + | ||
Свинець | + | ||
Цинк | + | ||
Вміст реагентів та речовин, що штучно додаються в питну воду під час її виробництва | |||
Діоксид вуглецю | + | ||
Йод | + | ||
Срібло | + | ||
Фториди | + | ||
__________
* Скорочений контроль питної води фасованої здійснюється у кожній партії продукції, а для питної води з пунктів розливу продуктивністю до 5 м3 на годину - один раз на тиждень. Якщо продуктивність пункту розливу становить більше 5 м3 на годину, скорочений контроль здійснюють один раз на добу.
** Щомісячний скорочений періодичний контроль здійснюється на підприємствах з об'ємом виробництва питної води до 60 м3/добу, а у разі об'єму виробництва питної води більше 60 м3/добу необхідно проводити ще одне дослідження на кожні додаткові 5 м3/добу.
*** Не визначаються у питних водах з пунктів розливу.
{Додаток 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 505 від 15.08.2011}
Додаток 11 |
ВИМОГИ
щодо санації шахтних колодязів
Санацію за епідемічними показниками розпочинають з дезінфекції підводної частини колодязя об'ємним способом. Для цього визначають об'єм води в колодязі і розраховують необхідну кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту за формулою
де: | P | - | кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту (г); |
E | - | об'єм води в колодязі (м3); | |
C | - | задана концентрація активного хлору у воді колодязя (100 - 150 г/м3), достатня для дезінфекції стінок зрубу та гравійного фільтра на дні; | |
100 | - | постійний числовий коефіцієнт; | |
H | - | вміст активного хлору в хлорному вапні чи в кальції гіпохлориту (%). |
Якщо вода у колодязі холодна (+4 °C - +6 °C), кількість хлорвмісного препарату для дезінфекції колодязя об'ємним способом збільшують вдвічі.
Розрахункову кількість дезінфекційного засобу розчиняють у невеликій кількості води, налитої у відро, до отримання рівномірної суміші, освітлюють відстоюванням і виливають цей розчин у колодязь. Воду у колодязі добре перемішують протягом 15-20 хв. жердинами чи частим опусканням та підніманням відра на тросі. Потім колодязь закривають кришкою і залишають на 1,5-2 години.
Після попередньої дезінфекції із колодязя повністю відкачують воду насосом чи відрами. Перед тим як людина спускається у колодязь, перевіряють, чи не накопичився там СО2, для чого у відрі на дно колодязя опускають запалену свічку. Якщо вона гасне, то працювати можна тільки в ізолювальному засобі індивідуального захисту органів дихання.
Потім проводять чистку дна від мулу, бруду, сміття та випадкових предметів. Стінки колодязя чистять механічним способом від забруднень та обростання і у разі необхідності ремонтують. Вибраний з колодязя бруд та мул поміщають у яму на відстані не менше 20 м від колодязя на глибину 0,5 м, заливають 10% розчином хлорного вапна чи 5% розчином гіпохлориту кальцію та закопують.
Для остаточної дезінфекції поверхню стінок колодязя зрошують з гідропульта 5% розчином хлорного вапна чи 3% розчином кальцію гіпохлориту з розрахунку 0,5 дм3 на 1 кв.м площі стінок колодязя. Потім чекають, доки колодязь наповниться водою до звичайного рівня, після чого дезінфікують підводну його частину об'ємним способом із розрахунку 100-150 мг активного хлору на 1 л води в колодязі протягом 6-8 год. Після закінчення цього часу беруть пробу води із колодязя та перевіряють її на вміст залишкового хлору або перевіряють пробу на запах. Якщо запах хлору відсутній, додають 1/4 чи 1/3 частину від початкової кількості препарату і залишають ще на 3-4 год. Після цього відбирають пробу води і направляють її до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби для проведення лабораторних досліджень (не менше трьох досліджень через кожні 24 години).
Дезінфекцію колодязя з профілактичною метою починають з визначення об'єму води в колодязі. Потім повністю відкачують воду, чистять та ремонтують колодязь, дезінфікують поверхню стінок колодязя методом зрошення, очікують, поки колодязь наповниться водою, і дезінфікують підводну частину об'ємним способом.
Додаток 12 |
ВИМОГИ
щодо знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів
Підставами для знезараження води в колодязі є її невідповідність гігієнічним вимогам за показниками епідемічної безпеки, наявність ознак забруднення води за санітарно-хімічними показниками (знезаражують до виявлення джерела забруднення та отримання позитивних результатів після санації), неефективна санація колодязя, наявність вогнищ кишкових інфекцій в населеному пункті (проводиться після дезінфекції колодязя до моменту повної ліквідації вогнищ).
Воду в колодязі знезаражують за допомогою дозуючого патрона за умови обов'язкового контролю її безпечності та якості за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками. Тривале знезараження води за допомогою дозуючих патронів не може бути ефективним без попередньої санації колодязя.
Дозуючі патрони є ємностями циліндричної форми з пористими стінками об'ємом 250, 500 чи 1000 см3, які заповнюють кальцієм гіпохлориту чи хлорним вапном і занурюють у колодязь.
Для тривалого знезараження питної води необхідну кількість кальцію гіпохлориту, який вміщує 52% активного хлору, розраховують за формулою
X1 = 0,07 · X2 + 0,08 · X3 + 0,02 · X4 + 0,14 · X5,
де: | X1 | - | кількість препарату, що необхідна для заповнення патрона (кг); |
X2 | - | об'єм води у колодязі (м3); | |
X3 | - | дебіт колодязя (м3/год) - визначають експериментально; | |
X4 | - | водозабір (м3/добу) - визначають шляхом опитування населення; | |
X5 | - | хлоропоглинання води (мг/дм3) - визначають експериментально. |
У випадку застосування хлорного вапна, яке вміщує 25% активного хлору, розрахункова кількість реагенту збільшується у 2 рази.
Якщо вміст активного хлору у реагенті не відповідає розрахунковому, то здійснюють перерахунок за формулою
де: | P | - | кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту (кг); |
X1 | - | кількість реагенту, що необхідна для заправки патрона (кг); | |
H1 | - | вміст активного хлору в препараті, що прийнято у розрахунок (52% для гіпохлориту або 25% для хлорного вапна); | |
H2 | - | фактичний вміст активного хлору у препараті (%). |
Під час знезараження води в колодязі в зимовий період розрахункова кількість препарату також збільшується у 2 рази.
Для визначення дебіту колодязя - кількості води (м3), що можна отримати з колодязя за 1 годину, необхідно швидко відкачати воду з колодязя, вимірюючи її кількість, і зареєструвати час відновлення вихідного рівня. Розраховують дебіт колодязя за формулою
де: | D | - | дебіт колодязя (м3/год); |
V | - | об'єм води, яку було відкачано (м3); | |
t | - | сумарний час, що складається з часу відкачування та відновлення рівня води у колодязі (хвилини); | |
60 | - | постійний коефіцієнт. |
Перед наповненням патрон попередньо витримують у воді протягом 3-5 годин, потім заповнюють розрахованою кількістю знезаражуючого реагенту, додають 100-300 см3 води та щільно перемішують (до утворення рівномірної суміші). Після цього патрон зачиняють керамічною або гумовою пробкою, підвішують у колодязі та занурюють у воду приблизно на 0,5 м нижче верхнього рівня води (на 0,2-0,5 м від дна колодязя).
Контроль за концентрацією активного залишкового хлору у воді колодязя проводять через 6 годин після занурення дозуючого патрона. Якщо концентрація активного хлору у воді нижче 0,5 мг/дм3, необхідно занурити додатковий патрон та провести після цього відповідний контроль ефективності знезараження. Якщо концентрація активного залишкового хлору у воді значно вища за 0,5 мг/дм3, один патрон виймають та проводять контроль ефективності знезараження. Надалі контролюють концентрацію активного залишкового хлору не рідше ніж один раз на тиждень, перевіряючи при цьому також мікробіологічні показники безпечності та якості питної води.
Періодичність заміни патрона складає 3-4 тижні. Патрон виймають з колодязя, видаляють з нього залишки препарату, ретельно промивають чистою водою, заповнюють реагентом та знову занурюють у колодязь. Для очищення пор від солей кальцію карбонату патрон занурюють у слабкий розчин оцтової кислоти (1:250) на 1-6 годин залежно від інтенсивності осаду. Після цього патрон промивають чистою водою та висушують. Така обробка дозволяє використовувати патрон багаторазово.
