ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇБЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
09.12.2008 N 270
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
29 грудня 2008 р.
за N 1258/15949
Про затвердження Правил охорони праціу виробництві нетканих матеріалів
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 )
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила охорони праці у виробництві нетканих
матеріалів (далі - Правила), що додаються.
2. Наказ набирає чинності з 01.02.2009.
3. З набранням чинності наказом уважати таким, що не
застосовується на території України НПАОП 17.53-7.09-85 "ОСТ
17-365-85 Процессы производства нетканых материалов. Требования
безопасности".
4. Начальнику відділу організації державного нагляду в АПК та
соціально-культурній сфері Ткачову В.С. протягом п'яти днів
забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. унести наказ до Державного реєстру
нормативно-правових актів з охорони праці ( v0102516-06 ) та
розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду.
6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.
Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Третьяков
Заступник Міністра
промислової політики України В.В.Севернюк
В.о. Першого заступника Міністра
охорони здоров'я України,
головного державного санітарного
лікаря України А.М.Пономаренко
Т.в.о. Голови Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики С.Т.Черепков
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України О.А.Миколайчук
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України С.Богданов
Голова Центрального комітету
Профспілки працівників текстильної
та легкої промисловості України О.І.Єфіменко
Заступник Голови Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва С.М.Іголкін
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
09.12.2008 N 270
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
29 грудня 2008 р.
охорони праці у виробництві
нетканих матеріалів
I. Загальні положення
1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи,
організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності та
на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі -
підприємства), які займаються виробництвом нетканих матеріалів. Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт
у технологічних процесах виробництва нетканих матеріалів.
2. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і
аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний відповідно до
Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), вимог
нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки
створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому
місці безпечні умови праці та забезпечити усунення причин, що
призводять до нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань.
3. З метою організації виконання правових,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних,
соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним
захворюванням, аваріям у процесі роботи, та з урахуванням
специфіки виробництва роботодавець повинен створювати службу
охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу
охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України
від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ), зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).
4. На підприємстві повинні бути розроблені інструкції з
охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку
інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом
Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за
N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
5. При прийманні на роботу працівник відповідно до вимог
Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) ознайомлюється з
умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання
несприятливій дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого
процесу, а також з його правами, у тому числі на компенсацію за
роботу в таких умовах.
6. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці
працівників виробництва нетканих матеріалів повинні проводиться
відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення
навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого
наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15
( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
7. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний
(протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників
проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці"
( 2694-12 ) та Порядку проведення медичних оглядів працівників
певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за
N 846/14113.
8. Розслідування і облік нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій проводяться відповідно до Порядку
розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ).
II. Загальновиробничі вимоги з охорони праці
1. Вимоги до території підприємства,виробничих споруд та приміщень
1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі
повинні відповідати вимогам СНиП "Генеральные планы промышленных
предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80
N 213 (СНиП II-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні,
затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126
( z1410-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих
Правил.
2. Територія підприємства повинна бути огороджена,
упорядкована й триматися у належному санітарно-гігієнічному стані.
Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття
обладнуються спеціальні площадки з твердим покриттям, звідки вони
транспортуються у місця організованого складування - на полігони,
звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно
запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.
3. Розташування виробничих та допоміжних будівель, споруд на
території підприємства повинно відповідати технологічному процесу
виробництва.
4. Територія підприємства має бути вирівняна і спланована
так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель,
майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.
5. Перед в'їздом на територію підприємства розміщується
інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів,
доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту
тощо.
6. На території підприємства мають бути впорядковані дороги з
твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту,
техніки і пішохідні доріжки та тротуари завширшки 1,5 м. Дороги і
пішохідні доріжки необхідно систематично очищувати від бруду та
снігу, а в темну пору доби - освітлювати.
7. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та
інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою,
огороджуються або закриваються міцними кришками, а в темну пору
доби - освітлюються. До водоймищ, які є джерелами протипожежного
водопостачання, обладнуються під'їзди з твердим покриттям. Для
зупинення та розвороту автомобілів біля водоймищ облаштовуються
майданчики розміром не менше 12 х 12 м.
8. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і
мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально
відведених місцях (ділянках).
9. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського
призначення і лабораторій повинні бути визначені категорія з
вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони, у тому
числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які
необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, у межах зон
усередині приміщень та зовні, відповідно до вимог чинних
нормативно-правових актів.
10. Небезпечні зони на території промислових майданчиків
підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на
робочих місцях позначаються знаками безпеки відповідно до
ГОСТ 12.4.026-76 і огороджуються.
11. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих
будівель (цехів, дільниць тощо) повинні відповідати вимогам
СНиП "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду
СРСР від 30.01.86 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85), СНиП "Складские
здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280
(далі - СНиП 2.11.01-85), ГОСТ 12.1.005-88, вимогам пожежної
безпеки та цих Правил.
12. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати двічі на
рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої
експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну
експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом
Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97
N 32/288 ( z0424-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 06.07.98 за N 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01-98).
13. Виробничі будівлі та споруди обладнуються технічними
засобами протипожежного захисту (установками пожежної
сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо)
та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку
однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню
автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації,
затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161
( z0990-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), Типових норм
належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від
02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004),
ГОСТ 12.4.009-83 та вимог пожежної безпеки.
14. Виробничі будівлі і первинні засоби пожежогасіння
тримаються у справному технічному стані відповідно до вимог
технічної документації на них, щоб у разі потреби ефективно
застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити виконання
правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
15. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно тримати вільними
для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення
пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні рішення,
кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення
незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні
відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 та НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ).
16. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати
тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для
очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У
приміщеннях з холодною підлогою на постійних робочих місцях
повинні бути килимки, підставки, трапи тощо.
17. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах
з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори
року 15 град.С і нижче обладнуються тамбурами або
повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнуються
безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у
відкритому положенні.
18. Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття,
протипожежні зони, двері та ін.) вибухопожежонебезпечних приміщень
повинні мати границю вогнетривкості відповідно до вимог чинного
законодавства. Для усіх будівель виробничих приміщень, складів
(внутрішніх і зовнішніх) і лабораторій визначається категорія з
вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами пожежної
безпеки.
19. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення
(гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для
зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам
СНиП "Административные и бытовые здания", затверджених постановою
Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).
20. У всіх умивальнях мають бути достатня кількість мила та
чисті сухі рушники або повітряно-теплові сушарки для рук. При
потребі працівникам мають видаватись для очищення рук змивальні,
дезінфекційні, пом'якшувальні шкіру засоби.
21. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних
приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які
повинні бути обладнані вмивальниками, кранами або ємностями для
питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними
меблями.
22. Усі вантажопідіймальні машини експлуатуються відповідно
до вимог Правил будови і безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом
Держгірпромнагляду України від 18.06.2007 N 132 ( z0784-07 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за
N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).
23. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів
проводиться відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
24. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати
вимогам чинного законодавства.
25. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних
робіт необхідно дотримуватися вимог чинних нормативно-правових
актів.
26. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту
повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
2. Освітлення
1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні
мати штучне та природне освітлення відповідно до НАПБ
А.01.001-2004 ( z1410-04 ) та ДБН "Природне і штучне освітлення",
затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 N 168
( v0168667-06 ) (далі - ДБН В.2.5-28:2006). Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для
захисту працівників від прямих сонячних променів застосовуються
штори, жалюзі тощо. У разі припинення подачі електроенергії виробничі приміщення
обладнуються аварійним освітленням для евакуації людей.
2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного
світлового потоку на робочу поверхню машини передбачається місцеве
освітлення стаціонарними світильниками.
3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів
під час огляду і ремонту в обладнанні передбачаються спеціальні
стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення
переносних ламп з закритими ковпаками.
4. Для місцевого освітлення застосовуються світильники з
лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається
застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою
127 - 220 В за умов недопущення їх струмовідвідних частин для
випадкових доторкань.
5. Світильники місцевого освітлення як з лампами
розжарювання, так й з люмінесцентними лампами повинні мати
відбивачі з непрозорого матеріалу із захисним кутом не менше
30 град., а при встановленні світильника не вище рівня очей
працівника - не менше 10 град.
6. Світильники штучного освітлення у цехах, де проводяться
процеси рідинної обробки, установлюються у герметичній арматурі
відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень
повинен проводитись відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ) та інших чинних нормативно-правових актів залежно від
класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень
необхідно встановлювати щілинні світильники.
8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і
правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476
( z0203-03 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
9. Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп,
запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати
відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації
електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці
України від 06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451
(НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації
електроустановок споживачів, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за
N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).
10. Очищення світильників та арматури здійснюється тільки
після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження
(перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають
заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати
спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.
11. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів
приміщень здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства
не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення).
12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ,
снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних
засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути
освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення
повинно бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 12.1.038-82.
3. Вентиляція і опалення
1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення обладнуються
природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою
опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция,
кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі -
СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
2. Цехи і дільниці виробництва нетканих матеріалів, де
проводяться процеси обробки та оздоблення полотна, обладнуються
системами вентиляції (загальною припливною та місцевою витяжною),
що забезпечує нормовані параметри повітря робочої зони відповідно
до ГОСТ 12.1.005-88.
3. Для очищення запиленого та загазованого повітря, що
видаляють місцеві витяжні пристрої, перед викидом його в атмосферу
повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони,
фільтри, пилоосадові камери або водяні завіси тощо).
4. Пилові камери, циклони, фільтри, за винятком
індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах,
повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.
5. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване
розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного
повітрообміну, температури та стану повітряного середовища
відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 та чинних нормативно-правових
актів. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають
планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному
технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.
6. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в
приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2 класів
небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не
перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко
виражені неприємні запахи цих речовин.
7. При роботі з рециркуляцією повітря припливна вентиляція
повинна працювати з обов'язковою промивкою його в
припливно-зволожувальній камері. При високій запиленості повітря
робочої зони (процеси сортування, тіпання, очищення) повинна бути
передбачена двоступенева суха очистка повітря.
8. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки
більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.
9. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні
установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність
їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень
періодично перевіряється відповідно до затверджених роботодавцем
графіків.
10. У разі зміни технологічного процесу та розташування
виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху),
вентиляційні установки пристосовуються до нового режиму роботи.
11. Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря та
їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 та
ГОСТ 12.4.021-75.
12. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає
попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та можливому
дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищувати
від пилу.
13. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час
технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і
підтримання температури на поверхні не більше 43 град.С згідно з
ДСТУ ЕN 563-2001.
4. Водопостачання і каналізація
1. Виробничі та побутові приміщення обладнуються внутрішнім
водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний
водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держбуду
СРСР від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також
протипожежним водопостачанням згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ).
2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації
повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84
N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85
N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод
підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених
пунктів України ( z0403-02 ), затверджених наказом Держбуду
України від 19.02.2002 N 37 ( z0402-02 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691.
Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж
здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.
3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і
водостоків повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а
експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна
відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.
4. Кожне підприємство повинно бути забезпечене подачею води: для санітарно-гігієнічних потреб; для виробничо-технічних потреб; для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.
5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами,
що подають питну воду, не дозволяється.
6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно
встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно
стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води,
кулери або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною
водою разового використання в дрібній розфасовці.
7. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних
санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості
води централізованого господарсько-питного водопостачання",
затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від
23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96).
8. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в
кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.
9. Відпрацьовані розчини, у яких можливі утворення шкідливих
речовин, перед викиданням у водойми та землю повинні бути
знешкоджені і пройти очищення. У разі зміни технологічного процесу, який здатний збільшувати
виділення шкідливих речовин в робочу зону або викидів в атмосферу,
повинні передбачатись додаткові заходи, які знижують концентрацію
шкідливих речовин до рівня встановлених норм.
10. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених
стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
5. Електроустановки й електросилове обладнання
1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і
підстанцій та електричних мереж проводиться з дотриманням вимог
електробезпеки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ),
ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.2.007.1-75,
ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ), чинних нормативно-правових
актів, у тому числі цих Правил та експлуатаційної документації.
2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж
електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях
повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної
мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються
від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної
дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).
4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються
під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно
здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.
5. Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення
(занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та бути захищеним
від попадання пилу, вологи тощо.
6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після
капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними
приладами.
7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на
технологічному обладнанні (машинах) та ізольовані від його
станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі
порушення або несправності заземлення електричні установки слід
негайно вимкнути і вжити заходів до відновлення заземлення.
8. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення
статичної електрики, повинне мати пристрій, який виключає
можливість її накопичення.
9. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних
інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 ) та ГОСТ 12.2.013.0-91.
10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і
персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил
охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних
машин, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від
10.02.99 N 21 ( z0382-99 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 17.06.99 за N 382/3675 (НПАОП 0.00-1.31-99), та вимог
чинного законодавства.
11. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки захищаються
від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до
вимог чинного законодавства.
6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
1. Під час виконання технологічних процесів у виробництві
нетканих матеріалів необхідно брати до уваги небезпечні та
шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників,
відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74.
2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають
відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90,
ДСанПіН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ), ГОСТ 12.1.005-88 та чинних
нормативно-правових актів.
III. Вимоги до виробничих приміщень
1. Загальні вимоги безпеки
1. Улаштування й утримання виробничих будівель, приміщень
повинно відповідати вимогам НПАОП 45.2-4.01.98 ( z0424-98 ) та
інших нормативно-правових актів.
2. Усі приміщення повинні бути обладнані пожежною
сигналізацією та засобами пожежогасіння. При необхідності
встановлюються газоаналізатори і системи димовидалення.
3. Основні цехи виробництва нетканих матеріалів (підготовка
сировини, пряжі і ниток, пров'язування, голкопробивання,
вибілювання, фарбування, друкування полотна та ін.) повинні
розміщуватись в приміщеннях, обладнаних вентиляційними системами
(загальна припливно-витяжна, місцева витяжна і кондиціонування
повітря) згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 та ГОСТ 12.4.021-75.
4. Ділянки для проведення допоміжних процесів (попередня
обробка відходів виробництва, приготування фарбувальних і хімічних
розчинів, заливання голок та ін.) повинні бути ізольовані й
обладнані загальною припливно-витяжною вентиляцією і місцевим
відсмоктувачем від кожного робочого місця.
5. Стіни і стелі робочих приміщень повинні бути гладкими,
рівними, зручними для очистки і пофарбовані у світлі тони.
6. У цехах і на дільницях, де проводяться процеси рідинної
обробки, приготування хімічних розчинів і барвників, стіни на всю
висоту повинні бути облицьовані склом або глазурованою плиткою.
7. Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути щільною,
рівною, неслизькою, без вибоїв. У цехах, де відбуваються процеси
рідинної обробки, клейовому, приготування хімічних розчинів і
барвників підлога повинна бути водонепроникною, легкозмивною,
стійкою до дії кислот, лугів і гарячої води та мати уклони і
жолоби для стоку рідин.
8. У приміщеннях для збереження хімікатів підлога повинна
бути бетонною або з асфальтовим покриттям. Допускається
опорядження підлоги кислотостійкою плиткою.
9. На постійних робочих місцях і цехах, де проводяться
процеси рідинної обробки, повинні бути обладнані настили і
решітки, які охороняють ноги працівників від намокання та
охолодження.
10. Стічні канали повинні бути закриті металевими плитами або
решітками.
11. Уся мережа трубопроводів повинна бути заглиблена в
підлогу або піднята й укріплена на висоті понад 2 м від підлоги і
пофарбована згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.
12. Усі люки, колодязі, канали повинні бути закриті кришками
або суцільними настилами. Відкриті отвори в підлозі виробничих
приміщень повинні бути огороджені з усіх боків міцними перилами
заввишки не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не
менше 0,15 м.
13. Усі містки, площадки, проходи, уклінні естакади та інші
споруди, які піднесені над рівнем підлоги на 0,5 м і більше, а
також драбини, які ведуть до них, повинні мати перила заввишки не
менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу заввишки не менше
0,15 м. Місця переходів через трубопроводи та інші комунікації
повинні бути обладнані настилами.
14. Ширина проїздів для цехового транспорту повинна бути під
час руху в одному напрямку не менше максимальної ширини
завантажених транспортних засобів плюс 1,0 м, а при зустрічному
русі - не менше подвійної максимальної ширини транспортних засобів
плюс 1,0 м.
15. Ширина головних проходів у виробничих приміщеннях для
руху працівників без вантажу повинна бути не менше 1,5 м, а
другорядних проходів, які використовуються для ремонту, огляду і
змащування обладнання, - не менше 0,8 м.
16. Висота галерей, естакад і тунелів, які використовуються
для регулярного проходу людей, повинна бути не менше 2 м від
підлоги до конструкцій, що виступають, і не менше 1,8 м - для
нерегулярного проходу людей.
17. Ширина пішохідних галерей і тунелів, які проходять в
одному напрямку за зміну не більше 400 чоловік, повинна бути не
менше 1,5 м зі збільшенням на 0,5 м на кожні 20 чоловік понад
указану чисельність.
18. Ширина транспортних і комунікаційних галерей і естакад
повинна допускати вільний від обладнання і комунікацій прохід
завширшки не менше 0,7 м.
19. Довжина тунелів і галерей, які призначені для проходу
людей, не може перевищувати 100 м.
20. Тунелі, галереї повинні мати штучну або природну
вентиляцію і освітлення, регулярно очищатись від пилу і сміття. У
тунелях, галереях не дозволяється розміщувати трубопроводи з
тиском пари вище 0,7х10 МПа, трубопроводи з отруйними,
легкозаймистими рідинами та газами.
21. Для пропуску транспортерів через перегородки і стіни
необхідно влаштовувати отвори мінімальних розмірів. Проміжок між
верхньою і нижньою гілками транспортера повинен бути максимально
закритий.
22. Зовнішні входи і виходи у виробничих приміщеннях повинні
мати утеплений тамбур або повітряні теплові завіси.
23. Двірні прорізи для транспортування сировини,
напівфабрикатів, готової продукції тощо повинні влаштовуватись
відповідно до габаритів транспортних засобів, що застосовуються, і
забезпечувати вільні проходи по обидва боки від цих габаритів не
менше 0,7 м, а заввишки не менше 0,2 м.
24. У виробничих приміщеннях драбинні площадки, проходи,
проїзди, віконні прорізи, опалювальні прилади, електричні шафи,
електродвигуни, протипожежне обладнання, робочі місця не повинні
захаращуватись сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією,
відходами виробництва, тарою тощо, які повинні міститися в
установлених місцях.
25. У всіх виробничих і допоміжних приміщеннях повинні бути
встановлені урни та ящики з кришками, які щільно закриваються, для
збору відходів і сміття. Урни та ящики повинні очищатись не рідше
одного разу за зміну і ретельно дезінфікуватись.
26. Облаштування і розташування складів повинно відповідати
вимогам СНиП 2.11.01-85, а також задовольняти вимоги пожежобезпеки
відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.
27. Висота приміщень складського, транспортного господарства,
компресорних тощо має бути не менше 3,6 м.
28. Усі допоміжні споруди і приміщення повинні відповідати
нормам проектування згідно з СНиП 2.09.04-87.
29. Віконні стулки і ліхтарні рами, які відкриваються для
природного провітрювання, повинні бути обладнані пристроями, які
легко управляються, для відкривання і встановлення їх у
необхідному положенні.
30. Перелік спеціальних побутових приміщень і пристроїв для
виробництва нетканих матеріалів визначається в залежності від
характеристики виробничих процесів та переліку професій
працівників у виробництві нетканих матеріалів з віднесенням їх до
відповідних груп виробничого процесу.
IV. Вимоги до технологічного процесу
1. Загальні вимоги до організаціїтехнологічних процесів
1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91,
нормативно-правових актів, у тому числі цих Правил і розробляють
технологічні карти або режими на кожну операцію.
2. Технологічні процеси, у яких використовують речовини,
здатні за певних умов створити вибухонебезпечне середовище,
організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.
3. При організації технологічних процесів проводятся технічні
та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від
дії електричного струму відповідно до ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ
12.1.030-81 та ДСанПіН 3.3.6.096-02 ( z0203-03 ).
4. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких
забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо
мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з
ГОСТ 12.1.005-88 та чинними нормативно-правовими актами.
5. Виробничий процес повинен бути зупинений у разі виникнення
аварійних ситуацій: запалення в повітропроводах і пневмосистемах,
викиду газу, перевищення допустимих рівнів тиску повітря, пари і
рідини в апаратах і трубопроводах, що працюють під тиском.
Поновлення процесу можливе лише після усунення аварійних ситуацій
і причин, які викликали їх.
6. Контроль за параметрами технологічних процесів
(температура повітря, пари і просочувальної рідини; швидкість
подання полотна і руху транспортера; тривалість обробки полотна;
тиск повітря в пневмосистемі і пари; підтримка заданої кількості
полотна в секціях; щільність намотування та ін.) повинен
здійснюватись контрольно-вимірювальними приладами, установленими з
урахуванням зручності їх обслуговування та спостережень.
2. Попередня підготовка сировиниі відходів виробництва
1. Подача в сортувальне відділення кіп волокна, відходів і
зворотів виробництва, які входять до суміші, повинна бути
механізована.
2. Розпакування кіп волокна, які обв'язані поясами із
сталевої стрічки або дроту, повинно здійснюватись за допомогою
спеціального пристосування та інструмента, які унеможливлюють
травмування працівників при їх розриві.
3. Завантаження кіп у кіпні розпушувачі повинно здійснюватись
спеціальними підіймально-транспортними пристроями.
4. Видалення відходів з-під машин та апаратів повинно
здійснюватись безперервно або періодично пневмомеханічним або
пневматичним способами.
5. Процеси знімання і заправлення настила на тіпальних
машинах повинні бути механізовані.
6. У процесі попередньої обробки відходів виробництва повинні
бути передбачені механізоване завантаження і знімання продукції.
3. Підготовка волокнистого настила
1. Подача волокнистої суміші в чесальну машину і апарати
повинна бути механізована. Подача волокнистої суміші повинна
здійснюватись як пневматичним способом за допомогою бункерів та
інших розподільчих пристроїв, так і механічним - транспортерами,
касетами та іншими механічними пристроями.
2. Переміщення волокнистої суміші між машинами повинно
здійснюватись пневматичним або механічним способом, який запобігає
забрудненню повітря пилом.
3. Чищення гарнітури чесальних машин повинно здійснюватись за
допомогою засобів механізації.
4. Установлення знімних робочих валиків до барабанів
чесальних машин (апаратів) повинно бути механізовано або
здійснюватись за допомогою пристосувань, які унеможливлюють
травмування рук працівника.
5. Для очищення запиленого повітря повинні передбачатись
фільтри, які встановлюються в окремому приміщенні, обладнаному
припливно-витяжною вентиляцією.
4. Підготовка пряжі та ниток до пров'язування
1. Установлення і знімання навоїв та секційних котушок у
процесах перемотування та снування пряжі і ниток повинні
здійснюватись за допомогою засобів малої механізації.
2. Машина повинна бути обладнана світловою сигналізацією, яка
вказує на місце обірваної нитки при снуванні.
5. Виробництво настило-, нитко-,тканинопрошивних полотен
1. Для обслуговування нитководів шпульника повинні
застосовуватись заправні гачки або спеціальні прутики.
2. Процеси знімання і встановлення секційних котушок, навоїв
і товарних валиків повинні здійснюватись за допомогою
підіймально-транспортних пристроїв або засобів малої механізації.
6. Виробництво клеєних нетканих матеріалів
1. Подача просочувальних розчинів з хімічної станції повинна
здійснюватись як трубопроводами, так і транспортними баками
(контейнерами). Надлишок розчину зв'язника повинен видалятись за
допомогою віджимних валів або вакуумних пристроїв.
2. Приготування просочувальних розчинів повинно бути
централізоване.
3. Видалення кромки, що обрізується, повинно здійснюватись
механічним або пневматичним способами.
7. Виробництво голкопробивних нетканих полотен
1. Процес утворення волокнистого полотна повинен
здійснюватись механізованим способом, який забезпечує безпечність
роботи працівників.
2. Подача волокнистої суміші з лабазу в бункер чесальної
машини повинна здійснюватись пневмотранспортером або іншим
механізованим способом.
3. Процеси чесання, утворення волокнистого полотна,
голкопробивання, просочування, віджимання і сушіння, намотування
рулонів полотна повинні бути механізовані.
4. При виробництві голкопробивних полотен з каркасним
матеріалом у вигляді тканого полотна, сітки, плівки тощо
встановлення їх на агрегат повинно бути механізованим.
5. У процесі теплової обробки полотен (термообробка) повинно
бути передбачено зняття статичної електрики й охолодження полотна
на виході до температури 40 град.С.
8. Заливання голок
Плавлення металу та заливання голок повинні здійснюватись у
витяжних шафах або на столах, обладнаних зонтами з місцевим
відсмоктувачем.
9. Підготовка полотна до вибілювання, фарбування
1. Процес розбракування сурового полотна повинен
здійснюватись механізованим способом (на бракувальних машинах,
столах, обладнаних механізмом подачі полотна впродовж столу).
2. Укладання на стелажі для відлежування сурового полотна і
його знімання повинні здійснюватись підіймально-транспортними
механізмами.
10. Процеси вибілювання і фарбування(мокре оздоблення)
1. Приготування хімічних розчинів і барвників повинно бути
централізовано. Подача розчинів і барвників до обладнання повинна
здійснюватись по трубопроводу. За відсутності централізованої
подачі розчину в огороджені ванни повинні передбачатись кишені для
заливання хімічних розчинів.
2. Процеси відварювання, промивання, вибілювання і фарбування
полотна повинні здійснюватись способом, який виключає контакт
працівників з полотном, що обробляється, та робочими розчинами.
3. Завантаження полотна в машини й агрегати, вивантаження
його після процесу відварювання і вибілювання повинні
здійснюватись за допомогою механічних укладальників або іншим
механізованим способом.
4. Заправлення джгутів в кільця машин або обладнання повинно
здійснюватись зі стаціонарних драбин.
11. Сушіння та стабілізація нетканих матеріалів
1. Параметри процесу сушіння нетканого полотна контролюються
з дистанційного пульта управління, а робота його підтримується
автоматично.
2. У процесі сушіння передбачаються зняття зарядів статичної
електрики з нетканого полотна, що обробляється, і охолодження
полотна до температури 40 град.С.
3. Ліквідація обривів полотна та інші роботи всередині
термокамер для запобігання перегріву працівників виконуються при
зупиненому обладнанні, припиненні подачі пару, газу та охолодженні
робочих органів обладнання до 30 град.С, що повинно забезпечувати
температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.005-88 та чинних нормативно-правових актів.
4. Процеси сушіння та стабілізації повинні проводитися в
приміщенні, обладнаному окремою припливно-витяжною вентиляцією.
12. Друкування полотна
Заправлення полотна в процесі друкування повинно
здійснюватись механізованим способом.
13. Приготування фарбувальнихі хімічних розчинів
1. Роботи з вибухонебезпечними речовинами (бутилацетат,
перхлорвінілова смола, клей, гідролізний спирт та інші) повинні
проводитись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76.
2. Приготування хімічних розчинів та барвників повинно
проводитись на спеціальних робочих місцях у реакторах, посудинах
або баках, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією, щоб шкідливі
пари та гази не потрапили у повітря робочої зони.
3. Транспортування хімічних розчинів та барвників повинно
здійснюватись по трубопроводу. В окремих випадках транспортування
розчину може здійснюватись в герметично закритих баках,
установлених на спеціально обладнаних візках.
4. Процес вимивання та розчинення карбомолу, метазину та
глікозину, які виділяють формальдегіди, повинен проводитися на
установках з локалізованим видаленням шкідливих речовин і з
наступним видаленням відпрацьованих розчинів у стічні води.
5. Дозування розчинів додаткових компонентів повинно
здійснюватись через закриті мірники.
6. Розігрівання легкозаймистих продуктів повинно проводитись
в герметичних механізованих установках, обладнаних місцевою
витяжною вентиляцією.
7. Процес промивання ємностей повинен бути механізований.
14. Ворсування і стрижка нетканих полотен
1. У процесах стрижки та ворсування полотна повинна
передбачатись механізована подача напівфабрикатів до машин і від
машин.
2. Ворсувальна машина повинна бути обладнана укриттям та
пристроєм місцевої витяжної вентиляції для видалення ворсувального
пилу з-під укриття.
3. Видалення пилу і пуху повинно бути механізовано.
4. Знімання та встановлення стригальних апаратів, заточування
ножів повинні бути механізовані.
5. Машини повинні бути обладнані пристроями для зняття
зарядів статичної електрики з полотна, що обробляється.
15. Розбракування, маркуванняі пакування готового полотна
1. Контроль якості готової продукції, облік і маркування її
повинні проводитись на машинах або столах, обладнаних системами
комбінованого освітлення (загального та місцевого).
2. Установлення рулону полотна на машину та його знімання
повинні бути механізовані.
V. Вимоги до розміщення технологічногообладнання та організації робочих місць
1. Загальні вимоги до розміщеннятехнологічного обладнання
1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та
встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.003-91, нормативно-правових актів, у
тому числі цих Правил.
2. Виробниче обладнання розміщується раціонально, щоб його
експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними,
забезпечували неперервність технологічного процесу.
3. На все обладнання повинні бути інструкції з їх
експлуатації, обслуговування та ремонту.
4. Усі стаціонарні машини, верстати, апарати й інше
устаткування встановлюються так, щоб унеможливити їхній зсув під
час роботи.
5. У місцях проходу через комунікації повинні бути обладнані
безпечні переходи або прокладені містки.
6. Після встановлення нового обладнання, ремонту та
модернізації перевіряється його придатність до роботи.
Відповідальними за перевірку обладнання є начальник цеху, головний
механік та особа, відповідальна за охорону праці.
2. Вимоги до організації робочих місць
1. Організація робочих місць повинна відповідати вимогам
ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 та чинних нормативно-правових
актів.
2. Організацію робочого місця відповідної професій, оснащення
його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з
вимогами ГОСТ 12.2.061-81.
3. Загальні вимоги безпеки до органів управління виробничого
обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81, а їх
розміщення під час виконання робіт сидячи - ГОСТ 12.2.032-78, під
час виконання робіт стоячи - ГОСТ 12.2.033-78.
4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок
дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні
забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої
позиції.
5. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати
травмування працівників.
6. Трапи, приставні східці та інші пристосування для
забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам
чинного законодавства.
7. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час роботи,
розміщуються на раніше визначених місцях, міцно та стійко
укладаються із застосуванням прокладок.
8. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути
обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та
інструменту вниз відповідно до вимог Правил охорони праці під час
виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляд
України від 27.03.2007 N 62 ( z0573-07 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840
(НПАОП 0.00-1.15-2007).
VI. Вимоги до технологічного обладнання,що використовується у виробництві
нетканих матеріалів
1. Загальні вимоги
1. На обладнання, що працює, та нове обладнання повинні бути
паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони
праці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі
його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у
паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003-91.
2. На всіх машинах, верстатах, апаратах та інших пристроях
усі небезпечні частини, що рухаються, повинні бути огороджені.
3. Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних
зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи
і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
4. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами
повинні бути огороджені.
5. Огородження повинні мати зручні ручки чи скоби і
виконуватись таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняття
його вручну не перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Н
під час ремонту машини.
6. Огородження робочих органів і механізмів, а також
дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються,
повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування,
які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні
огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного
з огороджень.
7. Обладнання з інерційним ходом повинно мати гальмовий
пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до
робочих органів, які обертаються за інерцією.
8. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків
безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.026-76.
9. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки згідно з
ГОСТ 12.2.022-80.
10. Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і
установок (на висоті 2,0 м і більше) повинні бути встановлені
стаціонарні площадки і драбини до них з перилами заввишки не менше
1,0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше
0,15 м.
11. Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на
обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними
пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у
робочій зоні згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
12. Усі види обладнання або його частини, що працюють під
тиском, повинні мати запобіжний клапан та повірені манометри із
зазначенням граничнодопустимого тиску. Манометри повинні мати
клеймо про повірку, бути справними і встановлюватись на видному
для обслуговувального персоналу та добре освітленому місці.
Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які
унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути
освітлені й доступні.
13. Для запобігання накопиченню на нетканих матеріалах у
процесі їх обробки зарядів статичної електрики обладнання з
пожежовибухобезпеки статичної електрики повинно відповідати
вимогам ГОСТ 12.1.018-93.
14. Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час
технологічних процесів, відповідно до ДСТУ ЕN 563-2001 не повинна
перевищувати 43 град.С.
15. Облаштування й експлуатація електроприводів,
пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних
електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати
вимогам НПАОП 40.1-1.21.98 ( z0093-98 ), ДСанПіН 3.3.6.096-2002
( z0203-03 ) та інших чинних нормативно-правових актів.
16. Уключення основного двигуна обладнання здійснюється з
одного поста, за винятком автоматизованих ліній і агрегатів, де,
крім місцевих пускових пристроїв до кожної машини, є
централізоване управління з дистанційного пульта.
17. Пости місцевого управління електроприводом і органами
ручного управління окремими механізмами повинні розташовуватись на
відстані не більше 1,0 - 1,2 м від постійного (основного)
місцезнаходження працівника.
18. При будь-якому режимі управління (дистанційному,
зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена можливість
екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних
вимикачів, установлених у цехах, у кількості, що визначається
конкретними умовами.
19. Прокладання проводів різного призначення в межах машини
виконується з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень,
перегріву, попадання мастил, води й агресивних рідин.
20. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв
приєднуються до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки
або мають надійний металевий контакт із заземленим корпусом
машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох
заземлених елементів не допускається.
21. В управлінні автоматизованими лініями та агрегатами
повинно передбачатись відключення місцевих пускових пристроїв при
переході на робочий режим з централізованим управлінням з
дистанційного пульта.
22. Автоматизовані лінії та агрегати, що складаються з
декількох машин, повинні бути обладнані сигналізацією, яка
попереджає працівників про пуск машини.
23. У необхідних випадках пуск машини, яка обслуговується
двома працівниками, повинен здійснюватись тільки за умови
одночасного включення пускових пристроїв обома працівниками.
24. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний
розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими
сигналами.
25. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки, маховики,
штурвали, важелі тощо) необхідно розміщувати на висоті 0,8-1,6 м
від підлоги при роботі стоячи та 0,6-1,2 м при роботі сидячи з
метою забезпечення легкого доступу до них без великого напруження
і поворотів корпуса тіла працівника, який при цьому повинен бути
повернутий обличчям у бік машини.
26. При розміщенні на одній панелі декількох елементів
системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб працівник
виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних
операцій і попереджались помилкові включення.
27. Маховики, рукоятки і важелі системи управління повинні
надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні органи
повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення.
28. Силові кабелі і проводи вторинної комутації, які
з'єднують привод машини з винесеними за її межі приладами,
прокладаються в сталевих заземлених або пластмасових трубах і в
місцях, де унеможливлюється пошкодження ізоляції струмоведучих жил
шляхом випадкових механічних ударів, проникнення вологи й
агресивної рідини в труби та розподільчі коробки.
29. Усі види технологічного обладнання, які оснащені окремо
розташованими станціями управління, повинні мати сигналізацію про
подачу напруги в ланцюг управління електроприводом.
30. Обладнання повинно мати пульти управління, які
унеможливлюють самовільний запуск та забезпечують легку і зручну
зупинку його відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81.
31. Пульти управління всіх машин, апаратів, агрегатів повинні
розміщуватися поза огорожами і таким чином, щоб забезпечити швидке
і зручне користування ними.
32. Передачі приводу (зубчасті, ремінні тощо), муфти
зчеплення та інші частини обладнання, що рухаються та обертаються,
мають бути огороджені.
33. Рівень шуму при роботі обладнання не повинен перевищувати
допустимі величини і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 та
чинних нормативно-правових актів.
34. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця,
повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам
ГОСТ 12.1.012-90 та чинних нормативно-правових актів.
35. Несучі та інші елементи обладнання, органи управління і
контрольно-вимірювальні прилади, які виступають за габарити
загальних огороджень і укриттів, повинні мати яскраві
розпізнавальні кольорові знаки.
36. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно
відповідати кольорам безпеки (червоний - сигналізує про небезпеку,
жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про
наявність умов безпеки) згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
37. Обладнання з пожежобезпеки повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 та чинних нормативно-правових
актів.
38. Використання у складі виробничого обладнання та/або
контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого
випромінювання повинно здійснюватись за умови наявності ліцензії
на провадження діяльності щодо використання джерел іонізуючого
випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні
умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого
випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного
регулювання України від 02.12.2002 N 125 ( z0978-02 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за
N 978/7266, Норм радіаційної безпеки України, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208, введених
у дію з 01.01.98 постановою головного державного санітарного
лікаря України від 01.12.97 N 62 ( v0062282-97 ) (НРБУ-97), та
Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки
України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 02.02.2005 N 54 ( z0552-05 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832
(ОСПУ-2005).
2. Додаткові вимоги до окремихвидів обладнання
1. Розпушувальні агрегати
1.1. Розпушувальний агрегат та тіпальна машина повинні мати
автоматизований привід із загальною системою управління, що
забезпечує послідовність пуску та зупинку їх, а також самозупинку
будь-якої машини.
1.2. Розпушувальний агрегат у місцях його сполучення з
тіпальною машиною повинен мати надійне ущільнення для виключення
вибивання пилу в приміщення.
1.3. Розпушувальний агрегат повинен бути обладнаний
двосторонньою світлозвуковою сигналізацією для координації дій
його обслуговувального персоналу з персоналом тіпального цеху, а
також попереджувальною передпусковою сигналізацією.
1.4. Машини повинні мати автоматичну зупинку та сигналізацію
у разі виникнення забивання волокном та загоряння його в камерах.
1.5. Пристрої для очистки запиленого повітря з-під тіпальної
машини повинні бути зблоковані з роботою тіпальної машини.
2. Тіпальні машини
2.1. Відкидні кришки тіпала та ножового барабана повинні бути
обладнані пристроями електричного і механічного блокування.
2.2. Безхолстові тіпальні машини повинні обладнуватись
пристроєм пневматичного транспортування розпушеного й очищеного
волокна в чесальну машину.
3. Щипальні машини
3.1. Машина повинна мати пристосування для автоматичної
зупинки і зворотного руху живильних циліндрів при попаданні в них
зайвих предметів.
3.2. Кілкові барабани щипальних машин повинні мати
швидкодійне гальмо, сполучене з пусковим пристроєм машини.
3.3. Бокова й верхні кришки та кришки люків повинні бути
зблоковані з пусковим пристроєм.
3.4. Запобіжні валики, які встановлюються перед живильними,
повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
4. Щипально-замаслювальні машини
4.1. Зона між кілковою живильною парою і ущільнювальним
валиком повинна бути закрита відкидним щитком, зблокованим з
пусковим пристроєм.
4.2. Зазори між станиною та живильною решіткою по всій її
довжині повинні бути закриті щитками.
4.3. На машинах старих конструкцій торці головного барабана
повинні бути огороджені, дверцята та кришки замаслюваного пристрою
закриті і зблоковані з пусковим пристроєм.
5. Механізовані лабази
5.1. Лабази повинні мати оглядові вікна, які забезпечують
можливість спостереження за ходом технологічного процесу.
5.2. Двері лабазу повинні мати блокування, яке виключає
відкривання їх під час роботи лабазу.
5.3. Частина підлоги, що пересувається і виступає за габарити
конструкції камери, повинна мати огородження.
6. Чесальне обладнання
6.1. Робочі органи самовагів повинні бути обладнані
укриттями. Барабани і валики повинні бути закриті з боків щитами,
а зверху блокувальними кришками, які попереджають виділення пилу.
6.2. Зазор між станиною самовагів та кілковою решіткою
повинен бути закритим.
6.3. Огородження головного барабана, робочих і знімних
валиків повинні бути встановлені таким чином, щоб доступ до
робочих органів обладнання був лише після його повної зупинки.
6.4. Машина повинна мати пристрій для пневматичного або
пневмомеханічного очісування барабанів.
6.5. Головний барабан машини повинен бути обладнаний
швидкодійним гальмом.
6.6. Голчаті або пильчасті поверхні барабанів повинні бути
закриті стаціонарними кожухами.
6.7. Живильні циліндри чесальних машин повинні бути
огороджені для унеможливлення травмування працівника.
6.8. Чесальні машини повинні бути обладнані пристроєм
механізованого видалення угарів і запиленого повітря з-під
барабанів передпрочосу та прочосу.
7. В'язально-прошивне обладнання
7.1. В'язально-прошивне обладнання повинно мати
автоматизований привід із загальною системою управління, яка
забезпечує певну послідовність пуску і зупинки електродвигунів.
7.2. Машина повинна бути обладнана пристроєм для видалення
обрізаних країв полотна.
7.3. У зонах петлеутворення, утокової каретки та виходу
полотна повинні передбачатись умонтовані світильники з лампами
розжарювання напругою не вище 42 В або люмінесцентними лампами з
напругою 127-220 В за умов недопущення їх струмовідвідних частин
для випадкових доторкань.
7.4. При зупинці обладнання на ремонт або техогляд на
пусковому пристрої повинен вивішуватись плакат "Не включати -
працюють люди!".
7.5. Плитки з упаяними в них пластинами не повинні мати
шорсткості та задирок, які здатні викликати травму рук працівників
при їх встановленні.
7.6. Машина повинна бути обладнана звуковою та світловою
сигналізаціями, які контролюють заповнення бункера самовагів
чесальної машини.
8. Голкопробивне обладнання
8.1. Ножі різального й обрізного пристроїв мають бути закриті
відкидними огородженнями, які повинні бути зблоковані з пуском
машини.
8.2. На обладнанні повинні бути встановлені кнопки аварійної
зупинки, розташовані по обидва боки голкопробивної машини.
8.3. Перед пуском обладнання необхідно перевірити відсутність
на підлозі робочого місця залишків мастильних матеріалів.
8.4. Обладнання має бути вкомплектоване кінцевими вимикачами
для його відключення в разі відкритих оглядових вікон та картерів
для контролю, заміни та чищення голкових дощок.
8.5. Персонал, який обслуговує голкопробивне обладнання,
забезпечується засобами індивідуального захисту зору та слуху.
9. Обладнання для виробництва клеєних нетканих полотен
9.1. Борти просочувальних ванн повинні бути гладкими. Для
попередження переливання зв'язувальних розчинів через борти
просочувальних ванн у її стінках повинні бути влаштовані зливні
щілини, розташовані нижче бортів просочувальних ванн.
9.2. Жало віджимних валів просочувальних машин повинно мати
огородження.
9.3. Камера з розпилювальними форсунками для розпилювання
зв'язувального розчину повинна бути обладнана місцевою витяжною
вентиляцією. Місце входу полотна в камеру - щілина повинна бути
закрита щитком з прозорого матеріалу. Камера розпилення повинна бути обладнана збоку щитками з
віконцями для контролю стану форсунок.
9.4. Штучне освітлення усередині сушильної камери повинно
мати напругу не вище 24 В.
9.5. Ножі для обрізання кромок повинні бути огороджені і
зблоковані з електродвигуном.
9.6. Накатна машина повинна бути обладнана механічним
пристроєм для зняття готової продукції.
10. Газоопалювальні машини
10.1. Ремінні, ланцюгові, зубчасті передачі машини повинні
бути огороджені.
10.2. Газові горілки та зона від пристрою заправки до
пристрою вибірки повинні бути вкриті та обладнані системою
витяжної вентиляції для видалення газів з-під укриття. Уключення
вентиляції повинно передувати пуску машини.
10.3. Укриття машини повинно мати дверцята та оглядові вікна
для нагляду за проходженням процесу та проведення ремонту горілок.
Дверцята повинні бути зблоковані з пуском машини.
10.4. Газоопалювальна машина повинна бути обладнана
пристроєм, який запобігає потраплянню іскри від опаленого ворсу
полотна в систему вентиляції.
11. Джгутова фарбувально-промивна машина Підіймальні дверцята укриттів повинні бути обладнані
противагами, що надійно підвішені і огороджені, які забезпечують
легке підіймання й опускання дверей.
12. Центрифуги
12.1. Кришки центрифуги повинні бути обладнані блокуванням,
що унеможливлює пуск центрифуги при відкритій кришці або
відкриванні кришки під час роботи центрифуги.
12.2. Центрифуги повинні бути обладнані упором для фіксації
кришки у відкритому положенні.
12.3. На центрифузі передбачається гальмовий пристрій, що
забезпечує зупинку корзини одночасно з виключенням електродвигуна.
12.4. Передачі приводних пристроїв повинні бути огороджені.
12.5. Центрифуги повинні не рідше двох разів на рік при
двозмінній роботі та трьох разів при тризмінній роботі піддаватися
технічному огляду та випробуванню для установлення їх придатності
до експлуатації.
12.6. Під час випробування необхідно оглядати всю установку,
стінки корзини кожуха, перевіряти міцність місць з'єднування,
справність гальмових пристроїв та проводити випробування
центрифуги на полуторне навантаження при максимальному числі
обертів протягом 5 хв. Максимальне завантаження та число обертів ротора при
випробуваннях центрифуг не повинні перевищувати вказаних у
паспорті або в інструкції з експлуатації.
12.7. Центрифуги визнаються придатними до роботи, якщо в
період випробування не відбуваються деформація корзини, порушення
міцності швів та окремих частин установки, порушення дії гальмових
та замикальних пристроїв.
12.8. Випробування центрифуг дозволяється проводити
безпосередньо на робочому місці з умовою відсутності в цьому
приміщенні людей та при можливості управління центрифугою з
пункту, розташованого поза цим приміщенням.
12.9. Центрифуги, що пройшли ремонт, повинні бути заново
піддані технічному огляду та випробуванню.
12.10. Результати техогляду та випробування центрифуг повинні
заноситися у спеціальну книгу з пронумерованими і прошнурованими
сторінками. На видному місці кожуха центрифуги повинен бути напис
із зазначенням максимального завантаження (кг), максимально
допустимого числа обертів і наступного терміну випробування.
13. Сушильно-ширильні машини
13.1. Ділянки голкових ланцюгів у зоні входження полотна
повинні мати укриття.
13.2. В отворах входу та виходу полотна сушильних камер
повинні стояти ущільнювачі, які виключають вибивання гарячого
повітря в робоче приміщення.
13.3. З обох боків машини в зоні входу та виходу полотна
повинні передбачатись дублювальні аварійні кнопки "стоп".
14. Стабілізаційні машини
14.1. Заправлення полотна в машину повинно бути механізовано.
14.2. Жало віджимних валів плюсовок, каландрів повинно бути
закрито пристроєм, що унеможливлює попадання рук працівника між
валами.
14.3. Камери сушки та стабілізації полотна на стабілізаційній
машині повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для
забезпечення відсмоктування повітря з камери.
15. Друкувальні машини з плоскими і ротаційними шаблонами
15.1. Уключення машини та пристроїв, які входять до лінії,
повинно здійснюватись з одного пульта управління, а зупинка їх -
кнопками "стоп" з кожного робочого місця.
15.2. Підіймання та опускання циліндричних шаблонів повинно
бути механізовано.
15.3. Отвори для входу і виходу полотна повинні бути
обладнані ущільнювачами, які виключають вибивання гарячого повітря
в приміщення.
16. Ворсувальні машини
16.1. Ворсувальний барабан та передачі приводу повинні бути
закриті кожухами, які щільно прилягають один до одного і до рам
остова машини.
16.2. На машині повинна бути передбачена звукова
сигналізація, яка попереджає про пуск електродвигуна.
16.3. На машині з боку заправлення і на виході полотна
повинні бути передбачені аварійні кнопки "стоп".
16.4. У зоні ворсувальних і противорсувальних роликів машина
повинна бути обладнана вентиляційним пристроєм.
16.5. Прорізи бокових рам у зоні руху барабана повинні
закриватись глухими щитами.
17. Стригальні машини
17.1. Кожна секція стригальної машини і самоукладач повинні
мати аварійні кнопки "стоп".
17.2. На виході полотна з машини передбачається зняття
зарядів статичної електрики з полотна, що обробляється.
17.3. Рукоятка управління самоукладача повинна розміщуватися
у доступному і безпечному місці поза зоною руху качалки.
17.4. Для усунення шуму та вібрації стінок повітроводу
повинні передбачатися вібродемпфірувальні прокладки між
вентилятором і повітроводом.
17.5. Машина повинна бути обладнана місцевим відсмоктувачем
для видалення пилу й угарів від стригальних циліндрів, щіток і
заправного пристрою.
17.6. У конструкції бункерів фільтру повинна бути передбачена
можливість приєднання їх до системи пневмотранспорту відходів.
18. Декатирувальні машини
18.1. Декатирувальний циліндр у зоні запарювання повинен бути
обладнаний укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.
18.2. Приводні та проміжні передачі повинні бути огороджені.
19. Оздоблювальні каландри Приводні передачі каландрів повинні бути огороджені та
оснащені запобіжним пристроєм.
20. Обладнання для приготування зв'язувальних розчинів,
замаслюваних емульсій, друкарських фарб і загусників Приготування зв'язувальних розчинів, замаслюваних емульсій,
друкарських фарб і загусників повинно проводитися на спеціальних
робочих місцях у реакторах, посудинах або баках, обладнаних
місцевою витяжною вентиляцією, щоб шкідливі пари та гази не попали
у повітря робочої зони. Транспортування зв'язувальних розчинів,
замаслюваних емульсій, друкарських фарб і загусників повинно
здійснюватися в герметично закритій тарі.
21. Бракувально-накатні машини
21.1. Пускові пристрої машин повинні бути зосереджені в
одному місці.
21.2. Машина повинна бути обладнана світловою або звуковою
сигналізацією, яка попереджає про пуск обладнання.
21.3. Столи для бракування повинні мати рівну, гладку
поверхню. Стіл повинен мати улаштовані люмінесцентні лампи з
матовим склом і шторками, що рухаються, для екранування світлового
потоку при різній ширині полотна.
21.4. На місці виходу полотна з машин передбачається зняття
статичної електрики з нетканого полотна.
22. Обладнання з використанням газових пальників у термічних
камерах для фіксації
22.1. Обладнання технологічного процесу термоскріплення, що
працює на газу, повинно відповідати вимогам чинних
нормативно-правових актів. 22.2. Експлуатація обладнання повинна передбачати: контроль тяги і температури в печі; контроль тиску газу; контроль стану повітряних фільтрів; продування газопроводів.
22.3. При роботі пальників необхідно виконувати контроль
горіння газу.
22.4. Термокамери (термопечі) повинні бути обладнані
захисними кожухами від підвищеної температури. Температура на
поверхні обладнання відповідно до вимог ДСТУ ЕN 563-2001 не
повинна перевищувати 43 град.С.
23. Обладнання для гарячого каландрування
23.1. Обладнання повинно бути забезпечене огороджувальними
або іншими захисними пристроями, поверхня обладнання повинна бути
покрита теплоізоляційним матеріалом, що захистить працівників від
впливу гарячих поверхонь. Температура на поверхні обладнання
відповідно до вимог ДСТУ ЕN 563-2001 не повинна перевищувати
43 град.С.
23.2. Температура нагріву мастила у каландрах має постійно
контролюватись.
23.3. При збільшенні температури мастила в каландрах вище
150 град.С термостанція автоматично відключається.
23.4. Робоча зона гарячих каландрів повинна бути забезпечена
автоматичними приладами контролю доступу до каландрів.
24. Обладнання з використанням джерел інфрачервоного
випромінювання
24.1. Обладнання має бути обладнане автоматичними захисними
приладами безпеки та захисними кожухами з пневматичною системою
управління для захисту працівників від інфрачервоного
випромінювання. Рівень випромінювання на робочих місцях повинен
відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
24.2. Обладнання має бути забезпечене дистанційним пультом
управління.
24.3. Перед уключенням обладнання інфрачервоного
випромінювання перевіряється робота системи стиснутого повітря.
VII. Вимоги до сировини і матеріалів
1. Сировина
1. Сировина, що надходить на підприємство, повинна бути
перевірена на відповідність вимогам чинних державних стандартів та
технічної документації підприємств-виробників. Сировина повинна мати санітарно-гігієнічний висновок
Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
2. Відходи та звороти перед використанням у виробництві
повинні пройти перевірку їх якісного стану та обробку з метою
вилучення з них сторонніх предметів та підготовки до укладання в
основну суміш.
2. Хімічні матеріали, барвники
1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів та
барвників повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних
державних стандартів та технічної документації
підприємств-виробників.
2. Лаки, розчинники і проявники повинні бути забезпечені
повним та точним зазначенням хімічного складу. Застосування лаків,
розчинників і проявників невідомого складу не дозволяється.
3. На тарі повинно бути чітке позначення найменування
барвників та хімікатів, концентрації розчину.
4. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватися у
чистій скляній посудині з кришкою або притертим корком.
VIII. Вимоги до умов зберігання і транспортуванняматеріалів, сировини, напівфабрикатів,
готової продукції та відходів виробництва
1. Сировину, напівфабрикати, готову продукцію, відходи
виробництва, паливо слід зберігати на спеціально відведених та
обладнаних для цього складах.
2. Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися
відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві, де має бути
вказано, які сировина та матеріали можуть зберігатися на даному
складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та
зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.
3. Усі роботи щодо завантаження, розвантаження, піднімання,
переміщення та транспортування сировини, матеріалів, готової
продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами,
механізмами і пристосуваннями (підйомні крани, електроталі,
електрокари, транспортери, візки та інші транспортні засоби малої
механізації). Вантажно-розвантажувальні роботи повинні відповідати
вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
4. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим
транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.
5. Засоби цехового транспорту, що використовуються для
транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, повинні
відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
6. Розміри проходів і проїздів повинні визначатися залежно
від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх
транспортування та укладання.
7. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.3.010-82.
8. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження,
допустимого на 1 кв.м перекриття складських приміщень.
9. Склади для зберігання волокна повинні бути вогнестійкими,
мати щільну, рівну та неслизьку підлогу. На відкритих площадках
основа повинна бути асфальтована. Укладання волокна в штабелі
повинно проводитися на піддони (розмір бруса 20х22 мм) при ручному
укладанні - на висоту до 3 м (уступами), при використанні
підйомних пристроїв - не вище 5 м (не більше шести рядів).
10. Укладання рядів кіп повинно проводитися у перев'язку,
якщо штабель завширшки вдвічі більший за довжину кіпи.
11. При виявленні в штабелі кіп з тріснутими окантовками,
через що може відбутися розвал штабеля, останній повинен бути
розібраний, перештабельований з вилученням ушкоджених кіп.
12. Промаслені відходи виробництва повинні зберігатися окремо
в бетонному або цегляному приміщенні із залізними дверима.
13. Сирові, готові полотна та пряжа зберігаються на
спеціально обладнаних стелажах або штабелях, укладка яких заввишки
не повинна перевищувати 2 м.
14. Для зберігання хімікатів повинні бути виділені окремі,
спеціально обладнані склади з вентиляцією та належним
провітрюванням.
15. При зберіганні хімікатів слід унеможливити попадання на
них води та прямих сонячних променів.
16. При зберіганні хімічних матеріалів необхідно
дотримуватися порядку розміщення їх за групами та хімічним
складом. Повинна зберігатися бирка із заводським найменуванням.
Спільне зберігання легкозаймистих речовин та хімікатів, які
реагують один з одним, не дозволяється.
17. Для зберігання хімікатів (оцтова кислота та інше), що
загусають або замерзають, повинні бути виділені утеплені
приміщення.
18. Бутлі з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами
повинні мати щільну кислотостійку упаковку та вміщуватися у
корзині або ящику з міцними ручками. Між стінками скляних бутлів і
тари повинні бути м'які прокладки (дерев'яна стружка, солома
тощо).
19. Бочки та бутлі з легкозаймистими речовинами (бензином,
скипидаром, гасом тощо) і тара з-під них повинні зберігатися у
приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог чинного
законодавства до вибухонебезпечних приміщень з відповідними
написами на бочках, бутлях та дверях.
20. На тарі для зберігання та транспортування кислот, лугів,
пергідролю тощо та в місцях їх зберігання встановлюються
попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
21. Наповнення тари та зливання рідких хімічних матеріалів,
здатних викликати хімічні опіки, повинні бути механізовані.
22. Надлишки рідини повинні відводитися через переливні
трубки та встановлені з цією метою приймальники.
23. Внутрішній огляд і ремонт цистерн та збірників кислот
можуть проводитися лише після відповідної їх обробки та відповідно
до інструкції, розробленої на підприємстві.
24. У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистої рідини
повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та
інші захисні пристрої.
25. Кожний хімічний препарат, барвник та інший хімічний
матеріал повинен зберігатися у спеціальній тарі, що відповідає
властивостям визначеної хімічної речовини. Хімікати, що надходять
на підприємство без тари (навалом), повинні зберігатися у засіках,
ларках, бункерах, які щільно закриваються та мають написи із
зазначенням назви хімікатів.
IX. Вимоги до забезпечення працівниківзасобами індивідуального захисту
1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а
також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами, працівники виробництва нетканих
матеріалів забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та
Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту,
затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 N 53
( z0446-08 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та інших
нормативно-правових актів.
2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні
відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимогам безпеки для даного
технологічного процесу або виду робіт і наявності небезпечних та
шкідливих чинників.
3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище
працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або
засобами індивідуального захисту зразка "беруші" згідно з
ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ ЕN 352-1-2002.
4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження
очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники
повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами із
світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 та інших
нормативно-правових актів.
5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним)
ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від
вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.
6. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин
працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з
вимогами ГОСТ 12.4.068-79.
7. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту
органів дихання для працівників виробництва нетканих матеріалів,
які працюють за умови підвищеного рівня запиленості повітря
робочої зони, здійснюється відповідно до Правил вибору та
застосування засобів індивідуального захисту органів дихання,
затверджених наказом Держнагірпромнагляд України від 28.12.2007
N 331 ( z0285-08, za285-08 ) зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).
8. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту
необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити,
знешкодити тощо.
9. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого
одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному
приміщенні, яке слід провітрювати.
Начальник відділу організації
державного нагляду в АПК
та соціально-культурній сфері В.Ткачов
