ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ
З мотивів невідповідності Конституції України ( 254к/96-ВР )
Указом Президента України від 30 квітня 2009 року N 286
( 286/2009 ) "Про зупинення дії окремих положень постанови
Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362" згідно з
пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України
( 254к/96-ВР ) зупинено дію пункту 11 Умов розміщення та погашення
казначейських зобов'язань, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362 ( 362-2009-п )
"Про випуск казначейських зобов'язань", у частині, що стосується
надання фізичним особам права під час придбання казначейських
зобов'язань не пред'являти документи, що посвідчують особу та/або
походження коштів, та не декларувати кошти, отримані від продажу
казначейських зобов'язань.
У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої
статті 106, статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей
13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ) звертаюсь до Конституційного Суду України для
вирішення питання щодо конституційності пункту 11 Умов розміщення
та погашення казначейських зобов'язань, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362
( 362-2009-п ) "Про випуск казначейських зобов'язань" ("Офіційний
вісник України" від 27 квітня 2009 року N 29), у частині, що
стосується надання фізичним особам права під час придбання
казначейських зобов'язань не пред'являти документи, що посвідчують
особу та/або походження коштів, та не декларувати кошти, отримані
від продажу казначейських зобов'язань.
Таке рішення Кабінету Міністрів України не відповідає
Конституції України ( 254к/96-ВР ), виходячи з такого.
За Конституцією України ( 254к/96-ВР ) засади створення і
функціонування фінансового, грошового, кредитного та
інвестиційного ринків встановлюються виключно законами України
(пункт 1 частини другої статті 92) ( 254к/96-ВР ). Одним із таких
законів, що врегулював зазначене питання, є Закон України "Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ), яким проведення операцій з
цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, та
придбання особою цінних паперів за готівку підлягає обов'язковому
фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вони проводяться,
дорівнює чи перевищує 80000 гривень (стаття 11) ( 249-15 ).
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) також установлено
зобов'язання громадян щорічно подавати до податкових інспекцій за
місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за
минулий рік у порядку, встановленому законом (частина друга
статті 67) ( 254к/96-ВР ). Такий порядок декларування доходів
визначений низкою законів України, зокрема Законами України "Про
податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ), "Про державну службу"
( 3723-12 ), "Про службу в органах місцевого самоврядування"
( 2493-14 ), "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ), "Про
статус народного депутата України" ( 2790-12 ) та "Про боротьбу з
корупцією" ( 356/95-ВР ), які передбачають декларування
відповідними громадянами доходів, належного їм та членам їх сімей
майна, в тому числі цінних паперів. Так, Законом України "Про
податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) установлено загальне
правило платниками податку з доходів фізичних осіб подавати річну
декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)
(стаття 18) ( 889-15 ). Закони України "Про державну службу"
( 3723-12 ), "Про службу в органах місцевого самоврядування"
( 2493-14 ), "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 ), "Про
статус народного депутата України" ( 2790-12 ) та "Про боротьбу з
корупцією" ( 356/95-ВР ) зобов'язують осіб, уповноважених на
виконання функцій держави, посадових осіб органів місцевого
самоврядування щорічно подавати відомості про доходи та
зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном,
щодо себе та членів своєї сім'ї, відомості про належні їм та
членам їх сімей нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і
цінні папери.
Установивши підзаконним актом винятки з цих правил,
закріплених законами, Уряд України перебрав на себе повноваження
Верховної Ради України, чим порушив статтю 75 Конституції України
( 254к/96-ВР ), за якою єдиним органом законодавчої влади в
Україні є Верховна Рада України, а також пункт 3 частини першої
статті 85 Основного Закону держави ( 254к/96-ВР ), яким виключно
парламент наділений повноваженням приймати закони.
На неприпустимості порушення повноважень Верховної Ради
України як єдиного органу законодавчої влади в Україні
неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх
рішеннях. Зокрема, у Рішенні від 14 грудня 2000 року
N 15-рп/2000 ( v015p710-00 ) у справі про порядок виконання рішень
Конституційного Суду України Конституційний Суд України наголосив
на неприпустимості зміни закону шляхом прийняття підзаконного
правового акта. Крім того, в Рішенні від 19 червня 2001 року
N 9-рп/2001 ( v009p710-01 ) у справі щодо стажу наукової роботи
Конституційний Суд України зазначив, що Україна є правовою
державою (стаття 1 Конституції України) ( 254к/96-ВР ), а в
правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів,
відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої
влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність
і зміст законів. У своєму Рішенні від 9 жовтня 2008 року
N 22-рп/2008 ( v022p710-08 ) єдиний орган конституційної
юрисдикції відзначив, що Конституцією України ( 254к/96-ВР ) не
передбачено права делегування законодавчої функції парламентом
іншому органу влади.
Прийнявши рішення, про яке йдеться, Кабінет Міністрів України
порушив і вимоги частини другої статті 6, частини другої статті 19
та частини першої статті 117 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
які зобов'язують органи державної влади, в тому числі і Кабінет
Міністрів України, керуватися у своїй діяльності Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), здійснювати свої повноваження у
встановлених Конституцією ( 254к/96-ВР ) межах, видавати постанови
і розпорядження в межах своєї компетенції.
Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України
розглянути питання щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності), а саме її статтям 6, 19, 67,
75, 85, 92 та 117, пункту 11 Умов розміщення та погашення
казначейських зобов'язань, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 362 ( 362-2009-п )
"Про випуск казначейських зобов'язань", у частині надання фізичним
особам права під час придбання казначейських зобов'язань не
пред'являти документи, що посвідчують особу та/або походження
коштів, та не декларувати кошти, отримані від продажу
казначейських зобов'язань.
Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням
уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України -
Представника Президента України у Конституційному Суді України
М. Ставнійчук.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 30 квітня 2009 року
{ Джерело - Офіційне Інтернет-представництво Президента України }
Джерело:Офіційний портал ВРУ
