З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                Про внесення змін до Кримінального
     та Сімейного кодексів України щодо усиновлення

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 44, ст.653 )
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     I. Внести   до   Кримінального   ( 2341-14 )   та   Сімейного
( 2947-14 ) кодексів України такі зміни:

     1. У статті 169 Кримінального кодексу  України  (  2341-14  )
(Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131):

     абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

     "караються обмеженням  волі  на  строк  до  трьох  років  або
позбавленням волі на той самий строк";

     абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

     "караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  п'яти
років".

     2. У   Сімейному  кодексі  України  (  2947-14  )  (Відомості
Верховної Ради України, 2002 р., N 21-22, ст. 135):

     1) частину першу статті 212 викласти в такій редакції:

     "1. Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

     1) обмежені у дієздатності;

     2) визнані недієздатними;

     3) позбавлені  батьківських  прав,  якщо  ці  права  не  були
поновлені;

     4) були     усиновлювачами    (опікунами,    піклувальниками,
прийомними  батьками,  батьками-вихователями)  іншої  дитини,  але
усиновлення  було  скасовано або визнано недійсним (було припинено
опіку,  піклування чи  діяльність  прийомної  сім'ї  або  дитячого
будинку сімейного типу) з їхньої вини;

     5) перебувають    на    обліку    або    на    лікуванні    у
психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

     6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

     7) не  мають  постійного  місця  проживання   та   постійного
заробітку (доходу);

     8) страждають   на   хвороби,   перелік   яких   затверджений
Міністерством охорони здоров'я України;

     9) є іноземцями,  які не перебувають у шлюбі,  крім випадків,
коли іноземець є родичем дитини;

     10) були  засуджені за злочини проти життя і здоров'я,  волі,
честі та гідності,  статевої свободи  та  статевої  недоторканості
особи,   проти   громадської   безпеки,  громадського  порядку  та
моральності,  у  сфері  обігу  наркотичних  засобів,  психотропних
речовин,   їх  аналогів  або  прекурсорів,  а  також  за  злочини,
передбачені статтями 148,  150,  150-1,  164,  166, 167, 169, 181,
187, 324, 442 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), або мають
непогашену  чи  не зняту в установленому законом порядку судимість
за вчинення інших злочинів";

     2) частину третю статті 244 викласти в такій редакції:

     "3. Не  можуть бути опікунами,  піклувальниками дитини особи,
зазначені в статті 212 цього Кодексу";

     3) частину третю статті 256-2 викласти в такій редакції:

     "3. Прийомними батьками не можуть  бути  особи,  зазначені  в
статті 212 цього Кодексу";

     4) частину третю статті 256-6 викласти в такій редакції:

     "3. Батьками-вихователями  не можуть бути особи,  зазначені в
статті 212 цього Кодексу";

     5) частину  четверту  статті  283  доповнити  абзацом  другим
такого змісту:

     "Урядовий орган   державного   управління  з  усиновлення  та
захисту прав дитини направляє в порядку,  встановленому  Кабінетом
Міністрів України,  запит до Міністерства внутрішніх справ України
щодо  перевірки  іноземців,   що   усиновлюють   дитину,   яка   є
громадянином  України,  на  наявність  або  відсутність інформації
компрометуючого характеру в правоохоронних органах інших держав та
Генеральному секретаріаті Інтерполу".

     II. Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     2. Кабінету  Міністрів  України  у  тримісячний  строк  з дня
набрання чинності цим  Законом  привести  свої  нормативно-правові
акти у відповідність із цим Законом.
 

 Президент України                                        В.ЮЩЕНКО

 м. Київ, 4 червня 2009 року
     N 1452-VI