Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2017 роки
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 970 від 24.10.2012
№ 477 від 12.06.2013}
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну цільову науково-технічну програму розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2017 роки (далі - Програма), що додається.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
{Пункт 2 виключено на підставі Постанови КМ № 970 від 24.10.2012}
3. Національній академії наук, Міністерству фінансів разом з Міністерством освіти і науки передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для виконання Програми.
4. Національній академії наук подавати щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про стан виконання Програми.
ДЕРЖАВНА
цільова науково-технічна програма розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2017 роки
{Назва Програми із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
Ця Програма спрямована на розроблення і створення таких сенсорних наукоємних продуктів, як наноструктуровані матеріали, інтелектуально насичені сенсорні системи, прилади та технології, рівень розвитку яких сприятиме забезпеченню технологічного оновлення різних галузей економіки.
Україна володіє необхідним науковим і виробничим потенціалом, здатним забезпечити розвиток вітчизняних сенсорних технологій, науково-технічних та конструкторсько-технологічних розробок, спрямованих на створення сенсорних наукоємних продуктів нового покоління. За останні роки вітчизняними науковцями і розробниками в цьому напрямі досягнуто певних успіхів. Проте значне відставання вітчизняного виробництва від світового рівня розвитку інтелектуальних технічних засобів на основі сенсорних технологій зумовлено, зокрема, відомчою відокремленістю наукових академічних та галузевих установ, вищих навчальних закладів та промислових підприємств, низьким рівнем запровадження інноваційних розробок вітчизняними підприємствами, недостатнім фінансуванням науки в цілому. Внаслідок цього відбувається зниження частки високотехнологічної продукції у структурі вартості валового внутрішнього продукту.
Відсутня також єдина система контролю і сертифікації продукції нано- та сенсорних технологій, які відповідають новим вимогам світового ринку інтелектуальних продуктів.
Проблема щодо необхідності впровадження в усі сфери виробництва та споживання сенсорних наукоємних продуктів потребує невідкладного розв'язання.
З огляду на викладене передбачається створення вітчизняних сенсорних наукоємних продуктів з метою формування науково-технічної бази для виробництва конкурентоспроможної продукції. Найбільш ефективним шляхом вирішення цих питань є використання міждисциплінарних підходів, в основі яких лежать комплексні наукові розробки та дослідження у сфері фізики, хімії, біології, матеріалознавства, інформатики, електроніки тощо.
Метою Програми є створення принципово нових конкурентоспроможних сенсорних наукоємних продуктів (матеріалів, сенсорів, аналітичних приладів і інтелектуальних систем) та їх впровадження в усі сфери промислового виробництва та споживання.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Розв'язання проблеми щодо необхідності впровадження сенсорних наукоємних продуктів може бути здійснено шляхом:
розроблення дослідних технологій виробництва наукоємних матеріалів для сенсорної техніки з метою створення вітчизняного технологічного обладнання;
забезпечення широкого використання мікро- та оптоелектронних сенсорів, приладів та багатофункціональних сенсорних систем у виробництві;
створення біомультисенсорних багатофункціональних технологій та інформаційних систем, здатних відтворювати функції електронної реєстрації запаху ("електронний ніс") та смаку ("електронний язик");
упровадження пристроїв та їх систем для високоефективних енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
забезпечення розвитку систем сертифікації, метрології і стандартизації для виробів сенсорної техніки, що сприятиме зменшенню їх вартості, підвищенню рівня споживчих властивостей та конкурентоспроможності на ринках електронної продукції та матеріалів.
Необхідний рівень комплексності та міждисциплінарності під час створення сенсорних наукоємних продуктів базується на використанні результатів наукових досліджень у сфері матеріалознавства, фізики, хімії, медицини і біології та новітніх конструкторських рішень.
Програма виконуватиметься установами Національної та галузевих академій наук, вищими навчальними закладами, конструкторськими бюро і промисловими підприємствами, які володіють необхідними матеріально-технічними ресурсами, із залученням до виконання науково-технічних робіт фахівців вітчизняних та зарубіжних наукових установ і підприємств.
Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.
Завдання і заходи з виконання Програми визначені у додатку 2.
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання Програми дасть змогу:
задовільнити потреби ряду галузей вітчизняної економіки у наукоємних сучасних напівпровідникових матеріалах і структурах та сенсорних приладах на їх основі;
збільшити енергетичний потенціал держави за рахунок прискореного розвитку сонячної енергетики, а також зменшити енергоємність промислової продукції за рахунок впровадження інтелектуальних сенсорних систем контролю і управління технологічними процесами в енергетиці, металургії, машинобудуванні, харчовій та переробній промисловості, авіаційній і космічній техніці;
укомплектувати вітчизняні сертифікаційні лабораторії високоякісним діагностичним обладнанням і створити умови для організації центрів загального користування обладнанням для діагностики, метрології, атестації та сертифікації сенсорних наукоємних продуктів, що є обов'язковою умовою виходу наукоємної продукції вітчизняного виробництва на міжнародний ринок;
упровадити біосенсорні комплекси для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, а також у галузі медицини, фармацевтичної, харчової і переробної промисловості;
покращити існуючі та створити нові споживчі властивості, підвищити якість та конкурентоспроможність вітчизняної продукції (послуг);
підвищити ефективність процесів діагностики та лікування хвороб шляхом впровадження нових приладів і методик діагностування;
прискорити розроблення нових матеріалів та препаратів для медицини і фармацевтичної промисловості;
налагодити сучасне виробництво конкурентоспроможного високопрозорого оптичного германію (пластин великого розміру), що дасть змогу вітчизняним виробникам створювати новітні тепловізійні прилади на рівні світових стандартів, зокрема спеціального призначення, з використанням зазначеного матеріалу вітчизняного виробництва;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
впровадити у виробництво нанокристалічні матеріали з низьким коефіцієнтом термічного розширення для виробництва радіопрозорих деталей спеціальної техніки та оптичних елементів (дзеркал та дзеркальних призм) для авіаційно-космічного приладобудування, що дасть змогу виробляти в Україні прецизійні деталі оптико-електронних приладів для експлуатації в екстремальних умовах (термічні та механічні удари, вібрації тощо);
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
впровадити у виробництво матричні термочутливі елементи для неохолоджуваних тепловізорів як спеціального призначення, так і для широкого вжитку в комунальному господарстві, медицині, екології, що дасть змогу здійснювати дистанційний тепловізійний контроль температурних полів на об’єктах в режимі реального часу з високою точністю;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
впровадити у виробництво малогабаритні прецизійні інтегральні перетворювачі абсолютного диференційного та відносного тисків рідин і газів для систем управління та контролю технологічними процесами в нафтопереробній і нафтохімічній, вугільній, коксохімічній промисловості та на об’єктах комунального господарства, в кабельних мережах цифрового телебачення та під час розробки і експлуатації ракетно-космічної техніки, що дасть змогу проводити моніторинг виробничих процесів, економно використовувати енергоресурси, підвищити якість та зменшити похибки організаційно-технологічних рішень;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
впровадити у виробництво новітні високоефективні інфрачервоні обігрівачі на основі стабільних нагрівальних елементів з регулюванням як вихідної потужності обігрівачів, так і довжини хвилі випромінювання, що дасть змогу на принципово новому якісному рівні здійснювати обігрівання житлових і виробничих приміщень, замінивши газові обігрівачі;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
створити та застосувати інформаційний комплекс для проведення аналітичних досліджень під час розв’язання проблем ідентифікації складних багатокомпонентних сумішей в газовій фазі, що дасть змогу проводити моніторинг високотехнологічних процесів у промисловості, встановлювати відповідність еталонам якості товарів широкого вжитку (таких як фармацевтичні вироби, продукти харчування, напої тощо), швидко ідентифікувати потенційно небезпечні для людини та навколишнього природного середовища речовини;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
впровадити у виробництво автономний високочутливий біосенсор для проведення експресної діагностики захворювань великої рогатої худоби на лейкоз і туберкульоз, найнебезпечніших вірусних та генних хвороб безпосередньо у сільських господарствах, що дасть змогу істотно покращити якість продукції тваринництва та підвищити її конкурентоспроможність на зовнішньому ринку;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
впровадити у виробництво високочутливий імуносенсорний портативний аналізатор плазми крові, що дасть змогу проводити експрес-діагностику хворих на початкових стадіях захворювань на тромбофлебіт, інсульт, інфаркт, тромбоемболію та прискорити процес їх лікування;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
впровадити у виробництво технологію одержання пристроїв акумуляції природного газу в разі пониженого тиску з використанням нових високоефективних адсорбційних матеріалів, що дасть змогу в 2,5 раза збільшити кількість газу в акумуляційних балонах, зменшити на 30 відсотків витрати металу та знизити рівень небезпеки вибуху під час зберігання, транспортування та використання газу;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
впровадити біосенсорну систему для досліджень у галузі онкології головного мозку людини та моніторингу стану післяопераційних хворих на гліоми та інші нейрохірургічні захворювання, що дасть змогу істотно скоротити час, необхідний для діагностування онкологічних хворих, покращити та прискорити процес лікування;
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
організувати виробництво контрольно-перевірочного устаткування для проведення приймально-здавальних випробувань сонячних фотоелектричних модулів для підприємств фотоенергетичної галузі, що забезпечить здійснення належного контролю фототехнічних параметрів матеріалів, компонентів та устаткування під час створення фотоелектричних станцій.
{Розділ доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
Виконання Програми сприятиме також активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств шляхом їх технологічного оновлення і відповідного збільшення частки та асортименту високотехнологічних виробів у загальному обсязі реалізованої продукції.
Очікувані результати виконання Програми наведені у додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інвестицій та коштів інших джерел, не заборонених законом.
Прогнозний обсяг фінансування Програми на 2008-2017 роки становить 214,2877 млн. гривень, з них з державного бюджету - 122,0977 млн. гривень, у тому числі у 2008 році - 8,835 млн. гривень, у 2009 - 7 млн., у 2010 - 6,614 млн., у 2011 - 6,614 млн., у 2012 - 7,0347 млн., у 2013 - 14 млн., у 2014 - 16 млн., у 2015 - 17 млн., у 2016 - 19 млн., у 2017 році - 20 млн. гривень; з інших джерел - 92,19 млн. гривень.
Кошти з державного бюджету спрямовуватимуться на проведення наукових досліджень та створення розробок, передбачених Програмою, зокрема на придбання матеріалів та обладнання - 22,745 млн. гривень, проведення досліджень і розроблення окремих заходів розвитку, пов’язаних з виконанням Програми, - 33,9277 млн. гривень, заробітну плату - 65,425 млн. гривень.
{Розділ в редакції Постанови КМ № 477 від 12.06.2013}
ПАСПОРТ
Державної цільової науково-технічної програми розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2017 роки
1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 822.
2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1395.
3. Державний замовник - Національна академія наук.
4. Керівник Програми - завідуючий відділом Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова Національної академії наук, член-кореспондент Національної академії наук Венгер Євген Федорович.
5. Виконавці заходів Програми:
6. Строк виконання 2008-2017 роки.
7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування
Джерела фінансування | Обсяг фінансування | У тому числі за роками | |||||||||
2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | ||
Державний бюджет | 122,0977 | 8,835 | 7 | 6,614 | 6,614 | 7,0347 | 14 | 16 | 17 | 19 | 20 |
Інші джерела | 92,19 | 1,23 | 1,16 | 0,5 | 1,5 | 1,8 | 14 | 16 | 17 | 19 | 20 |
Усього | 214,2877 | 10,065 | 8,16 | 7,114 | 8,114 | 8,8347 | 28 | 32 | 34 | 38 | 40 |
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 477 від 12.06.2013}
Додаток 2 |
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової науково-технічної програми розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2017 роки
Найменування завдання | Найменування показника | Значення показника | Найменування заходу | Головний розпорядник бюджетних коштів | Джерела фінансування | Прогнозний обсяг фінансових ресурсів, | У тому числі за роками | |||||||||||
усього | за роками | 2008-2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | |||||||||||
2008-2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | |||||||||||||
1. Розроблення і створення для різних галузей економіки нових конкурентоспроможних сенсорних наукоємних продуктів: багатофункціональних матеріалів, сенсорних і біомультисенсорних технологій, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | кількість наукоємних технологій вирощування багатофункціональних матеріалів і структур | 26 | 14 | 3 | 2 | 2 | 3 | 2 | 1) розроблення і створення технологій вирощування: | Національна академія наук | державний бюджет | 29,3624 | 8,6104 | 3,378 | 3,861 | 4,102 | 4,585 | 4,826 |
металоксидних наносистем для сенсорних приладів; | інші джерела | 19,676 | 2,476 | 2,8 | 3,2 | 3,4 | 3,8 | 4 | ||||||||||
багатошарових наноструктур та композиційних матеріалів складних оксидів для сенсорів магнітного поля; | ||||||||||||||||||
нових адсорбентних матеріалів апатитоподібних наносистем для приладів екологічного моніторингу та їх апробація на радіаційно небезпечних зонах; | ||||||||||||||||||
наноструктурованих карбонованих матеріалів кремнію та карбіду кремнію для опто- і мікроелектронних приладів; | ||||||||||||||||||
нанокристалічних багатокомпонентних структур енергонезалежної пам’яті для інформаційних систем; | ||||||||||||||||||
нанокомпозитних багатошарових структур органічних і неорганічних напівпровідників для сенсорів біологічних речовин; | ||||||||||||||||||
планарних структур для електрохімічних сенсорів газового аналізу; | ||||||||||||||||||
монокристалів детекторного германію для сенсорів іонізуючого випромінювання та їх апробація в закладах забезпечення радіаційної безпеки; | ||||||||||||||||||
металічного германію напівпровідникової чистоти з сировини різного походження (пластин великого розміру) та налагодження його виробництва для оптичних елементів інфрачервоної техніки; | ||||||||||||||||||
багатошарових дифракційних ґраток для оптохімічних сенсорів та їх апробація на підприємствах електронної техніки; | ||||||||||||||||||
монокристалічних напівпровідникових сполук А2В6 і А3В5 для електронної техніки; | ||||||||||||||||||
низькотемпературних наноструктурних сполук кремнію та нанокристалічних матеріалів з низьким коефіцієнтом термічного розширення та впровадження у виробництво мікроелектронних сенсорів, оптичних елементів для авіаційно-космічного приладобудування; | ||||||||||||||||||
фото-, термо- та електрохромних матеріалів для систем регулювання світлових та теплових потоків | ||||||||||||||||||
кількість наукоємних сенсорних технологій для електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | 17 | 10 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2) розроблення і створення: | Національна академія наук | державний бюджет | 13,5914 | 4,1004 | 1,545 | 1,766 | 1,876 | 2,097 | 2,207 | |
матриць сенсорних діодних структур та приладу для детектування ядерного випромінювання та їх апробація в закладах радіаційної безпеки; | інші джерела | 18,438 | 1,238 | 2,8 | 3,2 | 3,4 | 3,8 | 4 | ||||||||||
багатофункціональних дво- та тритермінальних напівпровідникових наносенсорів; | ||||||||||||||||||
пожежо- та вибухобезпечних волоконно-оптичних датчиків тиску та вимірювальних оптоелектронних пристроїв; | ||||||||||||||||||
багатофункціональних приладів радіаційного моніторингу; | ||||||||||||||||||
електронних сенсорів тиску і приладів та забезпечення їх впровадження у виробництво для систем управління і моніторингу технологічних процесів в нафтохімічній, вугільній промисловості, на об’єктах комунального господарства та в ракетно-космічній техніці; | ||||||||||||||||||
сенсорів ультрафіолетової радіації та приладів медико-біологічного, промислового і екологічного призначення та їх апробація в медичних закладах; | ||||||||||||||||||
оптоелектронних сенсорів і блоку первинних вимірювальних перетворювачів для метеорологічного моніторингу та їх апробація на метеорологічних станціях | ||||||||||||||||||
кількість біомультисенсорних багатофункціональних технологій для електронних пристроїв та інформаційних систем | 25 | 14 | 2 | 2 | 2 | 3 | 2 | 3) розроблення і створення: газових аналізаторів розпізнавання хімічних образів токсичних органічних сполук та їх апробація в установах охорони навколишнього природного середовища; | Національна академія наук | державний бюджет | 14,3245 | 4,1715 | 1,653 | 1,889 | 2,007 | 2,243 | 2,361 | |
інші джерела | 18,438 | 1,238 | 2,8 | 3,2 | 3,4 | 3,8 | 4 | |||||||||||
мультипараметричних приладів для експресного детектування і моніторингу хімічних та біологічних рідинних сполук та їх апробація в медичних закладах; | ||||||||||||||||||
високочутливих експресних біосенсорних систем; | ||||||||||||||||||
сенсорних систем біоплазм для діагностики, лікування та профілактики серцево-судинних, інфекційних і нейрологічних хвороб та забезпечення впровадження у виробництво портативного аналізатора плазми крові для експрес-аналізу системи кровообігу на початкових стадіях захворювань людини; | ||||||||||||||||||
адаптивних системи ідентифікації багатокомпонентних сумішей в газовій фазі та забезпечення їх впровадження для моніторингу високотехнологічних процесів у промисловості і експрес- ідентифікації потенційно небезпечних речовин; | ||||||||||||||||||
сенсорних систем моніторингу біотехнологічних процесів та медичної діагностики та їх апробація в медичних та навчальних закладах; | ||||||||||||||||||
аналітичних систем експрес-діагностики в біотехнології та ветеринарії і забезпечення впровадження у виробництво високочутливого біосенсора діагностики захворювань великої рогатої худоби та птиці на лейкоз і туберкульоз безпосередньо у сільських господарствах | ||||||||||||||||||
кількість високоефективних енерго- та ресурсозберігаючих сенсорних пристроїв та систем | 27 | 15 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 4) розроблення і створення: високоємних акумуляторів газів типу СН4, Н2 на основі високоефективних адсорбційних матеріалів та їх впровадження у виробництво резервуарів для транспортування природного газу; | Національна академія наук | державний бюджет | 26,5048 | 7,8998 | 3,029 | 3,461 | 3,678 | 4,11 | 4,327 | |
інші джерела | 18,438 | 1,238 | 2,8 | 3,2 | 3,4 | 3,8 | 4 | |||||||||||
високоточних гігрометрів для вимірювання вологості природного газу; | ||||||||||||||||||
високоефективних фотосенсорів і фотоперетворювачів для геліоенергетичних установок; | ||||||||||||||||||
фотоелектричних модулів для сонячних електростанцій побутового призначення; | ||||||||||||||||||
термофотовольтаїчних генераторів та методів контролю високотемпературних металургійних процесів та їх апробація на металургійних заводах; | ||||||||||||||||||
високоефективних нанокристалічних світлодіодів; | ||||||||||||||||||
швидкісних високоефективних плівкових нагрівачів загального призначення та забезпечення їх впровадження у виробництво; | ||||||||||||||||||
лазерних приладів для контролю параметрів нано- і мікропереміщень поверхонь механічних і біологічних об’єктів; | ||||||||||||||||||
засобів реєстрації деформації в компонентах електронних приладів, непрозорих матеріалах та механічних конструкціях; | ||||||||||||||||||
апаратури безконтактного контролю розподілу температури у високотемпературних технологічних процесах та її апробація в металургійній та авіаційній промисловості; | ||||||||||||||||||
системи моніторингу парникових газів в атмосфері Землі; | ||||||||||||||||||
проекційної лазерної системи для швидкісного мікромаркування; | ||||||||||||||||||
низькотемпературних самоорганізованих гібридних гетероструктур для фотоперетворювачів сонячної енергії | ||||||||||||||||||
Разом за завданням 1 | 95 | 53 | 8 | 8 | 7 | 11 | 8 | 158,7731 | 30,9721 | 20,805 | 23,777 | 25,263 | 28,235 | 29,721 | ||||
у тому числі | державний бюджет | 83,7831 | 24,7821 | 9,605 | 10,977 | 11,663 | 13,035 | 13,721 | ||||||||||
інші джерела | 74,99 | 6,19 | 11,2 | 12,8 | 13,6 | 15,2 | 16 | |||||||||||
2. Розроблення і створення систем атестації і метрології нових сенсорних наукоємних продуктів: багатофункціональних матеріалів, сенсорів, біомультисенсорів, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | кількість діагностичних методів і устаткування для контролю параметрів сенсорної техніки, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | 27 | 14 | 2 | 3 | 3 | 3 | 2 | 1) розроблення і створення: | Національна академія наук | державний бюджет | 21,8541 | 6,7061 | 2,466 | 2,818 | 2,994 | 3,347 | 3,523 |
акустоемісійного експрес-методу контролю і прогнозування надійності напівпровідникових матеріалів і структур; | інші джерела | 8,6 | - | 1,4 | 1,6 | 1,7 | 1,9 | 2 | ||||||||||
комплексу неруйнівних ультразвукових методів виявлення дефектів та їх просторового розподілу у великих напівпровідникових кристалах; | ||||||||||||||||||
комплексу електрооптичної діагностики стану поверхні напівпровідникових матеріалів і структур; | ||||||||||||||||||
комплексу неруйнівної діагностики хімічного складу та однорідності матеріалів і елементної бази сенсорних систем; | ||||||||||||||||||
систем діагностики матеріалів для кремнієвих фотоперетворювачів; | ||||||||||||||||||
устаткування надвисокої частоти для діагностики матеріалів сенсорної техніки; | ||||||||||||||||||
діагностичних методів і устаткування для контролю інфрачервоних матеріалів електронної техніки та нанокристалічних матеріалів; | ||||||||||||||||||
методів імпульсної лазерної спектроскопії та устаткування для контролю атомного складу матеріалів та структур наноелектроніки; | ||||||||||||||||||
діагностичного комплексу для тестування мікрохвильових діодів на основі широкозонних напівпровідників; | ||||||||||||||||||
комплексу експресного контролю параметрів матеріалів для детекторів іонізуючого випромінювання; | ||||||||||||||||||
дозиметричних електронних парамагнітних резонансних систем поглинання з використанням нових високочутливих матеріалів | ||||||||||||||||||
кількість контрольно- вимірювальних комплексів, засобів сертифікації і метрології сенсорної техніки, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | 20 | 10 | 3 | 2 | 2 | 2 | 1 | 2) розроблення і створення: | Національна академія наук | державний бюджет | 16,4605 | 4,6095 | 1,929 | 2,205 | 2,343 | 2,618 | 2,756 | |
еталонних засобів для метрологічного забезпечення робіт з напівпровідникової фотоенергетики; | інші джерела | 8,6 | - | 1,4 | 1,6 | 1,7 | 1,9 | 2 | ||||||||||
метрологічних приладів для ультрафіолетової фотоелектроніки; | ||||||||||||||||||
систем діагностики температури і магнітного поля та засобів їх метрологічного забезпечення, матричних термочутливих елементів неохолоджуваних тепловізорів для використання в спеціальній техніці, комунальному господарстві, медицині, екології та впровадження їх у виробництво; | ||||||||||||||||||
систем діагностики та сертифікації енергозберігаючих твердотільних джерел світла; | ||||||||||||||||||
комплексної системи моніторингу застосування сенсорів іонізуючого випромінювання в засобах цифрової медичної рентгено-діагностики та променевої терапії; | ||||||||||||||||||
високороздільних рентгенівських методів і обладнання для сертифікації нанорозмірних матеріалів; | ||||||||||||||||||
метрологічного комплексу для діагностики компонентної бази наноелектроніки методами скануючої зондової мікроскопії; | ||||||||||||||||||
імпульсного мікрохвильового обладнання для метрології та атестації сенсорних систем методами спінового резонансу | ||||||||||||||||||
Разом за завданням 2 | 47 | 24 | 5 | 5 | 5 | 5 | 3 | 55,5146 | 11,3156 | 7,195 | 8,223 | 8,737 | 9,765 | 10,279 | ||||
у тому числі | державний бюджет | 38,3146 | 11,3156 | 4,395 | 5,023 | 5,337 | 5,965 | 6,279 | ||||||||||
інші джерела | 17,2 | - | 2,8 | 3,2 | 3,4 | 3,8 | 4 | |||||||||||
Разом за Програмою | 142 | 77 | 13 | 13 | 12 | 16 | 11 | 214,2877 | 42,2877 | 28 | 32 | 34 | 38 | 40 | ||||
у тому числі | державний бюджет | 122,0977 | 36,0977 | 14 | 16 | 17 | 19 | 20 | ||||||||||
інші джерела | 92,19 | 6,19 | 14 | 16 | 17 | 19 | 20 |
{Додаток 2 в редакції Постанови КМ № 477 від 12.06.2013}
Додаток 3 |
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Державної цільової науково-технічної програми розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2017 роки
Найменування завдання | Найменування показників виконання завдання | Значення показників | ||||||
усього | у тому числі за роками | |||||||
2008-2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | |||
1. Розроблення і створення для різних галузей економіки нових конкурентоспроможних сенсорних наукоємних продуктів: багатофункціональних матеріалів, сенсорних і біомультисенсорних технологій, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | економічні: | |||||||
кількість наукоємних технологій вирощування багатофункціональних матеріалів і структур | 26 | 14 | 3 | 2 | 2 | 3 | 2 | |
кількість наукоємних сенсорних технологій для електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | 17 | 10 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | |
кількість біомультисенсорних багатофункціональних технологій для електронних приладів та інформаційних систем | 25 | 14 | 2 | 2 | 2 | 3 | 2 | |
кількість високоефективних енерго- та ресурсозберігаючих сенсорних пристроїв та систем | 27 | 15 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | |
кількість впроваджених у виробництво технологій матеріалів, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | 10 | 3 | 3 | 4 | ||||
соціальні: | ||||||||
кількість сенсорних технологій для автоматизації технологічних процесів, спрямованих на підвищення продуктивності праці, рівня безпеки праці та поліпшення її умов | 25 | 14 | 2 | 3 | 3 | 2 | 1 | |
екологічні: | ||||||||
кількість сенсорних технологій для експрес-контролю та моніторингу навколишнього середовища | 22 | 11 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | |
кількість технологій перетворення сонячної енергії в електричну, спрямовану на розширення масштабів використання екологічно чистих видів енергії | 17 | 11 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | |
інші: | ||||||||
кількість сучасних методів підвищення якості діагностики та лікування в медицині і ветеринарії | 21 | 10 | 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | |
кількість нових методів діагностики, спрямованих на підвищення якості харчової продукції | 13 | 7 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | |
2. Розроблення і створення систем атестації і метрології нових сенсорних наукоємних продуктів: багатофункціональних матеріалів, сенсорів, біомультисенсорів, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | економічні: | |||||||
кількість діагностичних методів та устаткування для контролю параметрів сенсорної техніки, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | 27 | 14 | 2 | 3 | 3 | 3 | 2 | |
кількість контрольно-вимірювальних комплексів, засобів сертифікації і метрології, сенсорної техніки, електронних пристроїв, аналітичних приладів та інформаційних систем | 20 | 10 | 3 | 2 | 2 | 2 | 1 | |
кількість впроваджених діагностичних методів та контрольно-вимірювальних комплексів, засобів сертифікації | 9 | 1 | 2 | 3 | 3 | |||
соціальні: | ||||||||
кількість діагностичного та метрологічного обладнання для автоматизації вимірювальних процесів з метою підвищення продуктивності праці, рівня безпеки праці та поліпшення її умов | 34 | 18 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | |
інші: | ||||||||
кількість обладнання для підвищення якості діагностики та лікування в медицині | 15 | 6 | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 |
{Додаток 3 в редакції Постанови КМ № 477 від 12.06.2013}