Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 554 від 05.08.2015, № 100 від 04.02.2016}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 554 від 05.08.2015
№ 100 від 04.02.2016
№ 603 від 09.08.2017}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті, що додаються.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 554 від 05.08.2015, № 100 від 04.02.2016}

2. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування.

КРИТЕРІЇ
оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті

{Назва Критеріїв із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 100 від 04.02.2016}

1. Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності (далі - критерії) встановлюються з метою проведення оцінки рівня небезпеки діяльності суб’єктів господарювання, у власності або користуванні (оренді) яких перебувають об’єкти залізничного транспорту - залізничний рухомий склад, колії, будівлі, споруди, виробничі приміщення, в яких проводиться виготовлення, приймання, ремонт залізничного транспорту і виконуються операції з перевезення пасажирів та вантажів на залізничному транспорті.

2. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту, належать:

1) кількість залізничних транспортних подій (катастроф, аварій, серйозних інцидентів, інцидентів), у тому числі сходження з рейок залізничного рухомого складу;

2) кількість осіб, які постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об’єкті залізничного транспорту;

3) кількість залізничного рухомого складу та протяжність колій;

4) належність суб’єкта господарювання до суб’єктів відносин перевезення вантажів та/або суб’єктів, які провадять допоміжні види діяльності, пов’язані з перевезенням вантажів, або здійснюють управління залізничним транспортом загального користування.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:

1) протягом року допустили одну і більше транспортних подій під час перевезення пасажирів та/або небезпечних вантажів;

2) протягом року допустили одну і більше катастроф, аварій, серйозних інцидентів або 20 і більше інцидентів під час перевезення вантажів;

3) протягом року допустили сходження з рейок 10 і більше одиниць залізничного рухомого складу;

4) експлуатують об’єкти залізничного транспорту, на яких постійно або тимчасово перебувають одночасно 500 і більше осіб;

5) мають власні або орендовані під’їзні колії чи колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, протяжністю 800 кілометрів і більше;

6) мають власний або орендований залізничний рухомий склад, який виходить на колії загального користування або на колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, у кількості 20000 одиниць і більше.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:

1) протягом року допустили до 20 інцидентів під час перевезення вантажів;

2) протягом року допустили сходження з рейок до 10 одиниць залізничного рухомого складу;

3) здійснюють управління залізничним транспортом загального користування;

4) експлуатують об’єкти залізничного транспорту, на яких постійно або тимчасово перебувають одночасно від 300 до 500 осіб;

5) мають власні або орендовані під’їзні колії чи колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, протяжністю від 10 до 800 кілометрів;

6) мають власний або орендований залізничний рухомий склад, який виходить на колії загального користування або на колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, у кількості від 250 до 20000 одиниць.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:

1) протягом року не допустили жодної транспортної події під час перевезення вантажів;

2) протягом року не допустили сходження з рейок залізничного рухомого складу;

3) експлуатують об’єкти залізничного транспорту, на яких постійно або тимчасово перебувають одночасно до 300 осіб;

4) мають власні або орендовані під’їзні колії чи колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, протяжністю до 10 кілометрів;

5) мають власний або орендований залізничний рухомий склад, який виходить на колії загального користування або на колії, які використовуються на підставі договору про спільну діяльність, договору управління майном, у кількості до 250 одиниць;

6) є суб’єктами відносин перевезення вантажів та/або провадять допоміжні види діяльності, пов’язані з перевезенням вантажів.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

1) з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

{Підпункт 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 603 від 09.08.2017}

2) із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

3) з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

7. У разі коли за результатами двох останніх планових перевірок не виявлено фактів порушення суб’єктом господарювання вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті, наступна планова перевірка такого суб’єкта проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

8. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику.

{Критерії в редакції Постанови КМ № 554 від 05.08.2015}