Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 154 від 18.05.2011
№ 590 від 28.12.2012
№ 221 від 09.04.2015
№ 340 від 07.06.2016
№ 366 від 04.08.2016
№ 8 від 09.02.2017
№ 95 від 04.09.2018
№ 31 від 05.02.2019
№ 99 від 09.07.2020}
Відповідно до статей 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою приведення порядку здійснення арешту коштів в іноземних валютах та банківських металів у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень" від 15.03.2006 № 3541-IV Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, що додається.
{Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови Національного банку № 31 від 05.02.2019}
3. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Правління Національного банку України від 05.03.2003 № 82 "Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20.03.2003 за № 224/7545;
постанову Правління Національного банку України від 04.06.2003 № 225 "Про затвердження Змін до Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за № 473/7794;
постанову Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 493 "Про затвердження Змін до Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.11.2003 за № 1090/8411;
постанову Правління Національного банку України від 29.12.2006 № 500 "Про затвердження Змін до Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 22.01.2007 за № 48/13315;
постанову Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 515 "Про затвердження Положення про зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в іноземних валютах та банківських металів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06.02.2004 за № 167/8766.
4. Департаменту платіжних систем (Н.Г. Лапко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для керівництва і використання в роботі, а банкам - до відома своїх клієнтів.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на начальників територіальних управлінь Національного банку України.
6. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів
{У тексті Положення слова та цифри "органу державної виконавчої служби", "на статтю 53" замінено відповідно словами та цифрами "органу державної виконавчої служби/приватного виконавця", "на статтю 49" згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
{У тексті Положення слова та літери "уповноважений банк", "Уповноважений банк", "МВРУ" у всіх відмінках та числах замінено відповідно словами "банк", "Банк", "валютний ринок України" у відповідних відмінках та числах згідно з Постановою Національного банку № 99 від 09.07.2020}
Це Положення розроблено відповідно до Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про виконавче провадження", "Про валюту і валютні операції", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
{Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 590 від 28.12.2012, № 99 від 09.07.2020}
1.1. Це Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання банками й небанківськими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі - банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків банку-резидента та нерезидента, відкритих в іншому банку-резиденті.
{Пункт 1.1 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 95 від 04.09.2018, № 99 від 09.07.2020}
1.2. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
банк-боржник - банк, кореспондентський рахунок якого (далі - коррахунок) відкрито в банку і з коррахунку якого здійснюється примусове списання (далі - списання) та списання в безспірному порядку коштів в іноземних валютах та/або банківських металів на підставі платіжної вимоги на списання коштів в іноземних валютах або банківських металів (далі - платіжна вимога на списання)/інкасового доручення (розпорядження) на стягнення коштів в іноземних валютах [далі - інкасове доручення (розпорядження)]/вимоги Національного банку, оформленої/оформленого в установленому порядку;
{Абзац другий пункту 1.2 глави 1 в редакції Постанов Національного банку № 590 від 28.12.2012, № 340 від 07.06.2016}
документ про арешт -постанова державного/приватного виконавця про арешт коштів та/або банківських металів, рішення суду про накладення арешту чи ухвала слідчого судді/суду постановлена під час здійснення кримінального провадження;
{Абзац третій пункту 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011, в редакції Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017}
клієнт-боржник - клієнт, який має рахунки в банку і з рахунків якого на підставі платіжної вимоги на списання, оформленої в установленому порядку, здійснюється списання коштів в іноземних валютах та/або банківських металів або на підставі інкасового доручення (розпорядження), оформленого в установленому порядку, здійснюється стягнення коштів в іноземних валютах;
{Абзац четвертий пункту 1.2 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 590 від 28.12.2012}
повідомлення - повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, яке надсилається/приймається банкам-кореспондентам/від банків-кореспондентів або банкам/від банків, що беруть участь у переказі коштів в іноземній валюті або банківських металів.
Інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених цивільним, податковим та валютним законодавством України.
{Пункт 1.2 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 590 від 28.12.2012}
1.3. Вимоги цього Положення не поширюються на: операції з переказу коштів в іноземній валюті, які здійснюються за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем без відкриття рахунку клієнту та які здійснюються за дорученням інших банків; операції з використанням електронних платіжних засобів.
{Пункт 1.3 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017}
1.4. Платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремому договорі з платником).
Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні.
{Пункт 1.4 глави 1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
{Пункт 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
1.5. Платник має право передбачати в договорах з банком право банку на договірне списання коштів в іноземній або національній валюті або банківських металів з його рахунків на користь банку, що обслуговує платника, та/або на користь третіх осіб або на власні рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку, за умови, що під час визначення банком порядку такого списання враховані вимоги валютного законодавства України.
{Пункт 1.5 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 09.07.2020}
1.6. Банк здійснює зупинення/поновлення видаткових операцій за рахунками клієнтів/коррахунками банків відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті.
{Главу 1 доповнено новим пунктом 1.6 згідно з Постановою Національного банку № 590 від 28.12.2012}
1.7. Банк, який не може виконати розрахунковий документ на списання/стягнення коштів в іноземних валютах або банківських металах з рахунку клієнта/коррахунку банку в установлений законодавством України строк зобов'язаний ужити відповідних заходів, які передбачені нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні.
{Главу 1 доповнено новим пунктом 1.7 згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
2. Порядок оформлення платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах
2.1. Платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою, яке обов'язково має містити такі реквізити:
код платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах відповідно до Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 № 1024;
назву документа - "Платіжне доручення в іноземній валюті" або "Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах";
номер платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (може містити цифри та літери);
дату складання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);
найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує платника (назви країни і міста);
повне або скорочене (за наявності) найменування платника:
{Абзац пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 8 від 09.02.2017, № 95 від 04.09.2018; в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
для юридичної особи - найменування платника, що зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань/ Єдиному банку даних про платників податків-юридичних осіб/ документі, що свідчить про реєстрацію юридичної особи-нерезидента відповідно до законодавства країни її місцезнаходження;
{Абзац пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 8 від 09.02.2017, № 95 від 04.09.2018; в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
для фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), яке містить паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів;
{Абзац пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 8 від 09.02.2017, № 95 від 04.09.2018; в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, з якого здійснюється переказ коштів або банківських металів;
цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (далі - Класифікатор);
{Абзац пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 340 від 07.06.2016}
суму переказу або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою);
суму переказу або масу банківських металів у тройських унціях і назву іноземної валюти або виду банківського металу словами;
найменування одержувача (далі - бенефіціар) [для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові (якщо воно є)], його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) та номер рахунку [або номер міжнародного банківського рахунку (IBAN)], на який перераховуються кошти або банківські метали (для бенефіціара - фізичної особи, який не має рахунку, цей реквізит може не заповнюватися);
найменування, 8\ҐГРТ-код/(ВІС) або інший ідентифікатор банку бенефіціара;
{Абзац пункту 2.1 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) банку й інших банків за переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або бенефіціара (BEN), або платника та бенефіціара (SHA), надається право банку утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення платника;
призначення платежу (заповнюється відповідно до вимог пункту 2.2 цієї глави);
код операції (чотири символи) за стандартною класифікацією платіжного балансу (заповнюється платником або банком, що його обслуговує);
код країни бенефіціара (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації), або країни реєстрації (заповнюється платником або банком, що його обслуговує). У разі переказу іноземної валюти/банківських металів до філії банку-резидента України, розташованої за межами України, або на власний рахунок клієнта, який відкрито в іноземному банку, слід зазначати код країни, у якій розташована ця філія (відкрито рахунок клієнта);
{Абзац пункту 2.1 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або реєстраційний (обліковий) номер платника податку, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначаються реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово "відмова");
{Абзац пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 154 від 18.05.2011, № 8 від 09.02.2017; в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
підписи відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний(і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України;
{Абзац пункту 2.1 глави 2 в редакції Постанови Національного банку № 221 від 09.04.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 8 від 09.02.2017, № 95 від 04.09.2018; в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та бенефіціара резидентність словами "резидент" чи "нерезидент" під час переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.
Банки мають право передбачати в платіжному дорученні в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити.
{Пункт 2.1 глави 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 99 від 09.07.2020}
2.2. Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.
2.3. Найменування та місцезнаходження банку бенефіціара, найменування бенефіціара, номер його рахунку в платіжному дорученні в іноземній валюті мають відповідати реквізитам, що зазначені в документах, які подаються до банку разом з платіжним дорученням в іноземній валюті для здійснення банком валютного нагляду за правомірністю переказу іноземної валюти з рахунку платника.
{Пункт 2.3 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 09.07.2020}
2.4. Банк не має права робити виправлення в платіжному дорученні в іноземній валюті або банківських металах, яке подане платником, за винятком випадку зміни з ініціативи банку (виключно в разі реорганізації, зміни системи обліку в банку, виконання ним вимог нормативно-правових актів Національного банку) номера рахунку платника, найменування банку, що обслуговує платника, та/або в разі зміни, неправильного зазначення платником коду операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, коду країни бенефіціара.
{Пункт 2.4 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 09.07.2020}
2.5. Платник для переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів у межах банку може не зазначати в платіжному дорученні в іноземній валюті або банківських металах код операції, код країни бенефіціара та комісійні.
2.6. Банк зобов'язаний надати платникові інформацію про витрати під час здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, можливі строки здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів, SWIFT-код (BIC kod) банку, а також номер міжнародного банківського рахунку (IBAN), якщо він його має.
2.7. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах несе(уть) особа(и), яка(і) підписала(и) цей документ.
{Главу 2 доповнено новим пунктом 2.7 згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
3. Порядок подання та відкликання платником платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах та його виконання банком
3.1. Банк приймає до виконання платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах протягом 30 календарних днів, починаючи з дня його оформлення.
{Пункт 3.1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
3.2. Відповідальний виконавець банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах дати надходження і виконання цього документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа банку. Банк має право не проставляти дату надходження платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах, якщо вона збігається з датою його виконання.
3.3. Банк не приймає до виконання платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах, у якому є підчищення, закреслені слова або будь-які інші виправлення, а також якщо текст цього документа неможливо прочитати внаслідок його пошкодження.
3.4. Порядок подання платником разом з платіжним дорученням документів, які потрібні банку для встановлення відповідності здійснюваної валютної операції валютному законодавству з урахуванням ризикорієнтованого підходу, визначається нормативно-правовими актами Національного банку з питань валютного регулювання.
Платник має право не надавати документи, які є підставою для здійснення переказу, якщо він здійснює переказ у межах України зі свого поточного або вкладного (депозитного) рахунку з метою поповнення свого поточного або вкладного (депозитного) рахунку, погашення кредиту та процентів за рахунок власних (не куплених на валютному ринку України) коштів.
{Пункт 3.4 глави 3 в редакції Постанов Національного банку № 366 від 04.08.2016, № 99 від 09.07.2020}
3.5. Банк здійснює переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунків платника в межах залишків коштів в іноземній валюті або банківських металів на цих рахунках на початок операційного дня або в межах наданого кредиту овердрафт відповідно до умов договору між банком і платником з урахуванням суми коштів, потрібної для сплати банком можливих комісійних винагород (витрат) банкам-кореспондентам у разі переказу іноземної валюти.
Банк у разі технічної можливості врахування коштів в іноземній валюті, які надходять на рахунки платника протягом операційного дня, має право здійснити переказ іноземної валюти з урахуванням цих сум (якщо це зазначено в договорі банківського рахунку).
3.6. Банк має перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах вимогам глави 2 цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку є підставою для переказу іноземної валюти або банківських металів з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів.
Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника в іноземній валюті або банківських металах, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства. Банк повертає платнику платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах у порядку, передбаченому пунктом 3.7 цієї глави.
{Пункт 3.6 глави 3 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
{Пункт 3.7 глави 3 виключено на підставі Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
3.7. Банк зобов'язаний/має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника в іноземній валюті або банківських металах за фінансовою операцією у випадках, установлених статтею 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Банк, повертаючи платникові платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах у день його надходження, має зробити на зворотному боці платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах напис про причину його повернення без виконання [з обов'язковим посиланням на статтю 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"] та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника банку або працівника, уповноваженого відповідальним працівником банку, та відбитком штампа банку).
{Пункт глави 3 в редакції Постанов Національного банку № 154 від 18.05.2011, № 8 від 09.02.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 09.07.2020}
3.8. Банк зобов'язаний виконати платіжне доручення в іноземній валюті в межах строку, погодженого з платником, та з урахуванням дати валютування, що визначається банком згідно з його внутрішніми правилами, які ґрунтуються на укладених міжбанківських угодах (договорах) про встановлення кореспондентських відносин з банками-кореспондентами, а також з урахуванням строку, необхідного для виконання вимог статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
{Пункт глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
3.9. Банк зобов'язаний здійснити переказ коштів в іноземній валюті на всю суму, зазначену в платіжному дорученні в іноземній валюті, якщо платник не зазначив, що витрати на переказ коштів в іноземній валюті мають повністю або частково відшкодовуватися за рахунок бенефіціара.
Якщо банк із суми переказу коштів в іноземній валюті, яка перераховувалася на користь бенефіціара, помилково відшкодував витрати на переказ за рахунок бенефіціара, то банк на вимогу платника зобов'язаний відшкодувати за власний рахунок суму коштів в іноземній валюті на рахунок бенефіціара, якщо платник не вимагатиме, щоб ця сума була зарахована на його рахунок (за умови, що це обумовлено в договорі банківського рахунку).
3.10. Банк після здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів надає платникові інформацію в письмовій або електронній формі про первісну суму переказу в іноземній валюті або масу банківських металів у тройських унціях, суму всіх витрат, яку сплатив платник за проведення цієї операції, тощо.
3.11. Платник має право відкликати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах з банку, що його обслуговує, лише в повній сумі і до настання дати валютування шляхом подання листа про відкликання, складеного в довільній формі та підписаного відповідальною(ими) особою(ами) платника, яка(і) вповноважена(і) розпоряджатися рахунком. Лист про відкликання подається платником у паперовій формі або у формі електронного документа (засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" відповідно до договору між банком та платником). Лист про відкликання у формі електронного документа має бути підписаний уповноваженою особою платника електронним підписом, який відповідає вимогам, установленим Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України.
{Пункт 3.11 глави 3 в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
4. Порядок зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів
4.1. Банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень, у яких обов'язково зазначені:
для бенефіціарів - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - підприємці) - найменування або прізвище та ім'я, номер рахунку бенефіціара і призначення платежу;
для бенефіціарів - фізичних осіб, які не здійснюють підприємницької діяльності та яким в банку не відкрито рахунок, - прізвище, ім'я, серія (за наявності) та номер паспорта (або документа, що його замінює);
{Абзац третій пункту 4.1 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
для бенефіціарів - фізичних осіб, які не здійснюють підприємницької діяльності та яким в банку відкрито рахунок, - прізвище, ім'я та номер рахунку.
4.2. Банк бенефіціара зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок кредитових сум до з'ясування, якщо в отриманому ним повідомленні не зазначені найменування або прізвище та ім'я, та/або номер рахунку (для юридичної особи або підприємця) або прізвище та/або ім'я, та/або номер рахунку (для фізичної особи, якій відкрито рахунок в банку), або прізвище та/або ім'я, та/або номер паспорта або документа, що його замінює (для фізичної особи, якій не відкрито рахунок в банку).
Банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок бенефіціара після з'ясування ним відсутніх/неточних реквізитів у повідомленні в порядку та в строки, визначені внутрішніми положеннями банку.
У разі неможливості встановлення бенефіціара банк повертає ці кошти платникові.
4.3. Банк бенефіціара в разі отримання повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або підприємця, у якому не заповнено графу "Призначення платежу" (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до бенефіціара для з'ясування цього реквізиту в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.
Якщо в графі "Призначення платежу" немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті, а зазначено, що це благодійна допомога, тощо, і переказ коштів в іноземній валюті здійснено не на договірній основі, то банк бенефіціара діє відповідно до пункту 4.5 цього Положення.
4.4. Витрати банку, пов'язані зі з'ясуванням реквізитів, відшкодовуються в порядку, передбаченому в договорі банківського рахунку банку з бенефіціаром, та відповідно до внутрішніх положень банку.
4.5. Банк бенефіціара в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на розподільчий рахунок юридичної особи або підприємця, або на поточний рахунок фізичної особи, або на транзитний рахунок банку, якщо фізична особа не має рахунку в банку. Зарахування коштів в іноземній валюті здійснюється банком бенефіціара відповідно до дати валютування, зазначеної в повідомленні, або не пізніше дня, наступного за днем отримання банком виписки з кореспондентського рахунку від банку-кореспондента з урахуванням у ній цього переказу на користь бенефіціара.
Виплата коштів фізичним особам здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок здійснення операцій із валютними цінностями.
{Абзац другий пункту 4.5 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 09.07.2020}
4.6. Банк у разі надходження від банку платника або банків-кореспондентів повідомлення про відкликання коштів в іноземній валюті може списати кошти, що зараховані на розподільчий рахунок або на транзитний рахунок банку, або на рахунок кредитових сум до з'ясування, та переказати їх платникові за призначенням.
Кошти, що зараховані на рахунок бенефіціара, повертаються платникові бенефіціаром у визначеному законодавством порядку.
5. Порядок примусового списання банком коштів в іноземних валютах і банківських металів з рахунків клієнтів-боржників та з коррахунків банків-боржників
{Абзац перший пункту 5.1 глави 5 виключено на підставі Постанови Національного банку № 154 від 18.05.2011}
5.1. Платіжна вимога на списання оформляється, приймається, надсилається для виконання до банку, виконується, повертається та відкликається відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні.
5.2. Платіжна вимога на списання подається органом державної виконавчої служби безпосередньо до банку, у якому відкрито рахунок клієнта-боржника/коррахунок банку-боржника [така платіжна вимога обов'язково має містити підпис відповідального виконавця банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування державних коштів (далі - орган казначейства), що обслуговує орган державної виконавчої служби, та відбиток штампа банку або органу казначейства, що обслуговує орган державної виконавчої служби], або через банк чи орган казначейства, що обслуговує орган державної виконавчої служби.
Платіжна вимога на списання подається приватним виконавцем безпосередньо до банку, у якому відкрито рахунок клієнта-боржника/коррахунок банку-боржника (така платіжна вимога обов'язково має містити підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує приватного виконавця), або через банк, що обслуговує приватного виконавця.
Звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що обліковуються на поточному або кореспондентському рахунку, може здійснюватися шляхом договірного списання грошових коштів з відповідного рахунку боржника за платіжною вимогою обтяжувача, за умови письмового повідомлення банку про таке обтяження.
{Пункт 5.2 глави 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 95 від 04.09.2018}
{Пункт 5.2 глави 5 в редакції Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017}
5.3. Банк виконує платіжну вимогу на списання визначеного в ній виду іноземної валюти або банківського металу лише в межах наявних відповідних коштів в іноземній валюті та/або банківських металів на рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника.
У разі відсутності коштів у цій іноземній валюті або цього виду банківських металів на рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника банк, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, повертає платіжну вимогу на списання без виконання, а в разі їх недостатності - виконує її частково в межах наявного залишку коштів в іноземній валюті та/або банківських металів на рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника, які зазначені в платіжній вимозі на списання.
Банк виконує платіжну вимогу на списання визначеного в ній виду іноземної валюти або банківського металу, у якій обов'язково зазначено: номер рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника, з якого здійснюватиметься списання; номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах органу державної виконавчої служби/приватного виконавця; сума та назва іноземної валюти, що підлягає списанню, або маса в тройських унціях та вид банківських металів, що підлягає списанню; у призначенні платежу зазначаються назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа.
{Абзац третій пункту 5.3 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
5.4. Банк виконує платіжну вимогу на списання коштів у визначеному в ній виді іноземної валюти (з конвертацією в інший вид іноземної валюти, визначений у призначенні платежу) або платіжну вимогу на списання національної валюти для купівлі за її рахунок відповідного виду іноземної валюти (визначений у призначенні платежу), у якій обов'язково зазначено: номер рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника (в іноземній або національній валюті), з якого здійснюватиметься списання; номер рахунку в іноземній валюті органу державної виконавчої служби/приватного виконавця; сума та назва національної/іноземної валюти, що підлягає списанню для купівлі/конвертації. У призначенні платежу зазначається, що іноземна валюта, яка списується, підлягає конвертації на валютному ринку України в іншу іноземну валюту (її назва) або те, що за національну валюту, що списується, купується іноземна валюта (її назва) з посиланням на статтю 49 Закону України "Про виконавче провадження" та назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа.
Банк виконує платіжну вимогу на списання визначеного в ній виду банківських металів (з конвертацією в інший вид банківського металу, визначений у призначенні платежу) або платіжну вимогу на списання національної валюти для купівлі за їх рахунок виду банківського металу (визначений у призначенні платежу), у якій обов'язково зазначено: номер рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника (у банківських металах або національній валюті), з якого здійснюватиметься списання; номер рахунку в банківських металах органу державної виконавчої служби/приватного виконавця; маса у тройських унціях та вид банківських металів або сума та назва національної валюти, що підлягає списанню, з подальшою конвертацією/купівлею. У призначенні платежу зазначається, що вид банківського металу, який списується, підлягає конвертації в інший вид банківського металу (його назва) або те, що за національну валюту, яка списується, купуються банківські метали (їх назва) з посиланням на статтю 49 Закону України "Про виконавче провадження" та назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа.
{Пункт 5.4 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
5.5. Банк виконує платіжну вимогу на списання визначеного в ній виду іноземної валюти або банківських металів (з продажем за національну валюту, що зазначено в призначенні платежу), у якій обов'язково зазначено: номер рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника в іноземній валюті або банківських металах, з якого здійснюватиметься списання; номер рахунку в національній валюті органу державної виконавчої служби/приватного виконавця; сума та назва іноземної валюти або маса в тройських унціях і вид банківських металів, що підлягає списанню з подальшим продажем. У призначенні платежу зазначається, що іноземна валюта або банківські метали, які списуються, підлягають продажу на валютному ринку України за національну валюту з посиланням на статтю 49 Закону України "Про виконавче провадження" та назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа.
{Пункт 5.5 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
5.6. Банк, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, продає на валютному ринку України списані з рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника кошти в іноземних валютах (у термін до п'яти робочих днів з дати їх списання) або банківські метали. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, що не належать до 1-ї групи Класифікатора, та на банківські метали.
5.7. Банк, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, перераховує отримані від продажу іноземної валюти та/або банківських металів на валютному ринку України кошти в національній валюті на рахунок органу державної виконавчої служби/приватного виконавця не пізніше ніж через два робочих дні після їх зарахування на його коррахунок.
Якщо іноземна валюта або банківські метали продані клієнтам, які мають рахунки в банку, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, або куплені банком, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, за кошти в національній валюті, що належать цьому банку, то кошти від продажу (національну валюту) банк, який обслуговує клієнта або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, перераховує на рахунок органу державної виконавчої служби/приватного виконавця не пізніше ніж через два робочих дні з дати їх списання з рахунку покупця валюти.
5.8. Банк, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, перераховує куплену за національну валюту на валютному ринку України іноземну валюту або таку, що конвертована в іншу іноземну валюту, на рахунок органу державної виконавчої служби/приватного виконавця не пізніше ніж через два робочих дні після її зарахування на коррахунок цього банку.
Якщо іноземна валюта купується в клієнтів, які мають рахунки в банку, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, то кошти в іноземній валюті банк перераховує на рахунок органу державної виконавчої служби/приватного виконавця не пізніше ніж через два робочих дні з дати списання іноземної валюти з рахунку/коррахунку продавця валюти.
Якщо продається іноземна валюта, що належить банку, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, то кошти в іноземній валюті банк перераховує на рахунок органу державної виконавчої служби/приватного виконавця не пізніше ніж через два робочих дні з дати списання національної валюти з рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника.
5.9. Витрати банків в разі проведення операцій, що зазначені в цій главі, відшкодовуються за рахунок клієнта-боржника/банку-боржника.
{Пункт 5.9 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
6. Порядок виконання банком документа про арешт коштів в іноземній валюті та банківських металів
6.1. Обмеження банком права клієнта щодо розпоряджання коштами в іноземній валюті та банківськими металами, що зберігаються на його рахунку, й обмеження права банку щодо розпоряджання коштами в іноземній валюті та банківськими металами, що зберігаються на його коррахунку, відкритому в іншому банку, здійснюється відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні, з урахуванням особливостей, викладених у цій главі.
Виконання банком письмового повідомлення обтяжувача про наявність підстав для звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що зберігаються на поточному або кореспондентському рахунку, здійснюється відповідно до вимог статті 1074 Цивільного кодексу України, умов, визначених договорами між банком та клієнтом, та внутрішніх положень банку про операційну діяльність.
{Пункт 6.1 глави 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 95 від 04.09.2018}
{Пункт 6.1 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
6.2. Банк зобов'язаний прийняти до виконання документ про арешт усіх коштів та банківських металів за всіма видами валют і банківських металів із зазначенням суми/маси або без зазначення суми/маси (тільки за рахунками клієнта) за кожним видом валют чи банківських металів, або із зазначенням загальної суми в національній валюті за всіма видами валют і банківських металів клієнта/банку, або коштів та банківських металів за окремим видом валют та банківських металів із зазначенням суми/маси за ним/ними або без зазначення суми/маси (тільки за рахунками клієнта).
6.3. Банк виконує документ про арешт щодо тих рахунків/коррахунків і лише тих видів валют та/або банківських металів, які зазначені в цьому документі.
6.4. Якщо до банку надходить документ про арешт із зазначенням виду валюти або банківського металу, коштів або банківських металів за яким достатньо на поточному рахунку клієнта/коррахунку банку для виконання цього документа, то в цьому разі банк обліковує документ про арешт на відповідному позабалансовому рахунку та арештовує кошти в іноземній валюті або банківські метали на рахунку клієнта/коррахунку банку в сумі/масі, що зазначена в документі про арешт, і продовжує здійснювати операції за рахунком клієнта/коррахунком банку в межах суми/маси, що перевищує суму/масу арешту.
6.5. Якщо до банку надходить документ про арешт із зазначенням виду валюти або банківського металу, коштів або банківських металів за яким немає на поточному рахунку клієнта/коррахунку банку, то в цьому разі банк обліковує документ про арешт на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє орган (особу), який(яка) надіслав(ла) документ про арешт, про відсутність коштів за цим видом валют або банківських металів.
{Абзац перший пункту 6.5 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
Банк продовжує здійснювати операції за рахунками клієнта/коррахунками банку за всіма іншими видами валют або банківських металів, крім виду валюти або банківського металу, який зазначено в документі про арешт, що обліковується на відповідному позабалансовому рахунку.
6.6. Якщо до банку надходить документ про арешт із зазначенням виду валюти або банківського металу, коштів або банківських металів за яким недостатньо на поточному рахунку клієнта/коррахунку банку для виконання цього документа, то в цьому разі банк обліковує документ про арешт на відповідному позабалансовому рахунку, а також арештовує наявні кошти в іноземній валюті або банківські метали за кожним із зазначених видів валют або банківських металів і не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє орган (особу), який(яка) надіслав(ла) документ про арешт, про недостатність коштів за цим видом валют або банківських металів.
{Абзац перший пункту 6.6 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
Банк не виконує видаткових операцій за рахунками клієнта/коррахунками банку, на кошти та/або банківські метали на яких накладено арешт, до забезпечення суми/маси, що зазначена в документі про арешт, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів та/або банківських металів.
{Пункт 6.6 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
6.7. Якщо до банку за цей час надійшли інші документи про арешт із зазначенням інших видів валют або банківських металів, то банк діє відповідно до пунктів 6.4 - 6.6 цієї глави.
6.8. Банк, до якого надійшли документи про арешт із зазначенням у них одних і тих самих рахунків/коррахунків та одних і тих самих видів валют або банківських металів, обліковує ці документи про арешт на відповідному позабалансовому рахунку і виконує їх у тій послідовності, у якій вони надійшли.
6.9. Якщо згідно з документом про арешт накладається арешт на всі види валют та банківських металів, що зберігаються на рахунках клієнта/коррахунках банку, то банк обліковує документ про арешт на відповідному позабалансовому рахунку і не виконує видаткових операцій за рахунками клієнта/коррахунками банку, на кошти та/або банківські метали на яких накладено арешт, у межах сум/маси, зазначених у документі про арешт, до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів та/або банківських металів.
{Пункт 6.9 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
6.10. Якщо згідно з документом про арешт накладається арешт на всі види валют і банківських металів, що зберігаються на рахунках клієнта/коррахунках банку, у тому числі й на національну валюту, і, крім того, загальну суму, яка підлягає арешту, зазначено в національній валюті (без конкретних сум за кожним видом валют або банківських металів), то з метою забезпечення арешту суми, зазначеної в документі про арешт, банк обліковує вищезазначений документ про арешт на відповідному позабалансовому рахунку й арештовує кошти в іноземній та національній валюті, банківські метали на рахунках клієнта/коррахунках банку за кожним видом валют та банківських металів.
Банк у разі недостатності коштів та банківських металів не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє про це орган (особу), який(яка) надіслав(ла) документ про арешт, і продовжує арештовувати кошти і банківські метали на цих самих рахунках клієнта/коррахунках банку за кожним видом валют та банківських металів у сумі, що достатня для забезпечення виконання вищезазначеного документа про арешт.
{Абзац другий пункту 6.10 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
Банк для забезпечення арешту суми, потрібної для виконання документа про арешт, здійснює розрахунок гривневого еквівалента іноземних валют та/або банківських металів, які арештовуються на рахунках клієнта/коррахунках банку для виконання отриманого документа про арешт, за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, що встановлюється Національним банком на день надходження документа про арешт, а в наступні дні цей розрахунок здійснюється після кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют і банківських металів, що встановлюється Національним банком, а також з урахуванням нових надходжень коштів в іноземній валюті та/або банківських металів.
Якщо документ про арешт із зазначенням у ньому виду іноземної валюти або банківського металу надійшов до рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника в національній валюті, то для забезпечення арешту суми, потрібної для виконання документа про арешт, здійснюється розрахунок гривневого еквівалента іноземних валют та/або банківських металів, які зазначені в отриманому документі про арешт, за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, що встановлюється Національним банком на день надходження документа про арешт, а в наступні дні цей розрахунок здійснюється після кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют і банківських металів, що встановлюється Національним банком.
{Пункт 6.10 глави 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
6.11. Банк не виконує видаткових операцій за рахунками клієнта/коррахунками банку, на кошти та/або банківські метали на яких накладено арешт, у тому числі й на кошти в іноземній валюті та банківські метали, що були попередньо куплені за заявою клієнта на валютному ринку України (до накладання арешту) і не були перераховані ним за призначенням до їх арешту.
{Пункт 6.11 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
6.12. Банк відновлює операції за рахунками клієнта/коррахунками банку після накопичення суми, що зазначена в документі про арешт, або після отримання ним передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів та/або банківських металів.
{Пункт 6.12 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 154 від 18.05.2011}
7. Порядок списання банком коштів в іноземних валютах з рахунків клієнтів-боржників/ з коррахунків банків-боржників на підставі інкасового доручення (розпорядження), оформленого контролюючим органом
{Назва глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 8 від 09.02.2017, № 95 від 04.09.2018}
7.1. Інкасове доручення (розпорядження) оформляється, приймається, надсилається для виконання до банку, виконується, повертається та відкликається відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовим актом Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні.
7.2. Інкасове доручення (розпорядження) подається/надсилається контролюючим органом безпосередньо до банку, у якому відкрито рахунок клієнта-боржника/коррахунок банку-боржника.
{Пункт 7.2 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 8 від 09.02.2017, № 95 від 04.09.2018}
7.3. Банк приймає інкасове доручення (розпорядження) незалежно від наявності на рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника достатнього залишку коштів та виконує його лише в межах наявних коштів в іноземній валюті того виду, який зазначений в інкасовому дорученні (розпорядженні).
В інкасовому дорученні (розпорядженні) на списання коштів у зазначеному в ньому виді іноземної валюти для її продажу та подальшого перерахування національної валюти на рахунок отримувача обов'язково зазначаються:
номер рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника в іноземній валюті, з якого здійснюватиметься списання;
номер рахунку в національній валюті отримувача коштів;
сума та назва іноземної валюти, що підлягає списанню з подальшим продажем.
У реквізиті "Призначення платежу" зазначається, що іноземна валюта підлягає продажу на валютному ринку України за національну валюту, а також назва, дата видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.
{Абзац шостий пункту 7.3 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 04.09.2018}
Судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.
{Абзац сьомий пункту 7.3 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 04.09.2018}
7.4. Банк, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, здійснює продаж на валютному ринку України списаних з рахунку клієнта-боржника/коррахунку банку-боржника коштів в іноземних валютах у термін до п'яти робочих днів з дати їх списання. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, що не належать до 1-ї групи Класифікатора.
7.5. Банк, який обслуговує клієнта-боржника або в якому відкрито коррахунок банку-боржника, перераховує отримані від продажу іноземної валюти на валютному ринку України кошти на рахунок у національній валюті отримувача коштів, який зазначений в інкасовому дорученні (розпорядженні), не пізніше ніж через два робочих дні після їх зарахування на його коррахунок.
Якщо іноземна валюта продана клієнтам, які мають рахунки в банку, який обслуговує клієнта-боржника чи в якому відкрито коррахунок банку-боржника, або куплена банком, який обслуговує клієнта-боржника чи в якому відкрито коррахунок банку-боржника, за кошти в національній валюті, що належать цьому банку, то кошти від продажу банк перераховує на рахуноку національній валюті отримувача коштів, який зазначений в інкасовому дорученні (розпорядженні), не пізніше ніж через два робочих дні з дати їх списання з рахунку покупця валюти.
7.6. Витрати банків на проведення операцій, що зазначені в цій главі, відшкодовуються за рахунок клієнта-боржника/банку-боржника.
{Положення доповнено новою главою 7 згідно з Постановою Національного банку № 590 від 28.12.2012}
8. Виконання банком вимоги Національного банку на списання коштів в іноземних валютах та банківських металів у безспірному порядку
8.1. Банк зобов'язаний здійснити списання в безспірному порядку заборгованості банку-боржника перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, з коррахунку банку-боржника відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України".
8.2. Банк здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку-боржника (далі в цьому пункті - платник) на підставі вимоги Національного банку.
Вимога Національного банку має містити таку інформацію:
номер та дату складання (число, місяць, рік);
передбачені законодавством України підстави, відповідно до яких Національний банк має право на списання в безспірному порядку заборгованості з рахунків платника (зокрема посилання на статтю 73 Закону України "Про Національний банк України");
код платника, найменування платника, номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах;
найменування та SWIFT-код (BIC kod) банку платника;
код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах;
найменування, SWIFT-код (BIC kod) та місцезнаходження банку отримувача;
цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора;
суму іноземної валюти або масу банківських металів у тройських унціях (цифрами та словами) і назву іноземної валюти або виду банківського металу (словами);
Вимога Національного банку має бути оформлена на гербовому бланку Національного банку, засвідчена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки Національного банку.
Банк приймає до виконання вимогу Національного банку протягом 30 календарних днів починаючи з дати її складання.
8.3. Національний банк для визначення суми іноземної валюти або маси банківського металу, яку необхідно списати в безспірному порядку з коррахунку банку-боржника, використовує офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів, що встановлюється Національним банком на день складання вимоги Національного банку.
8.4. Національний банк надсилає до банку, у якому відкритий коррахунок банку-боржника, вимогу Національного банку не менше ніж у двох примірниках.
Банк, у якому відкритий коррахунок банку-боржника, здійснює списання в безспірному порядку коштів в іноземних валютах та/або банківських металів з коррахунку банку-боржника протягом операційного часу в день надходження вимоги Національного банку до банку, ураховуючи особливості, визначені в главі 5 цього Положення.
Вимогу Національного банку, що надійшла після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Банк, у якому відкритий коррахунок банку-боржника, здійснює списання в безспірному порядку коштів в іноземних валютах та/або банківських металів з коррахунку банку-боржника за меморіальним ордером, сформованим банком на підставі вимоги Національного банку.
Банк здійснює списання у безспірному порядку коштів в іноземних валютах та/або банківських металів з коррахунку банку-боржника на підставі одного із примірників вимоги Національного банку, який залишається на зберіганні в банку. Другий примірник банк надсилає банку-боржнику.
8.5. У разі недостатності коштів в іноземній валюті/банківських металів на коррахунку банку-боржника банк, до якого надійшла вимога Національного банку, здійснює списання заборгованості частково.
Часткову оплату вимоги Національного банку банк оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату вимоги Національного банку, яку частково сплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, наведений у реквізиті "Призначення платежу" цієї вимоги Національного банку.
Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець банку на вимозі Національного банку окреслює реквізит "Сума" та зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу, засвідчуючи це своїм підписом.
8.6. Банк, у якому відкритий коррахунок банку-боржника, не пізніше наступного робочого дня після надходження вимоги зобов'язаний повідомити Національний банк про виконання (часткове виконання) або про неможливість виконання вимоги Національного банку з причин, зазначених у цьому пункті.
Банк повертає без виконання вимогу Національного банку, якщо на день її пред'явлення до банку немає:
коштів в іноземній валюті/банківських металів на коррахунку банку-боржника;
коррахунку банку-боржника в банку;
інформації або її частини, заповнення якої передбачено пунктом 8.2 цього Положення, та/або зазначена помилкова інформація щодо банку-боржника та/або банку банку-боржника.
У разі відмови виконати вимогу Національного банку із причин, зазначених у цьому пункті, банк у день надходження вимоги Національного банку має зробити на її зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання, зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цю вимогу до Національного банку. Банк повертає вимогу Національного банку рекомендованим чи цінним листом.
8.7. Якщо банк не може виконати вимогу Національного банку в установлений цим Положенням строк через те, що немає/недостатньо коштів на своєму коррахунку, то він зобов'язаний:
узяти вимогу Національного банку на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;
надіслати письмове повідомлення Національному банку про невиконання його вимоги із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на своєму коррахунку";
ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.
8.8. Витрати банків у разі проведення операцій, що зазначені в цій главі, відшкодовуються за рахунок банку-боржника.
{Положення доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 340 від 07.06.2016}
9. Виконання банком платіжної вимоги в іноземній валюті або банківських металах, оформленої Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
1. Платіжна вимога Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) оформляється, надсилається до банку, виконується, повертається та відкликається відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні.
2. Платіжна вимога в іноземній валюті або банківських металах подається Національним агентством безпосередньо до банку, у якому відкрито рахунок клієнта/коррахунку банку, на кошти якого накладено арешт у кримінальному провадженні щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, або через банк, що обслуговує Національне агентство.
3. Банк виконує платіжну вимогу, оформлену Національним агентством у визначеному в ній виді іноземної валюти або банківського металу, у якій обов'язково зазначено таке: номер рахунку клієнта/коррахунку банку, з якого здійснюватиметься списання; номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах Національного агенства; сума та назва іноземної валюти, що підлягає списанню, або маса в тройських унціях та вид банківських металів, що підлягає списанню; у реквізиті "Призначення платежу" зазначаються дата видачі та номер (якщо він є) і дата ухвали слідчого судді/суду про накладення арешту. Платіжна вимога також обов'язково має містити підпис відповідального виконавця банку, що обслуговує Національне агентство, та відбиток штампа банку, що обслуговує Національне агентство.
4. Банк виконує платіжну вимогу у визначеному в ній виді іноземної валюти або банківського металу лише в межах наявних відповідних коштів в іноземній валюті та/або банківських металів на цьому рахунку клієнта/коррахунку банку.
Якщо коштів у цій іноземній валюті або цього виду банківських металів на рахунку клієнта/коррахунку банку немає, то банк повертає платіжну вимогу без виконання, а в разі їх недостатності - виконує її частково в межах наявного залишку коштів в іноземній валюті та/або банківських металів на цьому рахунку клієнта/коррахунку банку.
{Положення доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}
10. Оформлення розрахункового документа та його виконання банком у разі здійснення операцій за рахунком умовного зберігання (ескроу) в іноземній валюті
{Назва глави 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 09.07.2020}
1. Банк за настання підстав, передбачених договором рахунку умовного зберігання (ескроу), формує меморіальний ордер та переказує грошові кошти з такого рахунку на користь бенефіціара(ів)/видає готівкою бенефіціару(ам) у випадках, передбачених законодавством України, чи повертає володільцю рахунку.
Винагорода банку не утримується з грошових коштів, що обліковуються на рахунку умовного зберігання (ескроу) в іноземній валюті, якщо інше не передбачено договором рахунку умовного зберігання (ескроу) в іноземній валюті.
Винагорода банку сплачується в гривнях з дотриманням вимог валютного законодавства України, якщо її утримання передбачено договором.
{Пункт 1 глави 10 в редакції Постанови Національного банку № 99 від 09.07.2020}
2. Звернення стягнення та/або накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунку умовного зберігання (ескроу), за зобов'язаннями володільця рахунку або бенефіціара не допускається.
{Положення доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 95 від 04.09.2018}
{Зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою втратили чинність на підставі Постанови Національного банку № 31 від 05.02.2019}
