КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                    Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
             від 3 вересня 2008 р. N 1162-р
                          Київ

       Про схвалення Концепції Державної цільової програми
        протимінної діяльності на 2009-2014 роки
 

     1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми протимінної
діяльності на 2009-2014 роки, що додається.

     Визначити МНС державним замовником Програми.

     2. МНС   і   Міноборони   разом   з  іншими  заінтересованими
центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
держадміністраціями розробити і до 15  листопада  2008  р.  подати
Кабінетові  Міністрів  України  проект Державної цільової програми
протимінної діяльності на 2009-2014 роки.
 

     Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО

     Інд. 33
 

                                         СХВАЛЕНО
                    розпорядженням Кабінету Міністрів України
                          від 3 вересня 2008 р. N 1162-р

                            КОНЦЕПЦІЯ
              Державної цільової програми
        протимінної діяльності на 2009-2014 роки
 

                       Визначення проблеми,
        на розв'язання якої спрямована програма

     Незважаючи на  час,  що  минув   після   закінчення   Великої
Вітчизняної    війни,   великі   території   України   залишаються
забрудненими  вибухонебезпечними  предметами.  Тільки  за  останні
шість  років  на  території  України підрозділами МНС і Міноборони
знешкоджено та знищено у 2002 році 26502 одиниці вибухонебезпечних
предметів,   у   2003 - 49153,  у  2004 - 35542,  у  2005 - 33556,
у 2006 - 115938, у 2007 році - 101395 одиниць.

     Ускладнюють проблему  техногенні  катастрофи,   пов'язані   з
боєприпасами  (пожежі  та  вибухи  на  складах,  базах,  арсеналах
боєприпасів).

     На цей час в Україні, незважаючи на заходи, які вживаються до
запобігання  загибелі  та  травмуванню  громадян внаслідок вибухів
боєприпасів, продовжують траплятися нещасні випадки.

     На території  України  розміщуються  34   колишні   військові
полігони   загальною  площею  150  тис.  гектарів,  які  необхідно
очистити від вибухонебезпечних предметів.

     Протягом 1991-2007   років   зазначені   військові   полігони
розформовані,  а території, на яких вони розміщувалися, підлягають
передачі місцевим органам виконавчої влади  та  органам  місцевого
самоврядування для подальшого господарського використання.

     Разом з  тим,  передача  земель  проводиться  без  ретельного
обстеження територій, суцільного очищення їх від вибухонебезпечних
предметів,    що   призводить   до   трагічних   наслідків   через
несанкціонований   пошук   і   нелегальну   реалізацію   елементів
боєприпасів  як  металобрухту і вибухових речовин,  що вилучаються
жителями   цих   територій   для   виробництва   вибухонебезпечних
предметів.

     Тільки за  період  з  1996 по 2007 рік внаслідок необережного
поводження з боєприпасами та їх підривами постраждало 229 осіб  (з
них 57 дітей), у тому числі загинуло 100 та поранено 129 осіб.

     За даними  міжнародних експертів та представників ООН Україна
посідає четверте місце у світі за наявною  в  арсеналах  кількістю
протипіхотних   мін   (6,4   мільйона),  які  потребують  знищення
відповідно до Оттавської конвенції про заборону протипіхотних  мін
( 995_379 ).

     Для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, загибелі та
травмуванню громадян внаслідок вибухів  боєприпасів,  забезпечення
безпеки  населення  необхідно  розробити Державну цільову програму
протимінної діяльності.

        Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування
     необхідності її розв'язання програмним методом

     Основними причинами виникнення проблеми є:

     невжиття у післявоєнний період необхідних заходів до очищення
окремих територій від вибухонебезпечних предметів;

     неналежне очищення територій  колишніх  військових  полігонів
від  вибухонебезпечних предметів перед передачею їх у користування
місцевим органам виконавчої влади;

     несанкціоновані вибухи  на   складах,   базах   і   арсеналах
боєприпасів;

     відсутність:

     Державної програми протимінної діяльності;

     повної інформації  про  забрудненість  території  України  та
акваторій   Чорного   і   Азовського   морів    вибухонебезпечними
предметами;

     системи акредитації    та   сертифікації   організацій,   які
залучаються до протимінної діяльності;

     системи підготовки   фахівців,   що    відповідає    світовим
стандартам;

     нормативно-правової бази з питань протимінної діяльності, яка
відповідає міжнародним стандартам з розмінування;

     єдиної бази даних з питань протимінної діяльності;

     механізму централізованого управління протимінною діяльністю;

     єдиної програми зовнішньої протимінної діяльності.

     Розв'язання зазначеної проблеми потребує утворення:

     у Міноборони - органу з координації  провадження  протимінної
діяльності відповідно до повноважень міністерства;

     у МНС   -  служби  протимінної  діяльності  (розмінування)  з
покладанням на неї функцій з координації  провадження  протимінної
діяльності на території України,  яка у разі потреби в межах своїх
повноважень буде координувати діяльність  відповідних  підрозділів
(служб) інших підприємств, установ та організацій.

                          Мета Програми

     Метою Програми  є  зменшення  ризиків,  які  можуть  виникати
внаслідок вибуху вибухонебезпечних предметів до рівня,  безпечного
для населення.

                 Визначення оптимального варіанта
             розв'язання проблеми на основі
        порівняльного аналізу можливих варіантів

     Оптимальним варіантом   розв'язання  проблеми  є  розроблення
Державної цільової програми протимінної діяльності, в якій повинно
передбачатися:

     покладення виконання    завдань   з   розв'язання   проблеми,
пов'язаної  з  провадженнями  протимінної  діяльності,   на   МНС,
Міноборони   і   Мінтрансзв'язку   в   межах   їх  компетенції  та
повноважень;

     утворення в   МНС   органу   для   координації    провадження
протимінної діяльності на території України.

              Шляхи і способи розв'язання проблеми,
                строк виконання Програми

     Виконання Програми здійснюватиметься шляхом:

     проведення планових   робіт   з   очищення   територій    від
вибухонебезпечних  предметів  на визначених територіях та об'єктах
(райони  колишніх  бойових  дій,  території  колишніх   військових
полігонів);

     виконання термінових заявок у разі надходження повідомлень до
управлінь МНС,  МВС,  місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого   самоврядування   про   виявлення  місцевим  населенням
вибухонебезпечних предметів;

     проведення термінових робіт у  разі  виникнення  надзвичайної
ситуації    техногенного    характеру,   пов'язаної   з   вибухами
боєприпасів.

                       Очікувані результати

     Виконання Програми дасть змогу:

     використовувати земельні  та  інші   ресурси   очищених   від
вибухонебезпечних предметів територій у господарських цілях;

     мінімізувати загрози   виникнення   нещасних   випадків   від
несанкціонованого  поводження  з  вибухонебезпечними   предметами,
знизити соціальну напруженість серед населення;

     забезпечувати здійснення  загальнодержавних  природоохоронних
заходів  та  заходів,  спрямованих  на  запобігання   надзвичайним
ситуаціям і ліквідацію їх наслідків;

     значно знизити   рівень   викидів   токсичних   газів  шляхом
впровадження   новітніх   технологій   знешкодження   (утилізації)
боєприпасів;

     ефективно використовувати піротехнічні (саперні) підрозділи і
спеціалістів   МНС,   Міноборони,   Мінтрансзв'язку,    а    також
спеціалізовані державні підприємства та організації;

     створювати умови   для  залучення  спеціалізованих  державних
підприємств та організацій до виконання робіт з розмінування;

     залучати міжнародну технічну допомогу та кошти з інших джерел
для проведення робіт з розмінування.

     Підсумки виконання Програми підбиваються щороку з урахуванням
офіційних статистичних показників.

            Оцінка фінансових, матеріально-технічних,
  трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

     Фінансове забезпечення  виконання  Програми здійснюватиметься
за рахунок коштів державного  та  місцевих  бюджетів,  міжнародної
технічної   допомоги,   а   також   інших   джерел  відповідно  до
законодавства.

     Орієнтовні   витрати   щодо  реалізації  Програми  становлять
86 млн. гривень.

     Обсяг видатків  на  виконання  Програми  уточнюється  під час
складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік  у
межах загального обсягу фінансування на зазначені цілі.