МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГОГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
18.05.2007 N 18
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
25 липня 2007 р.
за N 853/14120
Про затвердження Інструкціїіз застосування гіпохлориту натрію
для знезараження води в системах
централізованого питного
водопостачання та водовідведення
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерстварегіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства
N 105 ( z0855-15 ) від 15.05.2015 }
Відповідно до Закону України "Про питну воду та питне
водопостачання" ( 2918-14 ), та Закону України "Про
Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006-2020 роки"
( 2455-15 ) та з метою поліпшення якості знезараження питної води
та стічних вод Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію із застосування гіпохлориту натрію
для знезараження води в системах централізованого питного
водопостачання та водовідведення (далі - Інструкція), що
додається.
2. Зазначену Інструкцію довести до відома керівників
Міністерства житлово-комунального господарства Автономної
Республіки Крим, структурних підрозділів з питань
житлово-комунального господарства обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Заступника
Міністра Г.М.Семчука.
Міністр О.П.Попов
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Голови Державного
комітету України з питань
технічного регулювання та
споживчої політики С.Т.Черепков
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України,
головний державний санітарний
лікар України С.П.Бережнов
Заступник Міністра юстиції
України В.В.Лутковська
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Мінжитлокомунгоспу
України
18.05.2007 N 18
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
25 липня 2007 р.
із застосування гіпохлориту натрію
для знезараження води в системах централізованого
питного водопостачання та водовідведення
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція встановлює порядок використання розчинів
гіпохлориту натрію (далі - РГН) для знезараження питних вод в
системах централізованого питного водопостачання та знезараження
стічних вод з метою дотримання нормативних вимог до якості
знезараженої води та безпеки обслуговувального персоналу і
навколишнього природного середовища.
1.2. Інструкцією встановлюються склад і послідовність
технологічних операцій для здійснення знезараження питної води,
дезінфекції водопровідних мереж і споруд та знезараження стічних
вод; надаються рекомендації щодо необхідного обладнання, місць
введення РГН в оброблювану воду, визначення розрахункової дози і
загальних витрат РГН, дотримання техніки безпеки при роботі з РГН.
1.3. Ця Інструкція поширюється на: суб’єктів господарювання, що виконують роботи із знезараження
питної води і стічних вод або дезінфекції водопровідних мереж і
споруд та здійснюють виробничий контроль за якістю питної води; проектувальників, які виконують роботи з проектування систем
централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також
на суб’єктів господарювання, що здійснюють будівництво таких
об’єктів; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики у сфері санітарного та епідемічного
благополуччя населення, та його територіальні органи під час
здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.{ Пункт 1.3 глави 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 105
( z0855-15 ) від 15.05.2015 }
2. Характеристика товарних розчинівгіпохлориту натрію
2.1. Для знезараження питної води застосовують гіпохлорит
натрію марки А за ГОСТ 11086-76 "Гипохлорит натрия. Технические
условия" (Гіпохлорит натрію. Технічні умови). Для обробки побутових і промислових стічних вод застосовують
гіпохлорит марки А та Б, що виробляється в Україні згідно з
ГОСТ 11086-76. { Абзац другий пункту 2.1 глави 2 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства N 105
( z0855-15 ) від 15.05.2015 } Гіпохлорит натрію зареєстрований у Державному реєстрі
дезінфекційних засобів МОЗ України.
2.2. Дезінфекційна дія гіпохлориту натрію NaOCl заснована на
тому, що при розчиненні у воді він так само, як і газоподібний
хлор, утворює хлорноватисту кислоту та гіпохлорит-іони, які мають
окислювальну і дезінфекційну дію. Зберігаючи всі переваги процесу
хлорування, метод знезараження за допомогою РГН дає змогу уникнути
основних труднощів, пов'язаних з роботою з високотоксичним рідким
хлором.
2.3. Гіпохлорит натрію марки А випускається у вигляді водного
розчину зеленувато-жовтого кольору. За ГОСТ 11086-76 він повинен
відповідати таким вимогам:коефіцієнт світлопропускання, %, не менше 20; коефіцієнт світлопропускання, %, не менше 20; масова концентрація активного хлору, г/куб.дм, не менше 190; масова концентрація лугу в перерахуванні
на NaOH, г/куб.дм 10-20; на NaOH, г/куб.дм 10-20; масова концентрація заліза, г/куб.дм, не більше 0,02. При зберіганні РГН спостерігається випадання осадів у вигляді
дрібних пластівців. Це пов'язано з кристалізацією водних гідратів.
До факторів, що впливають на стабільність РГН, належать: його
концентрація і температура, наявність іонів важких металів,
освітлення (при дії світла швидкість розкладу РГН збільшується
приблизно в два рази). РГН у вигляді товарного розчину містить близько 19% активного
хлору. Для окремих споживачів цей розчин розводять до 5 або 10%.
2.4. Правила транспортування і зберігання РГН марки А
регламентуються ГОСТ 11086-76.
3. Приймання розчинів гіпохлориту натрію
3.1. РГН приймають партіями. Партією вважають ємність або
кілька ємностей з РГН, які мають сертифікат якості.
3.2. Для контролю якості РГН його перемішують,
пробовідбірником з вініпласту або поліетилену відбирають проби з
верхньої, середньої та нижньої частин ємності й усереднюють у
чистій сухій скляній банці з темного скла з притертою пробкою
ємністю 500 куб.см.
3.3. У лабораторії набирають піпеткою 10 куб.см РГН з
відібраної проби і виконують хімічний аналіз на вміст активного
хлору за Методикою визначення масової концентрації активного хлору
в розчинах гіпохлориту натрію (ГОСТ 11086-76).
3.4. За необхідності можуть бути також проведені аналізи на
масову концентрацію лугу і заліза за ГОСТ 11086-76.
3.5. Результати аналізів відразу записують у журнал приймання
реагентів.
3.6. Лаборант на початку своєї зміни обов'язково виконує
аналіз умісту активного хлору в ємності, розчин з якої
використовують для обробки води, за вищевказаною методикою
(ГОСТ 11086-76).
4. Знезараження питної води
4.1. Для забезпечення населення доброякісною питною водою
необхідно суворо дотримуватись вимог санітарних норм при
будівництві та експлуатації всіх споруд водопроводу, у тому числі
й установок для знезараження води РГН.
4.2. Для встановлення робочої дози РГН для знезараження води
необхідно проводити пробне хлорування води в умовах, максимально
наближених до виробничих (у затемненому термостаті, у який
подається водопровідна вода; з дотриманням часу контакту з РГН,
який дорівнює часу перебування води в спорудах або трубопроводах).
4.3. Робочу дозу РГН вибирають згідно з вимогами Державних
санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної,
призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10),
затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 12
травня 2010 року N 400 ( z0452-10 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747, а визначення
залишкового активного хлору - за ГОСТ 18190-72 "Вода питьевая.
Методы определения содержания остаточного активного хлора" (Вода
питна. Методи визначення вмісту залишкового активного хлору).{ Пункт 4.3 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 105 ( z0855-15 ) від
15.05.2015 }
4.4. Точки введення РГН визначають залежно від технологічної
схеми очисних споруд водопроводу, якості води джерела
водопостачання та інших факторів. При виборі місця введення у воду
РГН необхідно враховувати призначення процесу хлорування води
(попереднє окислення домішок води, знезараження води або
забезпечення відповідного санітарного стану системи подачі і
розподілу води тощо). 4.4.1. Прехлорування води виконують для підготовки води до
наступного очищення та поліпшення подальших процесів очищення води
(коагулювання, відстоювання, фільтрування). У цьому разі РГН
уводять у змішувачі або перед насосами першого підйому. 4.4.2.Постхлорування води є завершальним етапом очищення
води, тобто кінцевим хлоруванням, яке забезпечує відповідний
санітарний стан системи водопостачання. При цьому РГН уводять у
лінію подачі очищеної води в резервуари чистої води. Це забезпечує
необхідну концентрацію залишкового хлору у воді і гарантує
надійний санітарний стан системи подачі і розподілу води.
4.5. Вибір місця введення РГН у воду здійснюється технічним
керівником (технологом) водопровідної станції на основі
санітарно-хімічних, санітарно-бактеріологічних і технологічних
аналізів вихідної і обробленої води.
4.6. Витрата робочого РГН залежить від таких факторів:
концентрації активного хлору в РГН, температури і якості
оброблюваної води, величини хлоропоглинання даної води, часу
контакту з водою, забруднення трубопроводів і резервуарів. Витрату робочих РГН визначають за Методикою визначення
необхідної витрати розчину гіпохлориту натрію для очищення і
знезараження питної або стічної води, наведеною в додатку.
4.7. Уведення розрахункової кількості РГН в оброблювану воду
виконують вакуумним (за допомогою ежектора та мірника або
ротаметра) або напірним способом (за допомогою насоса-дозатора).
При цьому перевагу слід надавати мембранним насосам для агресивних
середовищ з повністю відокремленим проточним каналом РГН від
рухомих механізмів.
5. Дезінфекція артезіанських свердловин
5.1. Профілактичну промивку і дезінфекцію артезіанських
свердловин, що використовуються з метою централізованого питного
водопостачання, необхідно виконувати при прийманні їх в
експлуатацію після закінчення будівництва та в процесі
експлуатації - не рідше 1 разу на рік (резервуарів малої
потужності і водонапірних башт - 2 рази на рік) за графіком,
погодженим з органами державного санітарно-епідеміологічного
нагляду.
5.2. Дезінфекцію артезіанських свердловин виконують у три
етапи. Перший етап - свердловину експлуатують протягом 24 годин з
відкачуванням води з інтенсивністю, що перевищує звичайну на
15-20%. Після цього виймають колону робочих труб з насосним
агрегатом, чистять їх та ретельно миють водою. Потім методом
наповнення виконують дезінфекцію робочим РГН з концентрацією
100-150 мг/куб.дм активного хлору, кінці труб повинні бути закриті
на час експозиції 3-6 годин. Другий етап - гумовою кулею свердловину розділяють на дві
частини: надводну і підводну. Надводну частину заповнюють на 3-6
годин РГН з вмістом 50-100 мг/куб.дм активного хлору, після чого
гумову кулю виймають (після випуску з неї повітря) і РГН
зливається у воду свердловини. На дно свердловини опускають шланг
і подають РГН з концентрацією активного хлору 100 мг/куб.дм з
таким розрахунком, щоб концентрація активного хлору у воді
свердловини становила не менше 50 мг/куб.дм, і витримують 3-6
годин. Розрахунковий об'єм РГН приймається більше об'єму
свердловини в 2-4 рази. Третій етап - після закінчення періоду дезінфекції
встановлюють продезинфіковані робочі труби з насосним агрегатом і
здійснюють відкачування води у звичайному режимі експлуатації до
зникнення у воді запаху хлору, після чого відбирають воду для
проведення санітарно-бактеріологічних аналізів згідно з чинними
нормативно-правовими актами. { Абзац четвертий пункту 5.2 глави 5
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 105
( z0855-15 ) від 15.05.2015 } Дезінфекція артезіанських свердловин може проводитися і без
виймання колони робочих труб з насосним агрегатом. У цьому разі в
свердловину подають воду з концентрацією активного хлору 100
мг/куб.дм з таким розрахунком, щоб його концентрація після
змішування з водою свердловини становила не менше 50 мг/куб.дм, і
витримують 3-6 годин. Після закінчення періоду дезінфекції
здійснюють відкачування води у звичайному режимі експлуатації до
зникнення у воді запаху хлору, після чого відбирають воду для
проведення санітарно-бактеріологічних аналізів згідно з чинними
нормативно-правовими актами. { Абзац п'ятий пункту 5.2 глави 5 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства N 105
( z0855-15 ) від 15.05.2015 }
6. Дезинфекція водопровідних мереж і споруд
6.1. Дезінфекція водопровідних споруд (резервуарів, напірних
баків, водоочисних споруд, водопровідної мережі) може бути
профілактичною (перед прийманням в експлуатацію нових споруд;
після періодичного чищення або після ремонтно-аварійних робіт), а
також за епідемічними показниками (у разі забруднення споруд,
унаслідок чого створюється загроза виникнення спалахів кишкових
інфекцій).
6.2. Дезінфекцію водопровідних споруд виконують двома
способами: - об'ємним (метод наповнення): споруди заповнюють
дезінфекційним розчином і залишають у такому вигляді на
розрахункову тривалість контакту; - поверхневим (метод зрошення): дезінфекційний розчин
наносять на контактувальну з питною водою поверхню споруд.
6.3. Перед дезінфекцією водопровідних споруд обов'язково
проводяться їх попереднє механічне очищення і промивання.
Водопровідну мережу, очистити яку важко і складно, інтенсивно
промивають протягом двох годин при максимально можливій швидкості
руху води (не менше 1,5 м/с). Дезінфекція водоводів і водопровідної мережі проводиться
способом заповнення труб розчином гіпохлориту натрію з
концентрацією 75-100 мг/куб.дм активного хлору (у залежності від
ступеня забруднення труб, їх зносу та санітарно-епідемічних
обставин). Уведення розчину гіпохлориту натрію в трубопроводи
продовжують доти, доки в точках, найбільш віддалених від місця
його подачі, уміст активного хлору не становитиме не менше 50% від
установленої дози. З цього моменту РГН перестають подавати і
трубопровід залишають заповненим цим розчином не менше ніж на 6
годин. Після цього хлоровану воду випускають і промивають
трубопроводи чистою водопровідною водою. Умови скидання води з
трубопроводів визначають на місці за узгодженням з органами
санітарно-епідеміологічної служби. Укінці промивання (при вмісті у воді до 1,0 мг/куб.дм
залишкового хлору) з трубопроводів відбирають проби для
контрольного бактеріологічного аналізу згідно з ГОСТ 18963-73
"Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа"
(Вода питна. Методи санітарно-бактеріологічного аналізу).
Дезінфекція вважається закінченою при сприятливих результатах двох
аналізів, узятих послідовно з однієї точки. Розрахунковий об'єм РГН для знезараження водоводів і ліній
водопровідної мережі визначається за внутрішнім діаметром труб із
збільшенням його на 10% (на вірогідні втрати).
6.4. Дезінфекцію резервуарів великої ємності виконують
методом зрошення. РГН з концентрацією 200-250 мг/куб.дм активного
хлору готують, виходячи з розрахунку 0,3-0,5 куб.дм на 1 кв.м
внутрішньої поверхні резервуара. Цим розчином покривають стінки і
дно резервуара методом зрошення із шланга або гідропульта. Через
1-2 години дезінфіковані поверхні промивають чистою водопровідною
водою, видаляючи відпрацьований розчин через скидну трубу. Робота
повинна виконуватися у спецодязі, гумових чоботях та протигазах;
перед входом у резервуар установлюють бачок з РГН для обмивання
чобіт.
6.5. Напірні баки малої ємності слід дезінфікувати об'ємним
методом, наповнюючи їх РГН з концентрацією 75-100 мг/куб.дм
активного хлору. Після контакту впродовж 5-6 годин воду, оброблену
РГН, видаляють через скидну трубу і промивають бак чистою
водопровідною водою (до отримання у промивній воді до 1,0
мг/куб.дм залишкового хлору). Аналогічним способом проводиться
дезінфекція відстійників, змішувачів, а також фільтрів після їх
ремонту і завантаження.
6.6. При прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом
водопровідних споруд контрольний бактеріологічний аналіз після
дезінфекції споруд виконується не менше двох разів з інтервалом,
що відповідає часу повного обміну води між відбором проб. При
сприятливих результатах аналізів споруди можуть бути прийняті в
експлуатацію.{ Пункт 6.6 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 105 ( z0855-15 ) від
15.05.2015 }
6.7. Промивання і дезінфекція водопровідних споруд
виконується силами і засобами будівельної організації (перед
пуском їх в експлуатацію) або персоналом водопроводу (після
ремонтно-аварійних робіт) у присутності представників центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної
політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення. Результати робіт оформлюють актом, у якому вказують
дозу активного хлору, тривалість хлорування (контакту) та
кінцевого промивання і дані контрольних аналізів води. На основі
цих матеріалів територіальні органи центрального органу виконавчої
влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері
санітарного та епідемічного благополуччя населення надають
висновок про можливість пуску споруд в експлуатацію.{ Пункт 6.7 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства N 105 ( z0855-15 ) від
15.05.2015 }
7. Знезараження стічних вод
7.1. Перед скиданням очищених стічних вод у водойми їх
необхідно знезаразити, для чого можуть застосовуватися розчини
гіпохлориту натрію марок Б і В.
7.2. При виконанні попередніх розрахунків дозу активного
хлору для знезараження стічних вод РГН приймають:- після механічного очищення - 10 мг/куб.дм; - після повного штучного біологічного
очищення - 3 мг/куб.дм; - після неповного штучного біологічного
очищення - 5 мг/куб.дм.
- після механічного очищення - 10 мг/куб.дм; - після повного штучного біологічногоочищення - 3 мг/куб.дм; - після неповного штучного біологічного
очищення - 5 мг/куб.дм.
7.3. Дозу активного хлору у кожному випадку слід уточнювати в
процесі експлуатації системи очищення стічних вод, виходячи з
вимог, щоб у знезараженій стічній воді після перебування у
контактному резервуарі перед скидом у водойму колі-індекс не
перевищував 1000, а індекс колі-фагу -
1000 БУО (бляшкоутворювальних одиниць)/куб.дм (або до межі
граничнодопустимого скиду, установленого в дозволі на
спецводокористування).
7.4. Витрату РГН для знезараження побутових стічних вод у
системах господарсько-побутового водовідведення визначають за
методикою, викладеною в додатку.
7.5. Для перемішування стічної води з РГН застосовують
змішувачі, вибір типу яких залежить від витрати стічної рідини.
Контакт РГН зі стічною водою відбувається в контактних
резервуарах, об'єм яких обчислюють у залежності від витрати
стічних вод і тривалості контакту РГН зі стічною водою, яка
повинна бути не менше 30 хвилин.
8. Заходи безпеки при використанні розчинівгіпохлориту натрію
8.1. РГН негорючий і невибухонебезпечний продукт, однак при
контакті з органічними горючими речовинами в процесі висихання
може викликати їх загоряння. РГН не допускається зберігати в
приміщенні разом з органічними продуктами, горючими матеріалами і
кислотами. У разі загоряння - гасити водою, піском,
вуглекислотними вогнегасниками. РГН, що розлився, змити водою. Виробничі приміщення повинні бути обладнані
припливно-витяжною вентиляцією із забезпеченням не менше ніж
5-кратного обміну повітря на годину. Негерметичні вузли обладнання
мають забезпечуватись місцевим вентиляційним відсмоктуванням.
8.2. До виконання робіт з дезінфекції із застосуванням РГН
можуть бути допущені особи, що пройшли медичний огляд і мають
допуск до проведення робіт із хлорування. Працівники водопровідних
споруд, що мають безпосереднє відношення до забору і підготовки
води, обслуговування водопровідних мереж, а також ті, що
піддаються впливу шкідливих виробничих факторів, підлягають
медичним обстеженням перед прийняттям на роботу і далі в терміни,
що встановлюються чинним законодавством.
8.3. При прийманні та переливанні товарного концентрованого
РГН у виробничих умовах потрібно дотримуватись вимог безпеки, що
спрямовані на захист органів дихання, шкіри і слизової оболонки
очей (фільтрувальний протигаз марки В, ізолювальні дихальні
прилади, захисні окуляри, захисні протихімічні рукавиці, чоботи,
шолом з нагрудником, захисний костюм). На робочому місці забороняється вживати їжу, пити воду,
курити.
8.4. Правила надання першої долікарської допомоги при
отруєнні РГН 8.4.1. Перша допомога включає само- і взаємодопомогу, яку
здійснюють самі працівники, і допомогу, що надають медичні
працівники. Потерпілого насамперед треба вивести із зони, що
містить РГН, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від
здавлювального одягу. 8.4.2. РГН, що потрапив на шкіру, змити струменем води, краще
з милом, або зняти за допомогою тканини або ватного тампона, а
потім промити шкіру достатньою кількістю води. 8.4.3. При надходженні РГН в очі необхідно негайно добре
промити їх достатньою кількістю води. 8.4.4. При надходженні речовини в шлунок потерпілому
необхідно дати випити декілька склянок води і викликати блювоту.
Процедуру повторити 2-3 рази. (Забороняється викликати блювоту у
хворого, що перебуває в непритомному стані або при наявності
судом). Після цього потерпілому дають випити 0,5-1 склянку води з
4-5 таблетками карболену або активованого вугілля (1 столова ложка
на 0,5 склянки води). Потім дати тільки сольове проносне (20-30 г
гіркої солі на 0,5 склянки води). Потерпілого необхідно зігріти. Якщо він у непритомному стані,
грілки слід застосовувати з великою обережністю, щоб уникнути
опіків. 8.4.5. При послабленні дихання потерпілому дають нюхати
нашатирний спирт. У разі припинення дихання необхідно негайно
приступити до штучної вентиляції легень. 8.4.6. За наявності судом необхідно виключити будь-які
подразнення, забезпечити хворому цілковитий спокій. 8.4.7. При шкірних кровотечах прикладати тампони, змочені
перекисом водню, при носових кровотечах - укласти постраждалого,
підняти і злегка закинути голову, прикладати холодні компреси на
перенісся і потилицю, у ніс - тампони, зволожені перекисом водню.
Начальник Управління
водопровідно-каналізаційного
господарства Мінжитлокомунгоспу
України В.П.Рудий
Додатоквизначення необхідної витрати
розчину гіпохлориту натрію
для очищення і знезараження питної
або стічної води
Витрату розчину гіпохлориту натрію (Qг.н.) визначають за
формулою
Дг.н. х QгодQг.н.= --------------- , куб.дм/год; Хг.н.
де Дг.н - доза РГН за концентрацією активного хлору, г/куб.м;Qгод - витрата оброблюваної води, куб.м/год;
Хг.н.- уміст активного хлору в РГН, г/куб.дм.
Приклад. Визначити витрату розчину гіпохлориту натрію, у
якому вміст активного хлору Хг.н. становить 140 г/куб.дм, для
подачі його у воду при її витраті Qгод = 400 куб.м/год при
застосуванні дози РГН за активним хлором Дг.н. = 3,6 г/куб.м.
Рішення. Витрата розчину гіпохлориту натрію буде дорівнювати:
36 х 400Qг.н. = ------------ = 10,3 куб.дм/год. 140
Начальник Управління
водопровідно-каналізаційного
господарства Мінжитлокомунгоспу
України В.П.Рудий
-
скопійовано
-
-
