КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 21 грудня 2005 р. N 1232
Київ
Питання Державного казначейства України
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Державне казначейство України, що
додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від
24 вересня 2005 р. N 983 ( 983-2005-п ) "Про утворення урядового
органу державного управління у складі Міністерства фінансів"
(Офіційний вісник України, 2005 р., N 39, ст. 2484) та від
12 жовтня 2005 р. N 1005 ( 1005-2005-п ) "Про призначення
Шлапака О.В. головою Державного казначейства" зміни, що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету
Міністрів України згідно з переліком, що додається.
4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади
привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у
відповідність з цією постановою.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 34
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 21 грудня 2005 р. N 1232
ПОЛОЖЕННЯпро Державне казначейство України
1. Державне казначейство України (далі - Казначейство) є
урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і
йому підпорядковується.
Казначейство є учасником системи електронних платежів
Національного банку.
2. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і
Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну та цим Положенням.
3. Основними завданнями Казначейства є:
1) забезпечення казначейського обслуговування державного та
місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського
рахунка, що передбачає:
розрахунково-касове обслуговування розпорядників і
одержувачів бюджетних коштів;
контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні
надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими
зобов'язаннями;
в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками
бюджетного процесу бюджетного законодавства;
ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про
виконання державного та місцевих бюджетів;
2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним
обліковуються;
3) визначення механізму казначейського обслуговування
державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил
бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та
місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів,
визначення порядку і строків подання звітів про виконання
кошторисів державних цільових фондів.
4. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань:
1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників,
одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами
бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями
проектів через систему електронних платежів Національного банку;
2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним
обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках,
передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за
рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка;
3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах
Казначейства;
4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких
обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних
установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що
відповідно до закону має право на його застосування;
5) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до
бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до
законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів
(обов'язкових платежів) та інших надходжень;
6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення
суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;
7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами
Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а
також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів
відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування
розподілених коштів за належністю;
8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та
бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та
Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку,
встановленому законодавством;
9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і
одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених
кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і
одержувачів бюджетних коштів;
10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг
з розпису державного бюджету та зміни до нього;
11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного
та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного,
місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам
законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені
бюджетним законодавством;
12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та
обслуговування державного боргу в національній та іноземній
валюті;
13) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України
( 2542-14 ) та іншими актами законодавства, видає за погодженням з
Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать
до його компетенції;
14) забезпечує функціонування багаторівневої
інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної
системи, вживає заходів до захисту інформації;
15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції,
пов'язані із:
здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;
відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів
розпису державного та місцевих бюджетів;
відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним
асигнуванням;
витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки
відповідності підтвердних первинних документів розпорядників
бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного
законодавства;
дотриманням правил валютного контролю за операціями, що
проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки
банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами
Казначейства;
дотриманням порядку проведення державних лотерей з
використанням електронних систем прийняття оплати за участь у
лотереї в режимі реального часу;
дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку,
складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів
бюджетних установ;
здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу
відповідно до законодавства;
16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного
процесу з питань, що належать до його компетенції;
17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і
вносить їх на розгляд Мінфіну;
18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові
функції, пов'язані із роботою його територіальних органів;
19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації
працівників Казначейства;
20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього
завдань.
5. Казначейство має право:
1) відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки
для виплат готівкою в Національному банку та інших банках;
2) розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним
обліковуються, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
3) залучати працівників інших державних органів, спеціалістів
і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його
компетенції;
4) ініціювати у межах наданих законодавством повноважень
припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними
коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного
правопорушення;
5) списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття
тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, відповідно до
законодавства;
6) надавати послуги (у тому числі платні), пов'язані з
обслуговуванням бюджетних коштів, у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України;
7) вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних
та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і
організацій дотримання установленого порядку казначейського
обслуговування державного та місцевих бюджетів, ведення
бухгалтерського обліку, складення звітності;
8) звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення
бюджетних правопорушень;
9) проводити конференції, семінари та наради з питань, що
належать до його компетенції;
10) одержувати в установленому порядку від центральних і
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів,
підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки,
інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
11) здійснювати в межах своїх повноважень співробітництво з
міжнародними фінансовими організаціями, з казначействами інших
країн, вивчати досвід роботи з організації їх діяльності та
готувати пропозиції щодо його впровадження в Україні.
6. Казначейство в межах своїх повноважень видає накази
організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання.
7. Казначейство очолює голова, який в установленому порядку
призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом
Міністрів України за поданням Міністра фінансів.
Голова Казначейства є членом колегії Мінфіну.
8. Голова Казначейства має чотирьох заступників, у тому числі
одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з
посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів,
погодженим з головою Казначейства.
Розподіл обов'язків між заступниками провадить голова
Казначейства.
9. Голова Казначейства:
1) здійснює керівництво діяльністю Казначейства, несе
персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і
Міністром фінансів за виконання покладених на Казначейство
завдань;
2) призначає на посаду і звільняє з посади керівників
структурних підрозділів та інших працівників Казначейства, крім
заступників голови;
3) затверджує положення про структурні підрозділи
Казначейства;
4) визначає ступінь відповідальності заступників голови,
керівників структурних підрозділів та інших працівників
Казначейства і керівників територіальних органів;
5) притягає до дисциплінарної відповідальності керівників
структурних підрозділів та інших працівників Казначейства, крім
заступників голови;
6) підписує видані в межах компетенції Казначейства накази та
організовує перевірку їх виконання;
7) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та
цим Положенням.
10. Казначейство для виконання покладених на нього завдань
може за погодженням з Міністром фінансів утворювати територіальні
органи у межах граничної чисельності працівників Казначейства.
Типове положення про територіальний орган Казначейства
затверджує Міністр фінансів.
11. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Казначейства, обговорення найважливіших напрямів його
діяльності у Казначействі утворюється колегія у складі голови,
його заступників та керівників структурних підрозділів
Казначейства.
Персональний склад колегії затверджує Міністр фінансів за
поданням голови Казначейства.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Казначейства.
12. Граничну чисельність працівників Казначейства затверджує
за поданням голови Міністр фінансів у межах граничної чисельності
працівників Мінфіну, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
13. Структуру Казначейства затверджує Міністр фінансів за
поданням голови Казначейства.
14. Штатний розпис та кошторис Казначейства затверджує голова
за погодженням з Міністром фінансів.
15. Казначейство утримується за рахунок державного бюджету в
межах коштів, передбачених на утримання Мінфіну.
16. Умови оплати праці працівників Казначейства визначаються
Кабінетом Міністрів України.
17. Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс,
печатку із зображенням Державного Герба України та своїм
найменуванням.
ЗАВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 21 грудня 2005 р. N 1232
ЗМІНИ,що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
від 24 вересня 2005 р. N 983 ( 983-2005-п )
та від 12 жовтня 2005 р. N 1005 ( 1005-2005-п )
1. У постанові Кабінету Міністрів України від 24 вересня
2005 р. N 983 ( 983-2005-п ):
пункт 2 виключити;
у тексті постанови слова "Державне казначейство" в усіх
відмінках замінити словами "Державне казначейство України" у
відповідному відмінку.
2. У назві та тексті постанови Кабінету Міністрів України від
12 жовтня 2005 р. N 1005 ( 1005-2005-п ) слова "Державного
казначейства" замінити словами "Державного казначейства України".
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 21 грудня 2005 р. N 1232
ПЕРЕЛІКпостанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р.
N 590 ( 590-95-п ) "Питання Державного казначейства" (ЗП України,
1995 р., N 11, ст. 262).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р.
N 656 ( 656-97-п ) "Про внесення зміни до Положення про Державне
казначейство" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 27,
с. 124).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 лютого 1999 р.
N 180 ( 180-99-п ) "Про деякі питання діяльності Державного
казначейства України" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 7,
ст. 251).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р.
N 611 ( 611-99-п ) "Про внесення доповнень до постанови Кабінету
Міністрів України від 17 лютого 1999 р. N 180" (Офіційний вісник
України, 1999 р., N 16, ст. 640).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 р.
N 865 ( 865-99-п ) "Про доповнення пункту 1 постанови Кабінету
Міністрів України від 17 лютого 1999 р. N 180" (Офіційний вісник
України, 1999 р., N 21, ст. 953).
