КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
              від 22 лютого 2006 р. N 182
                          Київ

                     Про затвердження Порядку
                 проведення державного
           соціально-гігієнічного моніторингу

          { Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
       N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019 }
 

     Відповідно до  статті  33  Закону  України  "Про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення"  (  4004-12  )
Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     1. Затвердити       Порядок       проведення       державного
соціально-гігієнічного моніторингу, що додається.

     2. Міністерству  охорони  здоров'я  забезпечити  фінансування
видатків,       пов'язаних      з      проведенням      державного
соціально-гігієнічного моніторингу,  у межах коштів,  передбачених
Міністерству у державному бюджеті на відповідний рік.

     3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2007 року.
 

     Прем'єр-міністр України                            Ю.ЄХАНУРОВ

     Інд. 28
 

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО
                        постановою Кабінету Міністрів України
                             від 22 лютого 2006 р. N 182

                             ПОРЯДОК
      проведення державного соціально-гігієнічного
                      моніторингу
 

                         Загальна частина

     1. Державний  соціально-гігієнічний  моніторинг  - це система
спостереження, аналізу, оцінки і прогнозу стану здоров'я населення
та   середовища   життєдіяльності   людини,   а   також  виявлення
причинно-наслідкових зв'язків між  станом  здоров'я  населення  та
впливом на   нього   факторів  середовища  життєдіяльності  людини
(далі - моніторинг).

     2. Моніторинг проводиться з метою забезпечення санітарного та
епідемічного   благополуччя   населення   і  використовується  для
складання соціально-економічних прогнозів.

     3. Моніторинг  проводиться  на  державному  рівні  на  основі
розробленої  і затвердженої МОЗ за погодженням із заінтересованими
центральними  органами  виконавчої   влади   методики,   а   також
санітарних правил та інших методичних документів.

     4. Інформаційний фонд даних державного соціально-гігієнічного
моніторингу (далі - інформаційний фонд) - це база даних  про  стан
здоров'я населення    та    середовища   життєдіяльності   людини,
сформованих на  основі  результатів  аналізу  причинно-наслідкових
зв'язків  між  станом  здоров'я  населення  та  впливом  на  нього
факторів середовища  життєдіяльності  людини.  Складовою  частиною
інформаційного   фонду   є   дані  державної  системи  моніторингу
довкілля.

     5. Завданнями моніторингу є:

     1) формування інформаційного фонду;

     2) виявлення   причинно-наслідкових   зв'язків   між   станом
здоров'я   населення  та  впливом  на  нього  факторів  середовища
життєдіяльності людини на основі їх системного  аналізу  і  оцінки
ризику для здоров'я людини;

     3) підготовка  пропозицій  щодо поліпшення діяльності органів
виконавчої влади та  органів  місцевого  самоврядування  з  питань
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

     6. У  рамках  проведення  моніторингу  використовуються  дані
спостереження за:

     1) станом здоров'я населення  і  факторами  впливу  на  нього
середовища  життєдіяльності  людини,  у  тому  числі  біологічними
(вірусні,  бактеріальні,  паразитарні), хімічними, фізичними (шум,
вібрація,    ультразвук,    інфразвук,    тепловий,    іонізуючий,
неіонізуючий   та   інші   види    випромінювання),    соціальними
(харчування, водопостачання, умови побуту, праці та відпочинку) та
іншими    факторами    -    установи    та    заклади    державної
санітарно-епідеміологічної  служби МОЗ,  Мінбуд,  Мінагрополітики,
установи Академії медичних наук;

     2) природно-кліматичними факторами, джерелами техногенної дії
на  навколишнє  природне  середовище,  у  тому числі на атмосферне
повітря,  поверхневі та підземні води, ґрунти - Мінекоенерго, МНС,
Мінагрополітики, Держводгосп;{  Підпункт  другий  пункту  6  із  змінами,  внесеними  згідно  з
Постановою КМ N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019 }

     3) радіаційним    станом   -   організації,   що   здійснюють
радіаційний контроль;

     4) соціальним середовищем - Мінпраці;

     5) станом охорони та умовами  праці  -  МОЗ,  Мінпраці,  МНС,
Держкомстат;

     6) структурою   і   якістю   харчування,   безпекою  харчових
продуктів для здоров'я населення - установи та  заклади  державної
санітарно-епідеміологічної служби,  державні установи ветеринарної
медицини.

     7. Моніторинг проводиться шляхом:

     1) вивчення показників стану здоров'я  населення  і  факторів
впливу на нього середовища життєдіяльності людини;

     2) збирання,  зберігання,  оброблення  і систематизації даних
про  результати  спостереження  за  станом  здоров'я  населення  і
факторами впливу на нього середовища життєдіяльності людини;

     3) використання  інформаційної  бази  даних про стан здоров'я
населення і середовища життєдіяльності людини.

     8. Результати моніторингу використовуються для:

     1) виявлення факторів, що шкідливо впливають на стан здоров'я
населення, та їх оцінки;

     2) прогнозування   стану   здоров'я  населення  і  середовища
життєдіяльності людини;

     3) розроблення невідкладних  і  довгострокових  заходів  щодо
запобігання  та  усунення  впливу  шкідливих  факторів  середовища
життєдіяльності людини на стан здоров'я населення.

     9. Установи та заклади Держсанепідемслужби здійснюють:

     1) збирання,   зберігання,   первинне   оброблення,    оцінку
інформації, отриманої в ході моніторингу, і передачу її МОЗ;

     2) інформування органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування,  підприємств,  установ  та  організацій,  а  також
громадян про результати моніторингу;

     3) внесення  органам  виконавчої  влади  та органам місцевого
самоврядування  пропозицій  щодо   забезпечення   санітарного   та
епідемічного благополуччя населення.

     10. Установи  та заклади державної санітарно-епідеміологічної
служби  на  водному,  залізничному   та   повітряному   транспорті
здійснюють:

     1) формування   баз   даних  про  результати  моніторингу  на
відповідному виді транспорту;

     2) проведення  аналізу  результатів  моніторингу,   виявлення
причинно-наслідкових  зв'язків  між  станом  здоров'я  населення і
факторами впливу на нього середовища  життєдіяльності  людини,  що
спостерігаються на відповідному виді транспорту;

     3) внесення  органам  виконавчої  влади  та органам місцевого
самоврядування  пропозицій  щодо   забезпечення   санітарного   та
епідемічного   благополуччя  населення,  визначення  факторів,  що
шкідливо впливають на стан здоров'я населення, та їх усунення;

     4) передачу   узагальнених   результатів    моніторингу    до
інформаційного фонду.

     11. МОЗ здійснює:

     1) формування інформаційного фонду;

     2) методичне забезпечення роботи з проведення моніторингу;

     3) підготовку   для   органів  виконавчої  влади  та  органів
місцевого  самоврядування  пропозицій  щодо  реалізації   заходів,
спрямованих   на   охорону   здоров'я   населення   та  середовища
життєдіяльності людини;

     4) роботу з удосконалення технологій  приймання  та  передачі
даних    інформаційними    каналами    зв'язку    для   формування
інформаційного фонду.

     12. МОЗ  за  погодженням  із  заінтересованими   центральними
органами    виконавчої   влади   визначає   структуру,   обсяг   і
періодичність  передачі  до   інформаційного   фонду   результатів
моніторингу.

     13. Обмін даними моніторингу між органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування,  установами  та  закладами,  що
беруть  участь  у  його  проведенні,  здійснюється  на безоплатній
основі.