Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 155 від 28.02.2018}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 127 від 22.02.2012
№ 155 від 28.02.2018
№ 620 від 24.05.2022}
Відповідно до статей 138, 140 Цивільного процесуального кодексу України, статей 135, 138 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 128 Господарського процесуального кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
{Вступна частина в редакції Постанови КМ № 127 від 22.02.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 155 від 28.02.2018}
1. Затвердити граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, згідно з додатком.
{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 155 від 28.02.2018}
коли обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат (крім судового збору), вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком;
{Абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ № 155 від 28.02.2018}
{Абзац третій пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 155 від 28.02.2018}
компенсація судових витрат (крім судового збору) особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах;
підставою для компенсації судових витрат (крім судового збору) є судове рішення.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 620 від 24.05.2022}
3. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів" - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 869 (Офіційний вісник України, 2001 p., № 31, ст. 1396), такі зміни:
у вступній частині постанови слова і цифри "статті 71 Цивільного процесуального кодексу України" виключити;
в Інструкції, затвердженій зазначеною постановою:
у пункті 1 слова і цифри "стаття 71 Цивільного процесуального кодексу України" виключити;
4. Компенсація судових витрат (крім судового збору) у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення.
Компенсація судового збору у цивільних, адміністративних та господарських справах у розмірі, пропорційному задоволеним вимогам сторони, здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 61, ст. 2431; 2013 р., № 9, ст. 334).
{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 620 від 24.05.2022}
{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 155 від 28.02.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 620 від 24.05.2022}
5. Міністерству фінансів передбачати Державній судовій адміністрації за відповідною бюджетною програмою кошти для компенсації судових витрат у цивільних та адміністративних справах.
{Постанову доповнено пунктом 5 згідно з Постановою КМ № 155 від 28.02.2018}
Додаток |
ГРАНИЧНІ РОЗМІРИ
компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ
Компенсація у цивільних справах | Компенсація в адміністративних справах | Компенсація у господарських справах | Граничний розмір |
За втрачений заробіток - cтороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові у зв’язку з явкою до суду | за втрачений заробіток - cтороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, її представникові у зв’язку з явкою до суду | обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100; загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час, виходячи із трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб | |
За відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові у зв’язку з явкою до суду | за відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, її представникові у зв’язку з явкою до суду | обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять | |
Витрати: | |||
пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи | пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи | пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи | не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи |
пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові | пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, її представникові | не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження |
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 127 від 22.02.2012; в редакції Постанови КМ № 155 від 28.02.2018}
