Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 20, ст.278)
{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63
Кодексом
№ 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112
Законами
№ 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272
№ 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53
№ 663-VII від 24.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.781}
{Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133
№ 1540-VIII від 22.09.2016, ВВР, 2016, № 51, ст.833
№ 2019-VIII від 13.04.2017, ВВР, 2017, № 27-28, ст.312
№ 1818-IX від 21.10.2021
№ 2955-IX від 24.02.2023}
{У тексті Закону слова "Національна комісія регулювання електроенергетики України" в усіх відмінках замінено словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011}
{У тексті Закону слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" в усіх відмінках замінено словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1540-VIII від 22.09.2016}
{У тексті Закону слова "власник когенераційної установки" в усіх відмінках замінено словами "власник (користувач) когенераційної установки" у відповідному відмінку згідно із Законом № 2019-VIII від 13.04.2017}
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності суб’єктів відносин у сфері використання когенераційних установок, регулює відносини, пов’язані з особливостями виробництва, передачі, розподілу і постачання електричної та теплової енергії від когенераційних установок.
{Абзац перший преамбули із змінами, внесеними згідно із Законами № 663-VII від 24.10.2013, № 2955-IX від 24.02.2023}
Метою цього Закону є створення правових засад для підвищення ефективності використання палива в процесах виробництва енергії або інших технологічних процесах, розвитку та застосування технологій комбінованого виробництва електричної і теплової енергії, підвищення надійності та безпеки енергопостачання на регіональному рівні, залучення інвестицій на створення когенераційних установок.
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) відпущена енергія - електрична або теплова енергія, що постачається споживачам від когенераційної установки;
2) гарантія походження електричної енергії, що вироблена високоефективною когенераційною установкою, - електронний документ, наданий відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, за заявою виробника електричної енергії, який підтверджує, що частка або визначений обсяг електричної енергії вироблені в Україні високоефективною когенераційною установкою;
3) електронний реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує ведення обліку та надання відомостей про видачу, передачу, використання та припинення дії гарантій походження електричної енергії, що вироблена високоефективною когенераційною установкою;
4) істотне оновлення - капітальний ремонт, реконструкція, технічне переоснащення теплогенеруючої установки, вартість якого перевищує 50 відсотків капітальних витрат на будівництво нової установки з аналогічними характеристиками;
5) кваліфікація когенераційної установки - встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, відповідності умов та показників експлуатації когенераційної установки вимогам (кваліфікаційним показникам) цього Закону;
6) кваліфікована когенераційна установка - когенераційна установка, умови і показники експлуатації якої відповідають вимогам цього Закону;
7) когенераційна установка - комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію;
8) комбіноване виробництво електричної та теплової енергії (когенерація) - спосіб одночасного виробництва електричної та теплової енергії в межах одного технологічного процесу;
9) контрольні значення ефективності для окремого виробництва електричної і теплової енергії - еталонні значення коефіцієнтів корисної дії окремо для виробництва електричної енергії та виробництва теплової енергії, що відображають експлуатаційну ефективність окремого виробництва електричної і теплової енергії, яке передбачається замінити когенерацією, та складаються із значень, диференційованих за роками будівництва і видами палива;
10) операційний період - період, протягом якого когенераційною установкою вироблена електрична енергія, що дорівнює одному календарному року;
11) скидний енергетичний потенціал технологічних процесів - вторинні енергетичні ресурси, які можуть бути використані для виробництва електричної та теплової енергії в когенераційних установках".
Терміни "високоефективна когенераційна установка", "високоефективна когенерація", "мала когенераційна установка", "мікрокогенераційна установка" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про енергетичну ефективність".
{Стаття 1 в редакції Закону № 2955-IX від 24.02.2023}
Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері використання когенераційних установок між власниками (користувачами) когенераційних установок, суб’єктами відносин у сфері теплопостачання, учасниками ринку електричної енергії незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності.
{Частина перша статті 2 в редакції Законів № 2019-VIII від 13.04.2017, № 2955-IX від 24.02.2023}
Дія цього Закону в частині стимулювання використання когенераційних установок поширюється на установки, що введені в експлуатацію після набрання чинності цим Законом.
Стаття 3. Законодавство про комбіноване виробництво теплової і електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергетичного потенціалу
Відносини у сфері комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (когенерацію) регулюються законами України "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
{Текст статті 3 в редакції Закону № 2019-VIII від 13.04.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1818-IX від 21.10.2021; текст статті 3 в редакції Закону № 2955-IX від 24.02.2023}
Стаття 4. Особливості використання і експлуатації когенераційних установок
Використання когенераційних установок має особливості, що обумовлені такими факторами:
споживанням традиційних видів палива або альтернативних джерел енергії;
{Абзац другий частини першої статті 4 в редакції Закону № 2955-IX від 24.02.2023}
можливістю застосування додаткового палива;
можливістю відпуску електричної енергії від когенераційної установки в місцеві (локальні) електричні мережі або споживанням її для власних потреб об’єкта, на якому використовується когенераційна установка;
різноманітністю енергетичних об’єктів, на базі яких споруджуються когенераційні установки;
наявністю суттєво відмінних вимог до співвідношення обсягів електричної і теплової енергії, що виробляються когенераційною установкою.
Експлуатація когенераційних установок провадиться за умов:
підтримки необхідного балансу потужності та якості електричної енергії, виробленої когенераційними установками, для забезпечення надійного функціонування енергетичної системи;
запобігання неправомірному втручанню в роботу системи протиаварійної автоматики.
Розділ II
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ КОМБІНОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
Стаття 5. Принципи державної політики у сфері використання когенераційних установок
Державна політика у сфері використання когенераційних установок ґрунтується на засадах:
розвитку та збалансованого використання когенераційних установок у національній економіці;
сприяння перебудові діючих теплогенеруючих об’єктів у високоефективні установки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії з метою зростання ефективності використання палива та підвищення екологічної безпеки;
{Абзац третій статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
створення розподілених (місцевих) електрогенеруючих потужностей як умови підвищення надійності та безпеки енергопостачання на регіональному рівні;
державного регулювання відносин у цій сфері;
економічного стимулювання використання високоефективних когенераційних установок на підприємствах незалежно від форми власності та галузевої належності;
{Абзац шостий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
забезпечення вільного доступу органів, що здійснюють державний контроль, до інформації про стан когенераційних установок та обсяги виробництва електричної і теплової енергії.
Стаття 6. Фінансування створення когенераційних установок
Фінансування розробки проектів, закупівлі технологічного обладнання та будівництва когенераційних установок здійснюється за рахунок власних і запозичених коштів підприємств, часткового використання коштів спеціальних рахунків технопарків, фізичних осіб, у тому числі іноземних інвесторів, кредитів енергосервісних компаній, а також за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Стаття 7. Відносини власності при створенні і використанні когенераційних установок
При створенні когенераційних установок, у тому числі на базі діючих енергетичних об’єктів у промисловості або у комунальному теплопостачанні, із залученням коштів інвестора такий інвестор може набувати права власника (співвласника) когенераційної установки на умовах, визначених інвестиційною угодою.
Уповноваженим особам власника (співвласника), інвестора когенераційної установки надається право доступу на територію, до приміщень і обладнання (устаткування) енергетичних об’єктів для спорудження та технічного обслуговування когенераційної установки на умовах, визначених інвестиційною угодою.
Власникам (співвласникам), інвесторам когенераційної установки надається відповідно до Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою, на якій розташовується когенераційна установка, у тому числі в охоронній зоні з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору.
Власник (користувач) когенераційної установки вирішує питання використання когенераційної установки на власний розсуд, а співвласники - за відповідною угодою, з урахуванням обмежень, передбачених законом.
Розділ III
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ КОГЕНЕРАЦІЙНИХ УСТАНОВОК
Стаття 8. Державне регулювання у сфері використання когенераційних установок
Державне регулювання у сфері використання когенераційних установок здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд), та інші уповноважені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади у відповідних сферах діяльності в порядку, визначеному законодавством України.
Державне регулювання у сфері використання когенераційних установок здійснюється шляхом:
проведення кваліфікації когенераційних установок;
ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії, з виробництва електричної енергії;
встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється когенераційними установками;
нагляду та контролю за безпечним виконанням робіт при будівництві чи реконструкції когенераційних установок;
нагляду та контролю за технічним станом та організацією експлуатації когенераційних установок, випробуванням та ремонтом;
надання гарантій походження електричної енергії, що вироблена високоефективною когенераційною установкою.
Видача ліцензій на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії та встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється когенераційними установками, здійснюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Перелік вторинних енергетичних ресурсів, які можуть бути використані для виробництва електричної та теплової енергії в когенераційних установках, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд).
{Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010, № 3610-VI від 07.07.2011, № 191-VIII від 12.02.2015, № 2019-VIII від 13.04.2017; в редакції Закону № 2955-IX від 24.02.2023}
Стаття 9. Державне стимулювання створення і використання когенераційних установок
{Стаття 9 набирає чинності з 1 січня 2006 року}
Власникам (користувачам) когенераційних установок незалежно від встановленої електричної потужності надається право безперешкодного доступу до місцевих (локальних) електричних мереж та продажу виробленої електричної енергії окремим споживачам за договорами, включаючи право постачати споживачу електричну енергію в години доби найбільшого або середнього навантаження електричної мережі (пікові та напівпікові періоди доби) одночасно (додатково) з основним постачальником електричної енергії.
{Частину другу статті 9 виключено на підставі Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
{Частину третю статті 9 виключено на підставі Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
Стаття 10. Когенерація в системі централізованого теплопостачання
У разі істотного оновлення діючої або будівництва нової теплогенеруючої установки (тепловою потужністю понад 20 МВт) до початку проведення робіт з її будівництва, капітального ремонту, реконструкції або технічного переоснащення здійснюється аналіз витрат і вигід щодо оцінки потенціалу застосування на такій установці високоефективної когенерації.
Вимоги до аналізу витрат і вигід визначаються відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про енергетичну ефективність".
{Стаття 10 в редакції Закону № 2955-IX від 24.02.2023}
Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ КОГЕНЕРАЦІЙНИХ УСТАНОВОК
Стаття 11. Кваліфікація когенераційних установок
Когенераційні установки можуть бути визнані кваліфікованими, якщо вони є високоефективними когенераційними установками, за результатами розрахунків економії первинної енергії, проведених відповідно до методики визначення ефективності процесу когенерації, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Еталонні значення ефективності когенераційних установок із строком використання більше 10 років фіксуються на рівні еталонних значень для установок із строком використання 10 років.
{Частина перша статті 11 в редакції Закону № 2955-IX від 24.02.2023}
Кваліфікацію когенераційних установок здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Строк дії кваліфікації становить один рік. Кваліфікація когенераційної установки, яка вперше введена в експлуатацію, провадиться за проектними даними та результатами випробувань когенераційної установки на експлуатаційних режимах. Кваліфікація когенераційної установки на кожний наступний рік після спливу строку її попередньої кваліфікації здійснюється за фактичними показниками експлуатації когенераційної установки за попередні 12 місяців.
{Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Кваліфікація когенераційної установки (далі - кваліфікація) проводиться на безоплатній основі за результатами розгляду заяви власника (користувача) когенераційної установки або уповноваженої ним особи (далі - заявник), на підставі технічної інформації про когенераційну установку та розрахунку економії первинної енергії.
{Статтю 11 доповнено частиною третьою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Розрахунок економії первинної енергії проводиться власником (користувачем) когенераційної установки відповідно до методики визначення ефективності процесу когенерації.
{Статтю 11 доповнено частиною четвертою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Кваліфікація когенераційної установки є електронною публічною послугою та підтверджується свідоцтвом про кваліфікацію когенераційної установки (далі - свідоцтво) в електронному вигляді відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
{Статтю 11 доповнено частиною п'ятою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Форми заяви про проведення кваліфікації когенераційної установки, свідоцтва про кваліфікацію когенераційної установки, рішення про відмову у наданні свідоцтва та форма подання технічної інформації про когенераційну установку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд).
{Статтю 11 доповнено частиною шостою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Заява про проведення кваліфікації когенераційної установки повинна містити інформацію про:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця або найменування суб’єкта господарювання, який є власником (користувачем) когенераційної установки, його місцезнаходження;
найменування та тип енергетичного обладнання, що входить до складу когенераційної установки;
адресу розташування когенераційної установки.
{Статтю 11 доповнено частиною сьомою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Технічна інформація про когенераційну установку, яка експлуатується або вперше введена в експлуатацію, повинна містити інформацію про:
адресу розташування когенераційної установки;
найменування та тип енергетичного обладнання, що входить до складу когенераційної установки;
дату введення когенераційної установки в експлуатацію;
функціональну схему когенераційної установки та її опис;
результати випробувань когенераційної установки на експлуатаційних режимах (для когенераційної установки, яка вперше введена в експлуатацію);
види палива/енергії, включаючи вторинні енергетичні ресурси, що використовуються когенераційною установкою та згідно з якими диференційовано контрольні значення ефективності для окремого виробництва електричної енергії і теплової енергії, обсяги їх витрат;
обсяги електричної та теплової енергії, вироблені когенераційною установкою та відпущені в мережі;
встановлену потужність (електричну/теплову) та коефіцієнт корисної дії (електричний/тепловий) когенераційної установки;
питомі витрати умовного палива на відпущену електричну енергію (теплову енергію);
собівартість виробництва 1 гігакалорії теплової енергії та 1 кіловат-години електричної енергії.
{Статтю 11 доповнено частиною восьмою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Свідоцтво або рішення про відмову у наданні свідоцтва (з обґрунтуванням підстав) на безоплатній основі надається заявникові не пізніше 30 календарних днів з дня реєстрації заяви у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
{Статтю 11 доповнено частиною дев'ятою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Підставою для відмови у наданні свідоцтва є:
невідповідність вимогам, встановленим відповідно до цієї статті до кваліфікаційних показників;
подання неповного пакета документів, необхідних для проведення кваліфікації;
виявлення у документах, поданих заявником, недостовірних відомостей.
{Статтю 11 доповнено частиною десятою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
У разі усунення недоліків, які стали підставою для відмови у наданні свідоцтва, заявник може повторно подати заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
{Статтю 11 доповнено частиною одинадцятою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Рішення про відмову у наданні свідоцтва або несвоєчасне прийняття рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щодо надання або відмови у наданні свідоцтва може бути оскаржено в судовому порядку.
{Статтю 11 доповнено частиною дванадцятою згідно і Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Стаття 111. Гарантія походження електричної енергії, що вироблена високоефективною когенераційною установкою
Власник (користувач) високоефективної когенераційної установки має право отримати гарантію походження електричної енергії, що вироблена високоефективною когенераційною установкою (далі - гарантія походження).
Гарантію походження надає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За згодою сторін власник (користувач) високоефективної когенераційної установки може передавати гарантію походження споживачу електричної енергії або іншій заінтересованій особі.
Гарантія походження надається на фактичний обсяг відпущеної в електричну мережу електричної енергії за операційний період, за умови чинних на такий період ліцензій на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної та теплової енергії і свідоцтва про кваліфікацію когенераційної установки.
Гарантія походження надається на безоплатній основі за результатами розгляду таких документів:
заява про надання гарантії походження;
довідка суб’єкта господарювання, що провадить діяльність з передачі або постачання електричної енергії, що містить інформацію про обсяг електричної енергії, закупленої у заявника за операційний період.
Гарантія походження може використовуватися заявником для надання кінцевим споживачам електричної енергії інформації про те, що електрична енергія вироблена високоефективною когенераційною установкою.
Гарантія походження надається в електронному вигляді відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Строк дії гарантії походження становить 12 місяців з дня її надання.
Форми гарантії походження, відмови у наданні гарантії походження та заяви про надання гарантії походження затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд).
Заява про надання гарантії походження повинна містити інформацію про:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця або найменування суб’єкта господарювання, який є власником (користувачем) високоефективної когенераційної установки, його місцезнаходження;
номери ліцензій на право провадження заявником господарської діяльності з виробництва електричної та теплової енергії;
номер та строк дії свідоцтва про кваліфікацію когенераційної установки;
адресу розташування когенераційної установки;
дату введення когенераційної установки в експлуатацію;
найменування та тип енергетичного обладнання, що входить до складу когенераційної установки;
встановлену потужність (електричну/теплову) когенераційної установки;
види палива (із зазначенням нижчої теплотворної здатності палива) або енергії, що використовується когенераційною установкою;
обсяги електричної та теплової енергії, вироблені когенераційною установкою та відпущені в мережі;
коефіцієнт корисної дії (електричний/тепловий) когенераційної установки, визначений відповідно до методики визначення ефективності процесу когенерації;
встановлені та змонтовані засоби обліку (назва, умовне позначення та заводський номер засобу вимірювальної техніки; номер свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, дата його видачі та строк дії або документа про відповідність) виробленої, відпущеної або спожитої для власних потреб електричної енергії;
отримання (неотримання) державної підтримки при виробництві одиниці електричної енергії та одиниці теплової енергії, вироблених когенераційною установкою та відпущених у мережі, вид та обсяг такої підтримки;
отримання (неотримання) інвестиційної підтримки для експлуатації когенераційної установки, вид та обсяг такої підтримки.
Гарантія походження відповідає стандартному обсягу відпущеної в мережу електричної енергії, який визначається з точністю до 1 мегават-години. Залишкові кіловат-години переносяться на наступний операційний період. Для кожного стандартного обсягу відпущеної в мережу електричної енергії видається одна гарантія походження.
Гарантія походження повинна містити інформацію про:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця або найменування суб’єкта господарювання, який є власником (користувачем) високоефективної когенераційної установки;
місце розташування когенераційної установки;
дату введення когенераційної установки в експлуатацію;
найменування та тип енергетичного обладнання, що входить до складу когенераційної установки;
встановлену потужність (електричну/теплову) когенераційної установки;
коефіцієнт корисної дії (електричний/тепловий) когенераційної установки;
вид палива (з визначенням нижчої теплотворної здатності палива) або енергії, що використовується когенераційною установкою;
обсяг теплової енергії, виробленої когенераційною установкою та відпущеної в теплову мережу;
обсяг електричної енергії, виробленої когенераційною установкою та відпущеної в електричну мережу, на яку видається гарантія походження;
економію первинної енергії, що отримана у результаті використання когенераційної установки;
операційний період, на який видається гарантія походження;
отримання (неотримання) державної підтримки при виробництві одиниці електричної енергії та одиниці теплової енергії, вироблених когенераційною установкою та відпущених у мережі, вид та обсяг такої підтримки;
отримання (неотримання) інвестиційної підтримки для експлуатації когенераційної установки, вид та обсяг такої підтримки;
номер і дату надання гарантії походження, назву держави.
Гарантія походження надається заявникові не пізніше 30 календарних днів з дня надходження заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Про відмову у надані гарантії походження заявник повідомляється письмово (з обов’язковим зазначенням причини відмови) не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня надходження заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Підставою для відмови у наданні гарантії походження є:
невідповідність форми подання інформації, що вимагається відповідно до цієї статті;
виявлення у документах, поданих заявником, недостовірних відомостей.
Рішення про відмову у наданні гарантії походження або несвоєчасне прийняття рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щодо надання або відмови у наданні гарантії походження може бути оскаржено заявником до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд).
У разі усунення недоліків, які стали підставою для відмови у наданні гарантії походження, заявник може повторно подати заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Гарантія походження на стандартний обсяг відпущеної в мережу електричної енергії втрачає чинність після її використання або закінчення строку її дії.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, у порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України, веде електронний реєстр гарантій походження електричної енергії, що вироблена високоефективною когенераційною установкою, з урахуванням вимог законодавства щодо забезпечення електронного документообігу та захисту інформації в інформаційних системах.
{Закон доповнено статтею 111 згідно із Законом № 2955-IX від 24.02.2023}
Стаття 12. Особливості приєднання когенераційних установок до електричних та теплових мереж
Приєднання когенераційних установок до електричних мереж здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії".
Приєднання когенераційних установок до теплових мереж здійснюється у порядку, визначеному законодавством, на підставі договору про приєднання, невід’ємним додатком до якого є технічні умови.
Технічні умови на приєднання когенераційних установок до теплової мережі надаються теплотранспортуючою організацією.
Технічні умови надаються на приєднання до теплових мереж тих когенераційних установок, наявність яких передбачена схемою теплопостачання відповідного населеного пункту, розробленою відповідно до законодавства.
За письмовим зверненням власника (користувача) когенераційної установки, що здійснює (має намір здійснювати) виробництво електричної і/або теплової енергії когенераційною установкою, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, надає висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання до електричних і/або теплових мереж, їх відповідності чинним нормам та правилам.
Правила приєднання когенераційних установок до теплових мереж встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
{Стаття 12 в редакції Закону № 2955-IX від 24.02.2023}
Стаття 13. Державний нагляд (контроль) у сфері використання когенераційних установок
Державний нагляд (контроль) у сфері використання когенераційних установок здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, та інші центральні органи виконавчої влади у відповідних сферах діяльності в порядку, визначеному законодавством.
{Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2592-VI від 07.10.2010; в редакції Закону № 2955-IX від 24.02.2023}
Розділ V
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ КОГЕНЕРАЦІЙНИХ УСТАНОВОК
Стаття 14. Міжнародне співробітництво у сфері використання когенераційних установок
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері комбінованого виробництва теплової і електричної енергії та використання вторинних енергетичних ресурсів відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.
Стаття 15. Міжнародні договори України у сфері використання когенераційних установок
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім статті 9, яка набирає чинності з 1 січня 2006 року.
2. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України "Про енергозбереження" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 30, ст. 283):
статтю 3 доповнити пунктом "і" такого змісту:
"і) стимулювання раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів шляхом комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерації)";
пункт "б" частини першої статті 17 доповнити словами "за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам".
{Підпункт 2 пункту 2 розділу VI втратив чинність на підставі Кодексу № 2755-VI від 02.12.2010}
{Підпункт 3 пункту 2 розділу VI втратив чинність на підставі Закону № 2019-VIII від 13.04.2017}
3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити розробку нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
