ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.08.2004                                Справа N 2/2/2176-8/220

         (ухвалою Судової палати у господарських справах
         Верховного Суду України від 21.10.2004
    відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 

     Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:     головуючого Перепічая В.С.,     суддів: Невдашенко Л.П., Гончарука П.А.,     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Павлоградбуд", м. Павлоград     на постанову   від   24.03.2004   Запорізького   апеляційного
господарського суду     у справі  господарського  суду  N  2/2/2176-8/220 Запорізької
області     за позовом  Закритого акціонерного товариства "Павлоградбуд",
м. Павлоград     до Відкритого   акціонерного    товариства    "Дніпроенерго",
м. Запоріжжя     про стягнення заборгованості     за участю представників сторін:     від позивача - Самошост І.І.     від відповідача -     В С Т А Н О В И В:

     ЗАТ "Павлоградбуд" заявлено позов до ВАТ  "Дніпроенерго"  про
стягнення заборгованості    за   поставлену   продукцію   в   сумі
900582,07 грн., неустойки, річних та збитків від інфляції грошових
коштів.

     Рішенням господарського   суду   Запорізької   області    від
10.12.03,  залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 24.03.04, відмовлено у задоволенні позову.

     Місцевий апеляційний суд мотивував  рішення  тим,  що  згідно
ухвали  суду  від 12.12.01 стосовно ВАТ "Дніпроенергобуд" порушено
справу про банкрутство.  Позивач,  що є конкурсним кредитором,  не
заявив свої вимоги до боржника в установленому законом порядку,  а
тому  його  вимоги  згідно  ч.  2  ст.  14  Закону  України   "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) вважаються погашеними.

     У касаційній  скарзі  ЗАТ  "Павлоградбуд"  просить  скасувати
ухвалені  у   справі   рішення,   позовні   вимоги   задовольнити,
посилаючись на неправильне застосування судом ч.  2 ст.  14 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ).  На думку скаржника вказані положення
закону поширюються лише на  процес  розгляду  вимог  кредиторів  в
межах  провадження  зі  справ  про  банкрутство  і не впливають на
позовне провадження стосовно боржника.

     Навіть якщо   погодитись  з  висновком  суду,  що  позивач  є
конкурсним кредитором,  то це  не  позбавляє  позивача  можливості
захисту порушених прав у позовному порядку.

     Заслухавши учасників  судового процесу,  перевіривши юридичну
оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи,  колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з наступних підстав.

     Матеріалами справи  встановлено,  що  ухвалою  господарського
суду   Запорізької   області  від  12.12.01  порушено  справу  про
банкрутство ВАТ "Дніпроенергобуд". Оголошення про порушення справи
про банкрутство опубліковано 04.06.2002.

     На час порушення справи про банкрутство ВАТ "Дніпроенергобуд"
та  публікації   оголошення   Закон   України   "Про   відновлення
платоспроможності боржника    або    визнання    його   банкрутом"
( 2343-12  )  діяв  в  редакції  від  30.06.99.  Частиною   першою
статті 14  Закону N 784-XIV ( 784-14 ) у редакції,  що була чинною
до внесення змін  Законом  України  від  07.03.02  за  N  3088-III
( 3088-14  ),  що  набрав чинності з 13.07.02,  згідно прикінцевих
положень Закону N 3088-III,  цей Закон набирає чинності через  три
місяці  з  дня  його  опублікування  (Закон  опубліковано в газеті
"Урядовий кур'єр" 13.04.02),  встановлювався  місячний  строк  для
звернення кредиторів до господарського суду з письмовою заявою про
грошові вимоги до боржника,  але законодавець не визнав цей  строк
пресічним і не пов'язував з пропуском цього строку настання такого
наслідку  як  припинення  нездійсненого  права  або   невиконаного
обов'язку.  Отже,  до внесення змін до ст.  14 Законом України від
07.03.02 за N 3088-III,  вимоги до  боржника,  які  не  підлягають
задоволенню  в  межах провадження зі справи про банкрутство або не
були заявлені  кредиторами  або  заявлені  ними  після  закінчення
встановленого ст.  14 Закону місячного строку,  який не відновлено
господарським судом у встановленому порядку, можуть бути предметом
позову.

     Позовне провадження  за  цими  вимогами  може  бути  порушено
господарським    судом    за   наявності   підстав,   передбачених
Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ).

     Зважаючи на неправильне застосування місцевим та  апеляційним
судом  положень  Закону  України  N  784-XIV  (  784-14 ) ухвалені
рішення підлягають скасуванню,  а справа передачі на новий розгляд
до господарського суду Запорізької області.

     Керуючись ст.ст.  111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України (  1798-12  ),  Вищий  господарський  суд  України
П О С Т А Н О В И В:

     Постанову Запорізького  апеляційного  господарського суду від
24.03.04 та рішення господарського суду  Запорізької  області  від
10.12.03  скасувати,  справу  N  2/2/2176-8/220  передати на новий
розгляд до господарського суду Запорізької області.