У Х В А Л АКОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про припинення конституційного провадженняу справі за конституційним поданням Президента України
щодо відповідності Конституції України (конституційності)положення частини третьої статті 37-1 Закону України
"Про Державний бюджет України на 2003 рік"
м. Київ Справа N 1-24/2004
14 жовтня 2004 року
N 11-уп/2004
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий, Вознюка Володимира Денисовича, Євграфова Павла Борисовича, Іващенка Володимира Івановича, Костицького Михайла Васильовича, Малинникової Людмили Федорівни, Мироненка Олександра Миколайовича, Німченка Василя Івановича, Пшеничного Валерія Григоровича, Савенка Миколи Дмитровича - суддя-доповідач, Скоморохи Віктора Єгоровича, Станік Сюзанни Романівни, Тихого Володимира Павловича, Ткачука Павла Миколайовича, Чубар Людмили Пантеліївни, Шаповала Володимира Миколайовича,
за участю представника суб'єкта права на конституційне
подання Носова Владислава Васильовича - Постійного представника
Президента України в Конституційному Суді України; залучених до
участі в розгляді справи Селіванова Анатолія Олександровича -
Постійного представника Верховної Ради України в Конституційному
Суді України; представника Кабінету Міністрів України Супруна
Василя Федоровича - першого заступника Міністра юстиції України у
зв'язках з Верховною Радою України; представника Міністерства
фінансів України Костицького Василя Васильовича - заступника
Міністра фінансів України,
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
поданням Президента України щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності) положення частини третьої статті
37-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік"
( 380-15 ) в редакції Закону України від 22 травня 2003 року
N 849-IV ( 849-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р.,
N 10-11, ст. 86; N 33-34, ст. 267).
Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )
стало конституційне подання Президента України.
Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 71, 75
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
наявність спору щодо конституційності положення частини третьої
статті 37-1 Закону України "Про Державний бюджет України на
2003 рік" ( 380-15 ).
Заслухавши суддю-доповідача Савенка М.Д., пояснення
Носова В.В., Селіванова А.О., Супруна В.Ф., Костицького В.В. та
дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент
України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням
вирішити питання щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (конституційності) положення частини третьої статті
37-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік"
( 380-15 ) в редакції Закону України від 22 травня 2003 року
N 849-IV ( 849-15 ) (далі - Закон).
У конституційному поданні зазначається, що згідно з частиною
третьою статті 37-1 Закону ( 380-15 ) Кабінет Міністрів України
зобов'язано після викупу нерухомого майна Акціонерного
комерційного агропромислового банку "Україна" (далі - банк
"Україна") передати в розпорядження Верховної Ради України
приміщення цього банку за адресою: м. Київ, вул. Велика
Житомирська, буд. 11. Тобто Законом ( 380-15 ) одночасно з
вирішенням питання про спрямування видатків Державного бюджету
України на викуп майна банку "Україна" вирішено й питання про
подальшу долю окремої індивідуально визначеної будівлі, яка є
складовою майнового комплексу і після викупу перейшла у державну
власність.
Президент України вважає, що "парламент перебрав на себе
повноваження щодо управління об'єктом права державної власності,
яке відповідно до пункту 5 статті 116 Конституції України
( 254к/96-ВР ) належить до компетенції Кабінету Міністрів
України", та порушив ряд норм Основного Закону України
( 254к/96-ВР ), а саме: статей 6, 8, 75, 85, пункту 7 частини
першої статті 92, статті 113 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
2. Голова Верховної Ради України у письмовому поясненні до
Конституційного Суду України зазначає, що Верховна Рада України,
приймаючи статтю 37-1 Закону ( 380-15 ) про надання їй у
розпорядження Кабінетом Міністрів України після придбання за кошти
Державного бюджету України приміщення банку "Україна", діяла в
межах, визначених пунктом 7 частини першої статті 92 Основного
Закону України ( 254к/96-ВР ). Верховна Рада України фактично
закріпила механізм набуття права державної власності на це майно і
встановила, що його цільовим призначенням має бути забезпечення
діяльності єдиного органу законодавчої влади в Україні.
Прем'єр-міністр України вважає, що управління майном
(об'єктами державної власності) означає здійснення уповноваженими
органами виконавчої влади функцій, пов'язаних із розпорядженням
державним майном, у тому числі на власний розсуд, але в порядку та
межах, визначених Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України.
Не можна розуміти повноваження Верховної Ради України приймати
законодавчі акти, в яких визначається правовий режим власності, як
право Верховної Ради України розпоряджатися майном, здійснення
управління яким покладено на Кабінет Міністрів України. Тому
положення частини третьої статті 37-1 Закону ( 380-15 ) про
передачу Кабінетом Міністрів України в розпорядження Верховної
Ради України частки викупленого майна (приміщення банку "Україна")
не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ).
У листі до Конституційного Суду України Міністерство юстиції
України повідомляє, що Конституція України ( 254к/96-ВР ) не
містить положень щодо повноважень Верховної Ради України управляти
об'єктами державної власності. Положення частини третьої
статті 37-1 Закону ( 380-15 ) про передачу в розпорядження
Верховної Ради України приміщення банку "Україна" не узгоджується
з положеннями Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Представники суб'єкта права на конституційне подання та
Кабінету Міністрів України у своїх виступах на пленарному
засіданні Конституційного Суду України підтримали позиції,
викладені в конституційному поданні і в листі до Конституційного
Суду України.
На пленарному засіданні Конституційного Суду України
представник Верховної Ради України заявив клопотання про
припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що правовий акт
( 380-15 ), який оспорюється, втратив чинність.
Представник Міністерства фінансів України на пленарному
засіданні Конституційного Суду України підкреслив, що відповідно
до положень Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) бюджетний
процес не закінчується роком, на який прийнято Державний бюджет
України, а діє до затвердження звіту про його виконання, тому
оспорюваний правовий акт ( 380-15 ) є чинним. На його думку,
положення частини третьої статті 37-1 Закону ( 380-15 ) про
передачу Кабінетом Міністрів України в розпорядження Верховної
Ради України частки викупленого майна банку "Україна" не
відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ).
3. Конституційний Суд України, розглядаючи справу, виходить з
такого.
Згідно з пунктом 5 статті 116 Конституції України
( 254к/96-ВР ) на Кабінет Міністрів України покладено функцію
управління об'єктами державної власності. Водночас Основним
Законом України ( 254к/96-ВР ) визначено, що Кабінет Міністрів
України має виконувати цю функцію відповідно до закону.
За змістом цього конституційного положення і в контексті
статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) управління об'єктами
державної власності має здійснюватися Кабінетом Міністрів України
в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Тобто
законом має бути встановлено обсяг повноважень Кабінету Міністрів
України щодо управління об'єктами державної власності.
Вирішення питання щодо конституційності положення частини
третьої статті 37-1 Закону ( 380-15 ), яким доручено Кабінету
Міністрів України передати в розпорядження Верховної Ради України
приміщення банку "Україна", пов'язане з обсягом компетенції
Кабінету Міністрів України щодо управління об'єктами державної
власності, зокрема розпорядження ними. Повноваження Кабінету
Міністрів України відповідно до статті 120 Конституції України
( 254к/96-ВР ) визначаються Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами
України. Закону, який би унормував межі та зміст повноважень
Кабінету Міністрів України щодо управління об'єктами державної
власності, не прийнято.
За таких обставин Конституційний Суд України має припинити
конституційне провадження у справі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150
Конституції України ( 254к/96-ВР ), пунктом 3 статті 45,
статтею 51 Закону України "Про Конституційний Суд України"
( 422/96-ВР ), параграфом 51 Регламенту Конституційного Суду
України ( v001z710-97 ), Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Припинити конституційне провадження у справі за
конституційним поданням Президента України щодо відповідності
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) положення
частини третьої статті 37-1 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ).
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може
бути оскаржена.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
-
скопійовано
-
