{Дію  Угоди припинено див. Закон № 3187-IX від 29.06.2023}

УГОДА
між Україною та Республікою Білорусь
про взаємне забезпечення захисту державних секретів

{Угоду ратифіковано Законом № 3000-IV від 19.10.2005, ВВР, 2006, № 2-3, ст.43}

{Щодо припинення дії міжнародного договору 25 січня 2024 року
див. Лист Міністерства закордонних справ  № 72/14-612/1-88180 від 27.07.2023}

{Сканована копія}

Україна і Республіка Білорусь, далі - Сторони,

в інтересах взаємного забезпечення захисту відомостей, що складають державні секрети України або Республіки Білорусь, які передаються та одержуються в процесі двостороннього співробітництва,

виходячи з прагнення зміцнювати традиційні дружні стосунки і розвивати взаємовигідне співробітництво,

приймаючи до уваги взаємну заінтересованість у реалізації Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 року,

погодилися про таке:

Стаття 1
Визначення термінів

Для цілей цієї Угоди вживаються такі терміни:

"державні секрети" - відомості, віднесені відповідно до законодавства України або Республіки Білорусь до державної таємниці, передані один одному і (або) отримані в процесі двостороннього співробітництва;

"захист державних секретів" - прийняття Сторонами відповідно до національного законодавства і цієї Угоди правових, адміністративних, організаційних, інженерно-технічних та інших заходів щодо недопущення несанкціонованого поширення державних секретів та щодо збереження їх носіїв;

"носії державних секретів" - матеріальні об'єкти, у тому числі фізичні поля, в яких державні секрети знаходять своє відображення у вигляді символів, образів, сигналів, технічних рішень і процесів;

"несанкціоноване поширення державних секретів" - розголошення державних секретів або порушення встановленого національним законодавством відповідної Сторони та цією Угодою порядку їх поширення, внаслідок чого вони стали відомі особам, що не мають доступу до них;

"гриф секретності" - реквізит, який свідчить про ступінь секретності відомостей, що містяться на носії державних секретів, та проставляється на самому носії або на супровідному документі;

"організація Сторони" - юридична особа, що залучається до виконання секретного замовлення або іншим законним образом стала власником державних секретів.

Стаття 2
Предмет Угоди

Предметом цієї Угоди є взаємне забезпечення Сторонами захисту державних секретів.

Стаття 3
Уповноважені органи

Уповноваженими органами щодо реалізації цієї Угоди є:

в Україні - Служба безпеки України,

у Республіці Білорусь - Комітет державної безпеки.

Взаємодія організацій Сторін при розміщенні секретного замовлення здійснюється за узгодженням з уповноваженими органами Сторін.

Взаємодія організацій Сторін у ході виконання секретного замовлення здійснюється ними безпосередньо в порядку, передбаченому національним законодавством Сторін, і відповідним контрактом (договором), укладеним між ними.

Стаття 4
Грифи секретності

Ступінь секретності державних секретів і відповідний цьому ступеню гриф секретності для їх носіїв порівнюються таким чином:

Стаття 5
Заходи щодо захисту державних секретів

Віднесення відомостей до державних секретів, визначення ступеня їх секретності, допуск і доступ до державних секретів здійснюється Сторонами відповідно до національного законодавства.

Сторони з метою забезпечення захисту отриманих ними державних секретів:

застосовують заходи захисту, що здійснюються ними по відношенню до власних державних секретів відповідного ступеня секретності та їх носіїв;

використовують державні секрети винятково з метою, передбаченою при їх передачі;

здійснюють передачу третій стороні державних секретів лише за письмовою згодою Сторони, що їх надала.

Сторони забезпечують на своїй території проведення необхідних інспекційних перевірок дотримання правил захисту державних секретів.

Стаття 6
Поводження з державними секретами

Сторона, що одержала державні секрети, не може змінити ступінь їх секретності і відповідний гриф секретності на їх носіях без письмової згоди Сторони, що надала державні секрети.

У випадку, якщо державні секрети переносяться або копіюються на інший носій, на нього наноситься гриф секретності, що відповідає грифу секретності оригіналу.

Ступінь секретності державних секретів, створених однією Стороною на основі державних секретів, переданих іншою Стороною, не може бути нижчим ніж ступінь секретності переданих державних секретів.

Про рішення змінити або зняти гриф секретності з переданого носія державних секретів Сторона протягом десяти днів з моменту його прийняття письмово повідомляє про це іншу Сторону.

Носії державних секретів за погодженням Сторін повертаються Стороні, що їх передала, або знищуються при дотриманні національного законодавства тієї Сторони, на території якої ці носії знаходяться, способом, що гарантує невідтворення державних секретів. Факт знищення носіїв державних секретів документується відповідно до національного законодавства Сторони, що здійснила знищення цих носіїв, і копія відповідного документа передається іншій Стороні.

Стаття 7
Дії Сторін при несанкціонованому поширенні державних секретів

При несанкціонованому поширенні державних секретів Сторони застосовують національне законодавство з урахуванням обставин несанкціонованого поширення.

У разі виявлення факту несанкціонованого поширення державних секретів Сторони проводять консультації, здійснюють відповідно до національного законодавства розслідування та інформують один одного про його результати.

При здійсненні такого розслідування Сторони можуть за взаємною згодою відповідно до національного законодавства й укладених між ними міжнародних договорів направляти один до одного своїх представників. Оплата усіх витрат, пов'язаних з відрядженням таких осіб, здійснюється Стороною, що направляє, якщо Сторони не домовилися про інше.

Розмір і порядок відшкодування збитків, нанесених власнику державних секретів в наслідок їх несанкціонованого поширення, визначаються відповідно до національного законодавства Сторін, укладених між ними міжнародних договорів, відповідного контракту (договору) про передачу державних секретів.

Стаття 8
Передача державних секретів

Рішення про передачу іншій Стороні державних секретів приймається кожною зі Сторін відповідно до національного законодавства.

Передача іншій Стороні державних секретів здійснюється на підставі й у порядку, передбачених національним законодавством Сторін, цією Угодою та контрактом (договором), укладеним між організаціями Сторін. У контракті (договорі) в обов'язковому порядку передбачаються:

перелік носіїв державних секретів, що передаються, грифи їх секретності та власник;

зобов'язання і заходи щодо взаємного захисту переданих державних секретів;

порядок засекречування, у разі потреби, спільно створених носіїв державних секретів, а також зміни або зняття з них грифів секретності;

термін, протягом якого організація Сторони зобов'язується забезпечувати взаємний захист державних секретів;

порядок взаємної передачі (пересилання, транспортування) носіїв державних секретів, забезпечення режиму секретності під час їх перевезення та безпосередньо в організації Сторони;

порядок вирішення конфліктних ситуацій, визначення розміру і відшкодування можливих збитків;

умови використання й обробки державних секретів, які передаються;

зобов'язання щодо передачі третій стороні отриманих державних секретів тільки з письмової згоди Сторони, що їх надала;

інші погоджені організаціями Сторін умови захисту державних секретів.

Передача державних секретів не тягне передачу будь-яких виключних прав на них і права власності на їх носії, якщо не буде досягнуто домовленості про інше.

Обмін носіями державних секретів здійснюється організаціями Сторін дипломатичними каналами або з використанням фельд'єгерської служби. При необхідності уповноважені органи можуть домовитися про передачу державних секретів іншим, передбаченим національним законодавством Сторін, способом.

Порядок передачі іншій Стороні великогабаритних носіїв державних секретів визначається організаціями Сторін у кожному випадку окремо.

Стаття 9
Інформування і візити

Уповноважені органи інформують один одного про національне законодавство в сфері захисту державних секретів, вимоги в сфері захисту державних секретів, що діють на території Сторін, а також про їх зміну.

Візити представників Сторін, пов'язані з доступом до державних секретів, здійснюються на основі запитів, що направляються організаціями Сторін та містять передбачені національним законодавством приймаючої Сторони дані про кожного представника іншої Сторони, а також переліки державних секретів, з якими їм необхідно ознайомитися.

Представники однієї Сторони ознайомлюються з правилами роботи з державними секретами відповідного ступеня секретності іншої Сторони і дотримуються цих правил в ході візиту.

У рамках здійснення співробітництва, пов'язаного з обміном державними секретами, громадянам Сторін доступ до державних секретів в організаціях Сторін надається за наявності письмового дозволу уповноваженого органа приймаючої Сторони.

Кожна зі Сторін вправі відмовити в прийомі представників іншої Сторони.

Стаття 10
Витрати

Сторони самостійно несуть витрати, що виникають на їх територіях у зв'язку зі здійсненням заходів щодо захисту державних секретів.

Стаття 11
Дія міжнародних договорів

Міжнародні договори з питань захисту державних секретів України або Республіки Білорусь, учасниками яких є обидві Сторони, застосовуються Сторонами у відносинах між ними в тій мірі, в якій вони сумісні з цією Угодою.

Стаття 12
Консультації

З метою забезпечення ефективного співробітництва при реалізації цієї Угоди уповноважені органи Сторін можуть проводити консультації за ініціативою однієї зі Сторін.

Стаття 13
Врегулювання спірних питань

Спори, що виникають у зв'язку з тлумаченням або застосуванням цієї Угоди, підлягають врегулюванню шляхом консультацій або переговорів між Сторонами.

Під час таких переговорів Сторони продовжують виконувати свої зобов'язання відповідно до цієї Угоди.

Стаття 14
Робоча мова

Робочою мовою при реалізації цієї Угоди є російська мова.

Стаття 15
Заключні положення

Ця Угода укладається на невизначений термін.

Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Зміни і доповнення до цієї Угоди оформляються у вигляді протоколів, що становлять невід'ємну частину Угоди і набувають чинності відповідно до процедури, передбаченої цією Угодою.

Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди, повідомивши іншу Сторону про свій намір не пізніше, ніж за шість місяців.

У разі припинення дії цієї Угоди Сторони продовжують забезпечувати захист державних секретів і їх носіїв, передбачений цією Угодою, поки не буде знятий гриф секретності відповідно до законодавства Сторін.

Вчинено в м. Київ 19 лютого 2004 р. у двох примірниках, кожний українською, білоруською і російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу. У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні положень цієї Угоди Сторони будуть звертатися до тексту російською мовою.