КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
              від 24 березня 2004 р. N 368
                          Київ

              Про затвердження Порядку класифікації
           надзвичайних ситуацій техногенного
         та природного характеру за їх рівнями

          { Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
       N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }
 

     Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     1. Затвердити   Порядок  класифікації  надзвичайних  ситуацій
техногенного та природного характеру за їх рівнями (додається).

     2. Визнати такими, що втратили чинність:

     постанову Кабінету Міністрів України від  15  липня   1998 р.
N 1099  ( 1099-98-п )    "Про  порядок  класифікації  надзвичайних
ситуацій" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 28, ст. 106);

     пункт 9 змін,  що вносяться до  постанов  Кабінету  Міністрів
України, затверджених  постановою   Кабінету   Міністрів   України
від 15 травня 2003 р.  N 717  ( 717-2003-п )    (Офіційний  вісник
України, 2003 р., N 21, ст. 937).
 

     Прем'єр-міністр України                            В.ЯНУКОВИЧ

     Інд. 33
 

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО
                        постановою Кабінету Міністрів України
                             від 24 березня 2004 р. N 368

                             ПОРЯДОК
           класифікації надзвичайних ситуацій
   техногенного та природного характеру за їх рівнями
 

     1. Класифікація   надзвичайних   ситуацій   техногенного   та
природного  характеру  (далі - надзвичайна ситуація) за їх рівнями
здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних  і
місцевих   органів   виконавчої  влади,  підприємств,  установ  та
організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними
ситуаціями та ліквідацією їх наслідків.

     1-1.  У  цьому  Порядку  наведені  нижче терміни вживаються у
такому значенні:

     уражальний чинник джерела надзвичайної  ситуації  -  складова
частина   небезпечного  явища  або  процесу,  що  характеризується
фізичною,  хімічною,  біологічною  чи  іншою  дією  (впливом)   та
перевищенням нормативних показників;

     порушення нормальних   умов   життєдіяльності  -  відсутність
питного  водопостачання,   водовідведення,   електро-,   газо-   і
теплопостачання  (в  осінньо-зимовий  період)  та/або  така  зміна
технічного стану житлового будинку  (приміщення),  внаслідок  якої
він став аварійним або не придатним до експлуатації,  та/або зміна
стану території (об'єкта),  внаслідок якої проживання населення  і
провадження  господарської  діяльності  на  території  (об'єкті) є
неможливим.
  Порядок  доповнено  пунктом  1-1  згідно  з Постановою КМ N 297
( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }

     2. Залежно  від  обсягів  заподіяних  наслідків,  технічних і
матеріальних ресурсів,  необхідних для їх ліквідації,  надзвичайна
ситуація  класифікується як державного,  регіонального,  місцевого
або об'єктового рівня.

     3. Для визначення рівня надзвичайної ситуації  встановлюються
такі критерії:

     1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних
ресурсів,  що  необхідні  для  ліквідації  наслідків  надзвичайної
ситуації;

     2)  кількість  людей,  які  внаслідок дії уражальних чинників
джерела   надзвичайної  ситуації  загинули  або  постраждали,  або
нормальні умови життєдіяльності яких порушено; { Підпункт 2 пункту
3 в редакції Постанови КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }

     3) розмір збитків,  завданих  уражальними  чинниками  джерела
надзвичайної   ситуації,  розраховується  відповідно  до  Методики
оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного  і
природного  характеру,  затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 15 лютого 2002 р.  N 175  (  175-2002-п  )  (Офіційний
вісник   України,   2002  р.,   N  18,  ст.  356;  2003 р.,  N 23,
ст.  1070).  {  Підпункт  3 пункту 3 в редакції Постанови КМ N 297
( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }

     4. Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

     1) яка поширилась або  може  поширитися  на  територію  інших
держав;

     2) яка  поширилась  на  територію  двох  чи  більше  регіонів
України  (Автономної  Республіки  Крим,  областей,  мм.  Києва  та
Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні
ресурси в обсягах,  що перевищують можливості цих регіонів, але не
менш  як  1  відсоток  від  обсягу  видатків  відповідних місцевих
бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за  територіальним
поширенням);

     3)  яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої
постраждало  понад  300  осіб (постраждалі - особи, яким внаслідок
дії  уражальних  чинників  джерела  надзвичайної  ситуації завдано
тілесне  ушкодження  або  які  захворіли,  що  призвело  до втрати
працездатності,  засвідченої  в  установленому  порядку)  чи  було
порушено  нормальні  умови  життєдіяльності  понад 50 тис. осіб на
тривалий  час  (більш  як  на  3  доби);  {  Підпункт 3 пункту 4 в
редакції Постанови КМ N 297 ( 297-2009-п ) від 02.04.2009 }

     4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад
100 осіб,  чи було порушено нормальні умови життєдіяльності  понад
10  тис.  осіб  на  тривалий  час  (більш як на 3 доби),  а збитки
(оцінені  в  установленому  законодавством  порядку),   спричинені
надзвичайною  ситуацією,  перевищили 25 тис.  мінімальних розмірів
(на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;

     5) збитки від якої перевищили 150 тис.  мінімальних  розмірів
заробітної плати;

     6) яка  в інших випадках,  передбачених актами законодавства,
за своїми ознаками визнається як надзвичайна  ситуація  державного
рівня.

     5. Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

     1) яка  поширилась  на територію двох чи більше районів (міст
обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її
ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах,  що
перевищують можливості цих районів,  але не  менш  як  1  відсоток
обсягу   видатків   відповідних   місцевих  бюджетів  (надзвичайна
ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

     2) яка призвела до загибелі від 3 до  5  осіб  або  внаслідок
якої  постраждало  від 50 до 100 осіб,  чи було порушено нормальні
умови життєдіяльності від 1 тис.  до 10 тис.  осіб на тривалий час
(більш  як  на  3  доби),  а збитки перевищили 5 тис.  мінімальних
розмірів заробітної плати;

     3) збитки від якої перевищили 15  тис.  мінімальних  розмірів
заробітної плати.

     6. Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

     1) яка  вийшла  за  межі  територій  потенційно  небезпечного
об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним
спорудам,  а  для  її  ліквідації необхідні матеріальні і технічні
ресурси в обсягах,  що перевищують  власні  можливості  потенційно
небезпечного об'єкта;

     2) внаслідок  якої  загинуло   1-2  особи   або   постраждало
від 20  до   50   осіб,   чи   було   порушено   нормальні   умови
життєдіяльності  від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на
3  доби),  а  збитки  перевищили  0,5  тис.  мінімальних  розмірів
заробітної плати;

     3) збитки  від  якої  перевищили 2 тис.  мінімальних розмірів
заробітної плати.

     7. Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація,  яка не
підпадає під названі вище визначення.

     8. Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови
відповідності її хоча б одному із значень критеріїв,  наведеному у
пунктах 4-7 цього Порядку.

     9. У   разі   коли   внаслідок   надзвичайної   ситуації  для
відповідних порогових значень рівнів людських втрат або  кількості
осіб,   які  постраждали  чи  зазнали  порушення  нормальних  умов
життєдіяльності,  обсяг збитків не  досягає  визначеного  у  цьому
Порядку,  рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше
(для дорожньо-транспортних пригод - на два ступеня менше).

     10. Віднесення  надзвичайної   ситуації,   яка   виникла   на
території   кількох   адміністративно-територіальних  одиниць,  до
державного та регіонального рівня за територіальним поширенням або
за   сумарними   показниками  її  наслідків  не  є  підставою  для
віднесення надзвичайної ситуації до державного  або  регіонального
рівня  окремо  для  кожної  з  цих  адміністративно-територіальних
одиниць.  Віднесення  надзвичайної  ситуації  до   державного   та
регіонального  рівня для зазначених адміністративно-територіальних
одиниць  здійснюється   окремо   за   критеріями   та   правилами,
зазначеними у пунктах 4-9 цього Порядку.

     11.  Остаточне  рішення  щодо  визначення  рівня надзвичайної
ситуації  з  подальшим  відображенням  його  у  даних  статистики,
зокрема  у  разі  відсутності відомостей у повному обсязі стосовно
розвитку   надзвичайної   ситуації,   приймає  МНС  з  урахуванням
експертного  висновку (за наявності) регіональної комісії з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

     Експертний висновок    про   рівень   надзвичайної   ситуації
готується МНС за дорученням Кабінету Міністрів України.

     МНС має право звернутися до  центральних  органів  виконавчої
влади за інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність
за достовірність інформації несе орган виконавчої влади,  який  її
подає.

     У разі  аварійної події (пригоди),  що сталася з транспортним
засобом, або аварії на виробництві (незалежно від форми власності)
до  інформації  центрального органу виконавчої влади додається акт
розслідування такої події  (пригоди)  або  аварії,  проведеного  в
установленому законодавством порядку.

     Остаточне рішення  (експертний  висновок) МНС є підставою для
здійснення інших заходів щодо реагування на  надзвичайну  ситуацію
відповідно до законодавства.
  Пункт  11  в  редакції  Постанови  КМ  N 297 ( 297-2009-п ) від
02.04.2009 }