Інструкція № 242 від 16.07.2003 Інструкція з ведення племінного обліку у вівчарстві. Редакція від 14.04.2017

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики України
16.07.2003 № 242

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 серпня 2003 р.
за № 680/8001

ІНСТРУКЦІЯ
з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства
№ 50 від 10.02.2017}

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві", визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у вівчарстві та козівництві, з метою організації точного, систематичного обліку продуктивності, походження кожної тварини, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи.

1.2. Племінний облік - це індивідуальна реєстрація суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про племінну цінність тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи.

1.3. Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: зважування, мічення, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.

1.3.1. У племінних господарствах ведуть індивідуальний облік походження і продуктивності овець та кіз усіх статевих і вікових груп.

1.3.2. У товарних стадах індивідуальний облік проводиться за групою баранів-плідників, селекційною отарою вівцематок та їх потомством, індивідуально враховується настриг вовни і жива маса, а за рештою поголів'я складаються зведені поотарні відомості зоотехнічного обліку за настригом вовни, одержанням приплоду тощо.

1.4. Форми племінного обліку тварин ведуть спеціалісти підприємств (об'єднань) з племінної справи у тваринництві, суб'єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності незалежно від підпорядкованості та належності до вибуття тварин, після чого форми передаються і зберігаються в архіві.

1.5. Племінний облік у племінних вівчарських і козівничих господарствах ведуть за формами:

форма № 1-в "Картка племінного барана" (крім смушкових порід);

форма № 2-в "Картка племінної вівцематки" (крім смушкових порід);

форма № 1-всм "Картка племінного барана" (для смушкових порід);

форма № 2-всм "Картка племінної вівцематки" (для смушкових порід);

форма № 1-кз "Картка племінного цапа";

форма № 2-кз "Картка племінної кози";

форма № 3-вкз "Журнал з відтворення стада овець (кіз) за 20__ рік";

форма № 3-всм "Журнал обліку осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят за 20__ рік";

форма № 4-вкз "Журнал обліку вирощування і продуктивності племінного молодняку овець (кіз) народження 20__ року";

форма № 4-всм "Акт № __ про результати бонітування смушкових ягнят від "__"__ 20__ року";

форма № 5-вкз "Журнал індивідуального бонітування та продуктивності овець (кіз) за 20__ рік";

форма № 5-всм "Остаточна відомість обліку якості каракульських смушків від "__"__ 20__ року";

форма № 6-в "Зведена відомість результатів бонітування овець за 20__ рік" (крім смушкових порід);

форма № 6-всм "Відомість якісного складу стада смушкових овець за 20__ рік";

форма № 7-вкз "Акт №__ про підсумки класного бонітування овець (кіз) від "__"__ 20__ року";

форма № 8-всм "Акт №__ про ягніння смушкових вівцематок з "__"____ до "__" ___ 20__ року";

форма № 9-вкз "Відомість закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) за 20__ рік";

форма № 10-вкз "Остаточна відомість з парування (осіменіння ) овець (кіз) за 20__ рік";

форма № 11-вкз "Остаточна відомість про результати ягніння овець (кіз) за 20__ рік";

форма № 12-вкз "Остаточна відомість про відлучення ягнят (козенят) від маток за 20__ рік";

форма № 13-вкз "Остаточна відомість про результати весняного (осіннього) стриження овець (кіз) за 20__ рік".

Форми призначені для накопичення первинної інформації, яка потім заноситься в автоматизовану базу даних, що використовується для ведення селекційно-племінної роботи.

2. Загальні вимоги до заповнення форм племінного обліку

2.1. Усі графи у формах заповнюються чітко і розбірливо. Необхідні виправлення здійснюють тільки чітким перекресленням попередньої інформації. Не допускаються зафарбування та підтирання даних.

2.2. Примітки при заповненні форм племінного обліку не допускаються.

2.3. Кожна з ознак, що є у формах, записується певним числом цифр у залежності від точності зважування чи вимірювання. Жива маса племінних тварин і молодняку записується лише цілими числами з точністю до 1 кілограма, настриг вовни у фізичній масі з точністю до однієї десятої кілограма (один знак після коми), митої вовни - з точністю до однієї сотої кілограма (два знаки після коми), вихід чистого волокна у відсотках з точністю до однієї сотої відсотка (два знаки після коми), жива маса ягнят при народженні та відлученні від маток з точністю до одного кілограма, довжина вовни визначається в сантиметрах з точністю до однієї десятої сантиметра (один знак після коми). Усі відносні показники обчислюються у процентах з точністю до однієї десятої (один знак після коми).

3. Основні положення заповнення форм племінного обліку

3.1. Форма № 1-в "Картка племінного барана" (крім смушкових порід) (далі - картка барана) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості, його родовід, лінійну належність, використання барана, загальну оцінку приплоду при народженні та відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка барана є основним документом для запису тварини до державної книги племінних тварин (далі - ДКПТ). До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.1.1. Картка барана заповнюється на всіх племінних баранів-плідників і баранів-пробників, з якими ведеться індивідуальна племінна робота.

У формі зазначають:

ідентифікаційний номер позначений на правому та лівому вухах (рогах);

назву породи і породність барана відповідно до кодування порід згідно з Інструкцією з бонітування овець;

лінію, що визначається за лінією батька;

число, місяць і рік народження барана - у графі "Дата народження";

у числі скількох ягнят народився баран (цифрами) - у графі "Народився в числі";

марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;

назву господарства, район, область - у графі "Місце народження";

назву господарства або прізвище власника тварини - у графі "Власник";

число, місяць і рік надходження барана в господарство (до власника) - у графі "Дата надходження в господарство".

3.1.2. У табл. I "Походження" заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.

У таблиці зазначають:

ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ;

породу і породність барана за матір'ю і батьком за другим рядом родоводу.

3.1.3. У табл. II "Продуктивність предків" заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.

У таблиці зазначають:

за яким предком заповнюють інформацію (Б-батько, М-мати, ББ-батько батька, ММ-мати матері тощо), ідентифікаційний номер і ступінь спорідненості - у першій колонці;

вік визначення продуктивності - у другій колонці;

максимальну живу масу - у третій колонці;

максимальний річний настриг немитої і митої вовни - у четвертій і п'ятій колонках;

характеристику вовни - у шостій, сьомій і восьмій колонках;

клас за результатами бонітування - словами ("еліта", перший, другий тощо) - у дев'ятій колонці.

3.1.4. У табл. III "Продуктивність барана" зазначають інформацію про: настриг вовни немитої та митої; вихід чистого волокна щорічно, дату зважування (число, місяць, рік), живу масу.

3.1.5. У табл. IV "Бонітування" зазначають:

дату бонітування, вік барана та його батьків, результати індивідуальної оцінки за бонітувальним ключем (відповідно до Інструкції з бонітування овець) таких селекційних ознак:

типі складчастість шкіри для тонкорунних порід овець: "С" - тварини з нормальним запасом шкіри; "С+" - тварини з підвищеним запасом шкіри; "С-" - тварини з малим запасом шкіри;

якість вовни:

густоту: "М" - задовільна; "М+" - густа; "ММ" - дуже густа; "М-" - рідка;

довжину (см);

звивистість: "З+" - висока; "З-" - змитий характер; "З" - завитки бажаної форми; "Зч" - завитки рівномірні й чіткі; "Зм" - маркіртна;

тонину (у якості: 60; 64; 70 тощо);

вирівняність: "В" - вирівняна; "В+" - добре вирівняна; "В-" - не вирівняна;

кількість жиропоту: "Ж" - нормальна; "Ж-" - недостатня; "Ж+" - надлишок; кількість, через косу лінію відмічають колір жиропоту ("/Б" - білий, "/С" - світлий, "/К" - кремовий, "/Ж" - жовтий);

пружність вовни: "П-" - недостатня; "П" - середня; "П+" - висока;

блиск: "Б" - нормальний; "Б+" - люстровий; "БВ" - відсутній; "Б-" - слабкий;

закритість руна (для овець гірськокарпатської породи): "З" - добре закрите; "З-" - недостатньо закрите;

тип конституції: М - міцна, Г - груба, Н - ніжна;

кістяк: "К" - міцний, "КН" - ніжний, "КГ" - грубий; масивний;

величину тварини - оцінка, балів: посередня - 3; добра - 4; відмінна - 5;

екстер'єр - оцінка, балів (максимально - 5);

оброслість - оцінка, балів (максимально - 5);

клас за результатами бонітування - словами;

прізвище та ініціали бонітера.

3.1.6. У табл. V "Використання барана та характеристика приплоду" зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) використання для відтворення; спосіб використання - парування чи штучне осіменіння;

оцінку сперми: "Г" - густа, "С" - середня, "Р" - рідка, "А" - відсутність сперматозоїдів;

кількість спарованих та осіменених маток, народжених ягнят та загальну оцінку приплоду при відлученні від матері.

3.1.7. У табл. VI "Характеристика приплоду при бонітуванні у віці 1 року" зазначають інформацію про: рік народження приплоду; розподіл молодняку за класами; розподіл ягнят за густотою вовни (питома вага); про довжину вовни, середній настриг немитої вовни, середню живу масу.

3.1.8. У графу "Участь у виставках, нагороди" записують нагороди за участь в регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

3.1.9. У графу "Особливі примітки" записують призначення барана.

3.1.10. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).

3.2. Форма № 2-в "Картка племінної вівцематки" (крім смушкових порід) (далі - картка вівцематки) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують продуктивність і племінні якості тварини, її родовід, лінійну належність, використання, загальну оцінку приплоду при відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка вівцематки є основним документом для запису тварини до ДКПТ.

3.2.1. Картка вівцематки заповнюється на всіх племінних вівцематок, з якими ведеться індивідуальна племінна робота аналогічно до картки барана.

3.2.2. У табл.: I "Походження", II "Продуктивність предків", III "Продуктивність вівцематки", IV "Бонітування" - зазначають інформацію за позиціями, як і для барана, форма № 1-в.

3.2.3. У табл. V "Використання вівцематки та характеристика приплоду" зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння) матки;

барана, яким спарована (осімінена) вівцематка, - ідентифікаційний номер і клас плідника за результатами бонітування;

дату ягніння (число, місяць, рік);

характеристику приплоду - стать (баранчик, ярка), ідентифікаційний номер, жива маса (при народженні, відлученні, у віці 1 року, 2 років), дата відлучення, настриг немитої вовни (весняного поярку, у віці 1 року, 2 років (тільки для грубововнових), результати бонітування - за бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції (при відлученні та у віці 1 року).

3.2.4. У графу "Участь у виставках, нагороди" записують нагороди за участь в регіональних; міжрегіональних; державних і міжнародних виставках.

3.2.5. У графу "Особливі примітки" записують призначення вівцематки.

3.2.6. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.)

3.3. Форма № 1-всм "Картка племінного барана" (для смушкових порід) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості барана, його родовід, лінійну належність, використання барана, оцінку приплоду. Картка барана є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.3.1. Картка барана заповнюється на всіх племінних баранів-плідників і баранів-пробників, з якими ведеться індивідуальна племінна робота.

У формі зазначають:

ідентифікаційний номер, позначений на правому та лівому вухах (рогах);

назву породи і породність;

лінію, що визначається за лінією батька;

число, місяць, рік народження - у графі "Дата народження";

у числі скількох ягнят народився баран (цифрами) - у графі "Народився в числі";

марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;

назву господарства, район, область - у графі "Місце народження";

назву господарства або прізвище власника тварини - у графі "Власник";

число, місяць і рік надходження барана в господарство (до власника) - у графі "Дата надходження в господарство";

характеристику: рогів (розвиток, відсутність тощо); вух (розмір, звислість); хвоста (жирний, короткий, довгий).

3.3.2. У табл. I "Походження" заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.

У таблиці зазначають:

ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ, багатоплідність, живу масу, настриг немитої вовни, забарвлення, тип, форму та розмір завитка, клас за результатами бонітування - словами.

3.3.3. У табл. II "Продуктивність барана" зазначають інформацію про:

живу масу;

настриг вовни.

3.3.4. У табл. III "Бонітування" заноситься інформація за результатами бонітування барана у віці 2 дні, при відлученні та у віці 1 року. Селекційні ознаки при заповненні таблиці, записуються скорочено за бонітувальним ключем відповідно до пункту 4 цієї Інструкції.

У таблиці зазначають:

вік бонітування;

забарвлення, відтінок, розцвітку, вирівняність;

ширину (розмір) та щільність завитка;

тип і форму завитка;

довжину валька;

смушковий тип;

шовковистість, блиск, густоту та пігментацію волосу;

строкатість;

конституцію, товщину та щільність шкіри;

чіткість рисунка, фігурність смушка, оброслість;

загальну оцінку;

клас за результатами бонітування - словами;

висновки щодо призначення тварини - у графі "Призначення";

прізвище та ініціали бонітера.

3.3.5. У табл. IV "Використання барана та характеристика приплоду" (з форм № 3-всм, № 4-всм, №-5 всм) зазначають інформацію про:

дату використання барана, кількість спарованих (осіменених) та що ягнилися вівцематок;

народжених ягнят та їх розподілення за забарвленням, розцвіткою, типом смушків, конституцією, класами;

одержання смушків.

3.3.6. У табл. V "Спермопродуктивність барана" зазначають інформацію про об'єм і оцінку еякуляту.

3.3.7. У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

3.3.8. У графу "Особливі примітки" записують призначення барана.

3.3.9. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).

3.4. Форма № 2-всм "Картка племінної вівцематки" (для смушкових порід) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують продуктивність і племінні якості тварини, її родовід, лінійну належність, використання вівцематки, загальну оцінку приплоду при відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка вівцематки є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.4.1. Картка вівцематки заповнюється на всіх племінних вівцематок, з якими ведеться індивідуальна племінна робота, аналогічно до картки барана.

3.4.2. У табл.: I "Походження", II "Продуктивність вівцематки", III "Бонітування" зазначають інформацію за позиціями, як для барана, форма № 1-всм.

3.4.3. У табл. IV "Використання вівцематки та характеристика приплоду" зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння) вівцематки;

характеристику барана, яким була спарована матка;

дату ягніння;

характеристику приплоду - стать (баранчик, ярка), ідентифікаційний номер, жива маса при народженні, селекційні ознаки.

3.4.4. У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

3.4.5. У графу "Особливі примітки" записують призначення вівцематки.

3.4.6. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).

3.5. Форма № 1-кз "Картка племінного цапа" (далі - картка цапа) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості, його родовід, лінійну належність, використання цапа, оцінку приплоду при відлученні. Картка цапа є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.5.1. Картка цапа заповнюється на всіх цапів-плідників.

У формі зазначають:

кличку, ідентифікаційний номер, породу, тип;

лінію, що визначається за лінією батька;

число, місяць, рік народження цапа - у графі "Дата народження";

у числі скількох козенят народився цап (цифрами) - у графі "Народився в числі";

марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;

забарвлення, рогатість (наявність рогів);

місце народження (господарство, район, область) - у графі "Місце народження";

назву господарства або прізвище власника тварини - у графі "Власник";

число, місяць, рік надходження в господарство (до власника) - у графі "Дата надходження".

3.5.2. У табл. I "Походження" заноситься інформація про продуктивність предків до другого покоління включно.

У таблиці зазначають: молочну продуктивність, начіс пуху, настриг вовни.

3.5.3. У табл. II "Продуктивність цапа" зазначають інформацію про:

живу масу - при народженні, у віці 4, 8 місяців та за роками;

начіс пуху, настриг вовни, довжину пуху або вовни, густоту пуху або вовни, тонину пуху або вовни.

3.5.4. У табл. III "Використання цапа й оцінка приплоду при відлученні" зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння);

спосіб використання (парування, штучне осіменіння), кількість спарованих (осіменених) кіз та що окотилися, процент запліднення, народжених козенят, оцінку приплоду при відлученні.

3.5.5. У табл. IV "Характеристика приплоду при бонітуванні у віці 1 року" зазначають інформацію про:

рік народження приплоду;

розподіл приплоду за статтю та класами;

загальну кількість приплоду;

середню живу масу, середній начіс пуху та настриг вовни приплоду (цапів, кізок).

3.5.6. У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

3.5.7. У графу "Особливі примітки" записують призначення цапа.

3.5.8. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).

3.6. Форма № 2-кз "Картка племінної кози" (далі - картка кози) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості, родовід, лінійну належність, використання кози, загальну оцінку приплоду. Картка кози є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.6.1. Картка кози заповнюється на всіх кіз аналогічно до картки цапа.

3.6.2. У табл. I "Походження" зазначають інформацію за позиціями, як для цапа.

3.6.3. У табл. II "Продуктивність кози" зазначають інформацію про:

живу масу - при народженні, у віці - 4, 8 місяців та за роками;

лактацію, лактаційний період, надій молока, уміст у молоці жиру та білку;

начіс пуху, настриг вовни, довжину вовни або пуху, густоту пуху або вовни, тонину пуху або вовни.

3.6.4. У табл. III "Результати бонітування" зазначають результати щорічної комплексної оцінки кози.

3.6.5. У таблиці IV "Використання кози та характеристика приплоду" зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) парування, дату окоту;

характеристику приплоду за живою масою, результатами бонітування, забарвленням.

3.6.6. У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за участь у регіональних; міжрегіональних; державних і міжнародних виставках.

3.6.7. У графу "Особливі примітки" записують призначення кози.

3.6.8. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).

3.7. Форма № 3-вкз "Журнал з відтворення стада овець (кіз) за 20__ рік" призначена для накопичення даних про парування (осіменіння), ягніння (окіт) і вирощування приплоду овець (кіз).

3.7.1. У формі зазначають:

ідентифікаційний номер (кличку у козівництві) і рік народження;

породу та клас матки;

ідентифікаційний номер закріпленого (основного/резервного) плідника у відповідності до відомості закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) (форма № 9 - вкз);

дати парування (осіменіння), ягніння та ідентифікаційний номер плідника, яким була спарована (осімінена) матка;

характеристику приплоду при народженні та відлученні (стать, ідентифікаційний номер, жива маса, вгодованість, господарське призначення).

3.7.2. Форма заповнюється на основі даних форм № 2-в, № 2-кз. Облік приплоду після народження (мічення ягнят (козенят), присвоєння ідентифікаційного номера та відповідні записи в журнал) проводиться протягом 2 тижнів.

3.8. Форма № 3-всм "Журнал обліку осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят за 20__ рік" призначена для накопичення інформації про осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят.

У формі зазначають:

характеристику вівцематки та барана, дату парування (осіменіння) та ягніння;

характеристику приплоду, додаткову характеристику племінних баранчиків класів - "еліта" та I, господарське призначення ягняти.

3.9. Форма № 4-вкз "Журнал обліку вирощування і продуктивності племінного молодняку овець (кіз) народження 20__ року". Форма призначена для обліку вирощування племінного молодняку овець та кіз.

У формі зазначають:

ідентифікаційний номер тварини, стать;

інформацію про походження - ідентифікаційні номери батьків, (заповнюють на основі форм № 1-в, № 2-в, № 1-кз; № 2-кз і № 3-вкз);

належність до лінії і дату народження;

у числі скількох народжене (цифрами) ягня (козеня), живу масу при відлученні та у віці 1-1,5 року;

для овець - настриг вовни митої та немитої у віці 1-1,5 року згідно з даними індивідуальної оцінки селекційних ознак за бонітувальним ключем (форма № 5-вкз), відповідно до Інструкції з бонітування овець. Скорочений бонітувальний ключ - зазначаються показники: маса вовни, довжина, тонина, колір жиропоту, блиск, комплексна оцінка тварини.

3.10. Форма № 4-всм "Акт №__ про результати бонітування смушкових ягнят від "__" ___ 20__ року" призначена для накопичення інформації про результати бонітування смушкових ягнят.

У формі зазначають:

номер отари, кількість вівцематок, що ягнилися, кількість народжених ягнят;

характеристику та розподіл ягнят за селекційними ознаками і класами;

кількість ягнят, що залишені в стаді на вирощування за результатами бонітування;

кількість ягнят, що використані для забою на смушки;

кількість пробонітованого поголів'я ярок і баранчиків.

3.11. Форма № 5-вкз "Журнал індивідуального бонітування та продуктивності овець (кіз) за 20__ рік" призначена для накопичення інформації про індивідуальне бонітування та продуктивність овець (кіз), крім смушкових порід.

У формі зазначають:

дату народження;

ідентифікаційний номер і стать тварини, що бонітується, ідентифікаційні номери батька та матері;

дані бонітування - за бонітувальним ключем (відповідно до Інструкції з бонітування овець). Загальна оцінка тварини зазначається умовно "0", що відповідає:

"00000" - для тварин з видатною вовновою продуктивністю і хорошими екстер'єрними формами, "0000" - для тварин з хорошою вовновою продуктивністю і екстер'єром, "000" - для тварин із задовільною продуктивністю та екстер'єром, "00" - для тварин з незадовільною продуктивністю та екстер'єром, яких вибраковують.

Особливі позначки, що застосовуються при загальній оцінці: для тварин, що мають добру оброслість черева та ніг -

для тварин, що мають погано оброслі передні ноги та добре оброслі черево і задні ноги, -

для тварин, що мають погану оброслість передніх і задніх ніг та добру оброслість черева, -

для тварин, що мають добру оброслість передніх і задніх ніг та погану оброслість черева, -

результати бонітування - присвоєний клас словами;

живу масу тварин - навесні (перед стриженням), восени із зазначенням дати зважування;

показники настригу вовни за рік - ураховують настриг немитої вовни;

показники молочної продуктивності для кіз.

3.12. Форма № 5-всм "Остаточна відомість обліку якості каракульських смушків від "__" ___ 20 року" призначена для обліку якості каракульських смушків.

У формі зазначають:

номер отари, інформацію про кількість каракульських смушків, що віднесені до певних груп та сортів:

чистопородні - чорні та сірі;

кольорові та помісні.

3.13. Форма № 6-в "Зведена відомість результатів бонітування овець за 20__ рік" (крім смушкових порід).

Форма заповнюється у племінних господарствах за результатами бонітування і стриження овець на основі даних форми № 5-вкз. За наявності в господарстві двох або більше порід овець форма заповнюється у розрізі порід.

3.13.1. У формі зазначають акт про результати бонітування овець з висновками та зауваженнями.

3.13.2. У табл. I "Відомість породного та класного складу стада овець" за результатами бонітування поточного року і минулих років заноситься інформація про:

розподіл поголів'я на класи за всіма статево-віковими групами овець. При обчисленні питомої ваги тварин окремих класів валахи не враховують. У графі 23 враховуються вівці, на яких ведеться індивідуальні племінний облік та облік продуктивності;

тварин, що йдуть перший раз на парування у віці 2,5 року - у рядку "переярки".

3.13.3. У табл. II "Характеристика баранів, маток, ярок і переярок за живою масою та настригом вовни" на основі даних весняного та осіннього зважування і результатів стриження овець у поточному році форми № 5-вкз заноситься інформація про:

живу масу тварин класів "еліта" та I - за даними індивідуального обліку; на овець II, III, IV класів - за даними вибіркового зважування;

середній настриг немитої вовни на 1 голову - класів "еліта" та I, за даними індивідуального обліку; на овець II, III, IV класів і на овець, що не бонітувалися індивідуально, - за даними поотарного обліку настригу вовни.

3.13.4. У табл. III "Характеристика стада овець за результатами індивідуального бонітування" заноситься інформація за результатами індивідуального бонітування поточного та минулих років за спеціальним бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції (форма № 5-вкз ) за статево-віковими групами тварин.

Розподіл тварин за тониною (якістю) вовни проводиться за брадфордською класифікацією.

Брадфордська система - це система, що призначена для класифікації однорідної вовни - тонкої та напівтонкої. (Кількість мотків пряжі довжиною 512 м, одержаної з одного англійського фунта/ 453,6 г/ митої розчесаної вовни /топса/. Число мотків топса, яке одержують з одного англофунта вовни - якість).

Середній річний настриг митої вовни на 1 голову визначається за процентом виходу чистого волокна.

3.13.5. У табл. IV "Характеристика вівцематок і ярок-рекордисток" зазначається характеристика кращих у господарстві за продуктивністю, вовновими якостями та екстер'єром тварин: 20 маток, 20 переярок і 20 ярок у віці 1 року.

У таблиці зазначають:

породу, рік народження, ідентифікаційний номер тварини та у ДКПТ, інформацію про батьків;

продуктивність тварини (настриг вовни, жива маса в поточному році та максимальні показники продуктивності за період життя);

рік і результати останнього бонітування за бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції.

3.13.6. У табл. V "Характеристика баранів-плідників" зазначається характеристика баранів-плідників (основні і резервні) у віці 2 років і старше, ремонтних і тих, що працюють у власному стаді.

У таблиці зазначають:

породу, рік народження, ідентифікаційний номер барана та номер у ДКПТ;

інформацію про батьків барана;

продуктивність тварини (настриг вовни і живу масу в поточному році та максимальні показники за період життя);

рік і результати останнього бонітування;

висновки про результати перевірки баранів за якістю потомства - у графі "Результати перевірки баранів за якістю потомства";

закріплення баранів за матками.

Характеристика баранів зазначається в такій послідовності:

основні барани для штучного осіменіння;

резервні барани для штучного осіменіння;

барани для ручного парування;

барани у віці 1,5 року для штучного осіменіння;

барани у віці 1,5 року, яких виділили для ремонту власного стада плідників;

барани у віці 1,5 року для ручного парування.

3.13.7. У табл. VI "Календарний план племінної роботи" зазначають перелік, обсяги та послідовність проведення племінної роботи зі стадом з визначенням виконавців.

3.14. Форма № 6-всм "Відомість якісного складу стада смушкових овець за 20__ рік". Форма призначена для накопичена інформації щодо якісного складу стада смушкових овець.

У формі зазначають:

наявність поголів'я, статево-вікові групи тварин, розподіл поголів'я тварин, їх питому вагу за класами та смушковими типами;

середню живу масу перед осіменінням та вгодованість.

3.15. Форма № 7-вкз "Акт №__ про підсумки класного бонітування овець (кіз) від "__"__ 20__ року". Форма заповнюється у товарних господарствах комісією з бонітування овець на основі форми № 5-вкз після закінчення бонітування овець (кіз).

У формі зазначають:

породу;

розподіл пробонітованого поголів'я дорослих овець (кіз) і молодняку за класами;

призначення баранів (цапів) (основні плідники, резервні, пробники), спосіб використання;

поголів'я для реалізації;

стан вгодованості та вовнового (пухового) покриву овець (кіз).

3.16. Форма № 8-всм "Акт №__ про ягніння смушкових овець з "__" __ до "__" __ 20__ року". Форма призначена для накопичення інформації про хід та наслідки ягніння овець смушкових порід.

3.16.1. У табл. I "Результати ягніння" заноситься інформація про:

дату ягніння, наявність вівцематок на початок року і на початок ягніння;

кількість вівцематок, що ягнилися;

кількість одержаних ягнят під час нормального ягніння, абортів, викиднів;

загибель та доріз суягних вівцематок;

одержання приплоду;

забій живих ягнят на смушки;

кількість пробонітованих та непробонітованих ягнят.

3.16.2. У табл. II "Відправлення ягнят на забійний пункт" заноситься інформація про:

дату відправлення ягнят для забою на смушки;

номер накладної;

забарвлення ягнят;

відправлення поголів'я (живі, мертвонароджені тощо) ягнят на забій;

ягнят, що вибули після бонітування;

кількість викиднів, випоротків з товарною шкуркою.

3.17. Форма № 9-вкз "Відомість закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) за 20__ рік". Форма призначена для накопичення інформації щодо закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння).

У формі зазначають:

прізвище, ім'я та по батькові чабана, номер отари, ферми;

інформацію про маток, до яких проводиться закріплення (порода, вік, клас (за результатами бонітування), кількість маток в отарі, з них закріплено за бараном (цапом);

дату про початок парування (осіменіння);

інформацію про закріплених плідників (ідентифікаційний номер, інформацію про батьків, рік народження, результати бонітування, продуктивність, якість спермопродукції (об'єм еякуляту, оцінка сперми), призначення (основний, резервний).

3.18. Форма № 10-вкз "Остаточна відомість з парування (осіменіння) овець (кіз) за 20__ рік". Форма призначена для підсумків результатів проведення парувальної кампанії і заповнюється на підставі даних форм № 3-вкз та № 9-вкз.

У формі зазначають:

прізвище, ім'я та по батькові чабана, номер отари, ферми;

кількість маток на початок парування (осіменіння), породу, клас, вгодованість та вік;

дату про початок парування;

кількість маток, що парували (осіменяли), кількість парувань (осіменінь);

дату закінчення парування (осіменіння);

кількість спарованих маток із застосуванням ручного парування;

кількість спарованих маток та їх питому вагу до загальної кількості;

кількість маток, що залишилися яловими;

ідентифікаційні номери закріплених плідників (основних; резервних);

результативність парування (осіменіння) маток плідниками (зазначається кількість спарованих маток окремо за кожним паруванням у розрізі плідників).

3.19. Форма № 11-вкз "Остаточна відомість про результати ягніння овець (кіз) за 20__ рік". Форма призначена для підсумків результатів ягніння овець (кіз) і заповнюється на підставі даних форм № 3-вкз та № 10-вкз.

У формі зазначають:

прізвище, ім'я та по батькові старшого чабана, номер отари;

породу, вік та клас маток за результатами бонітування;

дату про початок парування;

наявність маток на початок року та на початок ягніння;

кількість маток, що ягнилися, абортували;

загибель та доріз маток під час ягніння;

кількість маток, що залишились яловими та їх питома вага до загальної кількості;

дату про початок ягніння (окоту);

кількість народжених ягнят (козенят) (живих, мертвих, усього) та їх питому вагу до кількості маток, що ягнилися;

загибель ягнят під час ягніння та їх питому вагу до народжених живими, доріз на смушки;

наявність ягнят на кінець ягніння та їх питома вага до кількості маток на початок року, на початок ягніння та до тих, що ягнилися;

примітки (наявність виділення бруцельозних маток (голів), наявність корости й інших захворювань під час ягніння та рівень годівлі тварин).

3.20. Форма № 12-вкз "Остаточна відомість про відлучення ягнят (козенят) від маток за 20 __ рік". Форма призначена для накопичення інформації про результати вирощування молодняку від народження до відлучення, заповнюється на підставі даних форм № 3-вкз та № 11-вкз.

У формі зазначають:

прізвище, ім'я та по батькові старшого чабана, номер отари, ферми;

наявність маток на початок року та на початок ягніння;

народження живих ягнят (козенят): усього, у тому числі загибель до відлучення, доріз;

дату відлучення;

наявність відлученого молодняку та його питому вагу до наявності маток, що були на початок року та на початок ягніння;

середню живу масу 1 голови (кг);

відлучено приплоду - стать (баранчик (цап), валах, ярка (кізка), їх живу масу - загальну та середню 1 голови.

3.21. Форма № 13-вкз "Остаточна відомість про результати весняного (осіннього) стриження овець (кіз) за 20_ рік". Форма призначена для підсумків результатів стриження тварин.

У формі зазначають:

прізвище, ім'я та по батькові старшого чабана;

номер отари, породу і породність, стать, вік, клас за результатами бонітування;

кількість голів в отарі - на початок року та стриження, острижено;

дату стриження (початок, кінець);

фактичний настриг вовни: усього, у середньому на 1 голову - наявної на початок стриження та на початок року;

процент виходу чистого волокна (визначається лабораторно).

У колонках класування вовни зазначають:

вид вовни (тонка - мериносова, немериносова; напівтонка - помісна, кросбредна; цигайська; пояркова; напівгруба; груба тощо);

розподіл вовни на рунну, з якої виділяється:

основна (після відокремлення від рунної пожовклої, звалку, базової, тавро);

пожовкла - вовна білого та світло-сірого кольору, яка втратила природний колір через пожовтіння верхівок або основи штапелю;

58-56 якості в тонкій вовні - кусок вовни різної величини білого і світло-сірого кольору;

базова - частина руна або куски вовни різної величини, що сильно забруднені сечею;

звалок - руно або частка руна, що з великими труднощами піддається роз'єднанню руками;

з тавром, що змивається, - куски вовни, забрудненої фарбою;

кольорова в тонкій вовні - вовна всіх кольорів, крім білого та світло-сірого, неоднорідної в напівтонкій - куски неоднорідної вовни косичної будови, відокремлені з країв руна напівтонкої вовни;

розподіл рунної вовни за:

довжиною (I; II; III; IV згідно з ГОСТ 28491-90 "Шерсть овечья немытая с отделением частей руна") (тонка - мериносова і немериносова; напівтонка - помісна, кросбредна, цигайська, кросбредного типу), що визначається;

за тониною - у якості, починаючи з 70 до 44 і нижче;

за станом - вільна від сміття - "В" ;

мало засмічена - "МЗ";

дуже засмічена - "ДЗ";

дефектна - "Д";

засмічено-дефектна - "ЗД".

Неоднорідна вовна (напівгруба і груба) рунна основна і пожовкла першої та другої груп розподіляється:

напівгруба:

I-I (перша група, перший сорт) - вовна з косичною будовою руна, середня тонина вовни до 34 мкм (до цієї групи відноситься напівгруба вовна овець, одержаних унаслідок різних варіантів схрещування);

I-II (перша група, другий сорт) - вовна косичної будови, косиці більш жорсткі і довші, тонина понад 34 мкм (вовна гірськокарпатської породи овець);

груба: II-I (друга група, перший сорт) - вовна косичної будови, косиці м'які, середня тонина 34 мкм (вовна каракульських овець);

II-II (друга група, другий сорт) - вовна з жорсткими косицями, великою кількістю ості, середня тонина понад 34 мкм (вовна сокільської породи овець).

Вовна нижчих сортів розподіляється:

обніжка - вовна, коротша за 25 мм (підстрижка), та вовна, острижена з нижньої частини ніг, лоба, щік овець;

клюнкер - куски вовни, дуже забруднені екскрементами у вигляді грудок.

При заповненні цієї форми використовуються дані форми № 5-вкз, актів поотарного настригу вовни тощо.

4. Скорочені позначення для заповнення форм за смушковими вівцями за бонітувальним ключем

4.1. При бонітуванні смушкових ягнят у віці 2-3 днів.

Стать ягняти - ярка (я.), баранчик (б.).

У числі скількох народився (лася) - 1, 2, 3.

Забарвлення - чорне (чор.), сіре (сір.), сур (сур), рожеве (рож.), коричневе (кор.).

Відтінок - середній (сер.), темний (т.), світлий (св.).

Розцвітка - голуба (гол.), срібляста (сріб.), стальна (ст.), сива (сив.), перламутрова (перл.), молочна (мол.); свинцева (св.); чорно-сіра (чор.сір.).

Вирівняність - вирівняна (вир.), не вирівняна (не вир.).

Смушковий тип - жакетний (жак.), ребристий (реб.), плоский (пл.), кавказький (кавк.).

Ширина (розмір) завитка - дрібний (др.), середній (ср.), крупний (кр.).

Форма завитків - вальок напівкруглий (в. н.), вальок ребристий (в. реб.), вальок плоский (в. пл.), біб (б.), гривки вузькі (гр. вуз.), гривки широкі (гр. шир.), кільце (к.), горошок (гор.), штопор (шт.), ласи (л.), деформація (деф.).

Довжина вальків - довгий (д.), середній (сер.), короткий (кор.).

Щільність завитка - щільний (щ.), середньощільний (сер. щ.), пухкий (пух.).

Густота волосу - дуже густий (д.г.); густий (г.); недостатньо густий (нд.г.); рідкий (рід.).

Характер шовковистості волосу - сильно шовковисте (с.ш.); шовковисте (ш.); недостатньо шовковисте (нд.ш.); грубе (г.); сухе (сух.).

Блиск волосу - сильний (с.); нормальний (н.); недостатній (нед.); матовий (матов.); скловидний (скловид.).

Строкатість - на кінці хвоста (хв.); на жировій подушці хвоста (ж.хв.); на ногах (н.); на тулубі (тул.); на голові (гол.).

Чіткість рисунка - чіткий (чіт.); недостатньо чіткий (н.чіт.); невизначений (нев.).

Шкіра - щільна (щіл.); пухка (пух.); дуже тонка (д.тон.); тонка (тон.); потовщена (пот.); товста (тов.); натягнута (нат.); вільна (віл.).

Оброслість - добра (доб.); середня (сер.); недостатня (нед.).

Конституція - ніжна (ніж.); міцна (міц.); груба (гр.).

Жива маса або розмір ягняти - дрібний (др.); крупний (кр.); середній (сер.).

Клас - "еліта" (ел.); перший (I); другий (II); брак (бр.).

4.2. При перегляді у 12-15-денному віці.

Розвиток - нормальний (нор.); відсталий (відс.).

Вгодованість - добра (доб.); середня (сер.); нижче середньої (н.с.).

Ступінь збереження пігментації - добра (доб.); нормальна (нор.); погана (пог.).

Наявність сивого волосу - немає (н.); дуже мало (д.м.); багато (б.).

Збереженість завитків - добра (доб.); задовільна (задов.); погана (п.).

Характер волосу - шовковистий (ш.); недостатньо шовковистий (нд.ш.).

Характер блиску - нормальний (нор.); недостатній (нд.); матовий (матов.).

Наявність сухого волосу - на жировій подушці хвоста (ж.хв.); на череві (чер.); сухий волос відсутній (с.в.в.).

Загальна оцінка в балах - відмінні розвиток і збереженість завитків - 5; добрі - 4; задовільні - 3.

Призначення ягняти - кращі елітні баранчики на перевірку (пер.); племінні баранчики та ярки І класу і еліта (плем.); ярки II класу (кор.); ягнята брак (гол.); ягнята на забій (заб.).

5. Система мічення та нумерації овець і кіз

5.1. Мічення овець і кіз здійснюється залежно від породної та племінної належності тварин, застосовують способи:

татуювання на вухах;

металеві, пластмасові бирки та кнопки на вухах;

вищипи на вухах;

випалювання на рогах;

мічення з використанням спеціальної фарби.

5.2. Мічення овець проводиться в такому порядку.

Ягнятам, одержаним від вівцематок селекційного ядра, племінним і на яких проводять перевірку баранів за якістю потомства, при народженні ставлять номер матері татуюванням на лівому вусі.

Ягнятам, одержаним від вівцематок інших груп в племінних господарствах, і ягнятам в користувальних стадах при народженні ставлять номер отари татуюванням на лівому вусі.

Ідентифікаційний номер усім ягнятам ставлять на правому вусі при відлученні від матері. Перша цифра цього номера означає рік народження, а наступні цифри означають порядковий номер, під яким ягнята пройшли татуювання. Щорічно ідентифікаційні номери починають з одиниці.

5.3. Татуювання на вухах

Використовують спеціальні щипці і змінні металеві цифри з гострими голчатими кінцями. Номер ставлять з внутрішнього безвовнового боку вуха. Цифри номера потрібно розміщувати посередині вуха паралельно до його довжини, при цьому на лівому вусі номер розпочинають від голови, а на правому - від кінця вуха.

5.4. Вищипи на вухах

Індивідуальна нумерація вищипами застосовується у стадах кольорового забарвлення та в невеликих господарствах (до 1599 голів), за спеціально розробленою системою нумерації овець за цифровим ключем М.Ф.Іванова (додаток 1).

Вищип означає:

на нижньому краї лівого вуха - 1;

на верхньому краї лівого вуха - 3;

на кінці лівого вуха - 100;

вищип на нижньому краї правого вуха означає - 10;

на верхньому краї правого вуха - 30;

на кінці правого вуха - 200;

круглий вищип посередині лівого вуха - 400;

круглий вищип посередині правого вуха - 800.

Усіх чистопородних овець у племінних і користувальних стадах, індивідуально або класно пробонітованих, мітять вищипами:

еліта - один вищип "вилка" на кінці правого вуха, вівцематкам селекційного ядра - додаткова "вилка" на лівому вусі;

I клас - один вищип на нижньому краї правого вуха;

II клас - два вищипи на нижньому краї правого вуха.

Класи помісних тварин позначають за схемою, що наведена у додатку 2 цієї Інструкції:

"еліта" - один вищип "вилка" на краю лівого вуха;

I - один вищип на нижньому краї лівого вуха;

II - два вищипи на нижньому краї лівого вуха;

III - один вищип на верхньому краї лівого вуха;

IV - один вищип на верхньому, другий вищип на нижньому краї лівого вуха.

Овець, які не відповідають вимогам, бракують і відрізають їм кінець правого вуха.

При бонітуванні каракульських і сокільських ягнят, залишених для вирощування, на вухах роблять мітки вищипами, позначаючи смушковий тип, ширину завитка, клас, а в сірих - відтінок і розцвітку.

Ягнятам із жакетним і кавказьким смушковими типами вищип на вухах не роблять, решту ягнят мітять так:

плоский смушковий тип - два вищипи на верхньому краї правого вуха;

ребристий смушковий тип - два вищипи на верхньому краї лівого вуха;

ширина (розмір) завитка (тільки у чорних ягнят) на лівому вусі:

дрібний - один вищип на верхньому краю;

середній - один вищип на кінці (вилка);

крупний - один вищип на нижньому краї;

клас ( у всіх чистопородних ягнят) на правому вусі:

"еліта" - по одному вищипу на верхньому і нижньому краях;

перший - один вищип на нижньому краю;

другий - два вищипи на нижньому краю;

відтінки сірого - на лівому вусі:

світло-сірий - один вищип на верхньому краю;

середньосірий - один вищип на кінці вуха (вилка);

темно-сірий - один вищип на нижньому краю.

Голуба розцвітка - додатково один вищип на нижньому краю лівого вуха, срібляста - один вищип на верхньому краю лівого вуха.

5.5. Випалювання номерів на рогах

Спосіб індивідуального мічення рогатих баранів - випалювання номерів на рогах. Для випалювання використовують спеціальні металеві тавра. У річному віці рогатим ремонтним баранам і баранам для племпродажу ідентифікаційний номер правого вуха випалюють (переносять на правий ріг) на видному місці рогу за допомогою металевих цифр.

5.6. Мічення спеціальною фарбою "Вівчар".

Мітять тварин у період осіменіння, ягніння, ветеринарних обробок. У період ягніння вівцематкам і ягнятам на боці ставлять однаковий порядковий номер ягніння:

одинакам - на правому;

двійнятам - на лівому.

Для зручності в роботі при осіменінні вівцематок баранам-плідникам, які відібрані для відтворення стада, перед паруванням наносять порядковий цифровий номер на спині або боці за лопаткою, при цьому роблять примітку у формах племінного обліку, якому пліднику він належить.

Баранам, яких використовують для одержання сперми, тавро наносять на голові за рогами.

Вівцематкам, яких осіменили, на холці ставлять фарбою крапку, при повторному осіменінні - поряд ставиться друга.