КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 9 серпня 2001 р. N 1000
заповідної справи
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМN 770 ( 770-2004-п ) від 16.06.2004
N 1607 ( 1607-2004-п ) від 30.11.2004
N 1197 ( 1197-2005-п ) від 15.12.2005 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про Державну службу заповідної
справи, що додається.
2. Установити, що Державна служба заповідної справи є
правонаступником Головного управління національних природних
парків і заповідної справи.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 13 березня 1995 р.
N 170 ( 170-95-п ) "Про Головне управління національних природних
парків і заповідної справи Міністерства охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки" (ЗП України, 1995 р.,
N 5, ст. 134);
розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня
1995 р. N 358 ( 358-95-р ).
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 9 серпня 2001 р. N 1000
ПОЛОЖЕННЯпро Державну службу заповідної справи
( У Положенні слова "Міністр екології та природних ресурсів"
в усіх відмінках замінено словами "Міністр охорони
навколишнього природного середовища" у відповідному
відмінку, а слово "Мінекоресурсів" - словом "Мінприроди"
згідно з Постановою КМ N 770 ( 770-2004-п ) від 16.06.2004 )
1. Державна служба заповідної справи (далі - Служба) є
урядовим органом державного управління, яка діє у складі
Мінприроди і підпорядковується йому.
2. Служба у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і
Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами
Мінприроди.
У межах своїх повноважень Служба організовує та здійснює
систематичний контроль за виконанням актів законодавства,
узагальнює практику застосування законодавства з питань, що
належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо
вдосконалення законодавства і подає їх на розгляд Мінприроди.
3. Основними завданнями Служби є:
участь у межах своєї компетенції в реалізації державної
політики у сфері збереження та невиснажливого використання
природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів
та об'єктів;
забезпечення державного управління територіями та об'єктами
природно-заповідного фонду;
здійснення державного контролю за додержанням режиму
територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
забезпечення збереження біологічного та ландшафтного
різноманіття на територіях природно-заповідного фонду;
підготовка пропозицій щодо сталого розвитку репрезентативної
мережі природно-заповідного фонду та формування національної
екологічної мережі.
4. Служба відповідно до покладених на неї завдань:
організовує і здійснює методичне керівництво веденням
заповідної справи;
розробляє та запроваджує економічний механізм збереження,
невиснажливого використання і відтворення природних комплексів
територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
готує пропозиції з основних напрямів державної політики щодо
збереження, невиснажливого використання природно-заповідного
фонду, відтворення його природних комплексів та об'єктів;
координує діяльність установ природно-заповідного фонду та
служби державної охорони природно-заповідного фонду України;
здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки
кадрів;
подає на розгляд Мінприроди обгрунтовані пропозиції щодо
визначення обсягів бюджетних асигнувань, необхідних на утримання
підпорядкованих Міністерству установ природно-заповідного фонду та
проведення заходів, спрямованих на збереження і відтворення його
природних комплексів;
розробляє положення про підпорядковані Мінприроди установи
природно-заповідного фонду, подає Міністерству пропозиції щодо
призначення їх керівників, а також погоджує положення про інші
території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного
значення;
організовує вивчення, узагальнення та впровадження
вітчизняного і зарубіжного досвіду роботи у сфері заповідної
справи та формування національної екологічної мережі;
організовує в межах повноважень, визначених Мінприроди,
виконання зобов'язань за міжнародними договорами у сфері
заповідної справи;
забезпечує ведення Державного кадастру територій та об'єктів
природно-заповідного фонду, систематизує інформацію у сфері
заповідної справи;
за погодженням з Мінприроди організовує, здійснює і координує
роботу щодо створення нових та розширення територій існуючих
об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення,
зміни їх меж і категорій, скасування статусу, а також охорони і
збереження водноболотних угідь;
бере участь в організації розроблення і реалізації
законодавства, державних цільових та міжнародних програм і
проектів, спрямованих на розвиток заповідної справи, формування
національної екологічної мережі; ( Абзац тринадцятий пункту 4 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1607 ( 1607-2004-п )
від 30.11.2004 )
бере участь у формуванні транскордонних природоохоронних
територій міжнародного значення та підготовці міжнародних угод
щодо спільної діяльності в цій сфері;
здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
5. Служба має право:
брати участь у розгляді органами виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування питань, що належать до її компетенції,
вносити в установленому порядку на розгляд цих органів пропозиції
щодо організації, збереження, невиснажливого використання і
відтворення природних ресурсів територій та об'єктів
природно-заповідного фонду;
залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для
розгляду питань, що належать до її компетенції;
здійснювати контроль і проводити перевірки з питань, що
належать до її компетенції;
скликати в установленому порядку наради з питань, що належать
до її компетенції;
видавати накази організаційно-розпорядчого характеру;
одержувати в установленому порядку від органів виконавчої
влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну
для виконання покладених на неї завдань;
брати участь у видавничій діяльності.
6. Службу очолює начальник, який призначається на посаду і
звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням
Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Начальник Служби є членом колегії Мінприроди.
7. Начальник Служби має трьох заступників, у тому числі
одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з
посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони
навколишнього природного середовища, погодженим з начальником
Служби.
Розподіл обов'язків між заступниками провадить начальник
Служби.
8. Начальник Служби:
здійснює керівництво Службою, несе персональну
відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром
охорони навколишнього природного середовища за виконання
покладених на Службу завдань;
призначає на посаду і звільняє з посади керівників
структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім
заступників її начальника;
визначає ступінь відповідальності заступників начальника
Служби та керівників її структурних підрозділів;
притягає до дисциплінарної відповідальності керівників
структурних підрозділів та інших працівників Служби, крім
заступників її начальника;
підписує видані в межах компетенції Служби накази,
організовує перевірку їх виконання;
затверджує положення про структурні підрозділи Служби;
здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим
Положенням.
9. Служба для реалізації покладених на неї завдань може за
погодженням з Міністром охорони навколишнього природного
середовища утворювати територіальні органи у межах граничної
чисельності працівників Служби. Керівники територіальних органів
призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром охорони
навколишнього природного середовища. Положення про зазначені
органи затверджує начальник Служби. Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1197
( 1197-2005-п ) від 15.12.2005 )
10. Для узгодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Служби, обговорення найважливіших напрямів її
діяльності утворюється колегія, у складі начальника Служби, його
заступників, керівників структурних підрозділів.
Персональний склад колегії та положення про неї
затверджуються Міністром охорони навколишнього природного
середовища.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Служби.
11. У Службі з урахуванням специфіки діяльності може
утворюватися науково-технічна рада. Склад і положення про неї
затверджує начальник Служби.
12. Граничну чисельність працівників та структуру Служби
затверджує Міністр охорони навколишнього природного середовища у
межах граничної чисельності працівників Мінприроди, затвердженої
Кабінетом Міністрів України.
13. Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Служби
затверджує начальник Служби за погодженням з Міністром охорони
навколишнього природного середовища і Мінфіном.
14. Служба утримується за рахунок державного бюджету в межах
коштів, передбачених на утримання Мінприроди.
15. Умови оплати праці працівників Служби визначаються
Кабінетом Міністрів України.
16. Служба є юридичною особою, має самостійний баланс,
реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із
зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
-
скопійовано
-
