КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 6 липня 2002 р. N 938
Київ
Про заходи щодо поліпшення роботи підприємств вугільної таторфодобувної галузей
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 698 ( 698-2003-п ) від 15.05.2003 )
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Міністерству фінансів за поданням Міністерства палива та
енергетики під час складання проекту закону про Державний бюджет
України на 2003 рік передбачити кошти для часткового покриття
витрат на виплату заборгованості шахтарям з регресних позовів та
одноразової допомоги у зв'язку з втратою професійної
працездатності.
2. Міністерству палива та енергетики разом з Міністерством
праці та соціальної політики підготувати в місячний термін перелік
заходів щодо підвищення престижності шахтарської праці з
урахуванням вимог законодавства про оплату праці, а також
Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, конфедерацією
роботодавців України та всеукраїнськими профспілками і
профоб'єднаннями на 2002-2003 роки ( n0001697-02 ) та Галузевої
угоди між Міністерством палива та енергетики, Державним
департаментом вугільної промисловості і галузевими профспілками
вугільної промисловості. У разі потреби подати узгоджені
пропозиції Кабінетові Міністрів України.
3. Державному комітетові з будівництва та архітектури разом з
Міністерством палива та енергетики розглянути у місячний термін
питання щодо визначення у кошторисній документації на будівництво
шахт норм для покриття витрат, пов'язаних з безоплатним наданням
вугілля категоріям осіб, визначеним частиною сьомою статті 43
Гірничого закону України ( 1127-14 ) для вуглебудівних
підприємств.
4. Міністерству палива та енергетики, Міністерству економіки
та з питань європейської інтеграції, Міністерству промислової
політики, Міністерству транспорту, Міністерству фінансів,
Державній митній службі розглянути питання щодо стимулювання
споживання в повному обсязі вітчизняної вугільної продукції та у
разі потреби подати Кабінетові Міністрів України узгоджені
пропозиції.
5. Міністерству палива та енергетики разом з Донецькою,
Дніпропетровською, Луганською, Волинською, Житомирською,
Рівненською, Чернігівською, Львівською та Кіровоградською
обласними державними адміністраціями забезпечити до 1 квітня 2003
р. завершення роботи з передачі до комунальної власності об'єктів
соціальної сфери, які перебувають на балансі вугледобувних та
торфодобувних підприємств. ( Абзац перший пункту 5 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 698 ( 698-2003-п ) від
15.05.2003 )
Міністерству палива та енергетики, Міністерству економіки та
з питань європейської інтеграції, Міністерству фінансів разом із
зазначеними обласними державними адміністраціями подати у разі
потреби Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо внесення змін
до відповідних нормативно-правових актів з питань передачі до
комунальної власності об'єктів державної власності.
6. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції
прискорити подання до Кабінету Міністрів України проекту закону
про внесення змін до законодавчих актів, які регулюють процедуру
банкрутства підприємств (у частині, що стосується вугледобувних
підприємств).
7. Установити, що реструктуризація вугільної та торфодобувної
промисловостей передбачає здійснення комплексу
організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових,
технічних та соціальних заходів, спрямованих на зміну структури і
управління галуззю та форм власності з метою поліпшення
фінансового стану підприємств, збільшення обсягів випуску
конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності
виробництва, а також закриття і ліквідацію підприємств на підставі
техніко-економічного обґрунтування з обов'язковим вирішенням в
установленому порядку технічних, соціальних, екологічних та інших
питань, передбачених у проектах ліквідації.( Пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 698
( 698-2003-п ) від 15.05.2003 )
8. Міністерству палива та енергетики за погодженням з
Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції,
Міністерством фінансів розглянути питання щодо визначення напрямів
використання коштів, передбачених у державному бюджеті для
реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості, і в
разі потреби подати Кабінетові Міністрів України узгоджені
пропозиції.
9. Міністерству палива та енергетики, Міністерству фінансів,
Міністерству праці та соціальної політики розглянути питання щодо
погашення у 2002 році заборгованості з регресних позовів та
одноразової допомоги у зв'язку з втратою професійної
працездатності працівниками та пенсіонерами вугледобувних
(вуглепереробних) підприємств, що ліквідуються, за рахунок коштів,
передбачених державним бюджетом для реструктуризації вугільної
промисловості, і в разі потреби подати Кабінетові Міністрів
України узгоджені пропозиції.
10. Міністерству палива та енергетики, Міністерству фінансів,
Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції подати
Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо використання
бюджетних коштів для здійснення заходів, передбачених проектами
ліквідації вугледобувних підприємств у разі прийняття судом рішень
про їх ліквідацію у зв'язку з визнанням банкрутами.
11. Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству
палива та енергетики разом з Національною академією наук,
заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої
влади розробити і подати до кінця поточного року Кабінетові
Міністрів України план першочергових заходів з поліпшення
екологічного стану вугледобувних регіонів на 2003 рік, а
до 1 грудня 2003 р. - проект відповідної комплексної програми.
12. Внести до Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та
вуглепереробних підприємств Міністерства палива та енергетики,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня
1997 р. N 939 ( 939-97-п ) (Офіційний вісник України 1997 р.,
число 35, с. 103; 1999 р., N 26, ст. 1244; 2000 р., N 49, ст.
2128), зміни, виклавши його у редакції, що додається.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 37
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 27 серпня 1997 р. N 939
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 6 липня 2002 р. N 938)
ПОРЯДОКліквідації збиткових вугледобувних
та вуглепереробних підприємств
Загальна частина
1. Цей Порядок визначає особливості ліквідації збиткових
вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється
дія Закону України "Про порядок списання заборгованості
вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства
вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням
Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і
місцевими бюджетами та державними цільовими фондами" ( 10/97-ВР )
(далі - гірниче підприємство).
2. Ліквідації підлягає гірниче підприємство, яке не спроможне
провадити передбачену статутом діяльність і подальша діяльність
якого згідно з техніко-економічним обґрунтуванням визнана
недоцільною.
3. Ліквідація гірничого підприємства передбачає здійснення
заходів щодо припинення господарської діяльності, приведення його
виробничих фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і
довкілля, соціальний захист працівників, що вивільняються, а також
вирішення інших соціально-економічних питань.
Прийняття рішення про ліквідаціюгірничого підприємства
4. Рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається
Кабінетом Міністрів України за пропозицією Мінпаливенерго,
погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами
виконавчої влади, в тому числі з відповідними
облдержадміністраціями.
Пропозиції щодо ліквідації гірничого підприємства готуються
на підставі техніко-економічного обґрунтування недоцільності його
подальшої експлуатації або на підставі проекту ліквідації цього
підприємства.
5. Техніко-економічне обґрунтування недоцільності подальшої
експлуатації гірничого підприємства розробляється у тому разі,
якщо наявні запаси вугілля можуть забезпечувати його роботу понад
три роки. Зазначене обґрунтування повинне містити:
найменування гірничого підприємства, що пропонується
ліквідувати, його характеристику та відомості про
місцезнаходження;
обґрунтування доцільності ліквідації гірничого підприємства
та здійснення заходів щодо її проведення;
основні технічні рішення з питань гідроекологічної безпеки на
діючих підприємствах та прилеглих територіях;
термін ліквідації та основні положення її організації;
відомості про стан і якість запасів вугілля, що залишаються,
можливість їх подальшого відпрацювання, передачі іншому діючому
вугледобувному підприємству чи списання з обліку;
пропозиції щодо можливого відновлення гірничих робіт,
використання гірничих виробок, будівель, споруд (з урахуванням
зміни форми власності на майно підприємства);
соціально-економічний та екологічний прогноз наслідків
ліквідації підприємства.
6. Вартість ліквідації гірничого підприємства обчислюється
відповідно до затверджених Державним комітетом з питань
будівництва і архітектури особливостей.
Техніко-економічне обґрунтування недоцільності подальшої
експлуатації гірничого підприємства затверджується Мінпаливенерго
на підставі висновків галузевої експертизи.
Ліквідація гірничого підприємства проводиться за відповідним
проектом (за наявності техніко-економічного обґрунтування -
робочим проектом), який пройшов комплексну державну експертизу і
затверджений Мінпаливенерго.
Проект ліквідації складається з соціально-економічного
обґрунтування, технічного рішення, пропозицій щодо можливого
відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок,
будівель та споруд, заходів, спрямованих на запобігання
небезпечному впливу на діючі підприємства, стан довкілля та
здоров'я людей, а також на подолання негативних
соціально-економічних наслідків такої ліквідації.
Ліквідація гірничого підприємства
7. На підставі рішення про ліквідацію гірничого підприємства
Мінпаливенерго не пізніше ніж за рік до початку її проведення
видає відповідний наказ, в якому визначаються заходи з підготовки
гірничого підприємства до ліквідації, особи, відповідальні за їх
проведення, дата припинення робіт з видобутку (переробки) вугілля
та дата початку робіт з ліквідації гірничого підприємства, терміни
їх виконання, а також підприємства, на які покладаються функції з
проведення відповідно до затвердженого проекту ліквідації
гірничого підприємства заходів, спрямованих на подолання
соціально-економічних, гідроекологічних та інших негативних
наслідків цієї ліквідації, та із здійснення постійного контролю
стану гірничого підприємства, що ліквідується або ліквідовано
(далі - замовник).
8. У період підготовки гірничого підприємства до ліквідації
здійснюються заходи щодо:
доробки підготовлених гірничими роботами запасів вугілля;
підготовки до передачі чи списання запасів вугілля, інших
корисних копалин, гірничих виробок, обладнання та устаткування, не
потрібних для виконання робіт, що пов'язані з фізичною ліквідацією
гірничого підприємства, згідно з актами законодавства;
передачі об'єктів соціальної сфери до комунальної власності;
скорочення чисельності працівників;
погашення заборгованості з виплати працівникам заробітної
плати та інших соціальних виплат з відшкодування шкоди, заподіяної
здоров'ю під час виконання ними трудових обов'язків;
безоплатного забезпечення вугіллям категорій осіб, визначених
частиною сьомою статті 43 Гірничого закону України ( 1127-14 );
оформлення державного акта на володіння або користування
земельними ділянками;
охорони довкілля та запобігання небезпечному впливу на діючі
підприємства, будівлі, споруди, стан довкілля та здоров'я людей.
9. Мінпаливенерго видає не пізніше ніж за три місяці до
початку робіт з ліквідації гірничого підприємства наказ про
утворення ліквідаційної комісії.
Ліквідаційна комісія відповідно до законодавства здійснює
заходи щодо ліквідації гірничого підприємства, погашення
кредиторської заборгованості, стягнення дебіторської
заборгованості, скорочення чисельності працівників, а також готує
і подає для затвердження Мінпаливенерго розподільний баланс з
переліком основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та
можуть бути використані для виконання робіт з фізичної ліквідації
підприємства, та пропозиції щодо встановлення правонаступників
майна, яке не підлягає фізичній ліквідації.
Акт приймання-передачі погоджується з головою ліквідаційної
комісії та керівником замовника і затверджується Мінпаливенерго.
Після затвердження акта ліквідаційна комісія гірничого
підприємства вживає заходів для завершення ліквідаційної процедури
відповідно до законодавства з виключенням його з Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій.
10. Утримання замовника здійснюється в межах коштів,
передбачених на цю мету проектом ліквідації гірничого
підприємства, за окремим кошторисом, який щороку затверджується
Мінпаливенерго.
Фізична ліквідація гірничогопідприємства, охорона довкілля
11. Фізична ліквідація гірничого підприємства передбачає
виконання робіт з демонтажу обладнання та устаткування, ліній
електропередачі та технологічного зв'язку, засипання стовбурів,
шурфів, свердловин, інших гірничих виробок, руйнування будівель,
споруд та здійснення заходів, спрямованих на розв'язання проблем
водовідливу.
Роботи з фізичної ліквідації гірничого підприємства
виконуються відповідно до затвердженого проекту за умови
забезпечення захисту територій і водоносних горизонтів від
небезпечного впливу, пов'язаного з відновленням рівня грунтових
вод та гідроекологічної безпеки на діючих підприємствах та
прилеглих територіях, де внаслідок попередньої діяльності
підприємства і після його фізичної ліквідації погіршується або
може погіршитися геологічна та гідроекологічна ситуація.
12. Розміщення замовлень на роботи з фізичної ліквідації
гірничого підприємства та охорони довкілля здійснюється замовником
за результатами торгів чи тендерів, які проводяться відповідно до
Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти" ( 1490-14 ).
Роботи з фізичної ліквідації гірничого підприємства та
охорони довкілля згідно із затвердженим проектом ліквідації
гірничого підприємства виконує переможець торгів чи тендеру на
підставі договору підряду, укладеного із замовником.
13. Контроль за визначенням вартості виконаних робіт з
фізичної ліквідації гірничого підприємства та охорони довкілля
здійснюється відповідно до Порядку здійснення контролю за
визначенням вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із
залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної
Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних
підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1210
( 1210-98-п ).
14. Замовник згідно із законодавством відповідає за виконання
у повному обсязі заходів і робіт, пов'язаних з ліквідацією
гірничого підприємства згідно із затвердженим проектом.
15. До переліку робіт та послуг з охорони довкілля під час
ліквідації гірничого підприємства включаються природоохоронні
заходи, спрямовані на розв'язання проблем запобігання виходу на
поверхню підземних вод і викидів газу, гасіння, перепрофілювання
та озеленення відвалів порід, проведення робіт з рекультивації.
16. Контроль та нагляд за станом довкілля здійснюється
відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня
1998 р. N 391 ( 391-98-п ).
17. Підсумки фактичного виконання робіт з фізичної ліквідації
гірничого підприємства, робіт з охорони довкілля та їх
відповідність передбаченим у затвердженому проекті заходам
розглядаються комісією, що утворюється Мінпаливенерго.
Датою фізичної ліквідації гірничого підприємства, виконання у
повному обсязі зазначених робіт і заходів вважається дата
затвердження Мінпаливенерго актів прийняття цих робіт, складених
зазначеною комісією, та передачі в установленому порядку об'єктів,
в тому числі відбудованих в процесі ліквідації гірничого
підприємства, на підставі яких складаються та затверджуються
ліквідаційні баланси і закриваються кошториси, а також визначення
в установленому порядку правонаступника щодо соціального захисту
категорій осіб відповідно до частини п'ятої статті 48 Гірничого
закону України ( 1127-14 ).
Подолання негативних соціально-економічнихнаслідків ліквідації гірничого підприємства
18. Подолання негативних соціально-економічних наслідків
ліквідації гірничого підприємства передбачає здійснення заходів
щодо:
створення нових робочих місць на гірничих підприємствах та в
інших галузях економіки;
завершення спорудження недобудованих житлових будинків, що
перебували на балансі гірничого підприємства на момент прийняття
рішення про його ліквідацію;
безоплатного забезпечення вугіллям категорій осіб, визначених
частиною п'ятою статті 48 Гірничого закону України ( 1127-14 ).
