open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний
                             
                             
АРБІТРАЖНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2001 Справа N А-6025/1-33

Арбітражний суд Харківської області у складі: оловуючого судді

за участі представників: озивача -
відповідача -
Розглянувши справу за позовом: ДП , м. Харків до КРУ в
Харківській області, м. Харків Про визнання недійсною вимоги установив: Позивач просить визнати недійсною вимогу відповідача N 19 від
28.04.2001 р. про повернення до міського бюджету грн.
податку на землю. Відповідач проти позову заперечує, посилається на
необгрунтованість вимог позивача. Розглянувши матеріали справи суд установив, що підставою
прийняття вимоги, що заперечується, послужив акт перевірки
позивача ремонтниками відповідача N 06-20/67 від 12.04.2001 р., у
якому зроблено висновок про нецільове використання коштів
місцевого бюджету в сумі грн., виділених у вигляді пільги
щодо податку на землю. Цей висновок грунтується на тому, що
позивачем порушено вимоги доповнення N 1 до рішення УП сесії 23
скликання районної ради м. Харкова від 25.03.99 р. N 10. Суть спору: згідно зі ст. 12 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) виконком Харківської міської ради прийняв
рішення N 215 від 10.03.99 р., відповідно до якого позивач був
звільнений від сплати податку на землю з 01.01.99 р. по 31.12.99
р. у розмірі 90%. При цьому грн., що залишалися в позивача у
зв'язку з цією пільгою мали бути направлені на зміцнення
матеріально-технічної бази. Доповненням N 1 до рішення УП сесії 23
скликання районної ради м. Харкова від 25.03.99 р. N 10
позивачу було рекомендовано кошти, звільнені від сплати податку на
землю, направити на реконструкцію і ремонт об'єктів, розташованих
на території Київського району м. Харкова. Дії відповідача не можуть бути визнані обгрунтованими з таких
причин. Як зазначалося вище позивача було звільнено від сплати
податку на землю з 01.01.99 р. по 31.12.99 р. у розмірі 90%
рішенням виконкому Харківської міської ради N 215 від 10.03.99 р,
Це рішення було прийнято на підставі ст. 12 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) і в межах повноважень, наданих
виконкому Харківської міської ради цією статтею. Районна рада в
місті не має права встановлювати пільги щодо плати за землю,
доповнення 1 до рішення УП сесії 23 скликання районної ради
м. Харкова від 25.03.99 р. N 10 має винятково рекомендаційний
характер і не може бути визнаним належною підставою для винесення
відповідачем вимоги, що заперечується. У запереченнях, викладених у відкликанні на позов, відповідач
указує на те, що рішення, що заперечується, не створює для
позивача ніяких правових наслідків, не обов'язкове до виконання, і
тому не може бути предметом розгляду арбітражним судом. Суд вважає заперечення відповідача неправомірними. У самому тексті вимоги N 19 від 28.04.2001 р., з посиланням
на ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну
службу" ( 2939-12 ), сказано, що вимоги посадових осіб державної
контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання
посадовими особами об'єктів, що ревізуються. Там же міститься
вказівка на те, що ця вимога виконується підприємством, що
ревізується, установою або організацією в десятиденний термін із
дня одержання. Отже, вимога, що заперечується, створює для позивача
негативні правові наслідки, оскільки порушує його право на надану
відповідно до закону пільгу зі сплати податку на землю і наказує в
обов'язковому порядку повернути податок на землю. Вимога N 19 від
28.04.2001 р. не відповідає вимогам закону, оскільки підставою є
доповнення N 1 до рішення УП сесії 23 скликання районної
ради м. Харкова від 25.03.99 р. N 10, яким не давалися і не могли
бути надані позивачу пільги щодо податку на землю. Крім цього, вимогу, що заперечується, прийнято відповідачем у
період чинності Закону України N 2181 від 21.12.2000 р. "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ). Пункт 2.1 ст. 2
зазначеного Закону встановлює вичерпний перелік контролюючих
органів. Щодо податків і зборів таким органом є податкові органи.
Органам контрольно-ревізійного управління право здійснення
контролю за податками і зборами не надано. На підставі викладеного вимоги позивача підлягають
задоволенню, керуючись ст. 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 )
В И Р І Ш И В:
Визнати недійсною вимогу КРУ у Харківській області N 19 від
28.04.2001 р. про повернення ДП , м. Харків до міського
бюджету грн. податку на землю. Стягнути з рахунка КРУ у Харківській області на користь ДП
, м. Харків грн. держмита і грн. судових витрат.
Видати наказ.
Суддя
Матеріал підготував економіст-аналітик
Видавничого будинку "Фактор" Д. Винокуров
Надруковано: "Податки та бухгалтерський облік",

N 64 (413), серпень, 2001.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: