open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Чинна
                             
                             
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
І Н С Т Р У К Ц І Я
N 47 від 10.10.2000 Зареєстровано в Міністерстві

м. Київ юстиції України

24 жовтня 2000 р.

за N 745/4966
Затверджено

Наказ Головного державного

інспектора ветеринарної

медицини України

10 жовтня 2000 р. N 47

( z0741-00 )
Інструкція

про заходи з профілактики та боротьби з інфекційною

бурсальною хворобою (хвороба Гамборо)
1. Загальні відомості
1.1. Інфекційна бурсальна хвороба (хвороба Гамборо) -
висококонтагіозне вірусне захворювання, яке вражає 3-15-тижневого
віку курчат і протікає в гострій формі без виявленої сезонності.
Перебіг хвороби в дорослих курей безсимптомний. Збудник захворювання належить до родини Бірновірусів. Вірус
руйнує лімфоцити органів імунної системи (фабрицієвої бурси,
тимуса, селезінки) і призводить до імунної недостатності. Джерелом
інфекції є хвора та перехворіла птиця. Головний шлях
розповсюдження вірусу - аерогенний. Збудник хвороби може
розповсюджуватись трансоваріально (на шкаралупі яєць), з
продуктами забою хворої птиці, інфікованими кормами, водою,
інвентарем, одягом і взуттям обслуговувального персоналу,
транспортними засобами і т.ін., на яких збудник здатний
зберігатися тривалий час. Носіями патогенного вірусу можуть бути
качки, індики, гуси, цесарки. 1.2. Діагноз хвороби встановлюється на основі
епізоотологічних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних
змін, результатів лабораторних досліджень. Інфекційну бурсальну
хворобу необхідно диференціювати від хвороби Ньюкасла, кормового
токсикозу та Е-вітамінної нестачі, інфекційної анемії. 1.3. При підозрі на захворювання птиці інфекційною бурсальною
хворобою в лабораторію державної ветеринарної медицини надсилають
для дослідження сироватку крові від 10-25 голів, клінічно хвору
птицю (4-5 голів) у початковій стадії захворювання і трупи з
дотриманням вимог щодо запобігання розповсюдженню інфекції.
2. Заходи профілактики
2.1. З метою охорони господарства (ферми, відділення) від
занесення збудника інфекції керівники та спеціалісти ветеринарної
медицини господарств, інших підприємств і організацій, які мають
птицю, зобов'язані суворо виконувати вимоги, передбачені Законом
України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), діючими
ветеринарно-санітарними правилами для птахогосподарств,
нормативно-правовими актами у ветеринарній медицині. 2.2. Птахогосподарство повинно працювати в закритому режимі. 2.3. Комплектувати стада птиці тільки з господарств,
благополучних щодо інфекційної бурсальної хвороби, птицею одного
віку. 2.4. Дотримуватись міжциклових профілактичних перерв з
проведенням очищення і дезінфекції приміщень. 2.5. Проводити дезінфекцію завезених яєць для інкубації. 2.6. Вакцинувати батьківське стадо і сприйнятливий молодняк у
неблагополучних та загрозливих господарствах після лабораторних
досліджень державних лабораторій ветмедицини та за погодженням з
державною ветеринарною медициною.
3. Заходи щодо ліквідації захворювання у господарствах,

на фермах, відділеннях та регіонах
3.1. При появі інфекційної бурсальної хвороби
птахогосподарство оголошують неблагополучним і вводять обмеження. 3.2. Державний інспектор ветеринарної медицини району негайно
повідомляє управління ветеринарної медицини області про стан
епізоотичної ситуації. 3.3. За умовами обмеження забороняється: - вигул птиці при утриманні на підлозі і її переміщення по
господарству; - інкубація яєць і одержання чи завезення птиці для
вирощування; - вивезення яєць для інкубації та живої птиці у благополучні
господарства; - вивезення з території кормів, обладнання, посліду; - реалізація продукції птахівництва у вільній торгівлі. 3.4. За умовами обмеження приписуються: - щоденний контроль епізоотичної ситуації у господарстві; - забій усієї птиці неблагополучної ферми, відділення чи
господарства з послідовністю: перехворіла і та, що утримується на
неблагополучній фермі, у відділенні, господарстві; - утилізація всієї клінічно хворої та некондиційної птиці; - дезінфекція 3%-ним гарячим (45-50 град. C) розчином їдкого
натру пуху та пір'я, отриманих при забої птиці неблагополучних
пташників, ферм; - щоденне механічне очищення, миття і дезінфекція
транспортних засобів і тари, призначених для перевезення
вибракованої птиці, посліду; - щоденна дезінфекція спецодягу після закінчення роботи; - дезінфекція 2%-ним гарячим розчином їдкого натру або
1-2%-ним формальдегідом контейнерів для перевезення птиці та яєць; - дезінфекція 5%-ним гарячим розчином кальцинованої соди або
2%-ним гарячим розчином їдкого натру дерев'яної тари; металевої
тари - 5%-ним гарячим розчином кальцинованої соди, після
дезінфекції її промивають водою; - проведення очищення, а також поточної та остаточної
дезінфекції неблагополучних пташників, інкубаторів, підсобних
приміщень, обладнання, виробничої території і засобів транспорту
та інших об'єктів; - послід, підстилку з неблагополучних пташників піддавати
біотермічній обробці протягом 4-х місяців; - проводити відстріл диких птахів (які мешкають на території
господарства) і надсилати матеріал у лабораторію ветеринарної
медицини для досліджень; - проводити постійне спостереження та вибіркове дослідження
курчат у населених пунктах загрозливої зони. 3.5. За умовами обмеження дозволяється: - забивати птицю з неблагополучних пташників або ферм у
господарствах (за наявності умов) або на підприємствах
птахопереробної промисловості, які працюють у цьому разі в
карантинному режимі; - проводити повне патрання птиці з утилізацією кишечнику та
уражених органів після її забою; - вивозити в сусідні харчові підприємства тушки птиці для
промислової переробки і громадського харчування; - використовувати яйця, зібрані від птиці неблагополучного
господарства, у хлібокондитерській і парфумерній промисловості та
виробництві яєчного порошку; - залишки кормів (комбікормів) у неблагополучному
господарстві після забою всієї птиці піддавати термічній обробці
та згодовувати іншим видам тварин. 3.6. Обмеження знімаються з господарства через 2 місяці після
вивезення птиці з неблагополучної ферми, відділення чи
господарства, але не раніше як через 30 діб після останнього
випадку захворювання, виконання плану оздоровчих заходів і оцінки
якості остаточної дезінфекції. Благополучними вважаються господарства, у яких захворювання
птиці хворобою Гамборо не спостерігалось протягом одного року
після останнього випадку захворювання.
4. Відповідальність за порушення карантинних обмежень

та інших ветеринарно-санітарних правил
4.1. Працівники господарств, ферм, орендарі, які припустилися
порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних
правил, визначених у цій Інструкції, несуть відповідальність
згідно із чинним законодавством.
Начальник управління забезпечення
протиепізоотичної роботи О.О.Кучерявенко

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: