У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Міністерство економіки України
{ Із змінами, внесеними згідно з Указом ПрезидентаN 586/2003 ( 586/2003 ) від 09.07.2003 }
{ Щодо затвердження Положення про Міністерствоекономіки України додатково див. Постанову КМ
N 777 ( 777-2007-п ) від 26.05.2007 }
1. Установити, що Міністерство економіки України є
правонаступником Міністерства економіки України, Міністерства
зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Державного
інвестиційно-клірингового комітету, Національного агентства
України з питань розвитку та європейської інтеграції, Державної
служби експортного контролю та Агентства з питань спеціальних
(вільних) економічних зон.
2. Покласти на Міністерство економіки України повноваження
державного органу з питань банкрутства відповідно до Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ).
3. Затвердити Положення про Міністерство економіки України
(додається).
4. Внести зміни до Схеми організації та взаємодії центральних
органів виконавчої влади, затвердженої Указом Президента України
від 15 грудня 1999 року N 1573 ( 1573/99 ) "Про зміни у структурі
центральних органів виконавчої влади", доповнивши розділ III
словами "Міністерство економіки України".
5. Визнати такими, що втратили чинність:
Розпорядження Президента України від 16 травня 1992 року N 89
( 89/92-рп ) "Про Положення про Міністерство економіки України";
Указ Президента України від 27 грудня 1995 року N 1187
( 1187/95 ) "Про Положення про Міністерство зовнішніх економічних
зв'язків і торгівлі України";
Указ Президента України від 17 червня 1996 року N 435
( 435/96 ) "Про утворення Агентства з питань запобігання
банкрутству підприємств та організацій";
Указ Президента України від 14 травня 1997 року N 433
( 433/97 ) "Про Положення про Державну службу експортного контролю
України";
Указ Президента України від 23 квітня 1998 року N 357
( 357/98 ) "Про Положення про Національне агентство України з
питань розвитку та європейської інтеграції";
Указ Президента України від 13 травня 1998 року N 465
( 465/98 ) "Про покладення на Агентство з питань запобігання
банкрутству підприємств та організацій додаткових повноважень";
статтю 9 Указу Президента України від 15 вересня 1998 року
N 1019 ( 1019/98 ) "Про внесення змін і доповнень до деяких Указів
Президента України";
Указ Президента України від 29 вересня 1998 року N 1069
( 1069/98 ) "Про Положення про Державний комітет України з
монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і
тютюнових виробів";
Указ Президента України від 9 грудня 1998 року N 1340
( 1340/98 ) "Про затвердження Положення про Державний комітет
України по матеріальних резервах";
пункт 55 Змін, що вносяться до актів Президента України,
затверджених Указом Президента України від 27 січня 1999 року N 70
( 70/99 ) "Про зміни та визнання такими, що втратили чинність,
деяких актів Президента України";
Указ Президента України від 27 квітня 1999 року N 452
( 452/99 ) "Про внесення зміни до Положення про Міністерство
зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України";
Указ Президента України від 10 травня 1999 року N 488
( 488/99 ) "Про внесення змін і доповнень до Положення про
Державну службу експортного контролю України";
Указ Президента України від 17 травня 1999 року N 509
( 509/99 ) "Про внесення змін до Положення про Міністерство
зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України";
Указ Президента України від 17 травня 1999 року N 510
( 510/99 ) "Про Положення про Агентство з питань спеціальних
(вільних) економічних зон".
6. Кабінету Міністрів України привести свої рішення у
відповідність із цим Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 23 жовтня 2000 рокуУказом Президента України
від 23 жовтня 2000 року N 1159/2000
ПОЛОЖЕННЯпро Міністерство економіки України
1. Міністерство економіки України (Мінекономіки України) є
центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом,
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України.
Мінекономіки України є головним (провідним) органом у системі
центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації
єдиної державної політики економічного і соціального розвитку
України.
2. Мінекономіки України у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента
України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Мінекономіки України узагальнює практику застосування
законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє
пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому
порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету
Міністрів України.
У межах своїх повноважень Мінекономіки України організовує
виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх
реалізацією.
3. Основними завданнями Мінекономіки України є:
участь у формуванні державної політики економічного і
соціального розвитку України, розроблення механізмів її
реалізації, прогнозів економічного і соціального розвитку на
середньо- та короткостроковий періоди та відповідних програмних
документів;
створення сприятливих економічних умов для функціонування
суб'єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових
відносин, конкурентного середовища; участь у реалізації
антимонопольної політики;
розроблення пропозицій щодо формування державної політики у
сфері реалізації прав власності;
участь у формуванні державної регіональної політики,
організація роботи, пов'язаної з її проведенням;
забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики,
державної економічної політики щодо інтеграції України у світову
економіку, здійснення економічного та соціального співробітництва
з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом);
участь у формуванні та реалізація державної політики у сфері
взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, економічними
угрупованнями, відповідними міждержавними і регіональними
організаціями, в тому числі кредитно-фінансовими установами інших
держав, координація роботи, пов'язаної із залученням міжнародної
технічної допомоги;
забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних
прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних
суб'єктів господарювання;
участь у розробленні та забезпечення реалізації державної
політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг;
участь у розробленні державної політики у сфері
стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації, захисту
прав споживачів;
розроблення стратегії і механізмів реалізації державної
структурної, інвестиційної та інноваційної політики;
забезпечення реалізації державної цінової політики;
участь у формуванні політики управління державним сектором
економіки;
участь у розробленні та забезпеченні реалізації державної
політики у сфері економічної безпеки та детінізації економіки;
проведення державної політики щодо запобігання банкрутству,
забезпечення умов реалізації процедур відновлення
платоспроможності боржників, визнання боржників банкрутами;
проведення аналізу та економічного обгрунтування потреб
держави, пов'язаних з її обороною і безпекою.
4. Мінекономіки України відповідно до покладених на нього
завдань:
1) аналізує стан і тенденції економічного і соціального
розвитку України та її адміністративно-територіальних одиниць,
бере участь у формуванні політики держави у цій сфері, визначенні
пріоритетних напрямів розвитку економіки України; розробляє заходи
та механізми щодо забезпечення економічної безпеки держави і
сталого розвитку, детінізації економіки;
2) виконує та координує роботи з прогнозування економічного і
соціального розвитку та підготовки програм економічного і
соціального розвитку:
готує разом з Фондом державного майна України,
Антимонопольним комітетом України, іншими органами виконавчої
влади, а також Національним банком України прогнози економічного і
соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий
періоди, проекти Державної програми економічного і соціального
розвитку України на наступний рік, щоквартально проводить
моніторинг її виконання;
погоджує прогнози розвитку окремих галузей економіки на
середньостроковий період, проекти програм розвитку окремих галузей
економіки;
розробляє структуру прогнозних та програмних документів
економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо
їх підготовки, відповідає за впровадження у практику сучасних
технологій прогнозування соціально-економічних процесів;
здійснює організаційно-методичне керівництво та координує
підготовку прогнозів економічного і соціального розвитку
Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на
середньостроковий період та програм економічного і соціального
розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на
короткостроковий період;
3) розробляє в межах своєї компетенції пропозиції до проекту
Програми діяльності Кабінету Міністрів України, заходи щодо її
реалізації та здійснює контроль за їх виконанням;
4) проводить моніторинг і аналізує хід виконання рішень
Президента України та Кабінету Міністрів України щодо розвитку і
реформування економіки та подає відповідні аналітичні матеріали на
розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;
5) здійснює організаційно-методичне забезпечення і координує
роботу, пов'язану з формуванням та виконанням центральними і
місцевими органами виконавчої влади державних, міжгалузевих,
галузевих і регіональних програм, що повністю або частково
фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, веде облік цих
програм і бере участь у підготовці експертних висновків стосовно
доцільності їх затвердження та у проведенні комплексного аналізу
та оцінки виконання цих програм, ефективності використання
бюджетних коштів; формує та подає Міністерству фінансів України
проект переліку програм, які пропонуються до фінансування у
відповідному бюджетному періоді;
6) узагальнює пропозиції щодо формування, розміщення і
забезпечення взаємодії та підвищення ефективності функціонування
об'єктів ринкової інфраструктури; бере участь у формуванні та
реалізації антимонопольної політики, в тому числі у процесі
реорганізації неплатоспроможних підприємств, сприяє розвитку
конкуренції;
7) забезпечує економічне обгрунтування окремих статей доходів
та видатків державного бюджету, зокрема щодо фінансування
закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб,
фінансування капітальних вкладень; у межах своєї компетенції бере
участь у формуванні та реалізації бюджетної, податкової,
грошово-кредитної, валютної та митно-тарифної політики;
8) бере участь у підготовці пропозицій щодо визначення
обсягів бюджетного фінансування наукової і науково-технічної
діяльності;
9) розробляє разом з Міністерством фінансів України прогноз
зведеного балансу фінансових ресурсів держави;
10) розробляє пропозиції щодо формування основ державної
цінової політики та її реалізації, готує пропозиції з
удосконалення порядку цінового регулювання в окремих галузях,
визначених у встановленому порядку;
здійснює державне регулювання цін на продукцію монопольних
утворень, визначає методи та встановлює строки регулювання цін на
загальнодержавних ринках;
приймає разом з Антимонопольним комітетом України рішення
щодо запровадження та скасування державного регулювання цін на
продукцію монопольних утворень на загальнодержавних ринках (за
винятком продукції, ціни на яку регулюються рішеннями Кабінету
Міністрів України);
прогнозує індекси споживчих цін та індекси цін виробників
промислової продукції, а також відповідно до законодавства
затверджує і погоджує ціни (тарифи);
здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням
порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
скасовує ціни (тарифи), затверджені з порушенням
установленого порядку;
організовує роботу органів державного контролю за цінами
(тарифами);
11) готує пропозиції щодо створення сприятливих умов для
розвитку підприємництва, механізмів удосконалення фінансової
підтримки підприємництва;
12) готує пропозиції щодо вдосконалення механізмів
розрахунків між суб'єктами господарювання;
розробляє та в межах своєї компетенції реалізовує заходи,
спрямовані на створення промислово-фінансових груп і забезпечення
їх діяльності;
проводить моніторинг фінансово-господарського становища
підприємств, зокрема тих, які мають стратегічне значення для
економіки і безпеки держави або займають монопольне становище на
загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг);
13) розробляє та забезпечує відповідно до своєї компетенції
реалізацію державної політики у сфері управління державним
сектором економіки, передачі об'єктів державної власності у
власність територіальних громад, координує заходи, здійснювані
органами виконавчої влади щодо ефективного використання державного
майна; бере участь у формуванні та реалізації основних засад
управління державними корпоративними правами, у здійсненні
контролю за дотриманням інтересів держави в управлінні державними
корпоративними правами та у процесі приватизації державного майна,
бере участь у підготовці проекту переліку об'єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації;
14) здійснює відповідно до законодавства України функції з
управління об'єктами державної власності, що належать до сфери
управління Мінекономіки України;
15) здійснює повноваження державного органу з питань
банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ):
проводить державну політику щодо запобігання банкрутству, а
також забезпечення умов реалізації процедур відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно
підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності у
випадках, передбачених Законом;
сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов,
необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом;
пропонує арбітражному суду кандидатури арбітражних керуючих
(розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для
державних підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство,
та в інших випадках, передбачених Законом;
організовує систему підготовки арбітражних керуючих
(розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як
арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією,
ліквідатори);
забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього
боржника;
здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо
яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та
затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації,
необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо
яких порушено провадження у справі про банкрутство;
організовує у передбачених Законом випадках проведення
експертизи фінансового становища підприємств при підготовці справи
про банкрутство до розгляду або під час її розгляду арбітражним
судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного
доручення;
готує у передбачених Законом випадках на запити суду,
прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про
наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або
доведення до банкрутства;
готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України у
встановленому порядку типові документи щодо здійснення процедур
банкрутства, здійснює методологічне забезпечення у цій сфері;
16) утворює державну госпрозрахункову установу (агентство) з
питань банкрутства;
затверджує положення про державну госпрозрахункову установу
(агентство) з питань банкрутства;
призначає на посаду та звільняє з посади керівника державної
госпрозрахункової установи (агентства) з питань банкрутства,
укладає та розриває з ним контракт;
17) проводить за участю міністерств, інших органів виконавчої
влади аналіз фінансово-господарського становища суб'єктів
підприємницької діяльності, що перебувають у державній власності,
з метою виявлення серед них боржників та запобігання їх
банкрутству, розробляє за участю органів виконавчої влади
відповідні заходи;
вносить пропозиції щодо проведення досудової санації
суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають у державній
власності, погоджує в установленому порядку умови участі
інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації стосовно
таких суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі з питань
набуття права власності на майно підприємства, розпорядження
частиною його продукції, оренди майна підприємства, задоволення
вимог кредиторів шляхом переведення боргу (частини боргу) на
інвестора;
забезпечує в установленому порядку фінансування заходів щодо
проведення досудової санації, погоджує умови досудової санації
суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають у державній
власності;
18) веде в установленому порядку реєстр суб'єктів
підприємницької діяльності, які мають грошові зобов'язання перед
кредиторами, в тому числі зобов'язання перед бюджетами та
державними цільовими фондами;
проводить у встановленому порядку експертизу проектів,
програм оздоровлення фінансового становища суб'єктів
підприємницької діяльності, включених до реєстру;
забезпечує разом з міністерствами, іншими органами виконавчої
влади дотримання інтересів держави під час проведення суб'єктами
підприємницької діяльності, включеними до реєстру, розрахунків,
які здійснюються шляхом заліку заборгованості, вимог, зобов'язань,
у тому числі перед бюджетами та державними цільовими фондами;
погоджує проведення викупу у суб'єктів підприємницької
діяльності, включених до реєстру, боргових зобов'язань перед
бюджетами всіх рівнів;
19) формує та веде єдину базу даних про боржників, визнаних у
встановленому порядку банкрутами;
20) бере участь у підготовці пропозицій щодо продажу частини
майна боржника - державного підприємства у процедурі санації,
майна державного підприємства - банкрута, стосовно якого
арбітражним судом винесено ухвалу про ліквідацію;
21) розробляє разом з міністерствами, іншими центральними
органами виконавчої влади пропозиції щодо створення нових робочих
місць, соціального захисту і перепідготовки працівників, які
вивільняються у зв'язку із здійсненням заходів щодо відновлення
платоспроможності суб'єктів підприємницької діяльності -
боржників, із визнанням суб'єктів підприємницької діяльності -
боржників банкрутами;
22) формує навчально-методичну базу підготовки фахівців з
питань банкрутства, організовує їх навчання, підвищення
кваліфікації;
23) аналізує стан та структуру заборгованості суб'єктів
господарювання перед бюджетами та державними цільовими фондами,
заборгованості по виплатах з бюджетів та державних цільових
фондів, а також проведення розрахунків у цій сфері, вживає в
установленому порядку заходів до забезпечення дотримання інтересів
держави під час проведення таких розрахунків;
погоджує проведення взаємних розрахунків щодо погашення
заборгованості перед бюджетами всіх рівнів та заборгованості
бюджетів усіх рівнів;
24) забезпечує реалізацію державної зовнішньоекономічної
політики, розробляє концепцію та стратегію розвитку
зовнішньоекономічного потенціалу України, механізмів державного
регулювання зовнішніх економічних зв'язків; аналізує стан і
прогнозує тенденції розвитку вітчизняних товарних ринків та вплив
на них світових ринків;
25) проводить постійний моніторинг розвитку
зовнішньоекономічних зв'язків, аналізує ефективність експорту та
імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє та забезпечує
реалізацію заходів щодо розвитку і поліпшення структури експорту
та імпорту товарів (робіт, послуг); розробляє рекомендації для
відповідних галузей економіки з урахуванням кон'юнктурних змін
світового ринку; бере участь у складанні зовнішньоторговельного і
платіжного балансів;
26) розробляє пропозиції щодо нових форм економічного
співробітництва з іноземними державами та поліпшення
торговельно-економічних відносин з ними; бере в установленому
порядку участь у роботі міжнародних організацій і міжурядових
комісій, комітетів, робочих груп тощо;
27) готує пропозиції та здійснює заходи щодо встановлення
системи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності, обліку (реєстрації) окремих видів зовнішньоекономічних
договорів (контрактів), укладених суб'єктами зовнішньоекономічної
діяльності України всіх форм власності;
28) виконує регуляторні та реєстраційно-дозвільні функції у
сфері експорту, імпорту товарів, робіт, послуг, здійснює
відповідно до законодавства ліцензування зовнішньоекономічної
діяльності, певних видів господарської діяльності;
визначає відповідно до законодавства рівень індикативних цін
та публікує їх перелік;
застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні
санкції, передбачені статтею 37 Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 );
проводить у встановленому порядку реєстрацію представництв
іноземних суб'єктів господарської діяльності та узагальнює
інформацію про їх діяльність;
забезпечує державне регулювання у сфері здійснення
українських інвестицій у негрошовій формі за кордон;
проводить акредитацію іноземного персоналу, організацій, що
забезпечують реалізацію проектів і програм міжнародної технічної
допомоги в Україні, видає свідоцтва, інші документи, які
підтверджують пільги, привілеї та імунітети, визначені
законодавством і міжнародними договорами України щодо такого
персоналу та організацій, у тому числі податкові, митні та інші
пільги щодо обладнання, матеріалів та іншого майна, яке надходить
у рамках такого співробітництва;
29) забезпечує в межах своїх повноважень захист економічних
прав і законних інтересів України, суб'єктів її
зовнішньоекономічної діяльності, готує пропозиції щодо
вдосконалення порядку експорту, імпорту товарів (робіт, послуг);
здійснює заходи, спрямовані на захист інтересів суб'єктів
підприємницької діяльності України від недобросовісної конкуренції
та запобігання їй;
30) веде облік іноземних компаній, які застосовують щодо
України обмежувальну ділову практику або несумлінно виконують
зобов'язання перед Україною та українськими партнерами;
31) виявляє та розслідує факти застосування або загрози
застосування органами іноземних держав, економічними угрупованнями
або митними союзами до товарів походженням з України
антидемпінгових та компенсаційних заходів; вживає заходів щодо
врегулювання торговельних спорів та захисту інтересів суб'єктів
господарювання України в антидемпінгових, антисубсидиційних та
спеціальних розслідуваннях;
32) проводить у встановленому порядку антидемпінгові,
антисубсидиційні та спеціальні розслідування, готує пропозиції
щодо застосування односторонніх обмежень імпорту відповідно до
норм та принципів Світової організації торгівлі (СОТ);
33) бере участь у формуванні державної політики у сфері
експортного контролю, розробляє механізми її реалізації, готує
пропозиції щодо вдосконалення державної системи експортного
контролю; організовує роботу щодо забезпечення функціонування
державної системи експортного контролю в частині захисту інтересів
національної безпеки, додержання міжнародних зобов'язань України,
пов'язаних з нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її
доставки та обмеженням передач звичайних озброєнь;
34) аналізує стан розрахунків за зовнішньоекономічними
операціями та вносить пропозиції щодо вдосконалення механізму
проведення зазначених розрахунків і порядку контролю за їх
здійсненням;
35) виконує в межах своїх повноважень комплекс робіт щодо
забезпечення входження України у світовий економічний простір
шляхом налагодження співробітництва із Світовою організацією
торгівлі, Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком
реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та
розвитку, Європейською економічною комісією, Європейськими
Співтовариствами (Європейським Союзом), Організацією
Північно-Атлантичного Договору (НАТО), іншими міжнародними
організаціями, співтовариствами, союзами, об'єднаннями;
вносить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо вирішення
в установленому порядку питань участі України у відповідних
міждержавних і регіональних організаціях, а також щодо призначення
представників України у цих організаціях;
забезпечує в межах своїх повноважень представництво України в
ГАТТ/СОТ і ЮНКТАД та інших міжнародних організаціях;
36) бере участь у підготовці пропозицій щодо стратегії
розвитку економічного співробітництва України з державами -
учасницями Співдружності Незалежних Держав;
37) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо
укладання, денонсації міжнародних договорів України, укладає
міжнародні договори міжвідомчого характеру; контролює у межах
своїх повноважень додержання суб'єктами господарювання
зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України;
38) організовує роботу торговельно-економічних місій у складі
дипломатичних представництв України за кордоном; здійснює
керівництво діяльністю торговельно-економічних місій у складі
дипломатичних представництв України за кордоном, у встановленому
порядку призначає на посади та звільняє з посад співробітників
таких місій;
39) проводить інформаційну та консультаційну роботу з питань,
що належать до його компетенції, бере участь у підготовці та
проведенні конференцій, симпозіумів, семінарів, міжнародних та
національних виставок тощо;
40) забезпечує разом з іншими центральними органами
виконавчої влади реалізацію державної політики у сфері
економічного та технічного співробітництва з міжнародними
організаціями, іноземними державами, відповідними міждержавними і
регіональними організаціями, уповноваженими установами іноземних
держав щодо реалізації економічних програм та проектів;
41) вносить пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів
та організовує в межах своїх повноважень роботу із залучення в
економіку України іноземних кредитів, іноземних інвестицій,
грантів, міжнародної технічної допомоги; координує заходи з
розроблення і реалізації програм та проектів міжнародної технічної
допомоги, проводить їх державну реєстрацію, здійснює моніторинг їх
впровадження, контроль за додержанням умов реалізації таких
програм та проектів;
42) здійснює організаційне забезпечення діяльності
допоміжного органу Української частини Ради з питань
співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами
(Європейським Союзом) - Української частини Комітету з питань
співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами
(Європейським Союзом), української частини Комітету з питань
економічного співробітництва Українсько-американської міждержавної
комісії, української частини Комітету з питань торгівлі та
інвестицій Українсько-американської міждержавної комісії;
43) розробляє основні напрями та забезпечує проведення
державної інвестиційної політики; розробляє та організовує
реалізацію заходів, спрямованих на нарощування інвестиційних
ресурсів, створення сприятливого інвестиційного клімату; розробляє
пропозиції щодо обсягів державних централізованих капітальних
вкладень та здійснює контроль за їх ефективним використанням; бере
участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань
розвитку фондового ринку, підготовці пропозицій щодо розвитку і
вдосконалення законодавства про страхову діяльність;
44) готує пропозиції щодо створення і функціонування
спеціальних (вільних) економічних зон, запровадження спеціального
режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного
розвитку; аналізує соціально-економічні результати функціонування
спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного
розвитку; забезпечує в межах наданих йому повноважень захист
правових та економічних інтересів держави в цій сфері;
45) координує діяльність органів виконавчої влади з
підготовки та впровадження проектів, що передбачають залучення
іноземних кредитів під державні гарантії;
46) аналізує разом з іншими органами виконавчої влади
результати роботи базових галузей промисловості та розробляє
пропозиції щодо формування та реалізації державної промислової
політики, проведення структурної реформи у промисловості,
паливно-енергетичному комплексі, на транспорті і у сфері зв'язку,
міждержавної та міжгалузевої виробничої кооперації; бере участь у
розробленні та реалізації заходів, пов'язаних з конверсією
підприємств;
47) здійснює методологічне забезпечення розроблення балансів
попиту і пропозиції за основними видами паливно-енергетичних
ресурсів, промислової продукції та продовольства;
48) бере участь у визначенні та реалізації основних напрямів
державної містобудівної житлової політики;
49) розробляє правила заняття торговельною діяльністю і
правила торговельного, побутового обслуговування населення, роботи
підприємств громадського харчування;
50) аналізує стан та розробляє разом з відповідними
центральними і місцевими органами виконавчої влади пропозиції щодо
розвитку споживчого ринку, ринку послуг та створення їх
інфраструктури;
51) бере участь у формуванні та реалізації державної аграрної
політики, опрацюванні та здійсненні заходів щодо забезпечення
продовольчої безпеки України, розробленні пропозицій щодо
державної підтримки розвитку села;
52) бере участь у проведенні аналізу економічної ситуації у
сфері освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури,
спорту, туризму, інформаційної діяльності та у розробленні і
реалізації відповідних напрямів державної політики;
53) бере у межах своєї компетенції участь у розробленні і
реалізації заходів державної політики доходів населення;
54) бере участь у розробленні довгострокових прогнозів
чисельності населення, його статево-вікової структури; бере участь
у розробленні програм зайнятості населення, балансу ринку праці та
розвитку трудових ресурсів, балансу грошових доходів та витрат
населення;
55) бере участь у формуванні соціальних стандартів і
нормативів, підготовці пропозицій стосовно їх рівнів і розмірів;
56) бере участь у реалізації державної екологічної політики;
розробленні пропозицій щодо розвитку мінерально-сировинної бази та
природоохоронної діяльності, вдосконалення та впровадження
економічного механізму природокористування, охорони довкілля, а
також поводження з відходами виробництва і споживання,
використання вторинних ресурсів;
57) бере участь у формуванні та забезпечує реалізацію
державної політики щодо закупівель товарів, робіт і послуг для
державних потреб; здійснює міжвідомчу координацію у цій сфері;
здійснює розроблення проекту основних показників державного
оборонного замовлення, координацію діяльності державних замовників
і виконавців під час формування проекту та виконання державних
контрактів;
57-1) координує формування державного оборонного замовлення
та здійснює контроль за діяльністю центральних і місцевих органів
виконавчої влади щодо забезпечення виконання робіт і поставок
продукції під час його реалізації; ( Пункт 4 доповнено підпунктом
57-1 згідно з Указом Президента N 586/2003 ( 586/2003 ) від
09.07.2003 )
58) забезпечує реалізацію державної політики щодо формування,
розміщення, зберігання, поповнення та використання запасів
державного матеріального резерву; готує висновки щодо економічної
доцільності фінансування видатків за рахунок резервного фонду
Кабінету Міністрів України;
59) здійснює координацію, планування, методичне,
методологічне і наукове забезпечення мобілізаційної підготовки і
мобілізації в галузях економіки України;
60) бере участь у розробленні пропозицій щодо проведення
адміністративної реформи;
61) розробляє пропозиції щодо вдосконалення системи
підготовки (перепідготовки) кадрів (спеціалістів) у сфері
економіки та управління;
62) погоджує в установленому порядку кандидатури для
призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних
структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій;
63) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної
політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у
центральному апараті Мінекономіки України, на підприємствах, в
установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
64) розробляє пропозиції щодо вдосконалення системи обліку,
звітності і державної статистики;
65) здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням
бюджетних коштів установами та організаціями, що належать до сфери
його управління;
66) здійснює координацію діяльності відповідних структурних
підрозділів місцевих державних адміністрацій;
67) виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених
на нього завдань.
5. Мінекономіки України має право:
1) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів
виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за
погодженням з їх керівниками), консультаційні та експертні
організації для розгляду питань, що належать до його компетенції;
2) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням
у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних
договорів України;
3) утворювати в разі потреби за погодженням з іншими
заінтересованими центральними органами виконавчої влади в межах
своєї компетенції комісії та експертні групи, в тому числі із
залученням до них фахівців на договірній основі;
4) робити запити та одержувати від центральних і місцевих
органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в
повному обсязі інформацію, документи та матеріали, необхідні для
виконання покладених на нього завдань і повноважень, у тому числі
інформацію, документи і матеріали, пов'язані із здійсненням
повноважень державного органу з питань банкрутства;
5) користуватися безоплатно базами даних, що створюються та
ведуться органами виконавчої влади;
6) скликати в установленому порядку наради з питань, що
належать до його компетенції;
7) скасовувати відповідно до Закону України "Про місцеві
державні адміністрації" ( 586-14 ) накази керівників структурних
підрозділів місцевих державних адміністрацій;
8) здійснювати в межах своїх повноважень перевірки в
центральних та місцевих органах виконавчої влади і органах
місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями у сфері
ціноутворення, а також суб'єктів підприємництва щодо додержання
ними порядку формування, встановлення та застосування цін
(тарифів);
9) застосовувати відповідно до законодавства України до
суб'єктів підприємництва економічні (фінансові) санкції;
10) розглядати відповідно до законодавства справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням
установленого порядку формування, встановлення та застосування цін
і тарифів, а також про невиконання вимог органів державного
контролю за цінами та їх посадових осіб.
6. Мінекономіки України здійснює свої повноваження
безпосередньо та через урядові органи державного управління, що
діють у складі Мінекономіки України, та підпорядковані йому
територіальні органи.
7. Мінекономіки України під час виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями
громадян, а також з відповідними органами інших держав.
8. Мінекономіки України в межах своїх повноважень на основі
та на виконання актів законодавства України видає накази,
організовує і контролює їх виконання.
Мінекономіки України в разі потреби видає разом з іншими
центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Нормативно-правові акти Мінекономіки України підлягають
реєстрації в установленому законодавством порядку.
У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінекономіки
України є обов'язковими для виконання центральними і місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та
громадянами.
9. Мінекономіки України очолює Міністр, якого призначає на
посаду та звільняє з посади Президент України в установленому
законодавством порядку.
Міністр економіки України керує Міністерством, спрямовує і
координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань
економічного та соціального розвитку України, особисто відповідає
за розроблення і впровадження Програми діяльності Кабінету
Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної
політики у цій сфері. Міністр несе персональну відповідальність
перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за
реалізацію покладених на Мінекономіки України завдань і виконання
ним своїх функцій.
Міністр має заступників, які призначаються на посаду та
звільняються з посади відповідно до законодавства. Міністр
розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь
відповідальності заступників Міністра та керівників структурних
підрозділів Мінекономіки України.
10. Через Міністра економіки України Кабінет Міністрів
України спрямовує та координує діяльність Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного
комітету України з енергозбереження, Державного комітету
стандартизації, метрології та сертифікації України.
11. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Мінекономіки України, обговорення найважливіших
напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у
складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою,
керівників урядових органів державного управління, що утворені у
складі Мінекономіки України, інших керівних працівників
Міністерства.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних
органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та
координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки
України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери
управління Мінекономіки України, а також представники відповідних
громадських організацій (з правом дорадчого голосу).
Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків
Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра економіки
України.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінекономіки
України.
12. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій
щодо основних напрямів діяльності Мінекономіки України, вирішення
інших питань у Міністерстві можуть утворюватися наукові,
науково-консультативні ради, комісії та інші дорадчі та
консультативні органи.
Склад цих органів та положення про них затверджує Міністр
економіки України.
13. У складі Мінекономіки України Кабінетом Міністрів України
може бути утворено урядові органи державного управління.
14. Гранична чисельність працівників Мінекономіки України
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Штатний розпис і кошторис видатків Мінекономіки України
затверджує Міністр за погодженням з Міністерством фінансів
України.
Структуру Мінекономіки України та положення про його
структурні підрозділи затверджує Міністр.
15. Мінекономіки України є юридичною особою, має самостійний
баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм
найменуванням.
Глава Адміністрації
Президента України В.ЛИТВИН
