open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
Чинна
                             
                             
br> Угода

між Кабінетом Міністрів України та Урядом

Турецької Республіки про взаємний захист

секретної інформації та матеріалів, обмін

якими здійснюється в процесі

співробітництва в оборонній промисловості

( Угоду ратифіковано Законом

N 2604-III ( 2604-14 ) від 05.07.2001 )

Кабінет Міністрів України та Уряд Турецької Республіки (далі
- Сторони), маючи намір забезпечити взаємний захист секретної
інформації та матеріалів у оборонній промисловості, засекречених в
державі однієї Сторони та переданих в державу іншої Сторони, враховуючи положення Угоди між Кабінетом Міністрів України та
Урядом Турецької Республіки про співробітництво у військовій сфері
з питань навчання, технічної і наукової співпраці від 27 липня
1994 року та Угоди про співробітництво у галузі оборонної
промисловості від 21 травня 1998 року, бажаючи встановити правила взаємного захисту секретної
інформації та матеріалів, які повинні поширюватися на угоди про
співробітництво у оборонній промисловості, що укладатимуться між
Сторонами та організаціями і які передбачають обмін секретною
інформацією та матеріалами, підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання обох
держав, які випливають з інших міжнародних Угод, а також те, що
вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки та
територіальної цілісності інших держав, погодилися про таке:
Стаття 1
Мета
Метою цієї Угоди є забезпечення взаємного захисту секретної
інформації та матеріалів, обмін якими здійснюється під час
співробітництва в оборонній промисловості між організаціями та/або
спільними підприємствами держав обох Сторін.
Стаття 2
Сфера застосування
Ця Угода розкриває принципи та діяльність Сторін стосовно
взаємного захисту секретної інформації та матеріалів, обмін якими
здійснюється у процесі співробітництва в оборонній промисловості.
Стаття 3
Визначення термінів
1. "Секретна інформація та матеріали" - інформація у
будь-якій формі та будь-які документи, вироби, речовини або
матеріали, на/в яких інформація міститься або може бути записана,
і які в інтересах національної безпеки держав Сторін, згідно з їх
чинним законодавством, підлягають охороні від несанкціонованого
доступу і засекречені відповідним чином, включаючи ті, що створені
спільно організаціями Сторін у рамках співробітництва. 2. "Уповноважений орган у сфері безпеки" - державний орган,
відповідальний за виконання цієї Угоди, визначений у статті 4 цієї
Угоди. 3. "Організація" - будь-яка державна або приватна юридична
особа незалежно від форми власності, де обробляється, зберігається
і захищається секретна інформація та матеріали, що бере участь у
міждержавному співробітництві або виконанні контрактів в рамках
цієї Угоди. 4. "Сторона-джерело" - Сторона, яка засекретила інформацію та
матеріали і є власником секретної інформації та/або виробником
секретних матеріалів, і передала їх Стороні-одержувачу. 5. "Сторона-одержувач" - Сторона, яка одержує секретну
інформацію та матеріали від організацій Сторони-джерела. 6. "Третя сторона" - уряди держав, які не визначені цією
Угодою як "Сторони", а також громадяни або юридичні особи цих
держав.
Стаття 4
Уповноважений орган у сфері безпеки
Уповноваженим органом у сфері безпеки, відповідальним за
виконання цієї Угоди, є: в Україні: Служба безпеки України, 01034 м. Київ в Туреччині: Міністерство національної оборони, Управління
технічних служб; 06100 Баканліклар/АНКАРА Сторони поінформують одна одну про те, які органи є
компетентними щодо виконання окремих статей цієї Угоди.
Стаття 5
Безпосередній зв'язок цієї Угоди з іншими контрактами
1. Не можуть мати положень, які суперечать цій Угоді,
будь-які угоди або контракти, які укладатимуться між організаціями
Сторін у галузі оборонної промисловості з наступних питань: а) військово-технічне співробітництво та/або обмін
інформацією у будь-якій сфері між Збройними Силами двох Сторін; б) співробітництво, обмін інформацією, спільні підприємства,
контракти або будь-які інші стосунки між державними органами
та/або приватними організаціями обох Сторін стосовно військових,
оборонних питань або питань безпеки; в) продаж військового обладнання або озброєння однією
Стороною іншій Стороні; г) внутрішньодержавна або міжнародна передача секретної
інформації та матеріалів. 2. Кожна Сторона поінформує свої відповідні організації про
існування цієї Угоди між Сторонами. 3. Ця Угода буде також застосовуватися під час будь-яких
майбутніх переговорів або до угод між Сторонами з питань,
зазначених у цій статті.
Стаття 6
Ступені секретності
1. В рамках заходів захисту, передбачених своїми
національними законами та правилами, кожна Сторона бере на себе
зобов'язання щодо захисту секретної інформації та матеріалів,
обмін якими здійснюється згідно з положеннями цієї Угоди, та
згодна з тим, що еквівалентність ступенів секретності
встановлюється наступною таблицею:
Турецькі Англійські Українські
COK GIZLI Top Secret Особливої важливості GIZLI Secret Цілком таємно OZEL Confidential Таємно
2. Кожна Сторона бере на себе зобов'язання після отримання
секретних матеріалів від іншої Сторони надати їм власні грифи
секретності згідно з вищенаведеною таблицею еквівалентності
ступенів секретності.
Стаття 7
Використання секретної інформації та матеріалів
1. Секретна інформація та матеріали, отримані в результаті
обміну, можуть використовуватися тільки для цілей, пов'язаних з
виконанням угод, контрактів або контрактів на проведення
субпідрядних робіт, схвалених Сторонами. Вони не повинні
використовуватися для цілей реклами тощо. 2. Підлягають охороні "ноу-хау" та права власності,
походження яких пов'язане з секретною інформацією та матеріалами. 3. Секретна інформація та матеріали і пов'язані з ними
"ноу-хау" та права власності не можуть бути розкриті третій
Стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела. 4. Несекретна інформація, пов'язана з секретною інформацією
та матеріалами, не повинна використовуватися для цілей, відмінних
від тих, які пов'язані з виконанням угод та контрактів,
передбачених Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом
Турецької Республіки про співробітництво у галузі оборонної
промисловості від 21 травня 1998 р. Для такого використання
необхідна попередня письмова згода Сторони-джерела. 5. Канали передачі запиту та отримання секретної інформації
та матеріалів: а) у нормальних умовах: 1) з України до Туреччини: з Посольства України через військового аташе в Анкарі до
Департаменту технічних служб Міністерства національної оборони,
(06100 Баканліклар/АНКАРА): 2) з Туреччини в Україну: з Посольства Туреччини у Києві через військового аташе в
Україні до Міністерства закордонних справ України (01018, м. Київ,
Михайлівська площа, 1).; б) у термінових випадках: безпосередня доставка за наступними адресами: 1) в Україні: Міністерство закордонних справ України (01018, м. Київ, Михайлівська площа. 1); 2) в Туреччині: Департамент технічних служб, Міністерство національної оборони, (06100 Баканліклар/АНКАРА/ТУРЕЧЧИНА)
Стаття 8
Передача секретної інформації та матеріалів
1. Секретна інформація та матеріали повинні передаватися, як
правило, на міжурядовій основі по дипломатичних або військових
каналах через уповноважених представників кожної із Сторін, які
вказані у статті 4 цієї Угоди, або будь-якими іншими способами,
погодженими обома Сторонами. Той же самий спосіб також необхідно
застосовувати щодо секретної інформації та матеріалів, переданих
за допомогою обладнання та систем зв'язку. Разом з тим у
термінових випадках секретні документи та матеріали можуть
передаватися між Сторонами через осіб з організації, яка
відповідає за виконання контракту або контракту на проведення
субпідрядних робіт, яким оформлено допуск відповідної форми. Такі
особи повинні мати відповідне посвідчення, видане Уповноваженим
органом у сфері безпеки, а також мають бути належним чином
проінструктовані стосовно своїх обов'язків та безпеки інформації
та матеріалів. Таких процедур слід дотримуватися тільки тоді, коли
недостатньо часу для виконання обов'язків згідно з контрактом, та
в тих ситуаціях, коли передача секретної інформації та матеріалів
по дипломатичних та військових каналах викликає затримки. 2. У разі, коли передача секретних матеріалів дипломатичними
та військовими каналами неможлива через їх розмір, вагу, упаковку
або з будь-якої іншої причини, повинні застосовуватися такі
правила: а) Транспортування секретних матеріалів підлягає попередньому
письмовому узгодженню з Уповноваженим органом у сфері безпеки
стосовно дати, засобів та порядку здійснення. б) Перед здійсненням транспортування особи, відповідальні за
транспортування та супроводження, повинні пройти перевірку, їм має
бути оформлений допуск до секретної інформації відповідного
ступеня і надані роботодавцем необхідні інструкції щодо безпеки та
порядку супроводження секретних матеріалів, за які вони несуть
відповідальність. в) Кожна Сторона повинна визначити маршрути прямування по
території її держави. У випадку, коли повинно бути організоване
періодичне транспортування, Сторони визначають за взаємною згодою
пункти вантаження і розвантаження, необхідні заходи забезпечення
безпеки секретних матеріалів під час транзиту та митні процедури.
Стаття 9
Зберігання секретної інформації та матеріалів
1. Сторони відповідно до законодавства своєї держави вживають
всіх необхідних заходів щодо захисту секретної інформації та
матеріалів, які передаються або створюються в результаті
співробітництва Сторін. Вони забезпечують стосовно такої секретної
інформації та матеріалів щонайменше таку саму охорону, яка
передбачається при поводженні з власною секретною інформацією та
матеріалами з відповідним ступенем секретності. 2. Подальша передача секретної інформації та матеріалів
здійснюється через кур'єра або надісланням у запечатаному пакунку.
Повинна бути забезпечена неможливість ознайомлення з такою
інформацією неуповноважених осіб. 3. Якщо доступ до секретної інформації та матеріалів
надається приватним особам або підприємствам, вони повинні взяти
на себе зобов'язання, що містяться в контракті, щодо виконання
правил, встановлених цією Угодою. Це положення також має силу,
коли приватна особа або підприємство повинні передавати будь-яку
секретну інформацію далі. 4. Секретна інформація будь-якого виду під час обробки або
подальшої передачі за допомогою інформаційних технологій повинна
бути зашифрованою. Уповноважені органи у сфері безпеки обох Сторін
повинні узгодити методи шифрування. 5. Зобов'язання Сторін щодо використання та захисту секретної
інформації будуть продовжувати діяти і після припинення дії цієї
Угоди.
Стаття 10
Ознайомлення з секретною інформацією та матеріалами
1. З секретною інформацією та матеріалами можуть
ознайомлюватися тільки особи, уповноважені відповідним чином на
основі принципу службової необхідності, яким оформлено допуск до
секретної інформації після перевірки Уповноваженим органом у сфері
безпеки, визначеним у статті 4. 2. У разі відсутності оформленого допуску необхідного рівня,
наданого Уповноваженим органом у сфері безпеки, державні та
приватні організації та їх представники не повинні брати участь у
дослідженнях та виконанні угод, контрактів та контрактів на
проведення субпідрядних робіт, які містять секретну інформацію та
матеріали.
Стаття 11
Підвищення, зниження та скасування ступенів секретності
Ступені секретності можуть підвищуватися, знижуватися або
скасовуватися тільки Стороною, яка здійснила засекречування, про
що негайно повідомляється інша Сторона.
Стаття 12
Порушення правил безпеки
1. У разі встановленого або підозрюваного несанкціонованого
доступу, знищення, втрати або розголошення секретної інформації та
матеріалів Сторона-одержувач повинна вжити всіх відповідних
заходів згідно з своїми національними законами та правилами і
негайно поінформувати про це Сторону-джерело, а також про вжиті
заходи та їх результати. Таке повідомлення повинно бути достатньо
докладним для того, щоб Сторона-джерело могла здійснити повну
оцінку завданих збитків. 2. Порушення правил захисту секретної інформації та
матеріалів іншої Сторони розслідуються державними органами та
розглядаються відповідно до законодавства держави Сторони, на
території якої вони мали місце, а винні в них особи негайно
притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством
цієї держави. Інша Сторона за наявністю запиту надає допомогу під
час проведення розслідування. 3. У разі, коли Сторона та/або її організації припустилися
будь-якої втрати, збитків або пошкоджень, що сталися внаслідок
порушення правил захисту секретної інформації і матеріалів,
Сторона, на території якої вони мали місце, робить все можливе для
відшкодування такої втрати, збитків або пошкоджень.
Стаття 13
Додаток щодо режиму секретності
1. До кожного контракту або контракту на проведення
субпідрядних робіт, який містить секретну інформацію та матеріали,
Сторона-джерело повинна скласти додаток щодо режиму секретності, у
якому зазначається секретна інформація, що підлягає охороні з боку
Сторони-одержувача, а також її ступінь секретності. 2. Про будь-яку зміну стосовно рівня захисту секретної
інформації та матеріалів Сторона-джерело негайно сповіщає
Сторону-одержувача. Будь-яка зміна стосовно надання більш високого
рівня захисту повинна бути узгоджена зі Стороною-одержувачем. 3. Копії додатків щодо режиму секретності надсилаються
Стороною-одержувачем в органи, на які покладений контроль за
виконанням заходів режиму секретності. 4. Сторони зобов'яжуть організації своїх держав, які будуть
здійснювати співробітництво, пов'язане з обміном секретною
інформацією та матеріалами, визначати в контрактах заходи щодо
взаємного захисту секретної інформації та матеріалів, процедуру
визначення і порядок відшкодування збитків внаслідок розголошення
секретної інформації або втрати секретних матеріалів.
Стаття 14
Візити
1. На візити в організації, що знаходяться на території
держави однієї Сторони та пов'язані з виконанням угод, контрактів
або контрактів на проведення субпідрядних робіт, необхідно
отримати попередню письмову згоду Уповноваженого органу у сфері
безпеки згідно з умовами та вимогами, чинними в державі, яка
приймає. Запит надсилається каналами, зазначеними у статті 7 цієї
Угоди. 2. Під час візитів, які не передбачають доступу до секретної
інформації та матеріалів або до приміщень, де така інформація
зберігається чи обробляється, перебування відвідувачів, як
громадян держав Сторін, так і громадян держави третьої сторони,
контролюється згідно з національними правилами та положеннями
Сторони, що приймає. 3. Щодо візитів, які передбачають доступ до секретної
інформації та матеріалів або до приміщень, де така інформація
зберігається чи обробляється, дозвіл на візит надається тільки
громадянам іншої Сторони, яким оформлений допуск, еквівалентний
найвищому ступеню секретності інформації, що зберігається чи
оброблюється у цих приміщеннях. Дозвіл на візит громадян третіх
держав, що передбачає доступ до секретної інформації та матеріалів
або до приміщень, де така інформація може бути отримана, надається
тільки за взаємною згодою Сторін. 4. Запит на візит надсилається до Уповноваженого органу у
сфері безпеки країни, що приймає, принаймні за 25 днів до
передбаченої дати візиту. Запит надсилається каналами, зазначеними
у статті 7 цієї Угоди. 5. Кожний запит повинен бути сформульований згідно з
правилами, які діють у державі, що приймає, та повинен включати
наступну інформацію: а) прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження,
громадянство, номер паспорта, посада, форма допуску відвідувача; б) назва і адреса організації, відвідання якої
передбачається, із зазначенням прізвища та посади особи, з якою
планується зустрітися; в) організація, де працює відвідувач, або
організація-спонсор; г) мета візиту та інформація будь-якого виду щодо питань, які
підлягають обговоренню, та ступінь їх секретності. 6. Дозвіл на візит дійсний тільки до визначеної дати або на
визначений проміжок часу. Проте, з метою розвитку співробітництва
між Сторонами може бути складений графік візитів на період, що не
перевищує 12 місяців.
Стаття 15
Загальні вимоги
Сторони надаватимуть одна одній консультації стосовно
виконання процедур, домовленостей та заходів щодо забезпечення
захисту секретної інформації та матеріалів, обмін якими
здійснюється у зв'язку з багатосторонніми програмами
співробітництва в оборонно-промисловій сфері поза рамками НАТО, у
яких приймають участь обидві Сторони.
Стаття 16
Вирішення спірних питань
1. Сторони вирішуватимуть спірні питання стосовно тлумачення
або виконання цієї Угоди у спільній комісії, яка складається з
начальника Управління технічних служб Міністерства національної
оборони з боку Туреччини та представника Служби безпеки з боку
України шляхом переговорів за запитом однієї з Сторін. 2. Якщо спірні питання не вирішені протягом 60 днів спільною
комісією, вони вирішуються на рівні Заступника міністра оборони/
Заступника голови Служби безпеки. 3. Під час існування спірного питання обидві Сторони повинні
продовжувати виконувати всі свої обов'язки згідно з цією Угодою.
Стаття 17
Зміни та доповнення
Кожна Сторона може запропонувати у письмовій формі зміни або
доповнення до цієї Угоди, якщо вона вважає це за необхідне. У
такому випадку Сторони повинні розпочати переговори щодо
вищезазначених змін або доповнень протягом 30 днів. Зміни або
доповнення, щодо яких досягнуто згоди, набувають чинності
відповідно до положень статті 19.
Стаття 18
Термін дії, припинення дії
1. Термін дії цієї Угоди складає 15 років. Разом з тим термін
дії буде автоматично подовжуватися кожний раз на один рік, якщо
дію Угоди не буде припинено надісланням письмового повідомлення по
дипломатичних каналах щонайменше за 90 днів до закінчення терміну
її дії. 2. Якщо процедура, зазначена у статтях 16 та 17, метою якої є
вирішення спірних питань або зміни цієї Угоди чи доповнення до
неї, не досягла своєї мети, кожна Сторона може припинити дію Угоди
надісланням по дипломатичних каналах іншій Стороні письмового
повідомлення про свій намір припинити її дію. Припинення дії
набуває чинності через 90 днів після отримання повідомлення. 3. Вся секретна інформація та матеріали, надані в рамках цієї
Угоди, підлягають захисту відповідно до положень цієї Угоди навіть
після припинення її дії.
Стаття 19
Затвердження та набуття чинності
Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього
письмового повідомлення, надісланого по дипломатичних каналах
однією Стороною іншій, про виконання всіх внутрішньодержавних
процедур, необхідних для набуття нею чинності.
Стаття 20
Текст та підписання
Ця Угода вчинена у м. Анкара 23 листопада 2000 р., у двох
примірниках українською, турецької та англійською мовами, причому
всі тексти є автентичними. У разі виникнення спірних питань щодо тлумачення положень
цієї Угоди перевага надаватиметься тексту англійською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд Турецької
України Республіки
Леонід Деркач Саліх Четінкай
Голова Служби безпеки Генерал-майор

Заступник підсекретаря

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Зміст
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: