СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 27.12.2000
 

                             (Витяг)
 

     У липні  2000 р.  в Одеський обласний суд надійшло клопотання
від   Азербайджанського    державного    Каспійського    морського
пароплавства  (далі  -  пароплавство)  про визнання і виконання на
території України  рішення  Міжнародного  морського  та  річкового
арбітражного  суду  при  БІНСА  (далі  -  ММРАС  при БІНСА) від 30
вересня 1999 р.,  яким зобов'язано Державну  судноплавну  компанію
"Чорноморське  морське пароплавство" (далі - судноплавна компанія)
виплатити суму позову -  340  тис.  609  доларів  11  центів  США,
винагороду  адвокату  -  34  тис.  доларів  91  цент  та  сплатити
арбітражний і реєстраційний збори у сумі 8 тис.  760 доларів  США.
Посилаючись  на те,  що зазначене рішення добровільно боржником не
виконується, пароплавство просило задовольнити його клопотання.     Ухвалою Одеського  обласного  суду  від  20  жовтня  2000  р.
клопотання задоволено.     У скарзі  судноплавна  компанія  просила  скасувати зазначену
ухвалу як незаконну.     Заслухавши доповідача, пояснення представника пароплавства та
перевіривши матеріали справи,  судова колегія в цивільних  справах
Верховного Суду України визнала, що скарга задоволенню не підлягає
з таких підстав.     Згідно зі ст. 1 Закону від 24 лютого 1994 р. "Про міжнародний
комерційний арбітраж"  (  4002-12  )  (далі  -  Закон)  цей  Закон
застосовується до міжнародного комерційного арбітражу,  якщо місце
арбітражу  знаходиться  на  території  України.  Однак  положення,
передбачені статтями 8,  9, 35 і 36 Закону, застосовуються і в тих
випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном.     Як вбачається  з матеріалів справи,  рішенням ММРАС при БІНСА
від 30 вересня 1999 р.  судноплавну компанію зобов'язано виплатити
пароплавству  340  тис.  690  доларів  11  центів США,  винагороду
адвокату - 34 тис.  доларів 91  цент  та  сплатити  арбітражний  і
реєстраційний  збори  у  сумі  8  тис.  760 доларів США.  Спір був
вирішений цим судом на підставі Міжнародного договору про передачу
у  Міжнародний  морський  та  річковий  арбітражний  суд при БІНСА
спорів,  що виникають між судновласниками - учасниками Міжнародної
асоціації судновласників Чорноморського басейну, від 5 травня 1998
р. Цей договір був підписаний і сторонами у справі.     Порядок визнання   та   виконання   рішень  ММРАС  при  БІНСА
визначений Конвенцією   про   визнання   і   виконання   іноземних
арбітражних рішень ( 995_070 ), укладеною в м. Нью-Йорку в 1958 р.
(набула чинності для України 10 січня 1961 р.;  далі - Конвенція),
та Законом   (  4002-12  ).  Зокрема,  згідно  зі  ст.  35  Закону
арбітражне рішення,  незалежно від того,  в якій країні воно  було
постановлено,   визнається   обов'язковим   і   при   поданні   до
компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням
положень цієї статті та ст. 36.     Оскільки судноплавна компанія,  зокрема її орган  управління,
знаходиться на території Одеської області,  надходження клопотання
про  визнання  і  виконання  зазначеного  рішення   до   Одеського
обласного суду   не  суперечило  ні  Конвенції  (  995_070  ),  ні
внутрішньому законодавству України.     Відповідно до  ст.  5  Конвенції ( 995_070 ) і ст.  36 Закону
( 4002-12 ) у визнанні й виконанні арбітражного рішення може  бути
відмовлено  на прохання тієї сторони,  проти якої воно спрямоване,
лише  за  умови,  що  ця  сторона   подасть   компетентній   владі
(компетентному   суду)   за  місцем,  де  запитуються  визнання  й
виконання, докази того, що:     сторони в арбітражній  угоді  були  за  застосованим  до  них
законом  якоюсь  мірою  недієздатними  або  ця  угода  недійсна за
законом, якому сторони підпорядкували цю угоду, а за відсутності в
арбітражній  угоді  вказівки  про  нього - за законом держави,  де
рішення було постановлено;     сторона, проти  якої  постановлено рішення,  не була належним
чином повідомлена про  призначення  арбітра  або  про  арбітражний
розгляд чи з інших причин не могла подати свої пояснення;     дане рішення  постановлене  щодо  спору,   не   передбаченого
арбітражною  угодою або такою,  що не підпадає під умови останньої
чи  арбітражного  застереження  в  договорі  сторін,  або  містить
постанови  з  питань,  що  виходять  за  межі арбітражної угоди чи
арбітражного застереження;     склад арбітражного   органу   або   арбітражний   процес   не
відповідали угоді сторін чи,  за відсутності  такої,  закону  тієї
держави, де мав місце арбітраж;     рішення ще  не  стало  обов'язковим  для   сторін   чи   було
скасовано,  або  його  виконання було зупинено компетентною владою
(компетентним судом) держави,  в якій воно  було  постановлене  чи
закон якої було застосовано.     Оскільки судноплавна компанія  жодних  доказів,  які  були  б
підставою  для  відмови у визнанні і виконанні зазначеного рішення
на  території  України,  не  надала,  обласний  суд   обгрунтовано
задовольнив  клопотання  пароплавства.  Викладені  у скарзі доводи
необгрунтовані.     Враховуючи, що  ухвала  Одеського  обласного  суду відповідає
матеріалам справи та вимогам закону і підстав  для  її  скасування
немає,  судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
залишила ухвалу без зміни,  а скаргу судноплавної компанії  -  без
задоволення.

 "Рішення Верховного Суду України", 2001 р.