МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 127 від 03.05.99 Зареєстровано в Міністерствім.Київ юстиції України
30 грудня 1999 р.
за N 922/4215
Про затвердження Положення про психологічнуслужбу системи освіти України
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОНN 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 )
На виконання статей 21, 22 Закону України "Про освіту"
( 1060-12 ), з метою організації діяльності психологічної служби
та соціально-педагогічного патронажу у системі освіти
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про психологічну службу системи
освіти України (додається). 2. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим,
управлінням освіти обласних, Київської і Севастопольської міських
державних адміністрацій - забезпечувати управління діяльністю
обласних, районних (міських) центрів практичної психології і
соціальної роботи (постійно). 3. Українському науково-методичному центру практичної
психології і соціальної роботи (Цушко І.І.) - здійснювати
науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби
системи освіти, забезпечувати дотримання державних вимог до змісту
її діяльності, форм і методів роботи практичних психологів і
соціальних педагогів (постійно). 4. Вважати Положення про психологічну службу в системі освіти
України, затверджене наказом Міністерства освіти України від
01.07.93 N 230 ( z0101-93 ) і зареєстроване в Міністерстві юстиції
України 26.07.93 за N 101, таким, що втратило чинність. 5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на Першого
заступника міністра Андрущенка В.П.
Міністр В.О.Зайчук
ЗатвердженоНаказ Міністерства
освіти України
03.05.99 N 127
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
30 грудня 1999 р.
за N 922/4215
Положення про психологічнуслужбу системи освіти України
1. Загальні положення
1.1. Психологічна служба (далі - служба) в структурі освіти є
складовою частиною державної системи охорони фізичного і
психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою
виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для
розвитку особистості. 1.2. Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення
психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності
з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та
інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку
та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань
навчальних закладів. 1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Декларацією прав людини
( 995_015 ), Конвенцією про права дитини ( 995_021 ), Законами
України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту"
( 651-14 ), чинним законодавством України та цим Положенням.
( Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439
( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) 1.4. Діяльність служби в системі освіти України
забезпечується практичними психологами (соціальними педагогами),
які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники
служби належать до педагогічних працівників і, відповідно до
чинного законодавства, користуються всіма правами і гарантіями,
передбаченими для них. 1.5. Психологічна служба тісно співпрацює з органами охорони
здоров'я, соціального захисту, сім'ї й молоді, внутрішніх справ,
іншими зацікавленими відомствами, а також - із громадськими і
благодійними організаціями. 1.6. Це Положення регламентує загальну структуру та функції
психологічної служби в системі освіти України в цілому і є основою
для діяльності наявної мережі служби управлінь та відділів освіти
державних адміністрацій. 1.7. Посади практичних психологів (соціальних педагогів)
уводяться в штати дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних
закладів системи загальної середньої освіти за умови наявності
спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним
кошторисом витрат, згідно з Типовими штатними нормативами закладів
та установ освіти. ( Пункт 1.7 в редакції Наказу МОН N 439
( z0570-01 ) від 07.06.2001 )
2. Основні завдання
2.1. Завдання психологічної служби системи освіти України
полягають: у сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному
розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для
формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку; у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на
основі її психолого-педагогічного вивчення; у профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і
особистісному розвитку дитини. 2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є: діагностика - психологічне обстеження дітей і підлітків,
їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального
розвитку дітей та учнівської молоді, визначення причин, що
ускладнюють їх розвиток та навчання; корекція - здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з
метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному
розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень,
подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально
корисної життєвої перспективи; реабілітація - надання психолого-педагогічної допомоги дітям,
підліткам, молоді, які перебувають у кризовій ситуації
(постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф,
перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства
тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності; профілактика - своєчасне попередження відхилень у
психофізичному розвитку та становленні особистості,
міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у
навчально-виховному процесі тощо; прогностика - розробка, апробація і застосування моделей
поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування
змісту і напрямків індивідуального розвитку дитини та складання на
цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп,
міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні. 2.3. Психологічна служба системи освіти України функціонує на
трьох рівнях: науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку
і формування особистості дитини з метою розробки методів і методик
професійного застосування психологічних знань в умовах сучасної
школи; прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне
забезпечення процесу навчання і виховання, включаючи розробку
навчальних програм, підручників, професійну підготовку і
підвищення кваліфікації фахівців; практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу
психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах. 2.4. Діяльність психологічної служби включає такі головні
напрямки: консультативно-методична допомога всім учасникам
навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і
підлітків, допомога органам державного управління у плануванні
освітньої діяльності; просвітницько-пропагандистська робота з підвищення
психологічної культури в навчальних закладах та сім'ї; превентивне виховання (через засоби масової інформації, в
ході вивчення шкільних предметів в рамках навчальних програм або
як окремий предмет), метою якого є формування в учнів орієнтації
на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я,
профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу і злочинності серед
неповнолітніх.
3. Структура та управління психологічною службою
3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається
з трьох основних ланок: Українського науково-методичного центру практичної психології
і соціальної роботи; обласних, районних (міських) центрів практичної психології і
соціальної роботи або методистів методичних кабінетів районних
(міських) відділів освіти, які відповідають за психологічну
службу; ( Абзац третій пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом МОН N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) практичних психологів, соціальних педагогів, які працюють у
навчальних закладах. 3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою
системи освіти здійснює Український науково-методичний центр
практичної психології і соціальної роботи, який створюється
Міністерством освіти України та АПН України і діє на підставі
Статуту. 3.3. Обласні центри практичної психології і соціальної роботи
створюються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим,
управліннями освіти обласних, Київської і Севастопольської міських
державних адміністрацій і методично підпорядковуються Українському
науково-методичному центру практичної психології і соціальної
роботи. Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи
закладів післядипломної освіти або як юридичні особи. ( Абзац
другий пункту 3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439
( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) 3.4. Районні (міські) центри практичної психології і
соціальної роботи створюються районними (міськими) відділами
освіти і методично підпорядковуються обласним центрам. Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи
методичних кабінетів або як юридичні особи. 3.5. Районні і міські центри створюються при наявності у
навчальних закладах освіти району (міста) від 20 тис. і більше
дітей віком до 18 років. Якщо чисельність дітей, які відвідують дошкільні заклади або
навчаються в загальноосвітніх та інших навчальних закладах системи
загальної середньої освіти району (міста), менша, то у
відповідному методичному кабінеті вводиться посада методиста, який
відповідає за психологічну службу. ( Абзац другий пункту 3.5 в
редакції Наказу МОН N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) Відділи освіти таких районів на паритетних засадах можуть
створювати міжрайонні центри практичної психології і соціальної
роботи. 3.6. Атестація практичних психологів (соціальних педагогів)
проводиться атестаційними комісіями, що створюються при районних
(міських) центрах та методичних кабінетах, для встановлення
(підтвердження) їх кваліфікаційних категорій згідно з Положенням
про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом
Міністерства освіти України від 20.08.93 N 310 ( z0176-93 ) і
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.12.93 за N 176. 3.7. Обласним, районним (міським) центрам в установленому
порядку затверджується штатний розпис згідно з нормативами
чисельності практичних психологів (соціальних педагогів). 3.8. Обласні, районні (міські) центри здійснюють свою
діяльність відповідно до Положення або Статуту, якщо вони є
юридичними особами.
4. Зміст діяльності
4.1. Український науково-методичний центр практичної
психології і соціальної роботи є головною організацією
психологічної служби системи освіти України. Він здійснює
організаційні, координаційні та науково-методичні функції у галузі
практичної психології і соціальної роботи. До числа його повноважень належить: науково-методичне забезпечення психологічної служби системи
освіти; участь в експертизі діяльності, ліцензуванні державних і
недержавних навчальних закладів та підрозділів психологічної
служби системи освіти; здійснення психометричного нагляду, забезпечення діяльності
психометричної комісії, організація соціально-психологічної
експертизи методів, методик, новацій у галузі освіти; дотримання державних вимог до змісту діяльності психологічної
служби, координація науково-прикладних досліджень та методичних
розробок. 4.2. Центри практичної психології і соціальної роботи
(методисти) є основними організаційно-методичними структурами
психологічної служби освіти в області, районі (місті). Вони
здійснюють організаційні, координувальні та навчально-методичні
функції у галузі практичної психології і соціальної роботи.
( Абзац перший пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
МОН N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) Обласні, районні (міські) центри (методисти): забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону
згідно з державними вимогами; надають методичну, інформаційну підтримку практичним
психологам, соціальним педагогам; беруть участь в організації підвищення кваліфікації
спеціалістів служби, їх атестації та професійному зростанні,
кадровому забезпеченні служби, сертифікації фахівців; організовують діяльність методичних об'єднань практичних
психологів і соціальних педагогів; координують науково-дослідні, практичні дослідження за
пріоритетними напрямками діяльності психологічної служби; беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої
політики в регіоні; впроваджують досягнення психологічної науки та передового
досвіду. Абзац другий пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
МОН N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) Центри практичної психології і соціальної роботи (методисти)
організовують діяльність "Телефонів довіри", кабінетів корекції
кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних
консультпунктів, реабілітаційних центрів залежно від
соціально-психологічних потреб регіону. ( Абзац третій пункту 4.2
із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439 ( z0570-01 ) від
07.06.2001 ) 4.3. Практичний психолог навчального закладу: бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи,
спрямованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку
дітей і учнівської молоді, збереження їх повноцінного психічного
здоров'я; проводить психолого-педагогічну діагностику готовності дитини
до навчання в період її переходу з однієї вікової групи до іншої,
допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного
розвитку дитини; розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми
навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних,
статевих, вікових особливостей різних категорій дітей; сприяє вибору підлітками професій з урахуванням їх ціннісних
орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів
до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності,
алкоголізму і наркоманії, інших узалежнень і шкідливих звичок
серед підлітків; проводить психологічну експертизу і психолого-педагогічну
корекцію девіантної поведінки неповнолітніх; формує психологічну культуру вихованців, учнів, педагогів,
батьків, консультує з питань психології, її практичного
використання в організації навчально-виховного процесу. 4.4. Посада практичного психолога вводиться в дошкільних
закладах (у т.ч. компенсувального типу), усіх типах
загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів,
міжшкільних навчально-виробничих комбінатів згідно з нормативами.
( Пункт 4.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439
( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) 4.5. Соціальний педагог навчального закладу: здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю,
трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з
метою створення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків; сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній
творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню
задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про
професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнівської
молоді; залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної,
спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські
організації, творчі спілки, окремих громадян; впливає на подолання особистісних, міжособистісних,
внутрішньосімейних конфліктів, надає потрібну консультативну
психолого-педагогічну допомогу дітям і підліткам, групам
соціального ризику, дітей, які потребують піклування тощо. 4.6. Соціальний педагог зараховується у загальноосвітні
школи, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної
допомоги, школи (ПТУ) соціальної реабілітації для дітей, які
потребують особливих умов виховання, професійно-технічні навчальні
заклади згідно з нормативами. Соціальні педагоги зараховуються у
ці навчальні заклади за вакантних посад практичних психологів.
( Пункт 4.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439
( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) 4.7. Працівник психологічної служби повинен: керуватися Етичним кодексом психолога; дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини,
захищати її від будь-яких форм фізичного або психічного
насильства; будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у
тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу; пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень
психологічних знань педагогічних працівників і батьків; зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей,
отриманих у процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це
може завдати шкоди дитині чи її оточенню; постійно підвищувати свій професійний рівень, запобігати
випадкам здійснення психодіагностичної, розвивально-корекційної,
консультативно-методичної роботи особами, які не мають відповідної
фахової підготовки або права на таку діяльність; знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу,
рівня знань, розвитку дітей, вимоги державних стандартів до
забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрямки і
перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки. 4.8. Тривалість робочого тижня практичного психолога
(соціального педагога) - 40 годин. Із них 20 год. відводиться для
роботи у навчальному закладі (індивідуальна і групова
психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків,
корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год. - на підготовку до
проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів,
ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення
висновків тощо.
5. Фінансування діяльності
5.1. Фінансування діяльності Українського науково-методичного
центру практичної психології і соціальної роботи здійснюється
Міністерством освіти України та Академією педагогічних наук
України згідно з установчим договором. 5.2. Фінансування діяльності обласних центрів здійснюється
Міністерством освіти Автономної республіки Крим, управліннями
освіти обласних, Київської і Севастопольської міських державних
адміністрацій. 5.3. Фінансування діяльності районних (міських) центрів
практичної психології і соціальної роботи (методистів)
здійснюється районними (міськими) відділами освіти. ( Пункт 5.3 із
змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439 ( z0570-01 ) від
07.06.2001 ) 5.4. Оплата праці практичних психологів (соціальних
педагогів), працівників центрів, методистів здійснюється згідно з
чинним законодавством. ( Пункт 5.4 із змінами, внесеними згідно з
Наказом МОН N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 ) 5.5. Працівникам психологічної служби закладів освіти
виділяється окреме приміщення для проведення діагностичної,
консультативної, розвивальної і корекційної роботи.
Директор Українського НМЦ
практичної психології і
соціальної роботи І.І.Цушко
( Додаток до пункту 1.7. Положення про психологічну службу
системи освіти України вилучено на підставі Наказу Міністерства
освіти і науки N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 )
