РАДА ЄВРОПИ
             ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
                    Четверта секція

                          Р І Ш Е Н Н Я

                  Страсбург, 22 липня 1999 року
 

             Справа "Каетано Баета проти Португалії"
          (Affaire Caetano Baeta c. Portugal)
                   (Позов N 36671/97)
 

     ЦЕ РІШЕННЯ НЕ Є ОСТАТОЧНИМ.  ЗГІДНО З  ПУНКТОМ  1  СТАТТІ  43
КОНВЕНЦІЇ (  995_004 ),  БУДЬ-ЯКА ЗІ СТОРІН У СПРАВІ МОЖЕ ВПРОДОВЖ
ТРЬОХ МІСЯЦІВ ВІД ДАТИ ПОСТАНОВЛЕННЯ РІШЕННЯ ПАЛАТОЮ ЗВЕРНУТИСЯ  З
КЛОПОТАННЯМ ПРО ПЕРЕДАННЯ СПРАВИ ДО ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ. РІШЕННЯ ПАЛАТИ
СТАЄ ОСТАТОЧНИМ ВІДПОВІДНО ДО ПОЛОЖЕНЬ ПУНКТУ 2 СТАТТІ 44.

            У справі "Каетано Баета проти Португалії"

     Європейський суд з прав людини (четверта  секція),  засідаючи
палатою, до складу якої увійшли судді:     М. Пеллонпя (M. Pellonpaa), голова     Г. Ресс (G. Ress)     І. Кабраль Баррето (I. Cabral Barreto)     В. Буткевич     Н. Важич (N. Vajic)     Дж. Хедіган (J. Hedigan)     С. Ботучарова (S. Botoucharova),     а також В. Берже (V. Berger), секретар секції,     після наради  за  зачиненими  дверима  13  липня  1999   року
постановляє таке рішення, винесене того самого дня:

                            ПРОЦЕДУРА

     1. Справу  розпочато  на  підставі  позову  проти  Республіки
Португалія,  поданого  громадянином  Португалії   паном   Арнальдо
Каетано  Баета  (Arnaldo  Caetano Baeta - заявник) до Європейської
комісії з прав людини (Комісія) 16 травня 1997 року, відповідно до
колишньої  статті  25 Конвенції про захист прав людини та основних
свобод ( 995_004 ) (Конвенція). Заяву зареєстровано 23 червня 1997
року під номером 36671/97.  Заявника представляє пан К. Сантуш (C.
Santos),  член Лісабонської  колегії  адвокатів.  Уряд  Португалії
(Уряд)  представляє  його уповноважений пан А.  Енрікес Гаспар (A.
Henriques Caspar), помічник генерального прокурора.

     2. 14 січня 1998 року Комісія (друга палата) вирішила довести
подання  до  відома  Уряду Португалії,  запропонувавши йому подати
свої   письмові   зауваження   стосовно   його   прийнятності   та
обгрунтованості.  Уряд подав свої зауваження 13 березня 1998 року,
а заявник відповів на них 3 квітня 1998 року.

     3. Після набрання Протоколом N 11  (  995_004  )  чинності  1
листопада  1998  року  і  відповідно  до  пункту  2 статті 5 цього
Протоколу,  справу було розглянуто в  Суді  згідно  з  положеннями
цього Протоколу.

     4. Відповідно   до   пункту  1  правила  52  Регламенту  Суду
( 980_067 ),  Голова Суду пан  Л.  Вільдхабер  передав  справу  до
четвертої  секції.  До  складу  палати,  утвореної  в  цій секції,
увійшли  за  посадою  пан  І.  Кабраль  Баррето,  обраний   суддя,
громадянин Португалії  (пункт  2 статті 27 Конвенції ( 995_004 ) і
пункт 1a правила 26 Регламенту) і пан М.  Пеллонпя,  голова секції
(пункт 1a правила 26 Регламенту).  Останній призначив інших членів
палати,  а саме: панів Г. Ресса, В. Буткевича, пані Н. Важич, пана
Дж.   Хедігана   та  пані  С.  Ботучарову  (пункт  1b  правила  26
Регламенту).

     5. 2 березня 1999  року  палата  оголосила  про  прийнятність
заяви,  вважаючи,  що питання про шкоду, якої заявник зазнав через
невиправдану тривалість цивільної  процедури  (пункт  1  статті  6
Конвенції ( 995_004 ), слід розглянути по суті.

     6. 26   травня   1999  року  представник  Уряду  запропонував
вирішити справу шляхом дружнього врегулювання згідно зі статтею 38
Конвенції (  995_004  ).  15 червня 1999 року консультант заявника
висловив на це згоду.

                           ЩОДО ФАКТІВ

     7. Заявник - громадянин  Португалії,  1920  року  народження,
проживає у Сейшалі (Seixal).

     8. 25  січня  1978 року він подав до Сейшальського суду позов
про відшкодування збитків,  спричинених недоліками, допущеними при
будівництві будинку, в якому він мешкає.

     9. 11 травня 1999 року сторони вирішили спір шляхом дружнього
врегулювання,  в результаті якого заявник отримав від  відповідача
2000000 португальських ескудо.

                            ЩОДО ПРАВА

     10. Спочатку  заявник,  посилаючись  на  порушення  пункту  1
статті 6 Конвенції ( 995_004 ),  скаржився на надмірну  тривалість
провадження, розпочатого за його поданням.

     11. Листом    від    26    травня   1999   року   представник
Португальського уряду повідомив Суд про таке:     "(...) Португальський  уряд  (...)  пропонує  (...)  сплатити
[заявникові] суму в розмірі 18000000 португальських ескудо.     Зазначена сума  призначається  для  остаточного  врегулювання
цього позову і аж ніяк не означає,  що уряд Португалії визнає себе
винним у   порушенні   Європейської   конвенції   з   прав  людини
( 995_004 )".

     12. Листом  від  15  червня  1999  року  консультант заявника
повідомив про свою згоду з пропозицією Уряду.

     13. Суд бере до відома той факт,  що Уряд і пан Каетано Баета
досягли дружнього врегулювання.  Однак Суд,  згідно з пунктом 1 (в
кінці) статті 37 Конвенції ( 995_004 ),  міг би продовжити розгляд
заяви,  якби,  на його думку, не було дотримано принципу поваги до
прав  людини,  як  це зазначено в Конвенції та в протоколах до неї
(пункт 3 правила 62 Регламенту ( 980_067  ).  Але  цей  конкретний
випадок не вимагає застосування такого правила.

     14. Суд нагадує,  що низка  попередніх  спорів  змусила  його
розглянути   розумність   тривалості   судових   проваджень,   які
здійснюються у Португалії (див.,  зокрема,  постанову  про  Естіма
Жорже  (Estima  Jorge)  від  21 квітня 1998 року,  Збірник судових
рішень та ухвал 1998-II,  с.  762 і наступні).  Водночас він навів
уточнення стосовно природи й обсягу зобов'язань у цьому питанні.

     15. Отже, справа має бути вилучена з реєстру.     На цій підставі Суд одностайно     ухвалює: вилучити справу з реєстру.     Учинено французькою мовою й  повідомлено  письмово  22  липня
1999 року,  згідно з пунктами 2 і 3  правила  77  Регламенту  Суду
( 980_067 ).

 Венсан Берже,
 секретар

 Матті Пеллонпя,
 голова

 Переклад матеріалів забезпечує
 Український Центр Правничих Студій

 "Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі",
 N 3, 1999 р.