Інструкція № 415 від 05.12.1997 Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів установ банків України. Редакція від 21.04.1998

open

Головна
Нормативні акти
Інструкція
Інструкція № 415 від 05.12.1997 Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів установ банків України

скопійовано

Оберіть редакцію 21/04/1998

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Оберіть редакцію 21/04/1998

Нечинна

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
І Н С Т Р У К Ц І Я
N 415 від 05.12.97 Зареєстровано в юридичному

м.Київ департаменті Нацбанку

8 грудня 1997 р.
vd971205 vn415 за N 499

Затверджено

постановою Правління

Національного банку України

N 415 від 05.12.97 р.

( v0415500-97 )
( Інструкція втратила чинність на підставі Постанови Нацбанку
N 155 ( v0542500-98 ) від 21.04.98 )
Інструкція

з бухгалтерського обліку основних засобів та

нематеріальних активів установ банків України
1. Загальні положення
1.1. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та
нематеріальних активів основана на головних принципах міжнародних
стандартів бухгалтерського обліку, зокрема оцінки, суттєвості,
нарахування доходів та видатків, дата операції, прийнятності
вхідного балансу та застосовується для обліку основних засобів та
нематеріальних активів.
1.2. Основні засоби та нематеріальні активи - це активи,
якими володіє чи користується установа банку на підставі юридичних
прав фінансового лізингу. 1.2.1. Основні засоби є матеріальними активами, оскільки вони
мають фізичну форму. До основних засобів належить земля, будівлі,
устаткування, комп'ютерна та обчислювальна техніка, приладдя,
меблі, транспортні засоби, інструменти, інвентар та інші
матеріальні цінності із строком корисного використання більше
року, крім цінностей, які згідно з рішенням Кабінету Міністрів
України відносяться до категорії малоцінних та швидкозношуваних
предметів. 1.2.2. Нематеріальні активи є засобами довгострокового
користування, але фізично не існують. До них належать патенти,
авторські права, програмне забезпечення і таке інше. 1.2.3. Матеріальні активи поділяються на активи, за якими
нараховується амортизація (будівлі, обладнання, меблі та інше) та
на такі, за якими не нараховується амортизація (земля). Земля - це
єдиний матеріальний актив, за яким не нараховується амортизація,
оскільки термін її використання практично не обмежений. Усі нематеріальні активи підлягають амортизації. 1.2.4. За функціональним призначенням розрізняють операційні
та неопераційні основні засоби. Операційні основні засоби - це ті, що беруть безпосередню,
повну чи часткову участь у банківській діяльності або сприяють її
виконанню. До них відносяться: - приміщення адміністративних і операційних служб, житлові
приміщення банку (наприклад: гуртожиток, готель, квартири, що
належать банку і в яких проживають його працівники); - обладнання, транспортні засоби, що використовуються банком
(наприклад: обладнання їдальні, що використовується для
обслуговування працівників банку та інші). Неопераційні основні засоби - це ті, що не беруть
безпосередньої або побічної участі у банківській діяльності. Наприклад: основні засоби, придбані для здачі в фінансовий
лізинг або повернені лізингоодержувачем лізингодавцю до прийняття
рішення про подальше їх використання, а також основні засоби, за
якими прийнято рішення про їх реалізацію та невикористання банком.
1.3. Активи можуть бути придбані або виготовлені банком
самостійно. Облік витрат на придбання чи виготовлення активів
здійснюється за рахунками капітальних вкладень. 1.3.1. У вартість придбаних активів (первісна вартість)
включаються всі затрати, пов'язані з придбанням (ціна придбання),
доставкою, монтажем і введенням їх в експлуатацію. У разі
придбання основних засобів, що були в експлуатації, у вартість
придбання включається ціна купівлі, витрати, пов'язані з ремонтом
та інші витрати, необхідні для приведення їх у робочий стан. Адміністративні та інші витрати, які не відносяться
безпосередньо до придбаного об'єкта чи приведення його у робочий
стан, не включаються до первісної вартості об'єкта. 1.3.2. Первісна вартість об'єкта, виготовленого банком
самостійно, складається з таких витрат: - вартість підготовки будівельного майданчика; - транспортно-заготівельні витрати; - оплата фахівців (архітекторів, інженерів); - капіталізовані проценти за придбаними ресурсами,
використаними для виготовлення об'єкта; - інші витрати. У разі будівництва об'єкта підрядним способом у вартість
об'єкта включаються всі витрати підрядчика відповідно до актів
виконаних робіт.
1.4. Витрати за завершеними капітальними вкладеннями власних
основних засобів та нематеріальних активів відносяться на
збільшення їх вартості. При оперативному лізингу витрати за завершеними капітальними
вкладеннями, проведеними лізингоодержувачем, відображаються на
окремому балансовому рахунку і амортизуються за нормами,
встановленими для аналогічних власних активів. При фінансовому лізингу витрати за завершеними капітальними
вкладеннями, проведеними лізингоодержувачем, відображаються на
окремому субрахунку балансових рахунків обліку капітальних
вкладень та на суму завершених капітальних вкладень збільшується
балансова вартість активу. 1.5. Витрати на поточний ремонт та утримання активів
відносяться на витрати у міру їх здійснення і не впливають на їх
балансову вартість. 1.6. Основні засоби можуть бути отримані (передані) в
оперативний чи фінансовий лізинг. При оперативному лізингу активи
відображаються в балансі лізингодавця, а при фінансовому лізингу -
в балансі лізингоодержувача. 1.7. Основними завданнями обліку основних засобів та
нематеріальних активів є: - правильне і своєчасне документування і відображення
операцій за рухом основних засобів; - контроль за зберіганням основних засобів; - правильне і своєчасне нарахування амортизації (зносу). Наказом керівника призначається особа (особи), яка відповідає
за зберігання основних засобів і з якою укладається договір про
матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством. 1.8. Облік операцій за основними засобами та нематеріальними
активами ведеться за рахунками: N 920 А "Операційні основні засоби"; N 921 А "Неопераційні основні засоби"; N 015 П "Знос операційних основних засобів"; N 014 П "Знос неопераційних основних засобів"; N 932 А-П "Дебітори і кредитори за капітальними вкладеннями"; N 930 А "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і
за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами"; N 933 А "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та
за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами"; N 937 А "Обладнання, що потребує монтажу"; N 922 А "Незавершені капітальні вкладення за операційними
основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг"; N 923 А "Завершені капітальні вкладення за операційними
основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг"; N 522 А "Незавершені капітальні вкладення за неопераційними
основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг"; N 523 А "Завершені капітальні вкладення за неопераційними
основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг"; N 925 А "Нематеріальні активи"; N 928 П "Знос нематеріальних активів"; N 931 А "Капітальні вкладення за не введеними в експлуатацію
нематеріальними активами"; N 013 П "Фонд основних засобів та нематеріальних активів"; N 924 А "Машини, обладнання та інші засоби, передані у
фінансову оренду (лізинг)"; N 990 П "Заборгованість за майно в оренді"; N 9924 "Машини, обладнання та інші основні засоби, отримані в
оперативний лізинг"; N 9960 "Різні цінності і документи". Облік операцій за основними засобами, отриманими в фінансовий
лізинг, здійснюється за окремими аналітичними рахунками балансових
рахунків NN 920, 921, 015, 014, 930, 933. Основні засоби, передані в оперативний лізинг, обліковуються
за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків NN 920,
015.
1.10. Придбані (виготовлені) основні засоби оприбутковуються
за первісною вартістю. Процес розподілу вартості, яка
амортизується на витрати в процесі їх використання, називається
амортизацією (зносом). Балансова (залишкова) вартість основних
засобів визначається як різниця між первісною вартістю та сумою
зносу. Протягом експлуатації основні засоби можуть приводитись у
відповідність до цін вартості корисного використання
(переоцінюватись). Переоцінка здійснюється у випадках, коли
балансова вартість основних засобів істотно відрізняється від
вартості корисного використання активу. Вартість корисного
використання визначається на підставі оцінки незалежних
експертів,інформації підприємств-виробників, або організацій, що
займаються збутом основних засобів, а також за даними прайс-листів
тих газет, що друкують інформацію про ціну, надану їм конкретними
торговельними організаціями, а у разі відсутності належної
інформації (наприклад, за активами, що вже були в експлуатації)
або специфічного використання активу - на підставі оцінки
незалежних експертів. Балансова вартість основних засобів збільшується на суму
капітальних вкладень та переоцінки (дооцінки). 1.10.1. Придбані (виготовлені) нематеріальні активи
обліковуються за первісною вартістю, яка складається із фактичних
витрат на придбання (виготовлення) і приведення у стан, при якому
вони придатні для використання відповідно до запланованої мети. Списання вартості нематеріальних активів на витрати протягом
строку їх використання називається амортизацією (зносом). Балансова (залишкова) вартість нематеріальних активів
визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу. Капітальні витрати, які проведені після придбання
нематеріального активу збільшують його балансову вартість.
1.11. Аналітичний облік основних засобів та нематеріальних
активів ведеться в інвентарних картках (додаток N 1), а також в
інвентарній книзі обліку основних засобів та нематеріальних
активів (додаток N 2). Записи в інвентарній книзі здійснюються на
кожний предмет окремо. Облік зброї ведеться в окремій інвентарній
книзі. Ведення інвентарної книги та інвентарних карток може
здійснюватися автоматизовано або вручну. При цьому будь-яка форма
ведення даних регістрів повинна забезпечувати наявність усіх
необхідних реквізитів і звірку аналітичного обліку із синтетичним
на будь-яку дату. У разі ведення обліку в автоматизованому режимі здійснюється
роздрукування матеріалів звірки даних аналітичного обліку з
синтетичним на 1 число кожного місяця. 1.12. Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний
об'єкт - закінчений пристрій з усіма до нього пристосуваннями і
приладами, або конструктивно відокремлений предмет, що призначений
для виконання певних самостійних функцій. Кожному інвентарному об'єкту, незалежно від того, чи
знаходиться він в експлуатації чи в запасі, присвоюється
відповідний інвентарний номер, який проставляється на предмети та
в інвентарній картці. Картки групуються за групами однорідних
предметів. Ці номери зберігаються за об'єктом на весь період його
знаходження у цій установі. Інвентарні номери об'єктів, що вибули,
не можуть бути присвоєні іншим об'єктам, що надійшли в установу. Картки основних засобів, що не експлуатуються, групуються
окремо. 1.13. Інвентарна книга обліку основних засобів у кінці року
не закривається і записи в ній продовжуються у новому році. Після завершення звітного року в книзі робиться відмітка про
звірку аналітичного обліку з синтетичним за станом на 1 січня
звітного року, яка затверджується підписом головного бухгалтера чи
його заступника. Облік об'єктів основних засобів за місцем їх експлуатації
(знаходження) здійснюється в інвентарному списку. Дані за
об'єктним обліком основних засобів за місцем знаходження мають
відповідати записам в інвентарних картках (книгах).
2. Визначення окремих термінів
Амортизація - систематичний та раціональний розподіл на
витрати вартості основних засобів та нематеріальних активів, яка
амортизується протягом строку їх корисного використання. Балансова (залишкова) вартість - різниця між первісною
вартістю основних засобів та сумою нарахованого зносу. Вартість, яка амортизується, - різниця між первісною і
ліквідаційною вартістю. Вартість корисного використання об'єкта основних засобів -
ціна активу з врахуванням його майбутнього використання банком. Визначений строк служби основних засобів - визначений строк
корисного використання основних засобів для його власника чи
лізингоодержувача у разі фінансового лізингу. Знос - результат накопичення амортизаційних відрахувань. Капіталізація процентних витрат - віднесення на рахунок
основних засобів процентних витрат, які нараховані за придбаними
ресурсами, використаними для виготовлення цього об'єкта до часу
його введення в експлуатацію. Капітальний ремонт - ремонтні роботи основних засобів та
нематеріальних активів, в результаті чого збільшується строк їх
служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність,
продуктивність та інше). Купівельна вартість основних засобів - загальна сума грошових
витрат (або грошового еквівалента негрошових витрат) при придбанні
основних засобів. Лізинг - це угода, за якою лізингодавець передає
лізингоодержувачу право користування активом за плату та на певний
період часу. Ліквідаційна вартість - сума, яка визначається на початку
експлуатації активу та є його можливою споживчою вартістю
наприкінці строку корисного використання. Метод прискореного нарахування амортизації - визнання
витратами поточного періоду більшої частини первісної вартості
об'єкта основних засобів на початковому етапі його експлуатації, і
меншої - на заключному. Мінімальні лізингові платежі - це платежі, які
лізингоодержувач здійснює або зобов'язаний здійснювати протягом
строку лізингу (крім вартості послуг і податків, які повинен
сплатити лізингодавець і які мають бути йому повернені). Моральний знос - знос, що обумовлений зростанням
продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Нематеріальні активи - активи, що використовуються в
діяльності установи банку та забезпечують певні права, але не
існують фізично. Оперативний лізинг - це будь-який договір лізингу, крім
фінансового. Поточний ремонт та технічне обслуговування - ремонтні роботи,
що направлені на підтримку основних засобів в нормальному робочому
стані. Поточні витрати - витрати, що визнаються в період їх
здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат. Первісна вартість - це сума сплачених грошових коштів при
придбанні (купівельна вартість) або виготовленні активу, включаючи
транспортні та інші витрати, необхідні для приведення їх у робочий
стан. Процентна ставка лізингоодержувача, що нарощується - це
процентна ставка, яку сплатив би лізингоодержувач за кредит для
купівлі активу на такий же самий період і з таким же типом
забезпечення, що і фінансовий лізинг. Ринкова ціна - ціна, за якою можна придбати основні засоби
або нематеріальні активи на поточну дату. Рівномірний метод нарахування амортизації - метод, за яким
вартість, що амортизується, розподіляється на рівні частини, кожна
з яких визнається витратами певного облікового періоду протягом
строку корисного використання основних засобів. Строк корисної служби основних засобів - час, протягом якого
передбачається використання їх установою. Теперішня вартість майбутнього платежу під визначений процент
- це сума, яку необхідно вкласти на даний час під визначений
процент для отримання цієї суми в майбутньому. Фізичний знос - знос, пов'язаний з участю основних засобів у
виробничому процесі і залежить від строку їх використання. Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті
укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у
платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не
менший 60 процентів строку його корисної служби або право
власності за яким переходить до лізингоотримувача. Фактична процентна ставка лізингу - процентна ставка, при
якій теперішня вартість майбутніх мінімальних лізингових платежів
дорівнює ринковій вартості об'єкта лізингу.
3. Власні основні засоби
3.1. Основні засоби відображаються в обліку за первісною
вартістю. Витрати, які здійснені установою банку при придбанні та
підготуванні до експлуатації основних засобів, відображаються за
рахунками N 930 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом
і за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами",
N 933 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не
введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами". 3.1.1. Придбання основних засобів за національну валюту
відображається проводками: - передоплата: Дебет рахунка N 932 "Дебітори і кредитори за капітальними вкладеннями"; Кредит рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; - отримання основних засобів: Дебет рахунків N 930 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за
не введеними в експлуатацію операційними основними засобами"; N 933 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та
за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами"; Кредит рахунка N 932 "Дебітори і кредитори за капітальними вкладеннями";
одночасно; Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби" Кредит рахунків N 930 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за
не введеними в експлуатацію операційними основними засобами"; N 933 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та
за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами".
Приклад N 1. Установа банку придбала комп'ютер. У документах постачальника
значиться:

відпускна ціна - 1000 грн. витрати на доставку - 10 грн. _____________

До оплати - 1010 грн.

Комп'ютер використовується в операційній діяльності банку.

До оплати - 1010 грн.

Комп'ютер використовується в операційній діяльності банку.

В обліку будуть зроблені такі проводки: —————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст операції |Кореспонденція рахунків |Сума п/п| |————————————————————————|(грн.) | | Дебет | Кредит | ———+—————————————————————————————+————————————+———————————+——————— 1. |Оплата рахунків постачальника| 932 | кор.рах. | | | | розр.рах.|1010 2. |Відображення затрат за | | | |отриманим комп'ютером | 930 | 932 |1010 3. |Оприбуткування комп'ютера | 920 | 930 |1010 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
3.1.2. Придбання основних засобів за іноземну валюту
відображається проводками: - передоплата: Дебет рахунка N 096 "Дебітори і кредитори банку за господарськими
операціями банку у вільно конвертованій валюті"; Кредит рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; - відображення капітальних затрат (за курсом на дату
оформлення митної декларації): Дебет рахунків N 930 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за
не введеними в експлуатацію операційними основними засобами"; N 933 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та
за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами"; Кредит рахунка N 939 "Еквівалент валютної позиції"; - оприбуткування основних засобів (за курсом на дату
оформлення митної декларації): Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; Кредит рахунка N 930 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за
не введеними в експлуатацію операційними основними засобами"; N 933 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та
за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами"; - одночасно: Дебет рахунка N 150 "Рахунки банків-резидентів для обліку валютної позиції
за власною вільно конвертованою валютою"; Кредит рахунка N 096 "Дебітори і кредитори банку за господарськими
операціями банку у вільно конвертованій валюті"; - різниця курсів валют на дату оформлення митної декларації
та оприбуткування основних засобів: Дебет рахунка N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку", субрахунок "Заборгованість за операціями з іноземною
валютою"; Кредит рахунка N 939 "Еквівалент валютної позиції банку".
Приклад N 2. Установа банку придбала автомобіль за вільно конвертовану
валюту. Автомобіль використовується в операційній діяльності
банку. - ціна автомобіля - 10000 дол.США - курс гривні до долара на дату передоплати - 1,85 - курс гривні до долара на дату оформлення митної декларації
- 1,86 - курс гривні до долара на дату оприбуткування машини - 1,87
В обліку мають бути зроблені такі проводки:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст |Кореспонденція | Сума в |Еквівалент у п/п | операції |рахунків | дол.США |гривні | |———————————————| | | |Дебет | Кредит | | —————+——————————————+——————+————————+———————————+————————————————— 1. |Передоплата | | | | |автомобіля | 096 | 072 | 10000 | 18500 2. |- Капітальні | | | | |затрати | | | | |(курс - 1,86) | 930 | 939 | | 18600 |- Оприбутку- | | | | |вання автомо- | | | | |біля одночас- | 920 | 930 | | 18600 |но: | 150 | 096 | 10000 | 18700 | | | | | 3. |Різниця між | | | | |курсом, що | | | | |діяв на дату | | | | |оформлення | | | | |митної декла- | | | | |рації та на | | | | |дату оприбут- | | | | |кування | 904 | 939 | | 100 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст |Кореспонденція | Сума в |Еквівалент у п/п | операції |рахунків | дол.США |гривні | |———————————————| | | |Дебет | Кредит | | —————+——————————————+——————+————————+———————————+————————————————— 1. |Передоплата | | | | |автомобіля | 096 | 072 | 10000 | 18500 2. |- Капітальні | | | | |затрати | | | | |(курс - 1,86) | 930 | 939 | | 18600 |- Оприбутку- | | | | |вання автомо- | | | | |біля одночас- | 920 | 930 | | 18600 |но: | 150 | 096 | 10000 | 18700 | | | | | 3. |Різниця між | | | | |курсом, що | | | | |діяв на дату | | | | |оформлення | | | | |митної декла- | | | | |рації та на | | | | |дату оприбут- | | | | |кування | 904 | 939 | | 100 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
3.2. В процесі експлуатації основні засоби потребують
капітального та поточного ремонту. 3.2.1. Метою капітального ремонту основних засобів є
підвищення їх ефективності або збільшення строку їх корисного
використання. Капітальний ремонт полягає у загальній перебудові
або повному відновленні об'єкта. Капітальний ремонт основних засобів відображається
проводками: - передоплата: Дебет рахунка N 932 "Дебітори і кредитори за капітальними вкладеннями"; Кредит рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; - виконані роботи: Дебет рахунків N 930 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за
не введеними в експлуатацію операційними основними засобами"; N 933 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та
за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами"; Кредит рахунка N 932 "Дебітори і кредитори за капітальними вкладеннями"; - віднесення суми завершеного капітального ремонту на
збільшення вартості об'єкта: Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; Кредит рахунків N 930 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за
не введеними в експлуатацію операційними основними засобами"; N 933 "Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та
за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами". Операції з будівництва основних засобів здійснюються
аналогічно капітальному ремонту.
Приклад N 3. Установа банку здійснює капітальний ремонт господарським
способом будівлі, що використовується в операційній діяльності
банку. Витрати на капітальний ремонт становлять: вартість будівельних матеріалів для ремонту - 350 грн. нарахування заробітної плати ремонтним робітникам - 100 грн. нарахування платежів у фонди соціального страхування та інші
фонди - 50 грн. В обліку мають бути зроблені такі проводки:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст операції |Кореспонденція | Сума п/п| | рахунків | (грн.) | |————————————————| | |Дебет| Кредит | ———+———————————————————————————————————+—————+——————————+————————— 1. | Передоплата будівельних | | кор.рах. | | матеріалів | 932 | розр.рах.| 350 2. | Нарахування заробітної плати | | | | робітникам | 930 | 904 | 100 3. | Нарахування платежів у фонд | | | | соціального страхування та інші | | | | фонди | 930 | 904 | 50 4. | Прийняті виконані роботи | 930 | 932 | 350 5. | Віднесення затрат завершеного | | | | капітального ремонту на збільшення| | | | вартості будівлі | 920 | 930 | 500 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст операції |Кореспонденція | Сума п/п| | рахунків | (грн.) | |————————————————| | |Дебет| Кредит | ———+———————————————————————————————————+—————+——————————+————————— 1. | Передоплата будівельних | | кор.рах. | | матеріалів | 932 | розр.рах.| 350 2. | Нарахування заробітної плати | | | | робітникам | 930 | 904 | 100 3. | Нарахування платежів у фонд | | | | соціального страхування та інші | | | | фонди | 930 | 904 | 50 4. | Прийняті виконані роботи | 930 | 932 | 350 5. | Віднесення затрат завершеного | | | | капітального ремонту на збільшення| | | | вартості будівлі | 920 | 930 | 500 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
Приклад N 4. Установа банку здійснює капітальний ремонт підрядним способом
будівлі, що використовується в неопераційній діяльності. Витрати на капітальний ремонт становлять - 300 грн. В обліку мають бути зроблені такі проводки:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст операції |Кореспонденція | Сума п/п| |рахунків | (грн.) | |—————————————————| | |Дебет | Кредит | ———+——————————————————————————+——————+——————————+————————————————— 1. |Передоплата |932 | кор.рах. | | | | розр.рах.| 300 2. |Прийняті виконані роботи |933 | 932 | 300 3. |Віднесення затрат заверше-| | | |ного капітального ремонту | | | |на збільшення вартості | | | |будівлі |921 | 933 | 300 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст операції |Кореспонденція | Сума п/п| |рахунків | (грн.) | |—————————————————| | |Дебет | Кредит | ———+——————————————————————————+——————+——————————+————————————————— 1. |Передоплата |932 | кор.рах. | | | | розр.рах.| 300 2. |Прийняті виконані роботи |933 | 932 | 300 3. |Віднесення затрат заверше-| | | |ного капітального ремонту | | | |на збільшення вартості | | | |будівлі |921 | 933 | 300 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
3.2.2. Поточний ремонт здійснюється для підтримки основних
засобів у належному стані. Ці витрати є досить постійними, вони
становлять невеликі суми та не залежать від строку експлуатації
основних засобів. Затрати з поточного ремонту основних засобів відносяться до
поточних операційних витрат і відображаються у міру їх здійснення. При проведенні поточного ремонту здійснюються проводки: - передоплата: Дебет рахунка N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку"; Кредит рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; - виконані роботи: Дебет рахунка N 970 "Витрати"; Кредит рахунка N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку".
3.3. Оприбуткування основних засобів та нематеріальних
активів здійснюється на підставі затверджених актів
приймання-передачі основних засобів. Складання акта на кілька об'єктів основних засобів
допускається у разі, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову
вартість, приймаються одночасно і під відповідальність однієї і
тієї ж особи. Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому
вказується склад комісії, детальна характеристика об'єкта, рік
побудови чи випуску заводом, дата введення в експлуатацію, коротка
технічна характеристика, відповідність технічним умовам, висновок
комісії. Вказується також те, хто прийняв основні засоби та
необхідні відомості для нарахування амортизації. Акт затверджується керівником установи і разом з технічною
документацією передається на зберігання матеріально-відповідальній
особі. На підставі цих документів відкривається інвентарна картка,
об'єкту присвоюється порядковий номер, який проставляється в акті
приймання-передачі. Приймання завершених робіт з добудови, капітального ремонту і
дообладнання об'єкта, що здійснюється шляхом капітальних вкладень
і збільшує його балансову вартість, оформляється актом
приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і
модернізованих об'єктів.
3.4. Основні засоби можуть вибувати з балансу внаслідок
реалізації, списання, обміну. 3.4.1. При реалізації основних засобів визначається різниця
між ціною реалізації та їх балансовою вартістю. Сума перевищення балансової вартості об'єкта над виручкою від
реалізації відображається за дебетом рахунка N 970 "Витрати", а
сума перевищення виручки над балансовою вартістю - за кредитом
рахунка N 960 "Прибутки". Реалізація основних засобів відображається проводками: - у разі перевищення балансової вартості об'єкта щодо виручки
від реалізації: Дебет рахунків Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; N 015 "Знос операційних основних засобів"; N 014 "Знос неопераційних основних засобів"; N 970 "Витрати"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; - у разі перевищення виручки від реалізації понад балансову
вартість об'єкта: Дебет рахунків Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; N 015 "Знос операційних основних засобів"; N 014 "Знос неопераційних основних засобів"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; N 960 "Доходи".
Приклад N 5. Установа банку реалізує будівлю за ціною - 120000 грн.

Первісна вартість будівлі - 150000 грн. Знос - 50000 грн.
Первісна вартість будівлі - 150000 грн. Знос - 50000 грн.
Розраховуємо балансову вартість будівлі: 150000 - 50000 = 100000 грн.
В обліку мають бути зроблені такі проводки:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст операції | Кореспонденція рахунків| Сума п/п| |————————————————————————| (грн.) | | Дебет | Кредит | ———+———————————————————————+——————————————+—————————+————————————— 1. |Списання з балансу | | | |будівлі: | | | |- на суму зносу | 015 | 920 | 50000 |- на балансову вартість| кор.рах. | | | | роз.рах. | | | | каса | 920 | 100000 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст операції | Кореспонденція рахунків| Сума п/п| |————————————————————————| (грн.) | | Дебет | Кредит | ———+———————————————————————+——————————————+—————————+————————————— 1. |Списання з балансу | | | |будівлі: | | | |- на суму зносу | 015 | 920 | 50000 |- на балансову вартість| кор.рах. | | | | роз.рах. | | | | каса | 920 | 100000 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
3.4.2. Основні засоби не придатні до роботи в результаті
зносу чи старіння можуть бути списані. Для списання з балансу основних засобів створюється постійно
діюча комісія у складі: заступника керівника (голови комісії),
головного бухгалтера або його заступника, завідувача господарством
та інших осіб. Постійно діюча комісія: - здійснює безпосередній огляд основних засобів, що
підлягають списанню, використовуючи при цьому необхідну технічну
документацію (паспорт) та інше, а також дані бухгалтерського
обліку, і встановлює можливість його подальшого використання; - встановлює конкретні причини списання основних засобів.
Якщо втрата майна виявилась наслідком безгосподарності, комісія
вносить пропозиції про притягнення винних осіб до відповідальності
згідно із законом; - визначає можливість використання окремих вузлів, деталей,
матеріалів об'єкта, що списується, і здійснює їх оцінку; - складає акт на списання. В актах на списання вказуються основні дані, що
характеризують об'єкт: рік виготовлення чи побудови, дата його
надходження в установу банку, період (час) введення в
експлуатацію, первісна вартість об'єкта (для переоцінених -
відновлена), сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського
обліку, кількість проведених ремонтів та інші дані. Докладно
висвітлюються також причини списання об'єкта основних засобів,
стан його основних частин, деталей, вузлів. При списанні автотранспортних засобів крім того вказується
пробіг автомобіля і дається технічна характеристика основних
агрегатів і деталей, можливість їх подальшого використання. При списанні з балансу основних засобів, що вибули внаслідок
аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію, а
також пояснюються причини, внаслідок яких сталася аварія, і
вказуються заходи, вжиті щодо винних осіб. Складені постійно діючою комісією акти на списання основних
засобів затверджуються керівником установи чи його заступником. При списанні з балансу основних засобів здійснюються
проводки: - на суму зносу: Дебет рахунків N 015 "Знос операційних основних засобів"; N 014 "Знос неопераційних основних засобів"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; - на балансову вартість: Дебет рахунка N 970 "Витрати";
або

N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку", субрахунок "Суми, що стягуються з винної особи";або

N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку", субрахунок "Суми, що стягуються з винної особи"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби". Непридатні деталі машин, повністю непридатні машини й інші
предмети інвентаря, отримані при розбиранні будівель і споруд,
устаткування, обчислювальної техніки, списаних з балансу за
непридатністю, якщо вони можуть бути використані як утиль, брухт,
топливо тощо рекомендується враховувати позасистемно. При цьому в
книзі позасистемного обліку вказуються інвентарний номер,
балансова вартість списаних предметів, вартість предметів за
цінами можливого використання, сума, отримана від реалізації
утилю. Особа, якій доручено зберігання майна, списаного з балансу
(комірник чи механік), розписується в акті про його приймання.
Після використання чи реалізації предметів, врахованих
позасистемно, їх списують в установленому порядку. Списання з балансу автомобілів здійснюється після зняття їх з
обліку в місцевому органі Державтоінспекції. При знищенні списаних основних засобів складається акт про їх
знищення. 3.4.3. При обміні одного об'єкта основних засобів на інший,
вартість оприбуткованого об'єкта повинна дорівнювати балансовій
вартості обмінюваного об'єкта з врахуванням суми, яка сплачена,
або отримана в процесі обміну. Датою оприбуткування нового об'єкта
вважається дата передачі права власності. При обміні об'єкта основних засобів та інших активів,
вартість об'єкта основних засобів зменшується на суму іншого
обміненого активу.
4. Власні нематеріальні активи
4.1. Придбання нематеріальних активів є особливим видом
капіталовкладень. Це активи, які не мають фізичної форми. Їх
цінність полягає в довгострокових правах або привілеях, що вони їх
дають власнику. Нематеріальні активи довгострокові і нематеріальні тільки у
фізичному значенні. 4.1.1. При обліку нематеріальних активів важливо враховувати
три основних моменти: 1) Визначення первісної вартості; 2) Амортизація нематеріальних активів; 3) Встановлення строку служби. 4.1.2. Деякі нематеріальні активи можуть бути придбані за
дуже низькими цінами або безкоштовно. В подальшому їх вартість в
балансі не змінюється, хоч цінність зростає. 4.1.3. Нематеріальні активи відображаються в обліку за
вартістю придбання (первісна вартість), тобто в сумі, яка за них
сплачена. 4.1.4. Нематеріальні активи не мають фізичних властивостей, а
тому інколи важко визначити строк їх служби. Вартість
нематеріальних активів, що мають визначений строк служби, треба
списувати на витрати шляхом нарахування амортизації (зносу)
аналогічно основним засобам. На нематеріальні активи, за якими
неможливо визначити строк служби, амортизація нараховується
протягом певного часу ( не більше 10 років). 4.1.5. Придбання нематеріальних активів відображається
проводками: - передоплата: Дебет рахунка N 932 "Дебітори і кредитори за капітальними вкладеннями"; Кредит рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; - отримання нематеріальних активів: Дебет рахунка N 931 "Капітальні вкладення за не введеними в експлуатацію
нематеріальними активами"; Кредит рахунка N 932 "Дебітори і кредитори за капітальними вкладеннями"; одночасно: Дебет рахунків N 925 "Нематеріальні активи"; Кредит рахунка N 931 "Капітальні вкладення за не введеними в експлуатацію
нематеріальними активами". 4.1.6. Поточний та капітальний ремонт нематеріальних активів
здійснюється в порядку, визначеному для основних засобів.
5. Порядок нарахування амортизації основних

засобів та нематеріальних активів
5.1. Вартість основних засобів та нематеріальних активів
повинна систематично і раціонально розподілятися на витрати
протягом строку корисного їх використання. Цей процес називається
амортизацією. Амортизація основних засобів та нематеріальних
активів здійснюється щомісяця. За активами, що надійшли,
амортизація нараховується з 1-го числа місяця, наступного за
місяцем придбання, а за активами, що вибули - припиняється 1-го
числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Результат амортизації
відображається за рахунками N 014 "Знос неопераційних основних
засобів", N 015 "Знос операційних основних засобів". 5.1.1. При амортизації необхідно врахувати декілька моментів: - по-перше, всі матеріальні активи довгострокового
користування, крім землі, мають обмежений строк експлуатації, а
тому їх вартість необхідно розподіляти на витрати протягом усіх
років їх експлуатації. Основними причинами обмеженості строку
служби активів є фізичний і моральний знос; - по-друге, термін "амортизація" треба розглядати не як
фізичний знос або зменшення ринкової вартості об'єкта протягом
строку їх корисного функціонування, а як відображення поступового
списання вартості основних засобів на витрати; - по-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості, а
процесом її розподілу. 5.1.2. На обчислення величини амортизації активу впливають
такі фактори: - первісна вартість, - ліквідаційна вартість, - вартість, яка амортизується, - строк корисної служби. 5.1.3. При визначенні строку корисної служби активів
необхідно враховувати: 1) досвід роботи з подібними активами; 2) сучасний стан активів; 3) питання ремонту та догляду за активами; 4) сучасні тенденції в галузі техніки. Строк корисного використання основних засобів та
нематеріальних активів визначається банком самостійно. 5.2. Існує два головних метода нарахування амортизації:
рівномірний та прискорений. Будь-який метод нарахування
амортизації повинен мати одну мету: систематичний та раціональний
розподіл ціни придбання основних засобів та нематеріальних активів
шляхом нарахування амортизації протягом усіх майбутніх періодів їх
корисного використання. При визначенні методу амортизації необхідно враховувати
інтенсивність використання активу в залежності від його
конкретного застосування. 5.2.1. Суть рівномірного методу полягає у тому, що витратами
поточного періоду визнається завжди однакова частина ціни
придбання активів (за вирахуванням визначеної ліквідаційної
вартості) протягом усього визначеного строку їх корисного
використання.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається за
формулою:

ЦП - ЛВ

АВ = -------------- N

де,

АВ - амортизаційні відрахування;

ЦП - ціна придбання активу;

ЛВ - визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці строку
корисного використання;

N - визначений строк корисного використання в місяцях.
Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається за
формулою:

ЦП - ЛВ

АВ = -------------- N

де,

АВ - амортизаційні відрахування;

ЦП - ціна придбання активу;

ЛВ - визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці строку
корисного використання;

N - визначений строк корисного використання в місяцях.
Ліквідаційна вартість - це сума грошей, яку власник планує
отримати, за вирахуванням очікуваних витрат на демонтаж, передачу
чи продаж. Витрати на ліквідацію інколи можуть дорівнювати
очікуваній ліквідаційній вартості. Тому для багатьох активів, які
є об'єктами нарахування амортизації, ліквідаційну вартість зовсім
не визначають. Визначена чиста ліквідаційна вартість - це не
обов'язково вартість брухту чи просто того, що залишиться від
активу на час завершення строку його корисного використання та
списання. Ліквідаційна вартість - це вартість для іншого
потенційного покупця на дату, коли власнику знадобиться його
продати.
Приклад N 8. Банк придбав комп'ютер за 1160 грн. Визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці строку
корисного використання - 50 грн. Визначений строк корисного використання - 3 роки.
Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань:

(1160 - 50) : 3 = 370 грн. Порядок нарахування амортизації протягом усього строку
корисного використання комп'ютера має такий вигляд:
На кінець року
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Рік | Сума витрат на | Сума нара- | Балансова | знос у поточ- | хованого | вартість | ному періоді | зносу | | (грн.) | (грн.) | (грн.) ——————+—————————————————————+——————————————+—————————————————————— У день| | | прид- | | | бання | | | 1160 1.....| 370 | 370 | 790 2.....| 370 | 740 | 420 3.....| 370 | 1110 | 50 Усього| 1110 | | —————————————————————————————————————————————————————————————————-
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Рік | Сума витрат на | Сума нара- | Балансова | знос у поточ- | хованого | вартість | ному періоді | зносу | | (грн.) | (грн.) | (грн.) ——————+—————————————————————+——————————————+—————————————————————— У день| | | прид- | | | бання | | | 1160 1.....| 370 | 370 | 790 2.....| 370 | 740 | 420 3.....| 370 | 1110 | 50 Усього| 1110 | | —————————————————————————————————————————————————————————————————-
Приклад наведено з розрахунку на рік. Місячна сума амортизації розраховується: 370,00 : 12 = 30,83
5.2.2. Прискорений метод нарахування амортизації передбачає
нарахування найбільшої суми амортизації на початковому етапі
експлуатації активу та зменшення цієї суми з періоду в період
протягом загального строку його корисного використання. На практиці існують кілька різновидів методу прискореного
нарахування амортизації. Найчастіше використовуються два з них:
метод суми (цифр числа) років та метод зменшуваного залишку. Згідно з методом суми (цифр числа) років, сума амортизації,
яка визначається як витрати поточного періоду, обчислюється шляхом
множення первісної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості
активу на дріб, абсолютна величина якого послідовно зменшується з
року в рік. Знаменник такого дробу є сумою цифр загального числа років
визначеного строку корисної служби активу.Чисельник - цифрою
конкретного року експлуатації.
Приклад N 9. Банк придбав автомобіль за 6000 грн. Визначена чиста ліквідаційна вартість - 100 грн. Визначений строк корисного використання - 5 років
1. Обчислюємо необхідні складові дробів для кожного року:
знаменник - сума цифр строку корисного використання: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15;
чисельник - цифри (роки конкретного корисного використання) у
зворотному порядку:чисельник - цифри (роки конкретного корисного використання) у
зворотному порядку: 5, 4, 3, 2, 1.
дріб -

рік 1, 5/15; рік 2, 4/15; рік 3, 3/15; рік 4, 2/15; рік 5, 1/15 (усього 15/15).

2. Обчислюємо річну суму амортизації та відповідні залишки у
кожному обліковому періоді.
На кінець року —————————————————————————————————————————————————————————————————— Рік |Обчислення |Сума витрат на | Сума нарахо- | Балансова | |знос у поточ- | ваного зносу | вартість | |ному періоді | | | | (грн.) | (грн.) | (грн.) ——————+———————————+———————————————+————————————————+—————————————— У день| | | | прид- | | | | бання | | | | 6000 1.... |5900х5/15 | 1947 | 1947 | 4053 2.... |5900х4/15 | 1593 | 3540 | 2460 3.... |5900х3/15 | 1180 | 4720 | 1280 4.... |5900х2/15 | 767 | 5487 | 513 5.... |5900х1/15 | 413 | 5900 | 100 Усього| | 5900 | | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
Метод зменшеного залишку - прискорений метод нарахування
амортизації шляхом множення процентної норми рівномірного методу
на додаткову процентну норму. Існує кілька різновидів методу зменшеного залишку. Основою
одного з них є прискорена норма нарахування амортизації порівняно
з нормою за рівномірним методом. Норма нарахування амортизації при використанні цього методу
обчислюється у дві дії: 1) обчислюється норма для рівномірного методу; 2) одержана норма помножується на додаткову прискорену норму.
Звернемось до прикладу N 8. Додаткова прискорена норма - 150% або 1,50. 1. Обчислюємо норму нарахування амортизації методом
зменшеного залишку: 1 рік : 3 роки = 33,3% або 0,333. Норма нарахування амортизації за методом зменшеного залишку: 33,3% х 1,50 = 50% або 0,50. 2. Порядок нарахування амортизації:
На кінець року
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Рік |Обчислення | Сума нара- | Балансова | | хованого | вартість | | зносу | | (грн.) | (грн.) | (грн.) ——————+———————————————————————+—————————————————+————————————————— У день| | | прид- | | | бання | | | 1160 1.... |0,50 х 1160 = 580 | 580 | 580 2.... |0,50 х 580 = 290 | 870 | 290 3.... |0,50 х 290 = 145 | 1015 | 145 Усього| | | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Рік |Обчислення | Сума нара- | Балансова | | хованого | вартість | | зносу | | (грн.) | (грн.) | (грн.) ——————+———————————————————————+—————————————————+————————————————— У день| | | прид- | | | бання | | | 1160 1.... |0,50 х 1160 = 580 | 580 | 580 2.... |0,50 х 580 = 290 | 870 | 290 3.... |0,50 х 290 = 145 | 1015 | 145 Усього| | | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
Сума за балансовою вартістю - 145 грн.не може бути меншою за
визначену залишкову вартість (у цьому прикладі - 50 грн.). 5.2.3. Згідно з наведеними методами місячна сума амортизації
визначається шляхом обчислення річної суми амортизації та ділення
її на 12 (кількість місяців).
5.3. Амортизація нематеріальних активів може нараховуватись
будь-яким методом, що відображає дійсне зменшення економічної
корисності нематеріального активу. Найчастіше при нарахуванні
амортизації нематеріальних активів застосовується рівномірний
метод.
Приклад N 10. Банк придбав патент за 17000 грн., строк економічного
використання якого 10 років. 1. Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань: 17000 : 10 = 1700 грн. 2. Розраховуємо місячну суму амортизаційних відрахувань: 1700 : 12 = 141 грн. 67 коп. Щомісяця протягом усього строку експлуатації банк
нараховуватиме амортизацію в сумі 141 грн. 67 коп.
5.4. Нарахована сума амортизації відображається такою
проводкою: Дебет рахунка N 970 "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування"; Кредит рахунків N 015 "Знос операційних основних засобів"; N 014 "Знос неопераційних основних засобів"; N 928 "Знос нематеріальних активів".
6. Інвентаризація основних засобів та

нематеріальних активів
6.1. Для встановлення і приведення у відповідність даних
бухгалтерського обліку з фактичною наявністю основних засобів та
нематеріальних активів у банках не рідше 1 разу на рік перед
складанням річного звіту здійснюється інвентаризація основних
засобів та нематеріальних активів. Інвентаризація також проводиться: - у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день
приймання - передавання справ); - при встановленні фактів крадіжок або зловживань,
пошкодження цінностей; - у разі пожежі або стихійного лиха; - у разі реорганізації чи ліквідації установи банку. 6.2. Для проведення інвентаризації основних засобів
створюється інвентаризаційна комісія, персональний склад якої
затверджується наказом керівника. У разі неповного складу інвентаризаційної комісії та
відсутності матеріально відповідальних осіб інвентаризація не
проводиться до вирішення питання щодо заміни відсутнього члена
комісії.
6.3. Наявність основних засобів та нематеріальних активів
реєструється в інвентаризаційних описах. Після звірки даних описів
з даними обліку встановлюються розбіжності, причини яких
з'ясовуються. Члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність
згідно з чинним законодавством за достовірність даних, внесених до
опису проінвентаризованих об'єктів. До опису забороняється вносити дані про залишки цінностей із
слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку, але без
перевірки їх фактичної наявності. 6.3.1. При інвентаризації нематеріальних активів як таких, що
не мають матеріально-фізичних ознак, їх наявність встановлюється
за документами, що були підставою для оприбуткування, а також за
документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові
права. Програмне забезпечення обчислювальної техніки перевіряється
за наявністю відповідних носіїв, пояснень та інструкцій щодо їх
застосування. За усіма нематеріальними активами інвентаризаційною
комісією встановлюється наявність розпорядчого документа керівника
установи про затвердження строків використання нематеріальних
активів і норми їх амортизації. 6.3.2. При інвентаризації основних засобів та нематеріальних
активів встановлюється не тільки їх наявність, але і фактичний
стан (міра спрацювання), правильність зарахування до відповідної
групи активів установи (основних засобів чи малоцінних і
швидкозношуваних предметів). Якщо при інвентаризації розкрито
факти віднесення основних засобів до розряду малоцінних і
швидкозношуваних предметів чи навпаки, а також наявність
предметів, щодо яких немає записів в облікових регістрах, то
комісія розслідує, коли і за чиїм розпорядженням побудовано
(придбано, оплачено) такі об'єкти (роботи), з відображенням цих
відомостей у протоколі засідання комісії та пропозицією про
внесення змін до облікових даних. Оцінка об'єктів, виявлених під
час інвентаризації як не взятих на облік, проводиться згідно із
ринковою вартістю з врахуванням фізичного та морального зносу з
оформленням акта оцінки. 6.3.3. Основні засоби, що перебувають у лізингу, у ремонті
тощо, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі актів,
накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують
приймання вказаного майна переробними, ремонтними, обслуговуючими
та іншими підприємствами. На основні засоби і нематеріальні
активи, які не придатні для використання, інвентаризаційні комісії
складають окремі інвентаризаційні описи, які використовуються для
складання актів на списання. 6.3.4. Основні засоби та нематеріальні активи, що надходять
під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальною
особою у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться
до окремого інвентаризаційного опису. 6.3.5. При тривалому проведенні інвентаризації, у виняткових
випадках, матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально
відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної
комісії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного
опису. 6.3.6. Результати інвентаризації відображаються у протоколі
засідання інвентаризаційної комісії. Протокол інвентаризаційної комісії має бути у 5-денний строк
розглянутий і затверджений керівником установи банку.
6.4. Результати інвентаризації мають бути відображені в
обліку і звітності того місяця, в якому закінчена інвентаризація. При проведенні інвентаризації установа банку зобов'язана
переглядати метод нарахування амортизації і строк корисного
використання активів, якщо відбулися значні зміни в умовах їх
використання. 6.5. Основні засоби та нематеріальні активи, що виявлені у
надлишку, належать оприбуткуванню. При цьому здійснюється проводка: Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; N 925 "Нематеріальні активи"; Кредит рахунка N 960 "Доходи". При списанні з балансу основних засобів та нематеріальних
активів внаслідок недостачі недоамортизовані суми враховуються за
рахунком N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку" для відшкодування збитків матеріально відповідальними
особами. При цьому здійснюються проводки: Дебет рахунків N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку", субрахунок "Суми, що стягуються з винної особи"; N 015 "Знос операційних основних засобів"; N 014 "Знос неопераційних основних засобів"; N 928 "Знос нематеріальних активів"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; N 925 "Нематеріальні активи". У разі відшкодування вартості основних засобів та
нематеріальних активів здійснюються проводки: Дебет рахунків Каса, кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок; Кредит рахунка N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку", субрахунок "Суми, що стягуються з винної особи". У разі, якщо винну особу не встановлено чи у стягненні
завданих збитків судом відмовлено, або позов про стягнення збитків
задоволений частково і при цьому є невідшкодована частина збитків,
установа банку здійснює проводку: Дебет рахунка N 970 "Витрати"; Кредит рахунка N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями
банку", субрахунок "Суми, що стягуються з винної особи".
7. Облік лізингових операцій
7.1. Лізинг - це угода, за якою лізингодавець передає
лізингоодержувачу право користування активом за плату та на певний
період часу. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій
лізинг буває двох видів: фінансовий і оперативний. 7.1.1. Лізинг основних засобів вважається фінансовим
лізингом, якщо за угодою лізингу виконується одна з умов, а саме: - право власності на основні засоби переходить від
лізингодавця до лізингоодержувача після закінчення строку лізингу; - строк дії угоди поширюється на основну частину (не менше
60%) корисного строку служби основних засобів. Оперативний - це лізинг, який не є фінансовим. Як при фінансовому, так і при оперативному лізингу, основні
засоби протягом строку дії угоди залишаються власністю
лізингодавця. 7.1.2. Об'єктом лізингу є матеріальні цінності, що входять до
складу основних засобів лізингодавця або придбані на замовлення
лізингоодержувача. 7.1.3. Умови лізингу визначаються лізинговою угодою. Зокрема,
в угоді вказується: - об'єкт лізингу, - строк лізингу, - ринкова вартість основних засобів, - строк проведення платежів та їх розмір, - фактична процентна ставка лізингу (у разі, якщо ринкова
вартість процентної ставки більше теперішньої вартості мінімальних
лізингових платежів із урахуванням процентної ставки, що
прирощується), - процентна ставка лізингоодержувача, що прирощується (в
зворотному випадку), - умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно із
законодавством, - право власності на майно після закінчення строку лізингу. У договорі з фінансового лізингу наводиться також графік
лізингових платежів так, щоб сума сальдо зобов'язань
лізингоодержувача дорівнювала меншій із двох сум - теперішній
вартості, яка розраховується із урахуванням процентної ставки
лізингоодержувача, що прирощується, або ринковій вартості об'єкта,
що вказана у договорі:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Дата |Сума |Сума нарахованих| Сума зменшення| Сума сальдо платежу|платежу| процентів | зобов'язань | зобов'язань ———————+———————+————————————————+————————————————+———————————————— 1 | 2 | 3 | 4 | 5 ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— Дата |Сума |Сума нарахованих| Сума зменшення| Сума сальдо платежу|платежу| процентів | зобов'язань | зобов'язань ———————+———————+————————————————+————————————————+———————————————— 1 | 2 | 3 | 4 | 5 —————————————————————————————————————————————————————————————————— Передача об'єкта лізингу здійснюється у строки і на умовах,
визначених у договорі лізингу. 7.1.4. Строк лізингу - це незмінний строк, на який
лізингоодержувач уклав угоду на лізинг основних засобів. Можливе
продовження строку лізингу , про що має бути обумовлено на початку
строку лізингу. На початку строку лізингу ставиться також умова, що якщо
лізингоодержувач забажає викупити основні засоби за ціною, яка
очікується і яка буде нижчою ринкової вартості на день купівлі, то
мінімальні лізингові платежі мають включати в себе і плату за
викуп основних засобів, що отримані в лізинг. 7.1.5. Лізингоодержувач щомісяця сплачує лізингодавцю певну
суму за використання майна у вигляді лізингової плати. Лізингова плата включає в себе суму частини вартості об'єкта
лізингу; суму, що сплачується як проценти за залучений кредит для
придбання майна за договором лізингу; винагороду; інші витрати
лізингодавця, які передбачені договором лізингу. Лізингові платежі як у балансі лізингоодержувача, так і у
балансі лізингодавця повинні поділятися на процентні платежі за
позиками та платежі за основною сумою непогашеної заборгованості. Процентні платежі розраховуються за кожний обліковий період у
розмірі процентної ставки, що застосовується при лізингу, до
залишкової суми активу та зобов'язання за фінансовим лізингом.
Фінансовий лізинг
7.2. Основні засоби, передані (отримані) у фінансовий лізинг,
обліковуються за меншою із двох вартостей - теперішньою (із
врахуванням процентної ставки, що прирощується), або ринковою. 7.2.1. Концепція теперішньої вартості пов'язана з вартістю
(процентами) користування грошима протягом часу. Вартість
користування грошима протягом часу грунтується на тому, що гривня,
отримана сьогодні, дорожча за гривню, отриману будь-коли в
майбутньому. 7.2.2. Теперішня вартість пов'язана з розрахунком складного
дисконту для кожного лізингового платежу. Теперішня вартість одного лізингового платежу на 1 грн.
розраховується за формулою:

1 : (1+і) , де (див.*)
Теперішня вартість серії рівних лізингових платежів на одну
гривню, які здійснюються в кінці кожного періоду, розраховується
за формулою:

[1-(1:(1+і) )]:і , де (див.*)
Теперішня вартість серії рівних лізингових платежів на одну
гривню, які здійснюються на початку кожного періоду,
розраховується за формулою:

n-1

1 + [( 1 - (1 : (1+і) )) : і] , де (див.*) Теперішня вартість серії рівних лізингових платежів на одну
гривню, які здійснюються в кінці кожного періоду, і вартість
об'єкта, яку необхідно сплатити після закінчення строку лізингу,
визначається:

n n

[(1 - (1 : (1+і) ) : і] + х : (1+i) , де
________________________________________

* і - процентна ставка;

n - період часу;

х - сума, що сплачується після закінчення строку лізингу
крім лізингового платежу (як правило, ціна придбання основних
засобів).
________________________________________

* і - процентна ставка;

n - період часу;

х - сума, що сплачується після закінчення строку лізингу
крім лізингового платежу (як правило, ціна придбання основних
засобів).
7.2.3. Основні засоби, передані у фінансовий лізинг,
обліковуються лізингодавцем як виданий кредит. Лізингоодержувач
включає основні засоби в баланс як активи, а обов'язок їх погасити
- до пасиву як зобов'язання. Проводки здійснюються на дату
підписання договору про основні умови лізингу, які перераховані в
п.7.1.3. 7.2.4. У разі придбання основних засобів у фінансовий лізинг
на замовлення лізингоодержувача, без оприбуткування їх у балансі
лізингодавця, здійснюється проводка: Дебет рахунка N 924 "Наданий фінансовий лізинг"; Кредит рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса. 7.2.5. У разі, якщо основні засоби обліковувались у балансі
лізингодавця, то при передачі їх у фінансовий лізинг здійснюється
проводка: Дебет рахунка N 924 "Наданий фінансовий лізинг"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби". Якщо вартість лізингу буде визначена більшою за балансову
(залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий
лізинг, то різниця відображається за кредитом рахунка N 943
"Доходи майбутніх періодів", якщо ж меншою - за дебетом рахунка N
941 "Витрати майбутніх періодів". У подальшому ця різниця повинна
повністю амортизуватись протягом строку договору лізингу методом
складного дисконту (п.7.2.2.). Сума амортизації за кожний період відноситься на збільшення
чи зменшення процентного доходу, що визначений графіком лізингових
платежів. 7.2.6. Лізингодавець нараховує доходи за основними засобами,
наданими в фінансовий лізинг, а лізингоодержувач - витрати за
отриманими основними засобами в фінансовий лізинг. Порядок нарахування доходів викладений у Правилах
бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат
банків ( v0474500-97 ), затверджених постановою Правління
Національного банку України від 25 вересня 1997 року N 316
( v0316500-97 ). 7.2.7. Отримана лізингодавцем сума погашення основної суми
боргу відображається проводкою: Дебет рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; Кредит рахунка N 924 "Наданий фінансовий лізинг". Сума отриманих лізингових платежів зараховується в доходи
банку: Дебет рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; Кредит рахунка N 960 "Доходи". 7.2.8. Отримані основні засоби у фінансовий лізинг
лізингоодержувачем обліковуються на окремому субрахунку
"Фінансовий лізинг" рахунків N 920 "Операційні основні засоби",
N 921 "Неопераційні основні засоби" за ціною, що обумовлена в
договорі. При цьому здійснюється проводка: Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Фінансовий
лізинг"; N 921 "Неопераційні основні засоби", субрахунок "Фінансовий
лізинг"; Кредит рахунка N 990 "Заборгованість за фінансовим лізингом". 7.2.9. Лізингоодержувач протягом строку лізингу нараховує
амортизацію основних засобів, отриманих у фінансовий лізинг. Знос обліковується за рахунком N 015 "Знос операційних
основних засобів", субрахунок "Фінансових лізинг", N 014 "Знос
неопераційних основних засобів", субрахунок "Фінансовий лізинг".
При цьому здійснюється проводка: Дебет рахунка N 970 "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування"; Кредит рахунків N 015 "Знос операційних основних засобів". субрахунок
"Фінансовий лізинг"; N 014 "Знос неопераційних основних засобів", субрахунок
"Фінансовий лізинг". 7.2.10. Погашення основного боргу відображається проводкою: Дебет рахунка N 990 Заборгованість за фінансовим лізингом"; Кредит рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса. 7.2.11. Сплата нарахованих процентів за отриманий фінансовий
лізинг відображається проводкою: Дебет рахунка N 970 "Витрати", субрахунок "Процентні витрати за фінансовим
лізингом, отриманим від інших банків"; Кредит рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса. 7.2.12. При переході за умовою договору лізингу орендованих
основних засобів у власність лізингоодержувача в обліку робиться
проводка: Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Власні основні
засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби", субрахунок "Власні
основні засоби"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Фінансовий
лізинг"; N 921 "Неопераційні основні засоби", субрахунок "Фінансовий
лізинг"; одночасно на суму зносу: Дебет рахунків N 015 "Знос операційних основних засобів", субрахунок
"Фінансовий лізинг"; N 014 "Знос неопераційних основних засобів", субрахунок
"Фінансовий лізинг"; Кредит рахунків N 015 "Знос операційних основних засобів", субрахунок "Власні
основні засоби"; N 014 "Знос неопераційних основних засобів", субрахунок
"Власні основні засоби".
Приклад N 11. Банк уклав угоду з фінансового лізингу. За цією угодою
придбано автомобіль ринковою вартістю 50000 грн. Строк лізингу - 5 років. Процентна ставка, що прирощується - 12% річних, сплачується в
кінці кожного періоду платежу. Договором передбачено придбання автомобіля після закінчення
строку лізингу (ціна придбання - 0 грн.) Визначений строк корисного використання лізингоодержувачем
автомобіля - 7 років. Договір є договором фінансового лізингу, оскільки строк
лізингу більше 60% від строку корисного використання автомобіля
(5 : 7 = 71,4%). Умовно в цьому прикладі періодом вважається рік, а не місяць. 1. Розраховуємо теперішню вартість майбутніх лізингових
платежів на 1 гривню:

1 1 1

1 - ———————————— 1 - ———————— 1 - ———————— 5 5 5

(1+(1х12%)) (1+0,12) (1,12) ———————————— = ————————————— = —————————— = 1 - ———————————— 1 - ———————— 1 - ———————— 5 5 5

(1+(1х12%)) (1+0,12) (1,12) ———————————— = ————————————— = —————————— = (1х12%) 0,12 0,12
1

1 - ———————— 1,762342 1 - 0,567427 0,432573

= ———————————— = ———————————— = ——————————— = 3,605 0,12 0,12 0,12
2. Розраховуємо суму кожного лізингового платежу, що повинен
сплачувати лізингоодержувач в кінці кожного року (якщо процентна
ставка 12%): 50000 : 3,605 = 13870 (суму заокруглено). Кожен рік лізингоодержувач сплачуватиме лізингодавцю по
13870 грн. 3. Розраховуємо загальну суму витрат (із процентами):

13870 х 5(строк лізингу) = 69350 4. Розраховуємо суму процентів, що будуть сплачені:

69350 - 50000 = 19350 5. Складаємо таблицю сплати лізингових платежів.
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Дата |Сума |Сума нарахованих |Сума змен- | Сума сальдо плате-|плате- |процентів |шення зобо- | зобов'язань жу в |жу | |в'язань | роках | | | | |(грн.) | (грн.) |(грн.) | (грн.) ——————+———————+——————————————————————+————————————+——————————————— | | | | 50000 1 |13870 | 50000 х 12% = 6000 | 7870* | 42130** 2 |13870 | 42130 х 12% = 5055 | 8815 | 33315 3 |13870 | 33315 х 12% = 3998 | 9872 | 23443 4 |13870 | 23443 х 12% = 2812***|11058 | 12385 5 |13870 | 12385 х 12% = 1485***|12385 | 0 ——————+———————+——————————————————————+————————————+——————————————— |69350 | 19350 |50000 | ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— Дата |Сума |Сума нарахованих |Сума змен- | Сума сальдо плате-|плате- |процентів |шення зобо- | зобов'язань жу в |жу | |в'язань | роках | | | | |(грн.) | (грн.) |(грн.) | (грн.) ——————+———————+——————————————————————+————————————+——————————————— | | | | 50000 1 |13870 | 50000 х 12% = 6000 | 7870* | 42130** 2 |13870 | 42130 х 12% = 5055 | 8815 | 33315 3 |13870 | 33315 х 12% = 3998 | 9872 | 23443 4 |13870 | 23443 х 12% = 2812***|11058 | 12385 5 |13870 | 12385 х 12% = 1485***|12385 | 0 ——————+———————+——————————————————————+————————————+——————————————— |69350 | 19350 |50000 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— Розрахунки: * 13870 - 6000 = 7870 ** 50000 - 7870 = 42130 *** Округлено У цьому прикладі теперішня вартість лізингу дорівнює ринковій
(процентна ставка, що прирощується, дорівнює фактичній процентній
ставці). Отже, лізинг сплачуватиметься в сумі 50000 грн. Щомісячна сума платежів визначається:**** - за перший рік: проценти - 6000 : 12 = 500 основна заборгованість - (13870 : 12) - 500 = 655,83 Аналогічно за наступні роки. Проводки за перший місяць, які будуть зроблені в
лізингодавця:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N п/п| Зміст | Дебет | Кредит | Сума | | | (грн.) | —————+————————————————————————————+——————————+——————————+————————— 1. |Купівля основних засобів | 924 | кор.рах | 50000,00 2. |На суму платежів, що над- | | | |ходять від лізингоодержувача| | | | | кор.рах. | 924 | 655,83 | | кор.рах. | 960 | 500,00 ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— N п/п| Зміст | Дебет | Кредит | Сума | | | (грн.) | —————+————————————————————————————+——————————+——————————+————————— 1. |Купівля основних засобів | 924 | кор.рах | 50000,00 2. |На суму платежів, що над- | | | |ходять від лізингоодержувача| | | | | кор.рах. | 924 | 655,83 | | кор.рах. | 960 | 500,00 —————————————————————————————————————————————————————————————————— **** З метою спрощення процедури визначення щомісячних сум
платежів (лізингових процентів та суми заборгованості) прикладом
передбачений рівномірний метод їх розрахунку. Проводки, які будуть зроблені в лізингоодержувача за перший
місяць:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст | Дебет | Кредит | Сума п/п| | | | (грн.) ———+————————————————————————————+—————————+———————————+——————————— 1. | Отримані основні засоби | 920/2* | 990 | 50000,00 2. | Погашення суми основного | | | | боргу | 990 | кор.рах. | 655,83 | | 970 | кор.рах. | 500,00 ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст | Дебет | Кредит | Сума п/п| | | | (грн.) ———+————————————————————————————+—————————+———————————+——————————— 1. | Отримані основні засоби | 920/2* | 990 | 50000,00 2. | Погашення суми основного | | | | боргу | 990 | кор.рах. | 655,83 | | 970 | кор.рах. | 500,00 —————————————————————————————————————————————————————————————————— * Операційні основні засоби, субрахунок "Фінансовий лізинг"
Протягом строку лізингу лізингоодержувач нараховує
амортизацію. Визначена ліквідаційна вартість - 0. Для нарахування
амортизації застосовується рівномірний метод. 50000 : 7 = 7143 за рік, 7143 : 12 = 595,25 за місяць
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Зміст | Дебет | Кредит | Сума п/п| | | |(грн.) ———+——————————————————————————————————+———————+—————————+————————— 1. | На суму нарахованої аморти- | | | | зації |970 | 015/2* | 595,25 2. | Після закінчення строку лізингу |920/1**| 920/2 |50 000,00 3. | Одночасно на суму нарахо- | | | | ваного зносу |015/2 | 015/1***|35 715,00 —————————————————————————————————————————————————————————————————— * Знос операційних основних засобів, субрахунок "Фінансовий
лізинг" ** Операційні основні засоби, субрахунок "Власні основні
засоби" *** Знос операційних основних засобів, субрахунок "Фінансовий
лізинг"
Приклад N 12. Складається графік сплати лізингових платежів на вказаному
прикладі, якщо оплата проводиться на початку кожного періоду. Застосовується така формула:

n-1 1 + [(1 -(1 : (1+i) )) : i]
5-1 4
1 + [(1-(1:(1+12%) )):12%] =1 +[(1-(1:(1+0,12) )) : 0,12] =
= 1 + [(1-(1:1,573519):0,12] = 4,037
1. Розраховується сума кожного платежу (за рік):

50000 : 4,037 = 12385 2. Розраховується загальна сума витрат (із процентами):

12385 x 5 = 61925 3. Розраховується сума процентів, що будуть сплачені:

61925 - 50000 = 119251 + [(1-(1:(1+12%) )):12%] =1 +[(1-(1:(1+0,12) )) : 0,12] =
= 1 + [(1-(1:1,573519):0,12] = 4,037
1. Розраховується сума кожного платежу (за рік):

50000 : 4,037 = 12385 2. Розраховується загальна сума витрат (із процентами):

12385 x 5 = 61925 3. Розраховується сума процентів, що будуть сплачені:

61925 - 50000 = 11925 4. Складається таблиця лізингових платежів:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Дата | Сума | Сума нарахованих | Сума змен- | Сума сальдо плате- | плате- | процентів | шення | зобов'язань жу в | жу | | зобов'язань| роках | | | | | (грн.) | (грн.) | (грн.) | (грн.) ———————+————————+——————————————————————+—————————————+———————————— | | | | 50000 1 | 12385 | | 12385 | 37615 2 | 12385 | 37615 х 12% = 4515* | 7870 | 29745 3 | 12385 | 29745 x 12% = 3570 | 8815 | 20930 4 | 12385 | 20930 x 12% = 2512 | 9873 | 11057 5 | 12385 | 11057 x 12% = 1328* | 11057 | 0 ———————+————————+——————————————————————+—————————————+———————————— | 61925 | 11925 | 50000 | ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— Дата | Сума | Сума нарахованих | Сума змен- | Сума сальдо плате- | плате- | процентів | шення | зобов'язань жу в | жу | | зобов'язань| роках | | | | | (грн.) | (грн.) | (грн.) | (грн.) ———————+————————+——————————————————————+—————————————+———————————— | | | | 50000 1 | 12385 | | 12385 | 37615 2 | 12385 | 37615 х 12% = 4515* | 7870 | 29745 3 | 12385 | 29745 x 12% = 3570 | 8815 | 20930 4 | 12385 | 20930 x 12% = 2512 | 9873 | 11057 5 | 12385 | 11057 x 12% = 1328* | 11057 | 0 ———————+————————+——————————————————————+—————————————+———————————— | 61925 | 11925 | 50000 | —————————————————————————————————————————————————————————————————— * Суму заокруглено
Оперативний лізинг
7.3. Облік основних засобів, переданих в оперативний лізинг,
ведеться лізингодавцем на окремому субрахунку "Оперативний лізинг"
балансового рахунка N 920 "Операційні основні засоби". При цьому здійснюється проводка: Дебет рахунка N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Оперативний
лізинг"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Власні основні
засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби" субрахунок "Власні
основні засоби". 7.3.1. Лізингодавець протягом строку лізингу нараховує
амортизацію основних засобів, переданих в оперативний лізинг. При
цьому здійснюється проводка: Дебет рахунка N 970 "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування"; Кредит рахунка N 015 "Знос операційних основних засобів". 7.3.2. Прийняті в оперативний лізинг основні засоби на
підставі акта приймання-передавання оприбутковуються
лізингоодержувачем на позабалансовий рахунок N 9924 "Машини,
обладнання та інші основні засоби, отримані в оперативний лізинг"
за балансовою вартістю лізингодавця, що зазначається у договорі
оперативного лізингу. До акта приймання-передавання орендованих
основних засобів додається копія інвентарної картки цих основних
засобів. Отримані картки зберігаються бухгалтерією
лізингоодержувача окремо. Прийняті в оперативний лізинг основні
засоби лізингоодержувач обліковує за інвентарними номерами
лізингодавця. 7.3.3. Зобов'язання щодо сплати лізингових платежів
обліковуються за позабалансовим рахунком N 9960 "Різні цінності і
документи", субрахунок "Зобов'язання за основними засобами, що
використовуються на правах оперативного лізингу" за сумою,
вказаною в договорі. 7.3.4. Лізингоодержувач відповідно з договором лізингу
сплачує лізингову плату. При цьому здійснюється проводка: Дебет рахунка N 970 "Витрати", субрахунок "Лізингові платежі"; Кредит рахунка Кореспонденський рахунок, розрахунковий рахунок, каса. Видаток рахунка N 9960 "Різні цінності і документи",
субрахунок "Зобов'язання за основними засобами, що
використовуються на правах оперативного лізингу". 7.3.5. На підставі акта приймання-передавання, що засвідчує
повернення основних засобів лізингодавцю, лізингоодержувач списує
їх з позабалансового рахунка N 9924 "Машини, обладнання та інші
основні засоби, отримані в оперативний лізинг", вилучає з
картотеки відповідну картку і зберігає разом з актом. 7.3.6. Основні засоби, повернені лізингоодержувачем,
лізингодавець відображає проводкою: Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Власні основні
засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби", субрахунок "Власні
основні засоби"; Кредит рахунка N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Оперативний
лізинг". 7.3.7. Якщо лізингоодержувач здійснює добудову, дообладнання,
реконструкцію чи капітальний ремонт об'єкта лізингу, то такі
затрати враховуються ним як капітальні вкладення за рахунками N
922 "Незавершені капітальні вкладення за операційними основними
засобами, прийнятими в оперативний лізинг", N 522 "Незавершені
капітальні вкладення за неопераційними основними засобами,
прийнятими в оперативний лізинг" і після закінчення робіт протягом
періоду лізингу враховуються на рахунках N 923 "Завершені
капітальні вкладення за операційними основними засобами,
прийнятими в оперативний лізинг", N 523 "Завершені капітальні
вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в
оперативний лізинг". На завершені капітальні вкладення основних
засобів лізингоодержувач нараховує амортизацію. При цьому здійснюється проводка: Дебет рахунка N 970 "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування"; Кредит рахунка N 923 "Завершені капітальні вкладення за операційними
основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг"; N 523 "Завершені капітальні вкладення за неопераційними
основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг".
Приклад N 13. Лізингоодержувач уклав договір з оперативного лізингу будинку
на 3 роки. Вартість будівлі - 65433 грн. Строк корисного використання будівлі - 20 років. Визначена ліквідаційна вартість - 5000 грн. Щорічна лізингова плата - 24000 грн. Лізингодавець застосовує рівномірний метод нарахування
амортизації. Умовами договору передбачено, що лізингоодержувач здійснює
капітальні вкладення в орендований будинок. Лізингодавець затрати
не враховує. Щомісячна плата становить: 24000 : 12 = 2000 Річна сума амортизаційних відрахувань становить: (65433 - 5000) : 20 = 3021,65 Щомісячна сума амортизаційних відрахувань: 3021,65 : 12 = 251,80 У лізингодавця будуть зроблені такі проводки:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | | | | п/п| Зміст | Дебет | Кредит | Сума | | | | (грн.коп.) ———+—————————————————————————————+—————————+—————————+———————————— 1. | На суму переданого в лізинг | | | | майна | 920/2* | 920/1** | 65433,00 2. | На суму нарахованої аморти- | | | | зації | 970 | 015 | 251,80 3. | На суму отриманих лізингових| | | | платежів | Кор.рах | 960 | 2000,00 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | | | | п/п| Зміст | Дебет | Кредит | Сума | | | | (грн.коп.) ———+—————————————————————————————+—————————+—————————+———————————— 1. | На суму переданого в лізинг | | | | майна | 920/2* | 920/1** | 65433,00 2. | На суму нарахованої аморти- | | | | зації | 970 | 015 | 251,80 3. | На суму отриманих лізингових| | | | платежів | Кор.рах | 960 | 2000,00 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
Проводки, які будуть здійснені у лізингоодержувача:
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | | | | п/п| Зміст | Дебет | Кредит | Сума | | (Прихід) | (Видаток) | (грн.) | | | | ———+——————————————————————————————+———————————+———————————+——————— 1. | На суму отриманого в лізинг | | | | майна | 9924 | | 65433 | | 9960 | | 72000 2. | На суму щомісячної лізингової| | | | плати *** | 970/1 | Кор.рах | 2000 | | | 9960 | 2000 ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— N | | | | п/п| Зміст | Дебет | Кредит | Сума | | (Прихід) | (Видаток) | (грн.) | | | | ———+——————————————————————————————+———————————+———————————+——————— 1. | На суму отриманого в лізинг | | | | майна | 9924 | | 65433 | | 9960 | | 72000 2. | На суму щомісячної лізингової| | | | плати *** | 970/1 | Кор.рах | 2000 | | | 9960 | 2000 —————————————————————————————————————————————————————————————————— * Операційні основні засоби, субрахунок "Оперативний лізинг" ** Операційні основні засоби, субрахунок "Власні основні
засоби" *** чи нарощеної лізингової плати, якщо сплата проводиться
рідше ніж один раз на місяць або проводиться не в кінці місяця.
Через 1 рік лізингоодержувач здійснив добудову - гараж
вартістю 9000 грн. За умовами договору всі витрати, пов'язані із капітальними
вкладеннями несе, лізингоодержувач. У зв'язку з цим лізингова
плата (залишок на позабалансовому рахунку N 9960) лізингодавцем не
переглядається. Витрати, понесені лізингоодержувачем через таку добудову,
визнаються поточними у відповідних облікових періодах протягом
визначеного строку корисної служби гаража чи решти строку лізингу
(залежно від того, який з цих періодів коротший) і відносяться на
витрати шляхом нарахування амортизації. Лізингоодержувач визначив строк корисного використання
капітальних вкладень (гаража) 10 років. Визначена ліквідаційна
вартість гаража - 500 грн. Оскільки строк корисного використання
більший ніж решта строку лізингу, то витрати будуть розподілені на
2 роки.
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N | | | | п/п| Зміст | Дебет | Кредит | Сума | |(Прихід)|(Видаток)|(грн.коп.) ———+————————————————————————————————+————————+—————————+—————————— 1. | На суму проведеної добудови | 923 | Кор.рах | 9000,00 | | | | | Щорічна сума амортизаційних відрахувань:| | | (9 000 - 500) : 2 = 4 250 | | | Щомісячна сума - 4 250: 12 = 354,17 | | | | | | 2. | На суму зносу ( в кожному | 970/1* | 923 | 354,17 | місяці) | | | 3. | Після закінчення строку лізингу| | 9924 | 65433,00 | | | | | У лізингодавця будуть такі проводки: | | | | | | 4. | На суму поверненої будівлі | 920/1**| 920/2 | 65433 ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— N | | | | п/п| Зміст | Дебет | Кредит | Сума | |(Прихід)|(Видаток)|(грн.коп.) ———+————————————————————————————————+————————+—————————+—————————— 1. | На суму проведеної добудови | 923 | Кор.рах | 9000,00 | | | | | Щорічна сума амортизаційних відрахувань:| | | (9 000 - 500) : 2 = 4 250 | | | Щомісячна сума - 4 250: 12 = 354,17 | | | | | | 2. | На суму зносу ( в кожному | 970/1* | 923 | 354,17 | місяці) | | | 3. | Після закінчення строку лізингу| | 9924 | 65433,00 | | | | | У лізингодавця будуть такі проводки: | | | | | | 4. | На суму поверненої будівлі | 920/1**| 920/2 | 65433 —————————————————————————————————————————————————————————————————— * "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування" ** "Операційні основні засоби", субрахунок "Власні основні
засоби"
8. Облік операцій застави
8.1. Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. Предметом застави можуть бути власні основні засоби та
нематеріальні активи, які здатні реально забезпечити виконання
зобов'язань відповідно до законодавчих актів України. Відповідно до умов, зазначених у договорі про заставу,
заставлене майно може знаходитись як у заставодавця, так і в
заставодержателя; бути в експлуатації чи на зберіганні. Незалежно від того, знаходиться заставлене майно у
заставодавця чи заставодержателя, експлуатується чи зберігається
до часу направлення основних засобів на погашення заборгованості
чи реалізації застави, облік його та нарахування амортизації
(зносу) здійснюється заставодавцем. 8.2. Облік заставлених основних засобів та нематеріальних
активів, переданих у заставу, ведеться заставодавцем на окремих
субрахунках балансових рахунків N 920 "Операційні основні засоби",
N 921 "Неопераційні основні засоби", N 925 "Нематеріальні активи". Одночасно вартість активів відображається на позабалансовому
рахунку N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Майно,
надане в заставу". Після погашення заборгованості за кредитом основні засоби та
нематеріальні активи списуються заставодавцем із субрахунків
"Основні засоби, передані в заставу" і обліковуються за
субрахунком "Власні основні засоби". Одночасно вартість активів списується з позабалансового
рахунка N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Майно,
надане в заставу". 8.3. Якщо банк-заставодержатель приймає від заставодавця
майно на відповідальне зберігання, то облік його здійснюється на
позабалансовому рахунку N 9960 "Різні цінності і документи",
субрахунок "Майно, отримане в заставу". 8.4. Порядок реалізації заставленого майна регламентується
чинним законодавством України. 8.5. При реалізації заставленого майна банк-заставодержатель
здійснює проводку: Дебет рахунка Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса; Кредит рахунків N позичковий рахунок; N 960 "Доходи". Якщо при реалізації об'єкта застави буде виручена сума, що
перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог банку, то
відповідно до чинного законодавства України різниця
перераховується заставодавцю. У тому разі, якщо вирученої суми від продажу об'єкта застави
суми недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя,
він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором,
одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з
іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої чинним
законодавством України, або відобразити за рахунком N 970
"Витрати". 8.6. Якщо заставлене майно за умовами договору переходить у
власність заставодержателя, на ринкову, ціну здійснюється
проводка: Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; N 925 "Нематеріальні активи"; Кредит рахунків N позичковий рахунок; N 960 "Доходи"; одночасно: видаток N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Майно,
отримане в заставу". Сума перевищення ринкової вартості над сумою заборгованості
перераховується заставодавцю і зараховується ним на рахунок N 960
"Доходи". Заставодавець суму перевищення балансової вартості над
ринковою відображає за рахунком N 970 "Витрати".
9. Відображення в обліку результатів

переоцінки основних засобів
9.1. З метою приведення балансової вартості основних засобів
у відповідність до ринкових цін установи банків мають право
проводити переоцінку основних засобів. Ринкова вартість основних засобів визначається порядком,
викладеним у пункті 1.10 цієї Інструкції. 9.1.1. Якщо балансова вартість об'єкта основних засобів
збільшується в результаті переоцінки, збільшення має відображатись
як зростання капіталу. Результати дооцінки основних засобів відображаються
проводкою: Дебет рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби"; Кредит рахунків N 013 "Фонд основних засобів та нематеріальних активів". 9.1.2. Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок
дооцінки за даним об'єктом, а при недостатності суми дооцінки - за
рахунок витрат банку (рахунок N 970 "Витрати"). При цьому здійснюється проводка: Дебет рахунків N 013 "Фонд основних засобів та нематеріальних активів"; N 970 "Витрати"; Кредит рахунків N 920 "Операційні основні засоби"; N 921 "Неопераційні основні засоби". Переоцінка основних засобів відображається в аналітичному
обліку за кожним об'єктом основних засобів. 9.1.4. Якщо внаслідок наступної переоцінки вартість основних
засобів підвищується, установа банку повинна віднести суму
переоцінки на доходи в розмірі суми раніше віднесеної на витрати
сум уцінки за даним об'єктом.
Додаток N 1
——————————— Інвентарна картка N ——————————— обліку основних засобів та
нематеріальних активів
__________________________________________________________

повне найменування і призначення об'єкта __________________________________________________________

найменування заводу-виготовлювача __________________________________________________________

посада підпис ім'я, по батькові, прізвище
"___"_____________ 199__ р.
Додаток N 2
Інвентарна книга
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N |Дата|Документ|Зві-|Ін- |Най-|Оди-|Кі-|Дебет|Від-|Кре-|За-|Під- п/|за- |————————|дки |вен-|ме- |ниця|ль-|над- |міт-|дит |ли-|пис п |пи- | N |дата|от- |тар-|ну- |ви- |кі-|ход- |ка |ви- |шок|від- |су | | |ри- |ний |ван-|міру|сть|жен- |про |бут-| |пові- | | | |мано|но- |ня | | |ня |ви- |тя | |даль- | | | | |мер | | | |(су- |бут-|(су-| |ної | | | | | | | | |ма) |тя |ма) | |особи ——+————+———+————+————+————+————+————+———+—————+————+————+———+————— 1| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13| 14 ——————————————————————————————————————————————————————————————————

Джерело: Офіційний портал ВРУ

скопійовано

Замовити платну консультацію

Пов'язані судові рішення

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес