УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКЕ СПІЛЬНЕ КОМЮНІКЕ

21-23 травня 1998 р. на запрошення Президента України, його Високоповажності Леоніда Кучми, Президент Турецької Республіки, його Високоповажність Сулейман Демірель здійснив офіційний візит в Україну.

Президента Туреччини супроводжувала делегація високого рівня.

Переговори між двома Сторонами проходили у теплій атмосфері, яка відобразила їхні традиційно дружні відносини і високу взаємну повагу.

Сторони обговорили динаміку розвитку двостороннього співробітництва і партнерства з моменту візиту Президента Кучми до Туреччини 27-28 листопада 1996 р. і висловили спільну рішучість розширювати й надалі поглиблювати двостороннє співробітництво до його найвищого потенційного рівня та обмінялися думками стосовно спільних регіональних і міжнародних проблем, що становлять спільний інтерес.

Сторони підтвердили свою вірність положенням і принципам, втіленим у Договорі про дружбу і співробітництво між Україною і Турецькою Республікою від 4 травня 1992 р., висловили глибоке задоволення темпом розвитку двосторонніх зв'язків, які стали важливим чинником стабільності, співробітництва і процвітання в регіоні, підкреслили спільне прагнення надати нового імпульсу і додати нових вимірів існуючим відносинам співробітництва з метою їх виведення на рівень конструктивного партнерства. Визнаючи взаємовигідний характер двосторонніх відносин, Сторони дійшли згоди щодо важливості розширення і поновлення консультативних механізмів з метою скоординованого вирішення питань двосторонніх відносин, регіональних і міжнародних проблем.

Сторони високо оцінили прогрес, досягнутий у двосторонньому співробітництві, особливо в сферах економіки і торгівлі, та домовились щодо подальшого поглиблення співробітництва шляхом використання підприємницького досвіду та можливостей бізнесменів двох країн.

Сторони дійшли згоди щодо необхідності поглиблення і збагачення економічного співробітництва шляхом розширення взаємоконтрактної діяльності та здійснення інвестування.

Усвідомлюючи, що торговельне і економічне співробітництво є одним з найважливіших компонентів українсько-турецьких відносин, Сторони й надалі сприятимуть розвитку в таких галузях, як транспорт, енергетика, наука, машинобудування, зв'язок, металургія, сільське господарство і туризм. Сторони вирішили розглянути можливість розширення прибережної торгівлі і висловили бажання й надалі лібералізувати торговельні відносини згідно зі своїми зобов'язаннями щодо третіх країн, а також міжнародними зобов'язаннями. Україна і Туреччина вивчатимуть можливість укладення угоди про вільну торгівлю. Сторони вирішили й надалі приділяти увагу діяльності Спільної економічної комісії з метою координування і подальшого сприяння розвитку економічних зв'язків між двома країнами.

Сторони підтвердили свою готовність й надалі розвивати діалог і співробітництво в енергетичному секторі, особливу увагу приділяючи транспортуванню нафти та природного газу, нафтопереробці та електроенергії. У цьому контексті Сторони погодилися розвивати співробітництво з питань транспортування каспійської та близькосхідної нафти на міжнародні ринки.

Бажаючи збільшити свій внесок у підтримання міжнародного миру і безпеки, Сторони погодилися поглиблювати свій діалог з питань, що стосуються оборонної сфери, і продовжувати співробітництво у військовій галузі на двосторонньому рівні та в рамках плідного співробітництва між Україною і НАТО.

Будучи переконаними, що тероризм, організована злочинність, незаконні перевезення зброї і обіг наркотиків являють собою серйозний виклик і загрозу безпеці і стабільності в регіоні та вимагають всеохоплюючого співробітництва між державами, Сторони погодилися не допускати на своїх територіях ніякої діяльності, здійснюваної будь-якою особою, групою чи організацією, спрямованої проти безпеки, стабільності, національної єдності та територіальної цілісності обох держав.

З метою більш ефективної імплементації положень Угоди про співробітництво у боротьбі проти злочинності між Урядом України і Урядом Турецької Республіки, підписаної 14 квітня 1994 р., обидві Сторони погодились провести, при першій можливості, засідання Спільної комісії по боротьбі зі злочинністю.

Висловлюючи свою впевненість, що розширення контактів між народами є важливим чинником українсько-турецького партнерства, обидві Сторони й надалі сприятимуть співробітництву між двома країнами в гуманітарній сфері шляхом підтримки культурних, наукових та освітянських обмінів між двома країнами на регулярній основі. Сторони сприятимуть встановленню прямих зв'язків між муніципалітетами двох країн, включаючи розвиток відносин між містами-побратимами, організацію виставок, ярмарків, фестивалів тощо. Розвиваючи двосторонні відносини в гуманітарній галузі, Сторони послідовно дотримуватимуться загальновизнаних демократичних цінностей, спільних для міжнародного співтовариства, зокрема, у сфері захисту прав і основних свобод людини, задоволення культурних і духовних потреб.

Під час переговорів між двома Президентами Сторони висловили готовність й надалі розширювати правову основу двосторонніх відносин, зокрема, в консульській галузі, включаючи спрощення візового режиму.

Сторони продовжуватимуть активне співробітництво, спрямоване на усунення наслідків Чорнобильської катастрофи.

Виходячи з взаємного прагнення зміцнювати правову основу двостороннього співробітництва, Сторони підписали угоди та інші документи, з різноманітної проблематики співробітництва.

Українська Сторона висловила своє задоволення зростаючим внеском Туреччини у переселення кримських татар на землі їхніх предків у рамках нещодавно розпочатого проекту житлового будівництва на 1000 будинків. Турецька сторона, підтвердивши свою готовність завершити розпочате будівництво, одночасно запропонувала спрямувати частину кредиту Ексімбанку Туреччини на реалізацію проектів, які здійснюються в Криму, з метою стимулювання економічної активності та допомоги кримським татарам у подоланні існуючих проблем безробіття.

Сторони знову підтвердили свою готовність розвивати і поглиблювати політичне співробітництво між Україною і Турецькою Республікою в рамках міжнародних, зокрема європейських і євроатлантичних, структур і механізмів співробітництва.

Сторони ще раз наголосили на усвідомленні своїх зобов'язань, пов'язаних з розвитком взаємовигідної регіональної співпраці в рамках Чорноморського економічного співробітництва. Вони висловили своє глибоке переконання, що наступний Самміт ЧЕС у Ялті (Україна) у червні 1998 року сприятиме ефективній реалізації принципів та ідей, які містяться у Стамбульській Декларації. Сторони розглядають ЧЕС як важливий чинник і ефективний засіб, який сприяє процесам загальноєвропейської інтеграції. Сторони погодилися підтримувати тісні контакти на всіх форумах ЧЕС і надавати взаємодопомогу у питаннях, пов'язаних з діяльністю ЧЕС, яка спрямована на перетворення Чорноморського регіону в зону миру і стабільності та досягнення добробуту всіх народів регіону.

Прагнучи сприяти подальшому зміцненню довіри і безпеки у Чорноморському регіоні та належно оцінюючи зростаюче співробітництво між ними в економічній, політичній та військовій галузях, Сторони висловили готовність до консолідації та активізації своїх зусиль щодо сприяння прозорості та передбачуваності добросусідських відносин у військовій галузі між всіма Чорноморськими державами. У цьому відношенні Сторони привітали заплановані багатосторонні переговори щодо заходів по зміцненню довір'я і безпеки у військово-морській галузі на Чорному морі.

Турецька Сторона підтримала ініціативу України щодо поглиблення співробітництва між країнами Балтійсько-Чорноморського регіону, спрямованого на відновлення історичного торговельного шляху між країнами регіону. У цьому контексті Україна і Турецька Республіка розглядають Конференцію країн Балтії та Причорномор'я, яка проводитиметься у вересні 1999 року в Україні, як вирішальний етап на шляху реалізації цієї ініціативи.

Визнаючи безповоротність змін, які відбулися у Європі за останні роки, Сторони ще раз наголосили, що нова архітектура європейської безпеки повинна базуватися на принципах неподільності і всеосяжності безпеки та запобігати виникненню нових ліній поділу в Європі, сфер впливу або регіонів з різними рівнями безпеки. У цьому контексті обидві Сторони погодилися, що жодна держава, організація або угруповання не мають будь-якої вищої відповідальності за підтримання миру і стабільності у євроатлантичному регіоні.

Сторони погодилися, що ОБСЄ й надалі буде відігравати важливу роль у підтриманні безпеки і стабільності в євроатлантичному регіоні. З огляду на це Сторони будуть співпрацювати над вдосконаленням норм і принципів ОБСЄ, що базуються на рівності суверенітетів, територіальній цілісності, непорушності кордонів та неподільності безпеки на шляху до процвітаючої, демократичної та неподільної Європи. Обидві Сторони підкреслили необхідність активізації ролі ОБСЄ у протистоянні новим ризикам і викликам безпеці і закликають всі країни - учасниці ОБСЄ до більш конструктивного підходу в боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, незаконною міграцією, нелегальною або дестабілізуючою торгівлею зброєю, а також з іншими загрозами транснаціонального характеру.

Під час переговорів відбувся обмін думками з питань роззброєння і контролю над озброєннями та стосовно необхідності спрямування зусиль на зміцнення довір'я і безпеки у регіоні. У цьому контексті Сторони відзначили важливість домовленості між країнами чорноморського узбережжя стосовно Керівних принципів ведення переговорів щодо заходів зміцнення довір'я і безпеки у військово-морській сфері і закликали до якнайшвидшого завершення цих переговорів з метою імплементації домовленостей. Обидві Сторони також дали оцінку нинішньому стану триваючих у Відні переговорів про адаптацію Договору про звичайні збройні сили в Європі, особливо наголосивши на питанні "флангового" режиму, і вирішили продовжувати консультації та співробітництво в процесі адаптації Договору.

Підкреслюючи економічну і стратегічну важливість Кавказу з його багатими природними і людськими ресурсами, Сторони підкреслили виключну важливість для розбудови регіонального співробітництва існування стабільних, демократичних і ринково-орієнтованих держав, безпечних як у межах своїх кордонів так і в стосунках з сусідніми країнами.

Президент Туреччини висловив вдячність за теплу гостинність, виявлену до нього і делегації Туреччини під час його перебування в Україні, і запросив Президента України здійснити офіційний візит до Туреччини. Президент України прийняв запрошення Глави Турецької Республіки.